Municipium
http://dbpedia.org/resource/Municipium an entity of type: WikicatCities
Municipium (plurál municipia) bylo v dobách římské republiky označení latinských a později italických měst závislých na Římu. Jejich obyvatelé se zavazovali snášet břemena (munera capere) ve prospěch Říma, jako byla třeba vojenská služba, za což obdrželi římské občanství. Navzdory tomu si municipia zásadně podržela vnitřní samosprávu. Rozlišovala se municipia s plnoprávným občanstvím (civitas cum suffragio) a s neplnoprávným občanstvím (civitas sine suffragio). Na základě zákonů Lex Iulia a Lex Plautia Papiria vydaných v letech 90 a 89 př. n. l. během spojenecké války získala italská města status municipií s plnoprávným občanstvím. Od dob Julia Caesara byla na municipia povyšována také města v provinciích na západě římské říše.
rdf:langString
Κατά το Ρωμαϊκό Δίκαιο με την ονομασία ισοπολίτιδα πόλη (λατινικά "municipium") χαρακτηριζόταν η ανεξάρτητη πόλη που, επεκτεινόμενη η Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία, περιερχόταν στην επικράτειά της. Συνέχιζε όμως να διατηρεί αυτονομία με δικούς της άρχοντες, νόμους, ακόμα και γλώσσα. Οι πόλεις αυτού του τύπου δεν είχαν όλες ενιαίο καθεστώς, αλλά διέφεραν κυρίως στην έκταση της αυτονομίας.
rdf:langString
Un municipium era la segunda clase más alta para una ciudad romana, y tenía un estatus inferior a la colonia romana. Dentro del contexto de la República y del Imperio romano, un municipium se establecía en los territorios más intesamente romanizados. Un municipum mantiene y adopta las instituciones políticas y administrativas romanas pero no tiene el mismo prestigio que una colonia romana. De hecho, aunque el funcionamiento es igual al de Roma y los ciudadanos tienen los mismos derechos que cualquier romano en las colonias, los municipios necesitan una reestructuración o reordenamiento jurídico-político para poder considerarse legalmente una ciudad romana.
rdf:langString
ムニキピウム（ラテン語: Municipium）とは、古代ローマ社会の都市国家の中でコロニアに次ぐ大きな集落組織のことをいう。他の集落と違ってムニキピウムにはローマ皇帝ないし元老院から自治を任されていた。自治市や自治都市と訳されることもある。 ムニキピウムに在住する第一市民はローマ市民権を持つ人間であり、ローマの公職への投票権を持つ。またムニキピウムには非ローマ人もいたが、ローマの影響下に置かれていた。 非ローマ人の住民はローマ市民権は持たなかったものの、政治軍事何かしらの公職についていれば退役後に投票権のないローマ市民権を持てた。ローマ市民権を持つ者と違って彼らはまた納税の義務があるという点で異なっている。 ムニキピウムは自治を委任されており、従って自分たち独自の公職を持つ。公職は二人官（執政官）と按察官を2人ずつ、公職はローマ法に従って行動する事が求められた。また、都市参事会と呼ばれる首都ローマで言う元老院に相当する機関が設けられ、都市参事会員の地位は子孫に継承された。
rdf:langString
Con il termine municipio (in lingua latina mūnǐcǐpǐum) si designava, nell'antica Roma e in particolare nella Roma repubblicana, una comunità cittadina legata a Roma. Esse per lo più conservavano un certo grado di autonomia, mantenendo i magistrati e le proprie istituzioni, ma i loro abitanti erano privi dei diritti politici propri dei cittadini romani: si distinguevano perciò dai federati, che conservavano la propria sovranità, e dalle colonie.
rdf:langString
Municipium (meervoud municipia) was de Latijnse technische en juridische term voor een bepaald politiek statuut van een stad in het Romeinse Rijk.
rdf:langString
Municipium var den näst högsta klassificeringen av en romersk stad. I Sverige förr benämning på tätbebyggt område på landsbygden i vilket stadsstadgor förordnats.
