Hide (unit)
http://dbpedia.org/resource/Hide_(unit) an entity of type: WikicatUnitsOfArea
Popluží je nejstarší česká (západoslovanská) jednotka plochy, jež se užívala ve středověkém zemědělství. Neměla určitou velikost, neboť odpovídala množství půdy, které bylo možno jedním spřežením obdělat za den; nebyla tedy za různých podmínek stejná.
rdf:langString
Das Hide (altenglisch hîde) oder hide of land war ein angelsächsisches Flächen- und Feldmaß und außer in England auch in den Vereinigten Staaten in Anwendung. Der Name wurde vom altenglischen Begriff hiwisc (Familie, Haushalt) abgeleitet und bezeichnete ursprünglich eine Fläche, die von einer Familie bewirtschaftet werden konnte und diese versorgte. Diese „Gehöftgröße“ betrug zumeist ca. 40 ha, konnte aber zwischen 24 und 48 ha variieren.
rdf:langString
ハイド（hide または hyde）は、かつてイングランドで使われていた面積の単位であり、徴税単位としても用いられた。
rdf:langString
Hide indicava in origine la quantità di terra sufficiente a sostentare una famiglia, ma più tardi, nell'Inghilterra anglosassone, divenne un'unità usata per valutare la disponibilità a pagare o raccogliere le tasse. Il gettone (Danegeld) doveva essere raccolto secondo una percentuale fissa per ogni hide (d'ora in avanti si userà il termine famiglia). Dopo la conquista normanna dell'Inghilterra, le stime degli hidage (d'ora in avanti familiari) furono registrate nel Domesday Book nel 1086 e i re Normanni continuarono ad usarli (con alcune modifiche) per stimare le tasse fino alla fine del XII secolo.La “famiglia” non era un'area di terra fissa.
rdf:langString
Hide (łan) − jednostka miary powierzchni ziemi w społeczeństwie staroangielskim. Tworzyła go powierzchnia gruntu, jaką potrafiła obrobić jedna rodzina w ciągu roku. Chociaż łan był własnością jednej rodziny, to wszystkie łany należące do wsi obrabiali wszyscy mieszkańcy. Łan jako jednostka został wykorzystany do stworzenia systemu administracyjnego. Wsie obejmujące powierzchnię 100 łanów stanowiły jeden okręg, nazywany seciną (hundred). Seciny grupowane były w hrabstwa (shire). Liczba łanów wykorzystywana była do określenia wysokości podatków oraz do wyznaczenia powinności wojskowych (fyrd).
rdf:langString
El hide, de vegades anomenat carucate, era una unitat de mesura de superfície que es va utilitzar a l'Anglaterra medieval (segles vi–xvi). El hide es va definir en relació amb el rendiment productiu i el potencial fiscal d'una terra, en lloc de les seves dimensions exactes. Això dona aproximadament una superfície de 24 a 49 hectàrees, depenent de la fertilitat de la terra (60 a 120 acres antics). Deu hides formaven un tithing, deu tithing formaven un hundred (o centenar), i els hundreds eren agrupats per formar un comtat (shire).
