Livonian Order
http://dbpedia.org/resource/Livonian_Order an entity of type: Thing
Livonský řád (latinsky Fratres militiae Christi de Livonia; německy Brüder der Ritterschaft Christi von Livland) byl v letech 1237–1525 autonomní větví Řádu německých rytířů, od roku 1435 též člen tzv. Livonské konfederace. Livonský řád vznikl po katastrofální porážce Řádu mečových bratří a Zemgalci v (1236), po níž se zbytky mečonošů pod podmínkou uchování autonomie spojily s německými rytíři.
rdf:langString
L'Orde Livonià o Orde de Livònia fou el nom de la branca de Livònia de l'Orde Teutònic, formada pels membres del desaparegut orde militar dels Germans Livonians de l'Espasa, que s'havien integrat al Teutònic; l'orde formà part de la Confederació de Livònia fins que desaparegué el 1561.
rdf:langString
Το Λιβονικό Τάγμα ήταν αυτόνομος κλάδος των Τευτόνων Ιπποτών, ο οποίος δημιουργήθηκε το 1237 από τα κατάλοιπα των Αδελφών του Ξίφους της Λιβονίας. Αργότερα έγινε μέλος της Λιβονικής Συνομοσπονδίας, από το 1435 μέχρι το 1561.
rdf:langString
Livoniako Ordena edo Livoniako Ezpataren Anaiak 1202an antolatu zuen ordena militar bat izan zen. Alemaniako monje gerlariz osatu zuen. Hasiera batean Zaldun Tenplarioen ordenean oinarritu zuen. Kristoren Zaldunak eta Livoniako Kristoren Milizia moduan ere ezagutzen dira. Hasiera batean apezpikuaren aurrean ez zuen ezer egiten, baina 1218an apezpikuak Valdemar II.a Danimarkakoarri ordenaren aurkako neurriak eskatu zituen eta erregeak akordio bat egin zuen Estonia konkistatzeko.
rdf:langString
The Livonian Order was an autonomous branch of the Teutonic Order,formed in 1237. From 1435 to 1561 it was a member of the Livonian Confederation.
rdf:langString
Ordo Livonia adalah cabang otonom Ordo Teutonik yang dibentuk pada tahun 1237. Ordo ini kemudian menjadi anggota Konfederasi Livonia dari tahun 1435 hingga 1561.
rdf:langString
L'Ordine livoniano, anche noto come Ordine di Livonia (in tedesco Livländischer Orden), fu un'autonoma sezione dell'Ordine teutonico (sebbene riuscisse a rompere il rapporto di dipendenza solo due secoli più tardi dalla sua fondazione), costituitosi nel 1237. Si occupò dallo stesso anno della gestione amministrativa della Confederazione livoniana fino allo scioglimento dell'Ordine nel 1561. Il nome deriva dalla regione in cui nacque.
rdf:langString
リヴォニア騎士団は、ドイツ騎士団のリヴォニア地域にあった自治的な分団で、1435年から1561年までリヴォニア連盟に参加していた。でに敗北した後、リヴォニア帯剣騎士団の残党はドイツ騎士団に吸収され、1237年にリヴォニア騎士団として分団を組織した。
rdf:langString
Ливо́нский о́рден (полное название — «братство рыцарей Христа Ливонии», лат. Fratres militiae Christi de Livonia, нем. Brüder der Ritterschaft Christi von Livland) — отделение (ландмейстерство) Тевтонского ордена в Ливонии в 1237—1561 годах. Образован в 1237 году из остатков разгромленного язычниками-жемайтами Ордена меченосцев. Имел широкую автономию. Резиденцией магистра ордена служил Венденский замок. В середине XVI века в ходе Ливонской войны орден потерпел ряд поражений от русских войск, после чего по Виленскому договору 1561 года прекратил своё существование.
rdf:langString
Als Livländischer Orden oder Livonischer Orden wird der strukturell eigenständige Teil des Deutschen Ordens im Baltikum bezeichnet. Nach einer vernichtenden Niederlage in der Schlacht von Schaulen (1236) gegen die Livländer wurde der Schwertbrüderorden in den Deutschen Orden eingegliedert, wobei deren Besitz bei Wahrung einer eigenen livländischen Verwaltung auf den sich 1237 konstituierenden Livländischen Orden übertragen wurde.
