Horizon
http://dbpedia.org/resource/Horizon an entity of type: Thing
الأفق أو خط الأفق هو خط التقاء سطح الأرض الظاهر مع السماء ويدعى بالأفق الهندسي. قد يكون خط الأفق بعيدا كخط نهاية البحر مثلاً ويسمى هناك الأفق البحري. أو قريبا في المناطق المنخفضة والوديان ويسمى بالأفق الطبيعي. قد تتسبب الانعكاسات الضوئية بتزوير مكان الأفق الحقيقي وجعله يبدو ابعد مما هو في الواقع وبالتالي الإيهام بأن الأرض أكبر مما هي واقعيا، وهذا يدعى بالأفق البصري. إضافة لذلك هناك مصطلح أفق الموجات الإذاعية. وهذا لانها تدل على انها كبيره جدا في المناطق البرية والتي تكون درجه حرارتها مرتفعة فتكون قوة تحمل فيها مرتفعه..
rdf:langString
Ostertza, baita ere zerumuga, zeruertza edo horizontea puntu batetik ikus daitekeen lurraren gainazaleko azken lerroa da, non ikuspegian zerua eta lurra elkartzen diren.
rdf:langString
L’horizon physique est un concept géométrique de limitation de la perception qui recouvre plusieurs phénomènes physiques.
rdf:langString
An plána a luíonn ag uillinn 90° le buaic spéire an bhreathnadóra. Trasnaíonn an léaslíne seo an sféar neamhaí i gciorcal mór a dtugtar an léaslíne réalteolaíoch air.
rdf:langString
Ufuk, kaki langit, atau horizon (dari bahasa Yunani orizein yang bermakna "membatasi") adalah garis yang memisahkan bumi dari langit. Lebih tepatnya, ufuk adalah garis yang membagi arah garis pandang kita ke dalam dua kategori: arah garis pandang yang memotong permukaan Bumi, dan yang tidak. Di banyak lokasi, ufuk benar terhalangi oleh pohon, bangunan, gunung, dan sejenisnya, yang membuat perpotongan antara bidang permukaan bumi dan bidang langit kemudian dikenal sebagai ufuk tampak.
rdf:langString
L'orizzonte (dal greco horizōn (kyklos), "(cerchio) che delimita") è la linea apparente che separa la terra dal cielo, la linea che divide tutte le direzioni visibili in due categorie: quelle che intersecano la superficie terrestre, e quelle che non la intersecano. In molte località, l'orizzonte vero è oscurato da alberi, edifici, montagne, ecc. e l'intersezione risultante tra terra e cielo si chiama orizzonte visibile.
rdf:langString
( 지평면은 여기로 연결됩니다. 경기도 양평군에 위치한 면에 대해서는 지평면 (양평군) 문서를 참고하십시오.) 지평선(地平線, 지평면(地平面))은 땅의 끝과 하늘이 만나는 선을 말한다. 수평선(水平線, 수평면(水平面))은 물과 하늘이 만나는 선을 말한다. 천정과 직각을 이룬다. 지평선은 보통 산이나 건물 등 보다 관찰자와 가까이 있는 물체에 가로막혀 보이지 않으며 평야 지대 등 넓은 영역에 걸쳐 장애물이 없는 곳에서 볼 수 있다. 반면 바다나 거대한 호수 등지에서는 수평선을 쉽게 볼 수 있다. 지평선의 영미권 단어 '허라이즌'(horizon)은 그리스어 "ὁρίζων κύκλος"(오리존 뀌끄로스, '원을 나누다')에서 온 말이다.
rdf:langString
地平線(ちへいせん、horizon)とは、地面と空の境界をなす線のこと。あるいは、可視地表面と不可視地表面を区分する仮想の境界線。地表面が海などの水面であれば、水平線とも呼ばれる。 見ることが出来る距離は、観察者の視点と、星の半径、大気の密度・屈折率による大気差によって変化する。大気差は、高度が高くなるほど空気が薄くなるため影響を受けなくなる。
rdf:langString
De horizon (Oudgrieks: ὁρίζων, begrenzende), ook kim of (gezichts)einder genoemd, is de denkbeeldige lijn tot waar men het aardoppervlak kan zien, als het zicht niet wordt belemmerd door een skyline van gebouwen, heuvels, bomen. Het is de lijn waar het aardoppervlak en de lucht elkaar lijken te raken. De zichtbare horizon is afhankelijk van de (oog)hoogte van de waarnemer en kan beschouwd worden als een cirkel op het aardoppervlak waar de raaklijnen uit het oog van de waarnemer het oppervlak raken.
