National Kaiser Wilhelm Monument

http://dbpedia.org/resource/National_Kaiser_Wilhelm_Monument an entity of type: WikicatMonumentsAndMemorialsInGermany

Das Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal an der Berliner Schloßfreiheit erinnerte an den deutschen Kaiser Wilhelm I. Errichtet in den Jahren 1895–1897 von Reinhold Begas und Gustav Halmhuber im Stil des Neobarock, gehörte es zu den Hauptwerken der Berliner Bildhauerschule. Nach dem Zweiten Weltkrieg wurde 1950 das weitgehend unversehrte Nationaldenkmal auf Befehl der SED-Führung zerstört. Erhalten blieben drei Figuren, die im Märkischen Museum und im Tierpark Berlin aufgestellt sind, sowie der Sockel, auf dem ein Freiheits- und Einheitsdenkmal in Form einer begehbaren Schale entstehen soll. rdf:langString
Le Monument national de Guillaume Ier (Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal) était un monument dédié à l'empereur Guillaume Ier à Berlin. Il a été détruit en 1950 par les communistes. Il était situé à côté du château de Berlin, lui aussi détruit par les communistes, mais reconstruit à l'identique en 2013-2020. Le futur monument à la Liberté et l'Unité (Freiheits- und Einheitsdenkmal) devrait être construit au même endroit. rdf:langString
Het Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal was een monument ter ere van de eerste Duitse keizer sinds 1870 Wilhelm I tegenover het Berliner Stadtschloß in Berlijn. In 1950 werd het monument, net als het Stadtschloß, afgebroken. Het monument bestond uit een ruiterstandbeeld van de keizer aan drie zijden omgeven door een neobarokke zuilengalerij. Het ontwerp kwam van de beeldhouwer Reinhold Begas die ook het Bismarck-Nationaldenkmal in Berlijn heeft ontworpen. rdf:langString
Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal (pol. „Narodowy Pomnik Cesarza Wilhelma I”) – nieistniejący obecnie pomnik, niegdyś znajdujący się w Berlinie, w dzielnicy Mitte, na Wyspie Muzeów. Był on poświęcony Wilhelmowi I, pierwszemu władcy Cesarstwa Niemieckiego. Stał przed zamkiem berlińskim od 1897 roku do lat 1949-1950, kiedy to został wraz z nim rozebrany z polecenia władz NRD. rdf:langString
Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal var en ryttarstaty över den tyske kejsaren Vilhelm I, som stod på Schlossfreiheit mittemot Eosanderportalen på västra sidan av Berliner Stadtschloss i Berlin mellan 1897 och 1950. Monumentet skapades av Reinhold Begas. rdf:langString
The National Kaiser Wilhelm Monument (Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal) was a memorial structure in Berlin dedicated to Wilhelm I, first Emperor of Imperial Germany. It stood in front of the Berlin Palace from 1897 to 1950, when both structures were demolished by the German Democratic Republic (GDR) government. The planned Monument to Freedom and Unity is to be located on the base originally constructed for the monument. rdf:langString
Национальный памятник кайзеру Вильгельму (нем. Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal) — несохранившаяся конная статуя первого германского императора Вильгельма I работы Рейнгольда Бегаса. Находился в центре Берлина на площади Шлосфрайхайт напротив портала Эозандера с западной стороны Королевского дворца на берегу Купферграбена. Шедевр работы Рейнгольда Бегаса в стиле необарокко наряду с аллеей Победы и национальным памятником Бисмарку, первоначально установленным у Рейхстага, является типичным образцом памятников эпохи вильгельминизма. Создание памятника непосредственно контролировал кайзер Вильгельм II. Памятник без особого ущерба пережил Вторую мировую войну, но был снесён в 1950 году в соответствии с решением руководства ГДР по идеологическим мотивам. rdf:langString
Національний пам'ятник кайзеру Вільгельму (нім. Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal) — кінна статуя першого німецькогоімператора Вільгельма I робота Рейнгольда Бегаса, яка не збереглася. Перебувала у центрі Берліна на площі Шлосфрайхайт навпроти порталу Еозандера із західної частини Міського палацу на березі Купферграбена. Шедевр роботи Рейнгольда Бегаса у стилі необароко поруч із алеєю Перемоги й національним пам'ятником Бісмаркові, спочатку встановленим у Рейхстага, він являє собою взірець пам'ятника епохи вільгельмінізма. Створення пам'ятника безпосередньо контролював кайзер Вільгельм II. Пам'ятник без особливої шкоди пережив Другу світову війну, але був зруйнований у 1950 році через рішення керівництва ГДР через ідеологічні мотиви. rdf:langString
