Mariner program
http://dbpedia.org/resource/Mariner_program an entity of type: Thing
Program Mariner byl program řízený americkou vesmírnou agenturou NASA, jehož účelem byl průzkum nejbližších planet (Merkuru, Venuše a Marsu) automatickými sondami.
rdf:langString
Das Mariner-Programm (Mariner: englisch für Seefahrer) der NASA diente zur Erkundung der erdähnlichen Planeten des Sonnensystems, also Merkur, Venus und Mars. Insgesamt zehn Raumsonden wurden zwischen 1962 und 1973 gestartet.
rdf:langString
Το διαστημικό πρόγραμμα Μάρινερ (αγγλικά Mariner program) ήταν ένα πρόγραμμα της NASA που προώθησε μια σειρά διαστημικών συσκευών, με σκοπό την εξερεύνηση των γειτονικών πλανητών του ηλιακού συστήματος Άρη, Αφροδίτη και Ερμή.
rdf:langString
Mariner programak 1962tik 1973 iraun zuen eta aldi horretan NASAren JPLek (Jet Propulsion Laboratory) Mariner izeneko hamar espaziontzi diseinatu eta eraiki zituen Artizarra, Marte eta Merkurio planetak aztertzeko. Azken ontziak, Mariner 10ak, Artizarratik gertu orbitatu ostean hiru gerturatze burutu zituen Merkurioren inguruan. Azkenaurreko ontzia, , zunda bat planeta bateko orbitan utzi zuen lehenengo misioa izan zen, Martitzen inguruan hain zuzen ere. Bere betebeharra gainazala kartografiatu eta neurketa jakinak burutzea izan zen.
rdf:langString
マリナー計画（マリナーけいかく、英: Mariner program）は、アメリカ航空宇宙局による無人の惑星探査機を用いた火星、金星および水星探査計画である。惑星のフライバイ、周回、およびスイングバイという、人類史上初の試みを成功させた。 打ち上げられた探査機は10機である。計画されていたもののうちマリナー11号および12号はボイジャー計画に引き継がれ、それぞれボイジャー1号および2号となった。 計画名および探査機名の"Mariner"とは英語で「船員」「水夫」を意味する。
rdf:langString
水手號計劃（英語：Mariner program，又译水手計劃）是由美國太空總署所主導的太空探索計劃。在此計劃中發射了一系列為探索水星、金星和火星而設計的無人太空船。這個計劃奪得多項第一，包括第一次星際飛越（flyby）、第一個行星探測器以及第一個以重力加速航行的太空船。 在水手號計劃系列中十個飛行器中，七個成功三個失敗。原本計劃的水手11號及水手12號演變成航海家計畫中的航海家1號及航海家二號，而維京1號及維京2號火星軌道太空船則是放大版的水手9號太空船。從航海家系列之後基於水手號設計的太空船還包括前往金星的麥哲倫號、前往木星的伽利略號。被稱為Mariner Mark II的第二代水手號太空船最終演變成為曾環繞土星的卡西尼－惠更斯号。最近發射前往冥王星的新視野號，雖然大致基於簡化的先鋒10號、先鋒11號，但也有部份特徵源自水手號系列，包括三軸穩定器（3-axis stabilization）及一個航海家、卡西尼號式的通訊碟型天線。
rdf:langString
برنامج مارينر (بالإنجليزية: Mariner program) كان برنامج فضاء أجرته وكالة ناسا بالتعاون مع مختبر الدفع النفاث بين سنتي 1962 و 1973، حيث أُطلقت سلسلة من المسابر الروبوتية ضمن البرنامج لاستكشاف المريخ والزهرة وعطارد. تم إرسال 10 مسابر ضمن برنامج مارينر، سبعة منها كانت ناجحة بينما الثلاثة الأخرى باءت بالفشل. حقق البرنامج عددا من الإنجازات الأولية من بينها: أول تحليق بالقرب من كوكب آخر، وأول دوران في مدار كوكب آخر، و أول مناورة بمساعدة الجاذبية. أول مهمة ناجحة ضمن البرنامج كانت مارينر 2، حيث حلقت بالقرب من كوكب الزهرة وإقتربت منه بمسافة 34,773 كيلومتر وكان يبلغ وزن المركبة 203 كيلوغراما.
rdf:langString
El Programa Mariner fou un programa de llançament de vehicles espacials de la NASA realitzat entre 1962 i finals de 1973. El JPL (Jet Propulsion Laboratory) de la NASA va dissenyar i va construir 10 naus espacials denominades Mariner, la missió de les quals era explorar els planetes Venus, Mart i Mercuri per primera vegada, i posteriorment tornar a Venus i Mart per a una exploració més detallada. L'última de les naus, la Mariner 10, va realitzar un sobrevol (flyby) de Venus, per a després realitzar un total de tres aproximacions a Mercuri. La penúltima nau, la Mariner 9, va ser la primera a deixar en òrbita una sonda al voltant d'un planeta, en aquest cas Mart, i romangué un any en òrbita per procedir a cartografiar la seva superfície i realitzar mesuraments específics.
