Media bias
http://dbpedia.org/resource/Media_bias an entity of type: WikicatCognitiveBiases
El biaix mediàtic és una tendència dels mitjans de comunicació a informar de manera tendenciosa. Es manifesta tant per l'elecció dels fets als quals es dona cobertura informativa com pel seu contingut i la seva anàlisi.
rdf:langString
Un biais médiatique est une tendance des médias à présenter involontairement les informations, idées ou évènements d'une façon altérée par un apriori ou une conviction. Le phénomène de biais médiatique est connu des attachés de presse, des états-majors du monde politique, et bien entendu des médias eux-mêmes. Il s'ensuit une course au positionnement. Ce phénomène est parfois évoqué lors de l'émission Arrêt sur images de Daniel Schneidermann.
rdf:langString
Manipulasi media merupakan aspek humas yang partisan membuat gambar atau argumen lebih menyukai kepentingan tertentu. Taktik tersebut mungkin termasuk penggunaan dan teknik propaganda dan sering terlibat secara cermat dalam penghilangan informasi atau tampilan dengan mendorong orang lain atau kelompok masyarakat untuk berhenti mendengarkan argumen tertentu, atau hanya dengan pengalihan perhatian di tempat lain .
rdf:langString
メディア・バイアス（英: media bias）は、マスメディアが情報を伝えるときに、情報源のどの部分を取捨選択して伝えるかに生じるゆがみである。たとえば、危険性を指摘することはマスメディアの重要な役割であるが、危険性を強調して報道することで、市民が過剰な反応を起こすことがある。あるいは、ただの一人の学者の意見を客観的な根拠がないまま報道することが、社会現象を引き起こしたり健康被害を引き起こしたりすることもある。さらにひどい場合には情報の捏造になる。
rdf:langString
媒体偏见（英語：Media bias），又稱媒體偏頗或新聞偏見，是指新聞主播、记者或出版人等傳媒工作者偏於某一方的見解，無法秉持中立客觀性去報道新闻。
rdf:langString
الانحياز الإعلامي هو الانحياز أو بالأحرى الانحياز الواضح للصحفيين ومنتجي الأخبار داخل وسائل الإعلام في اختيار العديد من الأحداث والقصص التي يتم الإبلاغ عنها وكيف يتم تغطيتها. يعني مصطلح الانحياز الإعلامي انحياز واسع النطاق وانتهاك لمعايير الصحافة وليس منظور الصحفي أو المقالة الفردية. اتجاه ودرجة تحيز وسائل الإعلام في مختلف البلدان متنازع عليها على نطاق واسع. هناك عدد من مجموعات المراقبة الوطنية والدولية التي تقدم تقارير عن التحيز في وسائل الإعلام.
rdf:langString
Mediální zkreslení je zkreslení nebo vnímané zkreslení hromadných sdělovacích prostředků ohledně výběru, pokrytí a způsobu prezentace zpráv a informací, které vzniká následkem nedodržování . Mediálním zkreslením se rozumí zkreslení celého informačního obsahu média, nikoli perspektiva jednotlivého žurnalisty nebo zprávy. Pokud je mediální zkreslení záměrně vytvářeno s cílem ovlivnit posluchače, hovoří se o mediální manipulaci. K typickým mediálním zkreslením patří:
rdf:langString
Die News-Bias-Forschung versucht die Ursachen von Einseitigkeiten und politischen Tendenzen in der Medienberichterstattung zu ermitteln. Im Vordergrund steht dabei der Zusammenhang zwischen den Einstellungen von Kommunikatoren und deren Nachrichtenauswahl. Sie hat ihre Wurzeln in Amerika in den 1930er und 1940er Jahren.Der News-Bias-Ansatz ist eine Erklärungstheorie der Kommunikationswissenschaft im Zusammenhang mit Massenkommunikations-Untersuchungen. Siehe hierzu auch: Nachrichtenwert, Gatekeeper-Modell und Framing.
rdf:langString
El sesgo mediático o informativo es el sesgo o sesgo percibido de periodistas y productores de noticias dentro de los medios de comunicación en la selección de eventos e historias que se informan y cómo se cubren. El término «sesgo de los medios» implica un sesgo generalizado que contraviene los estándares del periodismo, en lugar de la perspectiva de un periodista o artículo individual. La dirección y el grado de sesgo de los medios en varios países es ampliamente discutido.
