History of Jerusalem during the Middle Ages
http://dbpedia.org/resource/History_of_Jerusalem_during_the_Middle_Ages an entity of type: Thing
تاريخ القدس خلال العصور الوسطى هو إجمالًا تاريخ تقهقر، إذ بدأت كمدينة رئيسية في الإمبراطورية البيزنطية، وازدهرت خلال القرون الأولى من السيطرة الإسلامية (637\638 – 969)، إلا أن عدد سكانها انخفض من نحو 200 ألف إلى أقل من نصف هذا العدد في ظل حكم الخلافة الفاطمية (أواخر القرن العاشر حتى القرن الحادي العشر) بحلول زمن الغزو المسيحي في عام 1099. ذبح المسيحيون الكثير من السكان حين استولوا على المدينة، وفي حين انتعش التعداد السكاني خلال مملكة بيت المقدس، تناقص تعدادها مرة أخرى إلى أقل من 2000 نسمة حين استعاد الأتراك الخوارزميون المدينة في عام 1244. بعد ذلك، بقيت المدينة موضعًا منعزلًا للإمبراطوريات الإسلامية في العصور الوسطى ولن يتجاوز التعداد السكاني العشرة آلاف مرة أخرى حتى القرن السادس عشر. نقلت عدة مرات بين العديد من الفصائل الإسلامية حتى غزاها العثمانيون بشكل حاسم في عام 1517، والذين سيطروا عل
rdf:langString
The history of Jerusalem during the Middle Ages is generally one of decline; beginning as a major city in the Byzantine Empire, Jerusalem prospered during the early centuries of Muslim control (637/38–969), but under the rule of the Fatimid caliphate (late 10th to 11th centuries) its population decreased from about 200,000 to less than half that number by the time of the Christian conquest in 1099. The Christians massacred much of the population as they took the city, and while population quickly recovered during the Kingdom of Jerusalem, it was again decimated to below 2,000 people when the Khwarezmi Turks took the city in 1244. After this, the city remained a backwater of the late medieval Muslim empires and would not again exceed a population of 10,000 until the 16th century.It was pass
rdf:langString
La historia de Jerusalén durante la Edad Media es generalmente una historia de decadencia; comenzando como una ciudad importante en el Imperio Bizantino, Jerusalén prosperó durante los primeros siglos del control musulmán (640-969), pero bajo el gobierno del califato fatimí (finales del siglo XI al XI), su población disminuyó de aproximadamente 200 000 a menos de la mitad. Ese era el número de habitantes en el momento de la conquista cristiana en 1099. Los cristianos masacraron a gran parte de la población mientras tomaban la ciudad, y aunque la población se recuperó rápidamente durante el Reino de Jerusalén, fue diezmada nuevamente hasta quedar por debajo de 2000 personas cuando los turcos jorezmitas retomaron la ciudad en 1244. Después de esto, la ciudad siguió siendo un páramo de los im
rdf:langString
В целом, история Иерусалима на протяжении Средних веков — это история упадка. Иерусалим был крупным городом Византийской империи, процветал на протяжении первых столетий мусульманского правления (640—969 годов); однако под властью Фатимидского халифата (конец X—XI век), — ко времени завоевания христианами в 1099 году, — его население сократилось с примерно двухсот до менее ста тысяч. При захвате города христиане перебили большую часть его населения, и хотя в период Иерусалимского королевства оно быстро восстановилось, в 1244 году оно вновь было истреблено, когда город отвоевали хорезмские тюрки — в живых осталось менее 2000 человек. После этого город оставался тихой заводью поздних средневековых мусульманских империй, и лишь в XVI веке его население вновь превысило 10 000 человек. Он перех
rdf:langString
Історія Єрусалима в Середні віки — період в історії міста Єрусалим, що охоплює період від 395 року (розпаду Римської імперії) до кінця XVIII або початку XIX ст. Кінцева дата доволі умовна, оскільки різні дослідники її визначають на основі різних аргументів. Це пов'язано з тим, що європейська хронологія Середньовіччя не зовсім збігається з близькосхідною. Протягом цих століть містом володіли Візантійська імперія, Арабський і Фатімідський халіфати, Тулуніди, Іхшиди, Сельджуцька імперія, Держава Айюбідів, хорезмійці, Мамелюцький султанат, Османська імперія. Важливе місце розташування та релігійний статус міста спричинив постійну боротьбу за Єрусалим різних держав і народів, що загалом негативно вплинуло на розбудову та демографію міста. Лише після втручання в середині XIX ст. у справи Єрусали
rdf:langString
rdf:langString
تاريخ القدس خلال العصور الوسطى
rdf:langString
Historia de Jerusalén durante la Edad Media
rdf:langString
History of Jerusalem during the Middle Ages
rdf:langString
История Иерусалима в Средние века
rdf:langString
Історія Єрусалима в Середні віки
xsd:integer
13465896
xsd:integer
1124957637
rdf:langString
تاريخ القدس خلال العصور الوسطى هو إجمالًا تاريخ تقهقر، إذ بدأت كمدينة رئيسية في الإمبراطورية البيزنطية، وازدهرت خلال القرون الأولى من السيطرة الإسلامية (637\638 – 969)، إلا أن عدد سكانها انخفض من نحو 200 ألف إلى أقل من نصف هذا العدد في ظل حكم الخلافة الفاطمية (أواخر القرن العاشر حتى القرن الحادي العشر) بحلول زمن الغزو المسيحي في عام 1099. ذبح المسيحيون الكثير من السكان حين استولوا على المدينة، وفي حين انتعش التعداد السكاني خلال مملكة بيت المقدس، تناقص تعدادها مرة أخرى إلى أقل من 2000 نسمة حين استعاد الأتراك الخوارزميون المدينة في عام 1244. بعد ذلك، بقيت المدينة موضعًا منعزلًا للإمبراطوريات الإسلامية في العصور الوسطى ولن يتجاوز التعداد السكاني العشرة آلاف مرة أخرى حتى القرن السادس عشر. نقلت عدة مرات بين العديد من الفصائل الإسلامية حتى غزاها العثمانيون بشكل حاسم في عام 1517، والذين سيطروا عليها حتى استيلاء البريطانيين عليها في عام 1917.