rdf:langString
O horizonte (do grego antigo ὁρίζων -οντος, de ὁρίζω "limitar") é definido como a linha aparente ao longo da qual, em lugares abertos e planos, observamos que o céu parece tocar a terra ou o mar. Pela definição, pode se considerá-lo mesmo em áreas não planas, embora não se possa observar. Na situação ideal - a pessoa está em pé, na praia, e ao nível do mar - uma pessoa de 1,80 metro de altura enxergará o horizonte a uma distância de cerca de 4,8 quilômetros. A partir deste ponto, o objecto estará "atrás" do horizonte.
rdf:langString
地平線指地面與天空的分隔線,此線將所有可見的方向分成二種:能與地表相交,和不能與地表相交。在很多地方,真地平線會被樹木、建築物、山脈等所掩蓋而其與天空相交造成的線稱作可見地平線。然而,如果身處海中的船上,則可以輕易看到真地平線。
rdf:langString
Горизо́нт (др.-греч. ὁρίζων — буквально: ограничивающий) — граница неба с земной или водной поверхностью. По другому определению в понятие включают также видимую часть этой поверхности. Различают и . Угол между плоскостью истинного горизонта и направлением на видимый горизонт называют наклонением горизонта (синонимы: понижение горизонта, депрессия горизонта).На иллюстрации: точка A — точка наблюдения; Н'Н — плоскость истинного горизонта; отрезок AC1 — геометрическая (теоретическая) дальность видимого горизонта; дуга AB1 — географическая дальность видимого горизонта; угол α — наклонение горизонта; B1B2B3B4 — линия видимого горизонта.
rdf:langString
L'horitzó (del llatí horizon) és la línia que separa el cel de la Terra per a un observador. De forma més precisa, és la línia que divideix totes les direccions que es poden observar en dues categories: les que intersecten la Terra, i les que no ho fan. En molts llocs, l'horitzó verdader està ocult per arbres, edificis, muntanyes, etc. En aquest cas, la intersecció resultant de la Terra i el cel es coneix com a horitzó visible. Tanmateix, si ens trobem en un vaixell al mar, l'horitzó verdader és escandalosament aparent.
rdf:langString
Obzor (též horizont, z řec. ὁρίζων, obzor, od ὁρίζειν, ohraničovat) je optická hraniční čára mezi viditelným povrchem planety Země a oblohou. Astronomický, viditelný a pravý obzor Viditelnost obzoru je podmíněna optickými podmínkami, panujícími v daném okamžiku v místě pozorovatele. Můžeme rozlišovat trojí horizont:
* astronomický – vodorovná rovina, protínající oko pozorovatele
* viditelný horizont – tvořený například horami, stavbami, lesy a podobně
* pravý horizont – tvořený ideálním povrchem Země, například na moři.
rdf:langString
Ο ορίζοντας είναι η φαινομενική γραμμή που χωρίζει τη γη από τον ουρανό, τη γραμμή που διαιρεί όλες τις κατευθύνσεις θέασης με βάση το αν τέμνει την επιφάνεια της Γης ή όχι. Ο αληθινός ορίζοντας είναι στην πραγματικότητα μια θεωρητική γραμμή, η οποία μπορεί να παρατηρηθεί μόνο όταν βρίσκεται στην επιφάνεια της θάλασσας. Σε πολλές τοποθεσίες, αυτή η γραμμή κρύβεται από γη, δέντρα, κτίρια, βουνά κ.λπ. και η προκύπτουσα τομή της γης και του ουρανού ονομάζεται ορατός ορίζοντας. Όταν κοιτάζετε μια θάλασσα από μια ακτή, το τμήμα της θάλασσας που βρίσκεται πλησιέστερα στον ορίζοντα ονομάζεται παράκτιο.