rdf:langString
Media bias is the bias of journalists and news producers within the mass media in the selection of many events and stories that are reported and how they are covered. The term "media bias" implies a pervasive or widespread bias contravening of the standards of journalism, rather than the perspective of an individual journalist or article. The direction and degree of media bias in various countries is widely disputed. There are a number of national and international watchdog groups that report on bias of the media.
rdf:langString
Stronniczość mediów polega na systematycznym faworyzowaniu przez środki masowego przekazu jednego stanowiska, gdzie działania te służą korporacjom medialnym, rządom lub partiom politycznym, tym samym wzmacniają jeden układ interesów, a osłabiają układ alternatywny. Stronniczość jest ważna o tyle, o ile wpływa na postawy i zachowania ludzi. Samo stwierdzenie stronniczości nie dowodzi jeszcze wpływu mediów na odbiorców, ale może przyczyniać się do wzmacniania lub osłabiania układów władzy, światopoglądów, postaw lub preferencji politycznych odbiorców. Dystrybucja i kontrola informacji politycznych jest jednym z atrybutów i mechanizmów władzy.
rdf:langString
Предвзятость в СМИ, медиапредвзятость — это необъективность журналистов или новостных продюсеров в средствах массовой информации (массмедиа) в отборе событий и новостей для освещения и способе их подачи. Термин «предвзятость средств массовой информации» подразумевает повсеместную и широко распространённую необъективность, скорее противоречащую журналистской этике, а не являющуюся проявлением индивидуальности журналиста или статьи. Направление и степень предвзятости СМИ в различных странах широко оспаривается.
rdf:langString
Viés midiático ou viés mediático é a percepção de que os jornalistas e editores das mídias de massa utilizam-se de diversos vieses na seleção e cobertura de acontecimentos. A utilização do termo se refere à percepção de um viés generalizado e difundido por toda a mídia que infringe a ética jornalística. O grau de viés midiático varia em cada país. Há diversos grupos que monitoram e denunciam o viés midiático em todo o planeta.
rdf:langString
Медіа-упередження (англ. Media bias) — це упередження журналістів та продюсерів новин ЗМІ в частині відбору подій та історій, які будуть висвітлені в сюжетах, та того, як вони будуть висвітлені. Термін «медіа-упередження» стосується всепроникного упередження, яке спотворює , а не точку зору окремого журналіста чи статті. Напрямок та ступіть медіа-упередження в різних країнах викликає запеклі дискусії. Існує ряд міжнародних та національних спостережних організацій та груп, які вивчають та висвітлюють медіа-упередження.
rdf:langString
rdf:langString
Media bias
rdf:langString
انحياز إعلامي
rdf:langString
Biaix mediàtic
rdf:langString
Mediální zkreslení
rdf:langString
News Bias
rdf:langString
Sesgo mediático
rdf:langString
Manipulasi media
rdf:langString
Biais médiatique
rdf:langString
メディア・バイアス
rdf:langString
매체 편향
rdf:langString
Stronniczość mediów
rdf:langString
Viés midiático
rdf:langString
Предвзятость в СМИ
rdf:langString
媒體偏見
rdf:langString
Медіа-упередження
xsd:integer
18932
xsd:integer
1123068017
rdf:langString
El biaix mediàtic és una tendència dels mitjans de comunicació a informar de manera tendenciosa. Es manifesta tant per l'elecció dels fets als quals es dona cobertura informativa com pel seu contingut i la seva anàlisi.
rdf:langString
الانحياز الإعلامي هو الانحياز أو بالأحرى الانحياز الواضح للصحفيين ومنتجي الأخبار داخل وسائل الإعلام في اختيار العديد من الأحداث والقصص التي يتم الإبلاغ عنها وكيف يتم تغطيتها. يعني مصطلح الانحياز الإعلامي انحياز واسع النطاق وانتهاك لمعايير الصحافة وليس منظور الصحفي أو المقالة الفردية. اتجاه ودرجة تحيز وسائل الإعلام في مختلف البلدان متنازع عليها على نطاق واسع. تشمل القيود العملية على حيادية وسائل الإعلام عدم قدرة الصحفيين على الإبلاغ عن جميع القصص والحقائق المتاحة وشرط ربط الحقائق المختارة بسرد متماسك. يؤدي نفوذ الحكومة بما في ذلك الرقابة العلنية والسرية إلى تحيز وسائل الإعلام في بعض البلدان مثل الصين وكوريا الشمالية وميانمار. تتضمن قوى السوق التي تؤدي إلى عرض تقديمي متحيز ملكية مصدر الأخبار وتركيز ملكية الوسائط واختيار الموظفين وتفضيلات الجمهور المقصود والضغط من المعلنين. هناك عدد من مجموعات المراقبة الوطنية والدولية التي تقدم تقارير عن التحيز في وسائل الإعلام.
