Kryts language
http://dbpedia.org/resource/Kryts_language an entity of type: Thing
Η Κρυτς είναι γλώσσα Σαμούρ της Βορειοανατολικής Καυκάσιας οικογένειας γλωσσών που ομιλούνται σε μέρη της επαρχίας Κούμπα του Αζερμπαϊτζάν από 6.000 άτομα το 1975. Οι διάλεκτοι είναι οι Κριτς, Τζεκ, Χαπούτ, Γιεργκιούντζ και Αλίκ οι οποίες διαφέρουν αρκετά και θα μπορούσαν να θεωρηθούν όλες ως ξεχωριστές γλώσσες. Η Κριτς είναι γλώσσα υπό εξαφάνιση ως "σοβαρά απειλούμενη" από το Κόκκινο Βιβλίο των Απειλούμενων Γλωσσών της Ουνέσκο.
rdf:langString
Das Krysische (Eigenbezeichnung: [ɢrətsʼa mɛz], russ. крызский язык kryzskij jazyk, engl. Kryts), ältere Bezeichnung auch Dschekisch, wird von ca. 8.000–15.000 Menschen in Aserbaidschan gesprochen. Es gehört zusammen mit dem Buduchischen zur -Untergruppe innerhalb der lesgischen Gruppe der (nordostkaukasischen) nachisch-dagestanischen Sprachfamilie. Die Bezeichnung Krysisch beruht auf dem Namen der Ortschaft Qrız, die ältere Bezeichnung Dschekisch auf dem Ortsnamen Cek.
rdf:langString
Kryts (Kryc) is a Samur language of the Northeast Caucasian language family spoken in parts of the Quba Rayon of Azerbaijan by 6,000 people in 1975. Its dialects are Kryts, Jek, Khaput, Yergyudzh, and Alyk, which are all quite distinct to the point of only partial mutual intelligibility, therefore they could also be considered separate languages in a dialect continuum. Kryts is endangered, classified as "severely endangered" by UNESCO's Atlas of the World's Languages in Danger.
rdf:langString
La langue kryz (parfois kryts) est une langue nakho-daghestanienne du groupe des langues lezguiennes ou lezgiques. Le kryz est parlée par environ 8 000 personnes dans les rayons de Quba et d'Agdash en Azerbaïdjan. Cette langue caucasienne n'est pas écrite. L'azéri tient le rôle de langue littéraire et d'enseignement.
rdf:langString
La lingua kryts è una lingue caucasica nordorientale parlata in Azerbaigian.
rdf:langString
Kryts (Kryc - кърыцIаь мез qryc’ä mez, цIека meз c’eka mez ) é uma das línguas samur do línguas caucasianas do nordeste falas em áreas do rayon de Quba do Azerbaijão por cerca de 6 mil pessoas (1975)
rdf:langString
Język kryzyjski (nazwa własna КърыцIаь мез) – język , zamieszkujących północną część Azerbejdżanu. Należy do zespołu samurskiego, podgrupy dagestańskiej w grupie północno-wschodniej (nachsko-dagestańskiej) języków kaukaskich. Język ten używany jest według różnych szacunków przez od ok. 6 tys. osób (1975) do nawet 15 tys., w osiedlu Kryz w północnym Azerbejdżanie oraz w kilku innych niewielkich wioskach w okolicy. Nazwa języka wywodzi się od nazwy największej wsi, w której zamieszkują użytkownicy języka.
rdf:langString
Кризька мова (самоназва: Кърыцӏаь мез; азерб. Qrız dili) — мова кризів, що проживають в північно-східному Азербайджані. Генетично мова є близькою до будухської, з якою творить окрему підгрупу — південну в складі лезгінської групи нахсько-дагестанських мов. За різними оцінками кризькою мовою володіють 10-15 тис. осіб в Кубінському (села Криз), Хачмазькому районах. Мова є безписемною. Всі носії володіють азербайджанською мовою.
rdf:langString
Крызский язык (уст. джекский, крызск. Кърыцӏаь мез) — язык крызов, проживающих в северо-восточной части Азербайджана. Принадлежит к лезгинским языкам нахско-дагестанской языковой семьи. Генетически ближе всего к будухскому языку, с которым составляет отдельную подгруппу. Исторически крызский и будухский языки восходят к некоторому единому ареалу праязыкового состояния. Иногда также говорят о шахдагских языках, в которые по принципу географической близости и обособленности объединяют крызский и будухский языки наряду с хиналугским, занимающим особое место среди нахско-дагестанских языков.
