Interpretatio graeca
http://dbpedia.org/resource/Interpretatio_graeca an entity of type: Book
Ο λατινικός όρος Interpretatio graeca (μτφρ.: Ελληνική ερμηνεία) περιγράφει την αρχαιοελληνική πρακτική της απόδοσης και του συσχετισμού διάφορων ονομασιών και εννοιών άλλων γλωσσών ξένων πολιτισμών με τις ελληνικές. Κατά αυτόν τον τρόπο επίσης αποτελεί μια συγκριτική μεθοδολογία για τις ομοιότητες μεταξύ των αρχαίων θρησκειών και μυθολογιών.
rdf:langString
Interpretatio graeca (euskaraz, greziar interpretazio) Antzinako Greziako idazleak atzerritar jainko-jainkosak bere panteoiekin parekatzeko ohitura adierazten duen latinezko esapidea da. Herodotok, adibidez, Amon, Osiris eta Ptah egiptoar jainkoak aipatzeko «Zeus», «Dioniso» eta «Hefesto» erabiltzen zituen. Diskurtso honen erromatar baliokidea, interpretatio romana zuen izena. Lehendabizikoz Tazitok Germania liburuan erabili zuen (43. kap.). Naharvali germaniarren baso sakratua honela deskribatu zuen:
rdf:langString
L'interpretatio graeca è il termine latino indicante la comune tendenza degli scrittori dell'antica Grecia ad equiparare le divinità straniere a quelle del loro pantheon. Erodoto, ad esempio, riferendosi agli antichi dei egiziani Amon, Osiride e Ptah, li chiama "Zeus", "Dionisio" ed "Efesto".
rdf:langString
인테르프레타티오 그라이카(라틴어: interpretatio graeca)란 사전적 의미는 "그리스식 해석"으로서, 고대 그리스인들이 다른 민족들의 종교, 신화를 자신들의 신화(그리스 신화)와 동일한 것으로 인식하고 그 신들을 그리스의 신들로 번안 기록한 것을 말한다. 예컨대 그들은 이집트의 아몬을 제우스와, 오시리스를 디오니소스와, 프타를 헤파이스토스와 동일시하였다. 고대 로마에서도 이러한 분위기가 이어져서, 로마가 북방을 정복하면서 그 원주민인 켈트 및 게르만의 신들을 그리스-로마의 신들과 동일시했는데(e.g. 오딘 = 메르쿠리우스, 오그마 = 헤르쿨레스), 이를 "로마식 해석"이라는 뜻의 인테르프레타티오 로마나(interpretatio romana)라고 한다.
rdf:langString
Interpretatio Graeca is de interpretatie of syncretisme van niet-Griekse goden en mythen als Griekse goden. Soms is dit verschil subtiel, soms zijn de namen onherkenbaar anders. Interpretatio Romana is een vergelijkbaar proces vanuit Romeins perspectief. Het ging er in beide gevallen, dus in het oude Griekenland en in het Romeinse Rijk, om de goden van de volkeren, die barbaren werden genoemd te laten assimileren met de eigen goden.
rdf:langString
إنتربريتاتيو غرايكا أو «التفسير بالنماذج الإغريقية»، هو خطاب استُعمل لتفسير أساطير الثقافات الأخرى وأديانها أو محاولة لفهمها، وهو منهج علمي مقارن يستعمل المفاهيم الدينية والشعائر والآلهة والأساطير والمتوازيات والصفات المشتركة الإغريقية. أما إنتربريتاتيو رومانا فهو منهج مقارن يتخذ الدين والأساطير الرومانية مرجعًا، كما حصل في تشكيل الدين الغالي الروماني المستقل. أعاد الرومان والغاليون معًا تفسير التراث الديني الغالي بربطه بالنماذج الرومانية، لا سيما في عبادة الملوك. يعتبر جان أسامان المنهج الوثني لتدويل الآلهة شكلًا من أشكال «الترجمة عبر الحضارات»:
rdf:langString
La Interpretatio graeca és una frase en llatí, que es pot traduir com "interpretació o significat mitjançant [models] grecs", que s'utilitza per interpretar o intentar entendre les mitologies i les religions d'altres cultures. Consisteix en comparar mitologies utilitzant conceptes i pràctiques religioses de l'antiga Grècia, les seves creences sobre les deïtats i els mites, i buscant equivalències i les característiques comunes.
