Marcus Junius Brutus

http://dbpedia.org/resource/Marcus_Junius_Brutus an entity of type: Thing

بروتس أو ماركوس يونيوس بروتس (85 ق م - 42 ق م) (باللاتينية: Marcus Junius Brutus) ، كان من رجال السياسة في الجمهورية الرومانية وعضوًا في مجلس الشيوخ الروماني وله شهرة كبيرة لاشتراكه في مؤامرة اغتيال يوليوس قيصر. زادت شهرته بعد أن جعله وليم شكسبير شخصية محورية في مسرحيته يوليوس قيصر، خصوصاً بعد أن قال شكسبير على لسان قيصر عند اغتياله إحدى أشهر جمل المسرحية، ألا وهي: حتى أنت يا بروتس؟ rdf:langString

Marc Juni Brut (en llatí: Marcus Junius Brutus) (lloc desconegut de la República Romana, c. 85 aC – Filipos, República Romana, 23 d'octubre de 42 aC) va ser un patrici romà, conegut per l'assassinat de Juli Cèsar. Fou fill de Marc Juni Brut (Marcus Junius Brutus) i de Servília Cepiona. En la guerra entre Pompeu i Juli Cèsar es va posicionar a favor del primer però quan Cèsar el va capturar li va perdonar la vida. Malgrat tot, Brut va participar en la conspiració dels assassins de Cèsar. En veure que la mort del dictador no era agraïda pels ciutadans va fugir a Macedònia i es va suïcidar. De vegades se'l confon amb Dècim Brut que també va ser un dels assassins de Cèsar. rdf:langString

Marcus Iunius Brutus Caepio (* 85 v. Chr.; † 23. Oktober 42 v. Chr.), oft kurz Brutus genannt, war ein römischer Politiker in der Zeit der späten Republik und einer der Mörder Gaius Iulius Caesars. rdf:langString

Marko Junio Bruto (latine: Marcus Iunius Brutus; naskiĝis ĉirkaŭ 85, mortis ĉirkaŭ 42 a.K.) estis mortiginto de Julio Cezaro. Por savi la Romian Respublikon kontraŭ tiraneco, li mortigis Cezaron je -44 kaj poste batalis kontraŭ Antonio kaj Oktavio en la batalo de Filipio je -42, sed estis venkita. Li sinmortigis kaj la Respubliko mortis kun li. Lia onklo estis Katono la Plijuna, alia heroa respublikano. Oktavio, adoptita filo de Cezaro, poste starigis la imperion. Bruto estis sekvinto de la filozofo Platono kaj estis tre studema, leginte librojn en la profunda nokto. rdf:langString

Marko Junio Bruto (latinez: Marcus Junius Brutus Caepio) (K.a. 85 - K.a. 42) Julio Zesar hil zuen erromatar senatari famatuena izan zen. Ez da Dezimo Brutorekin (latinez: Decimus Junius Brutus Albinus), Zesar hil zuen beste senatari batekin, nahastu behar. Haren gurasoak Dezimo Junio Bruto eta Servilia Zepionis ziren. Iturri batzuek Zesarren semea zela aipatzen dute, haren ama Zesarren dama bat baitzen. Alabaina, Marko Bruto jaio zenean, Zesarrek 15 urte zituen. Teoria horrek, beraz, faltsua izan behar du. rdf:langString

Marco Junio Bruto (85 a. C.-Filipos, 23 de octubre del 42 a. C.) fue un político y militar romano de la etapa final de la República. Participó en la conspiración que condujo al asesinato de Julio César en los idus de marzo de 44 a. C. Era el sobrino de Catón el Joven. No debe ser confundido con Décimo Junio Bruto Albino, otro miembro de la familia de los Junios Brutos que también participó en el complot. rdf:langString

Markus Yunius Brutus (85 – 42 SM), atau Quintus Servilius Caepio Brutus, adalah seorang senator Romawi yang dikenal oleh dunia modern sebagai pemimpin konspirasi pembunuhan Julius Caesar. rdf:langString