rdf:langString
La historia de Jerusalén durante la Edad Media es generalmente una historia de decadencia; comenzando como una ciudad importante en el Imperio Bizantino, Jerusalén prosperó durante los primeros siglos del control musulmán (640-969), pero bajo el gobierno del califato fatimí (finales del siglo XI al XI), su población disminuyó de aproximadamente 200 000 a menos de la mitad. Ese era el número de habitantes en el momento de la conquista cristiana en 1099. Los cristianos masacraron a gran parte de la población mientras tomaban la ciudad, y aunque la población se recuperó rápidamente durante el Reino de Jerusalén, fue diezmada nuevamente hasta quedar por debajo de 2000 personas cuando los turcos jorezmitas retomaron la ciudad en 1244. Después de esto, la ciudad siguió siendo un páramo de los imperios musulmanes medievales tardíos y no volvería a superar una población de 10,000 habitantes hasta el siglo XVI. Pasó de una a otra facción musulmana hasta que fue conquistada por los otomanos en 1517, quienes mantuvieron el control hasta que los británicos lo tomaron en 1917.
rdf:langString
The history of Jerusalem during the Middle Ages is generally one of decline; beginning as a major city in the Byzantine Empire, Jerusalem prospered during the early centuries of Muslim control (637/38–969), but under the rule of the Fatimid caliphate (late 10th to 11th centuries) its population decreased from about 200,000 to less than half that number by the time of the Christian conquest in 1099. The Christians massacred much of the population as they took the city, and while population quickly recovered during the Kingdom of Jerusalem, it was again decimated to below 2,000 people when the Khwarezmi Turks took the city in 1244. After this, the city remained a backwater of the late medieval Muslim empires and would not again exceed a population of 10,000 until the 16th century.It was passed back and forth through various Muslim factions until decidedly conquered by the Ottomans in 1517, who maintained control until the British took it in 1917.
rdf:langString
В целом, история Иерусалима на протяжении Средних веков — это история упадка. Иерусалим был крупным городом Византийской империи, процветал на протяжении первых столетий мусульманского правления (640—969 годов); однако под властью Фатимидского халифата (конец X—XI век), — ко времени завоевания христианами в 1099 году, — его население сократилось с примерно двухсот до менее ста тысяч. При захвате города христиане перебили большую часть его населения, и хотя в период Иерусалимского королевства оно быстро восстановилось, в 1244 году оно вновь было истреблено, когда город отвоевали хорезмские тюрки — в живых осталось менее 2000 человек. После этого город оставался тихой заводью поздних средневековых мусульманских империй, и лишь в XVI веке его население вновь превысило 10 000 человек. Он переходил из рук в руки различных мусульманских фракций, пока в 1517 году не был окончательно завоёван османами.
rdf:langString
Історія Єрусалима в Середні віки — період в історії міста Єрусалим, що охоплює період від 395 року (розпаду Римської імперії) до кінця XVIII або початку XIX ст. Кінцева дата доволі умовна, оскільки різні дослідники її визначають на основі різних аргументів. Це пов'язано з тим, що європейська хронологія Середньовіччя не зовсім збігається з близькосхідною. Протягом цих століть містом володіли Візантійська імперія, Арабський і Фатімідський халіфати, Тулуніди, Іхшиди, Сельджуцька імперія, Держава Айюбідів, хорезмійці, Мамелюцький султанат, Османська імперія. Важливе місце розташування та релігійний статус міста спричинив постійну боротьбу за Єрусалим різних держав і народів, що загалом негативно вплинуло на розбудову та демографію міста. Лише після втручання в середині XIX ст. у справи Єрусалим європейських держав відбулася економічна та частково політична стабілізація.
xsd:nonNegativeInteger
23451
