Jupiter trojan
http://dbpedia.org/resource/Jupiter_trojan an entity of type: Band
Is éard atá i gceist le hAstaróidigh Thraíocha 500 astaróideach ar a laghad a bhfuil fithisí acu cosúil le fithis Iúpatair, iad suite 60° os comhair an phláinéid sin is taobh thiar de, mar a bhfuil siad gafa go cobhsaí. Ainmníodh iad as laochra an Íliaid.
rdf:langString
Troya Jupiter adalah kelompok besar dari benda langit yang berbagi orbit dengan planet Jupiter yang sama-sama mengelilingi matahari.
rdf:langString
목성 트로이군은 목성의 라그랑주점 L4와 L5 에 위치하는 소행성들의 집합이다. 궤도장반경은 5.05에서 5.35 AU이며, 목성과 거의 같은 주기를 갖는다. 1906년 독일의 천문학자 막스 볼프가 L4에서 를 발견한 이래로 2005년 8월까지 L4에서 1108개, L5에서 718개의 소행성이 발견되었다. 가장 큰 트로이 소행성은 L4의 와 L5의 이며 가장 큰 천체는 624 헥토르이다. L4에 있는 소행성은 그리스 군을 따서 명명되며 L5의 소행성은 트로이 군사들을 따서 명명되는데 L4의 와 L5의 는 반대로 되어 있다.
rdf:langString
特洛伊群小行星是與木星共用軌道，一起繞著太陽運行的一大群小行星。從固定在木星上的座標系統來看，他們是在所謂的拉格朗日點中穩定的兩個點，分別位於木星軌道前方（L4）和後方（L5）60度的位置上。 依照原本的規範，特洛伊小行星的軌道半長軸是介於5.05至5.40天文單位，並且在是在兩個拉格朗日點的一段弧形區域內。這個規範現在也適用在其他天體的相似情況下，而在這些情形下會標示出主要的天體。例如：海王星的特洛伊小行星。 在2006年，夏威夷凱克天文台的一個小組宣佈，他們曾經測量到一個小行星（617）普特洛克勒斯（Patroclus）的密度比結冰的水還要低，因而建議這是一對小行星，而且許多特洛伊小行星都可能是雙星。彗星或柯伊伯带天體在大小和組成上（冰與包覆在外圍的塵埃），也是可能的對象。而在未來，他們可能才是主要的小行星帶天體。（reference: 2.Feb issue of Nature）
rdf:langString
طروادة مشتريّة (بالإنجليزية: Jupiter trojans) هي مجموعة كبيرة من الكويكبات والتي تتشارك مع مدار المشتري حول الشمس. بالنسبة للمشتري يميس كل كويكب حول نقطة من نقطتي نقاط لاغرانج L4 أو L5 واللتان تقعان على انحراف 60 درجة أمام وخلف المشتري على التوالي. وتم تقسيم كويكبات طروادة إلى قسمين، القسم الأول يقع في النقطة L4 ويدعى المعسكر الإغريقي وأسماء هذه الكويكبات مشتقة من الأسماء الإغريقية حسب ملحمة الإلياذة. في حين الكويكبات الواقعة في النقطة L5 يدعى بمعسكر طروادة وأسماء هذه الكويكبات مشتقة من أسماء ابطال طروادة وفق الإلياذة. وتمتد هاتين المنطقتين حول نقطتي لاغرانج بنصف محور رئيسي يبلغ 5.2 وحدة فلكية.
rdf:langString
Els troians de Júpiter, comunament anomenats asteroides troians o simplement troians, són un gran grup d'asteroides que comparteixen l'òrbita del planeta Júpiter al voltant del Sol. En relació amb Júpiter, cada libració troiana orbita al voltant d'un dels dos punts de Lagrange estables de Júpiter, L₄, situada a 60° pel davant del planeta en la seva òrbita, i L₅, a 60° enrere. Els troians de Júpiter es distribueixen en dues regions allargades, corbades al voltant d'aquests punts de Lagrange amb un semieix major de mitjana de al voltant de 5,2 ua.
rdf:langString
Τα τρωικά αντικείμενα του Δία ή Τρώες του Δία, είναι μεγάλος σχηματισμός αστεροειδών τύπου τρωικών αντικειμένων, οι οποίοι βρίσκονται στην τροχιά του Δία γύρω από τον Ήλιο, και κινείται γύρω από ένα από τα δύο σημεία Λαγκράντζ του Δία (L4 60° μπροστά από τον πλανήτη, και L5, 60° πίσω). Οι αστεροειδείς αυτοί διακρίνονται σε 2 ομάδες, την τρωική (ή τρωικό στρατόπεδο) και την ελληνική (ή ελληνικό στρατόπεδο) καθώς οι αστεροειδής ονομάζονται με τα ονόματα των πρωταγωνιστών της Ιλιάδας.