rdf:langString
La Livonia Ordeno aŭ Ordeno de Glavofratoj aŭ Livonia Frataro de Milito por Kristo (latine Fratres militiæ Christi Livoniae, germane Schwertbrüderorden, latve Livonijas ordenis, estone Liivi ordu) estis organizo de krucmilitaj kavaliroj, kiuj sukcese konkeris inter la jaroj 1202 kaj 1237 la historian regionon Livonion (do grandan parton de la hodiaŭaj ŝtatoj Latvio kaj Estonio) kaj konvertigis la baltajn enloĝantojn perforte al la kristana kredo. Post malvenko en la batalo de Saule (1236), la ordeno iĝis parto de la Ordeno de germanaj kavaliroj kiel ties aŭtonoma branĉo.
rdf:langString
La Orden Livonia era una rama autónoma livonia de la Orden Teutónica, miembro de la Confederación livonia desde 1435 a 1561. Tras ser derrotados por los samogitios en la batalla de Saule de 1236, los remanentes de los Hermanos Livonios de la Espada fueron incorporados a la Orden Teutónica y pasó a ser conocida como Orden Livonia a partir de 1237. Desde el siglo XIV al XVI, el idioma establecido era el bajo alemán medio, que se hablaba en la Liga Hanseática, pero fue sucedido por el alto alemán como idioma oficial en el transcurso de los siglos XVI y XVII.
rdf:langString
L'ordre de Livonie ou ordre Livonien (en allemand : Livländischer Orden), est un ordre militaire issu de l'ordre des chevaliers Porte-Glaive après sa défaite face aux Samogitiens et aux Lituaniens à la bataille du Soleil en 1236. Les Porte-Glaive sont alors intégrés à l'ordre Teutonique, en tant qu'ordre de Livonie. Celui-ci conserve une certaine autonomie, en particulier en ce qui concerne le contrôle du territoire livonien à travers la confédération de Livonie.
rdf:langString
De Lijflandse Orde (Latijn: Domus Sanctae Mariae Theotonicorum in Livonia) was een autonome afdeling van de Duitse Orde, die in 1237 tot stand kwam doordat de restanten van de Orde van de Zwaardbroeders zich bij de laatste hadden aangesloten.
rdf:langString
Livländska orden var en autonom livländsk gren av Tyska orden och medlem av den livländska konfederationen från 1418 till 1561. Efter att ha besegrats av samogiterna år 1236 i under det Livländska korståget, uppgick resterna av livländska svärdsbröderna i Tyska orden och blev kända som Livländska orden år 1237.
rdf:langString
Лівонський орден (повна назва—Братство воїнів Христових у Лівонії,лат. Fratres miliciae Christi de Livonia, нім. Brüder der Ritterschaft Christi von Livland) — католицьке військово-державне об'єднання німецьких лицарів на території Лівонії, яке існувало напевно з 1237 по 1561 рік, після поразки від Івана Грозного саморозпустився.