마르쿠스 유니우스 브루투스 또는 퀸투스 세르빌리우스 카이피오 브루투스 (Marcus Junius Brutus, Quintus Servilius Caepio Brutus, 기원전 85년 – 기원전 42년 10월 23일)는 로마 공화정 말기의 정치인이다. 율리우스 카이사르의 암살자 중 중요한 역할을 맡은 사람으로 더 잘 알려져 있다. rdf:langString

Marco Giunio Bruto (in latino: Marcus Iunius Brutus, pronuncia classica o restituta: [ˈmaːrkʊs ˈjuːnɪ.ʊs ˈbruːtʊs]; Roma, 85 a.C. o 79-78 a.C. – Filippi, 23 ottobre 42 a.C.), ufficialmente noto dopo l'adozione come Quinto Servilio Cepione Bruto (Quintus Servilius Caepio Brutus), è stato un politico, oratore, filosofo e studioso romano, senatore della tarda Repubblica romana e uno degli assassini di Giulio Cesare; fu difatti una delle figure preminenti della congiura delle Idi di marzo assieme a Gaio Cassio Longino e a Decimo Bruto. rdf:langString

マルクス・ユニウス・ブルトゥス（ラテン語: Marcus Junius Brutus, 紀元前85年 - 紀元前42年10月23日）は、共和政ローマ末期の政務官。永久独裁官ガイウス・ユリウス・カエサルのに関わった人物の1人で、現代においてはカエサル暗殺を象徴する人物として記憶されている。16世紀末のイングランドでシェイクスピアが著した戯曲『ジュリアス・シーザー』の主人公としても有名であり、英語読みのブルータスの名がよく知られる。 rdf:langString

Marcus Junius Brutus (85 – 42 v.Chr.), vaak kortweg aangeduid als Brutus, was een Romeins senator en stoïcijn. Hij is vooral bekend als een van de samenzweerders die op 15 maart 44 v.Chr. een dodelijke aanslag op Julius Caesar pleegden. Eerder had hij in de Slag bij Pharsalus tegen Caesar gevochten aan de zijde van Pompeius, die nochtans zijn vader had vermoord. Na de moord op Caesar leed hij in de Slag bij Philippi als aanvoerder van de legioenen van de "bevrijders" of "republikeinen" een nederlaag tegen de legioenen van Octavianus en Marcus Antonius, waarop hij zelfmoord pleegde. rdf:langString

Marek Juniusz Brutus, (łac. Marcus Iunius Brutus), zwany Brutusem lub Brutusem Młodszym (ur. 85 lub 78 r. p.n.e., zm. 23 października 42 r. p.n.e.) – polityk, dowódca wojskowy, mówca i pisarz rzymski. Był zwolennikiem republiki, a przeciwnikiem dyktatur Pompejusza i Cezara. Przyjaźnił się z Markiem Tulliuszem Cyceronem. Należał do przywódców spisku przeciwko Cezarowi i był jednym z zabójców dyktatora. W tradycji europejskiej imię Brutusa stało się symbolem zdrajcy i mordercy walczącego w słusznej sprawie. Przydawano mu miano Tyranobójcy. rdf:langString

Marcus Junius Brutus (lagligt namn Quintus Caepio Brutus efter adoption) ofta kallad endast Brutus, född 85 f.Kr. i Rom, död 23 oktober 42 f.Kr. i Filippi, var en romersk senator och statsman. Han är kanske mest känd för att ha deltagit i mordet på Julius Caesar år 44 f.Kr. Brutus begick självmord två år senare i Filippi. rdf:langString

Marco Júnio Bruto (em latim: Marcus Junius Brutus; Roma, 85 a.C. – Filipos, 42 a.C.), foi um patrício, líder político de orientação conservadora na republicana romana, e militar romano. Depois de ser adotado por seu tio, começou a usar o nome Quinto Servílio Cépio Bruto, mas voltou a usar seu nome original. Foi um dos assassinos de Júlio César. rdf:langString