rdf:langString
Un asteroide troyano de Júpiter o troyano de Júpiter es un objeto astronómico que pertenece a un grupo grande de objetos que comparte la órbita alrededor del Sol del planeta Júpiter. Relacionados con Júpiter, cada troyano libra alrededor de uno de los dos puntos de Lagrange estables de Júpiter: L4, a 60° al frente del planeta en su órbita, y L5, a 60° detrás. Los troyanos de Júpiter están distribuidos en dos regiones alargadas y curvas alrededor de estos puntos de Lagrange con un semieje mayor promedio de aproximadamente 5,2 ua.
rdf:langString
The Jupiter trojans, commonly called trojan asteroids or simply trojans, are a large group of asteroids that share the planet Jupiter's orbit around the Sun. Relative to Jupiter, each trojan librates around one of Jupiter's stable Lagrange points: either L4, existing 60° ahead of the planet in its orbit, or L5, 60° behind. Jupiter trojans are distributed in two elongated, curved regions around these Lagrangian points with an average semi-major axis of about 5.2 AU.
rdf:langString
Les astéroïdes troyens de Jupiter, ou simplement astéroïdes troyens quand il n'y a pas d'ambiguïté, sont des astéroïdes qui partagent l'orbite de la planète Jupiter autour du Soleil, aux alentours des points de Lagrange L4 et L5 du système Soleil-Jupiter, c'est-à-dire 60° en avance ou en retard sur Jupiter. Les astéroïdes troyens portent ce nom du fait d'une convention qui les nomme d'après les personnages de la guerre de Troie, dans le prolongement du premier découvert en 1906, (588) Achille.
rdf:langString
木星のトロヤ群 (Jupiter Trojan) は、太陽の周りを公転する軌道を木星と共有する小惑星の大きなグループである。木星に対して、それぞれの小惑星は、軌道上の木星から前方または後方に60°離れた2つのラグランジュ点（L4またはL5）のどちらかの周辺に位置する。トロヤ群の小惑星は、これら2つの点の周りの細長い領域で、軌道長半径の平均が5.2天文単位の軌道に分布する。 最初に発見されたトロヤ群の小惑星は、1906年にドイツの天文学者マックス・ヴォルフが発見した (588) アキレスである。2012年11月時点で、合計で5,425個のトロヤ群の小惑星が発見されている。「トロヤ群」という名前は、慣習により、それぞれの小惑星にトロヤ戦争の人物に因む名前を付けていたためである。直径1kmを超える木星のトロヤ群の合計数は、小惑星帯にある1km以上の小惑星の数とほぼ同じ100万個程度であると見積もられている。また、小惑星帯と同様に、トロヤ群の中にも小惑星族がある。
rdf:langString
Il campo gravitazionale di Giove, insieme a quello del Sole, controlla un sistema di asteroidi, detti asteroidi troiani, situati in corrispondenza di alcuni punti di equilibrio del sistema gravitazionale Sole-Giove, i punti di Lagrange, in cui è nulla la risultante tra l'attrazione gravitazionale complessiva esercitata da questi due corpi celesti e la forza centrifuga apparente. In particolare, il maggiore addensamento di asteroidi si ha in corrispondenza dei punti L4 ed L5 (che, rispettivamente, precede e segue di 60° Giove nel suo tragitto orbitale), poiché il triangolo di forze con vertici Giove-Sole-L4 oppure Giove-Sole-L5 permette ad essi di avere un'orbita stabile. Gli asteroidi troiani si distribuiscono in due regioni oblunghe e curve attorno ai punti lagrangiani, e possiedono orbit
rdf:langString
Os asteroides troianos de Júpiter (AO 1945: asteróides troianos de Júpiter), habitualmente chamados de troianos ou asteroides troianos, são um grande grupo de objetos que dividem a órbita do planeta Júpiter em torno do Sol. Tais asteroides agrupam-se em dois pontos, os pontos de Lagrange de estabilidade L4 e L5, que localizam-se 60° à frente e atrás do planeta, respectivamente, com um semieixo maior de aproximadamente 5,2 UA.
rdf:langString
Троянские астероиды Юпитера — это две крупные группы астероидов, движущихся вокруг Солнца почти в окрестностях точек Лагранжа L4 и L5 Юпитера в орбитальном резонансе 1:1. Эти астероиды называют по именам персонажей Троянской войны, описанных в Илиаде. Существует традиция называть астероиды вокруг точки L4 именами греческих героев, а вокруг точки L5 — защитников Трои. Гектор и Патрокл оказались «не на своих местах», поскольку эта традиция сложилась позже. Первого «Троянца» обнаружил в 1906 году немецкий астроном Макс Вольф.
