John Dickinson (politician)
http://dbpedia.org/resource/John_Dickinson_(politician)
John Dickinson (* 2. November 1732 im Talbot County, Province of Maryland; † 14. Februar 1808 in Wilmington, Delaware) war ein Politiker und Gründervater der Vereinigten Staaten.
rdf:langString
John Dickinson, né le 2 novembre 1732 dans le comté de Talbot (Maryland) et mort le 14 février 1808 à Wilmington (Delaware), est un avocat et politicien américain. Il fut une grande figure de la Révolution américaine, impliqué dans chaque débat de 1765 à 1789.
rdf:langString
ジョン・ディキンソン（John Dickinson, 1732年11月8日 - 1808年2月14日）は、アメリカ合衆国の弁護士、政治家。アメリカ独立戦争において大陸軍の指揮官を務め、大陸会議ではペンシルベニア邦とデラウェア邦の代表を務めた。また同時期にペンシルベニア邦とデラウェア邦の知事も務めた。ディキンソンは穏健派の指導者としてイギリス本国との和解を望み、独立宣言を時期尚早としたが、独立後はこれを認め、連合規約の起草などに尽くした。
rdf:langString
존 디킨슨(John Dickinson, 1732년 11월 13일 ~ 1808년 2월 14일)는 미국의 변호사, 정치가로 미국 독립 전쟁에서 대륙군의 지휘관을 맡았으며, 대륙회의에서는 펜실베이니아 식민지와 델라웨어 식민지의 대표를 맡았다. 또한 같은 시기에 과 의 주지사를 지냈다. 디킨스는 온건파 지도자로 영국 본국과의 화해를 원했으며 독립 선언을 시기상조라고 생각했지만, 독립 후에는 이를 인정하고 연합규약의 초안 등에 힘썼다.
rdf:langString
John Dickinson (Talbot County (Maryland), 8 november 1732, - Wilmington (Delaware), 14 februari 1808) was een Amerikaans advocaat en politicus, actief in Philadelphia (en Pennsylvania in het algemeen) en Wilmington. Hij was een officier in het Continental Army tijdens de Amerikaanse Onafhankelijkheidsoorlog. Verder was hij aanwezig bij het Continental Congress (voor Pennsylvania én Delaware) en de Constitutional Convention. Later werd hij gouverneur van Delaware (1781-1782) en van Pennsylvania (1782-1785)
rdf:langString
John Dickinson (ur. 8 listopada 1732, zm. 14 lutego 1808) – amerykański polityk, sygnatariusz Konstytucji Stanów Zjednoczonych.
rdf:langString
约翰·迪金森（1732年11月－1808年2月14日），是一名美利坚合众国宪法签署人，政治家。1767年至1768年期间，他撰写了十二封《宾夕法尼亚农民的来信》，而被称之为“革命的笔者”。作为第一次大陆会议的成员，他起草了1774年《》；在第二次大陆会议上，起草了1775年《橄榄枝请愿书》，试图与英国国王斡旋。当这些努力失败后，他与托马斯·杰斐逊合作撰写最终版本、1775年《》。当会议决定寻求独立时，迪金森供职于委员会并起草《》，并签署1776年至177年的《邦联条例》 迪金森之后担任1786年安纳波利斯大会主席，该大会之后改称“1787年制宪会议”，此后迪金森担任特拉华州的代表。 1768年，他撰写《自由之歌》，并在美国独立战争中担任军事将领、特拉华主席、宾夕法尼亚主席，并在最有势利的北美殖民者之间斡旋。在迪金森去世后，托马斯·杰斐逊总统称赞他为“当不列颠王国进攻时，他与首批独立主张者一同为国家权力抗争。他的名字将在伟大独立运动历史中永存。” 约翰·迪金森和妻子创建了迪金森学院（最初命名为“约翰和玛丽学院”）。此外宾夕法尼亚州立大学的和特拉华大学的迪金森综合楼（Dickinson Complex）都以他命名。
rdf:langString
جون ديكنسون (13 نوفمبر 1732 - 14 فبراير 1808)، هو أحد الآباء المؤسسين للولايات المتحدة الأمريكية. تعود أصول ديكنسون لمدينة فيلادلفيا في ولاية بنسلفانيا ومدينة ويلمنجتون في ولاية ديلاوير. عمل كمحامي وسياسي واشتهر بلقب «رجل الثورة البنسلفاني» بسبب كتابته 12 مقال بعنوان «رسائل من مزارع في بنسلفانيا». نشرت المقالات تباعًا بين عامي 1767 و1768. كان ديكنسون أحد أعضاء الكونغرس القاري الأول، كما كان أحد الموقعين على الرابطة القارية. صاغ ديكنسون جزء كبير من العريضة الموجهة للملك عام 1774، وكتب عريضة غصن الزيتون في عام 1775 عندما كان عضوًا في الكونغرس القاري الثاني. أعاد ديكنسون صياغة ما كتبه توماس جيفرسون ووضع عام 1775 المسودة النهائية للإعلان الذي صرحوا فيه عن أسباب حمل السلاح وضرورته، وذلك بعد فشل المحاولتين السابقتين في التفاوض مع الملك جورج الثالث -ملك بريطانيا العظمى. أثناء مطالبة الكونغرس بالا
rdf:langString
John Dickinson (8. listopadu 1732 Talbot County – 14. února 1808 Wilmington) byl americký politik, jeden z otců zakladatelů Spojených států. Vystudoval právo na Inns of Court Middle Temple v Londýně. Po návratu do Ameriky pracoval jako advokát ve Filadelfii. Pod pseudonymem „A Farmer“ vydal v letech 1767–1768 sérii dvanácti článků formou dopisů, které brojily proti Townshendovým zákonům, jež v britských koloniích v Severní Americe zaváděly nepřímé daně na spotřební zboží. Tyto články jsou dnes známy jako Letters from a Farmer in Pennsylvania a měly značný vliv na americké veřejné mínění. Byl pak zastupitelem na prvním i druhém kontinentálním kongresu. V letech 1776–1777 napsal první verzi Článků Konfederace a trvalé unie (de facto první americká ústava). Jeho hvězda v rodící se americké po