rdf:langString
Unter Interpretatio Graeca (lateinisch für „griechische Übersetzung“) versteht man die Angewohnheit antiker griechischer Autoren, ihnen unbekannte Gottheiten nichtgriechischer Kulturen mit griechischen Göttern gleichzusetzen und sie entsprechend zu benennen. Bei dem griechischen Historiker Herodot finden sich zahllose Beispiele für dieses Verfahren (Historien; 2,42 ff.):
rdf:langString
Interpretatio graeca (Latin, "Greek translation") or "interpretation by means of Greek [models]" is a discourse used to interpret or attempt to understand the mythology and religion of other cultures; a comparative methodology using ancient Greek religious concepts and practices, deities, and myths, equivalencies, and shared characteristics. Jan Assmann considers the polytheistic approach to internationalizing gods as a form of "intercultural translation":
rdf:langString
Interpretatio graeca (en latín, «traducción griega») es una expresión latina para designar la frecuente tendencia de los antiguos escritores griegos a equiparar divinidades extranjeras con miembros de su propio panteón, basándose en las posibles similitudes atributivas de unos y otros. También llamada «interpretación por medio de [modelos] griegos», es un discurso utilizado para interpretar o intentar comprender la mitología y la religión de otras culturas; una metodología comparativa que utiliza conceptos y prácticas religiosas, deidades y mitos griegos antiguos, equivalencias y características compartidas. Heródoto, por ejemplo, alude a los antiguos dioses egipcios Amón, Osiris y Ptah como «Zeus», «Dioniso» y «Hefesto», constatando así que egipcios y griegos adoraban a los mismos dioses
rdf:langString
Interpretatio graeca et interpretatio romana sont deux locutions latines qui désignent la propension des Grecs et des Romains de l'Antiquité à assimiler les divinités des barbares à leurs propres divinités. L'interpretatio graeca/romana est surtout connue par la « fusion » voire confusion des dieux grecs et romains.
rdf:langString
Interpretatio graeca (dalam bahasa Latin berarti "terjemahan Yunani" atau "interpretasi dengan cara Yunani") adalah suatu diskursus ketika konsep, praktik keagamaan, dewa-dewi, dan mitos Yunani Kuno digunakan untuk menafsirkan atau mencoba memahami mitologi dan agama kebudayaan lainnya. Maka dari itu, interpretatio graeca pada dasarnya adalah suatu metodologi yang mencari kesamaan dan ciri-ciri bersama. Frase ini dapat mendeskripsikan upaya Yunani untuk menjelaskan keyakinan dan mitos dari kebudayaan lain, seperti saat Herodotus mendeskripsikan agama Yunani Kuno berdasarkan analog-analog Yunani, atau ketika Dionysios dari Halikarnassos dan Plutarkhos mendokumentasikan , kuil, dan praktik keagamaan Romawi dengan nama-nama dewa-dewi Yunani yang setara. Interpretatio graeca juga dapat mengac
rdf:langString
Interpretatio graeca (latim para "tradução grega" ou "interpretação através de [modelos] gregos") é um discurso no qual as práticas religiosas, divindades e mitos gregos são usados para interpretar ou tentar compreender a mitologia e religião de outras culturas. Trata-se de uma metodologia comparativa que procura equivalências e características em comum.
rdf:langString
Interpretatio graeca (latin: 'grekisk översättning' eller 'tolkning enligt grekisk modell') är en diskurs enligt vilken den klassiska grekiska mytologins gudar, myter och praktiker används som modell för att identifiera motsvarigheter i andra mytologier och kulturer. Ett exempel på detta är när den grekiska kärleksgudinnan Afrodite jämställdes med romarnas motsvarighet Venus, etruskernas Turan, egypternas Hathor, feniciernas Astarte och persernas Anahita.