rdf:langString
Horizonto estas la linio ĝis kiu eblas vidi la surfacon de la kosma korpo sur kiu oni estas. Ĝi estas la linio kie ŝajne surfaco kaj ĉielo kuntuŝiĝas. En ordinara lingvaĵo kutime temas pri horizonto de Tero. Por kalkuli la distancon proksimuman de la okulo de la ĝis la Tera horizonto eblas uzi jenan formulon: En kiu d estas la distanco en kilometroj ĝis la horizonto kaj en h estas la alteco de la observanta okulo en metroj (kompare al la tersufaco). Ekzemple:
rdf:langString
The horizon is the apparent line that separates the surface of a celestial body from its sky when viewed from the perspective of an observer on or near the surface of the relevant body. This line divides all viewing directions based on whether it intersects the relevant body's surface or not.
rdf:langString
Der Horizont ist eine Linie, die den Himmel von der Erde abgrenzt. Bei dem natürlichen Horizont hängt der Verlauf dieser Grenzlinie von Standort und Höhe des Beobachters sowie den örtlichen Gegebenheiten der umgebenden Landschaft ab, über dem Meer wird diese Linie auch Kimm genannt. Vom Horizont abhängige Beobachtungen, etwa des Sonnenaufgangs, lassen sich bei verschiedenen Standorten leichter vergleichen, wenn sie auf einen vereinfacht gedachten Horizont bezogen werden (Bezugshorizont).
rdf:langString
El horizonte (del francés antiguo orizon, y este, vía latín, del griego ὁρίζων (horízōn) y ὅρος (hóros, “límite”)) es la línea que aparentemente separa el cielo y la tierra. Esta línea es en realidad una circunferencia en la superficie de la Tierra centrada en el observador. Se definen otros tipos de horizontes atendiendo al punto de vista del observador: Salvo el horizonte astronómico y el horizonte aparente, todos los demás son horizontes ópticos pues están afectados por el fenómeno de la refracción.
rdf:langString
Horyzont (stgr. ὁρίζων (κύκλος) horízōn (kýklos), dosł. „(krąg) oddzielający”) – okrąg powstały w wyniku przecięcia sfery niebieskiej na dwie części, wyznaczający granicę między przestrzenią widoczną dla obserwacji a zasłoniętą przez Ziemię. Płaszczyzna horyzontu jest zawsze prostopadła do lokalnej osi pionu. Ze względu na odchylenie kształtu Ziemi od kuli, oś pionu nie pokrywa się z osią łączącą środek Ziemi z obserwatorem, z wyjątkiem równika i biegunów ziemskich. Wyróżnia się trzy zasadnicze typy horyzontu:
rdf:langString
Horisont, från grekiska "begränsande", är den linje i blickfältet där markytan och himlen möts, dvs den mest avlägsna punkten på markytan som man kan se. Horisonten spelade tidigare stor roll i navigation till havs. För exakta mätningar till lands, där horisonten är ojämn och därför olämplig som utgångspunkt för mätningar, användes artificiella horisonter, ofta skapade med vattenpass. Vid sextantmätning skapar man en konsthorisont genom att utnyttja spegelbilden av den observerade himlakroppen i en kvicksilverdroppe.
rdf:langString
Горизо́нт, або о́брій, о́вид, видноко́ло, виднокра́й, небокра́й, небосхи́л, крайне́бо, кругови́д, кругозі́р, кругогля́д (від дав.-гр. ὁρίζων — «те, що обмежує») — уявна лінія торкання небосхилу і земної поверхні. Розрізняють та . Кут між площиною істинного горизонту і напрямком на видимий горизонт називають нахилом горизонту (синоніми: пониження горизонту, депресія горизонту).На рисунку: точка A — точка спостереження; H'H — площина істинного горизонту; відрізок AC1 — геометрична (теоретична) дальність видимого горизонту; дуга AB1 — географічна дальність видимого горизонту; кут α — нахил горизонту; B1B2B3B4 — лінія видимого горизонту.
