Hentaigana
http://dbpedia.org/resource/Hentaigana an entity of type: Thing
In the Japanese writing system, hentaigana (変体仮名, 変体がな, Japanese pronunciation: [hentaiɡana] or [hentaꜜiɡana], lit. "variant kana") are variant forms of hiragana.
rdf:langString
Les hentaigana (変体仮名) sont une forme alternative des hiraganas standards. Historiquement, ce sont les man'yōgana, permettant d'utiliser divers kanjis pour représenter la même syllabe, qui furent simplifiés en formes cursives pour donner naissance aux hentaigana. Les hentaigana étaient utilisés de manière interchangeable avec leurs équivalents hiragana, jusqu'en 1900, où le syllabaire hiragana fut standardisé à un caractère par more.
rdf:langString
Hentaigana (変体仮名) adalah salah satu variasi bentuk hiragana, dan dipakai di Jepang hingga dikeluarkannya revisi peraturan pemerintah tentang sekolah dasar pada tahun 1900. Setelah dibakukannya bentuk hiragana, penggunaan hentaigana hanya terbatas pada papan reklame dan kaligrafi. Nama lain untuk hentaigana adalah itaigana (異体仮名, bentuk karakter yang tidak baku).
* Contoh hentaigana
* 以 (い, i)
* 江 (え, e)
* 於 (お, o)
* 可 (か, ka)
* 起 (き, ki)
* 古 (こ, ko)
* 志 (し, shi)
* 春 (す, su)
* 多 (た, ta)
* 奈 (な, na)
* 能 (の, no)
* 者 (は, ha)
* 由 (ゆ, yu)
* 連 (れ, re)
* 路 (ろ, ro)
* 王 (わ, wa)
rdf:langString
일본어 표기법 한자(칸지)
* 가나
* 히라가나
*
* 가타카나
* 만요가나 사용법
* 후리가나
* 오쿠리가나 로마자 표기법(로마지)
* 헵번식
* 훈령식 (ISO)
* 일본식 헨타이가나(일본어: 変体仮名)는 일본어 문자의 하나로, 1900년(메이지 33년)의 소학교령(小學校令) 시행 이후에 사용되지 않는 히라가나의 총칭이다. 이타이가나(일본어: 異体仮名)라고도 불린다.
rdf:langString
変体仮名（へんたいがな）とは、平仮名の異体字のことである。
rdf:langString
變體假名（日语：変体仮名），又叫異體假名，是日本語文字的其中一種。平假名原先一音有多種寫法，但在1900年（明治33年）《小學校令施行規則》施行以後，固定一音一字，其餘為異體字。這些不在教學使用的異體字假名，即為「變體假名」，而教育使用的現行假名，則稱為「現用字體」。
rdf:langString
Els hentaiganes (変体仮名) són formes alternatives d'escriure els kanes. Històricament, són els manyoganes, que permeten representar una mateixa síl·laba mitjançant diferents kanjis que es varen anar simplificant donant lloc a formes cursives alternatives dels kanes. Els hentaiganes es podien fer servir més o menys indistintament amb els hiraganes equivalents fins al 1900, any en què es va estandarditzar el sil·labari hiragana de tal forma que només un caràcter representés una mora.
rdf:langString
Hentaigana (jap. 変体仮名, dt. „abweichende Kana[-Schriftzeichen]“) sind historische, nur noch selten gebrauchte japanische Silbenschriftzeichen (Kana). Wie die Hiragana wurden sie aus den Grasschriftformen der Man’yōgana entwickelt, also aus chinesischen Schriftzeichen, die phonetisch verwendet wurden, um grammatische Elemente der japanischen Sprache zu schreiben. Vor der Standardisierung der Hiragana um das Jahr 1900 herum wurden die Hentaigana mehr oder weniger nach persönlichen Vorlieben und in beliebiger Kombination mit den Hiragana verwendet.
