Interrex
http://dbpedia.org/resource/Interrex
Der Interrex (wörtlich: „Zwischenkönig“) war in der Römischen Republik ein vom Senat ernannter Patrizier, der ausschließlich für die Durchführung der Konsulwahlen zuständig war, wenn dies die bisherigen Konsuln nicht mehr selbst tun konnten. Dieser Fall trat in der Regel nur ein, wenn beide Konsuln tot waren.
rdf:langString
El interrex (interrey) fue una magistratura romana.
rdf:langString
The interrex (plural interreges) was literally a ruler "between kings" (Latin inter reges) during the Roman Kingdom and the Roman Republic. He was in effect a short-term regent.
rdf:langString
L'Interrex era una istituzione del diritto romano, nata in età regia ed evolutasi in quella repubblicana, per la quale, quando veniva a mancare il potere supremo dello Stato romano, questo veniva esercitato da un Interrex per un periodo limitato di tempo.
rdf:langString
De interrex (of "tussenkoning") was in de Romeinse Republiek de naam van een bijzondere magistraat die in uitzonderlijke situaties door de Romeinse senaat werd verkozen om tijdelijk de functie van staatshoofd te vervullen, in afwachting dat het reglementaire staatshoofd zijn normale functie kon opnemen.
rdf:langString
インテルレクス（ラテン語: Interrex、複数形: interreges）は、文字通り中間王（羅: inter reges）のことであり、王政並びに共和政ローマ時代に存在した、ごく短期間限定の摂政の一種である。
rdf:langString
Interrex (pels escriptors grecs μεσοβασιλεύς) va ser una magistratura romana. Pels romans, el poble, que era sobirà, només podia actuar a través dels seus magistrats. Si per qualsevol motiu la magistratura quedava vacant, s'establia un interrex. Originàriament només hi havia una magistratura a Roma, el rei, que ocupava el càrrec de forma vitalícia. Quan el tron quedava vacant s'establia aquesta figura fins que no es nomenava un successor. No se sap si en els primers temps, només transmetia el càrrec, que l'antecessor decidia o nomenava, o si tenia una part important en la designació del nou monarca.
rdf:langString
L’interroi (en latin : interrex ; en grec ancien : μεσοβασιλεύς / mesobasileús) est un magistrat nommé à titre exceptionnel dans la Rome antique, en cas de vacance du pouvoir, c'est-à-dire après la disparition du roi (selon la tradition légendaire rapportée par Tite-Live) ou des magistrats détenteurs de l’imperium (consul ou tribun militaire à pouvoir consulaire). Les noms de trente-sept interrois nous sont parvenus. Leur liste a été établie par Pierre Willems.
rdf:langString
Interrex adalah pemimpin jangka pendek pada masa Kerajaan Romawi dan Republik Romawi. Jabatan interrex dibentuk setelah kematian raja pertama Roma, Romulus. Senat Romawi awalnya tidak mampu memilih raja baru. Agar pemerintahan tetap berjalan, senat, yang terdiri dari seratus anggota, dibagi menjadi sepuluh (kelompok yang terdiri dari sepuluh orang), dan masing-masing decuriae mengirimkan satu orang senator sebagai decurio. Masing-masing dari sepuluh decurio melakukan tugas raja selama lima hari sebagai interrex; dan jika raja baru belum terpilih, pergantian terus berjalan setiap lima hari sampai akhirnya terpilih raja baru. Periode di mana mereka menjalankan kekuasaan disebut sebagai interregnum.
rdf:langString
Interreks (interrex) – urząd rzymski wywodzący się z czasów królewskich. W sprawie wyboru nowego króla senat wyłaniał spośród siebie radę dziesięciu interreksów (interreges), którzy cyklicznie przez pięć dni dysponowali władzą królewską. Okres ten był nazywany interregnum. Interreksi proponowali kandydata na króla, który był następnie przedstawiany do akceptacji senatu i komicjów kurialnych. Po wyborze króla jego władza (imperium) była potwierdzana specjalnym prawem lex curiata de imperio.