rdf:langString
El Programa Mariner se ejecutó entre 1962 y finales de 1973, el JPL (Jet Propulsion Laboratory) de la NASA diseñó y construyó 10 naves espaciales denominadas Mariner cuya misión sería la de explorar los planetas de Venus, Marte y Mercurio por primera vez, y volviendo a Venus y Marte para una exploración más detallada. La última de las naves, Mariner 10, realizó un vuelo próximo a Venus, para después realizar un total de tres aproximaciones a Mercurio. La penúltima nave, Mariner 9, fue la primera en dejar en órbita una sonda alrededor de un planeta, en este caso Marte, permaneciendo un año en órbita para proceder a cartografiar su superficie y realizar mediciones específicas.
rdf:langString
The Mariner program was conducted by the American space agency NASA to explore other planets. Between 1962 and late 1973, NASA's Jet Propulsion Laboratory (JPL) designed and built 10 robotic interplanetary probes named Mariner to explore the inner Solar System - visiting the planets Venus, Mars and Mercury for the first time, and returning to Venus and Mars for additional close observations. The total cost of the Mariner program was approximately $554 million.
rdf:langString
Mariner an t-ainm a tugadh ar shraith spásárthach a lainseáil NASA chun tosú ar thaiscéaladh an Ghrianchórais inmheánaigh is sheachtraigh. Chuimsigh an clár an chéad eitilt thar phláinéad (Mariner 2 a chuaigh thar Véineas i 1962), an chéad fhithiseoir pláinéadach (Mariner 9 a d'fhithisigh Mars i 1971), an chéad aistear go Mearcair (Mariner 10 i 1974 is 1975), agus an chéad mhionbhreathnú ar chórais Iúpatair, Satairn is Úránais (Mariner Iúpatair-Satairn, a athainmníodh Voyager, i 1979-1986). Díorthaíodh na spásárthaigh ón spásárthach Ranger a úsáideadh níos luaithe chun dul i dtír ar an nGealach. Ba de chlann Mariner fithiseoir Viking Marsa freisin. I 2004 lainseáladh an taiscéalaí Messenger go Mearcair, an chéad aistear Meiriceánach ar Mhearcair le 30 bliain. Shroich sé Mearcair i 2011, ag
rdf:langString
Le programme Mariner est une série de missions spatiales américaines de la NASA ayant pour objectif d'envoyer des sondes spatiales afin d'étudier les planètes du Système solaire inférieur, les plus proches de la Terre. Dix sondes spatiales, de Mariner 1 à Mariner 10, sont lancées entre 1962 et 1973 vers les planètes Mars, Vénus et Mercure. Les coûts de recherche, de développement, de lancement et de soutien de la série de véhicules spatiaux Mariner (Mariner 1 à 10) s'élève à 554 millions de dollars américains.
rdf:langString
Program Mariner adalah program yang dilancarkan oleh NASA dan Jet Propulsion Laboratory (JPL) yang mengirim serangkaian wahana antarplanet untuk menyelidik Mars, Venus, dan Merkurius dari tahun 1962 hingga 1973. Program ini merupakan yang pertama dalam berbagai hal, seperti yang pertama melakukan flyby planet, citra pertama dari planet lain, pengorbit planet pertama, dan manuver bantuan gravitasi pertama.
rdf:langString
Il programma Mariner fu un programma di esplorazione spaziale condotto dalla NASA. Esso consistette nel lancio di una serie di sonde spaziali interplanetarie tra il 1963 ed il 1973 destinate all'esplorazione di Marte, Venere e Mercurio. Dei dieci veicoli spaziali, ben sette ebbero successo, mentre gli altri tre vennero persi. Il costo complessivo del programma (dal Mariner 1 al 10) è stato di 554 milioni di dollari.
rdf:langString
매리너 계획(Mariner program)은 지구와 가까운 내행성의 연구 목적을 위해 우주 탐사선을 보낸 미국 항공 우주국 (NASA)의 제트추진연구소 (JPL) 임무이다. 1962년에서 1973년 사이에 10개의 탐사선이 화성, 금성, 수성에 발사되었다. 본 계획의 연구, 개발, 발사 등에 들어간 총 비용은 5억 5400만 달러로 알려져 있다. 이 야심찬 우주 탐사를 위해 처음으로 시도된 것들이 많은데 한 예로, 스윙바이(중력 어시스턴트)를 이용하여 최초로 지구 이외의 다른 행성 궤도에 오른 것이다. 또한, 매리너 탐사선은 처음으로 사진을 찍어와 과학적 발전에 방대한 자료를 (화성의 많은 지역과 수성의 45%를 지도화 하고, 화성 및 금성의 대기 구성과 자기장 측정) 제공하였다. 화성과 금성의 모습이 지구와 비슷할 것이라고 여겨지고 있던 당시에 매리너 탐사선의 사진은 행성 연구에 큰 변화를 가져왔다. 우주 경쟁(스페이스 레이스) 관점에선, 이 계획의 성공은 미국의 우주 항공학이 경쟁자 소련보다 앞서고 있음을 입증하였다.
