Human rights in the Soviet Union
http://dbpedia.org/resource/Human_rights_in_the_Soviet_Union an entity of type: PopulatedPlace
كانت حقوق الإنسان في الاتحاد السوفيتي محدودة للغاية طيلة فترة وجوده وقد حُشد السكان لدعم أيديولوجية الدولة الواحدة والسياسات التي يروج لها الحزب الشيوعي. قبل أبريل 1991، سُمح بحزب سياسي واحد فقط في اتحاد الجمهوريات الاشتراكية السوفياتية وكان أعضاء الحزب الشيوعي يشغلون جميع المناصب الرئيسية سواء في الدولة نفسها أو في المنظمات التابعة لها. قُمعت حرية التعبير وعوقبت المعارضة. لم تتسامح الدولة مع الأنشطة السياسية المستقلة سواء كانت مشاركةً في النقابات العمالية الحرة أو الشركات الخاصة أو الكنائس المستقلة أو الأحزاب السياسية المعارضة. إن التزام الدولة المعلن بالماركسية اللينينية يحد من أي حقوق للمواطنين في الملكية الخاصة.
rdf:langString
Human rights in the Soviet Union were severely limited. The Soviet Union was a one-party state until 1990 and a totalitarian state from 1927 until 1953 where members of the Communist Party held all key positions in the institutions of the state and other organizations. Freedom of speech was suppressed and dissent was punished. Independent political activities were not tolerated, whether these involved participation in free labor unions, private corporations, independent churches or opposition political parties. The freedom of movement within and especially outside the country was limited. The state restricted rights of citizens to private property.
rdf:langString
Права человека в СССР — комплекс вопросов реализации прав человека (основных свобод и возможностей в экономической, социальной, политической и культурной сферах) в СССР. Большинство подобных вопросов регулировалось конституциями СССР (например, Конституцией СССР 1977 года), а также конституциями, уголовными и гражданскими кодексами союзных республик (например, Уголовным кодексом РСФСР и Гражданским кодексом РСФСР). СССР подвергался критике со стороны стран Запада за нарушения прав человека, в том числе закреплённых в подписанных Советским Союзом международных документах.
rdf:langString
蘇維埃社會主義共和國聯邦是一個極權主義國家，並由蘇聯共產黨內的少數成員把持整個國家的權力體系。蘇聯公民的參政權、選舉權以及其他人權皆普遍遭到壓抑；整個國家的人口亦在政府的規劃下被動員起來以支持國家的意識型態與政策。獨立的政治運動在蘇聯境內是不被允許的，其中包括人民自由組織工會的權利、組織私人公司的權利、創辦未受批准的教會（或宗教）的權利，甚或是組織反對政黨等自由權利皆被蘇聯政府以零容忍政策的態度回應。蘇聯堅定奉行馬克思列寧主義的政策亦大大限制了人民擁有私有財產的權利。然而蘇聯政府對於私有財產的不友善態度卻被1960年代的蘇聯人權運動家指摘為違背1936年蘇聯憲法的精神。該憲法亦明文保障人民有自由集會遊行的權利。
rdf:langString
Радянський Союз був тоталітарною державою, де члени Комуністичної партії займали всі ключові позиції в інститутах держави та інших організаціях . Громадянські і політичні права були суттєво обмежені, а все населення було мобілізовано на підтримку державної ідеології та політики. Незалежна політична діяльність не була допущена, в тому числі залучення людей з вільними профспілками, приватними корпораціями, несанкціонованими церквами чи опозиційними політичними партіями. Проголошена державна відданість марксизму-ленінізму обмежувала усі права громадян на приватну власність. Проте, ця ситуація, як відзначали радянські правозахисники 1960-х років, прямо суперечила формальним положенням Конституції 1936 року аж до кінця 1970-х років. Конституція гарантувала, зокрема, право на свободу зборів і ас
rdf:langString
rdf:langString
Human rights in the Soviet Union
rdf:langString
حقوق الإنسان في الاتحاد السوفيتي
rdf:langString
Права человека в СССР
rdf:langString
Права людини у Радянському Союзі
rdf:langString
蘇聯人權
xsd:integer
87382
xsd:integer
1095450664
rdf:langString
كانت حقوق الإنسان في الاتحاد السوفيتي محدودة للغاية طيلة فترة وجوده وقد حُشد السكان لدعم أيديولوجية الدولة الواحدة والسياسات التي يروج لها الحزب الشيوعي. قبل أبريل 1991، سُمح بحزب سياسي واحد فقط في اتحاد الجمهوريات الاشتراكية السوفياتية وكان أعضاء الحزب الشيوعي يشغلون جميع المناصب الرئيسية سواء في الدولة نفسها أو في المنظمات التابعة لها. قُمعت حرية التعبير وعوقبت المعارضة. لم تتسامح الدولة مع الأنشطة السياسية المستقلة سواء كانت مشاركةً في النقابات العمالية الحرة أو الشركات الخاصة أو الكنائس المستقلة أو الأحزاب السياسية المعارضة. إن التزام الدولة المعلن بالماركسية اللينينية يحد من أي حقوق للمواطنين في الملكية الخاصة.