rdf:langString
Hentaigana (変体仮名 Hentaigana?), esperantigite hentajgano aŭ "nenormaj kanaoj", estas historiaj variantoj de hiragana. Kiel aliaj hiragana, ili devenas de , kiu estis kanĵioj uzataj por montri silabojn, ofte eĉ uzante po kelkajn malsamajn kanĵiojn por silabo. Ĉar man'yōgana estis treege komplika kaj malfacila por rapida skribo, eventuale ĝi simpliĝis en kursivajn formojn. Tiel aperis multaj variantoj de "rondaj kanaoj" (hiragana). Iuj devenas de malsamaj kanĵioj, uzataj por sama silabo en man'yōgana, sed ankaŭ multaj variantoj aperis pro samaj kanĵioj diverse kursivigitaj. Nun ĉiuj rondaj kanaoj, ne akceptitaj en aro de moderna norma hiragana estas konsiderataj hentajganoj.
rdf:langString
Los hentaigana (変体仮名 hentaigana?) son formas alternativas de escribir los caracteres kana. Históricamente, son los manyogana, que permiten representar una misma sílaba mediante distintos caracteres kanji que se fueron simplificando y dieron lugar a formas cursivas que conocemos como hentaigana. Los hentaigana se podían utilizar más o menos indistintamente con los hiragana equivalentes hasta 1900, año en que se estandarizó el silabario hiragana de tal forma que sólo un carácter representase una mora.
rdf:langString
Gli hentaigana (変体仮名? lett. "varianti di kana") sono dei caratteri fonetici che rappresentano delle more, utilizzati per la lingua giapponese, varianti storiche dell'attuale hiragana e katakana. Sono in gran parte residui storici del man'yōgana, laddove molti kanji potevano essere usati per rappresentare lo stesso suono. Gli hentaigana furono in altre parole il frutto della stessa semplificazione del man'yōgana – che spesso avveniva attraverso l'uso di forme corsive – che diede alla luce i sillabari hiragana e katakana (ma soprattutto il primo) nelle forme che conosciamo oggi.
rdf:langString
Hentaigana ( 変体仮名 ) significa "Kana Variante". O Hentaigana é um silabário, uma variação histórica anterior ao moderno 平仮名 (Hiragana), como legado do 万葉仮名 (Man'yōgana), onde diferentes ideogramas Kanji podiam ser usados para representar um mesmo fonema, descartado o significado. Os Man'yōgana foram sendo simplificados em formas cursivas de escrita. Desta maneira, como resultado, surgiram muitas variações de escrita de um mesmo fonema, pois derivam de caracteres diferentes. Ou seja, surgiram estilos diferentes de escrita cursiva.
rdf:langString
Хэнтайгана (яп. 変体仮名, буквально «необычная кана») — вид японской письменности: устаревшие варианты написания знаков азбуки хираганы. Хэнтайгана возникла в результате курсивной записи знаков манъёганы, в которой для представления одного слога могли использоваться разные кандзи. До реформы 1900 года, когда за каждой морой японского языка был закреплён один знак хираганы, хэнтайгана использовалась наравне с хираганой, причём выбор между этими двумя азбуками зависел от желания пишущего. Хэнтайгана добавлена в Юникод в версии 10.0.
rdf:langString
Хентайґана (яп. 変体仮名 — «незвичайна кана») — в японській писемності альтернативна силабічна абетка кана, яка відрізняється від стадартних хіраґани і катакана скорописними формами знаків. Хентайґана виникла у результаті стандартизації скороченого написання знаків манйоґани, в якій для вираження одного складу використовувалися різні ієрогліфи. До реформи 1900 року, коли за кожною морою японської мови був закріплений один знак хіраґани, хентайґана використовувалась нарівні з хіраґаною, при цьому вибір при написанні між двома абетками був вільний. Хентайґана не включена до таблиці Юнікоду.