rdf:langString
rdf:langString
Horizon
rdf:langString
أفق
rdf:langString
Horitzó
rdf:langString
Obzor
rdf:langString
Horizont
rdf:langString
Ορίζοντας
rdf:langString
Horizonto
rdf:langString
Horizonte
rdf:langString
Ostertz
rdf:langString
Léaslíne
rdf:langString
Ufuk
rdf:langString
Horizon (physique)
rdf:langString
Orizzonte
rdf:langString
지평선
rdf:langString
地平線
rdf:langString
Horizon (lijn)
rdf:langString
Horyzont
rdf:langString
Горизонт
rdf:langString
Horizonte
rdf:langString
Horisont
rdf:langString
Горизонт
rdf:langString
地平線
xsd:integer
48910
xsd:integer
1115521339
rdf:langString
L'horitzó (del llatí horizon) és la línia que separa el cel de la Terra per a un observador. De forma més precisa, és la línia que divideix totes les direccions que es poden observar en dues categories: les que intersecten la Terra, i les que no ho fan. En molts llocs, l'horitzó verdader està ocult per arbres, edificis, muntanyes, etc. En aquest cas, la intersecció resultant de la Terra i el cel es coneix com a horitzó visible. Tanmateix, si ens trobem en un vaixell al mar, l'horitzó verdader és escandalosament aparent. Històricament, la distància a l'horitzó visible ha estat extremadament important, ja que representava la màxima distància de comunicació i de visió abans de la invenció de la ràdio i la telegrafia.
rdf:langString
Obzor (též horizont, z řec. ὁρίζων, obzor, od ὁρίζειν, ohraničovat) je optická hraniční čára mezi viditelným povrchem planety Země a oblohou. Astronomický, viditelný a pravý obzor Viditelnost obzoru je podmíněna optickými podmínkami, panujícími v daném okamžiku v místě pozorovatele. Můžeme rozlišovat trojí horizont:
* astronomický – vodorovná rovina, protínající oko pozorovatele
* viditelný horizont – tvořený například horami, stavbami, lesy a podobně
* pravý horizont – tvořený ideálním povrchem Země, například na moři. Vzdálenost pravého horizontu závisí na výšce oka nad povrchem Země podle přibližného vzorce: (případně ), kde d je vzdálenost v kilometrech a h je výška v metrech.Vzdálenost pravého horizontu při výšce oka 1,70 m činí asi 4,7 km, při výšce 100 m asi 36 km.V případě pozorování objektu na horizontu použijeme vzorec:, kde d je vzdálenost v kilometrech, h1 je výška pozorovatele v metrech a h2 je výška pozorovaného objektu v metrech.Například loď o výšce 10 metrů můžeme při výšce oka 1,7 m pozorovat na vzdálenost asi 16 km.
rdf:langString
Ο ορίζοντας είναι η φαινομενική γραμμή που χωρίζει τη γη από τον ουρανό, τη γραμμή που διαιρεί όλες τις κατευθύνσεις θέασης με βάση το αν τέμνει την επιφάνεια της Γης ή όχι. Ο αληθινός ορίζοντας είναι στην πραγματικότητα μια θεωρητική γραμμή, η οποία μπορεί να παρατηρηθεί μόνο όταν βρίσκεται στην επιφάνεια της θάλασσας. Σε πολλές τοποθεσίες, αυτή η γραμμή κρύβεται από γη, δέντρα, κτίρια, βουνά κ.λπ. και η προκύπτουσα τομή της γης και του ουρανού ονομάζεται ορατός ορίζοντας. Όταν κοιτάζετε μια θάλασσα από μια ακτή, το τμήμα της θάλασσας που βρίσκεται πλησιέστερα στον ορίζοντα ονομάζεται παράκτιο. Ο αληθινός ορίζοντας περιβάλλει τον παρατηρητή και συνήθως θεωρείται ότι είναι ένας κύκλος, σχεδιασμένος στην επιφάνεια ενός τέλεια σφαιρικού μοντέλου της Γης. Το κέντρο του βρίσκεται κάτω από τον παρατηρητή και κάτω από τη στάθμη της θάλασσας. Η απόστασή του από τον παρατηρητή ποικίλλει από μέρα σε μέρα λόγω της ατμοσφαιρικής διάθλασης, η οποία επηρεάζεται σημαντικά από τις καιρικές συνθήκες. Επίσης, όσο υψηλότερα είναι τα μάτια του παρατηρητή από το επίπεδο της θάλασσας, τόσο πιο μακριά ο ορίζοντας είναι από τον παρατηρητή. Για παράδειγμα, σε τυπικές ατμοσφαιρικές συνθήκες, για έναν παρατηρητή με επίπεδο ματιού πάνω από την επιφάνεια της θάλασσας κατά 1,70 μέτρα (5 πόδια 7 in), ο ορίζοντας βρίσκεται σε απόσταση περίπου 5 χιλιομέτρων (3,1 mi). Όταν παρατηρείται από πολύ υψηλές απόψεις, όπως ένας διαστημικός σταθμός, ο ορίζοντας είναι πολύ πιο μακριά και περιλαμβάνει μια πολύ μεγαλύτερη περιοχή της επιφάνειας της Γης. Σε αυτήν την περίπτωση, ο ορίζοντας δεν θα ήταν πλέον ένας τέλειος κύκλος, ούτε καν μια επίπεδη καμπύλη όπως μια έλλειψη, ειδικά όταν ο παρατηρητής βρίσκεται πάνω από τον ισημερινό, καθώς η επιφάνεια της Γης μπορεί να διαμορφωθεί καλύτερα ως ελλειψοειδές παρά ως σφαίρα.