rdf:langString
Mediální zkreslení je zkreslení nebo vnímané zkreslení hromadných sdělovacích prostředků ohledně výběru, pokrytí a způsobu prezentace zpráv a informací, které vzniká následkem nedodržování . Mediálním zkreslením se rozumí zkreslení celého informačního obsahu média, nikoli perspektiva jednotlivého žurnalisty nebo zprávy. Pokud je mediální zkreslení záměrně vytvářeno s cílem ovlivnit posluchače, hovoří se o mediální manipulaci. Mediální zkreslení nelze nikdy úplně potlačit už proto, že novináři dokáží zjistit a konzumentům médií sdělit jen malou část toho, co se odehrává, a navíc své poznatky musejí zpracovat na základě svého subjektivního pochopení a propojit do uceleného narativu. Vedle toho může být mediální zkreslení způsobeno dalšími příčinami:
* neprofesionální práce samotných novinářů: například neznalost faktů, lenost, zaujatost
* vliv majitelů médií: například výběr personálu, financování, koncentrace médií u určitých vlastníků, tlak na majiteli vyžadovaný způsob prezentace a výběru témat
* snaha o odbyt: například senzacechtivost a bulvarizace, aby médium získalo větší sledovanost
* vliv inzerentů: snaha i zpravodajskou částí média vycházet vstříc jejich zájmům
* vliv politiky: nátlak politiků na média, v některých zemích i cenzura K typickým mediálním zkreslením patří:
* nerovnoměrné pokrytí, kdy některé zprávy nebo aktéři jsou v médiích pokrýváni neúměrně svému významu (příliš mnoho nebo příliš málo)
* selektivita (gatekeeping bias), kdy jsou některé informace nebo názory z médií vytlačovány, obvykle z ideologických důvodů
* stranění, kdy jsou informace prezentovány tak, aby konzumenta médií vedly k zaujetí postoje podporovaného autory mediálního zpracování
* nadměrná stručnost, což znamená, že informace je zestručněna tak, že nedovolí sdělit složitější nebo méně známý názor či dílčí informaci, třebaže jde o podstatnou záležitost
* tíhnutí k hlavnímu proudu, tedy snaha uvádět stejné informace jako ostatní média a nikoho neurazit
* senzacechtivost, tedy upřednostňování výjimek nad tím, co je běžné, čímž se vzbuzuje dojem, že řídké události, jako pády letadel, jsou častější než události běžné, jako havárie automobilů
* strukturální zkreslení, tedy postup podle mediální rutiny a pokrývání především těch aktérů a událostí, které jsou považovány za hodné zpravodajského pokrytí, například sdělování i nevýznamných detailů o činnosti vysokých ústavních činitelů
* falešná vyváženost („pět minut židi, pět minut Hitler“), kdy se každé straně poskytuje podobný prostor bez ohledu na to, že tvrzení některé ze stran mohou být mnohem méně podložená a relevantní než tvrzení strany jiné
rdf:langString
Die News-Bias-Forschung versucht die Ursachen von Einseitigkeiten und politischen Tendenzen in der Medienberichterstattung zu ermitteln. Im Vordergrund steht dabei der Zusammenhang zwischen den Einstellungen von Kommunikatoren und deren Nachrichtenauswahl. Sie hat ihre Wurzeln in Amerika in den 1930er und 1940er Jahren.Der News-Bias-Ansatz ist eine Erklärungstheorie der Kommunikationswissenschaft im Zusammenhang mit Massenkommunikations-Untersuchungen. Siehe hierzu auch: Nachrichtenwert, Gatekeeper-Modell und Framing. Grundsätzlich wird zwischen unpolitischen und politischen News Bias unterschieden.