rdf:langString
Inter-rei (em latim: Interrex; plural interreges, do Latim inter reges) era o magistrado supremo que governava entre a morte de um rei e a eleição de outro. Este ofício era tomado em turnos pelo Senado continuando nas mãos de cada um por cinco dias, ou, de acordo com Plutarco, apenas doze horas por vez. Às vezes há um inter-rei sob o governo consular criado para manter assembleias, quando os magistrados comuns ou estavam ausentes ou incapacitados de agir devido a eleições indevidas.
rdf:langString
Интерре́кс (лат. interrex — междуцарь) — экстраординарная магистратура в Древнем Риме. Как видно из названия, происходит из царской эпохи Рима. Первый интеррекс был избран после смерти Ромула, и затем это повторялось после смерти каждого из царей. Интеррекс избирался жребием из десяти старших сенаторов, на 5 дней. Он должен был в этот срок созвать комиции с целью выбора нового царя. Если он не успевал этого сделать, он по истечении срока слагал с себя власть, и на новые 5 дней жребием выбирался новый интеррекс. Так продолжалось, пока старшие сенаторы не останавливали своего выбора на одном лице. Тогда тот из них, кто исправлял должность интеррекса, докладывал о выборе всему сенату, и если последний был согласен, интеррекс созывал комиции.
rdf:langString
Інтерре́кс (лат. interrex — міжцар) — тимчасовий магістрат в Стародавньому Римі. Як видно з назви, походить з царської епохи Риму. Перший інтеррекс був вибраний після смерті Ромула, і потім це повторювалося після смерті кожного з царів. Інтеррекс обирався жеребом з десяти старших сенаторів, на 5 днів. Він повинен був в цей термін скликати коміції з метою вибору нового царя. Якщо він не встигав цього зробити, він після закінчення терміну складав з себе владу, і на нові 5 днів жеребом вибирався новий інтеррекс. Так продовжувалося, поки старші сенатори не зупиняли свого вибору на одній особі. Тоді той з них, хто займав посаду інтеррекса, доповідав про вибір всьому сенату, і якщо останній був згоден, інтеррекс скликав коміції.
rdf:langString
rdf:langString
Interrex
rdf:langString
Interrex
rdf:langString
Interrex
rdf:langString
Interrex
rdf:langString
Interroi
rdf:langString
Interrex (storia romana)
rdf:langString
Interrex
rdf:langString
インテルレクス
rdf:langString
Interrex (Rzym)
rdf:langString
Interrex
rdf:langString
Inter-rei
rdf:langString
Интеррекс
rdf:langString
Інтеррекс
xsd:integer
898694
xsd:integer
1123316253
rdf:langString
Interrex (pels escriptors grecs μεσοβασιλεύς) va ser una magistratura romana. Pels romans, el poble, que era sobirà, només podia actuar a través dels seus magistrats. Si per qualsevol motiu la magistratura quedava vacant, s'establia un interrex. Originàriament només hi havia una magistratura a Roma, el rei, que ocupava el càrrec de forma vitalícia. Quan el tron quedava vacant s'establia aquesta figura fins que no es nomenava un successor. No se sap si en els primers temps, només transmetia el càrrec, que l'antecessor decidia o nomenava, o si tenia una part important en la designació del nou monarca. Se'l suposa un càrrec per a l'ocasió, quan no hi havia ningú que tingués el poder suprem, fos un rei, o en temps de la República, quan no hi havia cònsols pel motiu que fos. La magistratura d'interrex s'hauria instituït a la mort de Ròmul quan el senat romà va voler assolir la sobirania en lloc d'elegir un nou rei. Llavors el senat estava format per cent membres i dividit en deu decúries i de cadascuna es va nomenar un senador. Els deu senadors escollit es van anomenar interreges i cadascun va tenir el poder suprem per espai de cinc dies; el període sense rei es va dir interregnum. Els interreges van acordar que s'havia d'escollir un rei i que presentarien una proposta al senat. Els comicis podien aprovar o rebutjar el candidat; el candidat proposat va ser acceptat i a l'escollit els interreges li van conferir l'imperium. Durant la República el