rdf:langString
الأفق أو خط الأفق هو خط التقاء سطح الأرض الظاهر مع السماء ويدعى بالأفق الهندسي. قد يكون خط الأفق بعيدا كخط نهاية البحر مثلاً ويسمى هناك الأفق البحري. أو قريبا في المناطق المنخفضة والوديان ويسمى بالأفق الطبيعي. قد تتسبب الانعكاسات الضوئية بتزوير مكان الأفق الحقيقي وجعله يبدو ابعد مما هو في الواقع وبالتالي الإيهام بأن الأرض أكبر مما هي واقعيا، وهذا يدعى بالأفق البصري. إضافة لذلك هناك مصطلح أفق الموجات الإذاعية. وهذا لانها تدل على انها كبيره جدا في المناطق البرية والتي تكون درجه حرارتها مرتفعة فتكون قوة تحمل فيها مرتفعه..
rdf:langString
Der Horizont ist eine Linie, die den Himmel von der Erde abgrenzt. Bei dem natürlichen Horizont hängt der Verlauf dieser Grenzlinie von Standort und Höhe des Beobachters sowie den örtlichen Gegebenheiten der umgebenden Landschaft ab, über dem Meer wird diese Linie auch Kimm genannt. Vom Horizont abhängige Beobachtungen, etwa des Sonnenaufgangs, lassen sich bei verschiedenen Standorten leichter vergleichen, wenn sie auf einen vereinfacht gedachten Horizont bezogen werden (Bezugshorizont). Dieser ideale Horizont spannt eine Ebene auf, die rechtwinklig zur Zenit- oder Lotrichtung steht und als Horizontebene oder Horizontalebene bezeichnet wird. Eine waagerechte Ebene oder Linie wird häufig auch Horizontale genannt. Der Ausdruck Gesichtskreis wurde im 17. Jahrhundert von Philipp von Zesen im Sinne einer Verdeutschung anstelle von Horizont eingeführt, wird heute aber nur noch selten mit dieser Bedeutung verwendet.
rdf:langString
Horizonto estas la linio ĝis kiu eblas vidi la surfacon de la kosma korpo sur kiu oni estas. Ĝi estas la linio kie ŝajne surfaco kaj ĉielo kuntuŝiĝas. En ordinara lingvaĵo kutime temas pri horizonto de Tero. Por kalkuli la distancon proksimuman de la okulo de la ĝis la Tera horizonto eblas uzi jenan formulon: En kiu d estas la distanco en kilometroj ĝis la horizonto kaj en h estas la alteco de la observanta okulo en metroj (kompare al la tersufaco). Ekzemple:
* okulalteco = 1,7 metroj donas horizontan distancon 4,7 km
* sur turo 100 metrojn altan: distanco = 36 km
*
*
*
*
rdf:langString
The horizon is the apparent line that separates the surface of a celestial body from its sky when viewed from the perspective of an observer on or near the surface of the relevant body. This line divides all viewing directions based on whether it intersects the relevant body's surface or not. The true horizon is a theoretical line, which can only be observed to any degree of accuracy when it lies along a relatively smooth surface such as that of Earth's oceans. At many locations, this line is obscured by terrain, and on Earth it can also be obscured by life forms such as trees and/or human constructs such as buildings. The resulting intersection of such obstructions with the sky is called the visible horizon. On Earth, when looking at a sea from a shore, the part of the sea closest to the horizon is called the offing. The true horizon surrounds the observer and it is typically assumed to be a circle, drawn on the surface of a perfectly spherical model of the relevant celestial body. With respect to Earth, the center of the true horizon is below the observer and below sea level. Its distance from the observer varies from day to day due to , which is greatly affected by weather conditions. Also, the higher the observer's eyes are from sea level, the farther away the horizon is from the observer. For instance, in standard atmospheric conditions, for an observer with eye level above sea level by 1.70 metres (5 ft 7 in), the horizon is at a distance of about 5 kilometres (3.1 mi).When observed from very high standpoints, such as a space station, the horizon is much farther away and it encompasses a much larger area of Earth's surface. In this case, the horizon would no longer be a perfect circle, not even a plane curve such as an ellipse, especially when the observer is above the equator, as the Earth's surface can be better modeled as an ellipsoid than as a sphere.