rdf:langString
Соответствие римских и греческих богов — список, показывающий взаимосвязь богов и мифических героев двух культур. Греческая цивилизация оказала большое влияние на формирование римской мифологии. По мнению историков, корни римской мифологии берут начало в примитивных мифах, связанных с обожествлением сил природы, семьи, происхождения общины и города. Влияние греческой мифологии на римскую сказалось позднее и берёт начало примерно в V—IV веке до н. э. Сложившийся пантеон богов, обширная литература и культура мифотворчества неизбежно воздействовала на представителей римской цивилизации, активно контактировавших с близлежащими греческими колониями.
rdf:langString
希臘釋義（拉丁語：Interpretatio graeca，英文“Greek translation”、中文“希臘式的翻譯轉化”；或“interpretation by means of Greek [models]”、“通過希臘〔模式〕的意義之解釋”）乃是一項探討有關於古希臘宗教觀念和習俗、神靈，以及神話的途徑，它是被希臘人與後代的羅馬人（羅馬釋義）用來解釋或試圖理解其他文化的神話和宗教的表達方式。因此它即是一種尋找相等和共同特徵的比較方法。希臘釋義這用語可能描述了希臘人在解釋外邦信仰和神話的成就的思維模式，就如同歷史之父希羅多德以意會的方式從希臘語中採用類似的詞語來描述的情況一樣。或是在哈利卡納蘇斯的戴歐尼修斯和普魯塔克以相等同的希臘神靈名義的情形之下記錄了、神廟，以及習俗。希臘釋義也可能是藉由與希臘模式的比較或是同化的情形下來描述非希臘人對他們自己信仰體系的解釋，就如同羅馬人他們自己的神的名號來因應於希臘神話和肖像一樣。 羅馬釋義（拉丁語：Interpretatio romana）是關於古羅馬宗教與神話的比較用語，如同形成一個獨特一樣。羅馬人和高盧人兩者都重新詮釋了與羅馬模式相關的高盧宗教傳統，尤其是這一特徵。 認為多神教的態度是對於讓神祇的國際化成為了“跨文化翻譯（intercultural translation）”的一種形式：
rdf:langString
Відповідність римських і грецьких богів — список, що показує взаємозв'язок богів і міфічних героїв двох культур. Грецька цивілізація зробила великий вплив на формування римської міфології. На думку істориків, коріння римської міфології беруть початок з примітивних міфів, пов'язані з обожнюванням сил природи, сім'ї, походженням громади і міста. Вплив грецької міфології на римську позначилося пізніше і бере початок приблизно з V—IV століття до н. е. Сформований пантеон богів, велика література і культура міфотворчості неминуче впливала на представників римської цивілізації, які активно контактували з прилеглими грецькими колоніями.
rdf:langString
rdf:langString
ترجمة إغريقية
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
Interpretatio Graeca
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
인테르프레타티오 그라이카
rdf:langString
Interpretatio Graeca
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
Соответствие римских и греческих богов
rdf:langString
Interpretatio graeca
rdf:langString
Відповідність римських і грецьких богів
rdf:langString
希臘羅馬釋義
xsd:integer
1449016
xsd:integer
1124778827
rdf:langString
إنتربريتاتيو غرايكا أو «التفسير بالنماذج الإغريقية»، هو خطاب استُعمل لتفسير أساطير الثقافات الأخرى وأديانها أو محاولة لفهمها، وهو منهج علمي مقارن يستعمل المفاهيم الدينية والشعائر والآلهة والأساطير والمتوازيات والصفات المشتركة الإغريقية. قد تدل العبارة على الجهود الإغريقية لشرح معتقدات الآخرين وأساطيرهم، كما فعل هيرودوت عندما شرح الدين المصري باستعمال نظائرها الإغريقية التي يتصورها، أو عندما وثّق ديونيسيوس الهاليكارناسوسي وبلوتارخ العبادات والمعابد والشعائر الرومانية بأسماء مكافئة للآلهة الإغريقية. قد يدل مصطلح التفسير الإغريقي أيضًا على تفسير غير الإغريقيين لنظم اعتقادهم بمقارنتها أو تصديقها بالنماذج الإغريقية، كما فعل الرومان عندما لاءموا الأساطير والتماثيل الإغريقية لتوافق أسماء آلهتهم. أما إنتربريتاتيو رومانا فهو منهج مقارن يتخذ الدين والأساطير الرومانية مرجعًا، كما حصل في تشكيل الدين الغالي الروماني المستقل. أعاد الرومان والغاليون معًا تفسير التراث الديني الغالي بربطه بالنماذج الرومانية، لا سيما في عبادة الملوك. يعتبر جان أسامان المنهج الوثني لتدويل الآلهة شكلًا من أشكال «الترجمة عبر الحضارات»: إن إنجاز الوثنية العظيم هو التعبير عن كونٍ معنوي عام. ... معنى الإله أو الإلهة هو خصاله الشخصية كما تظهر في الأساطير والترانيم والشعائر وغيرها. هذه الخصال تجعل الإله ممكن المقارن بآلهة أخرى لها خصال مشابهة. تشابه الآلهة يجعل الأسماء قابلة للترجمة. ... وفعل الترجمة هذا لأسماء الآلهة خلق مفهومَ التشابه وأسس للفكرة أو القناعة بأن الآلهة عالميّة. عبر بليني الأكبر عن «إمكانية ترجمة» الآلهة بوصفها «أسماء مختلفة باختلاف الشعوب» (نومينا أليا أليس جنتبوس). مكّنت هذه القدرة من التوفيق الديني بين الفترة الهلنستية والإمبراطورية الرومانية قبل المسيحية.