càrrec d'interrex es va utilitzar sovint; era un magistrat temporal encarregat de celebrar els comicis en absència dels cònsols quan aquestos estaven absents, generalment per guerres. El càrrec només durava cinc dies el mateix temps que va durar en el període monàrquic. El comicis generalment no els podia celebrar el primer interrex sinó normalment el segon o el tercer (fins i tot es coneix un cas en què va ser el catorzè i un altre que en va ser l'onzè). Els comicis per la primera elecció de cònsols a la república fvan ser dirigits per Espuri Lucreci que portava el títol d'interrex. Fins a l'any 482 aC els interrex van ser elegits pel senat format exclusivament per patricis i no podien ser elegits plebeus; més tard es va crear la figura dels tribuns de la plebs, que generalment es van oposar al nomenament d'interrex que sempre eren patricis. Es van nomenar interreges fins a la Segona Guerra Púnica. La figura no torna a aparèixer després fins en temps de Sul·la, quan es va nomenar un interrex per dirigir els comicis que el van elegir dictador l'any 82 aC. El 55 aC un interrex va dirigir els comicis on Gneu Pompeu i Luci Licini Cras van ser elegits cònsols; també hi va haver interrex el 53 aC i el 52 aC, en aquest darrer any pels comicis on Pompeu va ser elegit cònsol únic. El càrrec va desaparèixer posteriorment. L'últim interrex mencionat va exercir les seves funcions l'any 43 aC, quan els dos cònsols, Gai Vibi Pansa i Aulus Hirci van morir.
rdf:langString
Der Interrex (wörtlich: „Zwischenkönig“) war in der Römischen Republik ein vom Senat ernannter Patrizier, der ausschließlich für die Durchführung der Konsulwahlen zuständig war, wenn dies die bisherigen Konsuln nicht mehr selbst tun konnten. Dieser Fall trat in der Regel nur ein, wenn beide Konsuln tot waren.
rdf:langString
El interrex (interrey) fue una magistratura romana.
rdf:langString
The interrex (plural interreges) was literally a ruler "between kings" (Latin inter reges) during the Roman Kingdom and the Roman Republic. He was in effect a short-term regent.
rdf:langString
L’interroi (en latin : interrex ; en grec ancien : μεσοβασιλεύς / mesobasileús) est un magistrat nommé à titre exceptionnel dans la Rome antique, en cas de vacance du pouvoir, c'est-à-dire après la disparition du roi (selon la tradition légendaire rapportée par Tite-Live) ou des magistrats détenteurs de l’imperium (consul ou tribun militaire à pouvoir consulaire). Sous la République romaine, en cas de vacance du consulat pour cause de mort ou d’abdication des deux consuls ou de troubles ayant retardé l’élection, le Sénat décide d’établir un interrègne (interregnum). Il choisit en son sein un patricien comme premier interroi. Celui-ci, chargé de préparer l’élection des nouveaux consuls par les comices centuriates, ne peut les présider, n’ayant pas reçu l’investiture auspicatoire. Le premier interroi en nomme un second qui lui succède. Ayant reçu l’investiture auspicatoire du premier, ce second interroi peut tenir les comices. Les principaux ornements consutaires, dont le siège curule, lui sont accordés. À la suite de Theodor Mommsen, l’interroi est d’ordinaire regardé comme le titulaire d’une magistrature extraordinaire. Mais la qualité de magistrat de l’interroi est discutée. L’interroi recevait l’imperium, pouvoir suprême qui lui donnait droit d’établir les augures, et s’ils étaient favorables de réunir le peuple pour procéder selon les rites à l’élection d’un roi (sous la monarchie) ou des magistrats (sous la République). Sous la République romaine, si au bout de cinq jours les élections n’avaient pas eu lieu, l’interroi désignait son successeur, lui transmettait son imperium et démissionnait. Les interrois se succédaient ainsi, jusqu’à ce que des magistrats soient élus et leur succèdent. Les noms de trente-sept interrois nous sont parvenus. Leur liste a été établie par Pierre Willems.