rdf:langString
立窝尼亚骑士团（Livländischer Orden）是条顿骑士团旗下自治的立窝尼亚分支，在1435年到1561年间是立窝尼亚联邦的成员。在1236年苏勒战役被击败后，宝剑骑士团余部并入条顿骑士团，在1237年改称立窝尼亚骑士团。 1237年至1290年间，立窝尼亚骑士团征服全库尔兰、立窝尼亚和瑟米加利亚，但是骑士团入侵邻国诺夫哥罗德共和国的尝试并不成功，其军队最终在（1268年）被击败。1346年，骑士团从丹麦国王瓦尔德玛四世买下。在骑士团领地内的生活在中得到描述。 1410年格伦瓦德之战后，条顿骑士团开始走下坡路，1525年骑士团团长阿尔布雷希特将其普鲁士领地世俗化，但立窝尼亚骑士团试图保持独立地位。 立窝尼亚骑士团在1435年9月1日的战败，这次战败使得团长和几位高级骑士将骑士团与其在立窝尼亚的邻居拉到一起。1435年9月4日，里加大主教、库尔兰、多尔帕特、厄塞尔-维克和雷瓦尔的主教、立窝尼亚骑士团和其属地的代表、里加、列瓦尔和多尔帕特市议会的代表在签署立窝尼亚联邦协议（eiine fruntliche eyntracht）。 但是，在立窝尼亚战争中，骑士团在1560年被莫斯科大公国军队决定性地击败了。立窝尼亚骑士团随后向波兰国王和立陶宛大公齐格蒙特二世·奥古斯特寻求帮助，此人也曾在1557年干涉里加大主教与骑士团的战争。
rdf:langString
rdf:langString
Livonian Order
rdf:langString
Orde Livonià
rdf:langString
Livonský řád
rdf:langString
Livländischer Orden
rdf:langString
Λιβονικό Τάγμα
rdf:langString
Livonia Ordeno
rdf:langString
Orden Livonia
rdf:langString
Livoniako Ordena
rdf:langString
Ordre de Livonie
rdf:langString
Ordo Livonia
rdf:langString
Ordine livoniano
rdf:langString
リヴォニア騎士団
rdf:langString
Lijflandse Orde
rdf:langString
Ливонский орден
rdf:langString
Livländska orden
rdf:langString
立窝尼亚骑士团
rdf:langString
Лівонський орден
rdf:langString
Livonian Order
xsd:integer
311113
xsd:integer
1122339704
rdf:langString
and the Coat of Arms of Teutonic Knights in the Livonian Order
rdf:langString
Seal of the Livonian Order's master
rdf:langString
VTOIINLIVONIA MENDATORIS•DOM
rdf:langString
xsd:integer
1237
rdf:langString
Livonian Order
rdf:langString
Livonský řád (latinsky Fratres militiae Christi de Livonia; německy Brüder der Ritterschaft Christi von Livland) byl v letech 1237–1525 autonomní větví Řádu německých rytířů, od roku 1435 též člen tzv. Livonské konfederace. Livonský řád vznikl po katastrofální porážce Řádu mečových bratří a Zemgalci v (1236), po níž se zbytky mečonošů pod podmínkou uchování autonomie spojily s německými rytíři.
rdf:langString
L'Orde Livonià o Orde de Livònia fou el nom de la branca de Livònia de l'Orde Teutònic, formada pels membres del desaparegut orde militar dels Germans Livonians de l'Espasa, que s'havien integrat al Teutònic; l'orde formà part de la Confederació de Livònia fins que desaparegué el 1561.
rdf:langString
Το Λιβονικό Τάγμα ήταν αυτόνομος κλάδος των Τευτόνων Ιπποτών, ο οποίος δημιουργήθηκε το 1237 από τα κατάλοιπα των Αδελφών του Ξίφους της Λιβονίας. Αργότερα έγινε μέλος της Λιβονικής Συνομοσπονδίας, από το 1435 μέχρι το 1561.
rdf:langString
La Livonia Ordeno aŭ Ordeno de Glavofratoj aŭ Livonia Frataro de Milito por Kristo (latine Fratres militiæ Christi Livoniae, germane Schwertbrüderorden, latve Livonijas ordenis, estone Liivi ordu) estis organizo de krucmilitaj kavaliroj, kiuj sukcese konkeris inter la jaroj 1202 kaj 1237 la historian regionon Livonion (do grandan parton de la hodiaŭaj ŝtatoj Latvio kaj Estonio) kaj konvertigis la baltajn enloĝantojn perforte al la kristana kredo. Post malvenko en la batalo de Saule (1236), la ordeno iĝis parto de la Ordeno de germanaj kavaliroj kiel ties aŭtonoma branĉo. La membroj de la Glavofratoj portis blankan mantelon, ornamitan per ruĝa kruco kaj glavo. Ili estis germanlingvaj nobeluloj, kiuj votis obeemon, malriĉecon kaj fraŭlecon. En ĉiu regiono de Livonio centris fortikaĵo, kiu servis kiel loĝejo por la kavaliroj. La Glavofratojn direktis grand-majstro, kies komisio daŭris ĝismorte. La organizo havis jaran kunsidon, kie oni elektis la grand-majstron kaj la aliajn oficportantojn. Al la ordeno povis aliĝi ankaŭ soldatoj, metiistoj kaj eĉ pastroj.