rdf:langString
自治城镇（拉丁語：Municipium 复数拉丁語：municipia）是古罗马的地方基层组织，始于公元前3世纪罗马征服意大利半岛后所建立的以罗马为盟主的意大利同盟国家，除了一些投降者被当做奴隶对待以外，其他同盟内部被罗马征服的城邦和部落获得了不同程度的自治去权利，即为自治城镇。
rdf:langString
Un municipi romà (en llatí municipium) era el nom que prenia cada una de les ciutats romanes amb dret de ciutadania. Podien conservar les seves institucions interiors derivades de l'antic ordre i adaptades per ser bàsicament iguals a les de Roma, sovint només amb alguns canvis de nom. L'organització dels municipis era la següent:
rdf:langString
Municipium (Pl. municipia), im Deutschen auch Munizipium (Pl. Munizipien), bezeichnete in der römischen Republik ursprünglich eine von Rom abhängige Stadt Latiums und später Italiens, deren Bürger gegenüber Rom die gleichen Pflichten übernehmen (lateinisch: munera capere) mussten wie die römischen Bürger. In der Regel handelte es sich bei einem municipium also um einen Ort, der sich den Römern hatte unterwerfen müssen – zu teilweise durchaus unterschiedlichen Bedingungen.
rdf:langString
In ancient Rome, the Latin term Municipium (pl. municipia) referred to a town or city. Etymologically, the municipium was a social contract among municipes ("duty holders"), or citizens of the town. The duties (munera) were a communal obligation assumed by the municipes in exchange for the privileges and protections of citizenship. Every citizen was a municeps.
rdf:langString
Le municipe (municipium en latin) est l'un des statuts possibles pour une cité du monde romain antique. À la différence, en théorie, du statut de colonie (colonia), le municipe succède à une communauté pérégrine. Le statut de municipe participe donc à la promotion de villes d'origine indigène à l'intérieur de la cité romaine.
rdf:langString
Municipium (jamak municipia) adalah istilah dalam bahasa Latin yang mengacu kepada sebuah kota. Berdasarkan etimologinya, municipium adalah kontrak sosial di antara municipes atau para "pemegang kewajiban" (warga kota). Kewajiban-kewajibannya (munera) merupakan kewajiban masyarakat yang diemban oleh municipes dan sebagai gantinya mereka mendapat hak khusus dan perlindungan. Setiap warga kota dianggap sebagai seorang municeps.
rdf:langString
무니키피움 (Municipium) 또는 복수형으로 무니키피아(municipia)는 도시나 마을에 해당하는 라틴어 용어이다. 어원상 무니키피움은 ‘의무자’를 뜻하는 무니키페스 (municipes) 혹은 도시의 시민들 사이의 사회적 계약이었다. 무네라 (munera)라고도 하는 이 의무들은 시민으로서 특권과 보호를 대가로 무니키페스를 통해 받는 공동의 의무였다. 모든 시민들은 무니켑스 (municeps)였다.
rdf:langString
Municypium (łac. municipium) – w starożytności był to teren położony w Italii, podbity przez Starożytny Rzym. Municypia zawarły z Rzymem przymierze, dzięki któremu mogły się cieszyć częściową autonomią i tolerancją, w tym religijną, pod warunkiem udzielania Rzymowi określonej pomocy wojskowej i ograniczenia praw mieszkańców, np. zakazu głosowania i piastowania urzędów. Dozwolone były m.in. małżeństwa z obywatelami rzymskimi.
rdf:langString
Муници́пий (лат. municipium от munus — «дар, обязанность, служба» и capio — «беру») в римском государстве — город, свободное население которого получало в полном или ограниченном объёме права римского гражданства и самоуправление.
rdf:langString
Um município romano (em latim: municipium; plural: em latim: municipia) era o segundo mais elevado grau atribuído a uma cidade da Roma Antiga, inferior, no entanto, ao estatuto de colónia. Para conseguir este estatuto, uma cidade deveria dispor de algumas infraestruturas mínimas, como aquelas necessárias para o governo local. Olisipo, a atual Lisboa, recebeu o status de município de Júlio César, por ter seu povo lutado ao lado das legiões romanas. O único município em solo britânico (Britânia) foi Verulâmio.
