Music of ancient Rome
http://dbpedia.org/resource/Music_of_ancient_Rome
Sabe-se menos sobre a música da Roma antiga do que sobre a música da Grécia antiga. A arte musical grega, que embora tenha deixado escassos exemplos registrados (apenas cerca de 40 fragmentos), persiste em diversas descrições e num sistema bem desenvolvido, mas da música romana nos chegaram ainda menos relíquias, e suas características ainda permanecem em grande parte no terreno da conjetura.
rdf:langString
Древнеримская музыка в виде нотных памятников не сохранилась. Суждения о ней основаны на (многочисленных) косвенных свидетельствах — артефактах литературы и изобразительного искусства. Сведения о музыкальной теории римлян черпаются, главным образом, из позднеантичных латинских источников — энциклопедии «О бракосочетании Филологии и Меркурия» Марциана Капеллы, трактатов «О музыке» Августина и «Основы музыки» Боэция.
rdf:langString
La música de la Antigua Roma fue parte de la cultura romana desde los tiempos más remotos. Las canciones (carmen) eran una parte integral de casi todos los eventos sociales. El Carmen saeculare de Horacio, por ejemplo, fue encargado por Augusto e interpretada por un coro mixto de niños en los Juegos Seculares del 17 a. C. La música era habitual en los funerales y la tibia (el aulós griego), un instrumento de viento madera, se tocaba en los sacrificios para protegerse de las malas influencias. Bajo la influencia de la teoría griega antigua, se pensaba que la música reflejaba el orden del cosmos y se asociaba particularmente con las matemáticas y el conocimiento.
rdf:langString
The music of ancient Rome was a part of Roman culture from the earliest of times. Songs (carmen) were an integral part of almost every social occasion. The Secular Ode of Horace, for instance, was commissioned by Augustus and performed by a mixed children's choir at the Secular Games in 17 BC. Music was customary at funerals, and the tibia (Greek aulos), a woodwind instrument, was played at sacrifices to ward off ill influences. Under the influence of ancient Greek theory, music was thought to reflect the orderliness of the cosmos, and was associated particularly with mathematics and knowledge.
rdf:langString
La musique de la Rome antique est beaucoup moins bien connue que la musique de la Grèce antique, sur laquelle beaucoup de sources subsistent. On a par exemple pu déchiffrer une quarantaine de partitions dans la notation musicale grecque, et les théories musicales de Pythagore et d'Aristoxène sont bien documentées (tant par les sources grecques que par les écrits d'auteurs latins comme Vitruve et Boèce). À l'inverse, peu de choses ont survécu sur la musique de la Rome antique.
rdf:langString
La musica nella civiltà romana fu un fenomeno culturale importante dai tempi antichi della storia romana fino alla caduta dell'Impero romano. La musica era in uso ai funerali, e la tibia (simile all'Aulos greco), uno strumento a fiato, era suonata a sacrifici per allontanare gli influssi negativi. La canzone (carmen) era parte integrante di quasi ogni occasione sociale. Il Carmen saeculare di Orazio, per esempio, fu commissionata da Augusto e fu eseguita da un coro misto per bambini ai Giochi secolari (Ludi Saeculares) nel 17 a.C.. Sotto l'influenza della teoria antica greca, la musica fu pensata per riflettere la regolarità del cosmo, e venne associata in particolare con la matematica e la conoscenza.
rdf:langString
Музика Стародавнього Риму була частиною римської культури з найдавніших часів. Пісні ( Carmen ) були невід'ємною частиною майже кожного свята. Світська ода Горація, наприклад, була виконана за наказом Августом і виконана змішаним дитячим хором на Світських іграх у 17 році до нашої ери. Під впливом давньогрецької теорії вважалося, що музика відбиває впорядкованість космосу і була пов’язана, зокрема, з математикою та знаннями.
rdf:langString
rdf:langString
Música de l'Antiga Roma
rdf:langString
Música de la Antigua Roma
rdf:langString
Musique de la Rome antique
rdf:langString
Musica nella civiltà romana
rdf:langString
Music of ancient Rome
rdf:langString
Música da Roma Antiga
rdf:langString
Древнеримская музыка
rdf:langString
Музика в Стародавньому Римі
xsd:integer
4217861
xsd:integer
1120248548
rdf:langString
right
rdf:langString
Marcus Tullius Cicero
rdf:langString
Left image:: Silenus holding a lyre, detail of a fresco from the Villa of the Mysteries, Pompeii, Italy, c. 50 BC
rdf:langString
Right image: wall fresco of a seated woman with a kithara, 40-30 BC, from the Villa Boscoreale of P. Fannius Synistor; late Roman Republic; it most likely represents Berenice II of Ptolemaic Egypt wearing a stephane on her head.
