Money illusion
http://dbpedia.org/resource/Money_illusion an entity of type: Thing
Mona iluzio estas situacio, kiam laboristoj aŭ entreprenoj malĝuste komprenas evoluon de . Por ekzemplo, laboristo notas, ke lia salajro plialtiĝas, sed li ne registras (almenaŭ dum mallonga periodo), ke prezoj de varoj ankaŭ plialtiĝas. Entreprenoj registras, ke iliaj propraj prezoj plialtiĝas, sed ili ne komprenas, ke baldaŭ plialtiĝos salajroj, , ktp. Do, entreprenoj bonvolas plialtigi produktadon. Monaj iluzioj estas kialoj de plialtiĝo de prezoj kaj . Post iom da tempo, monaj iluzioj malaperas kaj rezulte okupateco kaj nivelo de produktado revenas al la komenca nivelo.
rdf:langString
L'illusion monétaire est un biais cognitif par lequel un agent économique raisonne à partir des valeurs nominales de l'économie et non des valeurs réelles, c'est-à-dire des valeurs nominales corrigées des effets de l'inflation. L'agent économique est victime d'illusion monétaire lorsqu'il pense avoir reçu une augmentation de salaire alors que l'inflation est en réalité plus élevée que l'augmentation du salaire. Dans une telle situation, le salaire réel a chuté, et non augmenté.
rdf:langString
貨幣錯覚（かへいさっかく、money illusion）とは、人々が実質値ではなく名目値に基いて物事を判断してしまうこと。本来、貨幣価値の変化を考慮した購買力によって判断しなければならない時に、金額を通じて判断を行なってしまうこと。貨幣の中立性が成立しなくなる一要因である。
rdf:langString
De geldillusie is de neiging om over geld te denken in nominale termen (geldbedragen) en niet in reële termen (koopkracht): men houdt dan geen rekening met inflatie. Het vertonen van de geldillusie is in tegenspraak met de rationaliteit die in de economische theorie aan alle actoren wordt toegekend, en om die reden onderwerp van onderzoek.
rdf:langString
Penningillusion är oförmågan att skilja mellan en nominell förändring av ett belopp från förändringen i köpkraft. Om lönerna och priserna stiger med samma procenttal, innebär det att reallönen är oförändrad eftersom man kan köpa samma mängd varor som tidigare. De högre priserna kan dock ge en irrationell uppfattning om att det har blivit dyrare att leva, även om man i själva verket kan leva precis som förut.
rdf:langString
在經濟學上，貨幣幻覺（英語：Money illusion），又稱金錢幻覺，是指人們傾向於認定貨幣的名目，而非實際價值。換句話說，金錢的面額數字（名目價值）常被誤認為其購買力（實際價值）。因為通貨膨脹，貨幣的實際購買會隨時間變化，貨幣的實際購買力不會與其名目價值一致，因此可能產生貨幣幻覺。這個假說被使用來反對貨幣中立性。 凱恩斯學派認為，因為存在貨幣幻覺，即使出現通貨緊縮，勞工也不會願意將自己的名目工資調低，工資僵固性造成了失業的產生。新古典經濟學派否認有貨幣幻覺的存在。
rdf:langString
في الاقتصاد، الوهم النقدي (بالإنجليزية: Money illusion)، يُشير هذا المفهوم إلى ميل الناس بالتفكير في القيمة الإسمية للزيادة النقدية دون التفكير في القيمة الحقيقية، وبعبارة أخرى، يحدث عندما ترتفع الأجور النقدية للأشخاص ويقابل هذا الارتفاع ارتفاع أسعار السلع والخدمات بنسبة أكبر من نسبة ارتفاع الأجور النقدية فيؤدي ذلك إلى زيادة استهلاك الناس ظناً منهم أن هذه الزيادة في الاستهلاك بسبب الزيادة في دخولهم.