rdf:langString
La Interpretatio graeca és una frase en llatí, que es pot traduir com "interpretació o significat mitjançant [models] grecs", que s'utilitza per interpretar o intentar entendre les mitologies i les religions d'altres cultures. Consisteix en comparar mitologies utilitzant conceptes i pràctiques religioses de l'antiga Grècia, les seves creences sobre les deïtats i els mites, i buscant equivalències i les característiques comunes. La frase s'aplica per mostrar l'interès que els grecs tenien per trobar explicacions a les creences i els mites d'altres pobles. Heròdot en va fer un primer intent al descriure la religió egípcia aplicant termes i personatges anàlegs de la religió grega, o quan Dionís d'Halicarnàs i Plutarc fan referència a cultes, temples i pràctiques romanes amb els noms de divinitats gregues equivalents. La Interpretatio graeca també es pot interpretar com l'assimilació per part de cultures no gregues dins dels seus propis sistemes de creences quan els comparen o assimilen amb elsmodels grecs, tal com van fer els romans quan van adaptar els mites i la iconografia grecs amb els noms dels seus propis déus. La interpretatio romana és un discurs comparatiu que fa referència a la religió i els mites romans antics, en la formació d'una religió gal·loromana específica. Tant els romans com els gals van re-interpretar les tradicions religioses gales i les van relacionar amb els models romans, especialment el culte imperial. Plini el Vell creia en la "traduïbilitat" de les divinitats, i considerava que eren «noms diferents que donaven els diferents pobles» (nomina alia aliis gentibus). Aquesta capacitat va fer possible el sincretisme religiós de l'època hel·lenística i de l'Imperi Romà.
rdf:langString
Unter Interpretatio Graeca (lateinisch für „griechische Übersetzung“) versteht man die Angewohnheit antiker griechischer Autoren, ihnen unbekannte Gottheiten nichtgriechischer Kulturen mit griechischen Göttern gleichzusetzen und sie entsprechend zu benennen. Bei dem griechischen Historiker Herodot finden sich zahllose Beispiele für dieses Verfahren (Historien; 2,42 ff.): Herodot nennt ägyptische Gottheiten meistens nur bei ihrem griechischen Namen. In den meisten Fällen, wo er ihre ägyptischen Namen nennt, stellt er den griechischen Namen bei.Dasselbe Phänomen lässt sich auch bei anderen griechischen Autoren beobachten. Nach Auffassung von Herodot kamen nicht nur die meisten griechischen Götter, sondern sogar ihre Namen ursprünglich aus Ägypten (so Historien; 2, 50). Ganz anders Platon. Er verwendet ausschließlich die ägyptischen Originalnamen. In dem einzigen Fall, wo er den griechischen Namen beistellt, legt er diese Gleichsetzung den Ägyptern selbst in den Mund. In der Interpretatio Graeca manifestiert sich zunehmend griechisches Überlegenheitsgefühl gegenüber den Barbaren: Die Mythologien nichtgriechischer Völker werden der griechischen Vorstellungswelt einverleibt; was jedoch als nicht integrierbar erscheint, wird oft als bizarr dargestellt. Die Interpretatio Graeca drückt aber auch aus, dass nach Vorstellung der Griechen für die ganze Welt eben dieselben Götter gelten. Römische Autoren sind mit nichtrömischen, insbesondere griechischen Gottheiten entsprechend verfahren (Interpretatio Romana). Dasselbe gilt mit Einschränkungen für die gallischen Kelten mit der Interpretatio Celtica.