rdf:langString
rdf:langString
Hentaigana
rdf:langString
Hentaigana
rdf:langString
Hentaigana
rdf:langString
Hentaigana
rdf:langString
Hentaigana
rdf:langString
Hentaigana
rdf:langString
Hentaigana
rdf:langString
Hentaigana
rdf:langString
変体仮名
rdf:langString
헨타이가나
rdf:langString
Hentaigana
rdf:langString
Хэнтайгана
rdf:langString
變體假名
rdf:langString
Хентайґана
rdf:langString
Hentaigana
xsd:integer
945490
xsd:integer
1122359273
rdf:langString
hentaigana
xsd:date
2006-07-07
rdf:langString
Regular script
xsd:integer
100
rdf:langString
– 1900 CE; minor use at present
rdf:langString
hentaigana characters
rdf:langString
Els hentaiganes (変体仮名) són formes alternatives d'escriure els kanes. Històricament, són els manyoganes, que permeten representar una mateixa síl·laba mitjançant diferents kanjis que es varen anar simplificant donant lloc a formes cursives alternatives dels kanes. Els hentaiganes es podien fer servir més o menys indistintament amb els hiraganes equivalents fins al 1900, any en què es va estandarditzar el sil·labari hiragana de tal forma que només un caràcter representés una mora. La "n sil·làbica" del hiragana (ん) prové d'un hentaigana que representava els sons /mu/. La reforma ortogràfica del 1900 va separar els dos usos, especificant que む només es faria servir per a /mu/ i ん per a la /n/ de final de síl·laba. Anteriorment, en absència d'un caràcter per a la /n/ de final de síl·laba, el so s'escrivia (encara que no es pronunciés) igual que /mu/, i els lectors havien de resoldre l'ambigüitat pel context. Això mateix passa actualment amb diverses paraules en què la u dels mores es debilita fins al punt de no pronunciar-se. Els hentaiganes es consideren obsolets en l'escriptura moderna, però encara se segueixen fent servir en determinats casos. Per exemple, moltes botigues de (pasta) fan servir els hentaiganes per escriure kisoba en els cartells. També es fan servir en alguns documents manuscrits formals, sobretot en els certificats emesos per grups culturals clàssics japonesos (com escoles d'arts marcials tradicionals, grups de protocol, grups d'estudis religiosos, etc.). A més, els hentaiganes es fan servir a vegades en les reproduccions de textos clàssics japonesos. Es podria dir que els hentaiganes es fan servir en japonès de forma similar a com es fa servir l'escriptura gòtica en els idiomes d'escriptura llatina per donar-li al text un tic antic. Tanmateix, la majoria de la població japonesa no pot llegir els hentaiganes i només pot reconèixer uns pocs caràcters degut al seu ús comú en els cartells o pel context.
rdf:langString
Hentaigana (変体仮名 Hentaigana?), esperantigite hentajgano aŭ "nenormaj kanaoj", estas historiaj variantoj de hiragana. Kiel aliaj hiragana, ili devenas de , kiu estis kanĵioj uzataj por montri silabojn, ofte eĉ uzante po kelkajn malsamajn kanĵiojn por silabo. Ĉar man'yōgana estis treege komplika kaj malfacila por rapida skribo, eventuale ĝi simpliĝis en kursivajn formojn. Tiel aperis multaj variantoj de "rondaj kanaoj" (hiragana). Iuj devenas de malsamaj kanĵioj, uzataj por sama silabo en man'yōgana, sed ankaŭ multaj variantoj aperis pro samaj kanĵioj diverse kursivigitaj. Nun ĉiuj rondaj kanaoj, ne akceptitaj en aro de moderna norma hiragana estas konsiderataj hentajganoj. Simboloj Hentaigana estis uzataj pli-malpli laŭvole kaj paralele kun norma hiragana ĝis 1900, kiam aperis unuigita normo de unu hiragana simbolo por unu silabo. Je 24.01.2009, eksternormaj hentaigana-j simboloj ne estas akceptitaj en Unikodo.
rdf:langString
Hentaigana (jap. 変体仮名, dt. „abweichende Kana[-Schriftzeichen]“) sind historische, nur noch selten gebrauchte japanische Silbenschriftzeichen (Kana). Wie die Hiragana wurden sie aus den Grasschriftformen der Man’yōgana entwickelt, also aus chinesischen Schriftzeichen, die phonetisch verwendet wurden, um grammatische Elemente der japanischen Sprache zu schreiben. Vor der Standardisierung der Hiragana um das Jahr 1900 herum wurden die Hentaigana mehr oder weniger nach persönlichen Vorlieben und in beliebiger Kombination mit den Hiragana verwendet. Die Hiragana-Silbe ん n ist ursprünglich eine Hentaigana-Form der Silbe mu, abgeleitet vom chinesischen Schriftzeichen 无 (Das u ist in japanischen Silben nahezu stimmlos). Vor bestimmten Konsonanten (m, b, p) wird n auch im modernen Japanisch als m gelesen. Im modernen Japanisch sind die Hentaigana verschwunden, sie finden sich nur noch als Schmuckelemente auf Ladenschildern, etwa von traditionellen Restaurants mit japanischer Küche. Traditionsbewusste Gruppen wie Kampfschulen, Etiketteschulen oder religiöse Gruppen verwenden die Hentaigana teilweise noch in handschriftlichen Texten.