rdf:langString
Jupiters trojaner är två grupper av asteroider i planeten Jupiters omloppsbana vid dess lagrangepunkter, L4 som ligger 60 grader före, och L5 som ligger 60 grader efter planeten själv. Bara i L4 beräknas att det finns 160 000 objekt som är större än 1 km i diameter.
rdf:langString
Троянські астероїди Юпітера — група астероїдів, що знаходяться в околицях точок Лагранжа L4 і L5 Юпітера в орбітальному резонансі 1:1. Ці астероїди називають по іменах персонажів Троянської війни, описаних у Іліаді. Існує традиція називати астероїди навколо точки L4 іменами грецьких героїв, а навколо точки L5 — захисників Трої. Гектор і Патрокл виявилися «не на своїх місцях», оскільки ця традиція склалася пізніше. «Ахейській табір» (або «Греки»): (588) Ахіллес, (624) Гектор, , , , , (1437) Діомед, , та ін. Випереджають Юпітер на 60°.
rdf:langString
rdf:langString
طروادة مشترية
rdf:langString
Asteroide troià de Júpiter
rdf:langString
Τρωική ομάδα του Δία
rdf:langString
Asteroide troyano de Júpiter
rdf:langString
Astaróidigh Thraíocha
rdf:langString
Troya Jupiter
rdf:langString
Jupiter trojan
rdf:langString
Asteroidi troiani di Giove
rdf:langString
Astéroïdes troyens de Jupiter
rdf:langString
목성 트로이군
rdf:langString
木星のトロヤ群
rdf:langString
Asteroides troianos de Júpiter
rdf:langString
Jupiters trojaner
rdf:langString
Троянские астероиды Юпитера
rdf:langString
Троянські астероїди Юпітера
rdf:langString
特洛伊小行星
xsd:integer
30972
xsd:integer
1124364766
rdf:langString
arvl5JQ6ll0
rdf:langString
NASA's New Discovery Missions: Psyche and Lucy
rdf:langString
Els troians de Júpiter, comunament anomenats asteroides troians o simplement troians, són un gran grup d'asteroides que comparteixen l'òrbita del planeta Júpiter al voltant del Sol. En relació amb Júpiter, cada libració troiana orbita al voltant d'un dels dos punts de Lagrange estables de Júpiter, L₄, situada a 60° pel davant del planeta en la seva òrbita, i L₅, a 60° enrere. Els troians de Júpiter es distribueixen en dues regions allargades, corbades al voltant d'aquests punts de Lagrange amb un semieix major de mitjana de al voltant de 5,2 ua. El primer troià de Júpiter descobert, (588) Aquil·les, va ser descobert en 1906 per l'astrònom alemany Max Wolf. El gener de 2015 ja s'havien trobat un total de 6.178 troians de Júpiter. Per convenció, porten el nom d'una figura mitològica de la guerra de Troia, d'aquí el nom de «troià». Es creu que hi ha al voltant d'un milió d'asteroides troians de Júpiter de més d'1 km de diàmetre, aproximadament igual al nombre d'asteroides de més d'1 km del cinturó d'asteroides. Igual que els asteroides del cinturó principal, els troians de Júpiter formen famílies. Els troians de Júpiter són cossos foscos amb espectres de color vermellós, sense trets distintius. No s'ha obtingut evidència ferma de la presència d'aigua, o qualsevol altre compost específic en la seva superfície, però es creu que estan recoberts de tolins, polímers orgànics formats per la radiació del Sol. Les densitats dels troians de Júpiter (mesurat mitjançant l'estudi dels binàries o les corbes de llum de rotacional) varien de 0,8 a 2,5 g·cm-3. Es creu que els troians de Júpiter han estat capturats en les seves òrbites durant les primeres etapes de la formació del sistema solar o una mica més tard, durant la migració dels planetes gegants. El terme «troià» ha arribat a ser utilitzat de manera més general per referir-se a altres petits cossos del Sistema Solar amb relacions similars a cossos més grans: per exemple, també hi ha troians de Mart i troians de Neptú, i Saturn té llunes troianes. La NASA ha anunciat el descobriment d'un troià de la Terra. El terme «asteroide troià» s'entén que habitualment designa específicament els troians de Júpiter a causa que els primers troians van ser descoberts prop de l'òrbita de Júpiter i Júpiter té actualment, de molt, els més coneguts troians.
