Ned Maddrell
http://dbpedia.org/resource/Ned_Maddrell an entity of type: Thing
Edward "Ned" Maddrell (1877? – 27 de desembre de 1974) va ser un pescador de l'Illa de Man considerat l'últim parlant natiu de l'idioma manx.
rdf:langString
Edward „Ned“ Maddrell (1877 – 27. prosince 1974) byl posledním rodilým mluvčím manštiny – jazyka, kterým se mluvilo na ostrově Man ležícím mezi Velkou Británií a Irskem. Byl prostým rybářem. Po smrti paní Kinvigové (zemřela roku 1962) zůstal Maddrell jediným člověkem, který mohl říci, že mluví manštinou od dětství (podle jednoho zdroje ale Maddrell mluvil anglicky ještě před tím, než se naučil manštinu, kterou se měl naučit teprve od své pratety). V dnešní době, po jeho smrti, se začíná na ostrově jazyk opět vyučovat.
rdf:langString
Edward "Ned" Maddrell (20 August 1877 – 27 December 1974) was a fisherman from the Isle of Man who, at the time of his death, was the last surviving native speaker of the Manx language.
rdf:langString
Edward Maddrell detto Ned è stato l'ultimo madrelingua mannese.
rdf:langString
Edward "Ned" Maddrell (1877 - Douglas, 27 de dezembro de 1974) foi um pescador da Ilha de Man, considerado o último falante nativo da Língua manesa (manx) do mundo.
rdf:langString
Ned Maddrell (ur. 1877, zm. 27 grudnia 1974) – Mańczyk, ostatni człowiek posługujący się celtyckim językiem manx jako językiem ojczystym. Nie był człowiekiem wykształconym, z zawodu był rybakiem. Po śmierci Sage Kinvig, która zmarła w 1962 roku, stał się jedyną osobą, która mogła powiedzieć, że mówiła tym językiem od dzieciństwa. W latach czterdziestych nagrano jego wypowiedzi. Po jego śmierci podjęto działania na rzecz częściowej rewitalizacji języka.
rdf:langString
Edward „Ned“ Maddrell (* um 1877 auf der Isle of Man; † 27. Dezember 1974 ebenda) war ein Fischer von der Isle of Man und der vorübergehend letzte Muttersprachler der keltischen Sprache Manx. Nach dem Tod von Sage Kinvig (1870–1962) war er die damals letzte lebende Person, die für sich in Anspruch nehmen konnte, seit der Kindheit Manx zu sprechen. Er lernte Manx von seiner Großtante, allerdings hatte er bereits zuvor einige rudimentäre Kenntnisse in der englischen Sprache. Einige Sprachproben von Maddrell wurden zur Dokumentation der Aussprache auf Tonband aufgezeichnet.
rdf:langString
Edward "Ned" Maddrell (1877?-27 de diciembre de 1974) fue un pescador de la Isla de Man considerado el último hablante nativo del idioma manés. Después de la muerte de (hacia 1870-1962), Maddrell fue la única persona que podía decir que había hablado gaélico manés desde su juventud (según algunas fuentes Maddrell tenía conocimientos de inglés antes de aprender manés que lo aprendió de una tía abuela suya), aunque otros en esa época lo hablaban como segundo idioma.
rdf:langString
Edward Ned Madrell (1877-1974ko abenduaren 27a) Man uharteko arrantzale bat izan zen, manxera ama hizkuntza izan zuen azken hiztuntzat jotzen dena. (1870 – gutxi gorabehera 1962) zenaren heriotzaren ondoren, Maddrell zen manxera umetatik mintzatu ahal zuela esan zezakeen pertsona bakarra (iturri batzuen arabera, Maddrellek manxera bere izeba zahar batengandik ikasi aurretik, ingelesez ba omen zekien zerbait), nahiz eta garai hartan beste uhartetar batzuek bigarren hizkuntza gisa ere mintzatzen zuten.
