Islamic holidays

http://dbpedia.org/resource/Islamic_holidays an entity of type: Thing

Data islámských svátků vycházejí z islámského kalendáře, který je lunární. rdf:langString
أعياد المُسلمين في الإسلام يوجد عيدان، عيد الفطر الذي يلي شهر رمضان وعيد الأضحى الذي يقع في العاشر من شهر ذي الحجة الهجري والذي يتبع وقفة المسلمين الحجاج الواقفين على جبل عرفات، يبدأ كل عيد بصلاة العيد وهي سنة مؤكدة يكون وقتها بعد شروق الشمس. موعد العيد الإسلامي يختلف في كل سنة شمسية (يبكر ب11 يوما)، لأن التقويم الميلادي يعتمد على تتابع دوران الأرض حول الشمس (3651⁄4 يوما), بينما يعتمد التقويم الهجري على الحركة المدارية للقمر (291⁄2 يوما للشهر) (354 يوم للسنة) rdf:langString
Los días festivos musulmanes son aquellos donde se suspenden labores y se celebran preceptos religiosos designados en el Islam. Existen dos grandes ejemplos de estas fechas que tienen su conmemoración con una frecuencia anual; el Eid al-Fitr y el Eid al-Adha. rdf:langString
イスラーム教の祭日について、イード・アル=フィトルとイード・アル=アドハーというイスラム教における2つの祭日がある。 rdf:langString
伊斯蘭教節日是指信奉伊斯蘭教的穆斯林慶祝和紀念的宗教節日。節日在穆斯林社群當中有重要的地位,強調信仰的重要性,提醒人們要遵從安拉。另一些特殊的日子則讓人們拉近他們與家人和朋友的距離。由於各個穆斯林國家在文化上存在差異,這些宗教節慶並非劃一。對伊斯蘭教有不同的理解亦影響到他們在主要的宗教節日有不同的做法,一些什葉派穆斯林慶祝節日不被佔大多數的遜尼派重視。與西方的格里曆與東亞的農曆不同,伊斯蘭教採用純粹陰曆,每年的伊斯蘭教節日都坐落在其他曆法中不同的日期。 rdf:langString
Les celebracions islàmiques estan relacionades sobretot amb esdeveniments de la vida del profeta Muhàmmad tal com s'expliquen a l'Alcorà. Es regeixen pel calendari islàmic, que és lunar, i per això són festes mòbils en relació amb el calendari solar gregorià, utilitzat a Occident; a més, els calendaris lunars sunnita i xiïta no sempre coincideixen, i una mateixa festa pot escaure's en dies diferents. rdf:langString
Islamische Festtage hängen hauptsächlich mit dem Leben des islamischen Propheten Mohammed und besonderen Bedeutungen des Koran zusammen. Der Islam kennt zwei Hauptfesttage, das Fest des Fastenbrechens (ʿĪd al-fitr) und das Opferfest (ʿĪd al-Adhā). Die Art, wie diese Festtage als gesetzliche Feiertage anerkannt sind, schwankt über die Kulturen hinweg, ebenso in den islamischen Richtungen Sunniten, Schiiten und Sufismus. rdf:langString
There are two official holidays in Islam, Eid al-Fitr and Eid al-Adha, are celebrated by Muslims worldwide. Both holidays occur on dates in the lunar Islamic calendar, which is different from the solar-based Gregorian calendar, so they are observed on different Gregorian dates every year. There are a number of other days of note and festivals, some common to all Muslims, others specific to Shia Islam as a whole or branches thereof. rdf:langString
L'islam observe deux fêtes musulmanes majeures, l'Aïd el-Fitr, (arabe : ʿīd al-fiṭr, عيد الفطر, fête de la rupture) qui renvoie au lendemain du dernier jour du mois sacré de Ramadan, et l'Aïd al-Adha, en arabe عيد الأضحى, « fête du sacrifice »), appelé aussi « Eïd al-Kabīr » (العيد الكبير « la grande fête ») principalement au Maghreb, qui renvoie à l'histoire du prophète Abraham (Ibrahim dans le Coran). La façon d'intégrer ces fêtes dans le calendrier civil dépend des cultures, ainsi que des courants de l'islam tels que le sunnisme, le chiisme ou encore le Wahhabisme. rdf:langString
Tá dhá lá saoire oifigiúil Moslamach san Ioslam; Eid Al-Fitr agus Eid Al-Adha. Ceiliúrtar Eid Al-Fitr ag deireadh Ramadan (mí throscadh i rith an lae ghil), agus de ghnáth tugann Moslamaigh zakat (carthanas) amach ar an ócáid. Ceiliúrtar Eid Al-Adha ar an deichiú lá de Dhu al-Hijjah agus maireann sí ar feadh trí lá, lena linn, déanann Moslamaigh íobairt, tré chaora a mharú agus a fheoil a dháileadh amach i dtrí chuid: i measc an teaghlaigh, na gcairde, agus na mbocht. rdf:langString