马尔库斯·尤利乌斯·布鲁图斯（拉丁語：Marcus Junius Brutus Caepio，拉丁語發音：[ˈmaːrkʊs juːniʊs ˈbruːtʊs]；前85年－前42年10月23日），又譯布魯圖、布魯特斯，是晚期罗马共和国的一名元老院议员。後來他组织并参与了对凱撒的谋杀。 rdf:langString

Marcus Iunius Brutus (85 př. n. l. – 23. října 42 př. n. l.) byl římský politik, zastánce republikánského zřízení a jeden z iniciátorů spiknutí proti diktátoru Gaiu Iuliu Caesarovi. Pocházel ze slavného římského rodu Juniů, který se významně podílel na svržení římských králů a nastolení republiky, jeho členem, tedy i Marcovým příbuzným, byl například Lucius Iunius Brutus. rdf:langString

Ο Μάρκος Ιούνιος Βρούτος (Marcus Iunius Brutus e Quintus Servilius Caepio Brutus, 85 π.Χ. – 23 Οκτωβρίου 42 π.Χ.), συχνά αναφερόμενος ως Βρούτος, ήταν Ρωμαίος πολιτικός της ύστερης Ρωμαϊκής Δημοκρατίας. Είχε ηγετικό ρόλο στη δολοφονία του Ιουλίου Καίσαρα. Ωστόσο, οι βαθύτερες πολιτικές εντάσεις που οδήγησαν στον πόλεμο δεν είχαν επιλυθεί. rdf:langString

Marcus Junius Brutus (/ˈbruːtəs/; Latin pronunciation: [ˈmaːrkʊs juːniʊs ˈbruːtʊs]; c. 85 BC – 23 October 42 BC), often referred to simply as Brutus, was a Roman politician, orator, and the most famous of the assassins of Julius Caesar. After being adopted by a relative, he used the name Quintus Servilius Caepio Brutus, which was retained as his legal name. rdf:langString

Marcus Junius Brutus Cæpio, dit Brutus, né vers 85 av. J.-C. à Rome et mort le 23 octobre 42 av. J.-C. à Philippes, est un sénateur romain, juriste et philosophe de la fin de la République romaine, fils de Servilia, la maîtresse de Jules César, auquel il porta le dernier coup, en le poignardant le 15 mars 44 av. J.-C. Brutus possède à la fois l'image du traître par excellence, pour sa participation à la mort du dictateur romain, qui lui avait pardonné son adhésion au parti de Pompée, et celle d'un homme vertueux, qui préféra toujours le salut de la République au sien. rdf:langString

Марк Ю́ний Брут (лат. Marcus Junius Brutus; зима 85 года до н. э., Рим — 23 октября 42 года до н. э., у Филипп, Македония) — римский политический деятель и военачальник из плебейского рода Юниев, известный в первую очередь как убийца Гая Юлия Цезаря. На ранних этапах своей карьеры, в 50-е годы до н. э., считался видным оратором и получил почётный титул princeps iuventutis — «первый среди молодёжи». В гражданской войне между Цезарем и Помпеем встал на сторону последнего (49 год до н. э.). После битвы при Фарсале перешёл на сторону Цезаря и занял видное место в его окружении. Получил претуру на 44 год до н. э. и должен был стать консулом в 41 году. Несмотря на это и на близкие отношения с Цезарем (некоторые источники сообщают, что Гай Юлий мог быть его биологическим отцом), Брут стал одним и rdf:langString

Марк Юній Брут Молодший (лат. Marcus Junius Brutus) (85 —42 рр до н.е) — представник політичної еліти пізньореспубліканського Риму, один із найвідоміших діячів політичного життя античного Риму першої половини І століття до н. е., який народився у 85 році до н. е. у Римі. Походив зі знатної плебейської родини Юніїв. Із юних років вважався добрим оратором і навіть отримав титул princeps iuventutis — «перший серед молоді». У конфлікті Гнея Помпея Великого і Гая Юлія Цезаря спочатку підтримував першого, а після поразки перейшов на бік другого. Марк Юній Брут користувався великими привілеями від Цезаря і належав до найближчого його оточення. Був призначений монетарем Римської Республіки у 55 році до н. е. У 53 році до н. е. Брут — квестор Римської Республіки. Отримав посаду претора у 44 році до rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Marcus Junius Brutus