rdf:langString
Het Amerikaanse Mariner-programma, een ruimtevaartprogramma met onbemande sondes, had tot doel het verkennen van de planeten Mars, Venus en Mercurius. Missies van het Marinerprogramma hebben een aantal baanbrekende opdrachten uitgevoerd zoals: eerste vlucht langs een andere planeet, eerste sonde om een andere planeet dan de aarde en het verhogen van de snelheid door gebruikmaking van gravitatiekracht bij het passeren van planeten, de zogeheten zwaartekrachtsslinger.
rdf:langString
Program Mariner (pol. Żeglarz) – program misji amerykańskich sond kosmicznych przeznaczonych do prowadzenia badań Merkurego, Wenus i Marsa. Program Mariner został zapoczątkowany przez NASA w 1960 roku i realizowany był przez Jet Propulsion Laboratory. W latach 1962 – 1973 zostało wysłanych łącznie 10 sond Mariner, spośród których 3 uległy zniszczeniu lub awarii podczas startu. Sondy Mariner dokonały pierwszych udanych przelotów obok najbliższych Ziemi planet i wykonały pierwsze fotografie z bliska powierzchni Marsa i Merkurego. Mariner 9 stał się pierwszym sztucznym satelitą innej planety. Mariner 10 wykonał pierwszy manewr wspomagania grawitacyjnego.
rdf:langString
Автоматические межпланетные станции серии Ма́ринер (англ. Mariner букв. «моряк»), запускались НАСА с 1962 по 1973 год с целью изучения Венеры (Маринер-1,2,5), Марса (Маринер-3,4,6,7,8,9) и Меркурия (Маринер-10). Маринеры 1—7 и 10 были пролётными аппаратами, Маринер-8 и Маринер-9 должны были стать искусственными спутниками Марса. Всего было запущено 10 космических аппаратов. Большинство космических аппаратов запускалось парами для снижения риска неудачи. Три запуска прошли аварийно, были потеряны при старте Маринер-1,3,8. Остальные Маринеры выполнили программы полёта.
rdf:langString
Programa Mariner foi o primeiro programa de exploração interplanetária Norte americano, desenvolvido pela NASA, com o objectivo de explorar os planetas interiores. O programa foi desenhado em função de um conjunto de objectivos, nomeadamente a exploração faseada de Marte, Vénus e Mercúrio. Para isso, foram desenvolvidas cinco missões distintas utilizando dez sondas - utilizando um sistema de redundância - e em que três não conseguiram completar a missão.
rdf:langString
Marinerprogrammet var en serie av den amerikanska rymdflygsstyrelsen NASA byggda rymdsonder uppsända mellan 1962 och 1973. Två sonder sändes till Venus, fyra till Mars och en till Venus och Merkurius; tre misslyckades. Mariner 2 gjorde 1962 den första lyckade närpassagen av Venus och mätte temperatur, atmosfärtryck, magnetfält och strålning. Mariner 4 gjorde under den första lyckade marspassagen 1965 liknande mätningar samt sände bilder från marsytan. Fler atmosfärdata från Venus gav Mariner 5, 1967. Både Mariner 6 och 7 passerade Mars 1969 och sände data och bilder. Första farkost i kretslopp runt en annan planet blev 1971 Mariner 9, som sände bilder och data från Mars och dess månar. Mariner 10 sände 1974 de första TV-bilderna av Venus, vars gravitation hjälpte sonden att böja av mot hu
rdf:langString
Програма «Марінер» (англ. Mariner program) — програма розробки та запуску космічних зондів, що розроблялись американською агенцією NASA спільно з Лабораторією реактивного руху (JPL) з метою вивчення Венери (Марінер-1,2,5), Марса (3,4,6-9) та Меркурія (10) з 1962 по 1973 роки. З її 10 апаратів 7 стали успішними та виконали цілі своїх польотів. Три запуски зазнали аварії, втративши Марінер-1, та . Заради зниження ризиків більшість космічних апаратів розробляли та запускали парами. Загальна вартість Програми «Марінер» склала приблизно 554 $ млн.
rdf:langString
rdf:langString
Mariner program
rdf:langString
برنامج مارينر
rdf:langString
Programa Mariner
rdf:langString
Program Mariner
rdf:langString
Mariner
rdf:langString
Πρόγραμμα Μάρινερ
rdf:langString
Programa Mariner
rdf:langString
Mariner programa
rdf:langString
Mariner
rdf:langString
Program Mariner
rdf:langString
Programme Mariner
rdf:langString
Programma Mariner
rdf:langString
マリナー計画
rdf:langString
매리너 계획
rdf:langString
Marinerprogramma
rdf:langString
Program Mariner
rdf:langString
Programa Mariner
rdf:langString
Маринер (космическая программа)
rdf:langString
Marinerprogrammet
rdf:langString
Програма «Марінер»
rdf:langString
水手號計劃
xsd:integer
20174
xsd:integer
1124377382
xsd:date
2020-10-18
rdf:langString
Mariner to Mercury, Venus and Mars
rdf:langString
None, see contemporaneous program Pioneer
rdf:langString
Program Mariner byl program řízený americkou vesmírnou agenturou NASA, jehož účelem byl průzkum nejbližších planet (Merkuru, Venuše a Marsu) automatickými sondami.