rdf:langString
rdf:langString
Krysische Sprache
rdf:langString
Γλώσσα Κρυτς
rdf:langString
Kryz
rdf:langString
Kryts language
rdf:langString
Lingua kryts
rdf:langString
Język kryzyjski
rdf:langString
Língua kryts
rdf:langString
Крызский язык
rdf:langString
Кризька мова
rdf:langString
Kryts
rdf:langString
цIека meз ċeka mez
rdf:langString
Kryts
xsd:integer
25127102
xsd:integer
1009266698
rdf:langString
кърыцIаь мез ġrəċä mez
xsd:integer
2007
rdf:langString
e18
xsd:integer
5000
rdf:langString
Η Κρυτς είναι γλώσσα Σαμούρ της Βορειοανατολικής Καυκάσιας οικογένειας γλωσσών που ομιλούνται σε μέρη της επαρχίας Κούμπα του Αζερμπαϊτζάν από 6.000 άτομα το 1975. Οι διάλεκτοι είναι οι Κριτς, Τζεκ, Χαπούτ, Γιεργκιούντζ και Αλίκ οι οποίες διαφέρουν αρκετά και θα μπορούσαν να θεωρηθούν όλες ως ξεχωριστές γλώσσες. Η Κριτς είναι γλώσσα υπό εξαφάνιση ως "σοβαρά απειλούμενη" από το Κόκκινο Βιβλίο των Απειλούμενων Γλωσσών της Ουνέσκο.
rdf:langString
Das Krysische (Eigenbezeichnung: [ɢrətsʼa mɛz], russ. крызский язык kryzskij jazyk, engl. Kryts), ältere Bezeichnung auch Dschekisch, wird von ca. 8.000–15.000 Menschen in Aserbaidschan gesprochen. Es gehört zusammen mit dem Buduchischen zur -Untergruppe innerhalb der lesgischen Gruppe der (nordostkaukasischen) nachisch-dagestanischen Sprachfamilie. Die Bezeichnung Krysisch beruht auf dem Namen der Ortschaft Qrız, die ältere Bezeichnung Dschekisch auf dem Ortsnamen Cek.
rdf:langString
Kryts (Kryc) is a Samur language of the Northeast Caucasian language family spoken in parts of the Quba Rayon of Azerbaijan by 6,000 people in 1975. Its dialects are Kryts, Jek, Khaput, Yergyudzh, and Alyk, which are all quite distinct to the point of only partial mutual intelligibility, therefore they could also be considered separate languages in a dialect continuum. Kryts is endangered, classified as "severely endangered" by UNESCO's Atlas of the World's Languages in Danger.
rdf:langString
La langue kryz (parfois kryts) est une langue nakho-daghestanienne du groupe des langues lezguiennes ou lezgiques. Le kryz est parlée par environ 8 000 personnes dans les rayons de Quba et d'Agdash en Azerbaïdjan. Cette langue caucasienne n'est pas écrite. L'azéri tient le rôle de langue littéraire et d'enseignement.
rdf:langString
La lingua kryts è una lingue caucasica nordorientale parlata in Azerbaigian.
rdf:langString
Język kryzyjski (nazwa własna КърыцIаь мез) – język , zamieszkujących północną część Azerbejdżanu. Należy do zespołu samurskiego, podgrupy dagestańskiej w grupie północno-wschodniej (nachsko-dagestańskiej) języków kaukaskich. Język ten używany jest według różnych szacunków przez od ok. 6 tys. osób (1975) do nawet 15 tys., w osiedlu Kryz w północnym Azerbejdżanie oraz w kilku innych niewielkich wioskach w okolicy. Nazwa języka wywodzi się od nazwy największej wsi, w której zamieszkują użytkownicy języka. Język kryzyjski genetycznie najbliżej spokrewniony jest z językiem buduchyjskim. Wśród języków zespołu samurskiego, kryzyjski wyróżnia się stosunkowo rozbudowanym oraz ograniczonym użyciem . Językoznawcy wyróżniają trzy dość różniące się między sobą dialekty języka kryzyjskiego: kryzyjski, chaputlijski oraz dżekijski, a także kilka drobniejszych gwar lokalnych. Różnice między poszczególnymi dialektami zasadniczo nie uniemożliwiają porozumienia między ich użytkownikami. Język ten nie wykształcił piśmiennictwa. Jest używany wyłącznie w sytuacjach nieformalnych, w domu, wśród przyjaciół. W charakterze języka literackiego używany jest język azerski, jako język urzędowy Azerbejdżanu. Azerski wywarł też znaczny wpływ język na kryzyjski, głównie w leksyce, ale także w fonetyce.