rdf:langString بروتس

rdf:langString Marc Juni Brut

rdf:langString Marcus Iunius Brutus

rdf:langString Μάρκος Ιούνιος Βρούτος

rdf:langString Marko Bruto

rdf:langString Marco Junio Bruto

rdf:langString Marko Bruto

rdf:langString Markus Yunius Brutus

rdf:langString Marcus Junius Brutus

rdf:langString Marco Giunio Bruto

rdf:langString マルクス・ユニウス・ブルトゥス

rdf:langString 마르쿠스 유니우스 브루투스

rdf:langString Marcus Junius Brutus

rdf:langString Marco Júnio Bruto, o Jovem

rdf:langString Marek Juniusz Brutus

rdf:langString Марк Юний Брут

rdf:langString Marcus Junius Brutus

rdf:langString Марк Юній Брут

rdf:langString 马尔库斯·尤利乌斯·布鲁图斯

foaf:name

rdf:langString Marcus Junius Brutus

dbpprop:name

rdf:langString Marcus Junius Brutus

dbpprop:deathPlace

rdf:langString Near Philippi, Macedonia

dbpedia-owl:deathDate

xsd:date -042-10-23

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 37325

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1122117262

dbpprop:alt

rdf:langString Silver coin with head of Brutus looking right

dbpprop:caption

rdf:langString Brutus on the Ides of March coin, issued shortly before his death

dbpprop:deathDate

xsd:date -042-10-23

rdf:langString

dbpprop:id

xsd:integer 2459

dbpprop:imageUpright

xsd:double 1.15

dbpprop:nationality

rdf:langString Roman

dbpprop:occupation

rdf:langString Politician, orator and general

dbpprop:otherNames

rdf:langString Quintus Servilius Caepio Brutus

dbpprop:parents

rdf:langString M. Junius Brutus and Servilia

dbpprop:source

rdf:langString Shakespeare, Julius Caesar, 5.5.69–76.

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString بروتس أو ماركوس يونيوس بروتس (85 ق م - 42 ق م) (باللاتينية: Marcus Junius Brutus) ، كان من رجال السياسة في الجمهورية الرومانية وعضوًا في مجلس الشيوخ الروماني وله شهرة كبيرة لاشتراكه في مؤامرة اغتيال يوليوس قيصر. زادت شهرته بعد أن جعله وليم شكسبير شخصية محورية في مسرحيته يوليوس قيصر، خصوصاً بعد أن قال شكسبير على لسان قيصر عند اغتياله إحدى أشهر جمل المسرحية، ألا وهي: حتى أنت يا بروتس؟

rdf:langString Marc Juni Brut (en llatí: Marcus Junius Brutus) (lloc desconegut de la República Romana, c. 85 aC – Filipos, República Romana, 23 d'octubre de 42 aC) va ser un patrici romà, conegut per l'assassinat de Juli Cèsar. Fou fill de Marc Juni Brut (Marcus Junius Brutus) i de Servília Cepiona. En la guerra entre Pompeu i Juli Cèsar es va posicionar a favor del primer però quan Cèsar el va capturar li va perdonar la vida. Malgrat tot, Brut va participar en la conspiració dels assassins de Cèsar. En veure que la mort del dictador no era agraïda pels ciutadans va fugir a Macedònia i es va suïcidar. De vegades se'l confon amb Dècim Brut que també va ser un dels assassins de Cèsar.

