Kingdom of Gwent

http://dbpedia.org/resource/Kingdom_of_Gwent an entity of type: Thing

Gwent va ser un petit reialme que va existir en el període posterior a la retirada dels romans de l'illa de la Gran Bretanya, i que estava situat al sud-est de l'actual Gal·les, entre els rius Wye i . La seva gent eren d'ètnia celta. Durant la seva existència van haver tres períodes: un d'independent (?-942), un segon unit al regne de Glywysing durant el qual el país es va anomenar Morgannwg i un darrer en què va tornar a ser independent (1063-1081) fins que va acabar formant part d'Anglaterra. rdf:langString
Gwent (altwalisisch: Guent) war ein frühmittelalterliches walisisches Königreich, das zwischen den Flüssen Wye und Usk lag. Es existierte vom Ende der Römischen Besatzung Britanniens zu Beginn des 5. Jahrhunderts bis zur Normannischen Eroberung Englands im 11. Jahrhundert. Ebenso wie sein Nachbarreich stand es offenbar zum großen Teil in kultureller Kontinuität zum vorrömischen Stamm der Silurer und hatte bis zur Eroberung durch Gruffydd ap Llywelyn eine vom übrigen Wales unabhängige Gerichtsbarkeit sowie eine eigene Diözese. Obwohl es nach dessen Tod im Jahre 1063 seine Unabhängigkeit noch einmal kurzzeitig zurückerhielt, war Gwent das erste der walisischen Königreiche, das nach der Normannischen Eroberung Englands überrannt wurde. rdf:langString
Gwent (Old Welsh: Guent) was a medieval Welsh kingdom, lying between the Rivers Wye and Usk. It existed from the end of Roman rule in Britain in about the 5th century until the Norman invasion of Wales in the 11th century. Along with its neighbour Glywyssing, it seems to have had a great deal of cultural continuity with the earlier Silures, keeping their own courts and diocese separate from the rest of Wales until their conquest by Gruffydd ap Llywelyn. Although it recovered its independence after his death in 1063, Gwent was the first of the Welsh kingdoms to be overrun following the Norman conquest. rdf:langString
Gwent fue un reino medieval Galés, que se extendía entre los Ríos Wye y Usk. Existía ya desde el final de la dominación Romana en gran Bretaña en el siglo V, hasta la conquista Normanda de Inglaterra en el siglo XI. Junto con su vecino Glywysing, parece haber mantenido una fuerte continuidad cultural con los Siluros,​ manteniendo sus propios tribunales y diócesis separado del resto de Gales hasta su conquista por Gruffydd ap Llywelyn. A pesar de que recuperó su independencia después de su muerte en 1063, Gwent fue el primero de los reinos Galeses en ser invadido tras la conquista Normanda. rdf:langString
Bhí Tiarnas Gwent (Breatnais: Teyrnas Gwent), idir an 6ú agus an 11ú haois, ar cheann de na ríochtaí nó prionsachtaí sa Bhreatain Bheag le linn na Meánaoise, de ghnáth, bhí sé suite idir na haibhneacha agus , sna tailte teorann ar a thugtaí 'Y Mers' (Laidin: Marchia Walliae ) orthu níos déanaí. rdf:langString
Gwent est un ancien royaume gallois au sud-est du Pays de Galles situé sur les Marches galloises, la rivière Wye le séparant de l'Angleterre à l'est, et l'estuaire de la rivière Severn la séparant au sud du Somerset. Il serait une partie du mythique royaume gallois d'Ewyas, l'autre moitié étant le Glywysing (Cernyw ?) et l'Ergyng. L'histoire de cette région est assez confuse, principalement à cause de la fluctuation des frontières et des noms à travers le temps, accentuée par les innombrables revendications claniques de l'époque. Il est intéressant de constater qu'il garda un mode de vie romanisé plusieurs générations après le départ des troupes romaines de Bretagne, dans la décennie 410. rdf:langString
Gwent (: Guent) adalah sebuah kerajaan Wales abad pertengahan, yang menentang antara dan . Kerajaan tersbeut berdiri dari pada sekitar abad ke-5 sampai penaklukan Inggris oleh Norman pada abad ke-11. rdf:langString
Il Gwent (in gallese antico: Guent) fu, tra il V/VI e l'XI secolo, uno dei regni o principati gallesi medievali che si trovavano tra i fiumi Wye e Usk. rdf:langString
