Marquard von Salzbach
http://dbpedia.org/resource/Marquard_von_Salzbach an entity of type: Person
Marquard (oder Markward) von Salzbach war ein Deutschordensritter, der zwischen 1389 und 1410 eine bedeutende Rolle in der Gestaltung der Beziehungen zwischen den Rittern und dem Großfürstentum Litauen spielte.
rdf:langString
Ο Μάρκβαρντ φον Σάλτσμπαχ (γερμανικά: Markward von Salzbach) ήταν , ο οποίος διαδραμμάτισε σημαντικό ρόλο στην διαμόρφωση των σχέσεων μεταξύ των Ιπποτών και του Μεγάλου Δουκάτου της Λιθουανίας, στην διάρκεια της περιόδου μεταξύ του 1389 και του 1410.
rdf:langString
Marquard (or Markward) von Salzbach was a Teutonic Knight, who played a prominent role in shaping the relationship between the Knights and the Grand Duchy of Lithuania between 1389 and 1410. He was taken captive in July 1384 by Vytautas, Grand Duke of Lithuania, after Vytautas reconciled with his cousin Jogaila during the Lithuanian Civil War (1381–1384). At the time Marquard was a castellan of New Marienburg, a Teutonic Castle on the Neman River. Marquard became a friend and close adviser of Vytautas, who sent him on diplomatic missions to establish alliance with the Knights when another civil war broke out in Lithuania in 1389. Marquard regained freedom and rejoined the Knights, becoming castellan of Ragnit and valued expert of Lithuanian affairs due to his fluent command of the Lithuani
rdf:langString
Marquard von Salzbach è stato un Cavaliere teutonico che giocò un ruolo prominente nel formare il rapporto tra i Cavalieri e il Granducato di Lituania tra il 1389 e il 1410. Fu preso prigioniero nel luglio 1384 da Vitoldo, Granduca di Lituania, dopo che il sovrano lituano si riconciliò con suo cugino Jogaila durante la guerra civile lituana (1381-1384). A quel tempo, Marquard era un castellano di Nuova Marienburg un castello teutonico sul fiume Nemunas. Marquard diventò amico e stretto consigliere di Vitoldo, il quale lo mandò in missioni diplomatiche per stabilire un'alleanza con i Cavalieri quando scoppiò un'altra guerra civile in Lituania nel 1389. Marquard riottenne la libertà e si unì nuovamente ai Cavalieri, diventando castellano di Ragnit (ora Neman) ed esperto di questioni lituane
rdf:langString
Markward (Marquard) von Salzbach – rycerz i dostojnik krzyżacki, komtur pokarmiński. Na początku XV wieku założył wieś Salzbach. W 1384, podczas wojny domowej na Litwie został pojmany przez Witolda. Za jego pośrednictwem Witold rozpoczął tajne układy z krzyżakami. W roku 1390, podczas kolejnej wojny domowej na Litwie Markward wziął udział w podpisaniu w Ełku pomiędzy zakonem a Witoldem. Następnie Salzbach obejmował coraz odpowiedzialniejsze stanowiska. W 1402 został komturem Pokarmina (niem. Brandenburg).
rdf:langString
Ма́рквард фон За́льцбах (нем. Markward von Salzbach) — рыцарь Тевтонского ордена, игравший значительную роль в отношениях между Орденом и Великим княжеством Литовским в 1389—1410 годах. В 1384 году, во время гражданской войны в Великом княжестве Литовском, союзник Ордена литовский князь Витовт, ведший борьбу со своим двоюродным братом Ягайло, предал тевтонских рыцарей и разрушил переданный ему замок Новый Мариенбург. При этом кастелян замка Марквард фон Зальцбах попал к Витовту в плен. Вскоре пленник стал близким другом и советником князя. В 1389 году Витовт инициировал новую гражданскую войну, стремясь вернуть свои вотчинные земли и занять великокняжеский стол. Не имея шансов самостоятельно справиться с Ягайло, Витовт вновь решил обратиться за помощью к крестоносцам, для чего в Орден был
rdf:langString
Ма́рквард фон За́льцбах (нім. Maquard von Salzbach) — тевтонський лицар, що брав активну участь у налагодженні стосунків між Орденом та Великим князівством Литовським у 1389—1410 роках, брав участь у Ворсклинській та Грюнвальдській битвах. Перша згадка про Маркварда фон Зальцбаха датується 1384 роком, коли Вітовт, перебуваючи у стані війни з Ягайлом, несподівано порушив мир з Тевтонським орденом. Військо Вітовта захопило замок Новий Марієнбург, каштеляном якого був саме Марквард фон Зальцбах, який потрапив у полон.