rdf:langString
Der Begriff Geldwertillusion (engl. money illusion) beschreibt die Nichtwahrnehmung von Inflation (Überraschungsinflation) durch die Wirtschaftssubjekte, welche also der Illusion unterliegen, das Geld habe nach wie vor den gleichen Wert. In abgeschwächter Form bezeichnet Geldwertillusion eine Unterschätzung des Risikos der Geldentwertung. Da die Wirtschaftssubjekte durch Statistiken sowie eigene Erfahrungen aber Informationen über Preissteigerungen aufnehmen, handelt es sich bei der Geldwertillusion um ein temporäres Phänomen (Freiheit von Geldillusion). Die Geldwertillusion wird in der Quantitätstheorie vertreten. Denn ohne Geldwertillusion wäre es einer Zentralbank beinahe unmöglich, durch eine Steigerung der Geldmenge die Wirtschaft anzukurbeln. Auch wenn das Konzept der Geldwertillusio
rdf:langString
Una ilusión monetaria es una ilusión que sucede a causa de una mala utilización de los indicadores económicos, que no tienen en cuenta por lo general variaciones en el índice de precios, en los tipos de cambio o en la inflación entre otras. Otro ejemplo es utilizar la producción en vez de la producción per cápita para medir el crecimiento de un país.
rdf:langString
In economics, money illusion, or price illusion, is a cognitive bias where money is thought of in nominal, rather than real, terms. In other words, the face value (nominal value) of money is mistaken for its purchasing power (real value) at a previous point in time. Viewing purchasing power as measured by the nominal value is false, as modern fiat currencies have no intrinsic value and their real value depends purely on the price level. The term was coined by Irving Fisher in Stabilizing the Dollar. It was popularized by John Maynard Keynes in the early twentieth century, and Irving Fisher wrote an important book on the subject, The Money Illusion, in 1928.
rdf:langString
Ilusi uang adalah ilusi yang terjadi ketika orang menginterpretasikan perubahan nominal upah atau harga sebagai perubahan nyata. Ilusi uang adalah jebakan yang mudah dijebak. Bahkan ketika orang tahu bahwa telah terjadi inflasi, mereka tidak selalu bereaksi secara rasional. Jadi, meskipun upah dan harga mungkin naik karena inflasi, orang sering merespons seolah-olah harga lebih tinggi secra rill. Misalnya, jika harga film naik 10% tetapi upah dan semua harga naik dengan jumlah yang sama, tidak ada yang berubah secara rill. Tetapi banyak orang secara keliru menyimpulkan bahwa film menjadi lebih mahal. Jika mereka memperlakukan kenaikan harga dari infalsi sebagai perubahan harga relatif, mereka mungkin menonton lebih sedikit film atau membuat keputusan lain berdasarkan harga baru.
rdf:langString
L'illusione monetaria è un errore di valutazione compiuto da chi ragiona in termini di valore nominale della moneta, tenendo conto in modo inadeguato della variazione del suo valore reale e rischio. Ad esempio una riduzione del livello dei salari reali, a seguito della riduzione del potere d'acquisto della moneta, non viene percepita nel breve periodo. L'illusione monetaria spiega in parte il comportamento dei risparmiatori che in condizioni di inflazione elevata accettano di impiegare le loro ricchezze a tassi di rendimento reali che, ex post, risultano negativi.
rdf:langString
Iluzja pieniądza – w ekonomii zjawisko polegające na niepełnym lub opóźnionym uwzględnianiu inflacji w określaniu realnych zmian wartości i koncentrowaniu się na wartościach nominalnych, a nie wielkościach realnych. Przykładowo osoba podlegająca iluzji pieniądza będzie zadowolona ze wzrostu swojego wynagrodzenia o 5% przy 10% inflacji, mimo iż rzeczywista siła nabywcza wynagrodzenia będzie mniejsza niż przed podwyżką.