rdf:langString Marcus Iunius Brutus (85 př. n. l. – 23. října 42 př. n. l.) byl římský politik, zastánce republikánského zřízení a jeden z iniciátorů spiknutí proti diktátoru Gaiu Iuliu Caesarovi. Pocházel ze slavného římského rodu Juniů, který se významně podílel na svržení římských králů a nastolení republiky, jeho členem, tedy i Marcovým příbuzným, byl například Lucius Iunius Brutus. Brutus byl dlouhá léta Caesarovým blízkým přítelem. Roku 44 př. n. l. mu Caesar svěřil úřad městské praetury. Brutus však byl zastáncem republikánského zřízení, jež bylo v té době ve vážné krizi, kterou ještě prohlubovaly snahy Caesara po monarchistické vládě. To bylo důvodem Brutovy účasti na spiknutí proti diktátorovi, jemuž se postavil do čela. Na Caesarově zavraždění v březnu 44 př. n. l. se podílel osobně. Poté odešel do Malé Asie, aby tu shromáždil vojsko k boji s Caesarovými přívrženci. Roku 42 př. n. l. byl poražen Marcem Antoniem a Octavianem u Filipp. Po prohrané bitvě spáchal sebevraždu. Autorem Brutova životopisu je Plútarchos.

rdf:langString Ο Μάρκος Ιούνιος Βρούτος (Marcus Iunius Brutus e Quintus Servilius Caepio Brutus, 85 π.Χ. – 23 Οκτωβρίου 42 π.Χ.), συχνά αναφερόμενος ως Βρούτος, ήταν Ρωμαίος πολιτικός της ύστερης Ρωμαϊκής Δημοκρατίας. Είχε ηγετικό ρόλο στη δολοφονία του Ιουλίου Καίσαρα. Ο Βρούτος ήταν κοντά στον στρατηγό Ιούλιο Καίσαρα. Ωστόσο, οι προσπάθειες του Καίσαρα να αξιώσει μεγαλύτερη δύναμη για τον εαυτό του τον έφεραν σε μεγάλη αντιπαράθεση με τη ρωμαϊκή ελίτ και τα μέλη της Συγκλήτου. Ο Βρούτος τελικά αντιτάχθηκε στον Καίσαρα και στον εμφύλιο πόλεμο συντάχθηκε με τον Πομπήιο εναντίον των δυνάμεων του Καίσαρα. Ο Πομπήιος ηττήθηκε στη μάχη των Φαρσάλων το 48 π.Χ., μετά την οποία ο Βρούτος παραδόθηκε στον Καίσαρα, ο οποίος του έδωσε αμνηστία. Ωστόσο, οι βαθύτερες πολιτικές εντάσεις που οδήγησαν στον πόλεμο δεν είχαν επιλυθεί.

rdf:langString Marcus Iunius Brutus Caepio (* 85 v. Chr.; † 23. Oktober 42 v. Chr.), oft kurz Brutus genannt, war ein römischer Politiker in der Zeit der späten Republik und einer der Mörder Gaius Iulius Caesars.

rdf:langString Marko Junio Bruto (latine: Marcus Iunius Brutus; naskiĝis ĉirkaŭ 85, mortis ĉirkaŭ 42 a.K.) estis mortiginto de Julio Cezaro. Por savi la Romian Respublikon kontraŭ tiraneco, li mortigis Cezaron je -44 kaj poste batalis kontraŭ Antonio kaj Oktavio en la batalo de Filipio je -42, sed estis venkita. Li sinmortigis kaj la Respubliko mortis kun li. Lia onklo estis Katono la Plijuna, alia heroa respublikano. Oktavio, adoptita filo de Cezaro, poste starigis la imperion. Bruto estis sekvinto de la filozofo Platono kaj estis tre studema, leginte librojn en la profunda nokto.

rdf:langString Marko Junio Bruto (latinez: Marcus Junius Brutus Caepio) (K.a. 85 - K.a. 42) Julio Zesar hil zuen erromatar senatari famatuena izan zen. Ez da Dezimo Brutorekin (latinez: Decimus Junius Brutus Albinus), Zesar hil zuen beste senatari batekin, nahastu behar. Haren gurasoak Dezimo Junio Bruto eta Servilia Zepionis ziren. Iturri batzuek Zesarren semea zela aipatzen dute, haren ama Zesarren dama bat baitzen. Alabaina, Marko Bruto jaio zenean, Zesarrek 15 urte zituen. Teoria horrek, beraz, faltsua izan behar du.