Гвент (валл. Gwent) — одно из кельтских королевств средневекового Уэльса, которое занимало земли в междуречье Уая и Аска, в юго-восточной части бывшей территории расселения племени силуров, наиболее романизированном регионе Уэльса. Название королевства происходит от имени его столицы — , которое, в свою очередь, представляет собой усвоенную кельтами Венту Силуров (лат. Venta Silurum), гражданский центр римской администрации в этих местах. rdf:langString
Королівство Гвент (валл. Gwent) — одне з кельтських королівств середньовічного Уельсу, яке займало землі у межиріччі Вая та , у південно-східній частині колишньої території розселення племені сілурів, найбільш романізованому регіоні Уельсу. Назва королівства походить від імені його столиці — , яке, у свою чергу, являє собою засвоєну кельтами Венту Сілурів (лат. Venta Silurum), цивільний центр римської адміністрації у цих місцях. rdf:langString
rdf:langString Kingdom of Gwent
rdf:langString Regne de Gwent
rdf:langString Königreich Gwent
rdf:langString Reino de Gwent
rdf:langString Tiarnas Gwent
rdf:langString Kerajaan Gwent
rdf:langString Royaume de Gwent
rdf:langString Regno del Gwent
rdf:langString Гвент (королевство)
rdf:langString Королівство Гвент
rdf:langString Gwent
rdf:langString Kingdom of Gwent
xsd:integer 7271235
xsd:integer 1106229446
rdf:langString
rdf:langString ∟Wales
xsd:integer 1070
xsd:integer 5
rdf:langString Gwent
rdf:langString Stenton
xsd:integer 340
xsd:integer 1971
rdf:langString Foot
xsd:integer 163
xsd:integer 2011
rdf:langString Middle Ages
rdf:langString
rdf:langString Union as part of Wales
rdf:langString Union in Morgannwg
rdf:langString Various unions with Glywysing
rdf:langString Monarchy
rdf:langString Medieval_Wales.JPG
rdf:langString Teyrnas Gwent
rdf:langString Roman Britain
rdf:langString Morgannwg
rdf:langString Morgannwg
rdf:langString Welsh Marches
rdf:langString Medieval kingdoms of Wales, showing Gwent in the south-east
rdf:langString Gwent va ser un petit reialme que va existir en el període posterior a la retirada dels romans de l'illa de la Gran Bretanya, i que estava situat al sud-est de l'actual Gal·les, entre els rius Wye i . La seva gent eren d'ètnia celta. Durant la seva existència van haver tres períodes: un d'independent (?-942), un segon unit al regne de Glywysing durant el qual el país es va anomenar Morgannwg i un darrer en què va tornar a ser independent (1063-1081) fins que va acabar formant part d'Anglaterra.
rdf:langString Gwent (altwalisisch: Guent) war ein frühmittelalterliches walisisches Königreich, das zwischen den Flüssen Wye und Usk lag. Es existierte vom Ende der Römischen Besatzung Britanniens zu Beginn des 5. Jahrhunderts bis zur Normannischen Eroberung Englands im 11. Jahrhundert. Ebenso wie sein Nachbarreich stand es offenbar zum großen Teil in kultureller Kontinuität zum vorrömischen Stamm der Silurer und hatte bis zur Eroberung durch Gruffydd ap Llywelyn eine vom übrigen Wales unabhängige Gerichtsbarkeit sowie eine eigene Diözese. Obwohl es nach dessen Tod im Jahre 1063 seine Unabhängigkeit noch einmal kurzzeitig zurückerhielt, war Gwent das erste der walisischen Königreiche, das nach der Normannischen Eroberung Englands überrannt wurde.
rdf:langString Gwent (Old Welsh: Guent) was a medieval Welsh kingdom, lying between the Rivers Wye and Usk. It existed from the end of Roman rule in Britain in about the 5th century until the Norman invasion of Wales in the 11th century. Along with its neighbour Glywyssing, it seems to have had a great deal of cultural continuity with the earlier Silures, keeping their own courts and diocese separate from the rest of Wales until their conquest by Gruffydd ap Llywelyn. Although it recovered its independence after his death in 1063, Gwent was the first of the Welsh kingdoms to be overrun following the Norman conquest.