rdf:langString
Un biais médiatique est une tendance des médias à présenter involontairement les informations, idées ou évènements d'une façon altérée par un apriori ou une conviction. Le phénomène de biais médiatique est connu des attachés de presse, des états-majors du monde politique, et bien entendu des médias eux-mêmes. Il s'ensuit une course au positionnement. Ce phénomène est parfois évoqué lors de l'émission Arrêt sur images de Daniel Schneidermann.
rdf:langString
El sesgo mediático o informativo es el sesgo o sesgo percibido de periodistas y productores de noticias dentro de los medios de comunicación en la selección de eventos e historias que se informan y cómo se cubren. El término «sesgo de los medios» implica un sesgo generalizado que contraviene los estándares del periodismo, en lugar de la perspectiva de un periodista o artículo individual. La dirección y el grado de sesgo de los medios en varios países es ampliamente discutido. Algunas formas comunes de sesgo mediático incluyen la presentación de la información de forma poco o nada equilibrada, es decir, deformando, distorsionando o incluso directamente mintiendo, en función habitualmente de intereses políticos o económicos vinculados al medio en cuestión. Existen limitaciones prácticas a la neutralidad de los medios, incluyendo la incapacidad de los periodistas para informar todas las historias y hechos disponibles, y el requisito de que los hechos seleccionados se vinculen en una narrativa coherente.
rdf:langString
Media bias is the bias of journalists and news producers within the mass media in the selection of many events and stories that are reported and how they are covered. The term "media bias" implies a pervasive or widespread bias contravening of the standards of journalism, rather than the perspective of an individual journalist or article. The direction and degree of media bias in various countries is widely disputed. Practical limitations to media neutrality include the inability of journalists to report all available stories and facts, and the requirement that selected facts be linked into a coherent narrative. Government influence, including overt and covert censorship, biases the media in some countries, for example China, North Korea, Syria and Myanmar. Politics and media bias may interact with each other; the media has the ability to influence politicians, and politicians may have the power to influence the media. This can change the distribution of power in society. Market forces may also cause bias. Examples include bias introduced by the ownership of media, including a concentration of media ownership, the subjective selection of staff, or the perceived preferences of an intended audience. There are a number of national and international watchdog groups that report on bias of the media.
rdf:langString
Manipulasi media merupakan aspek humas yang partisan membuat gambar atau argumen lebih menyukai kepentingan tertentu. Taktik tersebut mungkin termasuk penggunaan dan teknik propaganda dan sering terlibat secara cermat dalam penghilangan informasi atau tampilan dengan mendorong orang lain atau kelompok masyarakat untuk berhenti mendengarkan argumen tertentu, atau hanya dengan pengalihan perhatian di tempat lain .
rdf:langString
매체 편향은 보고되는 많은 사건과 기사와 보도 방법을 선택하는 대중 매체 내의 언론인 과 뉴스 제작자 의 편향이다. '매체 편향'이라는 용어는 개별 언론인이나 기사의 관점이 아니라 저널리즘의 기준에 위배되는 만연하거나 만연한 편향을 의미한다. 여러 국가에서 매체 편향의 방향과 정도는 널리 논란의 여지가 있다. 언론 중립성에 대한 실질적인 제한에는 언론인이 모든 가능한 기사와 사실을 보도할 수 없다는 점, 선택된 사실을 일관된 내러티브로 연결해야 한다는 요건이 포함된다. 공공연하고 은밀한 검열 을 포함한 정부 의 영향력은 일부 국가에서 언론을 편향시킨다. 정치와 매체 편향은 서로 상호 작용할 수 있다. 언론은 정치인에게 영향력을 행사할 수 있는 능력이 있고 정치인은 언론에 영향력을 행사할 수 있는 능력이 있다. 이것은 사회의 권력 분배를 변화시킬 수 있다. 시장의 힘도 편향을 유발할 수 있다. 예를 들어 매체 소유권의 집중, 직원의 주관적 선택 또는 의도된 청중 의 인지된 선호도를 포함하여 매체 소유권으로 인해 발생하는 편견이 있다. 언론의 편향에 대해 보고하는 여러 국내 및 국제 감시 단체가 있다. 가장 일반적으로 논의되는 편향 유형은 (당파라고 주장되는) 매체가 특정 정당, 후보자, 또는 이념을 지지하거나 공격할 때 발생한다. 2000년에 D'Alessio와 Allen은 매체 편견의 세 가지 가능한 원인을 연구했다.