rdf:langString
John DICKINSON (13a de Novembro [laŭ Julia kalendaro la 2an de Novembro] 1732 – 14a de Februaro, 1808), unu el la Patroj-fondintoj de Usono Li estis advokato kaj politikisto el Filadelfio (Pensilvanio), kaj Wilmington (Delavaro), konata kiel "Penman of the Revolution" (Plumverkisto de la Revolucio) pro siaj dek du Leteroj el Farmisto en Pensilvanio, publikigitaj unuope en 1767 kaj 1768. Dickinson poste servis kiel prezidento de la Annapolis Konvencio en 1786, kiu alvokis al la Konstitucifara Konvencio de 1787. Dickinson partoprenis en la konvencio kiel delegito el Delavaro.
rdf:langString
John Dickinson (Condado de Talbot, Maryland, 2 de noviembre de 1732 - Wilmington, Delaware, 14 de febrero de 1808) fue un político y Padre de la Patria de Estados Unidos. De religión cuáquera, Dickinson provenía de una familia de hacendados y cultivadores de tabaco y trabajó como terrateniente y abogado de notable fortuna. Implicado tempranamente en la política estadual de Pensilvania, fue un opositor moderado a la política del Imperio Británico con las Trece Colonias, se opuso a la Ley del sello de 1765 y actuó como delegado en la reunión de las colonias celebrada del 7 al 25 de octubre de 1765 en Nueva York.
rdf:langString
John Dickinson (Trappe, 13 novembre 1732 – Wilmington, 14 febbraio 1808) è stato un politico e avvocato statunitense. Fu uno dei padri fondatori degli Stati Uniti, noto come "Penman of the Revolution" ("scrittore della rivoluzione") per le sue dodici Letters from a Farmer in Pennsylvania, pubblicate individualmente nel 1767 e nel 1768. In qualità di membro del Primo congresso continentale, dove era un firmatario dell', Dickinson redasse la maggior parte della Petizione del 1774 al re Giorgio III, e poi, come membro del Secondo congresso continentale, scrisse la Olive Branch Petition del 1775. Quando questi due tentativi di negoziare con il re Giorgio III fallirono, Dickinson rielaborò il linguaggio di Thomas Jefferson e scrisse la bozza finale della Dichiarazione delle cause e della necess
rdf:langString
John Dickinson, född den 20 november 1732, död den 14 februari 1808, var en amerikansk advokat och politiker från Philadelphia, Pennsylvania och Wilmington, Delaware. Han var officer under Amerikanska revolutionen, en kontinentalkongressdelegat från Pennsylvania och Delaware, delegat till U.S. Constitutional Convention of 1787, President of Delaware och President of Pennsylvania. Han var på sin tid en av de mest välbärgade personerna i det brittiska Amerika och är känd som "the Penman of the Revolution" för sina . Då Thomas Jefferson hörde nyheten om hans död beskrev han honom som "among the first of the advocates for the rights of his country when assailed by Great Britain" vars "name will be consecrated in history as one of the great worthies of the revolution." och Penn State Universit
rdf:langString
Джон Дикинсон (англ. John Dickinson; ноябрь 1732, Мэриленд — 14 февраля 1808, Делавэр) — американский политический деятель, адвокат, конгрессмен. Родился в Мэриленде, был сыном зажиточного фермера. Первоначально получил домашнее образование, позже изучал право в Филадельфии и Лондоне. Сначала получил адвокатскую практику в Филадельфии, затем избирался в конгресс Пенсильвании. Внёс значительный вклад в деятельность Филадельфийского конвента, однако вскоре оставил его из-за болезни. Последние годы жизни посвятил политической публицистике.