rdf:langString
Ο λατινικός όρος Interpretatio graeca (μτφρ.: Ελληνική ερμηνεία) περιγράφει την αρχαιοελληνική πρακτική της απόδοσης και του συσχετισμού διάφορων ονομασιών και εννοιών άλλων γλωσσών ξένων πολιτισμών με τις ελληνικές. Κατά αυτόν τον τρόπο επίσης αποτελεί μια συγκριτική μεθοδολογία για τις ομοιότητες μεταξύ των αρχαίων θρησκειών και μυθολογιών.
rdf:langString
Interpretatio graeca (euskaraz, greziar interpretazio) Antzinako Greziako idazleak atzerritar jainko-jainkosak bere panteoiekin parekatzeko ohitura adierazten duen latinezko esapidea da. Herodotok, adibidez, Amon, Osiris eta Ptah egiptoar jainkoak aipatzeko «Zeus», «Dioniso» eta «Hefesto» erabiltzen zituen. Diskurtso honen erromatar baliokidea, interpretatio romana zuen izena. Lehendabizikoz Tazitok Germania liburuan erabili zuen (43. kap.). Naharvali germaniarren baso sakratua honela deskribatu zuen:
rdf:langString
Interpretatio graeca (Latin, "Greek translation") or "interpretation by means of Greek [models]" is a discourse used to interpret or attempt to understand the mythology and religion of other cultures; a comparative methodology using ancient Greek religious concepts and practices, deities, and myths, equivalencies, and shared characteristics. The phrase may describe Greek efforts to explain others' beliefs and myths, as when Herodotus describes Egyptian religion in terms of perceived Greek analogues, or when Dionysius of Halicarnassus and Plutarch document Roman cults, temples, and practices under the names of equivalent Greek deities. Interpretatio graeca may also describe non-Greeks' interpretation of their own belief systems by comparison or assimilation with Greek models, as when Romans adapt Greek myths and iconography under the names of their own gods. Interpretatio romana is comparative discourse in reference to ancient Roman religion and myth, as in the formation of a distinctive Gallo-Roman religion. Both the Romans and the Gauls reinterpreted Gallic religious traditions in relation to Roman models, particularly Imperial cult. Jan Assmann considers the polytheistic approach to internationalizing gods as a form of "intercultural translation": The great achievement of polytheism is the articulation of a common semantic universe. ... The meaning of a deity is his or her specific character as it unfolded in myths, hymns, rites, and so on. This character makes a deity comparable to other deities with similar traits. The similarity of gods makes their names mutually translatable. ... The practice of translating the names of the gods created a concept of similarity and produced the idea or conviction that the gods are international. Pliny the Elder expressed the "translatability" of deities as "different names to different peoples" (nomina alia aliis gentibus). This capacity made possible the religious syncretism of the Hellenistic era and the pre-Christian Roman Empire.