rdf:langString Gwent fue un reino medieval Galés, que se extendía entre los Ríos Wye y Usk. Existía ya desde el final de la dominación Romana en gran Bretaña en el siglo V, hasta la conquista Normanda de Inglaterra en el siglo XI. Junto con su vecino Glywysing, parece haber mantenido una fuerte continuidad cultural con los Siluros,​ manteniendo sus propios tribunales y diócesis separado del resto de Gales hasta su conquista por Gruffydd ap Llywelyn. A pesar de que recuperó su independencia después de su muerte en 1063, Gwent fue el primero de los reinos Galeses en ser invadido tras la conquista Normanda.
rdf:langString Bhí Tiarnas Gwent (Breatnais: Teyrnas Gwent), idir an 6ú agus an 11ú haois, ar cheann de na ríochtaí nó prionsachtaí sa Bhreatain Bheag le linn na Meánaoise, de ghnáth, bhí sé suite idir na haibhneacha agus , sna tailte teorann ar a thugtaí 'Y Mers' (Laidin: Marchia Walliae ) orthu níos déanaí.
rdf:langString Gwent est un ancien royaume gallois au sud-est du Pays de Galles situé sur les Marches galloises, la rivière Wye le séparant de l'Angleterre à l'est, et l'estuaire de la rivière Severn la séparant au sud du Somerset. Il serait une partie du mythique royaume gallois d'Ewyas, l'autre moitié étant le Glywysing (Cernyw ?) et l'Ergyng. L'histoire de cette région est assez confuse, principalement à cause de la fluctuation des frontières et des noms à travers le temps, accentuée par les innombrables revendications claniques de l'époque. Il est intéressant de constater qu'il garda un mode de vie romanisé plusieurs générations après le départ des troupes romaines de Bretagne, dans la décennie 410.
rdf:langString Gwent (: Guent) adalah sebuah kerajaan Wales abad pertengahan, yang menentang antara dan . Kerajaan tersbeut berdiri dari pada sekitar abad ke-5 sampai penaklukan Inggris oleh Norman pada abad ke-11.
rdf:langString Il Gwent (in gallese antico: Guent) fu, tra il V/VI e l'XI secolo, uno dei regni o principati gallesi medievali che si trovavano tra i fiumi Wye e Usk.
rdf:langString Гвент (валл. Gwent) — одно из кельтских королевств средневекового Уэльса, которое занимало земли в междуречье Уая и Аска, в юго-восточной части бывшей территории расселения племени силуров, наиболее романизированном регионе Уэльса. Название королевства происходит от имени его столицы — , которое, в свою очередь, представляет собой усвоенную кельтами Венту Силуров (лат. Venta Silurum), гражданский центр римской администрации в этих местах. Легендарным основателем королевства средневековые источники указывают Карадога Врейхвраса, который был, очевидно, назван в честь героя силуров Каратака, и, вполне вероятно, был представителем кельтской династии связанной с местной римской аристократией. Время образования королевства относят к V веку, в начале которого состоялся уход из Британии римских легионов. Династические процессы в Гвенте привели в конце VI века к выделению королевств Феррег (Fferreg) и Эргинг (Ergyng), а основным внешним фактором для Гвента стало падение бриттских государственных образований в Глостере и Бате после битвы при Дирхеме в 577 году, в результате чего англосаксы вышли к границам Гвента. В VII веке в Гвенте приходит к власти новая династия. Мейриг ап Теудриг, король Гливисинга, находящегося на западе от Гвента в междуречье Тауи и Аска, становится также королём Гвента. В дальнейшем история обоих валлийских королевств была тесно связана, потомки Меурига правили и Гвентом и Гливисингом до их падения, кроме того, неоднократно оба королевства управлялись одним монархом. С именем Меурига и его отца связано одно из важнейших событий в ранней валлийской истории — битва при Тинтерне, произошедшей в VI веке, в которой войска южного Уэльса одержали победу над англосаксами, остановив их экспансию и определив границу по Уаю. Также Меуриг вернул посредством брака Эргинг. Тенденция к объединению с Гливисингом и централизации продолжалась до начала