rdf:langString
Ди́кінсон Джон (1732—1808) — американський політичний діяч, адвокат, . Народився у Меріленді, син заможного фермера. Дікінсон отримав освіту вдома, своїх батьків і недавніх іммігрантів, найнятих для цієї мети. Серед них був пресвітеріанський пізніше священик Френсіс Елісон, який заснував Академію Нью-Лондона в окрузі Честер, штат Пенсільванія. Найважливішим його був наставник, який став другом на все життя і який пізніше став першим головним суддею та канцлером Делавера . Дікінсон був не по роках розвиненим і енергійним, і незважаючи на його любов до Поплар Холла та його сім'ї, тягнувся у Філадельфію.
rdf:langString
rdf:langString
جون ديكنسون (سياسي)
rdf:langString
John Dickinson
rdf:langString
John Dickinson (Politiker)
rdf:langString
John Dickinson
rdf:langString
John Dickinson
rdf:langString
John Dickinson
rdf:langString
John Dickinson
rdf:langString
John Dickinson (politician)
rdf:langString
ジョン・ディキンソン (政治家)
rdf:langString
존 디킨슨 (1732년)
rdf:langString
John Dickinson
rdf:langString
John Dickinson
rdf:langString
Дикинсон, Джон
rdf:langString
John Dickinson (politiker)
rdf:langString
约翰·迪金森
rdf:langString
Джон Дикінсон
xsd:integer
38055307
xsd:integer
720561038
rdf:langString
جون ديكنسون (13 نوفمبر 1732 - 14 فبراير 1808)، هو أحد الآباء المؤسسين للولايات المتحدة الأمريكية. تعود أصول ديكنسون لمدينة فيلادلفيا في ولاية بنسلفانيا ومدينة ويلمنجتون في ولاية ديلاوير. عمل كمحامي وسياسي واشتهر بلقب «رجل الثورة البنسلفاني» بسبب كتابته 12 مقال بعنوان «رسائل من مزارع في بنسلفانيا». نشرت المقالات تباعًا بين عامي 1767 و1768. كان ديكنسون أحد أعضاء الكونغرس القاري الأول، كما كان أحد الموقعين على الرابطة القارية. صاغ ديكنسون جزء كبير من العريضة الموجهة للملك عام 1774، وكتب عريضة غصن الزيتون في عام 1775 عندما كان عضوًا في الكونغرس القاري الثاني. أعاد ديكنسون صياغة ما كتبه توماس جيفرسون ووضع عام 1775 المسودة النهائية للإعلان الذي صرحوا فيه عن أسباب حمل السلاح وضرورته، وذلك بعد فشل المحاولتين السابقتين في التفاوض مع الملك جورج الثالث -ملك بريطانيا العظمى. أثناء مطالبة الكونغرس بالاستقلال عن بريطانيا العظمى، عمل ديكنسون في اللجنة التي كتبت المعاهدة المعيارية، ثم كتب المسودة الأولى لوثائق الكونفدرالية والاتحاد الدائم عام 1776- 1777. ترأس ديكنسون عام 1786 مؤتمر أنابوليس الذي دعا للمؤتمر الدستوري لعام 1787. حضر ديكنسون المؤتمر كممثل عن ولاية ديلاوير. كتب ديكنسون ذا ليبرتي سونغ -أنشودة الحرية- عام 1768، وعمل كضابط ميليشيا أثناء الثورة الأمريكية وكحاكم لديلاوير وبنسلفانيا. كان ديكنسون من أغنى الرجال في المستعمرات البريطانية الأمريكية. بعد وفاته، أشاد به الرئيس جيفرسون حين قال: «كان من أوائل المدافعين عن حقوق البلد خلال فترة هجوم بريطانيا العظمى، وسيكرس التاريخ اسمه كواحد من أعظم شرفاء الثورة». سميت كلية ديكنسون (الاسم الأصلي كلية جون وماري) على اسمه واسم زوجته -ماري نوريس ديكنسون، وكذلك كلية ديكنسون للقانون في جامعة بنسلفانيا ومجمع ديكنسون بجامعة ديلاوير. إضافةً لذلك، افتتحت مدرسة جون ديكنسون الثانوية في عام 1959 لتنضم إلى مجموعة مدارس شمال ديلاوير العامة.