rdf:langString
rdf:langString
Marquard von Salzbach
rdf:langString
Μάρκβαρντ φον Σάλτσμπαχ
rdf:langString
Marquard von Salzbach
rdf:langString
Marquard von Salzbach
rdf:langString
Markward von Salzbach
rdf:langString
Марквард фон Зальцбах
rdf:langString
Марквард фон Зальцбах
xsd:integer
27547251
xsd:integer
723577654
rdf:langString
Ο Μάρκβαρντ φον Σάλτσμπαχ (γερμανικά: Markward von Salzbach) ήταν , ο οποίος διαδραμμάτισε σημαντικό ρόλο στην διαμόρφωση των σχέσεων μεταξύ των Ιπποτών και του Μεγάλου Δουκάτου της Λιθουανίας, στην διάρκεια της περιόδου μεταξύ του 1389 και του 1410. Συνελήφθη αιχμάλωτος τον Ιούλιο του 1384 από τον Βυτάουτας, , έπειτα από την συμφιλίωση του Βυτάουτας με τον ξάδερφό του, Γιογκάιλα, στην διάρκεια του . Εκείνη την περίοδο, ο Μάρκβαρντ ήταν του Νέου Μαρίενμπουργκ, Τευτονικού Κάστρου επί του . Ο Μάρκβαρντ κατέστη φίλος και στενός σύμβουλος του Βυτάουτας, ο οποίος τον απέστελλε σε διπλωματικές αποστολές, προκειμένου να συνάψει συμμαχία με τους Ιππότες όταν το 1389. Ο Μάρκβαρντ ανέκτησε την ελευθερία του και επέστρεψε στους Ιππότες, όπου κατέστη καστελλάνος του και έμπιστος εξειδικευμένος σύμβουλος επί των λιθουανικών υποθέσεων, λόγω της άριστης γνώσης του της λιθουανικής γλώσσας και των στενών του σχέσεων με την βασιλική αυλή. Όταν ο Βυτάουτας στράφηκε κατά τω Ιπποτών, ο Μάρκβαρντ πολέμησε εναντίον της Λιθουανίας σε μια προσπάθεια κατάληψης της Σαμογιτίας. Ο Μάρκβαρντ βοήθησε στην διαπραγμάτευση ειρήνης στη το 1398 και πέτυχε να ηγηθεί 1.600 ιππέων προς υποστήριξη του Βυτάουτας στη Μάχη του Ποταμού Βόρσκλα το 1399, εναντίον της Χρυσής Ορδής. Η μάχη έληξε με την συντριπτική ήττα των Λιθουανών, ενώ ο ίδιος ο Βυτάουτας μετά βίας διέφυγε ζωντανός. Από τις δυνάμεις των Τευτόνων, μόνον τρεις ιππότες πέτυχαν να διαφύγουν, μαζί με ορισμένους χαμηλόβαθμους στρατιώτες. Έπειτα από την σχεδιασμένη από τον Βυτάουτας πρώτη , ο Μάρκβαρντ κατηγόρησε τον Βυτάουτας για προδοσία και σχεδόν οδήγησε σε αδιέξοδο τις διαπραγματεύσεις για την επίτευξη της το 1404. Έπειτα από την σύναψη της συνθήκης, ο Μάρκβαρντ προσέβαλε περαιτέρω τον Βυτάουτας επιτιθέμενος στην φονευθείσα μητέρα του, . Η προσωπική μεταξύ τους σύγκρουση κλιμακώθηκε περαιτέρω, ενώ τελικώς επιλύθηκε στην διάρκεια της Μάχης του Γκρούνβαλντ το 1410, όπου ο Μάρκβαρντ συμμετείχε ως του . Σύμφωνα με τις σημειώσεις του εντός του , συνελήφθη αιχμάλωτος από τον πατέρα του Ντούγκος και στην συνέχεια αποκεφαλίστηκε από τον Βυτάουτας όταν αρνήθηκε να ζητήσει συγχώρεση για την προσβολή.