rdf:langString
Ba é Edward "Ned" Maddrell (1877 – 27 Nollaig 1974) cainteoir dúchais deireanach Ghaeilge Mhanann. B'iascaire ó Oileán Mhanann é agus tar éis do Sage Kinvig (ca. 1870-1962) bás a fháil, bhí sé ar an aon duine ar marthain a raibh Manainnis ón gcliabhán aige. Bhí cainteoirí eile Manainnise ann ag an am, áfach, a d'fhoghlaim an teanga mar dhara teanga nuair a tháinig siad i méadaíocht. Rinneadh taifeadtaí de Maddrell ag caint as Manainnis; mar shampla sa bhliain 1948 thaifead sé an scéilín seo a leanas i dtaobh iascaireachta (i nGaeilge Mhanann, le "haistriúchán" i nGaeilge na hÉireann):
rdf:langString
Edward Maddrell, dit Ned Maddrell, né en 1877 à (Île de Man) et mort le 27 décembre 1974 à Douglas (Île de Man), est un pêcheur britannique Il vit sur l'Île de Man et c'est le dernier locuteur ayant le mannois comme langue maternelle. Néanmoins, de nouveaux locuteurs maternels sont réapparus dès sa mort. Depuis la mort de Mme Sage Kinvig (c. 1870–1962), Maddrell était la seule personne qui avait parlé mannois dès son enfance, tandis que les autres le parlaient comme deuxième langue.
rdf:langString
エドワード・“ネッド”・マドレル (Edward “Ned” Maddrell, 1877年 – 1974年12月27日) はマン島出身の漁師で，マン島語の最後の母語話者であった． セイジ・キンヴィグ夫人 (Sage Kinvig, c. 1870 1870–1962) の死後，マドレルは，子ども時代からマンクス・ゲール語 (マン島語) を話していたと言える最後の人物となった (ある典拠によると，マドレルはマン島語を学ぶまえに若干の英語の知識をもっており，大おばからマン島語を学んだという)．なお，後年になってマン島語を学び第二言語としてこれを話す者は数人いた． マドレルは言語学的保存のために彼の会話のいくつかを録音した；たとえば，1948 年に彼は漁について以下のように記録した： Dooyrt "Ballooilley" rish:“Ballooilley” は彼に言った："Vel ny partanyn snaue, Joe?"「カニは泳いでいるかい，ジョー？」"Cha nel monney, cha nel monney," dooyrt Joe. "T'ad feer ghoan."「多くはない，多くはない」とジョーは言った．「それらはとても少ない」
rdf:langString
Эдвард (Нед) Маддрелл (мэнск. и англ. Edward "Ned" Maddrell; 1877 (?) — 27 декабря 1974) — рыбак с острова Мэн, последний известный носитель ныне возрождённого мэнского языка. После смерти Сейдж Кинвиг в 1962 году Маддрелл остался единственным живущим человеком, который мог сказать, что говорит на мэнском языке с детства (в это же время насчитывалось некоторое количество людей, владевших мэнским как неродным). Речь Маддрелла неоднократно записывалась для сохранения сведений о мэнском языке. Этому, в частности, поспособствовал глава правительства Ирландии Имон де Валера.
rdf:langString
Едвард «Нед» Маддрелл (1877 — 27 грудня 1974) — рибалка з острова Мен, останній носій менської мови, для якого вона була рідною. Після смерті місіс Сейдж Кінвіг (бл. 1870—1962) Маддрелл залишився єдиним, хто міг стверджувати, що розмовляв менською мовою з дитинства (згідно з одним джерелом, Маддрелл трохи знав англійську мову перед тим як вивчив менську, а менську він вивчив від двоюрідної бабусі), хоча тоді ще залишалося кілька людей, які розмовляли нею як другою і вивчили вже впродовж життя.