rdf:langString
John Dickinson (8. listopadu 1732 Talbot County – 14. února 1808 Wilmington) byl americký politik, jeden z otců zakladatelů Spojených států. Vystudoval právo na Inns of Court Middle Temple v Londýně. Po návratu do Ameriky pracoval jako advokát ve Filadelfii. Pod pseudonymem „A Farmer“ vydal v letech 1767–1768 sérii dvanácti článků formou dopisů, které brojily proti Townshendovým zákonům, jež v britských koloniích v Severní Americe zaváděly nepřímé daně na spotřební zboží. Tyto články jsou dnes známy jako Letters from a Farmer in Pennsylvania a měly značný vliv na americké veřejné mínění. Byl pak zastupitelem na prvním i druhém kontinentálním kongresu. V letech 1776–1777 napsal první verzi Článků Konfederace a trvalé unie (de facto první americká ústava). Jeho hvězda v rodící se americké politice ovšem pohasla poté, co roku 1776 hlasoval proti Deklaraci nezávislosti, protože stále doufal ve smír s Brity. Revoluce se přesto účastnil. Po jejím vítězství se stáhl do politiky regionální. V roce 1881 se stal guvernérem státu Delaware, v letech 1782–1785 byl guvernérem státu Pensylvánie.
rdf:langString
John Dickinson (* 2. November 1732 im Talbot County, Province of Maryland; † 14. Februar 1808 in Wilmington, Delaware) war ein Politiker und Gründervater der Vereinigten Staaten.
rdf:langString
John DICKINSON (13a de Novembro [laŭ Julia kalendaro la 2an de Novembro] 1732 – 14a de Februaro, 1808), unu el la Patroj-fondintoj de Usono Li estis advokato kaj politikisto el Filadelfio (Pensilvanio), kaj Wilmington (Delavaro), konata kiel "Penman of the Revolution" (Plumverkisto de la Revolucio) pro siaj dek du Leteroj el Farmisto en Pensilvanio, publikigitaj unuope en 1767 kaj 1768. Kiel membro de la Unua Kontinenta Kongreso, kie li estis subskribinto de la Kontinenta Asocio, Dickinson skizis plej el la Peticio al la Reĝo de 1774, kaj poste, kiel membro de la Dua Kontinenta Kongreso, verkis en 1775 la Olivarbabranĉan Peticion. Kiam tiuj du klopodoj negocadi kun la reĝo Georgo la 3-a de Granda Britio malsukcesis, Dickinson reverkis la lingvaĵon de Thomas Jefferson kaj verkis la finan skizon de la Deklaracio de la Kaŭzoj kaj Neceso Ekuzi Armilojn de 1775. Kiam la Kongreso poste decidis intenci la sendependecon el Granda Britio, Dickinson servis en la komitato kiu verkis la Modelan Traktaton kaj poste verkis la unuan skizon de la Artikoloj de Konfederacio kaj Senĉesa Unuiĝo de 1776–1777. Dickinson poste servis kiel prezidento de la Annapolis Konvencio en 1786, kiu alvokis al la Konstitucifara Konvencio de 1787. Dickinson partoprenis en la konvencio kiel delegito el Delavaro. Li ankaŭ verkis "The Liberty Song" en 1768, estis milicoficiro dum la Usona Revolucio, prezidento de Delavaro, prezidento de Pensilvanio, kaj estis inter la plej riĉaj homoj en la pra-usonaj Britaj kolonioj.