rdf:langString
Крызский язык (уст. джекский, крызск. Кърыцӏаь мез) — язык крызов, проживающих в северо-восточной части Азербайджана. Принадлежит к лезгинским языкам нахско-дагестанской языковой семьи. Генетически ближе всего к будухскому языку, с которым составляет отдельную подгруппу. Исторически крызский и будухский языки восходят к некоторому единому ареалу праязыкового состояния. Иногда также говорят о шахдагских языках, в которые по принципу географической близости и обособленности объединяют крызский и будухский языки наряду с хиналугским, занимающим особое место среди нахско-дагестанских языков. В 1990-е гг. общая численность носителей языка оценивалась в 6-8 тысяч — в основном в Губинском (высокогорные селения Алык, Джек, Крыз, , , Ергюдж), Исмаиллинском (Хапутлы, Моллаисахлы, Гаджигатемлы и др.) и Хачмазском районах республики, а также в Гусарском, Зердабском, Габалинском районах, Шемахинском районе, в городах Баку, Сумгаит, Губа, Исмаиллы. Последнее социолингвистическое исследование (2001 г.) показало, что число носителей крызского языка в высокогорных сёлах Кубинского района снизилось примерно до 1-2 тыс. и ещё примерно такое же число людей говорит на крызском языке (хапутлинском диалекте) в хапутлинских селениях Исмаиллинского района. Язык бесписьменный. Употребляется в основном в бытовой сфере. Большинство взрослых носителей крызского языка владеет также азербайджанским языком. Этому способствуют такие факторы, как проживание на одной территории с азербайджанским населением, использование азербайджанского в качестве языка школьного обучения, делопроизводства, средства общения с представителями иных национальных групп, при проведении общественно-политических, культурных и иных мероприятий. Крызы отдельных сёл используют в качестве средства межнационального общения также лезгинский язык. Как показало исследование 2001 г., сохранение тенденции к оттоку крызского населения из высокогорных селений может сыграть решающую роль в судьбе крызского языка. В равнинных селениях крызскому языку в общем не удалось закрепиться даже в качестве языка домашнего общения. В результате этого дети в крызских семьях с самого начала пользуются азербайджанским языком, относясь к крызскому языку лишь как к языку предков. Хотя большинство крызов, переселившихся на равнинные территории, расселяются компактно с другими носителями крызского языка, обширные контакты с азербайджаноязычным окружением привели к тому, что функции языка коммуникации стал исполнять азербайджанский язык. В 2012 году компания Google запустила проект «Endangered Languages» (Языки под угрозой исчезновения), в котором крызский язык был охарактеризован как язык, «близкий к исчезновению», а число его носителей было оценено в 5-8 тыс.
rdf:langString
Kryts (Kryc - кърыцIаь мез qryc’ä mez, цIека meз c’eka mez ) é uma das línguas samur do línguas caucasianas do nordeste falas em áreas do rayon de Quba do Azerbaijão por cerca de 6 mil pessoas (1975)
rdf:langString
Кризька мова (самоназва: Кърыцӏаь мез; азерб. Qrız dili) — мова кризів, що проживають в північно-східному Азербайджані. Генетично мова є близькою до будухської, з якою творить окрему підгрупу — південну в складі лезгінської групи нахсько-дагестанських мов. За різними оцінками кризькою мовою володіють 10-15 тис. осіб в Кубінському (села Криз), Хачмазькому районах. Мова є безписемною. Всі носії володіють азербайджанською мовою. У 1972 році Ш.М. Саадієв опублікував докторську дисертацію, а 1964-го року Велі Хидиров — кандидатську десертацію з кризької мови. У 2004 році молодий французький кавказознавець Жіль Отьє захистив докторську дисертацію в університеті Париж VII з опису кризької мови. У 2009 році він видав підручник з граматики аликського діалекту кризької мови (французькою мовою). Серед лезгінських мов кризька виділяється відносно розвиненим вокалізмом, відсутністю непридихових, обмеженим використанням абруптивів та зникненням деяких лабіальних приголосних. Місцевий відмінок для деяких іменників не утворюється за допомогою суфікса, а з використанням прийменників. Використовується родовий відмінок (а не ергативний) при утворенні непрямої основи іменника. Сильний вплив на лексику, граматику і фонетику кризької мови має азербайджанська мова (запозичені слова, словоскладання, словоутворення за допомогою закінчень, граматичні форми). На́голос падає завжди на другий склад: лаьзі́ «білий», купаь́л — «кугут», аьмзу́ро — «гіркий». При суфіксації наголос не змінює позицію: балка́— «кінь», балка́нбі — «коні», амбі́— «людина» (чоловік), амбі́джі — людини (чоловіка).
rdf:langString
Caucasian
rdf:langString
kryt1240
rdf:langString
Kryz
rdf:langString
kry
rdf:langString
цIека meз ċeka mez
xsd:nonNegativeInteger
4775
xsd:string
kry