rdf:langString
El Programa Mariner fou un programa de llançament de vehicles espacials de la NASA realitzat entre 1962 i finals de 1973. El JPL (Jet Propulsion Laboratory) de la NASA va dissenyar i va construir 10 naus espacials denominades Mariner, la missió de les quals era explorar els planetes Venus, Mart i Mercuri per primera vegada, i posteriorment tornar a Venus i Mart per a una exploració més detallada. L'última de les naus, la Mariner 10, va realitzar un sobrevol (flyby) de Venus, per a després realitzar un total de tres aproximacions a Mercuri. La penúltima nau, la Mariner 9, va ser la primera a deixar en òrbita una sonda al voltant d'un planeta, en aquest cas Mart, i romangué un any en òrbita per procedir a cartografiar la seva superfície i realitzar mesuraments específics. Les sondes Mariner eren de mida relativament reduïda, i el seu llançament es va realitzar mitjançant un coet model Atlas, i el sistema propulsor de l'última fase un coet model Agena o Centaur. El seu pes rondava la mitja tona (sense el combustible del propulsor de bord de la sonda). Cada una de les seves missions es va completar en un període d'entre uns quants mesos i un o dos anys, i fins i tot una de les naus va sobrepassar aquesta limitació i es va mantenir operativa durant tres anys. Les sondes Mariner 1, Mariner 3 i Mariner 8 no van superar la fase de llançament. De la resta de sondes, cap no es va perdre en vol cap a les seves destinacions, i totes elles van completar amb èxit els seus objectius. Cada una de les naus portava incorporats uns plafons solars per poder rebre energia del Sol i un reflector parabòlic capaç d'apuntar sempre a la Terra. Així mateix, la seva càrrega incloïa una sèrie d'instruments científics. Alguns, tals com les càmeres, haurien de ser autoenfocades al cos celeste que estigués sent estudiat. Altres instruments no serien autoenfocables, i el seu objectiu seria el d'estudiar fenòmens tals com els camps magnètics i les partícules carregades. Així mateix, els enginyers responsables van proposar un sistema d'estabilització de la sonda a tres eixos, la qual cosa significa que, a diferència d'altres sondes espacials, aquestes no rotarien sobre si mateixes. Les sondes previstes Mariner 11 i Mariner 12 es convertiren finalment en les Voyager 1 i Voyager 2 del programa Voyager. El cost total del programa Mariner va ser d'aproximadament 554 milions de dòlars.
rdf:langString
برنامج مارينر (بالإنجليزية: Mariner program) كان برنامج فضاء أجرته وكالة ناسا بالتعاون مع مختبر الدفع النفاث بين سنتي 1962 و 1973، حيث أُطلقت سلسلة من المسابر الروبوتية ضمن البرنامج لاستكشاف المريخ والزهرة وعطارد. تم إرسال 10 مسابر ضمن برنامج مارينر، سبعة منها كانت ناجحة بينما الثلاثة الأخرى باءت بالفشل. حقق البرنامج عددا من الإنجازات الأولية من بينها: أول تحليق بالقرب من كوكب آخر، وأول دوران في مدار كوكب آخر، و أول مناورة بمساعدة الجاذبية. أول مهمة ناجحة ضمن البرنامج كانت مارينر 2، حيث حلقت بالقرب من كوكب الزهرة وإقتربت منه بمسافة 34,773 كيلومتر وكان يبلغ وزن المركبة 203 كيلوغراما. التكلفة الإجمالية للبرنامج قُدرت بـ554 مليون دولار أمريكي.
rdf:langString
Das Mariner-Programm (Mariner: englisch für Seefahrer) der NASA diente zur Erkundung der erdähnlichen Planeten des Sonnensystems, also Merkur, Venus und Mars. Insgesamt zehn Raumsonden wurden zwischen 1962 und 1973 gestartet.
rdf:langString
Το διαστημικό πρόγραμμα Μάρινερ (αγγλικά Mariner program) ήταν ένα πρόγραμμα της NASA που προώθησε μια σειρά διαστημικών συσκευών, με σκοπό την εξερεύνηση των γειτονικών πλανητών του ηλιακού συστήματος Άρη, Αφροδίτη και Ερμή.