rdf:langString
John Dickinson (Condado de Talbot, Maryland, 2 de noviembre de 1732 - Wilmington, Delaware, 14 de febrero de 1808) fue un político y Padre de la Patria de Estados Unidos. De religión cuáquera, Dickinson provenía de una familia de hacendados y cultivadores de tabaco y trabajó como terrateniente y abogado de notable fortuna. Implicado tempranamente en la política estadual de Pensilvania, fue un opositor moderado a la política del Imperio Británico con las Trece Colonias, se opuso a la Ley del sello de 1765 y actuó como delegado en la reunión de las colonias celebrada del 7 al 25 de octubre de 1765 en Nueva York. Ante el enojo de los colonos por las leyes británicas que les imponían nuevos tributos, Dickinson en 1767 escribió sus Cartas de un granjero de Pensilvania, textos donde defendió las libertades de las Trece Colonias indicando que los poderes gubernativos de Gran Bretaña tenían límites respecto de sus colonias de América del Norte; Dickinson admitía que el Parlamento de Londres tuviera competencia sobre los asuntos que afectaban a la totalidad del Imperio Británico, pero terminaba insistiendo en que las cuestiones internas de cada colonia debían regularse por sus propios habitantes, lo cual generó una fuerte conmoción ideológica entre británicos y colonos, siendo que las Cartas fueron publicadas en Londres, Dublín, y París, haciendo famoso a Dickinson fuera de su tierra natal. En los años 1774 y 1775 participó en los dos Congresos Continentales, como delegado de Pensilvania, oponiéndose a una solución violenta, y donde defendió la resolución pacífica de los problemas de las colonias con el gobierno del rey Jorge III y escribió, basándose en un borrador de Thomas Jefferson, la Declaration of the Causes and Necessity of Taking Up Arms y, más tarde, la Olive Branch Petition (Petición de la rama de olivo), considerado como el último intento de evitar la Guerra de Independencia de los Estados Unidos mediante un acuerdo entre colonos y autoridades británicas. Dickinson fue acusado de lealista cuando en 1775 insistió ante sus colegas en que las Trece Colonias debían buscar influencias ante la corte de Londres en lugar de proclamar una ruptura con Gran Bretaña. Al dificultarse la posibilidad de un entendimiento entre Gran Bretaña y las Trece Colonias a inicios de 1776, Dickinson volvió a pedir cautela a los demás miembros del Congreso, instando a buscar al menos un aliado poderoso en Europa (pudiendo ser Francia o España) antes de enfrentarse al poderío británico. Cuando la crisis precipitó la Declaración de Independencia de los Estados Unidos en julio de 1776, Dickinson mantuvo su oposición a esta decisión, pero alegando que no lo hacía por lealtad a Gran Bretaña sino por considerar que proclamar la independencia resultaba prematuro y apresurado, negándose a suscribir el documento. No obstante, se plegó a obedecer la decisión de la mayoría y siguió cumpliendo sus deberes en la milicia independentista de Pensilvania contra un ataque militar británico Del 13 de noviembre de 1781 al 7 de noviembre de 1782 Dickinson ocupó el cargo de , equivalente a la de Gobernador. El mismo puesto ocupó en el 18 de octubre de 1785 en Pennsylvania. En 1793, se incorporó al Partido Demócrata-Republicano en el , de donde era miembro desde 1781. El Dickinson College, de Carlisle (Pensilvania) fue nombrado así en su honor. En la Parte II de la serie de HBO de 2008 , basada en el libro de David McCullough, el papel de Dickinson fue interpretado por Zeljko Ivanek.
rdf:langString
John Dickinson, né le 2 novembre 1732 dans le comté de Talbot (Maryland) et mort le 14 février 1808 à Wilmington (Delaware), est un avocat et politicien américain. Il fut une grande figure de la Révolution américaine, impliqué dans chaque débat de 1765 à 1789.