rdf:langString Marco Junio Bruto (85 a. C.-Filipos, 23 de octubre del 42 a. C.) fue un político y militar romano de la etapa final de la República. Participó en la conspiración que condujo al asesinato de Julio César en los idus de marzo de 44 a. C. Era el sobrino de Catón el Joven. No debe ser confundido con Décimo Junio Bruto Albino, otro miembro de la familia de los Junios Brutos que también participó en el complot.

rdf:langString Marcus Junius Brutus (/ˈbruːtəs/; Latin pronunciation: [ˈmaːrkʊs juːniʊs ˈbruːtʊs]; c. 85 BC – 23 October 42 BC), often referred to simply as Brutus, was a Roman politician, orator, and the most famous of the assassins of Julius Caesar. After being adopted by a relative, he used the name Quintus Servilius Caepio Brutus, which was retained as his legal name. Early in his political career, Brutus opposed Pompey, who was responsible for Brutus' father's death. He also was close to Caesar. However, Caesar's attempts to evade accountability in the law courts put him at greater odds with his opponents in the Roman elite and the senate. Brutus eventually came to oppose Caesar and sided with Pompey against Caesar's forces during the ensuing civil war (49–45 BC). Pompey was defeated at the Battle of Pharsalus in 48, after which Brutus surrendered to Caesar, who granted him amnesty. With Caesar's increasingly monarchical and autocratic behaviour after the civil war, several senators who later called themselves liberatores (Liberators), plotted to assassinate him. Brutus took a leading role in the assassination, which was carried out successfully on the Ides of March (15 March) of 44 BC. In a settlement between the liberatores and the Caesarians, an amnesty was granted to the assassins while Caesar's acts were upheld for two years. Popular unrest forced Brutus and his brother-in-law, fellow assassin Gaius Cassius Longinus, to leave Rome in April 44. After a complex political realignment, Octavian – Caesar's adoptive son – made himself consul and, with his colleague, passed a law retroactively making Brutus and the other conspirators murderers. This led to a second civil war, in which Mark Antony and Octavian fought the liberatores led by Brutus and Cassius. The Caesarians decisively defeated the outnumbered armies of Brutus and Cassius at the two battles at Philippi in October 42. After the defeat, Brutus committed suicide. His name has been condemned for betrayal of his friend and benefactor Caesar, and is perhaps only rivalled in this regard by the name of Judas Iscariot (famously in Dante's Inferno). He also has been praised in various narratives, both ancient and modern, as a virtuous and committed republican who fought – however futilely – for freedom and against tyranny.

rdf:langString Marcus Junius Brutus Cæpio, dit Brutus, né vers 85 av. J.-C. à Rome et mort le 23 octobre 42 av. J.-C. à Philippes, est un sénateur romain, juriste et philosophe de la fin de la République romaine, fils de Servilia, la maîtresse de Jules César, auquel il porta le dernier coup, en le poignardant le 15 mars 44 av. J.-C. Brutus possède à la fois l'image du traître par excellence, pour sa participation à la mort du dictateur romain, qui lui avait pardonné son adhésion au parti de Pompée, et celle d'un homme vertueux, qui préféra toujours le salut de la République au sien. Plutarque dresse de lui un portrait tragique et vertueux, constatant que « même ceux qui lui veulent du mal pour ce qu'il conjura à l'encontre de César, s'il y a eu aucune chose généreuse faite en toute la conjuration, l'attribuent à Brutus ».

rdf:langString Markus Yunius Brutus (85 – 42 SM), atau Quintus Servilius Caepio Brutus, adalah seorang senator Romawi yang dikenal oleh dunia modern sebagai pemimpin konspirasi pembunuhan Julius Caesar.

rdf:langString 마르쿠스 유니우스 브루투스 또는 퀸투스 세르빌리우스 카이피오 브루투스 (Marcus Junius Brutus, Quintus Servilius Caepio Brutus, 기원전 85년 – 기원전 42년 10월 23일)는 로마 공화정 말기의 정치인이다. 율리우스 카이사르의 암살자 중 중요한 역할을 맡은 사람으로 더 잘 알려져 있다.