rdf:langString Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal
rdf:langString Monument national de Guillaume Ier
rdf:langString National Kaiser Wilhelm Monument
rdf:langString Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal
rdf:langString Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal
rdf:langString Национальный памятник кайзеру Вильгельму
rdf:langString Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal
rdf:langString Національний пам'ятник кайзеру Вільгельму
xsd:float 52.51638793945312
xsd:float 13.39999961853027
xsd:integer 31539259
xsd:integer 1098239183
xsd:string 52.51638888888889 13.4
rdf:langString Das Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal an der Berliner Schloßfreiheit erinnerte an den deutschen Kaiser Wilhelm I. Errichtet in den Jahren 1895–1897 von Reinhold Begas und Gustav Halmhuber im Stil des Neobarock, gehörte es zu den Hauptwerken der Berliner Bildhauerschule. Nach dem Zweiten Weltkrieg wurde 1950 das weitgehend unversehrte Nationaldenkmal auf Befehl der SED-Führung zerstört. Erhalten blieben drei Figuren, die im Märkischen Museum und im Tierpark Berlin aufgestellt sind, sowie der Sockel, auf dem ein Freiheits- und Einheitsdenkmal in Form einer begehbaren Schale entstehen soll.
rdf:langString Le Monument national de Guillaume Ier (Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal) était un monument dédié à l'empereur Guillaume Ier à Berlin. Il a été détruit en 1950 par les communistes. Il était situé à côté du château de Berlin, lui aussi détruit par les communistes, mais reconstruit à l'identique en 2013-2020. Le futur monument à la Liberté et l'Unité (Freiheits- und Einheitsdenkmal) devrait être construit au même endroit.
rdf:langString The National Kaiser Wilhelm Monument (Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal) was a memorial structure in Berlin dedicated to Wilhelm I, first Emperor of Imperial Germany. It stood in front of the Berlin Palace from 1897 to 1950, when both structures were demolished by the German Democratic Republic (GDR) government. The monument featured an imposing equestrian statue of Emperor Wilhelm I. The memorial was built in front of the Eosander portal on the west side of the Berlin Palace. The design of the memorial was commissioned by Wilhelm I's grandson, Kaiser Wilhelm II, in the Baroque Revival style and cast by the sculptor Reinhold Begas, who had also designed the Siegesallee and the Bismarck Memorial in Tiergarten. The planned Monument to Freedom and Unity is to be located on the base originally constructed for the monument.
rdf:langString Het Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal was een monument ter ere van de eerste Duitse keizer sinds 1870 Wilhelm I tegenover het Berliner Stadtschloß in Berlijn. In 1950 werd het monument, net als het Stadtschloß, afgebroken. Het monument bestond uit een ruiterstandbeeld van de keizer aan drie zijden omgeven door een neobarokke zuilengalerij. Het ontwerp kwam van de beeldhouwer Reinhold Begas die ook het Bismarck-Nationaldenkmal in Berlijn heeft ontworpen.
rdf:langString Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal (pol. „Narodowy Pomnik Cesarza Wilhelma I”) – nieistniejący obecnie pomnik, niegdyś znajdujący się w Berlinie, w dzielnicy Mitte, na Wyspie Muzeów. Był on poświęcony Wilhelmowi I, pierwszemu władcy Cesarstwa Niemieckiego. Stał przed zamkiem berlińskim od 1897 roku do lat 1949-1950, kiedy to został wraz z nim rozebrany z polecenia władz NRD.
rdf:langString Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal var en ryttarstaty över den tyske kejsaren Vilhelm I, som stod på Schlossfreiheit mittemot Eosanderportalen på västra sidan av Berliner Stadtschloss i Berlin mellan 1897 och 1950. Monumentet skapades av Reinhold Begas.