rdf:langString
Муніци́пії Старода́внього Ри́му (лат. Municipium, мн. Municipia, municipium від munus — «обов'язок, служба» та capio — «беру») — у часи Римської республіки так називалися залежні від Риму міста Лаціо і пізніше Італії. Жителі цих міст отримували такі самі обов'язки, як і римські громадяни (лат. munera capere), а міста — часткове самоуправління чи префекта, призначеного Римом. З часів Другої латинської війни (338 р. до н. е.) всі громадяни Municipia cum suffragio мали всі права римських громадян. Першою Муніципією цього роду вважають місто Тускул. Тривалий час громадяни Municipium suffragi мали дещо менші права, ніж римські громадяни, — вони мусили служити в армії, платити податки, але не мали права голосу при виборах та не були занесені у Триби.
rdf:langString
rdf:langString
Municipi romà
rdf:langString
Municipium
rdf:langString
Municipium
rdf:langString
Ισοπολίτιδα πόλη
rdf:langString
Municipium
rdf:langString
Municipium
rdf:langString
Municipio (storia romana)
rdf:langString
Municipe
rdf:langString
무니키피움
rdf:langString
ムニキピウム
rdf:langString
Municipium
rdf:langString
Municypium
rdf:langString
Municipium
rdf:langString
Município (Roma Antiga)
rdf:langString
Муниципий (Древний Рим)
rdf:langString
Municipium
rdf:langString
自治城镇
rdf:langString
Муніципії Стародавнього Риму
xsd:integer
1190968
xsd:integer
1121447997
rdf:langString
Un municipi romà (en llatí municipium) era el nom que prenia cada una de les ciutats romanes amb dret de ciutadania. Podien conservar les seves institucions interiors derivades de l'antic ordre i adaptades per ser bàsicament iguals a les de Roma, sovint només amb alguns canvis de nom. Sota la República Romana, el fet d'incorporar comunitats diverses a la ciutat-estat de Roma van obligar als romans a instituir el concepte de municipium, un establiment humà diferent però sota la jurisdicció de Roma. Hi havia diversos tipus de municipis i també altres formes d'assentament, com les colònies. A l'inici de l'Imperi Romà aquestes distincions van començar a desaparèixer, i per exemple, quan Plini el Vell va servir a l'exèrcit, les distincions eren només nominals. En un moment donat, els ciutadans de totes les ciutats i pobles de tot l'Imperi eren també ciutadans de Roma, i municipium significava simplement municipi, que s'organitzava com un govern local. L'organització dels municipis era la següent:
* L'Assemblea del Poble, encarregada d'elegir els alts magistrats locals.
* El Consell (uns 100 membres), anomenat cúria, amb funcions de Senat local.
* Els quatre Jutges Suprems (Quator Viri) dos dels quals eren ordinaris i eren equivalents als cònsols i pretors.
* Els Dos Jutges del Fòrum, que corresponien als edils curuls.
* Els Duumvirs, amb funcions de censors i amb un mandat de cinc anys, que vigilaven els treballs del municipi.
* Els qüestors, que administraven els fons municipals.
* El Col·legi de Pontífexs municipals.
* El Col·legi d'àugurs municipals. Els magistrats locals imposaven la seva autoritat al municipi, igual que els de Roma ho feien en aquella ciutat. Però no estaven exempts d'obeir als magistrats romans. Així Roma podia imposar tributs sense tenir en compte els tributs d'ordre local que fixaven les autoritats municipals, i aquestes podien crear tributs independentment dels de Roma. Els treballs i els serveis eren ordenats indistintament per ambdós poders (els ordenats per les autoritats municipals només es podien realitzar en el mateix municipi). Quan existia un conflicte, la Llei de Roma s'imposava. La jurisdicció judicial municipal era per als casos menors i als jutges de Roma corresponien els casos greus.