Dua hari raya Islam yang utama adalah Idulfitri dan Iduladha yang dirayakan seluruh umat Islam di dunia. Keduanya dirayakan berdasarkan kalender lunar (Hijriah) dan bukan kalender solar (Gregorian), sehingga setiap tahun hari raya tersebut dilaksanakan pada tanggal Gregorian yang berbeda. Terdapat pula hari peringatan dan festival lainnya, sebagian dirayakan oleh semua Muslim, atau hanya mazhab atau denominasi tertentu seperti Syiah. rdf:langString
L'Islam osserva due importanti festività, l'Aïd el-Fitr, in arabo: عيد الفطر‎, ʿīd al-fiṭr (festa della rottura) che si riferisce al giorno dopo l'ultimo giorno del mese sacro del Ramadan, e l'Aïd al-Adha, in arabo: عيد الأضحى,‎, (festa del sacrificio), chiamata anche Eïd al-Kabīr in arabo: العيد الكبير‎ (la grande festa) principalmente nel Maghreb, che si riferisce alla storia del profeta Abramo (Ibrahim nel Corano). Il modo di integrare queste feste nel calendario civile dipende dalle culture, così come dalle correnti dell'Islam come il sunnismo, lo sciismo o il wahhabismo. rdf:langString
Исла́мские пра́здники — религиозные праздники, отмечаемые мусульманами во всём мире. Празднуются ежегодно по лунному исламскому календарю, летоисчисление по которому ведётся с 16 июля 622 года (от Хиджры). Мусульманский календарь состоит из 12 и содержит около 354 дней, что на 10 или 11 дней меньше солнечного года. По этой причине дни мусульманских религиозных праздников каждый год сдвигаются относительно григорианского календаря. Мусульмане всего мира традиционно празднуют два главных праздника (идейн): праздник разговения (Ураза-байрам) и праздник жертвоприношения (Курбан-байрам). rdf:langString
Ісла́мські свя́та — свята, що відзначаються мусульманами. Святкуються за мусульманським місячним календарем Пророком Мухаммедом було встановлено два свята: * Свято розговіння (Ід аль-Фітр, Ураза-байрам) * Свято жертвопринесення (Ід аль-Адха, Курбан-байрам) Крім того мусульманами вшановуються: rdf:langString
rdf:langString عيد إسلامي
rdf:langString Celebracions islàmiques
rdf:langString Islámské svátky
rdf:langString Islamische Festtage
rdf:langString Días festivos musulmanes
rdf:langString Fêtes musulmanes
rdf:langString Laethanta saoire Moslamacha
rdf:langString Hari raya Muslim
rdf:langString Islamic holidays
rdf:langString Feste islamiche
rdf:langString イスラーム教の祭日
rdf:langString Исламские праздники
rdf:langString Ісламські свята
rdf:langString 伊斯蘭教節日
xsd:integer 2035419
xsd:integer 1122498055
rdf:langString Les celebracions islàmiques estan relacionades sobretot amb esdeveniments de la vida del profeta Muhàmmad tal com s'expliquen a l'Alcorà. Es regeixen pel calendari islàmic, que és lunar, i per això són festes mòbils en relació amb el calendari solar gregorià, utilitzat a Occident; a més, els calendaris lunars sunnita i xiïta no sempre coincideixen, i una mateixa festa pot escaure's en dies diferents. Hi ha dues celebracions principals, compartides per la immensa majoria dels musulmans més enllà de llurs divisions culturals o ideològiques (sunnites o xiïtes, sufís, etc.): l'Id al-Fitr o festa petita, que marca la fi del dejuni del sawm (el dejuni del mes de ramadà), i l'Id al-Ad·ha o festa gran, que commemora el sacrifici d'Abraham i que se celebra a la fi del pelegrinatge obligatori a la Meca (hajj). Altrament, el divendres (yawm al-juma, "dia de reunió") té per als musulmans una importància similar al diumenge per als cristians o al dissabte als jueus. Es tracta del dia en què es realitza l'única pregària obligatòria en comunitat (salat al-juma o ). Durant aquesta trobada, abans de l'oració habitual en àrab, el khatib (en general l'imam de la mesquita) fa un sermó especial (khutba) en la llengua local. No es tracta però d'un dia festiu (excepte a l'Aràbia Saudita, on les botigues tanquen durant el temps que dura la pregària obligatòria de la tarda).