VIII века, когда Ител ап Морган стал правителем обоих королевств. Одновременно с ним или же после него, в Гвенте до 755 года, правил некий Брохвайл, которого один источник называет его сыном, а другой отчеством «ап Рис». Под этим Рисом подразумевают либо дядю Итела, то есть брата , либо сыном Нудда Щедрого, согласно . Родослов XVI века, Грифид Хиратог, считает упомянутого, в раннее названой генеалогии, Брохвайла, не сыном Риса, а его правнуком, «Брохфаел ап Меуриг ап Артфаел ап Рис». Однако Питер Бартрум и вовсе допускает, что, возможно, родославная Брохвайла как сына Риса — фикция или ошибка. При потомках Итела сложилась система управления этими территориями, которая просуществовала до X века, и в соответствии с которой две ветви династии Мейрига делили между собой власть в Гвенте и Гливисинге. При этом, титул короля Гливисинга имел больший статус, и зачастую название Гливисинг распространялось на земли обоих королевств. В то же время, восточная часть не теряла своего имени — Гвент, сохранялся и титул короля Гвента. Так Ассер, повествуя о взаимоотношениях Альфреда с валлийцами, чётко разделяет братьев Брохвайла и Френвайла, королей Гвента, и короля Гливисинга — Хивела ап Риса. Аналогично, источники начала X века говорят о королях Грифиде, Кадугане и Каделле, современниках Хивела Доброго. С другой стороны, жалованные грамоты правителей Гвента и Гливисинга, равно как и хроники, не дают возможность говорить о какой-то фиксированной территории у каждого из них, они перемещали свои дворы в пределах всех земель королевств, которые составляли собой мозаику из их владений. Середина X века была ознаменована правлением ещё одного монарха, объединившего королевства под своей рукой. , получив Гвент от отца в 931 году, подчинил себе Гливисинг и основал объединённое королевство, названное в его честь Морганнуг или Гулад-Морган («Страна Моргана», валл. Gwlad Morgan), в которое входили практически все земли юго-восточного Уэльса, за исключением потерянного в пользу Мерсии Эргинга и полуострова Гауэр, отошедшего к Дехейбарту. Второе название страны Моргана сохранилось в имени лордства, а затем английского графства, Гламорган. Со второй половины X века в Морганнуге происходит появление новых сил, когда представители рода Мейрига продолжают носить королевские титулы, но зарождаются и новые династии, оспаривающие у них эти права. Так в 950 году в Гвенте объявляется некий Ноуи ап Гуриад, неизвестного происхождения, который именует себя королём Гвента и удерживает большую часть земель. Ему наследуют его сын Артвайл и внуки Родри и Грифид, сыновья Элиседа. В 1015 году в качестве короля Гвента указывается некий Эдвин, и, наконец, чуть позднее этого времени в Гвенте получает власть Ридерх ап Иестин, чьи потомки принимают титул королей Гвента и Морганнуга, и с которого начинается активное участие юго-восточного Уэльса в внутриваллийских политических смутах XI века. Ридерх после смерти Лливелина ап Сейсилла, короля Гвинеда и Дехейбарта, подчиняет себе силой Дехейбарт, и удерживает за собой весь южный Уэльс на протяжении 10 лет до 1033 года, когда он согласно «Хронике принцев» гибнет от рук ирландцев при неясных обстоятельствах. Сын Ридерха — Грифид тоже не ограничивается Гвентом, и как и отец захватывает Дехейбарт себе, когда король Гвинеда Грифид ап Лливелин, изгнавший нового короля Дехейбарта — Хивела ап Эдвина, отвлекается от своего собирания Уэльса на отражение очередного вторжения англосаксонского войска на восточных границах. В течение десятилетия Грифид ап Ридерх правит южным Уэльсом, однако терпит поражение от Грифида ап Лливелина, которому в результате всё таки удаётся объединить весь Уэльс под одной короной. Грифид ап Лливелин в 1063 году терпит поражение от Гарольда Годвинсона и гибнет, объединённый Уэльс вновь распадается на составлявшие его королевства. Гвент остаётся под властью Гарольда, и тот начинает строить в Портскевете свой замок, однако в