rdf:langString
Als Livländischer Orden oder Livonischer Orden wird der strukturell eigenständige Teil des Deutschen Ordens im Baltikum bezeichnet. Nach einer vernichtenden Niederlage in der Schlacht von Schaulen (1236) gegen die Livländer wurde der Schwertbrüderorden in den Deutschen Orden eingegliedert, wobei deren Besitz bei Wahrung einer eigenen livländischen Verwaltung auf den sich 1237 konstituierenden Livländischen Orden übertragen wurde. Der Ritterorden war von 1237 bis 1561 Bestandteil des Deutschordensstaats. Mit der Schlacht auf dem Peipussee 1242 wurde die Ostexpansion des vereinigten Ordens gestoppt.
rdf:langString
Livoniako Ordena edo Livoniako Ezpataren Anaiak 1202an antolatu zuen ordena militar bat izan zen. Alemaniako monje gerlariz osatu zuen. Hasiera batean Zaldun Tenplarioen ordenean oinarritu zuen. Kristoren Zaldunak eta Livoniako Kristoren Milizia moduan ere ezagutzen dira. Hasiera batean apezpikuaren aurrean ez zuen ezer egiten, baina 1218an apezpikuak Valdemar II.a Danimarkakoarri ordenaren aurkako neurriak eskatu zituen eta erregeak akordio bat egin zuen Estonia konkistatzeko.
rdf:langString
La Orden Livonia era una rama autónoma livonia de la Orden Teutónica, miembro de la Confederación livonia desde 1435 a 1561. Tras ser derrotados por los samogitios en la batalla de Saule de 1236, los remanentes de los Hermanos Livonios de la Espada fueron incorporados a la Orden Teutónica y pasó a ser conocida como Orden Livonia a partir de 1237. Entre 1237 y 1290, la Orden Livonia conquistó todo Curlandia, Livonia y Semigalia, pero los intentos de la Orden de invadir la vecina República de Nóvgorod resultaban infructuosos y su ejército fue finalmente derrotado en la batalla de Rakvere (1268). En 1346, la Orden compró el Ducado de Estonia al rey Valdemar IV de Dinamarca. La vida dentro del territorio de la Orden es descrita en la (Chronica der Provinz Lyfflandt). La Orden Teutónica cayó en declive a continuación de su derrota en la batalla de Grunwald en 1410 y la secularización de sus territorios en Prusia por Alberto I de Prusia en 1525, pero a pesar de estas dificultades, la Orden Livonia se las arregló para mantener una existencia independiente. La derrota de la Orden Livonia en la batalla de Pabaiskas el 1 de septiembre de 1435, en la que murieron el gran maestre y varios caballeros de rango alto, hizo que la Orden buscara el acercamiento a sus vecinos en Livonia. El acuerdo de la Confederación livonia (eiine fruntliche eyntracht) fue firmada en Walk el 4 de diciembre de 1435 por el arzobispo de Riga, los obispos de Curlandia, Dorpat, Ösel-Wiek y Reval, los representantes de la Orden Livonia y sus vasallos, y los representantes de los consejos municipales de Riga, Reval y Dorpat. Durante la guerra livonia, sin embargo, la Orden sufrió una derrota decisiva por parte de las tropas de la Rusia moscovita en la en 1560. La Orden Livonia entonces buscó la protección de Segismundo II Augusto Jagellón, el Rey de Polonia y Gran Duque de Lituania, que había intervenido en una guerra entre el obispo de Riga y la Orden en 1557. Tras llegar al Tratado de Vilna con Segismundo y sus representantes (especialmente ), el último maestre livonio, Gotthard Kettler, secularizó la Orden y se convirtió al luteranismo. En las zonas meridionales de las tierras de la Orden creó el Ducado de Curlandia y Semigalia para su familia. La mayoría de las tierras restantes fueron integradas en el Gran Ducado de Litunia. El norte de Estonia fue tomado de nuevo por Dinamarca y Suecia. Desde el siglo XIV al XVI, el idioma establecido era el bajo alemán medio, que se hablaba en la Liga Hanseática, pero fue sucedido por el alto alemán como idioma oficial en el transcurso de los siglos XVI y XVII.