rdf:langString
Marquard (oder Markward) von Salzbach war ein Deutschordensritter, der zwischen 1389 und 1410 eine bedeutende Rolle in der Gestaltung der Beziehungen zwischen den Rittern und dem Großfürstentum Litauen spielte.
rdf:langString
Marquard (or Markward) von Salzbach was a Teutonic Knight, who played a prominent role in shaping the relationship between the Knights and the Grand Duchy of Lithuania between 1389 and 1410. He was taken captive in July 1384 by Vytautas, Grand Duke of Lithuania, after Vytautas reconciled with his cousin Jogaila during the Lithuanian Civil War (1381–1384). At the time Marquard was a castellan of New Marienburg, a Teutonic Castle on the Neman River. Marquard became a friend and close adviser of Vytautas, who sent him on diplomatic missions to establish alliance with the Knights when another civil war broke out in Lithuania in 1389. Marquard regained freedom and rejoined the Knights, becoming castellan of Ragnit and valued expert of Lithuanian affairs due to his fluent command of the Lithuanian language and intimate knowledge of the royal court. When Vytautas turned against the Knights, Marquard fought against Lithuania in an attempt to conquer Samogitia. Marquard helped to negotiate the peace in the 1398 Treaty of Salynas and was able to bring 1,600 cavalry to support Vytautas in the 1399 Battle of the Vorskla River against the Golden Horde. The battle ended in a crushing defeat of the Lithuanians and Vytautas barely escaped alive. Of the Teutonic forces, only three knights escaped with a few low-rank soldiers. After Vytautas-inspired first Samogitian uprising, Marquard accused Vytautas of treachery and almost derailed negotiations for the 1404 Peace of Raciąż. After conclusion of the treaty, Marquard further insulted Vytautas by attacking his murdered mother, Birutė. The personal conflict grew further, and was finally resolved during the 1410 Battle of Grunwald, where Marquard participated as Komtur of Brandenburg. According to Jan Długosz's notes in Banderia Prutenorum, he was taken prisoner by Długosz's father and then beheaded by Vytautas when he refused to apologize for the insult.
rdf:langString
Marquard von Salzbach è stato un Cavaliere teutonico che giocò un ruolo prominente nel formare il rapporto tra i Cavalieri e il Granducato di Lituania tra il 1389 e il 1410. Fu preso prigioniero nel luglio 1384 da Vitoldo, Granduca di Lituania, dopo che il sovrano lituano si riconciliò con suo cugino Jogaila durante la guerra civile lituana (1381-1384). A quel tempo, Marquard era un castellano di Nuova Marienburg un castello teutonico sul fiume Nemunas. Marquard diventò amico e stretto consigliere di Vitoldo, il quale lo mandò in missioni diplomatiche per stabilire un'alleanza con i Cavalieri quando scoppiò un'altra guerra civile in Lituania nel 1389. Marquard riottenne la libertà e si unì nuovamente ai Cavalieri, diventando castellano di Ragnit (ora Neman) ed esperto di questioni lituane data la sua conoscenza della lingua lituana e conoscenza interna della corte reale. Quando Vitoldo attaccò i Cavalieri, Marquard combatté contro la Lituania nel tentativo di conquistare la Samogizia. Marquard aiutò a negoziare la pace nel trattato di Salynas del 1398 e riuscì a portare 1600 unità di cavalleria a sostegno di Vitoldo nella battaglia del fiume Vorskla contro l'Orda d'Oro, avvenuta nel 1399. La battaglia si concluse con una sconfitta disastrosa dei lituani, e con la fuga di Vitoldo. Delle forze teutoniche, solo tre cavalieri riuscirono a scappare con pochi soldati di basso rango. Dopo la prima rivolta in Samogizia ispirata da Vitoldo, Marquard accusò Vitoldo di tradimento e quasi mandò in fumo i negoziati per il trattato di Raciąż del 1404. Dopo la conclusione del trattato, Marquard insultò ancora Vitoldo attaccando sua madre Birutė, assassinata. Il conflitto personale si inasprì e fu infine risolto nella battaglia di Grunwald del 1410, a cui Marquard partecipò come komtur di Brandenburg. Secondo le note di Jan Długosz in , fu catturato dal padre di Długosz e poi decapitato da Vitoldo quando rifiutò di scusarsi per gli insulti.
