Magisterial Reformation
http://dbpedia.org/resource/Magisterial_Reformation an entity of type: Person
La Reforma magisterial fa referència "a la manera en què els reformistes luterans i calvinistes es relacionen amb les autoritats laiques, com ara prínceps, magistrats o ajuntaments", és a dir, "la magistratura". La Reforma radical va rebutjar qualsevol autoritat sobre l'Església, la Reforma magisterial va argumentar la interdependència de l'Església i les autoritats, és a dir: "El magistrat tenia dret a l'autoritat dins de l'església, de la mateixa manera que l'església podia confiar en l'autoritat del magistrat per fer complir la disciplina, suprimir l'heretgia o mantenir l'ordre."
rdf:langString
The Magisterial Reformation "denotes the Lutheran, Calvinist [Reformed], and Anglican churches" and how these denominations "related to secular authorities, such as princes, magistrates, or city councils", i.e. "the magistracy". While the Radical Reformation that gave rise to the Anabaptist Churches rejected any secular authority over the Church, the Magisterial Reformation argued for the interdependence of the church and secular authorities, i.e. "The magistrate had a right to authority within the church, just as the church could rely on the authority of the magistrate to enforce discipline, suppress heresy, or maintain order."
rdf:langString
Магістратська реформація, магістратна (магістратова) реформація — складалася з лютеранських та кальвіністських реформаторів, й вказує на їх відношення до світської влади, наприклад, до князів, магістратів або до міських рад", тобто «до магістратури». Протиставляється у цьому відношенні радикальній реформації, що відкидала будь-яку світську владу над Церквою, Крім того, термін магістр стосується акценту на авторитетних викладачів. Часто це видно з назв богословських шкіл, що походять від магістратських реформаторів (наприклад лютеранських, кальвіністських та цвінгліанських).
rdf:langString
rdf:langString
Reforma magisterial
rdf:langString
Magisterial Reformation
rdf:langString
Магістратська реформація
xsd:integer
15541413
xsd:integer
1116675523
rdf:langString
La Reforma magisterial fa referència "a la manera en què els reformistes luterans i calvinistes es relacionen amb les autoritats laiques, com ara prínceps, magistrats o ajuntaments", és a dir, "la magistratura". La Reforma radical va rebutjar qualsevol autoritat sobre l'Església, la Reforma magisterial va argumentar la interdependència de l'Església i les autoritats, és a dir: "El magistrat tenia dret a l'autoritat dins de l'església, de la mateixa manera que l'església podia confiar en l'autoritat del magistrat per fer complir la disciplina, suprimir l'heretgia o mantenir l'ordre."
rdf:langString
The Magisterial Reformation "denotes the Lutheran, Calvinist [Reformed], and Anglican churches" and how these denominations "related to secular authorities, such as princes, magistrates, or city councils", i.e. "the magistracy". While the Radical Reformation that gave rise to the Anabaptist Churches rejected any secular authority over the Church, the Magisterial Reformation argued for the interdependence of the church and secular authorities, i.e. "The magistrate had a right to authority within the church, just as the church could rely on the authority of the magistrate to enforce discipline, suppress heresy, or maintain order." In addition, the term magister relates to the emphasis on authoritative teachers. Often this is seen in the names of the theological schools descending from magisterial reformers (e.g. Lutheran, Reformed, and Anglican), who are collectively known as Magisterial Protestants.
rdf:langString
Магістратська реформація, магістратна (магістратова) реформація — складалася з лютеранських та кальвіністських реформаторів, й вказує на їх відношення до світської влади, наприклад, до князів, магістратів або до міських рад", тобто «до магістратури». Протиставляється у цьому відношенні радикальній реформації, що відкидала будь-яку світську владу над Церквою, Магістратська реформація аргументувала взаємозалежність церкви та світської влади, тобто «магістрат мав право на владу всередині церкви, подібно до того, як церква могла покладатися на владу магістрату для забезпечення дисципліни, придушення єресі чи підтримання порядку». Крім того, термін магістр стосується акценту на авторитетних викладачів. Часто це видно з назв богословських шкіл, що походять від магістратських реформаторів (наприклад лютеранських, кальвіністських та цвінгліанських). Покладання надії на підкорення вірі населення певних адміністративних одиниць, залежало від першочергового навернення до віри влади, магістрату даної території, чи поселення. Першим широковідомим випадком використання влади магістрату було «навернення» імператора Костянтина І на початку 4 сторіччя.
xsd:nonNegativeInteger
3251