rdf:langString
The hide was an English unit of land measurement originally intended to represent the amount of land sufficient to support a household. It was traditionally taken to be 120 acres (49 hectares), but was in fact a measure of value and tax assessment, including obligations for food-rent (feorm), maintenance and repair of bridges and fortifications, manpower for the army (fyrd), and (eventually) the geld land tax. The hide's method of calculation is now obscure: different properties with the same hidage could vary greatly in extent even in the same county. Following the Norman Conquest of England, the hidage assessments were recorded in the Domesday Book of 1086, and there was a tendency for land producing £1 of income per year to be assessed at 1 hide. The Norman kings continued to use the un
rdf:langString
El hide (en anglosajón: hîde, hid) era una unidad de medida de superficie inglesa que representaba originalmente la cantidad de tierra suficiente para mantener un hogar. Tradicionalmente era equivalente a 120 acres (49 ha, según otras fuentes, ca. 40 ha) , pero en realidad era una medida del valor y capacidad de impuestos, que incluía las obligaciones de (impuesto en especie), mantenimiento y reparación de puentes y fortificaciones, soldadesca para el ejército (fyrd) y el geld o impuesto sobre la tierra. El método de cálculo del hide es actualmente desconocido: diferentes propiedades con la misma cantidad de hides podían variar de manera importante en extensión incluso en el mismo condado. Tras la conquista normanda de Inglaterra, las valoraciones en hides fueron registradas en el Dome
rdf:langString
L'hide, parfois appelé carucate, fut une unité variable de mesure de surface terrienne utilisée dans l'Angleterre médiévale (VIe-XVIe siècles). L'hide était défini par rapport au rendement de production et au potentiel de taxation d'une terre, plutôt que sur ses dimensions exactes. Ceci donne approximativement une surface de 24 à 49 hectares, en fonction de la fertilité de la terre (60 à 120 anciens acres). Dix hides formaient un tithing, dix tithing formaient un hundred (ou ), et les hundreds étaient groupés pour former un comté (shire).
rdf:langString
Hida (em latim: hida; em inglês antigo: hid) era originalmente, no início da Inglaterra anglo-saxã (em torno do século VII), uma quantidade de terras suficiente para sustentar uma família ou casa. Posteriormente, tornou-se uma unidade fictícia de avaliação, que serviu para quantificar a contribuição de obrigações públicas a serem feitas pelos proprietários ou moradores de uma área de terra. Estas responsabilidades incluíam o pagamento de um aluguel de alimentos (conhecida como feorm), a manutenção e reparação de pontes e fortificações, a prestação de um determinado número de soldados para a fyrd e (mais tarde) o pagamento de um imposto sobre a terra conhecida como geld, a qual era recolhida uma taxa declarada por cada hida.
rdf:langString
Гайда (англ. hide, англосакс.: hϊd или hiwisc; лат. carrucate) — единица величины земельных участков в англосаксонской Британии (за исключением Кента и территорий датского права). Одна гайда представляла собой величину обрабатываемого земельного участка, достаточного для содержания одной семьи свободного крестьянина (керла). Гайда сохранила своё фискальное значение и некоторое время после нормандского завоевания Англии. Ещё в «Книге Страшного суда» (1086 год) гайда играет роль единицы оценки и обложения земель в южной и средней Англии (за исключением Кента и Данелага).
rdf:langString
Га́йда або карруката (англ. hide, : hϊd або hiwisc; лат. carrucate) — одиниця величини земельних ділянок у англосаксонській Британії (за винятком Кенту та територій данського права). Одна гайда являла собою величину оброблюваної земельної ділянки, достаньої для утримання сім'ї одного вільного селянина-керла. Гайда зберегла своє фіскальне значення і деякий час після нормандського завоювання. Ще у «Книзі Страшного суду» гайда грає роль одиниці оцінки і обкладення земель у південній та середній Англії (за винятком Кету та Данелагу).
rdf:langString
rdf:langString
Hide (unitat)
rdf:langString
Popluží
rdf:langString
Hide (Einheit)
rdf:langString
Hide (unidad)
rdf:langString
Hide (unité)
rdf:langString
Hide (unit)
rdf:langString
Hide (unità di misura fondiaria)
rdf:langString
ハイド (単位)
rdf:langString
Hide
rdf:langString
Hida (unidade)
rdf:langString
Гайда (единица)
rdf:langString
Гайда (одиниця вимірювання)
xsd:integer
2220844
xsd:integer
1048289293
rdf:langString
Popluží je nejstarší česká (západoslovanská) jednotka plochy, jež se užívala ve středověkém zemědělství. Neměla určitou velikost, neboť odpovídala množství půdy, které bylo možno jedním spřežením obdělat za den; nebyla tedy za různých podmínek stejná.