rdf:langString
P. Fannius Synistor anagoria links.JPG
rdf:langString
Villa dei Misteri IV - 2.jpg
rdf:langString
For I agree with Plato that nothing so easily flows into young and impressionable minds as the various notes of the musical scale; it is hard to express the extent of their power in one way or the other. For music animates the indolent and calms the excited; it causes spirits to relax at one moment and then restrains them the next. Many states in Greece considered it important to preserve the ancient style of music; yet their morals changed along with their songs and slid to decadence as a result. Either they were corrupted by the sweet seductiveness of music, as some people think, or, once the stringency of their morals was undermined by their other vices, then their ears and minds became changed, leaving room for this musical change also. For this reason the wisest and by far the most learned man in Greece was greatly afraid of this decline. For he denies that the laws of music can be changed without heralding a change in the laws of the state. However, I for one do not think that this should be feared so greatly, although it should not be overlooked either. Indeed, how the theatre, which once used to be filled with the tunes of Livius and Naevius, pleasing in their simplicity, is now filled with people who leap up and toss their heads and roll their eyes in time with the twists and turns of the music. In the old days, Greece used to punish such behaviour harshly, anticipating far in advance how the deadly plague might sink gradually into the minds of citizens and suddenly overturn entire states with evil pursuits and evil ideas — if, indeed, it is true that stern Sparta ordered the strings above the number of seven to be cut off the lyre of Timotheus.
xsd:integer
143
200
rdf:langString
La música de la Antigua Roma fue parte de la cultura romana desde los tiempos más remotos. Las canciones (carmen) eran una parte integral de casi todos los eventos sociales. El Carmen saeculare de Horacio, por ejemplo, fue encargado por Augusto e interpretada por un coro mixto de niños en los Juegos Seculares del 17 a. C. La música era habitual en los funerales y la tibia (el aulós griego), un instrumento de viento madera, se tocaba en los sacrificios para protegerse de las malas influencias. Bajo la influencia de la teoría griega antigua, se pensaba que la música reflejaba el orden del cosmos y se asociaba particularmente con las matemáticas y el conocimiento. La música etrusca tuvo una influencia temprana en la de los romanos. Durante el período imperial, los romanos llevaron su música a las provincias, mientras que las tradiciones de Asia Menor, África del Norte y la Galia se convirtieron en parte de la cultura romana. La música acompañaba espectáculos y eventos en la arena, y era parte de la forma de artes escénicas llamada pantomima (pantomimus), una forma temprana de ballet narrativo que combinaba danza expresiva, música instrumental y un libreto cantado.
rdf:langString
The music of ancient Rome was a part of Roman culture from the earliest of times. Songs (carmen) were an integral part of almost every social occasion. The Secular Ode of Horace, for instance, was commissioned by Augustus and performed by a mixed children's choir at the Secular Games in 17 BC. Music was customary at funerals, and the tibia (Greek aulos), a woodwind instrument, was played at sacrifices to ward off ill influences. Under the influence of ancient Greek theory, music was thought to reflect the orderliness of the cosmos, and was associated particularly with mathematics and knowledge. Etruscan music had an early influence on that of the Romans. During the Imperial period, Romans carried their music to the provinces, while traditions of Asia Minor, North Africa, and Gaul became a part of Roman culture. Music accompanied public spectacles, events in the arena, and was part of the performing art form called pantomimus, an early form of story ballet that combined expressive dancing, instrumental music, and a sung libretto.
rdf:langString
La musique de la Rome antique est beaucoup moins bien connue que la musique de la Grèce antique, sur laquelle beaucoup de sources subsistent. On a par exemple pu déchiffrer une quarantaine de partitions dans la notation musicale grecque, et les théories musicales de Pythagore et d'Aristoxène sont bien documentées (tant par les sources grecques que par les écrits d'auteurs latins comme Vitruve et Boèce). À l'inverse, peu de choses ont survécu sur la musique de la Rome antique. Il y a plusieurs raisons à cela. L'une d'elles est l'hostilité des premiers pères de l'Église à la musique théâtrale et aux fêtes du paganisme, autant d'éléments supprimés une fois le christianisme devenu religion officielle de l'Empire. Il semble que les Romains n'ont été ni particulièrement créatifs, ni originaux dans leur production musicale. Contrairement aux Grecs, ils n'attachaient guère d'ethos spirituel à cet art. Si l'on considère que les Romains ont porté la même admiration à la musique grecque qu'au reste de la culture hellène, on peut en déduire sans grand risque d'erreur que leur musique a été monodique (c'est-à-dire qu'elle ne comportait qu'une partie mélodique sans harmonisation), et que ces mélodies étaient fondées sur un système de gammes élaboré (appelées modes). Le rythme des hymnes chantés devait se conformer à la métrique de leur poésie. Il y eut aussi des influences non-grecques sur la culture romaine (par exemple celle des Étrusques, et plus tard, avec les conquêtes, celles des Chaldéens en Orient et des Numides au sud). Il est très probable que certains éléments de la musique jouée à Rome venaient des apports des Italiques et de peuples non-européens ; toutefois, la nature exacte de ces apports n'est pas clairement établie.