rdf:langString
Interpretatio graeca (en latín, «traducción griega») es una expresión latina para designar la frecuente tendencia de los antiguos escritores griegos a equiparar divinidades extranjeras con miembros de su propio panteón, basándose en las posibles similitudes atributivas de unos y otros. También llamada «interpretación por medio de [modelos] griegos», es un discurso utilizado para interpretar o intentar comprender la mitología y la religión de otras culturas; una metodología comparativa que utiliza conceptos y prácticas religiosas, deidades y mitos griegos antiguos, equivalencias y características compartidas. Heródoto, por ejemplo, alude a los antiguos dioses egipcios Amón, Osiris y Ptah como «Zeus», «Dioniso» y «Hefesto», constatando así que egipcios y griegos adoraban a los mismos dioses bajo diferentes nombres. La frase puede describir los esfuerzos griegos por explicar las creencias y los mitos de otros, como cuando Heródoto describe la religión egipcia en términos de análogos griegos percibidos, o cuando Dionisio de Halicarnaso y Plutarco documentan los cultos, templos y prácticas romanas bajo los nombres de deidades griegas equivalentes. La interpretatio graeca también puede describir la interpretación que hacen no griegos de sus propios sistemas de creencias por comparación o asimilación con los modelos griegos, como cuando los romanos adaptan los mitos y la iconografía griegos con los nombres de sus propios dioses. Jan Assmann considera el enfoque politeísta de la internacionalización de los dioses como una forma de «traducción intercultural»: El gran logro del politeísmo es la articulación de un universo semántico común. ... El significado de una deidad es su carácter específico tal y como se despliega en los mitos, himnos, ritos, etc. Este carácter hace que una deidad sea comparable a otras deidades con rasgos similares. La similitud de los dioses hace que sus nombres sean mutuamente traducibles. ... La práctica de traducir los nombres de los dioses creó un concepto de similitud y produjo la idea o convicción de que los dioses son internacionales. Plinio el Viejo expresó la «traducibilidad» de las deidades como «nombres diferentes para pueblos diferentes» (nomina alia aliis gentibus). Esta capacidad hizo posible el sincretismo religioso de la época helenística y del Imperio Romano precristiano.
rdf:langString
Interpretatio graeca et interpretatio romana sont deux locutions latines qui désignent la propension des Grecs et des Romains de l'Antiquité à assimiler les divinités des barbares à leurs propres divinités. L'interpretatio graeca/romana est surtout connue par la « fusion » voire confusion des dieux grecs et romains. Ceux qui n'avaient pas d'équivalence dans la religion romaine et/ou grecque, étaient souvent assimilés par les Romains. On peut citer dans ce cas par exemple Apollon, dieu grec, directement assimilé au panthéon romain, ou bien la déesse celte Épona, déesse des chevaux, adorée par les militaires romains. Chez les Égyptiens ce sont Isis, Osiris, Anubis et Horus (sous sa forme d'Harpocrates).
rdf:langString
Interpretatio graeca (dalam bahasa Latin berarti "terjemahan Yunani" atau "interpretasi dengan cara Yunani") adalah suatu diskursus ketika konsep, praktik keagamaan, dewa-dewi, dan mitos Yunani Kuno digunakan untuk menafsirkan atau mencoba memahami mitologi dan agama kebudayaan lainnya. Maka dari itu, interpretatio graeca pada dasarnya adalah suatu metodologi yang mencari kesamaan dan ciri-ciri bersama. Frase ini dapat mendeskripsikan upaya Yunani untuk menjelaskan keyakinan dan mitos dari kebudayaan lain, seperti saat Herodotus mendeskripsikan agama Yunani Kuno berdasarkan analog-analog Yunani, atau ketika Dionysios dari Halikarnassos dan Plutarkhos mendokumentasikan , kuil, dan praktik keagamaan Romawi dengan nama-nama dewa-dewi Yunani yang setara. Interpretatio graeca juga dapat mengacu kepada interpretasi non-Yunani terhadap sistem kepercayaan mereka sendiri dengan membandingkannya atau mengasimilasikannya dengan model Yunani, seperti saat bangsa Romawi mengadaptasi mitos dan ikonografi Yunani dengan nama dewa-dewi mereka sendiri.
rdf:langString
L'interpretatio graeca è il termine latino indicante la comune tendenza degli scrittori dell'antica Grecia ad equiparare le divinità straniere a quelle del loro pantheon. Erodoto, ad esempio, riferendosi agli antichi dei egiziani Amon, Osiride e Ptah, li chiama "Zeus", "Dionisio" ed "Efesto".