rdf:langString
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
ネッド・マドレル
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Маддрелл, Нед
rdf:langString
Нед Маддрелл
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Ned Maddrell
rdf:langString
Isle of Man
xsd:date
1974-12-27
rdf:langString
Corvalley, near Cregneash, Isle of Man
xsd:date
1877-08-20
xsd:integer
540314
xsd:integer
1101684532
xsd:date
1877-08-20
rdf:langString
Edward Maddrell
xsd:date
1974-12-27
rdf:langString
Being the last native speaker of Manx
rdf:langString
Edward "Ned" Maddrell (1877? – 27 de desembre de 1974) va ser un pescador de l'Illa de Man considerat l'últim parlant natiu de l'idioma manx.
rdf:langString
Edward „Ned“ Maddrell (1877 – 27. prosince 1974) byl posledním rodilým mluvčím manštiny – jazyka, kterým se mluvilo na ostrově Man ležícím mezi Velkou Británií a Irskem. Byl prostým rybářem. Po smrti paní Kinvigové (zemřela roku 1962) zůstal Maddrell jediným člověkem, který mohl říci, že mluví manštinou od dětství (podle jednoho zdroje ale Maddrell mluvil anglicky ještě před tím, než se naučil manštinu, kterou se měl naučit teprve od své pratety). V dnešní době, po jeho smrti, se začíná na ostrově jazyk opět vyučovat.
rdf:langString
Edward „Ned“ Maddrell (* um 1877 auf der Isle of Man; † 27. Dezember 1974 ebenda) war ein Fischer von der Isle of Man und der vorübergehend letzte Muttersprachler der keltischen Sprache Manx. Nach dem Tod von Sage Kinvig (1870–1962) war er die damals letzte lebende Person, die für sich in Anspruch nehmen konnte, seit der Kindheit Manx zu sprechen. Er lernte Manx von seiner Großtante, allerdings hatte er bereits zuvor einige rudimentäre Kenntnisse in der englischen Sprache. Einige Sprachproben von Maddrell wurden zur Dokumentation der Aussprache auf Tonband aufgezeichnet. Im Gegensatz zu einigen anderen Muttersprachlern schien Maddrell seinen Status als lokale Berühmtheit zu genießen und erklärte sich gerne bereit, jüngere Menschen in der Sprache zu unterrichten.
rdf:langString
Edward Ned Madrell (1877-1974ko abenduaren 27a) Man uharteko arrantzale bat izan zen, manxera ama hizkuntza izan zuen azken hiztuntzat jotzen dena. (1870 – gutxi gorabehera 1962) zenaren heriotzaren ondoren, Maddrell zen manxera umetatik mintzatu ahal zuela esan zezakeen pertsona bakarra (iturri batzuen arabera, Maddrellek manxera bere izeba zahar batengandik ikasi aurretik, ingelesez ba omen zekien zerbait), nahiz eta garai hartan beste uhartetar batzuek bigarren hizkuntza gisa ere mintzatzen zuten. Hizkuntzaren testigantza betiko gordetzeko asmoz, Maddrellek hainbat solasaldi grabatu zituen; adibidez, 1948an arrantzari buruz honako hau grabatu zuen (manxeraz eta ingelesez): Dooyrt "Ballooilley" rish:«Ballooilley»k esan zion:«Vel ny partanyn snaue, Joe?»«Karramarroak ugari al dira, Joe?»«Cha nel monney, cha nel monney», dooyrt Joe. «T'ad feer ghoan.»«Ez gehiegi, ez gehiegi», zioen Joek. «Oso urriak dira.» Mandrell aipatzen duen eta haren hitzak jasotzen dituen egunkari artikulu batek dioenez (ordurako, Maddrellek 82 urte zituen), Mandrell eta Kinving ziren bizirik zirauten hikuntza horren azken bi hiztunak: Beste manxera hiztun zahar batzuek ez bezala, Maddrellek bere ospeaz gozatu egiten zuela zirudien, eta hizkuntza hura indarberritzeko asmoa erakutsi zuten gazteei irakasteko gogoa agertu zuen (adibidez, Leslie Quirk edo Brian Stowell gazteei). Irlandako Errepublikako lehendakari (taoiseach) Éamon de Valerak Man uhartea bisitatzean, Ned Maddrellekin solasaldia egitea eskatu zuen. De Valerak aspaldidanik bere kezka agertua zuen, britainiar gobernuak eta Man uharteko agintariek manxeraz zuten axolagabekeriaz. Horregatik, Irish Folklore Commission erakundeko talde bat grabagailu batekin uhartera bidali zuen; eta, hizkuntza horretaz geratzen ziren azken testigantzak gordetzeko, hiztunen solsaldiak grabatu zituzten.