rdf:langString Marco Giunio Bruto (in latino: Marcus Iunius Brutus, pronuncia classica o restituta: [ˈmaːrkʊs ˈjuːnɪ.ʊs ˈbruːtʊs]; Roma, 85 a.C. o 79-78 a.C. – Filippi, 23 ottobre 42 a.C.), ufficialmente noto dopo l'adozione come Quinto Servilio Cepione Bruto (Quintus Servilius Caepio Brutus), è stato un politico, oratore, filosofo e studioso romano, senatore della tarda Repubblica romana e uno degli assassini di Giulio Cesare; fu difatti una delle figure preminenti della congiura delle Idi di marzo assieme a Gaio Cassio Longino e a Decimo Bruto.

rdf:langString マルクス・ユニウス・ブルトゥス（ラテン語: Marcus Junius Brutus, 紀元前85年 - 紀元前42年10月23日）は、共和政ローマ末期の政務官。永久独裁官ガイウス・ユリウス・カエサルのに関わった人物の1人で、現代においてはカエサル暗殺を象徴する人物として記憶されている。16世紀末のイングランドでシェイクスピアが著した戯曲『ジュリアス・シーザー』の主人公としても有名であり、英語読みのブルータスの名がよく知られる。

rdf:langString Marcus Junius Brutus (85 – 42 v.Chr.), vaak kortweg aangeduid als Brutus, was een Romeins senator en stoïcijn. Hij is vooral bekend als een van de samenzweerders die op 15 maart 44 v.Chr. een dodelijke aanslag op Julius Caesar pleegden. Eerder had hij in de Slag bij Pharsalus tegen Caesar gevochten aan de zijde van Pompeius, die nochtans zijn vader had vermoord. Na de moord op Caesar leed hij in de Slag bij Philippi als aanvoerder van de legioenen van de "bevrijders" of "republikeinen" een nederlaag tegen de legioenen van Octavianus en Marcus Antonius, waarop hij zelfmoord pleegde.

rdf:langString Marek Juniusz Brutus, (łac. Marcus Iunius Brutus), zwany Brutusem lub Brutusem Młodszym (ur. 85 lub 78 r. p.n.e., zm. 23 października 42 r. p.n.e.) – polityk, dowódca wojskowy, mówca i pisarz rzymski. Był zwolennikiem republiki, a przeciwnikiem dyktatur Pompejusza i Cezara. Przyjaźnił się z Markiem Tulliuszem Cyceronem. Należał do przywódców spisku przeciwko Cezarowi i był jednym z zabójców dyktatora. W tradycji europejskiej imię Brutusa stało się symbolem zdrajcy i mordercy walczącego w słusznej sprawie. Przydawano mu miano Tyranobójcy.

rdf:langString Марк Ю́ний Брут (лат. Marcus Junius Brutus; зима 85 года до н. э., Рим — 23 октября 42 года до н. э., у Филипп, Македония) — римский политический деятель и военачальник из плебейского рода Юниев, известный в первую очередь как убийца Гая Юлия Цезаря. На ранних этапах своей карьеры, в 50-е годы до н. э., считался видным оратором и получил почётный титул princeps iuventutis — «первый среди молодёжи». В гражданской войне между Цезарем и Помпеем встал на сторону последнего (49 год до н. э.). После битвы при Фарсале перешёл на сторону Цезаря и занял видное место в его окружении. Получил претуру на 44 год до н. э. и должен был стать консулом в 41 году. Несмотря на это и на близкие отношения с Цезарем (некоторые источники сообщают, что Гай Юлий мог быть его биологическим отцом), Брут стал одним из организаторов и непосредственных участников убийства диктатора, которое произошло 15 марта 44 года до н. э. Целью заговорщиков было восстановление республики, но они не получили поддержки в Риме и были вынуждены оставить Италию. Брут уехал в Македонию, где собрал армию для борьбы с политическими наследниками Гая Юлия — Марком Антонием, Октавианом и Марком Эмилием Лепидом, создавшими Второй триумвират. Он разбил цезарианского наследника Иллирии и силой заставил города Ликии дать ему денег и солдат. Объединившись с Гаем Кассием Лонгином, Брут сразился с главными силами врага при Филиппах в октябре 42 года до н. э. и покончил с собой после поражения. Марк Юний стал главным героем трактата своего современника и друга Марка Туллия Цицерона «Брут, или О знаменитых ораторах». В последующие эпохи личность и деятельность Брута получала крайне противоречивые оценки: в зависимости от своих политических воззрений писатели, публицисты и историки считали его или благородным человеком, который пожертвовал самым дорогим во имя Республики, или гнусным предателем. Второй вариант нашёл воплощение в «Божественной комедии» Данте. В эпоху Нового времени Брут стал героем ряда пьес (самая известная из них — трагедия Уильяма Шекспира «Юлий Цезарь»), убийство Цезаря стало популярным сюжетом в исторической живописи.