этот момент на историческую арену выходит Карадог, сын Грифида ап Ридерха, который нападает на замок и отбивает его, подчиняя себе Гвент, затем под его власть подпадает и Гливисинг. После этого Карадог, следуя традиции отца и деда, ввязывается в борьбу за власть над Дехейбартом с его королями Маредидом и Рисом, сыновьями Оуайна, а потом с Рисом ап Теудуром. Параллельно с усобицей на западе Морганнуга, на восточных границах происходило становление нормандского графства Херефорд, первого элемента военно-феодального образования, известного под названием «Валлийская марка». Активная деятельность Вильяма Фиц-Осберна, графа Херефорд, по формированию линии обороны из ряда возведённых им замков (Монмут, Карисбрук, Чепстоу и Вигмор), закрывших пути из южного Уэльса в Англию, а затем и его вторжения в сам Уэльс, привели к тому, что графу удалось установить английскую власть в Гвенте в начале 1070-х годов. В составе Валлийской марки на бывшей территории Гвента образовался ряд лордств марки: Абергавенни, , Чепстоу, , , Монмут и . В 1535 году сохранившиеся лордства марки равно как и земли, перешедшие в королевский домен, расположенные на землях, ранее входивших в Гвент, во исполнение были включены в состав новообразованного графства Монмутшир.
rdf:langString Королівство Гвент (валл. Gwent) — одне з кельтських королівств середньовічного Уельсу, яке займало землі у межиріччі Вая та , у південно-східній частині колишньої території розселення племені сілурів, найбільш романізованому регіоні Уельсу. Назва королівства походить від імені його столиці — , яке, у свою чергу, являє собою засвоєну кельтами Венту Сілурів (лат. Venta Silurum), цивільний центр римської адміністрації у цих місцях. Легендарним засновником королівства середньовічні джерела називають , якого було, вочевидь, названо на честь героя сілурів Каратака, та, цілком ймовірно, був представником кельтської династії, пов’язаної з місцевою римською аристократією . Час утворення королівства відносять до V століття, на початку якого відбувся вихід з Британії римських легіонів. Династичні процеси у Гвенті призвели наприкінці VI століття до виділення королівств Феррег (Fferreg) та Ергінг (Ergyng), а основним зовнішнім фактором для Гвенту стало падіння бриттських державних утворень в Глостері й Баті після битви під Дірхемом у 577 році, в результаті чого англосакси вийшли до кордонів Гвенту . У VII столітті в Гвенті приходить до влади нова династія. , король Глівісінга, що знаходилось на заході від Гвента у межиріччі й Аска, стає також королем Гвенту. У подальшому історія обох валлійських королівств була тісно пов’язана, нащадки Мейріга правили і Гвентом і Глівісінгом до їхнього падіння, окрім того, неодноразово обидва королівства управлялись одним монархом. З іменем Мейріга та його пов’язана одна з найважливіших подій у ранній валлійській історії — битва під Тінтерном, в якій близько 630 року війська південного Уельсу здобули перемогу над англосаксами, зупинивши їх експансію та визначивши кордон Ваєм . Також Мейріг повернув через шлюб Ергінг. Тенденція до об’єднання з Глівісінгом та централізації тривала до початку VIII століття, коли став правителем обох королівств. За його нащадків склалась система управління цими територіями, яка проіснувала до X століття, та відповідно до якої дві гілки династії Мейріга поділяли між собою владу в Гвенті й Глівісінгу. При цьому титул короля Глівісінга мав переважний статус, й часто назва Глівісінг поширювалась на землі обох королівств. У той самий час східна частина не втрачала свого імені — Гвент, зберігався й титул короля Гвенту. Так , розповідаючи про стосунки Альфреда з валлійцями, чітко розділяє братів Брохвайла та Френвайла, королів Гвенту, й короля Глівісінга — Хівела ап Ріса. Аналогічно, джерела початку X століття кажуть про королів Гріфіда, Кадугана й Каделла, сучасників . З іншого боку, даровані грамоти правителів Гвенту й Глівісінга, так само як і часописи, не