rdf:langString
Ostertza, baita ere zerumuga, zeruertza edo horizontea puntu batetik ikus daitekeen lurraren gainazaleko azken lerroa da, non ikuspegian zerua eta lurra elkartzen diren.
rdf:langString
L’horizon physique est un concept géométrique de limitation de la perception qui recouvre plusieurs phénomènes physiques.
rdf:langString
El horizonte (del francés antiguo orizon, y este, vía latín, del griego ὁρίζων (horízōn) y ὅρος (hóros, “límite”)) es la línea que aparentemente separa el cielo y la tierra. Esta línea es en realidad una circunferencia en la superficie de la Tierra centrada en el observador. En otros dominios, el horizonte se define como un plano que pasa por el centro de la Tierra y es perpendicular a la línea cenit-nadir (un radio desde el centro de la tierra hacia la superficie) o la vertical. Tal es el horizonte astronómico u horizonte racional. Los términos de su definición consideran que la esfera celeste no está centrada en el observador sino en el centro de la Tierra. Como el radio de la tierra es despreciable frente a la magnitud de la esfera celeste, este plano coincide con el plano perpendicular al radio de la Tierra que pasa por los ojos del observador. Se definen otros tipos de horizontes atendiendo al punto de vista del observador:
* Horizonte aparente: plano ideal tangente a la superficie de la Tierra en el punto de observación.
* Horizonte sensible u horizonte real: depende del paisaje local (montañas, edificios, etc.)
* Horizonte geométrico: superficie cónica con vértice en el observador y tangente a la superficie terrestre.
* Horizonte físico u horizonte óptico: determinado por la refracción atmosférica, que permite ver por debajo del horizonte real.
* Línea del horizonte es la línea que es la proyección del final del plano del suelo o Geometral en el Plano del Cuadro, en la . En la representación coincide aproximadamente con el horizonte aparente cuando estamos al nivel del mar. Es importante al dibujar porque es el lugar donde fugan todas las rectas y los planos horizontales. Salvo el horizonte astronómico y el horizonte aparente, todos los demás son horizontes ópticos pues están afectados por el fenómeno de la refracción. El horizonte es un plano fundamental para algunas coordenadas celestes, por lo que de su correcto establecimiento depende la precisión de las medidas logradas. Tal es el caso de las coordenadas horizontales geocéntricas, en las que hay que tomar alturas sobre el horizonte de una estrella o de un planeta. Las medidas obtenidas in situ serán en principio referidas al horizonte aparente, y habrá que corregirlas por la refracción atmósférica y por la paralaje geocéntrica para obtener la altura referida al horizonte astronómico. La paralaje geocéntrica —o de altura— disminuye con la altura sobre el horizonte, hasta hacerse nula en el cenit. Su corrección, para medidas de precisión, exige considerar a la Tierra como un elipsoide y no como una esfera (realmente es un geoide), tomándose el valor del radio terrestre en el punto de observación —no el radio medio—, amén de la altura sobre el suelo. Para estrellas muy lejanas la paralaje de altura puede no ser significativa. En cuanto a la refracción, a 0º sobre el horizonte vale unos 34'. Puesto que el diámetro angular del Sol es de unos 32', cuando el disco del Sol toca el mar lo que vemos es su imagen refractada, pues el Sol está sobre nuestro horizonte óptico pero ya por debajo de nuestro horizonte geométrico. La refracción disminuye con la altura sobre el horizonte, al igual que sucedía con la paralaje de altura, anulándose en el cenit.
rdf:langString
An plána a luíonn ag uillinn 90° le buaic spéire an bhreathnadóra. Trasnaíonn an léaslíne seo an sféar neamhaí i gciorcal mór a dtugtar an léaslíne réalteolaíoch air.