rdf:langString
El hide, de vegades anomenat carucate, era una unitat de mesura de superfície que es va utilitzar a l'Anglaterra medieval (segles vi–xvi). El hide es va definir en relació amb el rendiment productiu i el potencial fiscal d'una terra, en lloc de les seves dimensions exactes. Això dona aproximadament una superfície de 24 a 49 hectàrees, depenent de la fertilitat de la terra (60 a 120 acres antics). El hide era la superfície de terra considerada com necessària per a subvenir a les necessitats alimentàries anuals d'una llar, una vegada conreada. Cinc hides havien de proveir un soldat armat en els períodes de guerra. Deu hides formaven un tithing, deu tithing formaven un hundred (o centenar), i els hundreds eren agrupats per formar un comtat (shire).
rdf:langString
Das Hide (altenglisch hîde) oder hide of land war ein angelsächsisches Flächen- und Feldmaß und außer in England auch in den Vereinigten Staaten in Anwendung. Der Name wurde vom altenglischen Begriff hiwisc (Familie, Haushalt) abgeleitet und bezeichnete ursprünglich eine Fläche, die von einer Familie bewirtschaftet werden konnte und diese versorgte. Diese „Gehöftgröße“ betrug zumeist ca. 40 ha, konnte aber zwischen 24 und 48 ha variieren.
rdf:langString
The hide was an English unit of land measurement originally intended to represent the amount of land sufficient to support a household. It was traditionally taken to be 120 acres (49 hectares), but was in fact a measure of value and tax assessment, including obligations for food-rent (feorm), maintenance and repair of bridges and fortifications, manpower for the army (fyrd), and (eventually) the geld land tax. The hide's method of calculation is now obscure: different properties with the same hidage could vary greatly in extent even in the same county. Following the Norman Conquest of England, the hidage assessments were recorded in the Domesday Book of 1086, and there was a tendency for land producing £1 of income per year to be assessed at 1 hide. The Norman kings continued to use the unit for their tax assessments until the end of the 12th century. The hide was divided into 4 yardlands or virgates. It was hence nominally equivalent in area to a carucate, a unit used in the Danelaw.
rdf:langString
El hide (en anglosajón: hîde, hid) era una unidad de medida de superficie inglesa que representaba originalmente la cantidad de tierra suficiente para mantener un hogar. Tradicionalmente era equivalente a 120 acres (49 ha, según otras fuentes, ca. 40 ha) , pero en realidad era una medida del valor y capacidad de impuestos, que incluía las obligaciones de (impuesto en especie), mantenimiento y reparación de puentes y fortificaciones, soldadesca para el ejército (fyrd) y el geld o impuesto sobre la tierra. El método de cálculo del hide es actualmente desconocido: diferentes propiedades con la misma cantidad de hides podían variar de manera importante en extensión incluso en el mismo condado. Tras la conquista normanda de Inglaterra, las valoraciones en hides fueron registradas en el Domesday Book de 1086, y en él se observa una tendencia a valorar con un hide a los terrenos que producían una libra de ingresos por año. Los reyes normandos continuaron usando la unidad para sus registros fiscales hasta finales del siglo XII El hide estaba dividido en cuatro . Por ello era nominalmente equivalente a un , una unidad usada en el Danelaw.
rdf:langString
L'hide, parfois appelé carucate, fut une unité variable de mesure de surface terrienne utilisée dans l'Angleterre médiévale (VIe-XVIe siècles). L'hide était défini par rapport au rendement de production et au potentiel de taxation d'une terre, plutôt que sur ses dimensions exactes. Ceci donne approximativement une surface de 24 à 49 hectares, en fonction de la fertilité de la terre (60 à 120 anciens acres). L'hide était la surface de terre considérée comme nécessaire pour subvenir aux besoins alimentaires annuels d'un foyer, une fois cultivée. Cinq hides devaient fournir un soldat armé dans les périodes de guerre. Dix hides formaient un tithing, dix tithing formaient un hundred (ou ), et les hundreds étaient groupés pour former un comté (shire).