дають змоги говорити про якусь фіксовану територію у кожного з них, вони переміщували свої двори в межах усіх земель королівств, які складали собою мозаїку з їхніх володінь . Середина X століття була ознаменована правлінням ще одного монарха, що об’єднав королівства під своєю рукою. , отримавши Гвент від батька 931 року, підкорив собі Глівісінг та заснував об’єднане королівство, назване на його честь Морганнуг або Гулад-Морган («Країна Моргана», валл. Gwlad Morgan), до якого входили практично всі землі південно-східного Уельсу, за винятком втраченого на користь Мерсії Ергінга й , що відійшов до Дехейбарта. Друга назва країни Моргана збереглась в імені лордства, а потім англійського графства, Гламорган . З другої половини X століття у Морганнугу відбувається поява нових сил, коли представники роду Мейріга продовжують носити королівські титули, але зароджуються й нові династії, що сперечаються з ними за ці права. Так у 950 році в Гвенті з’являється Нові ап Гуріад, невідомого походження, що називає себе королем Гвенту й утримує більшу частину земель. Йому спадкують його син Артвайл й онуки Родрі та Гріфід, сини Еліседа. У 1015 році як король Гвенту вказується Едвін, і, нарешті, трохи згодом у Гвенті здобуває владу , чиї нащадки приймають титул королів Гвенту й Морганнугу, та з якого починається активна участь південно-східного Уельсу у внутрішньоваллійських політичних смутах XI століття. Рідерх після смерті , короля Гвінеду і Дехейбарту, підкоряє собі силою Дехейбарт, й утримує за собо весь південний Уельс упродовж 10 років до 1033 року, коли він відповідно до гине від рук ірландців за нез’ясованих обставин. Син Рідерха — також не обмежується Гвентом, та як і батько захоплює Дехейбарт, коли король Гвінеду , що вигнав нового короля Дехейбарту — , відволікається від свого збирання Уельсу на відбиття чергового вторгнення англосаксонського війська на східних кордонах. Упродовж десятиріччя Гріфід ап Рідерх править південним Уельсом, однак зазнає поразки від Гріфіда ап Ллівеліна, якому в результаті все ж вдається об’єднати весь Уельс під однією короною . Гріфід ап Ллівелін у 1063 році зазнає поразки від Гарольда Годвінсона й гине, об’єднаний Уельс знову розпадається на складові королівства. Гвент залишається під владою Гарольда, і той починає будувати у Портскеветі свій замок, однак цього моменту на історичну арену виходить , син Гріфіда ап Рідерха, який нападає на замок та відбиває його, підкоряючи собі Гвент, потім під його владу потрапляє і Глівісінг. Після цього Карадог, дотримуючись традиції батька й діда, втручається до боротьби за владу над Дехейбартом з його королями та , синами Овайна, а потім із . Паралельно з усобицею на заході Морганнугу, на східних кордонах відбувалось становлення нормандського графства Герефорд, першого елементу військово-феодального утворення, відомого під назвою «Валлійська марка». Активна діяльність Вільяма Фіц-Осберна, графа Герефорд, з формування лінії оборони з низки зведених ним замків , що закрили шляхи з південного Уельсу до Англії, а потім і його вторгнення до самого Уельсу, призвели до того, що графу вдалось встановити англійську владу у Гвенті на початку 1070-х років . У складі Валлійської марки на колишній території Гвенту утворилась низка лордств марки: Абергавенні, , Чепстоу, , , Монмут і . У 1535 році лордства марки, що збереглись, так само як і землі, що перейшли до королівського домену, розташовані на землях, які раніше входили до Гвенту, задля виконання були включені до складу новоутвореного графства Монмутшир .
rdf:langString Kingdom of Gwent
xsd:integer 6
xsd:integer 942
xsd:integer 1063
rdf:langString c. 1055-1063
rdf:langString Norman conquest
rdf:langString Formed after Roman withdrawal from Britain
rdf:langString Roman SPQR banner.svg
rdf:langString Coat of arms of Gwent.svg
xsd:integer 5
rdf:langString
xsd:nonNegativeInteger 17229
rdf:langString Teyrnas Gwent

data from the linked data cloud