rdf:langString
Municipium (plurál municipia) bylo v dobách římské republiky označení latinských a později italických měst závislých na Římu. Jejich obyvatelé se zavazovali snášet břemena (munera capere) ve prospěch Říma, jako byla třeba vojenská služba, za což obdrželi římské občanství. Navzdory tomu si municipia zásadně podržela vnitřní samosprávu. Rozlišovala se municipia s plnoprávným občanstvím (civitas cum suffragio) a s neplnoprávným občanstvím (civitas sine suffragio). Na základě zákonů Lex Iulia a Lex Plautia Papiria vydaných v letech 90 a 89 př. n. l. během spojenecké války získala italská města status municipií s plnoprávným občanstvím. Od dob Julia Caesara byla na municipia povyšována také města v provinciích na západě římské říše.
rdf:langString
Κατά το Ρωμαϊκό Δίκαιο με την ονομασία ισοπολίτιδα πόλη (λατινικά "municipium") χαρακτηριζόταν η ανεξάρτητη πόλη που, επεκτεινόμενη η Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία, περιερχόταν στην επικράτειά της. Συνέχιζε όμως να διατηρεί αυτονομία με δικούς της άρχοντες, νόμους, ακόμα και γλώσσα. Οι πόλεις αυτού του τύπου δεν είχαν όλες ενιαίο καθεστώς, αλλά διέφεραν κυρίως στην έκταση της αυτονομίας.
rdf:langString
Un municipium era la segunda clase más alta para una ciudad romana, y tenía un estatus inferior a la colonia romana. Dentro del contexto de la República y del Imperio romano, un municipium se establecía en los territorios más intesamente romanizados. Un municipum mantiene y adopta las instituciones políticas y administrativas romanas pero no tiene el mismo prestigio que una colonia romana. De hecho, aunque el funcionamiento es igual al de Roma y los ciudadanos tienen los mismos derechos que cualquier romano en las colonias, los municipios necesitan una reestructuración o reordenamiento jurídico-político para poder considerarse legalmente una ciudad romana.
rdf:langString
Municipium (Pl. municipia), im Deutschen auch Munizipium (Pl. Munizipien), bezeichnete in der römischen Republik ursprünglich eine von Rom abhängige Stadt Latiums und später Italiens, deren Bürger gegenüber Rom die gleichen Pflichten übernehmen (lateinisch: munera capere) mussten wie die römischen Bürger. In der Regel handelte es sich bei einem municipium also um einen Ort, der sich den Römern hatte unterwerfen müssen – zu teilweise durchaus unterschiedlichen Bedingungen. Wohl seit dem Latinerkrieg 338 v. Chr. hatten Bürger von municipia cum suffragio alle Rechte eines römischen Bürgers. Erstes municipium dieser Art soll Tusculum gewesen sein. Später kamen u. a. Aricia, Lanuvium und Nomentum hinzu. Die Einwohner eines municipium (auch civitas) sine suffragio galten demgegenüber lange Zeit nicht als vollwertige römische Bürger. Zwar mussten sie im römischen Heer dienen und Steuern bezahlen, besaßen jedoch kein Stimm- und Wahlrecht in der römischen Gesamtgemeinde und waren auch nicht in die Tribus eingetragen. Einige dieser Städte besaßen innere Selbstverwaltung. Das älteste dieser municipia soll Caere gewesen sein, nach dem die Liste der nicht stimmberechtigten Römer tabulae Caeritium hieß. Weitere Städte dieser Rechtsform waren etwa Capua, Cumae, Casilinum und . Andere municipia ohne Stimmrecht waren auch intern nicht autonom, sondern standen unter der Kontrolle eines aus Rom entsandten Präfekten. Zu ihnen gehörten zunächst (Ende des 4. Jahrhunderts v. Chr.) Fundi, Formiae und Arpinum, später kamen weitere praefecturae hinzu. Viele civitates sine suffragio erhielten im Laufe der Zeit das volle römische Bürgerrecht (Fundi, Formiae und Arpinum 188 v. Chr.). Die Lex Iulia municipalis und die Lex Plautia Papiria während des Bundesgenossenkriegs 90 und 89 v. Chr. erhoben alle Landstädte Italiens zum municipium mit vollem Bürgerrecht, so dass seitdem das Wort generell „italische Landstadt“ bedeutete. In der Kaiserzeit, beginnend bereits mit Gaius Iulius Caesar, erhielten auch Städte in den Provinzen außerhalb Italiens (allerdings fast nur im Westen des Reiches) das Recht eines municipium. Im 1. und 2. Jahrhundert gab es auch municipia Latina, deren Einwohner das gegenüber dem römischen weniger umfassende latinische Recht besaßen. Seit dem Jahr 212 besaßen dann alle Städte des Reiches mindestens den Rang eines municipium (wobei sich die Unterschiede zur Stellung als colonia nicht immer genau bestimmen lassen).