rdf:langString
Edward "Ned" Maddrell (1877?-27 de diciembre de 1974) fue un pescador de la Isla de Man considerado el último hablante nativo del idioma manés. Después de la muerte de (hacia 1870-1962), Maddrell fue la única persona que podía decir que había hablado gaélico manés desde su juventud (según algunas fuentes Maddrell tenía conocimientos de inglés antes de aprender manés que lo aprendió de una tía abuela suya), aunque otros en esa época lo hablaban como segundo idioma. Maddrell grabó algunas conversaciones por motivos de preservación lingüística; por ejemplo, en 1948 grabó lo siguiente sobre la pesca (en manés y en inglés): Dooyrt "Ballooilley" rish:"Ballooilley" said to him:"Vel ny partanyn snaue, Joe?""Are the crabs crawling, Joe?""Cha nel monney, cha nel monney," dooyrt Joe. "T'ad feer ghoan.""Not much, not much," said Joe. "They're very scarce." A diferencia de otros hablantes nativos de manés, Maddrell parece que disfrutaba de su cierta popularidad, y siempre se mostró dispuesto a enseñar a los jóvenes que trataban de revitalizar el idioma (como Leslie Quirk o Brian Stowell). Cuando el político irlandés Éamon de Valera visitó la isla de Man, pidió visitar a Ned Maddrell. De Valera llevaba tiempo preocupado por la inactividad del gobierno británico y de las autoridades de la isla de Man en la conservación del idioma, por lo que envió a un equipo de la Irish Folklore Commission con una grabadora para preservar lo que quedara de él.
rdf:langString
Edward "Ned" Maddrell (20 August 1877 – 27 December 1974) was a fisherman from the Isle of Man who, at the time of his death, was the last surviving native speaker of the Manx language.
rdf:langString
Ba é Edward "Ned" Maddrell (1877 – 27 Nollaig 1974) cainteoir dúchais deireanach Ghaeilge Mhanann. B'iascaire ó Oileán Mhanann é agus tar éis do Sage Kinvig (ca. 1870-1962) bás a fháil, bhí sé ar an aon duine ar marthain a raibh Manainnis ón gcliabhán aige. Bhí cainteoirí eile Manainnise ann ag an am, áfach, a d'fhoghlaim an teanga mar dhara teanga nuair a tháinig siad i méadaíocht. Rinneadh taifeadtaí de Maddrell ag caint as Manainnis; mar shampla sa bhliain 1948 thaifead sé an scéilín seo a leanas i dtaobh iascaireachta (i nGaeilge Mhanann, le "haistriúchán" i nGaeilge na hÉireann): Dooyrt "Ballooilley" rish:Dúirt "Ballooilley" leis:"Vel ny partanyn snaue, Joe?""An bhfuil na portáin ag snámh, a Joe?""Cha nel monney, cha nel monney," dooyrt Joe. "T'ad feer ghoan.""Níl mórán, níl mórán," a dúirt Joe. "Tá siad fíorghann." Murab ionann agus roinnt cainteoirí dúchais eile, thaitin sé le Maddrell go raibh cáil air mar dhuine de chainteoirí deireanacha na teanga. Bhí sé sásta an teanga a mhúineadh d'athbheochantóirí óga na Manainnise — Leslie Quirk agus Brian Stowell ina measc. Nuair a bhí sé ina Thaoiseach ag tabhairt cuairte ar Oileán Mhanann, chuaigh Éamon de Valera féin ar cuairt chuig Maddrell. Bhí sé i bhfeirg le rialtas Mhanann agus le rialtas na Ríochta Aontaithe mar gheall ar a bhfaillí i leith na Manainnise. Chuir sé foireann ó Choimisiún Béaloideasa Éireann go hOileán Mhanann lena raibh fágtha den teanga agus dá béalaoideas a thaifeadadh agus a chaomhnú ar bhealach éigin.