rdf:langString
Ufuk, kaki langit, atau horizon (dari bahasa Yunani orizein yang bermakna "membatasi") adalah garis yang memisahkan bumi dari langit. Lebih tepatnya, ufuk adalah garis yang membagi arah garis pandang kita ke dalam dua kategori: arah garis pandang yang memotong permukaan Bumi, dan yang tidak. Di banyak lokasi, ufuk benar terhalangi oleh pohon, bangunan, gunung, dan sejenisnya, yang membuat perpotongan antara bidang permukaan bumi dan bidang langit kemudian dikenal sebagai ufuk tampak.
rdf:langString
L'orizzonte (dal greco horizōn (kyklos), "(cerchio) che delimita") è la linea apparente che separa la terra dal cielo, la linea che divide tutte le direzioni visibili in due categorie: quelle che intersecano la superficie terrestre, e quelle che non la intersecano. In molte località, l'orizzonte vero è oscurato da alberi, edifici, montagne, ecc. e l'intersezione risultante tra terra e cielo si chiama orizzonte visibile.
rdf:langString
( 지평면은 여기로 연결됩니다. 경기도 양평군에 위치한 면에 대해서는 지평면 (양평군) 문서를 참고하십시오.) 지평선(地平線, 지평면(地平面))은 땅의 끝과 하늘이 만나는 선을 말한다. 수평선(水平線, 수평면(水平面))은 물과 하늘이 만나는 선을 말한다. 천정과 직각을 이룬다. 지평선은 보통 산이나 건물 등 보다 관찰자와 가까이 있는 물체에 가로막혀 보이지 않으며 평야 지대 등 넓은 영역에 걸쳐 장애물이 없는 곳에서 볼 수 있다. 반면 바다나 거대한 호수 등지에서는 수평선을 쉽게 볼 수 있다. 지평선의 영미권 단어 '허라이즌'(horizon)은 그리스어 "ὁρίζων κύκλος"(오리존 뀌끄로스, '원을 나누다')에서 온 말이다.
rdf:langString
地平線(ちへいせん、horizon)とは、地面と空の境界をなす線のこと。あるいは、可視地表面と不可視地表面を区分する仮想の境界線。地表面が海などの水面であれば、水平線とも呼ばれる。 見ることが出来る距離は、観察者の視点と、星の半径、大気の密度・屈折率による大気差によって変化する。大気差は、高度が高くなるほど空気が薄くなるため影響を受けなくなる。
rdf:langString
Horyzont (stgr. ὁρίζων (κύκλος) horízōn (kýklos), dosł. „(krąg) oddzielający”) – okrąg powstały w wyniku przecięcia sfery niebieskiej na dwie części, wyznaczający granicę między przestrzenią widoczną dla obserwacji a zasłoniętą przez Ziemię. Płaszczyzna horyzontu jest zawsze prostopadła do lokalnej osi pionu. Ze względu na odchylenie kształtu Ziemi od kuli, oś pionu nie pokrywa się z osią łączącą środek Ziemi z obserwatorem, z wyjątkiem równika i biegunów ziemskich. Wyróżnia się trzy zasadnicze typy horyzontu:
* horyzont astronomiczny – okrąg wielki na sferze niebieskiej, którego płaszczyzna jest prostopadła do osi pionu
* horyzont prawdziwy – okrąg będący częścią wspólną podstawy stożka o wierzchołku na wysokości oka obserwatora i powierzchni Ziemi. Horyzont prawdziwy jest obniżony względem horyzontu astronomicznego o kąt:gdzie R jest promieniem Ziemi, a h wysokością obserwatora.Odległość horyzontu prawdziwego od obserwatora można obliczyć, stosując (ścisłą) zależność:gdzie h to wysokość obserwatora, a R to promień Ziemi.Dla małych h, podstawiając za R promień Ziemi i przyjmując, że (2R+h) jest w przybliżeniu równe 2R, dostajemy przybliżony wzór:gdzie h jest wyrażone w metrach, a d w kilometrach.