rdf:langString
ハイド（hide または hyde）は、かつてイングランドで使われていた面積の単位であり、徴税単位としても用いられた。
rdf:langString
Hide indicava in origine la quantità di terra sufficiente a sostentare una famiglia, ma più tardi, nell'Inghilterra anglosassone, divenne un'unità usata per valutare la disponibilità a pagare o raccogliere le tasse. Il gettone (Danegeld) doveva essere raccolto secondo una percentuale fissa per ogni hide (d'ora in avanti si userà il termine famiglia). Dopo la conquista normanna dell'Inghilterra, le stime degli hidage (d'ora in avanti familiari) furono registrate nel Domesday Book nel 1086 e i re Normanni continuarono ad usarli (con alcune modifiche) per stimare le tasse fino alla fine del XII secolo.La “famiglia” non era un'area di terra fissa.
rdf:langString
Hida (em latim: hida; em inglês antigo: hid) era originalmente, no início da Inglaterra anglo-saxã (em torno do século VII), uma quantidade de terras suficiente para sustentar uma família ou casa. Posteriormente, tornou-se uma unidade fictícia de avaliação, que serviu para quantificar a contribuição de obrigações públicas a serem feitas pelos proprietários ou moradores de uma área de terra. Estas responsabilidades incluíam o pagamento de um aluguel de alimentos (conhecida como feorm), a manutenção e reparação de pontes e fortificações, a prestação de um determinado número de soldados para a fyrd e (mais tarde) o pagamento de um imposto sobre a terra conhecida como geld, a qual era recolhida uma taxa declarada por cada hida. Em 1086, após a conquista normanda da Inglaterra, as avaliações das unidades de hida foram registradas no Domesday Book e os reis normandos continuaram a usá-las (com alterações) para autuações fiscais até o final do século XII. A hida não era uma área fixa de terra. Era uma medida de valor, não de área, o método de cálculo hoje é obscuro. Propriedades diferentes, com a mesma avaliação de unidades de hida, poderiam variar muito em forma, até no mesmo condado, mas no século XI, houve uma tendência à produção de terras de 1 libra por ano a ser avaliada em 1 hida.
rdf:langString
Hide (łan) − jednostka miary powierzchni ziemi w społeczeństwie staroangielskim. Tworzyła go powierzchnia gruntu, jaką potrafiła obrobić jedna rodzina w ciągu roku. Chociaż łan był własnością jednej rodziny, to wszystkie łany należące do wsi obrabiali wszyscy mieszkańcy. Łan jako jednostka został wykorzystany do stworzenia systemu administracyjnego. Wsie obejmujące powierzchnię 100 łanów stanowiły jeden okręg, nazywany seciną (hundred). Seciny grupowane były w hrabstwa (shire). Liczba łanów wykorzystywana była do określenia wysokości podatków oraz do wyznaczenia powinności wojskowych (fyrd).