rdf:langString
Edward Maddrell, dit Ned Maddrell, né en 1877 à (Île de Man) et mort le 27 décembre 1974 à Douglas (Île de Man), est un pêcheur britannique Il vit sur l'Île de Man et c'est le dernier locuteur ayant le mannois comme langue maternelle. Néanmoins, de nouveaux locuteurs maternels sont réapparus dès sa mort. Depuis la mort de Mme Sage Kinvig (c. 1870–1962), Maddrell était la seule personne qui avait parlé mannois dès son enfance, tandis que les autres le parlaient comme deuxième langue. Maddrell fut élevé dans le village de , où tout le monde parlait mannois (le mannois n'était pas parlé dans les villes). Il part en mer à l'âge de 13 ans, où il a pu garder « vivante » sa langue en parlant avec des matelots gaélophones. Contrairement aux autres derniers mannophones, Maddrell se réjouissait de sa gloire et était actif dans l'apprentissage du mannois aux intéressés, tels que Leslie Quirk et Brian Stowell. Lorsque le taoiseach irlandais Éamon de Valera visita l'île, il demanda à rencontrer personnellement Maddrell, celui-ci ayant publiquement reproché aux gouvernements britannique et mannois leur inaction dans le domaine linguistique.
rdf:langString
エドワード・“ネッド”・マドレル (Edward “Ned” Maddrell, 1877年 – 1974年12月27日) はマン島出身の漁師で，マン島語の最後の母語話者であった． セイジ・キンヴィグ夫人 (Sage Kinvig, c. 1870 1870–1962) の死後，マドレルは，子ども時代からマンクス・ゲール語 (マン島語) を話していたと言える最後の人物となった (ある典拠によると，マドレルはマン島語を学ぶまえに若干の英語の知識をもっており，大おばからマン島語を学んだという)．なお，後年になってマン島語を学び第二言語としてこれを話す者は数人いた． マドレルは言語学的保存のために彼の会話のいくつかを録音した；たとえば，1948 年に彼は漁について以下のように記録した： Dooyrt "Ballooilley" rish:“Ballooilley” は彼に言った："Vel ny partanyn snaue, Joe?"「カニは泳いでいるかい，ジョー？」"Cha nel monney, cha nel monney," dooyrt Joe. "T'ad feer ghoan."「多くはない，多くはない」とジョーは言った．「それらはとても少ない」 1960年ころからのマン島語の衰退について述べた新聞記事 (マドレルの年齢は 82 歳とされていた) はマドレルに言及・引用している．当時彼はキンヴィグと並んでたった 2 人の母語話者だったためである： 13 歳で海に出たネッド・マドレルは，ブリテン島の船に乗りゲール語を話す船乗りたちと話すことで自分のマン島語を「生きた」ままにできることを知った．「マン島語を話さないかぎりつんぼでおしで誰の役にも立たない」という人里離れた村クレグニーシュ (Cregneash) で育った．町ではそのようなことはなかった．「そこでは誰も，よく話せる人でさえもマン島語を話したがらなかった．彼らは恥ずかしがっていたらしい．『それは一銭の得にもならなかろう』と彼らは言った」．ネッドは快活な老人であり，やや難聴を患ってはいたが，最後の母語話者としての自分の役割にとても誇りをもっている．「彼らはマン島の，アイルランドの，アメリカの，そしてあなたがたが聞いたこともない場所の伝説や物語を語った私のテープ録音をもっている」と彼は語った． ほかの何人かの母語話者とは対照的に，マドレルはちょっとした有名人の立場を楽しんでいたようで，レスリー・クワークやのような年若い言語復興論者たちに喜んで教えた．アイルランドの首相エイモン・デ・ヴァレラが島を訪問したとき，彼は個人的にネッドを訪ねた．デ・ヴァレラは数年前，イギリスおよびマン島政府がマン島語の消滅に対して行動しないことに憤っており，失われるものを保存するためにアイルランド民俗委員会 (Irish Folklore Commission) から録音機材を伴ったチームを派遣していた．
rdf:langString
Edward Maddrell detto Ned è stato l'ultimo madrelingua mannese.