rdf:langString Data islámských svátků vycházejí z islámského kalendáře, který je lunární.
rdf:langString أعياد المُسلمين في الإسلام يوجد عيدان، عيد الفطر الذي يلي شهر رمضان وعيد الأضحى الذي يقع في العاشر من شهر ذي الحجة الهجري والذي يتبع وقفة المسلمين الحجاج الواقفين على جبل عرفات، يبدأ كل عيد بصلاة العيد وهي سنة مؤكدة يكون وقتها بعد شروق الشمس. موعد العيد الإسلامي يختلف في كل سنة شمسية (يبكر ب11 يوما)، لأن التقويم الميلادي يعتمد على تتابع دوران الأرض حول الشمس (3651⁄4 يوما), بينما يعتمد التقويم الهجري على الحركة المدارية للقمر (291⁄2 يوما للشهر) (354 يوم للسنة)
rdf:langString Islamische Festtage hängen hauptsächlich mit dem Leben des islamischen Propheten Mohammed und besonderen Bedeutungen des Koran zusammen. Der Islam kennt zwei Hauptfesttage, das Fest des Fastenbrechens (ʿĪd al-fitr) und das Opferfest (ʿĪd al-Adhā). Die Art, wie diese Festtage als gesetzliche Feiertage anerkannt sind, schwankt über die Kulturen hinweg, ebenso in den islamischen Richtungen Sunniten, Schiiten und Sufismus. Alle islamischen Festtage folgen dem islamischen Kalender, einem Lunarkalender, und bewegen sich so um etwa 11 Tage jährlich durch das Sonnenjahr. Der Kalender stimmt zwischen Sunniten und Schiiten nicht immer überein; Abweichungen von bis zu zwei Tagen können auftreten.
rdf:langString Los días festivos musulmanes son aquellos donde se suspenden labores y se celebran preceptos religiosos designados en el Islam. Existen dos grandes ejemplos de estas fechas que tienen su conmemoración con una frecuencia anual; el Eid al-Fitr y el Eid al-Adha.
rdf:langString There are two official holidays in Islam, Eid al-Fitr and Eid al-Adha, are celebrated by Muslims worldwide. Both holidays occur on dates in the lunar Islamic calendar, which is different from the solar-based Gregorian calendar, so they are observed on different Gregorian dates every year. There are a number of other days of note and festivals, some common to all Muslims, others specific to Shia Islam as a whole or branches thereof. Both Eid al-Fitr and Eid al-Adha follow a period of 10 holy days or nights: the last 10 nights of Ramadan (Eid al-Fitr), and the first 10 days of Dhu al-Hijjah (Eid al-Adha). The Night of Power, one of the last 10 nights of Ramadan, is the holiest night of the year. Conversely, the Day of Arafah, the day before Eid al-Adha, is the holiest day of the Islamic year. Additionally, Friday is considered the holiest day of the week, and in Islamic tradition, is considered a celebration in itself. Friday Prayers (Juma) are congregational prayers held in mosques, and Muslims are encouraged to wear clean and refined clothes, perfume, and bathe. It's customary to eat special meals with family on this day.