rdf:langString
Em economia, ilusão monetária ou ilusão de preços, é a tendência das pessoas a pensar em moeda em termos nominais, em vez de reais. Em outras palavras, o valor numérico / nominal (valor nominal) do dinheiro é confundido com seu poder de compra (valor real) em um ponto anterior no nível geral de preços (no passado). Isso é falso, já que as moedas fiduciárias modernas não têm valor intrínseco e seu valor real é derivado de todos os sistemas de valores subjacentes em uma economia, por exemplo, bom governo, boa economia, boa educação, bom sistema legal, defesa sonora etc. neste valor real ao longo do tempo é indicado pela mudança no Índice de Preços ao Consumidor ao longo do tempo.
rdf:langString
В економіці, ілюзія грошей, або цінова ілюзія, — це тенденція людей думати про гроші в номінальній, а не реальній вартості. Іншими словами, номінальну вартість грошей плутають з їх купівельною спроможністю (реальною вартістю) на минулій точці загального рівня цін (тобто в минулому). Це є помилковим, оскільки сучасні паперові гроші не мають власної, притаманної їм, реальної вартості і їх реальна вартість визначається всіма базовими системами цінностей в економіці, тобто надійним і розумним урядовим управлінням, здоровою економікою, доброю системою освіти, здоровою юридичною системою суспільства, добрим станом армії та інших підрозділів охорони порядку. Зміна у такій реальній вартості з перебігом часу відображається у зміні індексу споживчих цін.
rdf:langString
Денежная иллюзия — термин, описывающий склонность людей воспринимать номинальную стоимость денег, а не их реальную стоимость, выражающуюся в покупательной способности. Иначе говоря, большинство людей больше обращают внимание на цифровой номинал денег, хотя важны количественные соотношения при покупке товаров. Это заблуждение вызвано отсутствием самостоятельной ценности фиатных денег, реальной ценностью которых является их возможность обмена на товары и услуги, а также возможность платить налоги.
rdf:langString
rdf:langString
وهم نقدي
rdf:langString
Geldwertillusion
rdf:langString
Mona iluzio
rdf:langString
Ilusión monetaria
rdf:langString
Illusion monétaire
rdf:langString
Ilusi uang
rdf:langString
Illusione monetaria
rdf:langString
Money illusion
rdf:langString
貨幣錯覚
rdf:langString
Geldillusie
rdf:langString
Iluzja pieniądza
rdf:langString
Ilusão monetária
rdf:langString
Денежная иллюзия
rdf:langString
Penningillusion
rdf:langString
Ілюзія грошей
rdf:langString
貨幣幻覺
xsd:integer
1041023
xsd:integer
1121453245
rdf:langString
في الاقتصاد، الوهم النقدي (بالإنجليزية: Money illusion)، يُشير هذا المفهوم إلى ميل الناس بالتفكير في القيمة الإسمية للزيادة النقدية دون التفكير في القيمة الحقيقية، وبعبارة أخرى، يحدث عندما ترتفع الأجور النقدية للأشخاص ويقابل هذا الارتفاع ارتفاع أسعار السلع والخدمات بنسبة أكبر من نسبة ارتفاع الأجور النقدية فيؤدي ذلك إلى زيادة استهلاك الناس ظناً منهم أن هذه الزيادة في الاستهلاك بسبب الزيادة في دخولهم. إن ظاهرة الوهم النقدي ترتبط في الأساس بموضوع التمييز بين الأجور الحقيقية والأجور النقدية، ويقصد بالأجور النقدية أنها كمية النقود التي يحصل عليها العمال لقاء قيامهم بعمل ما،اما الاجور الحقيقية فانها تعني كمية السلع والخدمات التي يستطيع العمال ان يحصلوا عليها أو يشتروها بواسطة اجورهم النقدية. وبتعريف آخر هو زيادة في مقدار دخل الفرد والذي يقابله زيادة بنفس المقدار في ارتفاع الأسعار للسلع والخدمات وبالتالي ينخدع الفرد بمقدار النقود التي يحصل عليها وهي زادت بالكمية فقط ولكن قيمتها ظلت كما هي لأنها تشترى نفس القدر من السلع والخدمات التي كانت يشتريها الفرد بدخله قبل الزيادة الإسمية وليست الحقيقية لدخله. وقد صاغ هذا المصطلح من قبل إيرفينج فيشر أثناء استقرار الدولار. وقد شاعه جون مينارد كينز في أوائل القرن العشرين، وكتب إيرفينغ فيشر كتاباً هاماً حول هذا الموضوع في عام 1928. إن وجود الوهم النقدي يتنازع عليه الاقتصاديون النقديون الذين يدعون أن الناس يتصرفون بطريقة عقلانية (أي التفكير بالأسعار الحقيقية) فيما يتعلق بثرواتهم.