rdf:langString
Mariner programak 1962tik 1973 iraun zuen eta aldi horretan NASAren JPLek (Jet Propulsion Laboratory) Mariner izeneko hamar espaziontzi diseinatu eta eraiki zituen Artizarra, Marte eta Merkurio planetak aztertzeko. Azken ontziak, Mariner 10ak, Artizarratik gertu orbitatu ostean hiru gerturatze burutu zituen Merkurioren inguruan. Azkenaurreko ontzia, , zunda bat planeta bateko orbitan utzi zuen lehenengo misioa izan zen, Martitzen inguruan hain zuzen ere. Bere betebeharra gainazala kartografiatu eta neurketa jakinak burutzea izan zen.
rdf:langString
El Programa Mariner se ejecutó entre 1962 y finales de 1973, el JPL (Jet Propulsion Laboratory) de la NASA diseñó y construyó 10 naves espaciales denominadas Mariner cuya misión sería la de explorar los planetas de Venus, Marte y Mercurio por primera vez, y volviendo a Venus y Marte para una exploración más detallada. La última de las naves, Mariner 10, realizó un vuelo próximo a Venus, para después realizar un total de tres aproximaciones a Mercurio. La penúltima nave, Mariner 9, fue la primera en dejar en órbita una sonda alrededor de un planeta, en este caso Marte, permaneciendo un año en órbita para proceder a cartografiar su superficie y realizar mediciones específicas. Las sondas Mariner eran de tamaño relativamente reducido, y su lanzamiento se realizó mediante un cohete modelo Atlas, siendo el Sistema Propulsor de la Última Fase un modelo Agena o Centauro. Su peso rondaba la media tonelada (sin el combustible del propulsor de a bordo de la sonda). Cada una de sus misiones se completó en un período de entre unos pocos meses hasta uno o dos años, e incluso una de las naves sobrepasó esta limitación y se mantuvo operativa durante tres años. Las sondas Mariner 1, Mariner 3, y Mariner 8 no superaron la fase de lanzamiento. Del resto de sondas, ninguna se perdió en vuelo hacia sus destinos, y todas ellas completaron con éxito sus objetivos. Cada una de las naves llevaba incorporados unos paneles solares para poder así quedar siempre apuntando al Sol y recibir energía de ellos, y un reflector parabólico capaz de estar siempre apuntando a la Tierra. Asimismo, su carga incluiría una serie de instrumentos científicos. Algunos de dichos instrumentos, tales como las cámaras, deberían ser autoenfocadas al cuerpo celeste que estuviese siendo estudiado. Otros instrumentos no serían autoenfocables, y su objetivo sería el de estudiar fenómenos tales como los campos magnéticos y las partículas cargadas. Asimismo, los ingenieros responsables propusieron un sistema de estabilización de la sonda a tres ejes, lo que significa que, a diferencia de otras sondas espaciales, éstas no tendrían "spin".
rdf:langString
The Mariner program was conducted by the American space agency NASA to explore other planets. Between 1962 and late 1973, NASA's Jet Propulsion Laboratory (JPL) designed and built 10 robotic interplanetary probes named Mariner to explore the inner Solar System - visiting the planets Venus, Mars and Mercury for the first time, and returning to Venus and Mars for additional close observations. The program included a number of interplanetary firsts, including the first planetary flyby, the planetary orbiter, and the first gravity assist maneuver. Of the 10 vehicles in the Mariner series, seven were successful, forming the starting point for many subsequent NASA/JPL space probe programs. The planned Mariner Jupiter-Saturn vehicles were adapted into the Voyager program, while the Viking program orbiters were enlarged versions of the Mariner 9 spacecraft. Later Mariner-based spacecraft include Galileo and Magellan, while the second-generation Mariner Mark II series evolved into the Cassini–Huygens probe. The total cost of the Mariner program was approximately $554 million.
rdf:langString
Le programme Mariner est une série de missions spatiales américaines de la NASA ayant pour objectif d'envoyer des sondes spatiales afin d'étudier les planètes du Système solaire inférieur, les plus proches de la Terre. Dix sondes spatiales, de Mariner 1 à Mariner 10, sont lancées entre 1962 et 1973 vers les planètes Mars, Vénus et Mercure. Les coûts de recherche, de développement, de lancement et de soutien de la série de véhicules spatiaux Mariner (Mariner 1 à 10) s'élève à 554 millions de dollars américains. Ce programme ambitieux est à l'origine de plusieurs premières dans le domaine de l'exploration spatiale : première mise en orbite autour d'une planète autre que la Terre, première utilisation de l'assistance gravitationnelle. Sur le plan scientifique, les sondes fournissent de nombreuses informations sur les planètes inférieures qui peuvent pour la première fois être photographiées : cartographie d'une grande partie de la planète Mars et de 45 % de la planète Mercure, composition de l'atmosphère de Mars et Vénus, mesure des champs magnétiques... Pour Mars et Vénus, les résultats modifient radicalement l'image idéalisée de ces planètes que beaucoup de gens jusque-là considèrent comme des parentes proches de la Terre. Enfin dans le contexte de la course à l'espace les réussites du programme Mariner contribuent à démontrer la supériorité de l'astronautique américaine sur sa concurrente soviétique malgré les succès remarquables de quelques missions à la même époque. Sur les dix missions lancées, sept sont des succès ce qui représente pour l'époque un résultat remarquable. Les trois autres sont perdues dans des incidents techniques peu après le décollage. Les sondes Mariner partagent une architecture commune basée sur une partie centrale de forme hexagonale mais les équipements scientifiques installés varient beaucoup avec une masse comprise entre 202 et 559 kg.