rdf:langString
طروادة مشتريّة (بالإنجليزية: Jupiter trojans) هي مجموعة كبيرة من الكويكبات والتي تتشارك مع مدار المشتري حول الشمس. بالنسبة للمشتري يميس كل كويكب حول نقطة من نقطتي نقاط لاغرانج L4 أو L5 واللتان تقعان على انحراف 60 درجة أمام وخلف المشتري على التوالي. وتم تقسيم كويكبات طروادة إلى قسمين، القسم الأول يقع في النقطة L4 ويدعى المعسكر الإغريقي وأسماء هذه الكويكبات مشتقة من الأسماء الإغريقية حسب ملحمة الإلياذة. في حين الكويكبات الواقعة في النقطة L5 يدعى بمعسكر طروادة وأسماء هذه الكويكبات مشتقة من أسماء ابطال طروادة وفق الإلياذة. وتمتد هاتين المنطقتين حول نقطتي لاغرانج بنصف محور رئيسي يبلغ 5.2 وحدة فلكية. أول كويكب اكتشف من هذه المجموعة كان أخيل 588، والذي رصده عالم الفلك الألماني ماكس فولف عام 1906. اكتُشف ما مجموعه 9800 طروادة مشترية اعتبارًا من مايو 2021. جرى الاتفاق على تسمية كل منها على اسم شخصية من حرب طروادة في الميثولوجيا اليونانية، ولذلك تُسمى هذه الأجسام «طروادة». يُعتقد أنّ إجمالي عدد الطروادات المشترية التي يفوق قطرها كيلومتر واحد يبلغ نحو مليون، أي ما يساوي تقريبًا عدد المذنبات ذات قطر أكبر من كيلومتر في حزام الكويكبات. وبشكل مشابه للكويكبات الرئيسية في حزام الكويكبات، تُشكِّل الطروادات المشترية عائلات. بدءًا من عام 2004، ظهرت العديد من الطروادات المُشترية في الأدوات الرصدية بمثابة أجسام مُظلمة مع أطياف مُحمرة عديمة الملامح. لم يُحصل على أي دليل راسخ لوجود المياه، أو أي مركب مُحدد آخر على سطوحها، لكن يُعتقد أنها مُغطاة بالثولينات، وهي بوليميرات عضوية تُشكلها أشعة الشمس. تتراوح كثافات الطروادات المُشترية (التي قيست عن طريق منحنيات الضوء الدورانية أو دراسة الأنظمة الثنائية) بين 0.8 و2.5 غرام/سنتيمتر مكعب. يُعتقد أنّه جرى الاستيلاء على الطروادات المُشترية في مداراتها خلال المراحل الأولى من تشكل النظام الشمسي أو بعد ذلك بوقت قليل، وذلك في أثناء هجرة الكواكب العملاقة. يشير مصطلح «كويكب طروادة» بشكل محدد إلى الكويكبات التي تشترك في المدار مع المشتري، أمّا المصطلح العام «طروادة» يُطبق بشكل عام أحيانًا على الأجسام الصغيرة الأخرى في المجموعة الشمسية التي تتميز بعلاقات مشابهة مع أجسام أكبر: على سبيل المثال، يوجد طروادات مريخية وطروادات نبتونية، بالإضافة إلى اكتشاف طروادات أرضية مؤخرًا. عادةً ما يُفهم مصطلح «كويكب طروادة» على أنه يعني بشكل محدد الطروادات المُشترية لأنّ أوّل الطروادات المكتشفة كانت قرب مدار المشتري، ويملك المُشتري حاليًا الطروادات الأكثر شهرة.
rdf:langString
Τα τρωικά αντικείμενα του Δία ή Τρώες του Δία, είναι μεγάλος σχηματισμός αστεροειδών τύπου τρωικών αντικειμένων, οι οποίοι βρίσκονται στην τροχιά του Δία γύρω από τον Ήλιο, και κινείται γύρω από ένα από τα δύο σημεία Λαγκράντζ του Δία (L4 60° μπροστά από τον πλανήτη, και L5, 60° πίσω). Οι αστεροειδείς αυτοί διακρίνονται σε 2 ομάδες, την τρωική (ή τρωικό στρατόπεδο) και την ελληνική (ή ελληνικό στρατόπεδο) καθώς οι αστεροειδής ονομάζονται με τα ονόματα των πρωταγωνιστών της Ιλιάδας. Το πρώτο τρωικό αντικείμενο του Δία ανακαλύφθηκε το 1906 από τον Γερμανό αστρονόμο Μαξ Βολφ και ονομάστηκε 588 Αχιλλεύς. Έκτοτε έχουν ανακαλυφθεί πάνω από 6,5 χιλιάδες τέτοια αντικείμενα έως τον Μάιο του 2017. Ο συνολικός αριθμός αστεροειδών που υπερβαίνει το 1 χιλιόμετρο σε διάμετρο εκτιμάται πως πρέπει να φτάνει το 1 εκατομμύριο, αριθμός σχεδόν όμοιος με τον αριθμό αστεροειδών που η διάμετρος τους υπερβαίνει το 1 χιλιόμετρο στην κύρια ζώνη αστεροειδών πριν τον Δία. Επίσης τα τρωικά αντικείμενα του Δία συγκεντρώνονται σε όπως και αυτοί της κύριας ζώνης. Οι Τρώες αστεροειδείς του Δία έχουν σκοτεινή επιφάνεια με ερυθρό φάσμα χρωμάτων χωρίς άλλα χαρακτηριστικά. Δεν υπάρχουν στοιχεία για την παρουσία νερού πάνω τους, ή άλλων συγκεντρώσεων υλικών, θεωρείται όμως ότι καλύπτονται από , οργανικό πολυμερές υλικό το οποίο σχηματίζεται από την ακτινοβολία του Ήλιου. Οι πυκνότητες των σωμάτων τους ποικίλλουν από 0,8 έως 2,5 g·cm−3. Θεωρείται ότι βρέθηκαν στην θέση που είναι σήμερα κατά τα πρώιμα στάδια του σχηματισμού του Ηλιακού Συστήματος ή σύντομα έπειτα, κατά την διάρκεια της πλανητικής μετανάστευσης