rdf:langString
The Livonian Order was an autonomous branch of the Teutonic Order,formed in 1237. From 1435 to 1561 it was a member of the Livonian Confederation.
rdf:langString
Ordo Livonia adalah cabang otonom Ordo Teutonik yang dibentuk pada tahun 1237. Ordo ini kemudian menjadi anggota Konfederasi Livonia dari tahun 1435 hingga 1561.
rdf:langString
L'ordre de Livonie ou ordre Livonien (en allemand : Livländischer Orden), est un ordre militaire issu de l'ordre des chevaliers Porte-Glaive après sa défaite face aux Samogitiens et aux Lituaniens à la bataille du Soleil en 1236. Les Porte-Glaive sont alors intégrés à l'ordre Teutonique, en tant qu'ordre de Livonie. Celui-ci conserve une certaine autonomie, en particulier en ce qui concerne le contrôle du territoire livonien à travers la confédération de Livonie. Après la sécularisation de l'ordre Teutonique en Prusse en 1525, l'ordre de Livonie redevient indépendant jusqu'à sa propre sécularisation en 1561.
rdf:langString
L'Ordine livoniano, anche noto come Ordine di Livonia (in tedesco Livländischer Orden), fu un'autonoma sezione dell'Ordine teutonico (sebbene riuscisse a rompere il rapporto di dipendenza solo due secoli più tardi dalla sua fondazione), costituitosi nel 1237. Si occupò dallo stesso anno della gestione amministrativa della Confederazione livoniana fino allo scioglimento dell'Ordine nel 1561. Il nome deriva dalla regione in cui nacque.
rdf:langString
リヴォニア騎士団は、ドイツ騎士団のリヴォニア地域にあった自治的な分団で、1435年から1561年までリヴォニア連盟に参加していた。でに敗北した後、リヴォニア帯剣騎士団の残党はドイツ騎士団に吸収され、1237年にリヴォニア騎士団として分団を組織した。
rdf:langString
De Lijflandse Orde (Latijn: Domus Sanctae Mariae Theotonicorum in Livonia) was een autonome afdeling van de Duitse Orde, die in 1237 tot stand kwam doordat de restanten van de Orde van de Zwaardbroeders zich bij de laatste hadden aangesloten. Deze ridderorde beheerste het grootste deel van Oud-Lijfland, een gebied dat overeenkomt met het tegenwoordige Estland en Letland. Aan het hoofd van de orde stond een landmeester, die resideerde in de burcht in Wenden, het huidige Cēsis. Hij werd aanvankelijk benoemd door de grootmeester van de Duitse Orde, maar later werd de Lijflandse Orde zelfstandiger. De ridderorde heerste over het grootste deel van Oud-Lijfland, waar zij te maken had met de aspiraties van de onafhankelijke bisdommen Riga (vanaf 1255 aartsbisdom), Dorpat, Ösel-Wiek en Koerland en met de opkomende Hanzesteden. Het noorden van Oud-Lijfland, bestaande uit Wierland (Virumaa) en Harrien (Harjumaa) was tot 1346 als hertogdom Estland in Deense handen. Het werd in dat jaar na een grote boerenopstand aan de Lijflandse Orde verkocht. De Lijflandse Orde bleef tot 1561 bestaan. Tijdens de Lijflandse Oorlog bleek de orde dermate verzwakt, dat de laatste landmeester, Godhard Kettler, zich onderwierp aan de koning van Polen. Dat land kreeg bij de het grootste deel van het door de orde beheerste gebied in handen. Kettler werd de eerste hertog van het nieuwe hertogdom Koerland en Semgallen, een vazalstaatje van Polen-Litouwen. Het noorden van Oud-Lijfland viel aan Zweden toe.