rdf:langString
Mariner an t-ainm a tugadh ar shraith spásárthach a lainseáil NASA chun tosú ar thaiscéaladh an Ghrianchórais inmheánaigh is sheachtraigh. Chuimsigh an clár an chéad eitilt thar phláinéad (Mariner 2 a chuaigh thar Véineas i 1962), an chéad fhithiseoir pláinéadach (Mariner 9 a d'fhithisigh Mars i 1971), an chéad aistear go Mearcair (Mariner 10 i 1974 is 1975), agus an chéad mhionbhreathnú ar chórais Iúpatair, Satairn is Úránais (Mariner Iúpatair-Satairn, a athainmníodh Voyager, i 1979-1986). Díorthaíodh na spásárthaigh ón spásárthach Ranger a úsáideadh níos luaithe chun dul i dtír ar an nGealach. Ba de chlann Mariner fithiseoir Viking Marsa freisin. I 2004 lainseáladh an taiscéalaí Messenger go Mearcair, an chéad aistear Meiriceánach ar Mhearcair le 30 bliain. Shroich sé Mearcair i 2011, agus déanfaidh tástáil ar atmaisféar, comhdhéanamh is struchtúr an phláinéid.
rdf:langString
Program Mariner adalah program yang dilancarkan oleh NASA dan Jet Propulsion Laboratory (JPL) yang mengirim serangkaian wahana antarplanet untuk menyelidik Mars, Venus, dan Merkurius dari tahun 1962 hingga 1973. Program ini merupakan yang pertama dalam berbagai hal, seperti yang pertama melakukan flyby planet, citra pertama dari planet lain, pengorbit planet pertama, dan manuver bantuan gravitasi pertama. Dari sepuluh wahana dalam program mariner, tujuh berhasil menjalankan misinya sementara tiga gagal. dan diubah menjadi Voyager 1 dan Voyager 2 dalam program Voyager, sementara Viking 1 dan Viking 2 merupakan versi Mariner 9 yang diperbesar. Wahana berbasis Mariner lain juga diluncurkan setelah Voyager, yaitu wahana Magellan di Venus dan Galileo di Yupiter. Wahana Mariner generasi kedua, yaitu Mariner Mark II, dikembangkan menjadi Cassini–Huygens yang mengorbit Saturnus.
rdf:langString
Il programma Mariner fu un programma di esplorazione spaziale condotto dalla NASA. Esso consistette nel lancio di una serie di sonde spaziali interplanetarie tra il 1963 ed il 1973 destinate all'esplorazione di Marte, Venere e Mercurio. Dei dieci veicoli spaziali, ben sette ebbero successo, mentre gli altri tre vennero persi. Alcune missioni furono dedicate al sorvolo ravvicinato dei tre pianeti, mentre un paio di esse avrebbero dovuto orbitare attorno a Marte. Al programma spettano numerosi primati nell'esplorazione spaziale del sistema solare interno. Le missioni Mariner 11 e 12 vennero riconvertite nelle Voyager 1 e 2, nell'ambito del programma Voyager. Il costo complessivo del programma (dal Mariner 1 al 10) è stato di 554 milioni di dollari.
rdf:langString
マリナー計画（マリナーけいかく、英: Mariner program）は、アメリカ航空宇宙局による無人の惑星探査機を用いた火星、金星および水星探査計画である。惑星のフライバイ、周回、およびスイングバイという、人類史上初の試みを成功させた。 打ち上げられた探査機は10機である。計画されていたもののうちマリナー11号および12号はボイジャー計画に引き継がれ、それぞれボイジャー1号および2号となった。 計画名および探査機名の"Mariner"とは英語で「船員」「水夫」を意味する。
rdf:langString
매리너 계획(Mariner program)은 지구와 가까운 내행성의 연구 목적을 위해 우주 탐사선을 보낸 미국 항공 우주국 (NASA)의 제트추진연구소 (JPL) 임무이다. 1962년에서 1973년 사이에 10개의 탐사선이 화성, 금성, 수성에 발사되었다. 본 계획의 연구, 개발, 발사 등에 들어간 총 비용은 5억 5400만 달러로 알려져 있다. 이 야심찬 우주 탐사를 위해 처음으로 시도된 것들이 많은데 한 예로, 스윙바이(중력 어시스턴트)를 이용하여 최초로 지구 이외의 다른 행성 궤도에 오른 것이다. 또한, 매리너 탐사선은 처음으로 사진을 찍어와 과학적 발전에 방대한 자료를 (화성의 많은 지역과 수성의 45%를 지도화 하고, 화성 및 금성의 대기 구성과 자기장 측정) 제공하였다. 화성과 금성의 모습이 지구와 비슷할 것이라고 여겨지고 있던 당시에 매리너 탐사선의 사진은 행성 연구에 큰 변화를 가져왔다. 우주 경쟁(스페이스 레이스) 관점에선, 이 계획의 성공은 미국의 우주 항공학이 경쟁자 소련보다 앞서고 있음을 입증하였다. 시대상황을 비추어 볼때, 10번의 발사에서 7번의 성공은 놀라운 기록이다. 나머지 3개의 발사체는 기술적 사고로 이륙 직후 유실되었다. 매리너 탐사선들은 모두 육각형 모양의 중심부를 기반으로 공통적인 구조를 가지고 있지만 설치된 과학 장비에 따라 202kg에서 559kg까지 무게는 다양하다. 매리너 계획은 우주 탐사선 계획의 출발점으로, 매리너 목성-토성 탐사선은 보이저 계획에 적용되었고, 바이킹 탐사선은 매리너 9호의 확장 버전이다. 더 나아가, 매리너에 기반을 둔 우주선은 갈릴레오, 마젤란을 포함하며, 2세대 매리너 마크 시리즈는 카시니-하위헌스 탐사선으로 발전되었다.