των πλανητών γιγάντων. Ο γενικότερος χαρακτηρισμός τρωικός για αστεροειδείς χρησιμοποιείται για τα μικρά σώματα του Ηλιακού Συστήματος τα οποία έχουν παρόμοια σχέση με μεγαλύτερα ουράνια σώματα (στην ίδια τροχιά χωρίς να συγκρούεται), και αντίστοιχα υπάρχουν και τρωικά αντικείμενα του Άρη καθώς και του Ποσειδώνα και του Κρόνου, και ενδεχομένως και της Γης. Τις περισσότερες φορές όμως ο όρος όταν χρησιμοποιείται χωρίς προσδιορισμό υποδηλώνει πως πρόκειται για Τρώα του Δία καθώς ήταν οι πρώτοι που ανακαλύφθηκαν, είναι οι πλέον γνωστοί, καθώς και οι πλέον πολυάριθμοι.
rdf:langString
Les astéroïdes troyens de Jupiter, ou simplement astéroïdes troyens quand il n'y a pas d'ambiguïté, sont des astéroïdes qui partagent l'orbite de la planète Jupiter autour du Soleil, aux alentours des points de Lagrange L4 et L5 du système Soleil-Jupiter, c'est-à-dire 60° en avance ou en retard sur Jupiter. Les troyens de Jupiter forment un groupe d'astéroïdes (divisé en deux sous-groupes dits « camp grec » et « camp troyen » autour de respectivement L4 et L5) clairement identifiable, les deux groupes voisins, le groupe de Hilda et le groupe des centaures, étant sensiblement moins densément peuplés. Les astéroïdes troyens portent ce nom du fait d'une convention qui les nomme d'après les personnages de la guerre de Troie, dans le prolongement du premier découvert en 1906, (588) Achille. Par extension, le terme « troyen » est utilisé pour désigner tout autre petit objet qui partage une relation similaire avec deux autres corps plus gros, comme les troyens de la Terre, de Mars, d'Uranus ou de Neptune, ou encore les satellites troyens de Saturne.
rdf:langString
The Jupiter trojans, commonly called trojan asteroids or simply trojans, are a large group of asteroids that share the planet Jupiter's orbit around the Sun. Relative to Jupiter, each trojan librates around one of Jupiter's stable Lagrange points: either L4, existing 60° ahead of the planet in its orbit, or L5, 60° behind. Jupiter trojans are distributed in two elongated, curved regions around these Lagrangian points with an average semi-major axis of about 5.2 AU. The first Jupiter trojan discovered, 588 Achilles, was spotted in 1906 by German astronomer Max Wolf. More than 9,800 Jupiter trojans have been found as of May 2021. By convention, they are each named from Greek mythology after a figure of the Trojan War, hence the name "trojan". The total number of Jupiter trojans larger than 1 km in diameter is believed to be about 1 million, approximately equal to the number of asteroids larger than 1 km in the asteroid belt. Like main-belt asteroids, Jupiter trojans form families. As of 2004, many Jupiter trojans showed to observational instruments as dark bodies with reddish, featureless spectra. No firm evidence of the presence of water, or any other specific compound on their surface has been obtained, but it is thought that they are coated in tholins, organic polymers formed by the Sun's radiation. The Jupiter trojans' densities (as measured by studying binaries or rotational lightcurves) vary from 0.8 to 2.5 g·cm−3. Jupiter trojans are thought to have been captured into their orbits during the early stages of the Solar System's formation or slightly later, during the migration of giant planets. The term "Trojan Asteroid" specifically refers to the asteroids co-orbital with Jupiter, but the general term "trojan" is sometimes more generally applied to other small Solar System bodies with similar relationships to larger bodies: Mars trojans, Neptune trojans, Uranus trojans and Earth trojans are known to exist. The term "Trojan asteroid" is normally understood to specifically mean the Jupiter trojans because the first Trojans were discovered near Jupiter's orbit and Jupiter currently has by far the most known Trojans.