rdf:langString
Der Begriff Geldwertillusion (engl. money illusion) beschreibt die Nichtwahrnehmung von Inflation (Überraschungsinflation) durch die Wirtschaftssubjekte, welche also der Illusion unterliegen, das Geld habe nach wie vor den gleichen Wert. In abgeschwächter Form bezeichnet Geldwertillusion eine Unterschätzung des Risikos der Geldentwertung. Da die Wirtschaftssubjekte durch Statistiken sowie eigene Erfahrungen aber Informationen über Preissteigerungen aufnehmen, handelt es sich bei der Geldwertillusion um ein temporäres Phänomen (Freiheit von Geldillusion). Die Geldwertillusion wird in der Quantitätstheorie vertreten. Denn ohne Geldwertillusion wäre es einer Zentralbank beinahe unmöglich, durch eine Steigerung der Geldmenge die Wirtschaft anzukurbeln. Auch wenn das Konzept der Geldwertillusion tief in den Wirtschaftswissenschaften verankert ist, finden neuere Untersuchungen durch interdisziplinäre Ansätze wie der Verhaltensökonomik oder Neuroökonomie statt. Die Erwartungsbildung über makroökonomische Größen spielt eine besondere Rolle. Unter anderem hat sich Nobelpreisträger Herbert A. Simon mit solchen Erwartungen auseinandergesetzt. Sind die Wirtschaftssubjekte in der Lage Prognosen über Inflationsraten zu erstellen, die sich aus vergangenen Erfahrungen ableiten und frühere Schätzfehler zur Korrektur einbeziehen, so spricht man auch von adaptiver Inflationserwartung.
rdf:langString
Mona iluzio estas situacio, kiam laboristoj aŭ entreprenoj malĝuste komprenas evoluon de . Por ekzemplo, laboristo notas, ke lia salajro plialtiĝas, sed li ne registras (almenaŭ dum mallonga periodo), ke prezoj de varoj ankaŭ plialtiĝas. Entreprenoj registras, ke iliaj propraj prezoj plialtiĝas, sed ili ne komprenas, ke baldaŭ plialtiĝos salajroj, , ktp. Do, entreprenoj bonvolas plialtigi produktadon. Monaj iluzioj estas kialoj de plialtiĝo de prezoj kaj . Post iom da tempo, monaj iluzioj malaperas kaj rezulte okupateco kaj nivelo de produktado revenas al la komenca nivelo.
rdf:langString
Una ilusión monetaria es una ilusión que sucede a causa de una mala utilización de los indicadores económicos, que no tienen en cuenta por lo general variaciones en el índice de precios, en los tipos de cambio o en la inflación entre otras. Un ejemplo es el efecto de un incremento anual de los salarios (los precios de los recursos productivos en general), acompañado por una muy alta inflación. Se genera una ilusión porque, una vez restada la inflación, el incremento real de los salarios puede ser muy reducido o incluso negativo. A la inversa, si sólo se toma en cuenta el índice de inflación, ignorando el aumento nominal de los salarios (el cual puede ser superior en términos de poder adquisitivo real), también se está frente a una ilusión monetaria. En resumen, es la impresión que tienen los individuos y empresas de haber aumentado o disminuido su capacidad de compra al haber sufrido un cambio sus rentas nominales o los precios, cuando de hecho no toman en cuenta la inflación (que produce una pérdida del poder adquisitivo real) y/o los incrementos salariales (que pueden superar en términos reales a la inflación). Otro ejemplo es utilizar la producción en vez de la producción per cápita para medir el crecimiento de un país.