rdf:langString
Het Amerikaanse Mariner-programma, een ruimtevaartprogramma met onbemande sondes, had tot doel het verkennen van de planeten Mars, Venus en Mercurius. Missies van het Marinerprogramma hebben een aantal baanbrekende opdrachten uitgevoerd zoals: eerste vlucht langs een andere planeet, eerste sonde om een andere planeet dan de aarde en het verhogen van de snelheid door gebruikmaking van gravitatiekracht bij het passeren van planeten, de zogeheten zwaartekrachtsslinger. Hoewel in dit programma aanvankelijk 12 missies gepland waren, werden er uiteindelijk 10 uitgevoerd. De reden hiervoor was de zeldzaam voorkomende onderlinge positie van de vier grote buitenplaneten eind jaren ’70 en jaren ’80. Deze unieke gelegenheid wilde men niet onbenut laten en de al gebouwde Mariner 11 en Mariner 12 konden worden ingezet als Voyager 1 en Voyager 2 in het Voyagerprogramma.
rdf:langString
Program Mariner (pol. Żeglarz) – program misji amerykańskich sond kosmicznych przeznaczonych do prowadzenia badań Merkurego, Wenus i Marsa. Program Mariner został zapoczątkowany przez NASA w 1960 roku i realizowany był przez Jet Propulsion Laboratory. W latach 1962 – 1973 zostało wysłanych łącznie 10 sond Mariner, spośród których 3 uległy zniszczeniu lub awarii podczas startu. Sondy Mariner dokonały pierwszych udanych przelotów obok najbliższych Ziemi planet i wykonały pierwsze fotografie z bliska powierzchni Marsa i Merkurego. Mariner 9 stał się pierwszym sztucznym satelitą innej planety. Mariner 10 wykonał pierwszy manewr wspomagania grawitacyjnego. Całkowity koszt misji sond programu Mariner wyniósł około 554 milionów dolarów amerykańskich.
rdf:langString
Автоматические межпланетные станции серии Ма́ринер (англ. Mariner букв. «моряк»), запускались НАСА с 1962 по 1973 год с целью изучения Венеры (Маринер-1,2,5), Марса (Маринер-3,4,6,7,8,9) и Меркурия (Маринер-10). Маринеры 1—7 и 10 были пролётными аппаратами, Маринер-8 и Маринер-9 должны были стать искусственными спутниками Марса. Всего было запущено 10 космических аппаратов. Большинство космических аппаратов запускалось парами для снижения риска неудачи. Три запуска прошли аварийно, были потеряны при старте Маринер-1,3,8. Остальные Маринеры выполнили программы полёта. Головная организация по проектированию, изготовлению и испытаниям — Лаборатория реактивного движения (англ. Jet Propulsion Laboratory, сокращённо JPL). Разработка отдельных систем выполнялась различными промышленными организациями. Разработка научных приборов велась с участием высших учебных заведений. Маринеры были снабжены солнечными батареями, несли набор научных приборов, в том числе для измерения магнитных полей и регистрации заряженных частиц, а также телекамеры (на Маринерах для изучения Венеры телекамеры отсутствовали). Аппараты Маринер, в отличие от Пионеров и Вояджеров, функционировали в космосе относительно недолго — от нескольких месяцев до 3 лет. Общие затраты на космические программы, выполненные с помощью автоматических межпланетных станций серии Маринер, включавшие расходы на исследования и разработки, изготовление и тестирование, запуск, а также управление и связь во время полётов, составили около 554 млн долларов.