rdf:langString
Un asteroide troyano de Júpiter o troyano de Júpiter es un objeto astronómico que pertenece a un grupo grande de objetos que comparte la órbita alrededor del Sol del planeta Júpiter. Relacionados con Júpiter, cada troyano libra alrededor de uno de los dos puntos de Lagrange estables de Júpiter: L4, a 60° al frente del planeta en su órbita, y L5, a 60° detrás. Los troyanos de Júpiter están distribuidos en dos regiones alargadas y curvas alrededor de estos puntos de Lagrange con un semieje mayor promedio de aproximadamente 5,2 ua. El primer troyano de Júpiter descubierto fue Aquiles, que fue observado en 1906 por el astrónomo alemán Max Wolf. Un total de 6178 troyanos han sido encontrados hasta enero de 2015. Por convención cada uno ha sido nombrado en alusión a un personaje mitológico de la guerra de Troya (de ahí el nombre troyano). Se cree que el número total de troyanos que exceden de un kilómetro de diámetro son cerca de un millón, aproximadamente igual al número de asteroides del mismo rango de tamaños en el cinturón de asteroides. Como asteroides del cinturón principal, los Troyanos forman familias. Los asteroides troyanos de Júpiter son cuerpos oscuros con espectros rojizos y uniformes. No se ha obtenido evidencia firme de la existencia de agua, materia orgánica u otros compuestos químicos en sus superficies, pero se cree que están cubiertos por tolinas. Las densidades de los troyanos (medidos al estudiar sistemas binarios o curvas de luz) varía entre 0,8 g/cm³ y 2,5 g/cm³. Se piensa que los troyanos fueron capturados en sus órbitas durante las etapas tempranas de la formación del sistema solar o poco después, durante la migración de planetas gigantes. El término «troyano» ha devenido en su uso para referirse más generalmente a otros cuerpos pequeños del sistema solar con relación similar a cuerpos más grandes: por ejemplo, existen los asteroides troyanos de Marte y de Neptuno, y Saturno tiene satélites troyanos. La NASA anunció en 2011 el descubrimiento de un asteroide troyano de la Tierra. Normalmente se entiende que el término «asteroide troyano» se refiere específicamente a los troyanos de Júpiter porque el primero fue descubierto cerca de la órbita de Júpiter y actualmente Júpiter tiene, de lejos, la mayoría de los troyanos conocidos.
rdf:langString
Is éard atá i gceist le hAstaróidigh Thraíocha 500 astaróideach ar a laghad a bhfuil fithisí acu cosúil le fithis Iúpatair, iad suite 60° os comhair an phláinéid sin is taobh thiar de, mar a bhfuil siad gafa go cobhsaí. Ainmníodh iad as laochra an Íliaid.
rdf:langString
Troya Jupiter adalah kelompok besar dari benda langit yang berbagi orbit dengan planet Jupiter yang sama-sama mengelilingi matahari.
rdf:langString
목성 트로이군은 목성의 라그랑주점 L4와 L5 에 위치하는 소행성들의 집합이다. 궤도장반경은 5.05에서 5.35 AU이며, 목성과 거의 같은 주기를 갖는다. 1906년 독일의 천문학자 막스 볼프가 L4에서 를 발견한 이래로 2005년 8월까지 L4에서 1108개, L5에서 718개의 소행성이 발견되었다. 가장 큰 트로이 소행성은 L4의 와 L5의 이며 가장 큰 천체는 624 헥토르이다. L4에 있는 소행성은 그리스 군을 따서 명명되며 L5의 소행성은 트로이 군사들을 따서 명명되는데 L4의 와 L5의 는 반대로 되어 있다.