rdf:langString
ジョン・ディキンソン（John Dickinson, 1732年11月8日 - 1808年2月14日）は、アメリカ合衆国の弁護士、政治家。アメリカ独立戦争において大陸軍の指揮官を務め、大陸会議ではペンシルベニア邦とデラウェア邦の代表を務めた。また同時期にペンシルベニア邦とデラウェア邦の知事も務めた。ディキンソンは穏健派の指導者としてイギリス本国との和解を望み、独立宣言を時期尚早としたが、独立後はこれを認め、連合規約の起草などに尽くした。
rdf:langString
존 디킨슨(John Dickinson, 1732년 11월 13일 ~ 1808년 2월 14일)는 미국의 변호사, 정치가로 미국 독립 전쟁에서 대륙군의 지휘관을 맡았으며, 대륙회의에서는 펜실베이니아 식민지와 델라웨어 식민지의 대표를 맡았다. 또한 같은 시기에 과 의 주지사를 지냈다. 디킨스는 온건파 지도자로 영국 본국과의 화해를 원했으며 독립 선언을 시기상조라고 생각했지만, 독립 후에는 이를 인정하고 연합규약의 초안 등에 힘썼다.
rdf:langString
John Dickinson (Trappe, 13 novembre 1732 – Wilmington, 14 febbraio 1808) è stato un politico e avvocato statunitense. Fu uno dei padri fondatori degli Stati Uniti, noto come "Penman of the Revolution" ("scrittore della rivoluzione") per le sue dodici Letters from a Farmer in Pennsylvania, pubblicate individualmente nel 1767 e nel 1768. In qualità di membro del Primo congresso continentale, dove era un firmatario dell', Dickinson redasse la maggior parte della Petizione del 1774 al re Giorgio III, e poi, come membro del Secondo congresso continentale, scrisse la Olive Branch Petition del 1775. Quando questi due tentativi di negoziare con il re Giorgio III fallirono, Dickinson rielaborò il linguaggio di Thomas Jefferson e scrisse la bozza finale della Dichiarazione delle cause e della necessità di prendere le armi del 1775. Quando il Congresso decise poi di cercare l'indipendenza dalla Gran Bretagna, Dickinson fece parte della commissione che scrisse il Trattato modello, e poi scrisse la prima bozza degli Articoli della Confederazione e dell'Unione Perpetua del 1776-1777. Dickinson in seguito servì come presidente della Convenzione di Annapolis del 1786, che richiedeva la Convenzione costituzionale del 1787. Dickinson partecipò alla Convenzione come delegato del Delaware. Ha scritto "The Liberty Song" nel 1768, fu un ufficiale della milizia durante la rivoluzione americana, presidente del Delaware, presidente della Pennsylvania, ed era tra gli uomini più ricchi delle colonie britanniche americane. Alla morte di Dickinson, l'allora presidente statunitense Thomas Jefferson lo riconobbe "tra i primi sostenitori dei diritti del suo Paese quando viene assalito dalla Gran Bretagna e il suo nome verrà consacrato nella storia come uno dei grandi degni della rivoluzione". Insieme a sua moglie, Mary Norris Dickinson, gli è stato intitolato il (originariamente John and Mary's College), nonché la Dickinson School of Law della Pennsylvania State University, il Dickinson Complex dell'Università del Delaware e la John Dickinson High School, aperta nel 1959 come parte delle scuole pubbliche nel nord del Delaware.
rdf:langString
John Dickinson (Talbot County (Maryland), 8 november 1732, - Wilmington (Delaware), 14 februari 1808) was een Amerikaans advocaat en politicus, actief in Philadelphia (en Pennsylvania in het algemeen) en Wilmington. Hij was een officier in het Continental Army tijdens de Amerikaanse Onafhankelijkheidsoorlog. Verder was hij aanwezig bij het Continental Congress (voor Pennsylvania én Delaware) en de Constitutional Convention. Later werd hij gouverneur van Delaware (1781-1782) en van Pennsylvania (1782-1785)
rdf:langString
John Dickinson (ur. 8 listopada 1732, zm. 14 lutego 1808) – amerykański polityk, sygnatariusz Konstytucji Stanów Zjednoczonych.
rdf:langString
John Dickinson, född den 20 november 1732, död den 14 februari 1808, var en amerikansk advokat och politiker från Philadelphia, Pennsylvania och Wilmington, Delaware. Han var officer under Amerikanska revolutionen, en kontinentalkongressdelegat från Pennsylvania och Delaware, delegat till U.S. Constitutional Convention of 1787, President of Delaware och President of Pennsylvania. Han var på sin tid en av de mest välbärgade personerna i det brittiska Amerika och är känd som "the Penman of the Revolution" för sina . Då Thomas Jefferson hörde nyheten om hans död beskrev han honom som "among the first of the advocates for the rights of his country when assailed by Great Britain" vars "name will be consecrated in history as one of the great worthies of the revolution." och Penn State University's är uppkallade efter John Dickinson.