rdf:langString
Interrex adalah pemimpin jangka pendek pada masa Kerajaan Romawi dan Republik Romawi. Jabatan interrex dibentuk setelah kematian raja pertama Roma, Romulus. Senat Romawi awalnya tidak mampu memilih raja baru. Agar pemerintahan tetap berjalan, senat, yang terdiri dari seratus anggota, dibagi menjadi sepuluh (kelompok yang terdiri dari sepuluh orang), dan masing-masing decuriae mengirimkan satu orang senator sebagai decurio. Masing-masing dari sepuluh decurio melakukan tugas raja selama lima hari sebagai interrex; dan jika raja baru belum terpilih, pergantian terus berjalan setiap lima hari sampai akhirnya terpilih raja baru. Periode di mana mereka menjalankan kekuasaan disebut sebagai interregnum.
* l
*
* s
rdf:langString
L'Interrex era una istituzione del diritto romano, nata in età regia ed evolutasi in quella repubblicana, per la quale, quando veniva a mancare il potere supremo dello Stato romano, questo veniva esercitato da un Interrex per un periodo limitato di tempo.
rdf:langString
De interrex (of "tussenkoning") was in de Romeinse Republiek de naam van een bijzondere magistraat die in uitzonderlijke situaties door de Romeinse senaat werd verkozen om tijdelijk de functie van staatshoofd te vervullen, in afwachting dat het reglementaire staatshoofd zijn normale functie kon opnemen.
rdf:langString
インテルレクス（ラテン語: Interrex、複数形: interreges）は、文字通り中間王（羅: inter reges）のことであり、王政並びに共和政ローマ時代に存在した、ごく短期間限定の摂政の一種である。
rdf:langString
Interreks (interrex) – urząd rzymski wywodzący się z czasów królewskich. W sprawie wyboru nowego króla senat wyłaniał spośród siebie radę dziesięciu interreksów (interreges), którzy cyklicznie przez pięć dni dysponowali władzą królewską. Okres ten był nazywany interregnum. Interreksi proponowali kandydata na króla, który był następnie przedstawiany do akceptacji senatu i komicjów kurialnych. Po wyborze króla jego władza (imperium) była potwierdzana specjalnym prawem lex curiata de imperio. Interreksi w okresie republiki byli powoływani do przeprowadzenia wyborów konsulów, jeżeli poprzedni konsulowie z jakichś powodów nie przeprowadzili wyborów w czasie swojego urzędowania. Każdy pełnił urząd przez pięć dni, dopóki komicje nie przeprowadziły wyborów. Plebejusze nie byli dopuszczani do tego urzędu i wyboru interreksa dokonywali tylko patrycjuszowscy senatorzy. Stąd silny opór trybunów ludowych przeciwko wyznaczaniu interreksa. Po drugiej wojnie punickiej nie powoływano już interreksów. Jedyne wyjątki to interreks zwołujący komicja dla wyboru Sulli na dyktatora w 82 p.n.e., dla wyboru Pompejusza i Krassusa na konsulów w 55 p.n.e. i wyboru Pompejusza na pojedynczego (sine collega) konsula w 52 p.n.e.