rdf:langString
Programa Mariner foi o primeiro programa de exploração interplanetária Norte americano, desenvolvido pela NASA, com o objectivo de explorar os planetas interiores. O programa foi desenhado em função de um conjunto de objectivos, nomeadamente a exploração faseada de Marte, Vénus e Mercúrio. Para isso, foram desenvolvidas cinco missões distintas utilizando dez sondas - utilizando um sistema de redundância - e em que três não conseguiram completar a missão. A primeira missão que teve sucesso foi a Mariner 2, lançada em 1962, e que passou por Vênus, obtendo dados sobre as condições atmosféricas do planeta. A Mariner 4, enviada em 1964, enviou as primeiras fotos de Marte. Mercúrio recebeu a visita da Mariner 10, que enviou informações sobre o planeta mais próximo do Sol, em 1973. Uma das curiosidades das missões foi a descoberta de um majestoso vulcão com 27 km de altura, denominado "Monte Olimpo", pela sonda Mariner 9, onde o astrônomo italiano Giovanni Schiaparelli (1835-1910) observou por telescópio a região de maior brilho na superfície de Marte. Dados coletados pela sonda foram divulgados por cientistas da NASA, em 1985, revelando a grandes probabilidade de existir água na forma líquida a grandes profundidades no subsolo de Marte, em depósitos maiores que os encontrados nos pólos, onde a mesma Mariner 9 encontrou água congelada sob uma camada de gelo de CO2 (Neve Carbónica).
rdf:langString
Marinerprogrammet var en serie av den amerikanska rymdflygsstyrelsen NASA byggda rymdsonder uppsända mellan 1962 och 1973. Två sonder sändes till Venus, fyra till Mars och en till Venus och Merkurius; tre misslyckades. Mariner 2 gjorde 1962 den första lyckade närpassagen av Venus och mätte temperatur, atmosfärtryck, magnetfält och strålning. Mariner 4 gjorde under den första lyckade marspassagen 1965 liknande mätningar samt sände bilder från marsytan. Fler atmosfärdata från Venus gav Mariner 5, 1967. Både Mariner 6 och 7 passerade Mars 1969 och sände data och bilder. Första farkost i kretslopp runt en annan planet blev 1971 Mariner 9, som sände bilder och data från Mars och dess månar. Mariner 10 sände 1974 de första TV-bilderna av Venus, vars gravitation hjälpte sonden att böja av mot huvudmålet Merkurius, som studerades under tre passager 1974-75. Dessa sonder byggdes alltid i par i fall någon av dem inte skulle fungera. Programmet skulle ha bestått av 12 sonder, men de två sista döptes om till Voyager 1 och 2.
rdf:langString
Програма «Марінер» (англ. Mariner program) — програма розробки та запуску космічних зондів, що розроблялись американською агенцією NASA спільно з Лабораторією реактивного руху (JPL) з метою вивчення Венери (Марінер-1,2,5), Марса (3,4,6-9) та Меркурія (10) з 1962 по 1973 роки. З її 10 апаратів 7 стали успішними та виконали цілі своїх польотів. Три запуски зазнали аварії, втративши Марінер-1, та . Заради зниження ризиків більшість космічних апаратів розробляли та запускали парами. Марінери були спорядженні сонячними батареями, несли на собі набір наукових приладів, в тому числі й для виміру магнітних полів та фіксування заряджених частинок, а також телекамери. Марінер-8 та 9 мали стати штучними супутниками Марса, а всі інші - пролітними міжпланетними станціями. Апарати цієї програми, на відміну від Піонерів та Вояджерів, функціювали в космосі відносно невеликий термін — від декількох місяців до 3-х років. Виділені кошти на апарат Марінер Юпітер-Санурн з часом перетворились на космічну програму Вояджер, в складі Вояджер-1 та Вояджер-2. А орбітальні частини космічних апаратів для дослідження Марса Вікінг-1 та Вікінг-2 являли собою збільшену та модернізовану версію Марінер-9. Розробка другого покоління міжпланетних станцій Марінер під назвою Марінер Марк II зрештою втілилась в зонд Кассіні — Гюйгенс. Загальна вартість Програми «Марінер» склала приблизно 554 $ млн.
rdf:langString
水手號計劃（英語：Mariner program，又译水手計劃）是由美國太空總署所主導的太空探索計劃。在此計劃中發射了一系列為探索水星、金星和火星而設計的無人太空船。這個計劃奪得多項第一，包括第一次星際飛越（flyby）、第一個行星探測器以及第一個以重力加速航行的太空船。 在水手號計劃系列中十個飛行器中，七個成功三個失敗。原本計劃的水手11號及水手12號演變成航海家計畫中的航海家1號及航海家二號，而維京1號及維京2號火星軌道太空船則是放大版的水手9號太空船。從航海家系列之後基於水手號設計的太空船還包括前往金星的麥哲倫號、前往木星的伽利略號。被稱為Mariner Mark II的第二代水手號太空船最終演變成為曾環繞土星的卡西尼－惠更斯号。最近發射前往冥王星的新視野號，雖然大致基於簡化的先鋒10號、先鋒11號，但也有部份特徵源自水手號系列，包括三軸穩定器（3-axis stabilization）及一個航海家、卡西尼號式的通訊碟型天線。
xsd:nonNegativeInteger
23819