rdf:langString
Il campo gravitazionale di Giove, insieme a quello del Sole, controlla un sistema di asteroidi, detti asteroidi troiani, situati in corrispondenza di alcuni punti di equilibrio del sistema gravitazionale Sole-Giove, i punti di Lagrange, in cui è nulla la risultante tra l'attrazione gravitazionale complessiva esercitata da questi due corpi celesti e la forza centrifuga apparente. In particolare, il maggiore addensamento di asteroidi si ha in corrispondenza dei punti L4 ed L5 (che, rispettivamente, precede e segue di 60° Giove nel suo tragitto orbitale), poiché il triangolo di forze con vertici Giove-Sole-L4 oppure Giove-Sole-L5 permette ad essi di avere un'orbita stabile. Gli asteroidi troiani si distribuiscono in due regioni oblunghe e curve attorno ai punti lagrangiani, e possiedono orbite attorno al Sole con semiasse maggiore medio di circa 5,2 UA. Il primo asteroide troiano, 588 Achilles, fu scoperto nel 1906 da Max Wolf; al 2011 se ne conoscono 4.916, ma si ritiene che il numero di troiani più grandi di 1 km sia dell'ordine del milione, quasi uguale a quello previsto per gli asteroidi più grandi di 1 km della fascia principale. Come accade nella maggior parte delle cinture asteroidali, i troiani costituiscono delle famiglie. I nomi degli asteroidi troiani di Giove derivano da quelli degli eroi che, secondo la mitologia greca, presero parte alla Guerra di Troia; i troiani di Giove si dividono in due gruppi principali: il campo greco (o gruppo di Achille), posto sul punto L4, in cui gli asteroidi hanno i nomi degli eroi greci, e il campo troiano (o gruppo di Patroclo), sul punto L5, i cui asteroidi hanno il nome degli eroi troiani. Tuttavia, alcuni asteroidi non seguono questo schema: 617 Patroclus e 624 Hektor vennero denominati prima che venisse scelto di operare questa divisione; di conseguenza, un eroe greco appare nel campo troiano e un eroe troiano si trova nel campo greco.
rdf:langString
木星のトロヤ群 (Jupiter Trojan) は、太陽の周りを公転する軌道を木星と共有する小惑星の大きなグループである。木星に対して、それぞれの小惑星は、軌道上の木星から前方または後方に60°離れた2つのラグランジュ点（L4またはL5）のどちらかの周辺に位置する。トロヤ群の小惑星は、これら2つの点の周りの細長い領域で、軌道長半径の平均が5.2天文単位の軌道に分布する。 最初に発見されたトロヤ群の小惑星は、1906年にドイツの天文学者マックス・ヴォルフが発見した (588) アキレスである。2012年11月時点で、合計で5,425個のトロヤ群の小惑星が発見されている。「トロヤ群」という名前は、慣習により、それぞれの小惑星にトロヤ戦争の人物に因む名前を付けていたためである。直径1kmを超える木星のトロヤ群の合計数は、小惑星帯にある1km以上の小惑星の数とほぼ同じ100万個程度であると見積もられている。また、小惑星帯と同様に、トロヤ群の中にも小惑星族がある。 木星のトロヤ群の小惑星は、赤みがかった暗色で、特徴のないスペクトルを持つ。表面上に水や有機化合物、その他の化合物が存在する確かな証拠は得られていない。二重小惑星や光度曲線の観測から推測された密度は、0.8から2.5g/cm3である。トロヤ群は、太陽系の形成と進化の初期段階で、木星型惑星のマイグレーションが起こった頃に、その軌道に捕獲されたものと考えられている。 トロヤ群という名称は、木星のトロヤ群以外にも、もっと一般的に、より大きい天体と同様の関係にある太陽系小天体に対しても用いられる。例えば、火星のトロヤ群、海王星のトロヤ群、土星のトロヤ衛星がある。また、アメリカ航空宇宙局により、地球のトロヤ群小惑星 2010 TK7が発見されている。ただし、最初に見つかったトロヤ群の小惑星は木星の軌道上にあり、また木星は現在、群を抜いて多くのトロヤ群小惑星を持つため、単に「トロヤ群」「トロヤ群の小惑星」と言う場合は特に木星にあるトロヤ群と、それに属する小惑星を指す。
rdf:langString
Jupiters trojaner är två grupper av asteroider i planeten Jupiters omloppsbana vid dess lagrangepunkter, L4 som ligger 60 grader före, och L5 som ligger 60 grader efter planeten själv. Bara i L4 beräknas att det finns 160 000 objekt som är större än 1 km i diameter. Asteroiderna är uppkallade efter personer i Iliaden. Konventionen är att asteroiderna i L4 har namn efter de grekiska hjältarna och L5 efter de trojanska, men det finns två avvikelser - 617 Patroclus (efter greken Patroklos) ligger i L5 medan 624 Hektor (efter trojanen Hektor) ligger i L4. Avvikelserna beror på att dessa asteroider fick sina namn i ett tidigt skede, innan konventionen hade bestämts.
