Lazzi
http://dbpedia.org/resource/Lazzi an entity of type: Thing
Lazzi o lazzo, en la Commedia dell'arte, se llama al recurso escénico que mezcla mimo, acrobacias y pautas de improvisación. El juego o repertorio de lazzis incluía saltos complicados, golpes de efecto e incluso ruidos fisiológicos (eructos, pedorretas, etc). Eran parte importante en los «canovacci», y se transmitían de padres a hijos dentro de las compañías, como legado secreto de directores y actores.
rdf:langString
Lazzi (von italien. lazzo, Witzelei) waren clowneske, meist mimische Einlagen im Spiel der italienischen Commedia dell’arte. Sie hatten teilweise den Charakter von Slapstick-Einlagen, mit häufig wiederkehrenden Motiven wie Tortenschlachten oder Kämpfen mit einer unsichtbaren Fliege. Auch kabarettistische Anspielungen auf die Obrigkeit waren üblich. Lazzi ist ein Plural. Im deutschen und englischen Sprachgebrauch wird das Wort oft irrtümlich als Singular verwendet und davon der falsche Plural Lazzis abgeleitet.
rdf:langString
Lazzi (/ˈlɑːtsi/; from the Italian lazzo, a joke or witticism) are stock comedic routines that are associated with Commedia dell'arte. Performers, especially those playing the masked Arlecchino, had many examples of this in their repertoire, and would use improvisatory skills to weave them into the plot of dozens of different commedia scenarios. These largely physical sequences could be improvised or preplanned within the performance and were often used to enliven the audience when a scene was dragging, to cover a dropped line or cue, or to delight an expectant audience with the troupe's specialized lazzi.
rdf:langString
Les lazzis, de l’italien lazzo : lien, sont, dans le théâtre all’improviso, la commedia dell'arte, toutes sortes de plaisanteries burlesques, soit en paroles, soit en actions, des jeux de mots, des grimaces, des gestes grotesques et jusqu’à des détails de farces sur tréteaux. Molière a été le premier comédien à introduire dans le théâtre français le procédé italien du lazzo : « On le voit très tôt dans ses premières farces, où le comique ne repose pas seulement sur la drôlerie du texte, mais sur le jeu de scène, librement développé et d’une durée sans rapport avec le texte parlé. »
rdf:langString
Лацци (итал. lazzi, — шутки, буффонады) — термин комедии дель арте, вставные буффонные трюки комических персонажей, не играющие принципиальной роли в развитии сюжета, но дополнительно характеризующие персонажей и вызывающие смех у публики. Изначально, лацци — небольшие импровизированные сценки, вставляемые в сценарий, основанные на кривлянии, гримасах или сложных акробатических трюках; лацци могут быть мимическими или основанными на тексте (на игре слов, на политических или сексуальных аллюзиях).
rdf:langString
Lazzi (do italiano lazzo, no singular: "rotina" ou "piada") é uma ação cômica estruturada e muito bem ensaiada, usada na Commedia dell'arte e no teatro de feira. Compõe-se de toda forma de estrutura burlesca, seja jogo de palavras, ações e gestos grotescos para serem desenvolvidos nas farsas. Em geral os lazzi eram mais descrições de rotinas estabelecidas, não textos dialogados.
rdf:langString
Лаці (італ. lazzi, - жарти, буфонади) - термін комедії дель арте, вставні буфонні трюки комічних персонажів, що не мають принципової ролі у розвитку сюжету, але додатково характеризують персонажів, і викликають зухвалий сміх у публіки. Споконвічно, лаці - невеликі імпровізовані сценки, що вставляють у сценарій, засновані на кривлянні, гримасах або складних акробатичних трюках; лаці можуть бути мімічними або заснованими на тексті (на грі слів, на політичних або сексуальних алюзіях).