rdf:langString
Markward (Marquard) von Salzbach – rycerz i dostojnik krzyżacki, komtur pokarmiński. Na początku XV wieku założył wieś Salzbach. W 1384, podczas wojny domowej na Litwie został pojmany przez Witolda. Za jego pośrednictwem Witold rozpoczął tajne układy z krzyżakami. W roku 1390, podczas kolejnej wojny domowej na Litwie Markward wziął udział w podpisaniu w Ełku pomiędzy zakonem a Witoldem. Następnie Salzbach obejmował coraz odpowiedzialniejsze stanowiska. W 1402 został komturem Pokarmina (niem. Brandenburg). W 1399 dowodził oddziałem krzyżackim posiłkującym Witolda w bitwie nad Worsklą. W 1407, gdy wojna polsko-litewsko-krzyżacka wisiała na włosku, został wysłany do Witolda w poselstwie, aby uzyskać deklarację pokoju między Litwą a zakonem. Bardzo obraźliwie zapytał Witolda, czy zamierza zdradzić krzyżaków po raz czwarty. W 1409 wraz z komturem Ostródy dowodził wojskami krzyżackimi, które najechały Księstwo Mazowieckie. Zginął po bitwie pod Grunwaldem. Według Jana Długosza rycerza pojmał jego ojciec Jan Długosz z Niedzielska: Schwytany zaś został (...) wspomniany Markward [von Salzbach], komtur brandenburski w wielkiej bitwie przez Jana Długosza z Niedzielska, rycerza z domu Zubrzagłowa albo Perstina, czyli Wieniawa, ojca i rodzica mego rodzonego wraz z kilku rycerzami zakonnymi i chorągwią wspomnianą, wśród nich i rycerzem Schumborkiem. Zaraz po bitwie Markward został ścięty na rozkaz wielkiego księcia Witolda – na temat powodów egzekucji istnieje kilka teorii. Jedna z nich głosi, iż podczas jednego z poselstw Salzbach nazwał matkę Witolda Birutę „ladacznicą i nieczystą matroną”, za co Witold poprzysiągł mu zemstę. Wraz z Markwardem zostali zabici dwaj inni rycerze: Schaumburg oraz .
rdf:langString
Ма́рквард фон За́льцбах (нем. Markward von Salzbach) — рыцарь Тевтонского ордена, игравший значительную роль в отношениях между Орденом и Великим княжеством Литовским в 1389—1410 годах. В 1384 году, во время гражданской войны в Великом княжестве Литовском, союзник Ордена литовский князь Витовт, ведший борьбу со своим двоюродным братом Ягайло, предал тевтонских рыцарей и разрушил переданный ему замок Новый Мариенбург. При этом кастелян замка Марквард фон Зальцбах попал к Витовту в плен. Вскоре пленник стал близким другом и советником князя. В 1389 году Витовт инициировал новую гражданскую войну, стремясь вернуть свои вотчинные земли и занять великокняжеский стол. Не имея шансов самостоятельно справиться с Ягайло, Витовт вновь решил обратиться за помощью к крестоносцам, для чего в Орден был отправлен Марквард. Вернувшись в Пруссию и вновь обретя свободу, Марквард занял должность комтура замка Рагнит. Благодаря приобретённым знакомствам и знанию литовского языка, в Ордене он считался крупным экспертом по литовским делам. В 1392 году, достигнув компромисса с Ягайло, Витовт снова предал Орден. Вероломство литовского князя, нарушившего соглашение о передаче Ордену Жемайтии, вынудило крестоносцев продолжать борьбу с Великим княжеством вплоть до заключения в 1398 году договора на острова Салин. Марквард, также сражавшийся за Жемайтию, был активным участником переговоров. В 1399 году объединённое войско Витовта потерпело сокрушительное поражение от хана Тимур-Кутлуга и эмира Едигея в битве на Ворскле. В сражении участвовали и 1600 приведённых Марквардом всадников, из которых живыми из битвы вышли только трое рыцарей и небольшое число простых воинов. После того, как в 