rdf:langString
Inter-rei (em latim: Interrex; plural interreges, do Latim inter reges) era o magistrado supremo que governava entre a morte de um rei e a eleição de outro. Este ofício era tomado em turnos pelo Senado continuando nas mãos de cada um por cinco dias, ou, de acordo com Plutarco, apenas doze horas por vez. Às vezes há um inter-rei sob o governo consular criado para manter assembleias, quando os magistrados comuns ou estavam ausentes ou incapacitados de agir devido a eleições indevidas. Este ofício é dito ter sido instituído na época da morte de Rômulo, quando o Senado desejava compartilhar o poder soberano entre si em vez de eleger um novo rei. Para isso, segundo Tito Lívio, o senado que então consistia de cem membros, era dividido em dez das quais um senador era eleito de cada um. Todos juntamente formavam um conselho de dez membros, com o título de inter-reis, dos quais desfrutavam do poder sucessório por cinco dias; se nenhum rei fosse indicado no período de expiração de cinquenta dias, a rotação reiniciava. Esse período do qual desfrutavam o poder era chamado de Interregno (em latim: Interregnum). Dionísio de Halicarnasso e Plutarco dispõem de descrições diferentes; porém, a de Plutarco é a que parece ser mais provável segundo Niebuhr, que supõe que os primeiros inter-reis eram exclusivamente Ramnes e que eram Decem Primi ou dez senadores líderes dos quais o primeiro era o chefe de todo o senado.
rdf:langString
Интерре́кс (лат. interrex — междуцарь) — экстраординарная магистратура в Древнем Риме. Как видно из названия, происходит из царской эпохи Рима. Первый интеррекс был избран после смерти Ромула, и затем это повторялось после смерти каждого из царей. Интеррекс избирался жребием из десяти старших сенаторов, на 5 дней. Он должен был в этот срок созвать комиции с целью выбора нового царя. Если он не успевал этого сделать, он по истечении срока слагал с себя власть, и на новые 5 дней жребием выбирался новый интеррекс. Так продолжалось, пока старшие сенаторы не останавливали своего выбора на одном лице. Тогда тот из них, кто исправлял должность интеррекса, докладывал о выборе всему сенату, и если последний был согласен, интеррекс созывал комиции. Этот институт сохранялся в течение всего времени республики, с той лишь разницей, что интеррексы назначались патрицианскими чинами сената без жребия. К избранию интеррекса прибегали, когда по каким-нибудь обстоятельствам не было консулов, например, если оба они умерли, или пали в битве, или сложили с себя полномочия. Иногда, впрочем, вместо интеррекса с целью избрания новых консулов назначали диктатора. Бывали случаи, что число интеррексов, поочередно сменявших друг друга, доходило до 14: тогда в дело выбора новых консулов вмешивались народные трибуны и воспрещали дальнейшее назначение интеррексов.
rdf:langString
Інтерре́кс (лат. interrex — міжцар) — тимчасовий магістрат в Стародавньому Римі. Як видно з назви, походить з царської епохи Риму. Перший інтеррекс був вибраний після смерті Ромула, і потім це повторювалося після смерті кожного з царів. Інтеррекс обирався жеребом з десяти старших сенаторів, на 5 днів. Він повинен був в цей термін скликати коміції з метою вибору нового царя. Якщо він не встигав цього зробити, він після закінчення терміну складав з себе владу, і на нові 5 днів жеребом вибирався новий інтеррекс. Так продовжувалося, поки старші сенатори не зупиняли свого вибору на одній особі. Тоді той з них, хто займав посаду інтеррекса, доповідав про вибір всьому сенату, і якщо останній був згоден, інтеррекс скликав коміції. Цей інститут зберігався протягом всього часу республіки, з тією лише різницею, що інтеррекси призначалися патриціанськими чинами сенату без жеребу. До обрання інтеррекса вдавалися, коли за якими-небудь обставинами не було консулів, наприклад, якщо обидва вони померли, або загинули в битві, або покинули посаду. Іноді, втім, замість інтеррекса з метою обрання нових консулів призначали диктатора. Бували випадки, що число інтеррексів, які по черзі змінювали один одного, доходило до 14: тоді в справу вибору нових консулів втручалися народні трибуни і забороняли подальше призначення інтеррексів.
xsd:nonNegativeInteger
10852