rdf:langString
Human rights in the Soviet Union were severely limited. The Soviet Union was a one-party state until 1990 and a totalitarian state from 1927 until 1953 where members of the Communist Party held all key positions in the institutions of the state and other organizations. Freedom of speech was suppressed and dissent was punished. Independent political activities were not tolerated, whether these involved participation in free labor unions, private corporations, independent churches or opposition political parties. The freedom of movement within and especially outside the country was limited. The state restricted rights of citizens to private property.
rdf:langString
Радянський Союз був тоталітарною державою, де члени Комуністичної партії займали всі ключові позиції в інститутах держави та інших організаціях . Громадянські і політичні права були суттєво обмежені, а все населення було мобілізовано на підтримку державної ідеології та політики. Незалежна політична діяльність не була допущена, в тому числі залучення людей з вільними профспілками, приватними корпораціями, несанкціонованими церквами чи опозиційними політичними партіями. Проголошена державна відданість марксизму-ленінізму обмежувала усі права громадян на приватну власність. Проте, ця ситуація, як відзначали радянські правозахисники 1960-х років, прямо суперечила формальним положенням Конституції 1936 року аж до кінця 1970-х років. Конституція гарантувала, зокрема, право на свободу зборів і асоціацій
rdf:langString
Права человека в СССР — комплекс вопросов реализации прав человека (основных свобод и возможностей в экономической, социальной, политической и культурной сферах) в СССР. Большинство подобных вопросов регулировалось конституциями СССР (например, Конституцией СССР 1977 года), а также конституциями, уголовными и гражданскими кодексами союзных республик (например, Уголовным кодексом РСФСР и Гражданским кодексом РСФСР). СССР подвергался критике со стороны стран Запада за нарушения прав человека, в том числе закреплённых в подписанных Советским Союзом международных документах.
rdf:langString
蘇維埃社會主義共和國聯邦是一個極權主義國家，並由蘇聯共產黨內的少數成員把持整個國家的權力體系。蘇聯公民的參政權、選舉權以及其他人權皆普遍遭到壓抑；整個國家的人口亦在政府的規劃下被動員起來以支持國家的意識型態與政策。獨立的政治運動在蘇聯境內是不被允許的，其中包括人民自由組織工會的權利、組織私人公司的權利、創辦未受批准的教會（或宗教）的權利，甚或是組織反對政黨等自由權利皆被蘇聯政府以零容忍政策的態度回應。蘇聯堅定奉行馬克思列寧主義的政策亦大大限制了人民擁有私有財產的權利。然而蘇聯政府對於私有財產的不友善態度卻被1960年代的蘇聯人權運動家指摘為違背1936年蘇聯憲法的精神。該憲法亦明文保障人民有自由集會遊行的權利。
xsd:nonNegativeInteger
35460