rdf:langString Tá dhá lá saoire oifigiúil Moslamach san Ioslam; Eid Al-Fitr agus Eid Al-Adha. Ceiliúrtar Eid Al-Fitr ag deireadh Ramadan (mí throscadh i rith an lae ghil), agus de ghnáth tugann Moslamaigh zakat (carthanas) amach ar an ócáid. Ceiliúrtar Eid Al-Adha ar an deichiú lá de Dhu al-Hijjah agus maireann sí ar feadh trí lá, lena linn, déanann Moslamaigh íobairt, tré chaora a mharú agus a fheoil a dháileadh amach i dtrí chuid: i measc an teaghlaigh, na gcairde, agus na mbocht. Tarlaíonn an dá lá saoire ar dhátaí san fhéilire Moslamaigh (Hijri), gur fhéilire na gealaí é, agus dá bhrí sin athraíonn a n-dátaí san fhéilire Ghréagóra, gur féilire na gréine é, gach bliain. Tá an féilire Ghréagóra bunaithe ar thréimhse na fitise de réabhlóid an Domhain timpeall ar an Ghrian, thart ar 365 lá, cé go bhfuil an féilire Ioslamach bunaithe ar thréimhse shionadach de réabhlóid na Gealaí timpeall ar an Domhain, thart ar 29 lá. Athraíonn san fhéilire Ioslamach ó 29 agus 30 lá (a thosaíonn leis an ghealach nua). Is ionann dhá cheann déag de na míonna seo agus an bhliain Ioslamach, a bhfuil 11 lá níos giorra ná an bhliain Ghreagórach.
rdf:langString Dua hari raya Islam yang utama adalah Idulfitri dan Iduladha yang dirayakan seluruh umat Islam di dunia. Keduanya dirayakan berdasarkan kalender lunar (Hijriah) dan bukan kalender solar (Gregorian), sehingga setiap tahun hari raya tersebut dilaksanakan pada tanggal Gregorian yang berbeda. Terdapat pula hari peringatan dan festival lainnya, sebagian dirayakan oleh semua Muslim, atau hanya mazhab atau denominasi tertentu seperti Syiah. Baik Idulfitri maupun Iduladha terjadi setelah sepuluh hari atau malam yang suci: 10 malam terakhir Ramadan dan 10 hari pertama Zulhijah. Lailatulqadar, satu dari sepuluh malam terakhir Ramadan dianggap sebagai malam yang paling suci dalam satu tahun. Sebaliknya, hari Arafah, hari sebelum Iduladha, adalah hari paling suci dalam satu tahun. Dalam tradisi Islam, Jumat adalah hari paling mulia dalam satu minggu. Salat Jumat adalah salat berjemaah wajib yang didirikan di masjid-masjid, dan umat Muslim disunnahkan berpakaian rapi dan bersih, memakai wewangian, dan mandi.
rdf:langString L'islam observe deux fêtes musulmanes majeures, l'Aïd el-Fitr, (arabe : ʿīd al-fiṭr, عيد الفطر, fête de la rupture) qui renvoie au lendemain du dernier jour du mois sacré de Ramadan, et l'Aïd al-Adha, en arabe عيد الأضحى, « fête du sacrifice »), appelé aussi « Eïd al-Kabīr » (العيد الكبير « la grande fête ») principalement au Maghreb, qui renvoie à l'histoire du prophète Abraham (Ibrahim dans le Coran). La façon d'intégrer ces fêtes dans le calendrier civil dépend des cultures, ainsi que des courants de l'islam tels que le sunnisme, le chiisme ou encore le Wahhabisme. Toutes les fêtes musulmanes suivent le calendrier hégirien, un calendrier lunaire, et sont donc des fêtes mobiles avec une amplitude d'environ onze jours par rapport à l'année solaire. Ce calendrier peut différer, notamment entre les sunnites et les chiites.
rdf:langString イスラーム教の祭日について、イード・アル=フィトルとイード・アル=アドハーというイスラム教における2つの祭日がある。
rdf:langString L'Islam osserva due importanti festività, l'Aïd el-Fitr, in arabo: عيد الفطر‎, ʿīd al-fiṭr (festa della rottura) che si riferisce al giorno dopo l'ultimo giorno del mese sacro del Ramadan, e l'Aïd al-Adha, in arabo: عيد الأضحى,‎, (festa del sacrificio), chiamata anche Eïd al-Kabīr in arabo: العيد الكبير‎ (la grande festa) principalmente nel Maghreb, che si riferisce alla storia del profeta Abramo (Ibrahim nel Corano). Il modo di integrare queste feste nel calendario civile dipende dalle culture, così come dalle correnti dell'Islam come il sunnismo, lo sciismo o il wahhabismo. Tutte le festività musulmane seguono il calendario musulmano, un calendario lunare, e sono quindi feste mobili con un'ampiezza di circa undici giorni rispetto all'anno solare. Questo calendario differisce tra sunniti e sciiti.