rdf:langString
In ancient Rome, the Latin term Municipium (pl. municipia) referred to a town or city. Etymologically, the municipium was a social contract among municipes ("duty holders"), or citizens of the town. The duties (munera) were a communal obligation assumed by the municipes in exchange for the privileges and protections of citizenship. Every citizen was a municeps. The distinction of municipia was not made in the Roman Kingdom; instead, the immediate neighbours of the city were invited or compelled to transfer their populations to the urban structure of Rome, where they took up residence in neighbourhoods and became Romans per se. Under the Roman Republic the practical considerations of incorporating communities into the city-state of Rome forced the Romans to devise the concept of municipium, a distinct state under the jurisdiction of Rome. It was necessary to distinguish various types of municipia and other settlements, such as the colony. In the early Roman Empire these distinctions began to disappear; for example, when Pliny the Elder served in the Roman army, the distinctions were only nominal. In the final stage of development, all citizens of all cities and towns throughout the empire were equally citizens of Rome. The municipium then simply meant municipality, the lowest level of local government.
rdf:langString
Municipium (jamak municipia) adalah istilah dalam bahasa Latin yang mengacu kepada sebuah kota. Berdasarkan etimologinya, municipium adalah kontrak sosial di antara municipes atau para "pemegang kewajiban" (warga kota). Kewajiban-kewajibannya (munera) merupakan kewajiban masyarakat yang diemban oleh municipes dan sebagai gantinya mereka mendapat hak khusus dan perlindungan. Setiap warga kota dianggap sebagai seorang municeps. Municipia tidak dibedakan pada masa Kerajaan Romawi; malahan tetangga-tetangga suatu kota diundang atau dipaksa untuk mengirim penduduk mereka ke struktur perkotaan Roma, dan di situ mereka menjadi orang Romawi. Pada masa Republik Romawi, Romawi mulai merancang konsep-konsep municipium yang berada di bawah jurisdiksi Roma. Terdapat berbagai jenis municipia, seperti contohnya adalah colonia. Pada masa Kekaisaran Romawi, perbedaan ini mulai sirna; contohnya, pada masa Plinius yang Tua, perbedaan yang tersisa hanyalah perbedaan nama saja. Pada akhirnya, semua warga di semua kota di seluruh kekaisaran merupakan warga Romawi yang setara kedudukannya. Makna municipium lalu berubah menjadi "munisipalitas" saja.
rdf:langString
Le municipe (municipium en latin) est l'un des statuts possibles pour une cité du monde romain antique. À la différence, en théorie, du statut de colonie (colonia), le municipe succède à une communauté pérégrine. Le statut de municipe participe donc à la promotion de villes d'origine indigène à l'intérieur de la cité romaine. La caractéristique principale de ces villes était de se diriger elles-mêmes. Apparu au IVe siècle av. J.-C., le statut de municipe a connu de nombreuses évolutions, l'emploi des termes municipium et municipes (« habitant d'un municipe ») changeant lui aussi. Le statut de municipe conféra d'abord la citoyenneté romaine, mais souvent sous une forme réduite (sine suffragio, « sans suffrage »). À partir de l'empire, sous le règne de Claude ou sous les Flaviens, les municipes créés reçoivent désormais le droit latin : seuls les magistrats reçoivent la citoyenneté romaine. On prend donc soin de distinguer les municipes romains des municipes latins.