rdf:langString Національний пам'ятник кайзеру Вільгельму (нім. Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal) — кінна статуя першого німецькогоімператора Вільгельма I робота Рейнгольда Бегаса, яка не збереглася. Перебувала у центрі Берліна на площі Шлосфрайхайт навпроти порталу Еозандера із західної частини Міського палацу на березі Купферграбена. Шедевр роботи Рейнгольда Бегаса у стилі необароко поруч із алеєю Перемоги й національним пам'ятником Бісмаркові, спочатку встановленим у Рейхстага, він являє собою взірець пам'ятника епохи вільгельмінізма. Створення пам'ятника безпосередньо контролював кайзер Вільгельм II. Пам'ятник без особливої шкоди пережив Другу світову війну, але був зруйнований у 1950 році через рішення керівництва ГДР через ідеологічні мотиви. Через рік після смерті кайзера Вільгельма у 1888 році трьох імператорів у Німеччині був оголошений публічний конкурс на проект головного національного пам'ятника німецькому імператорові на Палацовій площі у Берліні. У цьому конкурсі переміг проект імператорського форуму, запропонований архітектором Бруно Шмітцем. Пізніше цей проект був визнаний невдалим, і у 1891 році був проведений новий, уже закритий конкурс, на який запросили всього вісім скульпторів. Пам'ятник кайзеру планували встановити вже у західного фасаду Міського палацу на Шлосфрайхайт. Мабуть, по наполяганню Вільгельма II до конкурсу були залучені також Рейнхольд Бегас і мюнхенский скульптор Вільгельм тлу Рюман. Дізнавшись про це, більша половина уже запрошених скульпторів відмовилася від участі в цьому конкурсі. Як і очікувалося, у конкурсі першу премію отримав улюбленець кайзера Бегас, який створив скульптурний ансамбль разом зі своїми учнями. Архітектурну частину проекту виконав штутгартский архітектор Густав Гальмгубер. Цьому творчому дуету Бегаса й Гальмгубера вдалось перемогти проект придворного радника по будівництву Ернста тлу Іне. Реалізація проекту пам'ятника розпочалася у червні 1894 року із знесення ряду будівель на площі Шлосфрайхайт. Перший камінь в основі пам'ятника був закладений 18 серпня 1895 року, у день 25-річчя битви при Сен-Пріва — Гравелот. Урочиста церемонія відкриття національного пам'ятника у присутності численних почесних гостей відбулася 22 березня 1897 року у рамках десятиденного святкування століття з дня народження імператора Вільгельма. Національний пам'ятник кайзеру Вільгельму обійшовся у чотири мільйона золотих марок, дуже значну суму для того часу. Пам'ятник відверто критикували за його величезні розміри й небачену форму. Висота споруди склала приблизно 21 м, висота кінної статуї — 9 м. Зі сторони лівої руки вершника кайзера супроводжував геній миру у вигляді ніжної жінки. Бронзовий постамент, на кутах якого на сферах літали чотири богині перемоги, з фронтальної сторони прикрашав підпис «Вільгельм Великий, німецький імператор, король Пруссій 1861—1888рр.», а з іншої сторони — «У знак подяки й любові. Німецький народ». На гранітних сходинках, які вели до постаменту, розмістили дві монументальні статуї, створені Евгением Бермелем: з північної сторони — «Війна», з південної — «Мир». По кутах цоколя пам'ятника чотири лева охороняли воєнні трофеї. Невдовзі пам'яток Вільгельму отримав саркастичне прізвисько «Вільгельм у рву левів», натякавши на біблійний сюжет популярної у ті часи картини Брайтона Рів'єра із зображенням пророка Даніїла в оточенні левів. Пам'ятник критикували як жахливий взірець манер деяких скульпторів обробляти непогані по суті статуї непотрібними деталями: крім кайзера і його коня на пам'ятку були представлені 19 напів роздягнених жінок, 22 чоловіка й 12 дітей. Берлінці назвали новий національний пам'ятник ще й «зоопарком Вільгельма II», через те, що на пам'ятнику були зображені 21 кінь, два віслюка, 8 овець, чотири лева, 16 кажанів, 6 мишей, одна білка, 10 голубів, дві ворони, два орла, 16 філінів, один зимородок, 32 ящірка, 18 змії, один карп, одна жаба, 16 раків, усього 157 представників фауни. Високий постамент пам'ятника на дев'ятьох ступенів був виготовлений з ідеально обробленого шведського граніту з Вірбо й дозволяв проводити національні свята. Ансамбль статуй, що складався з коней із трьох сторін був оточений колоннадаю іонічного ордера з пісковика з кольоровою мозаїчною