rdf:langString
Джон Дикинсон (англ. John Dickinson; ноябрь 1732, Мэриленд — 14 февраля 1808, Делавэр) — американский политический деятель, адвокат, конгрессмен. Родился в Мэриленде, был сыном зажиточного фермера. Первоначально получил домашнее образование, позже изучал право в Филадельфии и Лондоне. Сначала получил адвокатскую практику в Филадельфии, затем избирался в конгресс Пенсильвании. Прославился в колониях борьбой против британских налогов. Впрочем, в 1776 году голосовал против независимости и не подписал Декларацию независимости. Вступил в Континентальную армию. Возглавил редакционную комиссию по Статьям конфедерации, но в 1786 году пришёл к выводу, что их нужно изменить. Внёс значительный вклад в деятельность Филадельфийского конвента, однако вскоре оставил его из-за болезни. Последние годы жизни посвятил политической публицистике.
rdf:langString
约翰·迪金森（1732年11月－1808年2月14日），是一名美利坚合众国宪法签署人，政治家。1767年至1768年期间，他撰写了十二封《宾夕法尼亚农民的来信》，而被称之为“革命的笔者”。作为第一次大陆会议的成员，他起草了1774年《》；在第二次大陆会议上，起草了1775年《橄榄枝请愿书》，试图与英国国王斡旋。当这些努力失败后，他与托马斯·杰斐逊合作撰写最终版本、1775年《》。当会议决定寻求独立时，迪金森供职于委员会并起草《》，并签署1776年至177年的《邦联条例》 迪金森之后担任1786年安纳波利斯大会主席，该大会之后改称“1787年制宪会议”，此后迪金森担任特拉华州的代表。 1768年，他撰写《自由之歌》，并在美国独立战争中担任军事将领、特拉华主席、宾夕法尼亚主席，并在最有势利的北美殖民者之间斡旋。在迪金森去世后，托马斯·杰斐逊总统称赞他为“当不列颠王国进攻时，他与首批独立主张者一同为国家权力抗争。他的名字将在伟大独立运动历史中永存。” 约翰·迪金森和妻子创建了迪金森学院（最初命名为“约翰和玛丽学院”）。此外宾夕法尼亚州立大学的和特拉华大学的迪金森综合楼（Dickinson Complex）都以他命名。
rdf:langString
Ди́кінсон Джон (1732—1808) — американський політичний діяч, адвокат, . Народився у Меріленді, син заможного фермера. Дікінсон отримав освіту вдома, своїх батьків і недавніх іммігрантів, найнятих для цієї мети. Серед них був пресвітеріанський пізніше священик Френсіс Елісон, який заснував Академію Нью-Лондона в окрузі Честер, штат Пенсільванія. Найважливішим його був наставник, який став другом на все життя і який пізніше став першим головним суддею та канцлером Делавера . Дікінсон був не по роках розвиненим і енергійним, і незважаючи на його любов до Поплар Холла та його сім'ї, тягнувся у Філадельфію. У 18 років він почав вивчати право під керівництвом Джона Моланда у Філадельфії. Там він потоваришував із однокурсниками Джорджем Рідом і Семюелем Уортоном , серед інших. До 1753 Джон поїхав до Лондона, щоб провчитися три роки в Мідл-Темпле. Він провів ці роки, вивчаючи роботи Едварда Кока і Френсіса Бекона в Inns of Court, слідуючи слідом свого давнього друга, генерального прокурора Пенсільванії Бенджамін Чу, і в 1757 році був прийнятий до Колегії адвокатів Пенсільванії, почавши свою кар'єру як баррістер. На знак протесту проти Закону Тауншенда , Дікінсон опублікував Листи від фермера з Пенсільванії . Листи Дікінсона, вперше опубліковані в Pennsylvania Chronicle, були передруковані безліччю інших газет і стали одним із найвпливовіших американських політичних документів до американської революції . Дікінсон стверджував, що парламент має право стягувати торгівлю, але не має права стягувати мита з доходів. Дікінсон додатково попередив, що, якщо колонії згодні із Законами Тауншенду, Парламент стягуватиме додаткові податки з колоній у майбутньому. Після публікації цих листів він був обраним у 1768 році членом Американського філософського товариства. 19 липня 1770 року Дікінсон одружився з Мері Норріс , відома як Поллі, відома і добре освічена тридцятирічна жінка з Філадельфії, яка володіла значним нерухомим і особистим майном (у тому числі бібліотекою з 1500 томів, , яка керувала маєтком своєї сім'ї, кількох років одна або з сестрою, вона була дочкою багатого квакера з Філадельфії та спікеранні асамблеї Пенсільванія Ісаака Норріса та Сари Логан, дочки Джеймса Логана , обидва померлих, вона також була двоюрідною сестрою квакерської поетеси Ханне Гріффіттс. Дікінсон і Норріс мали п'ятеро дітей, але тільки двоє дожили до повноліття: Сара Норріс «Саллі» Дікінсон і Марія Мері Дікінсон. Дікінсон офіційно не приєднувався до зборів квакерів, тому що, як він пояснив, він вірив у «законність оборонної війни». Він та Норріс одружилися на цивільній церемонії. 