rdf:langString
rdf:langString
Lazzi
rdf:langString
Lazzi
rdf:langString
Lazzi
rdf:langString
Lazzi
rdf:langString
Lazzi
rdf:langString
Лацци
rdf:langString
Лацці
xsd:integer
38901
xsd:integer
1094426081
rdf:langString
Lazzi (von italien. lazzo, Witzelei) waren clowneske, meist mimische Einlagen im Spiel der italienischen Commedia dell’arte. Sie hatten teilweise den Charakter von Slapstick-Einlagen, mit häufig wiederkehrenden Motiven wie Tortenschlachten oder Kämpfen mit einer unsichtbaren Fliege. Auch kabarettistische Anspielungen auf die Obrigkeit waren üblich. Erfahrene Schauspieler hatten eine ganze Reihe von einstudierten Lazzi in ihrem Repertoire, die sie im Laufe des improvisierten Spiels situationsbezogen einsetzen und variieren konnten. Viele Lazzi wurden in den Schauspielgruppen der Commedia dell’arte unter den Schauspielern von Generation zu Generation weitergegeben. Lazzi ist ein Plural. Im deutschen und englischen Sprachgebrauch wird das Wort oft irrtümlich als Singular verwendet und davon der falsche Plural Lazzis abgeleitet.
rdf:langString
Lazzi (/ˈlɑːtsi/; from the Italian lazzo, a joke or witticism) are stock comedic routines that are associated with Commedia dell'arte. Performers, especially those playing the masked Arlecchino, had many examples of this in their repertoire, and would use improvisatory skills to weave them into the plot of dozens of different commedia scenarios. These largely physical sequences could be improvised or preplanned within the performance and were often used to enliven the audience when a scene was dragging, to cover a dropped line or cue, or to delight an expectant audience with the troupe's specialized lazzi. Lazzi could be completed by a single player (e.g. the Lazzo of the School of Humanity wherein a Zanni character would announce that his sister was running a "school of humanity" from their home because she was a prostitute), a few individuals (e.g. the Lazzo of the Straw wherein a stock character of higher status would pour wine as his servant emptied it through a straw), or the entire troupe (e.g. the Lazzo of Nightfall wherein the entire troupe would stumble onto stage to enact hapless physical sequences as though the room was pitch black). While its placement in the plot was usually fixed during rehearsals, it was acceptable for an actor to unexpectedly utter a predetermined line of dialogue that instructed fellow performers to enact lazzi at any time during the performance. Sometimes lazzi could take place in dances or songs accompanied by onstage stringed musical instruments.
rdf:langString
Lazzi o lazzo, en la Commedia dell'arte, se llama al recurso escénico que mezcla mimo, acrobacias y pautas de improvisación. El juego o repertorio de lazzis incluía saltos complicados, golpes de efecto e incluso ruidos fisiológicos (eructos, pedorretas, etc). Eran parte importante en los «canovacci», y se transmitían de padres a hijos dentro de las compañías, como legado secreto de directores y actores.
rdf:langString
Les lazzis, de l’italien lazzo : lien, sont, dans le théâtre all’improviso, la commedia dell'arte, toutes sortes de plaisanteries burlesques, soit en paroles, soit en actions, des jeux de mots, des grimaces, des gestes grotesques et jusqu’à des détails de farces sur tréteaux. Utilisant l’improvisation théâtrale, une séquence fixe de jeu détenue comme savoir-faire exclusif par un ou des acteurs et susceptible d’être introduite à un endroit ou à un autre au moment de la scénarisation improvisée d’un canevas, les lazzis sont caractérisés sinon par la grossièreté de la plaisanterie, du moins par une certaine vulgarité ; c’est du comique sans distinction, de la bouffonnerie réelle que ne relève pas l’esprit, mais dont l’effet de surprise et de rire est presque infaillible. Constituant une sorte de parenthèse comique ou de digression à l'intérieur de l'action, le lazzi engage souvent des capacités d’acrobatie verbales ou gestuelles et est hautement susceptible de devenir la marque de fabrique d’un acteur spécifique. L’Art (Arte) de l’acteur improvisateur réside alors autant dans sa capacité pure d’improvisation (celle-ci se manifestant par le fait, parfaitement observable, qu’il joue hors-lazzi) que dans son aptitude à « caser » les lazzis qu’il domine en des moments maximalement utiles à l’ambiance et au rythme du spectacle en cours d’élaboration. Molière a été le premier comédien à introduire dans le théâtre français le procédé italien du lazzo : « On le voit très tôt dans ses premières farces, où le comique ne repose pas seulement sur la drôlerie du texte, mais sur le jeu de scène, librement développé et d’une durée sans rapport avec le texte parlé. » Dans cette dynamique, l’abus du lazzi peut devenir l’indice d’un mauvais improvisateur ou même d’un cabotin individualiste, quoi qu’il en soit d’autre part de la virtuosité particulière de chacun des lazzi exécutés. Les zanni de la commedia dell'arte, y recouraient à profusion et les anciens comédiens de l’Hôtel de Bourgogne, Turlupin et autres, étaient fameux par leurs lazzis ; Molière n’en a pas dédaigné l’emploi dans ses farces merveilleuses, et plus d’un acteur du XIXe siècle leur a dû une partie de sa renommée. Le phénomène du lazzi se manifeste dans des secteurs distincts du théâtre forain, comme le cinéma (dans un film des Marx Brothers, on sait à l’avance qu’à un moment ou à un autre Harpo jouera de la harpe), le jazz (une grande partie des phrasés « improvisés » au piano par Art Tatum sont en fait des lazzis musicaux, comme le prouve la comparaison des différents enregistrements) et même le catch. Aujourd'hui, on pourrait par exemple presque parler des lazzi d'un Louis de Funès ou d'un Jamel Debbouze.