* 보도 편향 언론이 한 정당이나 이념에 대한 부정적인 뉴스만 보도하기로 선택하는 경우,
* 게이트키핑 편향 (선택성 또는 선택 편향이라고도 함), 스토리가 선택되거나 선택 해제될 때, 때로는 이념적 근거( 스파이크 참조). 초점이 정치적 행위자와 그들이 선호하는 정책 문제에 따라 다루어지는지 여부에 따라 의제 편향이라고도 한다.
* 진술 편향(조성 편향 또는 표현 편향이라고도 함), 매체 보도가 특정 행위자 또는 문제에 대해 기울어진 경우. Gentzkow, Shapiro 및 Stone의 연구 결과를 바탕으로 서로 다른 동기에 의해 유도된 문헌에서 매체 편향의 두 가지 형태를 요약한다. 수요 주도 편향과 공급 주도 편향이다. 수요 기반 편향에는 "평판", "신념에 따른 내재적 유용성" 및 "위임(또는 조언)"의 세 가지 요소가 포함된다. 정치적 편향은 인쇄기 의 발명과 함께 탄생한 대중 매체의 특징이었다. 초기 인쇄 장비의 비용으로 인해 제한된 수의 사람들에게만 매체 생산이 제한되었다. 역사가들은 발행인이 종종 강력한 사회 집단의 이익을 위해 봉사한다는 것을 발견했다. 19세기에 저널리스트들은 편견 없는 보도의 개념을 저널리즘 윤리의 필수적인 부분으로 인식하기 시작했다. 이는 저널리즘이 강력한 사회적 힘으로 부상한 것과 일치했다. 하지만 오늘날에도 가장 양심적으로 객관적인 언론인들 도 편견에 대한 비난을 피할 수 없다. 신문과 마찬가지로 방송 매체(라디오 및 텔레비전)는 초기부터 선전 을 위한 메커니즘으로 사용되어 왔으며, 이러한 경향은 방송 스펙트럼 의 초기 소유권이 국가 정부에 의해 더욱 두드러졌다. 매체 규제 완화 프로세스로 인해 대다수의 서구 방송 매체가 개인 소유가 되었지만 전 세계 많은 국가의 방송 매체에는 여전히 강력한 정부 존재 또는 독점이 존재한다. 동시에, 매체 소유권이 사적인 손에 집중되어 있고 종종 비교적 소수의 개인들 사이에 집중되어 있어 매체 편향에 대한 비난도 제기되었다.
rdf:langString
メディア・バイアス（英: media bias）は、マスメディアが情報を伝えるときに、情報源のどの部分を取捨選択して伝えるかに生じるゆがみである。たとえば、危険性を指摘することはマスメディアの重要な役割であるが、危険性を強調して報道することで、市民が過剰な反応を起こすことがある。あるいは、ただの一人の学者の意見を客観的な根拠がないまま報道することが、社会現象を引き起こしたり健康被害を引き起こしたりすることもある。さらにひどい場合には情報の捏造になる。
rdf:langString
Stronniczość mediów polega na systematycznym faworyzowaniu przez środki masowego przekazu jednego stanowiska, gdzie działania te służą korporacjom medialnym, rządom lub partiom politycznym, tym samym wzmacniają jeden układ interesów, a osłabiają układ alternatywny. Stronniczość jest ważna o tyle, o ile wpływa na postawy i zachowania ludzi. Samo stwierdzenie stronniczości nie dowodzi jeszcze wpływu mediów na odbiorców, ale może przyczyniać się do wzmacniania lub osłabiania układów władzy, światopoglądów, postaw lub preferencji politycznych odbiorców. Dystrybucja i kontrola informacji politycznych jest jednym z atrybutów i mechanizmów władzy. Najczęściej występujące formy stronniczości wykorzystywane do manipulacji mediami to np. , korporacjonizm, mainstream, , cenzura i tendencyjność przekazu medialnego. W zapobieganiu stronniczości mediów ważny jest profesjonalizm dziennikarski (badania: D. Hallina i P. Mancini), którego rozszerzeniem jest kultura zawodowa dziennikarzy. Na profesjonalizm dziennikarski składają się np. autonomia zawodowa, normy profesji i służba publiczna. Wysoką kulturę zawodową, a jednocześnie profesjonalizm powinien cechować brak lub niski poziom ingerencji w procesy polityczne, krytyczny stosunek do władzy, nastawienie na realizację interesu obywateli, obiektywizm i oparcie na faktach, kierowanie się uniwersalnymi wartościami oraz idealizm w doborze środków do osiągania celów. W roku 2012 Komitet Obrony Dziennikarzy uznał, że najbardziej stronnicze są media w następujących krajach: Erytrea, Korea Północna, Syria, Iran, Gwinea Równikowa, Uzbekistan, Mjanma, Arabia Saudyjska, Kuba, Białoruś.