rdf:langString
인테르프레타티오 그라이카(라틴어: interpretatio graeca)란 사전적 의미는 "그리스식 해석"으로서, 고대 그리스인들이 다른 민족들의 종교, 신화를 자신들의 신화(그리스 신화)와 동일한 것으로 인식하고 그 신들을 그리스의 신들로 번안 기록한 것을 말한다. 예컨대 그들은 이집트의 아몬을 제우스와, 오시리스를 디오니소스와, 프타를 헤파이스토스와 동일시하였다. 고대 로마에서도 이러한 분위기가 이어져서, 로마가 북방을 정복하면서 그 원주민인 켈트 및 게르만의 신들을 그리스-로마의 신들과 동일시했는데(e.g. 오딘 = 메르쿠리우스, 오그마 = 헤르쿨레스), 이를 "로마식 해석"이라는 뜻의 인테르프레타티오 로마나(interpretatio romana)라고 한다.
rdf:langString
Interpretatio Graeca is de interpretatie of syncretisme van niet-Griekse goden en mythen als Griekse goden. Soms is dit verschil subtiel, soms zijn de namen onherkenbaar anders. Interpretatio Romana is een vergelijkbaar proces vanuit Romeins perspectief. Het ging er in beide gevallen, dus in het oude Griekenland en in het Romeinse Rijk, om de goden van de volkeren, die barbaren werden genoemd te laten assimileren met de eigen goden.
rdf:langString
Interpretatio graeca (latim para "tradução grega" ou "interpretação através de [modelos] gregos") é um discurso no qual as práticas religiosas, divindades e mitos gregos são usados para interpretar ou tentar compreender a mitologia e religião de outras culturas. Trata-se de uma metodologia comparativa que procura equivalências e características em comum. Interpretatio romana é o discurso comparativo em referência à religião e mitologia romanas, como aconteceu na formação da , em que romanos e gauleses reinterpretaram as tradições religiosas gaulesas em relação aos modelos romanos, particularmente o culto imperial. Interpretatio germanica é a prática dos povos germânicos de identificar os deuses romanos com os nomes das divindades germânicas. De acordo com Rudolf Simek, isso ocorreu por volta do primeiro século da era comum, quando ambas as culturas entraram em contato mais próximo. Plínio, o Velho, expressou a "tradutibilidade" das divindades como "nomes diferentes para povos diferentes" (nomina alia aliis gentibus). Esta capacidade tornou possível o sincretismo religioso da era helenística e do Império Romano pré-cristão.
rdf:langString
Соответствие римских и греческих богов — список, показывающий взаимосвязь богов и мифических героев двух культур. Греческая цивилизация оказала большое влияние на формирование римской мифологии. По мнению историков, корни римской мифологии берут начало в примитивных мифах, связанных с обожествлением сил природы, семьи, происхождения общины и города. Влияние греческой мифологии на римскую сказалось позднее и берёт начало примерно в V—IV веке до н. э. Сложившийся пантеон богов, обширная литература и культура мифотворчества неизбежно воздействовала на представителей римской цивилизации, активно контактировавших с близлежащими греческими колониями. Римский автор III века до н. э. Ливий Андроник, который первым перевёл на латынь Одиссею, активно использует в своих текстах греческих «романизированных» богов. Со временем в римский пантеон попали греческие боги, аналогов которых не было у римлян: Эскулап, Аполлон. Это было проявлением определённой открытости, терпимости и даже критического подхода к религии. В древнем Риме легко принимали в пантеон других божеств, стараясь таким образом привлечь на свою сторону как самих богов, так и поклонявшиеся им народ.
rdf:langString
Interpretatio graeca (latin: 'grekisk översättning' eller 'tolkning enligt grekisk modell') är en diskurs enligt vilken den klassiska grekiska mytologins gudar, myter och praktiker används som modell för att identifiera motsvarigheter i andra mytologier och kulturer. Denna metod användes frekvent redan under antiken av grekerna för att beskriva andra religioners gudar. Den följdes av interpretatio romana, en romersk motsvarighet, sedan romarnas egna gudar i sin tur redan fullt ut hade identifierats med sina grekiska motsvarigheter genom interpretatio graeca. Även antikens germaner identifierade andra folks gudar utifrån sina egna genom en metod som kallades interpretatio germanica. Ett exempel på detta är när den grekiska kärleksgudinnan Afrodite jämställdes med romarnas motsvarighet Venus, etruskernas Turan, egypternas Hathor, feniciernas Astarte och persernas Anahita.