1401 году Витовт инспирировал первое восстание жемайтов против власти Ордена, Марквард обвинил его в предательстве и почти сорвал переговоры о заключении в 1404 году. Уже после заключения мира Марквард оскорбил мать Витовта Бируту, сказав, что она была не слишком целомудренна. Личная вражда между бывшими друзьями достигла своего апогея в 1410 году, когда Марквард сражался против Витовта в битве при Грюнвальде в качестве комтура Бранденбурга. Польский хронист Яна Длугош в своём сборнике «Banderia Prutenorum» («Прусские знамёна») указывал на то, что Марквард был взят в плен его отцом. В своей хронике Длугош сообщает, что Марквард не стал просить прощёния у Витовта, а произнёс: «Ничуть не страшусь я теперешней участи; успех склоняется то на ту, то на другую сторону; переменится счастье и подарит нас, побежденных, завтра тем, чем вы, победители, владеете сегодня», чем сильно разозлил Витовта, приказавшего обезглавить дерзкого рыцаря. Ссора Маркварда фон Зальцбаха с Витовтом и казнь рыцаря положена в качестве эпизода в историческом романе Михаила Каратеева «Возвращение» из цикла «Русь и Орда».
rdf:langString
Ма́рквард фон За́льцбах (нім. Maquard von Salzbach) — тевтонський лицар, що брав активну участь у налагодженні стосунків між Орденом та Великим князівством Литовським у 1389—1410 роках, брав участь у Ворсклинській та Грюнвальдській битвах. Перша згадка про Маркварда фон Зальцбаха датується 1384 роком, коли Вітовт, перебуваючи у стані війни з Ягайлом, несподівано порушив мир з Тевтонським орденом. Військо Вітовта захопило замок Новий Марієнбург, каштеляном якого був саме Марквард фон Зальцбах, який потрапив у полон. Невдовзі Вітовт і Марквард стали друзями. Марквард навіть був радником Вітовта. У 1389 році, готуючись до нового протистояння з Ягайлом, Вітовт посилає в Орден посольство на чолі з Марквардом. Після повернення в землі Ордену, Маркварт отримує посаду комтура замку Рагніт, а завдяки знанню литовської мови (вивченої в 1384—1389 рр.) він стає одним із головних експертів з литовських справ. У 1392 році Вітовт порушив перемир'я з Орденом (Вітовт на той час помирився з Ягайло). Розпочалася нова війна Литви з Орденом, що завершилася в 1398 році укладенням Салінського договору. Маркварт також брав активну участь у самій війні і переговорах щодо укладення зазначеного договору. У 1399 році Марквард фон Зальцбах бере участь у Битві на Ворсклі разом з загоном тевтонців.За різними даними у битві брало участь 100, 400 чи 1600 воїнів, приведених Марквардом фон Зальцбахом. Найбільша цифра оцінює кількість тевтонців у 1600 вершників, з яким вціліли лише 3 лицарів і незначна кількість простих воїнів. В 1401 році Вітовт інспірував повстання жемайтів. Марквард звинуватив литовського князя у зраді й зірвав переговори з приводу чергового миру. Новий мир між ВКЛ та Орденомбуло укладено тільки в 1404 році. Після укладення миру Марквард фон Зальцбах образив матір Вітовта Біруту в тому, що вона була не достатньо цнотливою.Після цієї образи Марквард став одним із головних ворогів Вітовта.У 1410 році під Грюнвальдом Вітовт і Марквард зустрілися знову. Марквард брав участь у битві як комтур Бранденбурга.Польський хроніст Ян Длугош у своїй роботі «Banderia Prutenorum» («Прусські знамена») зазначив, що саме його батько взяв у полон Маркварта фон Зальцбаха. Длугош зазначає, що Вітовт, розгніваний зухвалою поведінкою полоненого Маркварда, наказав його стратити.
xsd:nonNegativeInteger
4005