rdf:langString
In economics, money illusion, or price illusion, is a cognitive bias where money is thought of in nominal, rather than real, terms. In other words, the face value (nominal value) of money is mistaken for its purchasing power (real value) at a previous point in time. Viewing purchasing power as measured by the nominal value is false, as modern fiat currencies have no intrinsic value and their real value depends purely on the price level. The term was coined by Irving Fisher in Stabilizing the Dollar. It was popularized by John Maynard Keynes in the early twentieth century, and Irving Fisher wrote an important book on the subject, The Money Illusion, in 1928. The existence of money illusion is disputed by monetary economists who contend that people act rationally (i.e. think in real prices) with regard to their wealth. Eldar Shafir, Peter A. Diamond, and Amos Tversky (1997) have provided empirical evidence for the existence of the effect and it has been shown to affect behaviour in a variety of experimental and real-world situations. Shafir et al. also state that money illusion influences economic behaviour in three main ways:
* Price stickiness. Money illusion has been proposed as one reason why nominal prices are slow to change even where inflation has caused real prices to fall or costs to rise.
* Contracts and laws are not indexed to inflation as frequently as one would rationally expect.
* Social discourse, in formal media and more generally, reflects some confusion about real and nominal value. Money illusion can also influence people's perceptions of outcomes. Experiments have shown that people generally perceive an approximate 2% cut in nominal income with no change in monetary value as unfair, but see a 2% rise in nominal income where there is 4% inflation as fair, despite them being almost rational equivalents. This result is consistent with the 'Myopic Loss Aversion theory'. Furthermore, the money illusion means nominal changes in price can influence demand even if real prices have remained constant.
rdf:langString
Ilusi uang adalah ilusi yang terjadi ketika orang menginterpretasikan perubahan nominal upah atau harga sebagai perubahan nyata. Ilusi uang adalah jebakan yang mudah dijebak. Bahkan ketika orang tahu bahwa telah terjadi inflasi, mereka tidak selalu bereaksi secara rasional. Jadi, meskipun upah dan harga mungkin naik karena inflasi, orang sering merespons seolah-olah harga lebih tinggi secra rill. Misalnya, jika harga film naik 10% tetapi upah dan semua harga naik dengan jumlah yang sama, tidak ada yang berubah secara rill. Tetapi banyak orang secara keliru menyimpulkan bahwa film menjadi lebih mahal. Jika mereka memperlakukan kenaikan harga dari infalsi sebagai perubahan harga relatif, mereka mungkin menonton lebih sedikit film atau membuat keputusan lain berdasarkan harga baru. Upah nominal mirip dengan PDB nominal. Sedangkan upah rill adalah upah nominal yang disesuaikan dengan perubahan dalam tingkat harga. Upah rill lebih informatif karena menggambarkan apa yang dihasilkan wotket dalam hal daya beli. Masalah ekonomi yang signifikan muncul jika pekerja menjadi korban ilusi menyebabkan mereka berfokus pada upah nominal mereka alij-alih upah real mereka. Ketika harga-harga lain turun,ilusi uang manyebabkan penyesuaian ini memakan waktu lebih lama dari yang seharusnya, dan penundaan ini cenderung memperpanjang penurunan ekonomi.