18 січня 1769 Дікінсон був призначений делегатом від Делавера на Континентальному конгресі . Протягом цього терміну він підписав Статті Конфедерації, а в 1776 році написав їх перший проект, працюючи в Континентальному Конгресі як делегат від Пенсільванії. У серпні 1781 року, ще один представник у Філадельфії , він дізнався, що Поплар-хол був серйозно пошкоджений внаслідок набігу лоялістів. Дікінсон повернувся у власність, щоб досліджувати ушкодження, і знову залишався там кілька місяців. Перебуваючи там, у жовтні 1781 року, Дікінсон був представником графства Кент у Сенаті штату , а невдовзі після цього Генеральна асамблея штату Делавер обрав його президентом Делавера . Голосування партії було майже одностайним, єдиний голос «проти» було віддано самим Дікінсоном. Дікінсон вступив на посаду 13 листопада 1781 і пропрацював до 7 листопада 1782 року. Почавши свій термін із «Прокламації проти пороку і аморальності», він шукав способи покласти край порядкам часів революції. Це була популярна посада, яка зміцнила його репутацію як у Делавері, так і Пенсільванії. Потім Дікінсон успішно закликав Генеральну асамблею штату Делавер.вирішити проблему затримки набору ополченців та належним чином профінансувати оцінку штату уряду Конфедерації. Визнаючи, що тоді ведуться делікатні переговори з метою покласти край американської революції , Дікінсон заручився незмінною підтримкою Асамблеєю французького альянсу без угоди про сепаратному мирному договорі з Великою Британією. Він також запровадив перший перепис. Однак, як і раніше, спокуса політики Пенсільванії була надто великою. 10 жовтня 1782 року Дікінсон був обраний до Вищої виконавчої ради Пенсільванії . 7 листопада 1782 року спільне голосування Ради та Генеральної асамблеї Пенсільванії обрало його президентом Ради і, таким чином, президентом Пенсільванії . Але насправді він не пішов у відставку з посади президента штату Делавер. Незважаючи на те, що до недавнього часу у Пенсільванії та Делавері був один і той же губернатор, ставлення змінилося, і багато хто в Делавері був засмучений тим, що їх так легко відкинули, особливо після того, як газети Філадельфії почали критикувати штат за те, що він допускає практику кількох та нерезидентів. Офісний холдинг. Конституційний наступник Дікінсона, Джон Кук, вважався надто слабким у його підтримці революції, і лише 12 січня 1783 року, коли Кук закликав до нових виборів, щоб обрати заміну, Дікінсон формально пішов у відставку. Уславився у колоніях боротьбою проти британських податків. Втім, 1776 року голосував проти незалежності і не підписав Декларацію незалежності. Вступив до Континентальної армії. Очолив редакційну комісію зі Статей конфедерації, але на 1786 рік дійшов висновку, що їх треба змінити. Тішився зі слави вченого і з глибокої пошани. В 1784 Дікінсон і Мері Норріс Дікінсон заповідали більшу частину своєї об'єднаної бібліотеки Коледжу Джона і Мері, названої на їх честь засновником Бенджаміном Рашем і пізніше перейменованим в Коледж Дікінсона. Дікінсони також пожертвували 500 акрів (2 км²) у Карлайлі, штат Пенсільванія, землю, яку використовує успадкована і керована Мері Норріс, новому коледжу. Зробив значний внесок у діяльність , проте незабаром залишив його через хворобу. Останні роки життя присвятив політичній публіцистиці. Дікінсон помер 14 лютого 1808 р. у Вілмінгтоні, Делавер і був похований на цвинтарі друзів.
xsd:nonNegativeInteger
64