rdf:langString
Edward "Ned" Maddrell (1877 - Douglas, 27 de dezembro de 1974) foi um pescador da Ilha de Man, considerado o último falante nativo da Língua manesa (manx) do mundo.
rdf:langString
Ned Maddrell (ur. 1877, zm. 27 grudnia 1974) – Mańczyk, ostatni człowiek posługujący się celtyckim językiem manx jako językiem ojczystym. Nie był człowiekiem wykształconym, z zawodu był rybakiem. Po śmierci Sage Kinvig, która zmarła w 1962 roku, stał się jedyną osobą, która mogła powiedzieć, że mówiła tym językiem od dzieciństwa. W latach czterdziestych nagrano jego wypowiedzi. Po jego śmierci podjęto działania na rzecz częściowej rewitalizacji języka.
rdf:langString
Едвард «Нед» Маддрелл (1877 — 27 грудня 1974) — рибалка з острова Мен, останній носій менської мови, для якого вона була рідною. Після смерті місіс Сейдж Кінвіг (бл. 1870—1962) Маддрелл залишився єдиним, хто міг стверджувати, що розмовляв менською мовою з дитинства (згідно з одним джерелом, Маддрелл трохи знав англійську мову перед тим як вивчив менську, а менську він вивчив від двоюрідної бабусі), хоча тоді ще залишалося кілька людей, які розмовляли нею як другою і вивчили вже впродовж життя. Маддрелл записав якісь частини свого мовлення заради лінгвістичного збереження; наприклад, 1948 року записав такі фрагменти про рибальство: Dooyrt «Ballooilley» rish:«Ballooilley» сказав йому:«Vel ny partanyn snaue, Joe?»«Чи краби повзуть, Джо?»"Cha nel monney, cha nel monney, " dooyrt Joe. «T'ad feer ghoan.»"Не багато, не багато, " сказав Джо. «Їх мало». Газетна стаття про вимирання менської мови від приблизно 1960 року (тоді вона дає вік Мадрелла 82 роки) цитує його, оскільки тоді він і Кінвіг були єдиними носіями, для яких ця мова була рідною: Здається, Маддреллу подобався його статус місцевої знаменитості. Він залюбки був згоден вчити молодих відроджувачів мови, таких як Леслі Квірк і . Коли прем'єр-міністр Ірландії Еймон де Валера відвідав острів, він особисто завітав у гості до Неда. Де Валера сердився на уряди Британії та острова Мен через їхню байдужість до проблеми зникнення менської мови і вислав на острів команду від зі звукозаписувальною апаратурою, щоб зберегти те, що залишилось.
rdf:langString
Эдвард (Нед) Маддрелл (мэнск. и англ. Edward "Ned" Maddrell; 1877 (?) — 27 декабря 1974) — рыбак с острова Мэн, последний известный носитель ныне возрождённого мэнского языка. После смерти Сейдж Кинвиг в 1962 году Маддрелл остался единственным живущим человеком, который мог сказать, что говорит на мэнском языке с детства (в это же время насчитывалось некоторое количество людей, владевших мэнским как неродным). Речь Маддрелла неоднократно записывалась для сохранения сведений о мэнском языке. Этому, в частности, поспособствовал глава правительства Ирландии Имон де Валера. Существуют разногласия относительно того, считать ли Маддрелла последним носителем мэнского языка. Возможно, что некоторые из носителей, переживших Маддрелла, просто не были известны. Кроме того, в настоящий момент существует некоторое количество людей, для которых мэнский язык является родным, но все они родились уже после смерти Маддрелла и говорят на «новомэнском» .
xsd:nonNegativeInteger
8645
rdf:langString
Edward Maddrell
xsd:gYear
1877
xsd:gYear
1974