rdf:langString
무니키피움 (Municipium) 또는 복수형으로 무니키피아(municipia)는 도시나 마을에 해당하는 라틴어 용어이다. 어원상 무니키피움은 ‘의무자’를 뜻하는 무니키페스 (municipes) 혹은 도시의 시민들 사이의 사회적 계약이었다. 무네라 (munera)라고도 하는 이 의무들은 시민으로서 특권과 보호를 대가로 무니키페스를 통해 받는 공동의 의무였다. 모든 시민들은 무니켑스 (municeps)였다. 무니키피아의 특징은 로마 왕정 시기에는 이뤄지지 않았고, 대신에, 로마의 바로 이웃한 지역들은 초대받거나 그들의 인구를 로마의 도시 구조로 보내도록 강요받았고, 이 도시 구조에서 이들은 거주지를 마련했고 그 자체로 로마인이 되었다. 로마 공화정 시기에 지역 공동체들을 도시 국가 로마로 결합시켜려는 실질적인 고려들은 로마인들이 로마의 관할권 하에 놓인 별개의 지위인 무니키피움이라는 개념을 고안하게 했다. 다양한 종류의 무니키피아와 식민지 같은 다른 거점들을 구분하는 것이 필수적이었다. 로마 제정 초기에 이러한 구분들이 사라지기 시작했는데, 예시로, 대 플리니우스가 로마군에서 복무하던 때, 이런 구분들은 명목상일 뿐이었다. 마지막 상태에 이르러선, 제국 전역에 있는 모든 도시들의 시민들이 동등한 로마의 시민들이었다. 그때부터 무니키피움은 단순하게 가장 낮은 인 지방 자치제를 의미했다.
rdf:langString
ムニキピウム（ラテン語: Municipium）とは、古代ローマ社会の都市国家の中でコロニアに次ぐ大きな集落組織のことをいう。他の集落と違ってムニキピウムにはローマ皇帝ないし元老院から自治を任されていた。自治市や自治都市と訳されることもある。 ムニキピウムに在住する第一市民はローマ市民権を持つ人間であり、ローマの公職への投票権を持つ。またムニキピウムには非ローマ人もいたが、ローマの影響下に置かれていた。 非ローマ人の住民はローマ市民権は持たなかったものの、政治軍事何かしらの公職についていれば退役後に投票権のないローマ市民権を持てた。ローマ市民権を持つ者と違って彼らはまた納税の義務があるという点で異なっている。 ムニキピウムは自治を委任されており、従って自分たち独自の公職を持つ。公職は二人官（執政官）と按察官を2人ずつ、公職はローマ法に従って行動する事が求められた。また、都市参事会と呼ばれる首都ローマで言う元老院に相当する機関が設けられ、都市参事会員の地位は子孫に継承された。
rdf:langString
Con il termine municipio (in lingua latina mūnǐcǐpǐum) si designava, nell'antica Roma e in particolare nella Roma repubblicana, una comunità cittadina legata a Roma. Esse per lo più conservavano un certo grado di autonomia, mantenendo i magistrati e le proprie istituzioni, ma i loro abitanti erano privi dei diritti politici propri dei cittadini romani: si distinguevano perciò dai federati, che conservavano la propria sovranità, e dalle colonie.
rdf:langString
Municipium (meervoud municipia) was de Latijnse technische en juridische term voor een bepaald politiek statuut van een stad in het Romeinse Rijk.
rdf:langString
Municipium var den näst högsta klassificeringen av en romersk stad. I Sverige förr benämning på tätbebyggt område på landsbygden i vilket stadsstadgor förordnats.