rdf:langString
希臘釋義（拉丁語：Interpretatio graeca，英文“Greek translation”、中文“希臘式的翻譯轉化”；或“interpretation by means of Greek [models]”、“通過希臘〔模式〕的意義之解釋”）乃是一項探討有關於古希臘宗教觀念和習俗、神靈，以及神話的途徑，它是被希臘人與後代的羅馬人（羅馬釋義）用來解釋或試圖理解其他文化的神話和宗教的表達方式。因此它即是一種尋找相等和共同特徵的比較方法。希臘釋義這用語可能描述了希臘人在解釋外邦信仰和神話的成就的思維模式，就如同歷史之父希羅多德以意會的方式從希臘語中採用類似的詞語來描述的情況一樣。或是在哈利卡納蘇斯的戴歐尼修斯和普魯塔克以相等同的希臘神靈名義的情形之下記錄了、神廟，以及習俗。希臘釋義也可能是藉由與希臘模式的比較或是同化的情形下來描述非希臘人對他們自己信仰體系的解釋，就如同羅馬人他們自己的神的名號來因應於希臘神話和肖像一樣。 羅馬釋義（拉丁語：Interpretatio romana）是關於古羅馬宗教與神話的比較用語，如同形成一個獨特一樣。羅馬人和高盧人兩者都重新詮釋了與羅馬模式相關的高盧宗教傳統，尤其是這一特徵。 認為多神教的態度是對於讓神祇的國際化成為了“跨文化翻譯（intercultural translation）”的一種形式： 原文：The great achievement of polytheism is the articulation of a common semantic universe. …The meaning of a deity is his or her specific character as it unfolded in myths, hymns, rites, and so on. This character makes a deity comparable to other deities with similar traits. The similarity of gods makes their names mutually translatable. … The practice of translating the names of the gods created a concept of similarity and produced the idea or conviction that the gods are international. 譯文：多神教的偉大是對共同語義世界的闡述。…神靈的意義是他或她在神話、讚美詩、儀式等等諸如此類之中所展現的特定性格。這個性格塑造出的神靈與其他具有相似特徵的神靈相媲美。神祇的相似性使祂們的名號可以相互翻譯轉移。…翻譯神祇名號的做法創造了一個相似的概念並且產生了神祇是具國際性的想法或信念。 老普林尼表述了神靈的“可譯性（translatability）”稱其為“不同名號對不同民族（拉丁原文：nomina alia aliis gentibus；英譯：different names to different peoples）”。這種文化潛力使得和時代的羅馬帝國其境內宗教融合可以存在著。
rdf:langString
Відповідність римських і грецьких богів — список, що показує взаємозв'язок богів і міфічних героїв двох культур. Грецька цивілізація зробила великий вплив на формування римської міфології. На думку істориків, коріння римської міфології беруть початок з примітивних міфів, пов'язані з обожнюванням сил природи, сім'ї, походженням громади і міста. Вплив грецької міфології на римську позначилося пізніше і бере початок приблизно з V—IV століття до н. е. Сформований пантеон богів, велика література і культура міфотворчості неминуче впливала на представників римської цивілізації, які активно контактували з прилеглими грецькими колоніями. Римський автор III століття до н. е. Лівій Андронік, який першим переклав на латину Одіссею, активно використовує в своїх текстах грецьких «романізованих» богів. Згодом в римський пантеон потрапили грецькі боги, аналогів яких не було у римлян: Ескулап, Аполлон. Це було проявом певної відкритості, терпимості і навіть критичного підходу до релігії. У стародавньому Римі легко приймали в пантеон інших божеств, намагаючись таким чином привернути на свою сторону як самих богів, так і народи, що їм вклонялися.
xsd:nonNegativeInteger
35770