rdf:langString Marcus Junius Brutus (lagligt namn Quintus Caepio Brutus efter adoption) ofta kallad endast Brutus, född 85 f.Kr. i Rom, död 23 oktober 42 f.Kr. i Filippi, var en romersk senator och statsman. Han är kanske mest känd för att ha deltagit i mordet på Julius Caesar år 44 f.Kr. Brutus begick självmord två år senare i Filippi.

rdf:langString Марк Юній Брут Молодший (лат. Marcus Junius Brutus) (85 —42 рр до н.е) — представник політичної еліти пізньореспубліканського Риму, один із найвідоміших діячів політичного життя античного Риму першої половини І століття до н. е., який народився у 85 році до н. е. у Римі. Походив зі знатної плебейської родини Юніїв. Із юних років вважався добрим оратором і навіть отримав титул princeps iuventutis — «перший серед молоді». У конфлікті Гнея Помпея Великого і Гая Юлія Цезаря спочатку підтримував першого, а після поразки перейшов на бік другого. Марк Юній Брут користувався великими привілеями від Цезаря і належав до найближчого його оточення. Був призначений монетарем Римської Республіки у 55 році до н. е. У 53 році до н. е. Брут — квестор Римської Республіки. Отримав посаду претора у 44 році до н. е. і проконсула Криту. Став одним із організаторів і виконавців змови проти Гая Юлія Цезаря, під час якого диктатор загинув. За свідченнями, саме Брут був останнім, хто завдав удару Цезарю. Октавіан Август та Марк Антоній, які були прихильниками убитого, вирішили помститися Марку Юнію та усім змовникам. Вирішальна битва між ними відбулася у 23 жовтня 42 році до н. е при Філліпах, де війська Брута були розбиті, а він сам наклав на себе руки. Брут, як політик пізньої Республіки, залишив глибокий слід в історії своєї держави. Він дотримувався староримських традицій. Цицерон цінував Брута за те, що той зберігав вірність республіканським ідеалам. Марку Бруту він присвятив частину своїх творів, зокрема діалог «Брут» і трактат «Оратор».

rdf:langString Marco Júnio Bruto (em latim: Marcus Junius Brutus; Roma, 85 a.C. – Filipos, 42 a.C.), foi um patrício, líder político de orientação conservadora na republicana romana, e militar romano. Depois de ser adotado por seu tio, começou a usar o nome Quinto Servílio Cépio Bruto, mas voltou a usar seu nome original. Foi um dos assassinos de Júlio César.

rdf:langString 马尔库斯·尤利乌斯·布鲁图斯（拉丁語：Marcus Junius Brutus Caepio，拉丁語發音：[ˈmaːrkʊs juːniʊs ˈbruːtʊs]；前85年－前42年10月23日），又譯布魯圖、布魯特斯，是晚期罗马共和国的一名元老院议员。後來他组织并参与了对凱撒的谋杀。

dbpedia-owl:wikiPageLength

xsd:nonNegativeInteger 60833

dbpedia-owl:alias

rdf:langString Quintus Servilius Caepio Brutus

dbpedia-owl:birthYear

xsd:gYear 0085

dbpedia-owl:deathYear

xsd:gYear -042

rdf:type

owl:Thing

foaf:Person

dbpedia-owl:Person