rdf:langString Исла́мские пра́здники — религиозные праздники, отмечаемые мусульманами во всём мире. Празднуются ежегодно по лунному исламскому календарю, летоисчисление по которому ведётся с 16 июля 622 года (от Хиджры). Мусульманский календарь состоит из 12 и содержит около 354 дней, что на 10 или 11 дней меньше солнечного года. По этой причине дни мусульманских религиозных праздников каждый год сдвигаются относительно григорианского календаря. Мусульмане всего мира традиционно празднуют два главных праздника (идейн): праздник разговения (Ураза-байрам) и праздник жертвоприношения (Курбан-байрам). Новый год по исламскому календарю начинается 1-го числа месяца Мухаррам. В большинстве мусульманских стран Новый год не отмечают как праздник в понимании других народов. В 10-й день месяца Мухаррам, в День Ашура, суннитами соблюдается добровольный пост, а шиитами — обязательный пост — в этот день они поминают внука пророка Мухаммеда Хусейна ибн Али (626—680 гг.), павшего мученической смертью в битве при Кербеле. Помимо этого, некоторые мусульмане также празднуют день рождения (мавлид) пророка Мухаммеда, Ночь вознесения, Ночь предопределения и другие памятные дни и ночи. Шииты особо почитают Гадир Хум, , Арбаин и другие праздники и траурные дни.
rdf:langString Ісла́мські свя́та — свята, що відзначаються мусульманами. Святкуються за мусульманським місячним календарем Пророком Мухаммедом було встановлено два свята: * Свято розговіння (Ід аль-Фітр, Ураза-байрам) * Свято жертвопринесення (Ід аль-Адха, Курбан-байрам) Згідно з мусульманським переказом, віруючі, які з'явились до Мухаммада сказали, що єврейські жителі Медини святкують своє свято, і запитали, чи можна мусульманам приєднатися до них. Пророк однозначно заборонив їм це, сказавши, що Аллах призначить для мусульман кращі свята, і саме вони будуть бажані Богові. Так мусульманам були дані два великі свята Крім того мусульманами вшановуються: * Десятий день першого місяця Мухаррама мусульманського календаря — Ашура * У сьомому місяці Раджаб мусульманського календаря відзначаються дві ночі — Рагаїб і Мірадж * У дев'ятому місяці Рамадані мусульманського календаря здійснюється обов'язковий піст. Кадр (ніч, коли пророку Мухаммеду почали посилатися перші одкровення) — одна з шанованих мусульманами ночей місяця Рамадан * — одна з шанованих мусульманами ночей, що відзначається щорічно з 14 по 15 число місяця Шаабана * Маулід — назва свята, присвяченого дню народження пророка Мухаммеда, щорічно відзначається 12 Рабі-аль-авваль * — день народження пророка Іси * День Арафат — свято, що відзначається в 9-й день 12-го місяця зуль-хіджжа Окремим днем у релігійному ісламському календарі виступає Джума (араб. جمعة‎ — день зібрання) — п'ятниця, що іменується найкращим днем тижня.Джума — святковий, але не обов'язково неробочий день у мусульман. Фактично Джума вважається днем відпочинку і святкується щотижня, як у християн неділя, а в юдеїв — субота. Джума, відповідно до шаріату, починається з заходом сонця в четвер і продовжується до його заходу в п'ятницю. Таким чином, священними є п'ятничний день і ніч напередодні.Грішити у п'ятницю особливо неприпустимо. Це вважається зневагою до священного дня, до милості Всевишнього, яка посилається в джума. У цей день багаторазово збільшується не тільки воздаяння за доброчинство, але і покарання за нечестиві вчинки. Джума-намаз є обов'язковим (фард) для повнолітніх, відповідно до шаріату, чоловіків.
rdf:langString 伊斯蘭教節日是指信奉伊斯蘭教的穆斯林慶祝和紀念的宗教節日。節日在穆斯林社群當中有重要的地位,強調信仰的重要性,提醒人們要遵從安拉。另一些特殊的日子則讓人們拉近他們與家人和朋友的距離。由於各個穆斯林國家在文化上存在差異,這些宗教節慶並非劃一。對伊斯蘭教有不同的理解亦影響到他們在主要的宗教節日有不同的做法,一些什葉派穆斯林慶祝節日不被佔大多數的遜尼派重視。與西方的格里曆與東亞的農曆不同,伊斯蘭教採用純粹陰曆,每年的伊斯蘭教節日都坐落在其他曆法中不同的日期。
xsd:nonNegativeInteger 8976

data from the linked data cloud