* horyzont topograficzny – uwzględnia elementy topografii miejsca obserwacji. Ten rodzaj horyzontu zwykle nie jest już okręgiem. Wielkość obniżenia horyzontu prawdziwego dla przeciętnego obserwatora jest niewielka i wynosi od 2 do 3 minut łuku, jest więc trudna do zauważenia. Podczas lotu samolotem na trasie międzykontynentalnej obniżenie to sięga już 3 stopni. Termin „horyzont” jest często mylony z terminem „widnokrąg”. Mówiąc, że coś widzimy na horyzoncie, w rzeczywistości mamy na myśli widnokrąg.
rdf:langString
De horizon (Oudgrieks: ὁρίζων, begrenzende), ook kim of (gezichts)einder genoemd, is de denkbeeldige lijn tot waar men het aardoppervlak kan zien, als het zicht niet wordt belemmerd door een skyline van gebouwen, heuvels, bomen. Het is de lijn waar het aardoppervlak en de lucht elkaar lijken te raken. De zichtbare horizon is afhankelijk van de (oog)hoogte van de waarnemer en kan beschouwd worden als een cirkel op het aardoppervlak waar de raaklijnen uit het oog van de waarnemer het oppervlak raken.
rdf:langString
Horisont, från grekiska "begränsande", är den linje i blickfältet där markytan och himlen möts, dvs den mest avlägsna punkten på markytan som man kan se. Horisonten spelade tidigare stor roll i navigation till havs. För exakta mätningar till lands, där horisonten är ojämn och därför olämplig som utgångspunkt för mätningar, användes artificiella horisonter, ofta skapade med vattenpass. Vid sextantmätning skapar man en konsthorisont genom att utnyttja spegelbilden av den observerade himlakroppen i en kvicksilverdroppe. Horisont används även överfört i andra sammanhang där man avser något som begränsar det observerbara.
rdf:langString
O horizonte (do grego antigo ὁρίζων -οντος, de ὁρίζω "limitar") é definido como a linha aparente ao longo da qual, em lugares abertos e planos, observamos que o céu parece tocar a terra ou o mar. Pela definição, pode se considerá-lo mesmo em áreas não planas, embora não se possa observar. Na situação ideal - a pessoa está em pé, na praia, e ao nível do mar - uma pessoa de 1,80 metro de altura enxergará o horizonte a uma distância de cerca de 4,8 quilômetros. A partir deste ponto, o objecto estará "atrás" do horizonte.
rdf:langString
Горизо́нт, або о́брій, о́вид, видноко́ло, виднокра́й, небокра́й, небосхи́л, крайне́бо, кругови́д, кругозі́р, кругогля́д (від дав.-гр. ὁρίζων — «те, що обмежує») — уявна лінія торкання небосхилу і земної поверхні. Розрізняють та . Кут між площиною істинного горизонту і напрямком на видимий горизонт називають нахилом горизонту (синоніми: пониження горизонту, депресія горизонту).На рисунку: точка A — точка спостереження; H'H — площина істинного горизонту; відрізок AC1 — геометрична (теоретична) дальність видимого горизонту; дуга AB1 — географічна дальність видимого горизонту; кут α — нахил горизонту; B1B2B3B4 — лінія видимого горизонту. Частина земної поверхні на відкритих для погляду місцях, де добре видно лінію обрію, називається відкритою місцевістю, а обрій називається видимим. У місцях, де лінію обрію не видно, місцевість називають закритою. Обрій має чотири основні сторони: північ, південь, схід, захід. Між основними сторонами обрію знаходяться проміжні сторони: між північчю і сходом — північний схід; між півднем і сходом — південний схід; між північчю і заходом — північний захід; між півднем і заходом — південний захід.
rdf:langString
地平線指地面與天空的分隔線,此線將所有可見的方向分成二種:能與地表相交,和不能與地表相交。在很多地方,真地平線會被樹木、建築物、山脈等所掩蓋而其與天空相交造成的線稱作可見地平線。然而,如果身處海中的船上,則可以輕易看到真地平線。
rdf:langString
Горизо́нт (др.-греч. ὁρίζων — буквально: ограничивающий) — граница неба с земной или водной поверхностью. По другому определению в понятие включают также видимую часть этой поверхности. Различают и . Угол между плоскостью истинного горизонта и направлением на видимый горизонт называют наклонением горизонта (синонимы: понижение горизонта, депрессия горизонта).На иллюстрации: точка A — точка наблюдения; Н'Н — плоскость истинного горизонта; отрезок AC1 — геометрическая (теоретическая) дальность видимого горизонта; дуга AB1 — географическая дальность видимого горизонта; угол α — наклонение горизонта; B1B2B3B4 — линия видимого горизонта.
xsd:nonNegativeInteger
30009