rdf:langString
Предвзятость в СМИ, медиапредвзятость — это необъективность журналистов или новостных продюсеров в средствах массовой информации (массмедиа) в отборе событий и новостей для освещения и способе их подачи. Термин «предвзятость средств массовой информации» подразумевает повсеместную и широко распространённую необъективность, скорее противоречащую журналистской этике, а не являющуюся проявлением индивидуальности журналиста или статьи. Направление и степень предвзятости СМИ в различных странах широко оспаривается. Практические ограничения объективности СМИ включают отсутствие возможности у журналистов освещать все доступные истории и факты. Влияние правительства, в том числе открытая и скрытая цензура, влияет на предвзятость СМИ в некоторых странах, например в Северной Корее и Мьянме. Другим фактором, которые приводят к необъективному представлению материала, являются рыночные условия. К ним относятся право собственности на новостной источник, монополизация СМИ, подбор персонала, предпочтения целевой аудитории и давление со стороны рекламодателей. Есть целый ряд национальных и международных наблюдательных сообществ, которые сообщают о необъективности СМИ.
rdf:langString
Viés midiático ou viés mediático é a percepção de que os jornalistas e editores das mídias de massa utilizam-se de diversos vieses na seleção e cobertura de acontecimentos. A utilização do termo se refere à percepção de um viés generalizado e difundido por toda a mídia que infringe a ética jornalística. O grau de viés midiático varia em cada país. Há diversos grupos que monitoram e denunciam o viés midiático em todo o planeta. As limitações práticas à neutralidade da mídia incluem a inabilidade dos jornalistas de cobrirem todos os acontecimentos e fatos e de ligarem os diversos fatos em uma única narrativa coerente. Em regimes autoritários, como o da Coreia do Norte e o da Birmânia, o governo dita o viés da mídia. Em democracias representativas, aspectos econômicos, como a propriedade dos meios, a concentração da mídia, a seleção dos repórteres, as preferências da audiência e a pressão dos anunciantes, além das preferências políticas dos proprietários dos veículos de comunicação, também influenciam o viés midiático. Há dois modos de ver o viés ideológico de um veículo de mídia. Modos os quais são denominados de a economia e a ideologia das notícias. Na economia das notícias, a notícia é uma mercadoria moldada pelas forças das leis da oferta e procura. Dessa forma, a ideologia das notícias se molda pelo interesse dos consumidores e não pela ideologia dos proprietários. Na ideologia das notícias, acontece o inverso, o viés é ditado pelos interesses dos proprietários dos veículos de comunicação, ou seja, os veículos de comunicação sacrificam seus lucros por ideologia.
rdf:langString
Медіа-упередження (англ. Media bias) — це упередження журналістів та продюсерів новин ЗМІ в частині відбору подій та історій, які будуть висвітлені в сюжетах, та того, як вони будуть висвітлені. Термін «медіа-упередження» стосується всепроникного упередження, яке спотворює , а не точку зору окремого журналіста чи статті. Напрямок та ступіть медіа-упередження в різних країнах викликає запеклі дискусії. Практичні обмеження нейтральності ЗМІ включають нездатність журналістів розповідати про всі наявні історії та факти та вимогу, щоб обрані факти були оформлені у зв'язний текст Вплив державних органів, включно з прямою та непрямою цензурою, визначає медіа-упередження в деяких країнах, наприклад Північній Кореї, Бірмі, Росії, Китаї. На медіа упередження також впливають і ринкові сили — власники медіа-ресурсу, на міжнародному та національному рівні, підбір персоналу, вподобання цільової аудиторії та тиск рекламодавців. Існує ряд міжнародних та національних спостережних організацій та груп, які вивчають та висвітлюють медіа-упередження.
rdf:langString
媒体偏见（英語：Media bias），又稱媒體偏頗或新聞偏見，是指新聞主播、记者或出版人等傳媒工作者偏於某一方的見解，無法秉持中立客觀性去報道新闻。
xsd:nonNegativeInteger
93898