rdf:langString
L'illusion monétaire est un biais cognitif par lequel un agent économique raisonne à partir des valeurs nominales de l'économie et non des valeurs réelles, c'est-à-dire des valeurs nominales corrigées des effets de l'inflation. L'agent économique est victime d'illusion monétaire lorsqu'il pense avoir reçu une augmentation de salaire alors que l'inflation est en réalité plus élevée que l'augmentation du salaire. Dans une telle situation, le salaire réel a chuté, et non augmenté.
rdf:langString
貨幣錯覚（かへいさっかく、money illusion）とは、人々が実質値ではなく名目値に基いて物事を判断してしまうこと。本来、貨幣価値の変化を考慮した購買力によって判断しなければならない時に、金額を通じて判断を行なってしまうこと。貨幣の中立性が成立しなくなる一要因である。
rdf:langString
De geldillusie is de neiging om over geld te denken in nominale termen (geldbedragen) en niet in reële termen (koopkracht): men houdt dan geen rekening met inflatie. Het vertonen van de geldillusie is in tegenspraak met de rationaliteit die in de economische theorie aan alle actoren wordt toegekend, en om die reden onderwerp van onderzoek.
rdf:langString
Iluzja pieniądza – w ekonomii zjawisko polegające na niepełnym lub opóźnionym uwzględnianiu inflacji w określaniu realnych zmian wartości i koncentrowaniu się na wartościach nominalnych, a nie wielkościach realnych. Przykładowo osoba podlegająca iluzji pieniądza będzie zadowolona ze wzrostu swojego wynagrodzenia o 5% przy 10% inflacji, mimo iż rzeczywista siła nabywcza wynagrodzenia będzie mniejsza niż przed podwyżką. Iluzja pieniądza ma często miejsce przy porównywaniu obecnych cen jednostkowych dóbr z dawnymi cenami, kiedy zapomina się o zjawisku inflacji (tj. wzrostu ogólnego poziomu cen), a bierze pod uwagę jedynie nominalne zmiany cen danego dobra.
rdf:langString
L'illusione monetaria è un errore di valutazione compiuto da chi ragiona in termini di valore nominale della moneta, tenendo conto in modo inadeguato della variazione del suo valore reale e rischio. Ad esempio una riduzione del livello dei salari reali, a seguito della riduzione del potere d'acquisto della moneta, non viene percepita nel breve periodo. L'illusione monetaria spiega in parte il comportamento dei risparmiatori che in condizioni di inflazione elevata accettano di impiegare le loro ricchezze a tassi di rendimento reali che, ex post, risultano negativi. Altrettanto l'illusione monetaria spiega il comportamento dei consumatori che non aggiustano il proprio tenore di vita nel breve periodo a seguito di un generalizzato decremento del potere di acquisto dei salari.
rdf:langString
Em economia, ilusão monetária ou ilusão de preços, é a tendência das pessoas a pensar em moeda em termos nominais, em vez de reais. Em outras palavras, o valor numérico / nominal (valor nominal) do dinheiro é confundido com seu poder de compra (valor real) em um ponto anterior no nível geral de preços (no passado). Isso é falso, já que as moedas fiduciárias modernas não têm valor intrínseco e seu valor real é derivado de todos os sistemas de valores subjacentes em uma economia, por exemplo, bom governo, boa economia, boa educação, bom sistema legal, defesa sonora etc. neste valor real ao longo do tempo é indicado pela mudança no Índice de Preços ao Consumidor ao longo do tempo. O termo foi cunhado por Irving Fisher em Stabilizing the Dollar. Ele foi popularizado por John Maynard Keynes, no início do século xx, e Irving Fisher escreveu um importante livro sobre o assunto, A Ilusão do Dinheiro (The Money Illusion), em 1928. A existência da ilusão monetária é contestada por economistas monetários, que afirmam que as pessoas agem racionalmente (i.e. pensar em preços reais) com relação à sua riqueza. Eldar Shafir, Peter A. Diamond, e Amos Tversky (1997) têm fornecido evidências empíricas para a existência do efeito e demonstraram afetar o comportamento em uma variedade de situações experimentais e do mundo real. Shafir et al. também afirmam que a ilusão monetária influencia o comportamento econômico de três maneiras principais:
* Viscosidade dos preço. A Ilusão monetária têm sido sugerido como uma razão para que os preços nominais são lentos para mudar, mesmo onde a inflação tem causado aumentos reais de preços ou de custos.