rdf:langString
Um município romano (em latim: municipium; plural: em latim: municipia) era o segundo mais elevado grau atribuído a uma cidade da Roma Antiga, inferior, no entanto, ao estatuto de colónia. Para conseguir este estatuto, uma cidade deveria dispor de algumas infraestruturas mínimas, como aquelas necessárias para o governo local. O primeiro município foi Túsculo. Os cidadãos dos municípios (de primeira ordem) detinham inteira cidadania romana e direitos associados (civitas optimo iure), onde se incluía o direito de voto. Uma segunda classe de municípios era tipicamente constituída directamente dos centros tribais mais importantes. Ao contrário dos ditos de primeira ordem, os residentes nestes municípios não eram cidadãos romanos "completos" (embora os seus magistrados ganhassem o estatuto aquando da sua reforma), mas partilhavam com os primeiros os deveres dessa cidadania em termos de obrigatoriedade de taxas e serviço militar. Mais especificamente, não tinham também o direito de voto (o derradeiro direito em Roma, e um claro sinal da totalidade dos direitos). Um município era governado por apenas um cônsul, eleito entre quatro oficiais, todos sob o governo central romano. Olisipo, a atual Lisboa, recebeu o status de município de Júlio César, por ter seu povo lutado ao lado das legiões romanas. O único município em solo britânico (Britânia) foi Verulâmio.
rdf:langString
Municypium (łac. municipium) – w starożytności był to teren położony w Italii, podbity przez Starożytny Rzym. Municypia zawarły z Rzymem przymierze, dzięki któremu mogły się cieszyć częściową autonomią i tolerancją, w tym religijną, pod warunkiem udzielania Rzymowi określonej pomocy wojskowej i ograniczenia praw mieszkańców, np. zakazu głosowania i piastowania urzędów. Dozwolone były m.in. małżeństwa z obywatelami rzymskimi. Z czasem municypia zostały przekształcone w gminy, następnie za sprawą Gajusza Juliusza Cezara w miasta na prawie rzymskim, a ich mieszkańcy uzyskali pełnię praw obywatelskich rzymskich. Dziś mianem municypium określa się ograniczone prawa obywatelskie w okresie średniowiecza i epoki wczesnonowożytnej, szczególnie w miastach na prawie niemieckim. Municypia to również jednostki współczesnego podziału terytorialnego w niektórych krajach europejskich.
rdf:langString
Муници́пий (лат. municipium от munus — «дар, обязанность, служба» и capio — «беру») в римском государстве — город, свободное население которого получало в полном или ограниченном объёме права римского гражданства и самоуправление. Первоначально различный муниципальный статус предоставлялся лишь отдельным городам. Все жители Италии получили полные права римского гражданства, вероятно, в эпоху между Союзнической войной 90—88 годов до н. э. и переписью, проведённой императором Октавианом Августом в 28 году до н. э. В 49 году до н. э. Цезарь предоставил римское гражданство жителям Цизальпийской Галлии. Муниципии существовали также в провинциях. Всё население империи получило римское гражданство по эдикту Каракаллы в 212 году.
rdf:langString
Муніци́пії Старода́внього Ри́му (лат. Municipium, мн. Municipia, municipium від munus — «обов'язок, служба» та capio — «беру») — у часи Римської республіки так називалися залежні від Риму міста Лаціо і пізніше Італії. Жителі цих міст отримували такі самі обов'язки, як і римські громадяни (лат. munera capere), а міста — часткове самоуправління чи префекта, призначеного Римом. З часів Другої латинської війни (338 р. до н. е.) всі громадяни Municipia cum suffragio мали всі права римських громадян. Першою Муніципією цього роду вважають місто Тускул. Тривалий час громадяни Municipium suffragi мали дещо менші права, ніж римські громадяни, — вони мусили служити в армії, платити податки, але не мали права голосу при виборах та не були занесені у Триби. У часи імперії права муніципій отримували також і міста поза Італією. З 212 року всі міста імперії отримали ранг муніципій.
rdf:langString
自治城镇（拉丁語：Municipium 复数拉丁語：municipia）是古罗马的地方基层组织，始于公元前3世纪罗马征服意大利半岛后所建立的以罗马为盟主的意大利同盟国家，除了一些投降者被当做奴隶对待以外，其他同盟内部被罗马征服的城邦和部落获得了不同程度的自治去权利，即为自治城镇。
xsd:nonNegativeInteger
6590