підлогою, яку по обох боках завершували два купових павільйона. На карнизі колоннади у передній частині чотири скульптури символізували королівства Пруссію (роботи Петера Крістіана Брейера), Баварію (роботи Серпня Гауля), Саксонію (роботи Серпня Крауса) і Вюртемберг (роботи Брейера). Чотири скульптурні групи на фронтальній стороні у Шпрее назвали «Торгівля й судноплавство», «Мистецтво», «Наука» і «Землеробство й промисловість». Південний кутовий павільйон прикрашала бронзова квадрига Баварії роботи Карла Ґанса Берневіца. Пандан до його на північному кутовому павільйоні, квадригу Боруссії, створив Іоганнес Гец. Пам'ятник кайзеру Вільгельму отримав пошкодження через бої у Листопадову революцію. У результаті чого почалися дискусій було прийняте рішення в користь відновлення пам'ятника замість його руйнування. У Другу світову війну національний пам'ятник у Міського палацу витримав без значних пошкоджень. Зимою 1949—1950 роках влада ГДР все-таки вирішила знести пам'ятник до цоколя. Рішення носило виключно політичний характер, як і у ставленні незадовго до цього Міського палацу. Цоколь національного пам'ятника кайзеру Вільгельму, визнаний пам'ятником архітектури, який зберігся до нашого часу й розташований у південно-західної сторони Палацової площі. Від зруйнованого національного пам'ятника також збереглися дві скульптури левів, які без трофеїв у трохи зміненому дизайні попарно встановлені у павільйону хижаків «Дім Альфреда Брема» тірпарку Фрідріхсфельде. Одна з скульптур орла роботи Августа Гауля перебуває у власності Бранденбургского музею й перебуває у його внутрішнім дворі. Інші скульптурні елементи зруйнованого пам'ятника кайзеру Вільгельму були знищені. На місці національного пам'ятника кайзеру Вільгельму планувалося встановити пам'ятник Свободі й єдності у честь возз'єднання Німеччини у 1990 році, але у квітні 2016 року у кінцевім підсумку від реалізації цього проекту відмовилися через фінансові проблеми. 11 листопада 2016 року бундестаг прийняв рішення про реконструкції на старій Шлосфрайхайт історичній колонаді пам'ятника, вартість цих робіт була оцінена в 18,5 млн євро.
rdf:langString Национальный памятник кайзеру Вильгельму (нем. Kaiser-Wilhelm-Nationaldenkmal) — несохранившаяся конная статуя первого германского императора Вильгельма I работы Рейнгольда Бегаса. Находился в центре Берлина на площади Шлосфрайхайт напротив портала Эозандера с западной стороны Королевского дворца на берегу Купферграбена. Шедевр работы Рейнгольда Бегаса в стиле необарокко наряду с аллеей Победы и национальным памятником Бисмарку, первоначально установленным у Рейхстага, является типичным образцом памятников эпохи вильгельминизма. Создание памятника непосредственно контролировал кайзер Вильгельм II. Памятник без особого ущерба пережил Вторую мировую войну, но был снесён в 1950 году в соответствии с решением руководства ГДР по идеологическим мотивам. Спустя год после смерти кайзера Вильгельма в 1888 году трёх императоров в Германии был объявлен публичный конкурс на проект главного национального памятника германскому императору на Дворцовой площади в Берлине. В этом конкурсе победил проект императорского форума, предложенный архитектором Бруно Шмитцем. Позднее этот проект был признан неудачным, и в 1891 году был проведён новый, уже закрытый конкурс, на который пригласили восемь скульпторов. Памятник кайзеру планировалось установить уже у западного фасада Городского дворца на Шлосфрайхайт. Вероятно, по настоянию Вильгельма II к конкурсу были привлечены также Рейнхольд Бегас и мюнхенский скульптор . Узнав об этом, половина изначально приглашённых скульпторов отказалась от участия в конкурсе. Как и ожидалось, в конкурсе первую премию получил любимец кайзера Бегас, создавший скульптурный ансамбль вместе со своими учениками. Архитектурную часть проекта выполнил штутгартский архитектор . Этому творческому дуэту Бегаса и Гальмгубера удалось победить проект придворного советника по строительству Эрнста фон Ине. Реализация проекта памятника началась в июне 1894 года со сноса ряда зданий на площади Шлосфрайхайт. Первый камень в основание памятника был заложен 18 августа 1895 года, в день 25-летия битвы при Сен-Прива — Гравелот. Торжественная церемония открытия национального