* Contratos e leis não são indexados à inflação frequentemente, como seria de esperar racionalmente.
* O discurso social, no ensino formal da mídia e de forma mais geral, reflete uma certa confusão sobre o valor real e o valor nominal. A ilusão monetária também pode influenciar a percepção das pessoas sobre os resultados. Experimentos mostraram que as pessoas geralmente percebem um corte aproximado de 2% na renda nominal sem nenhuma mudança no valor monetário como injusto, mas vêem um aumento de 2% na renda nominal onde há inflação de 4% como justa, apesar deles serem equivalentes quase racionais. Este resultado é consistente com a "teoria da aversão à perda miópica". Além disso, a ilusão monetária significa que mudanças nominais no preço podem influenciar a demanda, mesmo que os preços reais permaneçam constantes.
rdf:langString
Penningillusion är oförmågan att skilja mellan en nominell förändring av ett belopp från förändringen i köpkraft. Om lönerna och priserna stiger med samma procenttal, innebär det att reallönen är oförändrad eftersom man kan köpa samma mängd varor som tidigare. De högre priserna kan dock ge en irrationell uppfattning om att det har blivit dyrare att leva, även om man i själva verket kan leva precis som förut.
rdf:langString
Денежная иллюзия — термин, описывающий склонность людей воспринимать номинальную стоимость денег, а не их реальную стоимость, выражающуюся в покупательной способности. Иначе говоря, большинство людей больше обращают внимание на цифровой номинал денег, хотя важны количественные соотношения при покупке товаров. Это заблуждение вызвано отсутствием самостоятельной ценности фиатных денег, реальной ценностью которых является их возможность обмена на товары и услуги, а также возможность платить налоги. Существенная часть людей воспринимает в качестве выгоды повышение своих зарплат, цен на товары или услуги, которые они продают, либо принадлежащих им финансовых активов. При этом они ошибочно не учитывают общий процесс инфляции. Денежная иллюзия более распространена в обществах, где на протяжении длительного периода времени цены и зарплаты были стабильными. При длительной инфляции население начинает осознавать, что рост их номинальных зарплат не ведёт к улучшению финансового положения. Ярким примером такой иллюзии была Германия в 1919 году, когда правительство начало усиленную эмиссию валюты, поначалу не все воспринимали это как кризис и все еще верили в стабильность и ценность немецкой марки, на первых порах это ускорило товарооборот и даже принесло небольшой рост экономики, который сменился значительным упадком. Неологизм «денежная иллюзия» был предложен Дж. М. Кейнсом в начале XX века. На эту тему в 1928 году Ирвинг Фишер написал книгу «The Money Illusion». Монетарные экономисты оспаривают факт существования денежной иллюзии, полагая, что люди действуют рационально (то есть, оперируют реальными ценами) по отношению к своему богатству и накоплениям. Эльдар Шафир, Питер Даймонд и Амос Тверски (1997) предоставили эмпирические доказательства существования эффекта; кроме того, было продемонстрировано, что денежная иллюзия влияет на ряд как экспериментальных, так и реальных ситуаций. Эльдар Шафир и другие авторы считают, что денежная иллюзия влияет на экономическое поведение по трем основным направлениям:
* Жёсткость цен. Денежная иллюзия считается одной из причин, почему номинальные цены меняются очень медленно, даже если инфляция уже вызвала рост реальных цен или расходов.
* Контракты и законодательные выплаты не индексируются с учётом инфляции так часто, как можно было бы рационально ожидать.