rdf:langString
Гайда (англ. hide, англосакс.: hϊd или hiwisc; лат. carrucate) — единица величины земельных участков в англосаксонской Британии (за исключением Кента и территорий датского права). Одна гайда представляла собой величину обрабатываемого земельного участка, достаточного для содержания одной семьи свободного крестьянина (керла). Реальная площадь гайды варьировалась в зависимости от региона: так в Кембриджшире и, вероятно, в других среднеанглийских областях обычная гайда достигала 120 акров пахотной земли, в то время как в Уилтшире и Дорсете — лишь 40 акров. При этом акр здесь понимается не как единица площади, равная 4840 квадратным ярдам, а как пространство, которое можно вспахать за день на восьми быках. Различие в площади гайд в разных регионах объяснялось тем, что гайда была фактически не единицей площади земли, а единицей её продуктивности. Первоначально гайда представляла собой земельное владение одного свободного земледельца или одной семьи, соответственно обязанности свободных земледельцев в ранних англосаксонских королевствах (военная служба в фирде, продуктовая рента королю, содержание мостов и замков) распределялись по гайдам. В дальнейшем практика оценки земель в фискальных и иных государственных целях по гайдам сохранилась, несмотря на то, что сами гайды перестали принадлежать одной семье. В конце англосаксонского периода гайда стала, фактически, единицей обложения земельных владений государственными или феодальными повинностями: так при Ательстане от каждых пяти гайд земли выставлялся один вооружённый солдат в королевское ополчение, а при сборе датских денег с каждой гайды уплачивалось два шиллинга. Гайда также имела административно-территориальную функцию: поселениям англосаксов в зависимости от их величины присваивалось пять, десять, двадцать или более (но кратно пяти) гайд, в соответствии с количеством которых конкретная деревня или местечко несли повинности в пользу короля; территории с населением, соответствующим 100 гайдам, образовывали сотню, сотни, в свою очередь, группировались в графства. Гайда сохранила своё фискальное значение и некоторое время после нормандского завоевания Англии. Ещё в «Книге Страшного суда» (1086 год) гайда играет роль единицы оценки и обложения земель в южной и средней Англии (за исключением Кента и Данелага). Одна четвёртая часть гайды называлась виргатой и являлась базовой единицей земельного надела феодально зависимого крестьянства (англосаксонских гебуров, а после нормандского завоевания — вилланов).
rdf:langString
Га́йда або карруката (англ. hide, : hϊd або hiwisc; лат. carrucate) — одиниця величини земельних ділянок у англосаксонській Британії (за винятком Кенту та територій данського права). Одна гайда являла собою величину оброблюваної земельної ділянки, достаньої для утримання сім'ї одного вільного селянина-керла. Реальна площа гайди варіювалась в залежності від регіону: так у Кембриджширі та, скоріш за все, у інших середньоанглійських областях, звичайна гайда досягала 120 акрів орної землі, у той час, як в Вілтширі та Дорсеті всього 40. Різниця у площі гайд у різних регіонах пояснювалась тим, що гайда фактично була не одиницею площі землі, а одиницею її продуктивності. Спочатку гайда була земельним володінням одного вільного землероба або однієї сім'ї. Відповідно обов'язки вільного землероба у ранніх англосаконських королівствах (військова служба у фірді, продуктова рента королю, утримання мостів та замків) розподілялись по гайдам. У подальшому практика оцінки землі у фіскальних або інших державних цілях збереглась, не зважаючи на те, що самі гайди перестали являти собою володіння однієї сім'ї. У кінці англосаксонського періоду гайда фактично стала одиницею обкладення земельних володінь державними та феодальними повинностями: так при Ательстані від кожних 5 гайд землі виділявся 1 озброєний солдат у королівське ополчення, а при зборі данських грошей від кожної гайди сплачувалось 2 шилінги. Гайда також мала адміністративно-територіальну функцію: поселенням англосаксів, у залежності від їхньої величини присвоювалось 5, 10, 20 або більше (але кратне 5) число гайд, згідно з яким конкретне село або містечко несли повинності на користь короля, території з населенням, що відповідало 100 гайдам, утворювали сотні, які у свою чергу групувались у графства. Гайда зберегла своє фіскальне значення і деякий час після нормандського завоювання. Ще у «Книзі Страшного суду» гайда грає роль одиниці оцінки і обкладення земель у південній та середній Англії (за винятком Кету та Данелагу). Одна четверта частина гайди називалась віргатою та була базовою одиницею наділу феодально залежного селянства (англосаксонських гебурів, а після нормандського завоювання — вілланів).
xsd:nonNegativeInteger
18099