rdf:langString
Livländska orden var en autonom livländsk gren av Tyska orden och medlem av den livländska konfederationen från 1418 till 1561. Efter att ha besegrats av samogiterna år 1236 i under det Livländska korståget, uppgick resterna av livländska svärdsbröderna i Tyska orden och blev kända som Livländska orden år 1237. Mellan 1237 och 1290 erövrade Livländska orden Kurland, Livland och Semgallen, men deras attack mot norra Ryssland tillbakavisades i slaget vid Wesenberg (Rakovor) (1268). År 1346 inköpte orden resten av Estland av kung Valdemar Atterdag. Balthasar Russow har beskrivit livet inom orden territorium i Chronica der Provinz Lyfflandt. Tyska ordens tillbakagång började efter nederlaget i slaget vid Grunwald 1410 och sekulariseringen av dess preussiska områden av högmästaren Albrekt av Brandenburg-Ansbach år 1525, men Livländska orden lyckades upprätthålla en självständig existens. Under livländska kriget led man emellertid ett avgörande nederlag mot Moskvariket i slaget vid Ergeme 1560. Livländska orden sökte därför beskydd hos Sigismund II August, Polens konung, och storhertigen av Litauen. Efter en överenskommelse i Wilno med Sigismund II Augustus och hans representanter (särskilt Mikołaj "den svarte" Radziwiłł), sekulariserade den sista livländske ordensmästaren, Gotthard Kettler, orden och konverterade till lutherdomen. För sin ätt skapade han hertigdömet Kurland och Semgallen som reträttplats. Huvuddelen av återstående landområden övertogs av storhertigdömet Litauen. Staden Reval och adelsförsamlingarna i landskapen Harrien, Wierland och Järven i Norra Estland ansökte om att få komma under den svenske kungen och när livländska kriget slutar 1583 har Sverige erövrat norra och västra Estland.
rdf:langString
Ливо́нский о́рден (полное название — «братство рыцарей Христа Ливонии», лат. Fratres militiae Christi de Livonia, нем. Brüder der Ritterschaft Christi von Livland) — отделение (ландмейстерство) Тевтонского ордена в Ливонии в 1237—1561 годах. Образован в 1237 году из остатков разгромленного язычниками-жемайтами Ордена меченосцев. Имел широкую автономию. Резиденцией магистра ордена служил Венденский замок. В середине XVI века в ходе Ливонской войны орден потерпел ряд поражений от русских войск, после чего по Виленскому договору 1561 года прекратил своё существование.
rdf:langString
立窝尼亚骑士团（Livländischer Orden）是条顿骑士团旗下自治的立窝尼亚分支，在1435年到1561年间是立窝尼亚联邦的成员。在1236年苏勒战役被击败后，宝剑骑士团余部并入条顿骑士团，在1237年改称立窝尼亚骑士团。 1237年至1290年间，立窝尼亚骑士团征服全库尔兰、立窝尼亚和瑟米加利亚，但是骑士团入侵邻国诺夫哥罗德共和国的尝试并不成功，其军队最终在（1268年）被击败。1346年，骑士团从丹麦国王瓦尔德玛四世买下。在骑士团领地内的生活在中得到描述。 1410年格伦瓦德之战后，条顿骑士团开始走下坡路，1525年骑士团团长阿尔布雷希特将其普鲁士领地世俗化，但立窝尼亚骑士团试图保持独立地位。 立窝尼亚骑士团在1435年9月1日的战败，这次战败使得团长和几位高级骑士将骑士团与其在立窝尼亚的邻居拉到一起。1435年9月4日，里加大主教、库尔兰、多尔帕特、厄塞尔-维克和雷瓦尔的主教、立窝尼亚骑士团和其属地的代表、里加、列瓦尔和多尔帕特市议会的代表在签署立窝尼亚联邦协议（eiine fruntliche eyntracht）。 但是，在立窝尼亚战争中，骑士团在1560年被莫斯科大公国军队决定性地击败了。立窝尼亚骑士团随后向波兰国王和立陶宛大公齐格蒙特二世·奥古斯特寻求帮助，此人也曾在1557年干涉里加大主教与骑士团的战争。 在与齐格蒙特二世·奥古斯特和他的代表们（尤其是）签定后，最后一任立窝尼亚团长戈特哈德·克特勒将骑士团世俗化，皈依信义宗。在骑士团南部的土地上，他为他的家人成立了库尔兰和瑟米利亚公国。其余的土地大部分被划给了立陶宛大公国，爱沙尼亚的北部被丹麦和瑞典夺回。 在14世纪到16世纪，在汉萨同盟使用的中古低地德语是得到确立的官方语言，但在16世纪和17世纪起高地德语取代中古低地德语成为官方语言。
rdf:langString