* Общественное мнение, официальные и популярные средства массовой информации отражают некоторую путаницу о реальной и номинальной стоимости. Денежная иллюзия может также влиять на представления людей о результатах. Эксперименты показали, что люди, как правило, воспринимают как несправедливое сокращение номинального дохода приблизительно на 2 % без изменения цен на товары. Но при этом рост на 2 % номинальных доходов при одновременной инфляции в 4 % считают справедливым. Хотя эти два варианта экономически почти эквиваленты. Кроме того, денежная иллюзия приводит к тому, что номинальное изменение цен может повлиять на спрос, даже если реальные покупательные соотношения остались неизменными.
rdf:langString
В економіці, ілюзія грошей, або цінова ілюзія, — це тенденція людей думати про гроші в номінальній, а не реальній вартості. Іншими словами, номінальну вартість грошей плутають з їх купівельною спроможністю (реальною вартістю) на минулій точці загального рівня цін (тобто в минулому). Це є помилковим, оскільки сучасні паперові гроші не мають власної, притаманної їм, реальної вартості і їх реальна вартість визначається всіма базовими системами цінностей в економіці, тобто надійним і розумним урядовим управлінням, здоровою економікою, доброю системою освіти, здоровою юридичною системою суспільства, добрим станом армії та інших підрозділів охорони порядку. Зміна у такій реальній вартості з перебігом часу відображається у зміні індексу споживчих цін. Термін був створений Ірвінгом Фішером «Stabilizing the Dollar», а популяризований Джоном Кейнсом на початку 20-го сторіччя. Інвінг Фішер також написав 1928 року важливу працю з цього питання «The Money Illusion». Існування ілюзії грошей заперечують монетарні економісти, які аргументують, що людина діє раціонально (тобто, оперує реальними цінами) по відношенню до свого багатства і накопичень. Елдар Шафір, Пітер Артур Даймонд та Амос Тверські (1997) надали емпіричні докази існуванню ефекту; крім того, було продемонстровано, що ілюзія грошей впливає на ряд експериментальних ситуацій, так і ситуацій в реальному житті. Шафір, Даймонд та Тверські також стверджують, що ілюзія грошей впливає на економічну поведінку трьома основними шляхами:
* В'язкість цін. Ілюзія грошей пропонується як одне з пояснень, чому номінальні ціни змінюються повільно, навіть коли інфляція спричинила зростання реальних цін або витрат;
* контракти та закони не індексуються на інфляцію з такою періодичністю, якої слід було б очікувати від повністю раціональної економічної поведінки;
* соціальний дискурс, у ЗМІ та в цілому, вказує на певне нерозуміння концепцій реальної та номінальної вартості. Ілюзія грошей також може впливати на погляди людей щодо наслідків. Експерименти показали, що зазвичай люди сприймають 2% втрати номінального доходу, але без втрати реальної вартості, як несправедливість, але 2% зростання номінального доходу при інфляції в 4% — справедливим, хоча раціонально вони майже еквівалентні. Такий результат збігається з 'Теорією короткозорого уникнення втрат'. Крім того, ілюзія грошей означає, що зміна у номінальній ціні впливає на попит, навіть коли реальні ціни лишаються незмінними.
rdf:langString
在經濟學上，貨幣幻覺（英語：Money illusion），又稱金錢幻覺，是指人們傾向於認定貨幣的名目，而非實際價值。換句話說，金錢的面額數字（名目價值）常被誤認為其購買力（實際價值）。因為通貨膨脹，貨幣的實際購買會隨時間變化，貨幣的實際購買力不會與其名目價值一致，因此可能產生貨幣幻覺。這個假說被使用來反對貨幣中立性。 凱恩斯學派認為，因為存在貨幣幻覺，即使出現通貨緊縮，勞工也不會願意將自己的名目工資調低，工資僵固性造成了失業的產生。新古典經濟學派否認有貨幣幻覺的存在。
xsd:nonNegativeInteger
8418