rdf:langString
Os asteroides troianos de Júpiter (AO 1945: asteróides troianos de Júpiter), habitualmente chamados de troianos ou asteroides troianos, são um grande grupo de objetos que dividem a órbita do planeta Júpiter em torno do Sol. Tais asteroides agrupam-se em dois pontos, os pontos de Lagrange de estabilidade L4 e L5, que localizam-se 60° à frente e atrás do planeta, respectivamente, com um semieixo maior de aproximadamente 5,2 UA. O primeiro asteroide troiano conhecido, 588 Achilles, foi descoberto em 1906 pelo astrônomo alemão Max Wolf. 6 178 asteroides troianos de Júpiter foram encontrados até janeiro de 2015. Acredita-se que o número total de troianos de Júpiter seja em torno de um milhão, aproximadamente igual ao número de asteroides maiores que 1 km no cinturão de asteroides. Assim como asteroides do cinturão principal, troianos de Júpiter formam famílias. Troianos de Júpiter são corpos escuros e com espectro avermelhado. Não há evidência de água, matéria orgânica ou outros compostos químicos em suas superfícies. A densidade dos asteroides troianos (medida de maneira semelhante à que é feita para estrelas binárias) varia entre 0,8 e 2,5 g·cm−3. Acredita-se que troianos de Júpiter foram capturados em suas órbitas atuais nos estágios iniciais da formação do Sistema Solar, ou um pouco depois, durante o processo de migração dos gigantes gasosos.
rdf:langString
Троянские астероиды Юпитера — это две крупные группы астероидов, движущихся вокруг Солнца почти в окрестностях точек Лагранжа L4 и L5 Юпитера в орбитальном резонансе 1:1. Эти астероиды называют по именам персонажей Троянской войны, описанных в Илиаде. Существует традиция называть астероиды вокруг точки L4 именами греческих героев, а вокруг точки L5 — защитников Трои. Гектор и Патрокл оказались «не на своих местах», поскольку эта традиция сложилась позже. Первого «Троянца» обнаружил в 1906 году немецкий астроном Макс Вольф. «Ахейский лагерь» (или «Греки»): (588) Ахиллес, (624) Гектор, (659) Нестор, (911) Агамемнон, (1143) Одиссей, (1404) Аякс, (1437) Диомед, (1583) Антилох, (1647) Менелай и др. Опережают Юпитер на 60°. «Троянский лагерь» (или собственно «Троянцы»): (617) Патрокл, (884) Приам, (1172) Эней, (12649) Асканий, (1173) Анхис, (1208) Троил и др. — отстают на 60°. По состоянию на февраль 2020 в обеих группах у Юпитера обнаружено 6178 таких астероидов, причём греков в L4 почти в два раза больше, чем троянцев в L5. В более широком смысле «троянцы» — астероиды, находящиеся в окрестностях точек Лагранжа L4 и L5 любой планеты. Кроме троянцев Юпитера известны троянцы Земли, Марса, Урана и Нептуна.
rdf:langString
特洛伊群小行星是與木星共用軌道，一起繞著太陽運行的一大群小行星。從固定在木星上的座標系統來看，他們是在所謂的拉格朗日點中穩定的兩個點，分別位於木星軌道前方（L4）和後方（L5）60度的位置上。 依照原本的規範，特洛伊小行星的軌道半長軸是介於5.05至5.40天文單位，並且在是在兩個拉格朗日點的一段弧形區域內。這個規範現在也適用在其他天體的相似情況下，而在這些情形下會標示出主要的天體。例如：海王星的特洛伊小行星。 在2006年，夏威夷凱克天文台的一個小組宣佈，他們曾經測量到一個小行星（617）普特洛克勒斯（Patroclus）的密度比結冰的水還要低，因而建議這是一對小行星，而且許多特洛伊小行星都可能是雙星。彗星或柯伊伯带天體在大小和組成上（冰與包覆在外圍的塵埃），也是可能的對象。而在未來，他們可能才是主要的小行星帶天體。（reference: 2.Feb issue of Nature）
rdf:langString
Троянські астероїди Юпітера — група астероїдів, що знаходяться в околицях точок Лагранжа L4 і L5 Юпітера в орбітальному резонансі 1:1. Ці астероїди називають по іменах персонажів Троянської війни, описаних у Іліаді. Існує традиція називати астероїди навколо точки L4 іменами грецьких героїв, а навколо точки L5 — захисників Трої. Гектор і Патрокл виявилися «не на своїх місцях», оскільки ця традиція склалася пізніше. «Ахейській табір» (або «Греки»): (588) Ахіллес, (624) Гектор, , , , , (1437) Діомед, , та ін. Випереджають Юпітер на 60°. «Троянський табір» (або власне «Троянці»): (617) Патрокл, , , , та ін. Відстають від Юпітера на 60°. Всього на жовтень 2010 року відкрито 1733 троянців в точці L5 і 2793 греків у L4. У більш широкому сенсі «троянці» — астероїди, що знаходяться в околицях точок Лагранжа L4 і L5 будь-якої планети. Крім троянців Юпітера відомі троянці Землі, Марса, Нептуна і Урана.
xsd:nonNegativeInteger
39251