Лівонський орден (повна назва—Братство воїнів Христових у Лівонії,лат. Fratres miliciae Christi de Livonia, нім. Brüder der Ritterschaft Christi von Livland) — католицьке військово-державне об'єднання німецьких лицарів на території Лівонії, яке існувало напевно з 1237 по 1561 рік, після поразки від Івана Грозного саморозпустився. Лівонське ландмейстерство Тевтонського ордену — військово-політична католицька організація лицарів — учасників хрестових походів (див. також чернечий орден). Заснована 1202 як Орден мечоносців на землях Лівонії (до 1561 назва земель нинішніх Латвії та Естонії). Після тяжкої поразки від литовців під м. Шяуляй (Литва; 1236) орден змушений був увійти до складу Тевтонського ордену (Пруссія) як його філія й дістав нову назву Лівоноського ордену (за назвою лівонських володінь). Метою своєї діяльності проголосив язичників (див. Язичництво) у Балтії, але, по суті, здійснював територіальну експансію — насамперед за рахунок земель тодішніх язичників (пруссів, лівів, естонців, латишів, литовців). Також — умовна назва, що вживається істориками для означення держави, створеної лицарями Л.о. Існувала 1237—1561 у пд.-сх. Балтії на території сучасних Латвії та Естонії. Столицею в різні роки були міста Рига (нині столиця Латвії) або Венден (нині м. Цесіс, Латвія). Капітула Тевтонського ордену, підрозділом якого з 1237 був Лівонський орден, обирала великого магістра (гросмейстера) свого ордену, котрий призначав ландмейстера (гермейстера) Лівонського ордену (свого заступника в Лівонії), а той, у свою чергу, призначав управителів (комтурів, фогтів) у різні провінції та замки, належні Ордену. Лицарство, переважно німецьке, створило панівну верству у володіннях держави. Місцеве корінне населення опинилося внизу соціальної піраміди (залежні селяни, міщанські низи). Після поразки в Грюнвальдській битві 1410 року Тевтонський орден і Лівонський орден почали занепадати. Лівонський орден як держава став членом конфедерації 5-ти «духовних князівств» (до її складу, окрім нього, входили Ризьке архієпископство, Дерптське, Езель-Вікське та Курляндське єпископства). Водночас Лівонський орден прагнув встановити свою гегемонію в регіоні. Це призводило до конфліктів з Польсько-Литовською державою, а часом — навіть з Тевтонським орденом. Реформація, яку сприйняла панівна верства конфедерації князівств, привела до поглиблення внутрішньої кризи ордену. 1520 року Лівонський орден став незалежним від гросмейстера Тевтонського ордену. Унаслідок агресивної політики Московії почалася Лівонська війна 1558—1583 років, невдовзі конфедерація князівств зазнала нищівної поразки в битві при Лугажі (Ергемська битва 2 серпня 1560; нині територія Литви), її землі були спустошені й окуповані військами царя Івана IV. Після цього останній магістр Лівонського ордену Готард Кеттлер визнав себе васалом короля польського і великого князя литовського Сигізмунда II Августа й став першим герцогом реорганізованої — уже світської — держави — герцогства Курляндії і Земгалії (захід та південь сучасної Латвії). Унаслідок поразки у війні московські війська покинули Лівонію, але частина її земель потрапила під владу Данії і Швеції. Наступна боротьба за цю частину Балтійського регіону спричинила війни між Річчю Посполитою та Швецією в 1-й половині 17 ст., до участі в них з польського боку було залучено українське козацтво.
xsd:nonNegativeInteger
13817
xsd:gYear
1561
xsd:gYear
1237
xsd:string
Livonian Crusade,Battle of the Ice,Wesenberg,Livonian War