rdf:langString
Lazzi (do italiano lazzo, no singular: "rotina" ou "piada") é uma ação cômica estruturada e muito bem ensaiada, usada na Commedia dell'arte e no teatro de feira. Compõe-se de toda forma de estrutura burlesca, seja jogo de palavras, ações e gestos grotescos para serem desenvolvidos nas farsas. Em geral os lazzi eram mais descrições de rotinas estabelecidas, não textos dialogados. Este jogo teatral, apesar de possibilitar improvisações, era sempre muito bem ensaiado pela companhia. Nos circos há ainda esta estrutura de rotinas, e assim que um ator iniciava a rotina todos os outros deveriam segui-lo, o que exigia um grande trabalho de equipe. Em geral as personagens da Commedia dell' Arte, o Arlequim ou Zanni tinham um repertório de lazzis formado por sua longa trajetória. Os zanni da commedia dell'arte, que se apresentavam no , em Paris, e mesmo Molière utilizaram muito este procedimento em suas representações. Os lazzi chegaram até o e mesmo o teatro de revista de Arthur Azevedo. Também aparecem no cinema mudo, no trabalho de comediantes como Charlie Chaplin, e também depois. No Brasil, foram utilizados por atores cômicos famosos, como Oscarito e Grande Otelo.
rdf:langString
Лаці (італ. lazzi, - жарти, буфонади) - термін комедії дель арте, вставні буфонні трюки комічних персонажів, що не мають принципової ролі у розвитку сюжету, але додатково характеризують персонажів, і викликають зухвалий сміх у публіки. Споконвічно, лаці - невеликі імпровізовані сценки, що вставляють у сценарій, засновані на кривлянні, гримасах або складних акробатичних трюках; лаці можуть бути мімічними або заснованими на тексті (на грі слів, на політичних або сексуальних алюзіях). У французькому театрі XVII ст. (у та Мольєра), а також у італійському театрі XVIII ст. (у Гольдоні) лаці включаються в текст і сполучають у собі діалог, жест і пластику. З появою кінематографу лаці стали обов'язковим атрибутом німих фільмів-комедій (Чарлі Чаплін, Бастер Кітон, Гарольд Ллойд, Брати Маркс та ін.)
rdf:langString
Лацци (итал. lazzi, — шутки, буффонады) — термин комедии дель арте, вставные буффонные трюки комических персонажей, не играющие принципиальной роли в развитии сюжета, но дополнительно характеризующие персонажей и вызывающие смех у публики. Изначально, лацци — небольшие импровизированные сценки, вставляемые в сценарий, основанные на кривлянии, гримасах или сложных акробатических трюках; лацци могут быть мимическими или основанными на тексте (на игре слов, на политических или сексуальных аллюзиях). Во французском театре XVII века (у Мариво и Мольера), а также в итальянском театре XVIII века (у Гольдони) лацци включаются в текст и сочетают в себе диалог, жест и пластику. С появлением кинематографа лацци стали обязательным атрибутом немых фильмов-комедий (Ч.Чаплин, Б.Китон, Г.Ллойд, Братья Маркс и др.)
xsd:nonNegativeInteger
10991