памятника в присутствии многочисленных почётных гостей состоялась 22 марта 1897 года в рамках десятидневного празднования столетия со дня рождения императора Вильгельма. Национальный памятник кайзеру Вильгельму обошёлся в четыре миллиона золотых марок, внушительную сумму для того времени. Памятник подвергся критике за свои монументальные размеры и необарочные формы. Высота сооружения составила 21 м, высота конной статуи — 9 м. По левую руку восседавшего на коне кайзера сопровождал гений мира в женском обличье. Бронзовый постамент, по углам которого на шарах парили четыре богини победы, с лицевой стороны украшала подпись «Вильгельм Великий, германский император, король Пруссии 1861—1888», а с тыльной стороны — «В знак благодарности и любви. Германский народ». На гранитных ступенях, ведущих к постаменту, располагались две монументальные статуи, созданные : с северной стороны — «Война», с южной — «Мир». По углам цоколя памятника четыре льва охраняли военные трофеи. Вскоре памятник Вильгельму заслужил язвительное прозвище «Вильгельм во рву львином», намекавшее на библейский сюжет популярной в то время картины Брайтона Ривьера с изображением пророка Даниила в окружении львов. Памятник критиковали как ужасный образец манер некоторых скульпторов обрамлять неплохие по сути статуи ненужной мишурой: помимо кайзера и его коня на памятнике были представлены 19 полуголых женщин, 22 мужчины и 12 детей. Не признававшие условностей берлинцы нарекли новый национальный памятник ещё и «зоопарком Вильгельма II», ведь на памятнике были изображены 21 лошадь, два осла, 8 овец, четыре льва, 16 летучих мышей, 6 обычных мышей, одна белка, 10 голубей, два ворона, два орла, 16 сов, один зимородок, 32 ящерицы, 18 змей, один карп, одна лягушка, 16 раков, итого 157 представителей фауны. Высокий постамент памятника на девять ступеней был изготовлен из полированного шведского гранита из Вирбо и позволял проводить национальные празднества. Ансамбль конной статуи с трёх сторон окружала колоннада ионического ордера из песчаника с цветным мозаичным полом, которую по обеим сторонам завершали два угловых павильона. На карнизе колоннады в передней части четыре скульптуры символизировали королевства Пруссию (работы ), Баварию (работы Августа Гауля), Саксонию (работы Августа Крауса) и Вюртемберг (работы Брейера). Четыре скульптурные группы на тыльной стороне у Шпрее назывались «Торговля и судоходство», «Искусство», «Наука» и «Земледелие и промышленность». Южный угловой павильон венчала бронзовая квадрига Баварии работы . Пандан к нему на северном угловом павильоне, квадригу Боруссии, создал . Памятник кайзеру Вильгельму получил повреждения в ходе боев в Ноябрьскую революцию. В результате последовавших дискуссий было принято решение в пользу восстановления памятника вместо его сноса. Во Вторую мировую национальный памятник у Городского дворца устоял без крупного ущерба. Зимой 1949—1950 годов власти ГДР решили снести памятник до цоколя. Решение носило исключительно политический характер, как и в отношении снесённого незадолго до этого Городского дворца. Цоколь национального памятника кайзеру Вильгельму, признанный памятником архитектуры, сохранился до настоящего времени и обнаруживается у юго-западного края Дворцовой площади. От снесённого национального памятника также сохранились две скульптурные группы львов, которые без трофеев в несколько изменённом дизайне попарно установлены у павильона хищников «Дом Альфреда Брема» в зоопарке Фридрихсфельде. Одна из скульптур орла работы Августа Гауля находится в собственности Бранденбургского музея и демонстрируется в его внутреннем дворе. Остальные скульптурные элементы бывшего памятника кайзеру Вильгельму были уничтожены. На месте бывшего национального памятника кайзеру Вильгельму планировалось установить памятник Свободе и единству в честь объединения Германии в 1990 году, но в апреле 2016 года в конечном итоге от реализации этого проекта отказались по финансовым соображениям. 11 ноября 2016 года бундестаг принял решение о реконструкции на бывшей Шлосфрайхайт исторической колоннады памятника, стоимость этих работ оценивается в 18,5 млн евро.
xsd:nonNegativeInteger 9508
<Geometry> POINT(13.39999961853 52.516387939453)

data from the linked data cloud