rdf:langString
La musica nella civiltà romana fu un fenomeno culturale importante dai tempi antichi della storia romana fino alla caduta dell'Impero romano. La musica era in uso ai funerali, e la tibia (simile all'Aulos greco), uno strumento a fiato, era suonata a sacrifici per allontanare gli influssi negativi. La canzone (carmen) era parte integrante di quasi ogni occasione sociale. Il Carmen saeculare di Orazio, per esempio, fu commissionata da Augusto e fu eseguita da un coro misto per bambini ai Giochi secolari (Ludi Saeculares) nel 17 a.C.. Sotto l'influenza della teoria antica greca, la musica fu pensata per riflettere la regolarità del cosmo, e venne associata in particolare con la matematica e la conoscenza. Nel periodo dell'età regia (753-509 a.C.) e nella prima parte dell'età repubblicana si sviluppano a Roma forme di canto monodico e corale di cui, però, non ci restano significative testimonianze. Le composizioni riguardavano (Carmen Fratrum Arvalium, Carmen Saliare), carmi conviviali di argomento epico-storico (carmina convivalia), carmi in onore di generali vittoriosi (carmina triumphalia), lamentazioni funebri (neniae); tutti questi carmi erano accompagnati con il classico e più diffuso strumento della civiltà romana, la tibia. La musica etrusca ebbe un'influenza sulla musica più antica dei Romani. Durante il periodo imperiale, i Romani portarono la loro musica alle province, mentre le tradizioni dell'Asia Minore, del Nord Africa e della Gallia divennero parte integrante della cultura romana. Inoltre, musica e teatro a Roma subirono enorme trasformazione quando venne a contatto con la cultura greca attraverso il procedimento della "contaminatio" che struttura un teatro tragico e comico in lingua latina ma modellato sullo stile greco. La musica accompagnava gli spettacoli e gli eventi nelle arene, e faceva parte dello spettacolo chiamato pantomimus, una prima forma di balletto narrativo che combinava danza espressiva, musica strumentale e un libretto cantato.
rdf:langString
Sabe-se menos sobre a música da Roma antiga do que sobre a música da Grécia antiga. A arte musical grega, que embora tenha deixado escassos exemplos registrados (apenas cerca de 40 fragmentos), persiste em diversas descrições e num sistema bem desenvolvido, mas da música romana nos chegaram ainda menos relíquias, e suas características ainda permanecem em grande parte no terreno da conjetura.
rdf:langString
Древнеримская музыка в виде нотных памятников не сохранилась. Суждения о ней основаны на (многочисленных) косвенных свидетельствах — артефактах литературы и изобразительного искусства. Сведения о музыкальной теории римлян черпаются, главным образом, из позднеантичных латинских источников — энциклопедии «О бракосочетании Филологии и Меркурия» Марциана Капеллы, трактатов «О музыке» Августина и «Основы музыки» Боэция.
rdf:langString
Музика Стародавнього Риму була частиною римської культури з найдавніших часів. Пісні ( Carmen ) були невід'ємною частиною майже кожного свята. Світська ода Горація, наприклад, була виконана за наказом Августом і виконана змішаним дитячим хором на Світських іграх у 17 році до нашої ери. Під впливом давньогрецької теорії вважалося, що музика відбиває впорядкованість космосу і була пов’язана, зокрема, з математикою та знаннями. Етруська музика мала ранній вплив на римську музику. Під час імперського періоду римляни перенесли свою музику в провінції, а традиції Малої Азії, Північної Африки та Галлії стали частиною римської культури. Музика супроводжувала видовища та події на арені і була частиною сценічного мистецтва під назвою пантомімус, ранньої форми сюжетного балету, що поєднував виразний танець, інструментальну музику та співане лібрето .
xsd:nonNegativeInteger
45996