rdf:langString
Los hentaigana (変体仮名 hentaigana?) son formas alternativas de escribir los caracteres kana. Históricamente, son los manyogana, que permiten representar una misma sílaba mediante distintos caracteres kanji que se fueron simplificando y dieron lugar a formas cursivas que conocemos como hentaigana. Los hentaigana se podían utilizar más o menos indistintamente con los hiragana equivalentes hasta 1900, año en que se estandarizó el silabario hiragana de tal forma que sólo un carácter representase una mora. La "n silábica" del hiragana (ん) proviene de un hentaigana que representaba /mu/. La reforma ortográfica de 1900 separó los dos usos, especificando que む sólo se utilizaría para /mu/ y ん para la /n/ de final de sílaba. Anteriormente, en ausencia de un carácter para la /n/ de final de sílaba, el sonido se escribía (aunque no se pronunciara) igual que /mu/, y los lectores tenían que resolver la ambigüedad por el contexto. Los hentaigana se consideran obsoletos en la escritura moderna, pero aún se siguen utilizando en determinados casos. Por ejemplo, muchas tiendas de soba utilizan hentaigana para escribir kisoba en los letreros. También se utilizan los caracteres hentaigana en algunos documentos manuscritos formales, sobre todo en los certificados emitidos por grupos culturales clásicos japoneses (como escuelas de artes marciales tradicionales, grupos de protocolo, grupos de estudios religiosos, etc). Además, los hentaigana se utilizan a veces en las reproducciones de textos clásicos japoneses. Se podría decir que los hentaigana se utilizan en japonés de forma similar a como se utiliza la escritura gótica medieval en los idiomas de escritura latina para darle al texto un toque antiguo. Sin embargo, la mayoría de la población japonesa no sabe leer hentaigana y sólo puede reconocer unos pocos caracteres debido a su uso común en los letreros o por el contexto.
rdf:langString
In the Japanese writing system, hentaigana (変体仮名, 変体がな, Japanese pronunciation: [hentaiɡana] or [hentaꜜiɡana], lit. "variant kana") are variant forms of hiragana.
rdf:langString
Les hentaigana (変体仮名) sont une forme alternative des hiraganas standards. Historiquement, ce sont les man'yōgana, permettant d'utiliser divers kanjis pour représenter la même syllabe, qui furent simplifiés en formes cursives pour donner naissance aux hentaigana. Les hentaigana étaient utilisés de manière interchangeable avec leurs équivalents hiragana, jusqu'en 1900, où le syllabaire hiragana fut standardisé à un caractère par more.
rdf:langString
Hentaigana (変体仮名) adalah salah satu variasi bentuk hiragana, dan dipakai di Jepang hingga dikeluarkannya revisi peraturan pemerintah tentang sekolah dasar pada tahun 1900. Setelah dibakukannya bentuk hiragana, penggunaan hentaigana hanya terbatas pada papan reklame dan kaligrafi. Nama lain untuk hentaigana adalah itaigana (異体仮名, bentuk karakter yang tidak baku).
* Contoh hentaigana
* 以 (い, i)
* 江 (え, e)
* 於 (お, o)
* 可 (か, ka)
* 起 (き, ki)
* 古 (こ, ko)
* 志 (し, shi)
* 春 (す, su)
* 多 (た, ta)
* 奈 (な, na)
* 能 (の, no)
* 者 (は, ha)
* 由 (ゆ, yu)
* 連 (れ, re)
* 路 (ろ, ro)
* 王 (わ, wa)
rdf:langString
일본어 표기법 한자(칸지)
* 가나
* 히라가나
*
* 가타카나
* 만요가나 사용법
* 후리가나
* 오쿠리가나 로마자 표기법(로마지)
* 헵번식
* 훈령식 (ISO)
* 일본식 헨타이가나(일본어: 変体仮名)는 일본어 문자의 하나로, 1900년(메이지 33년)의 소학교령(小學校令) 시행 이후에 사용되지 않는 히라가나의 총칭이다. 이타이가나(일본어: 異体仮名)라고도 불린다.
rdf:langString
Gli hentaigana (変体仮名? lett. "varianti di kana") sono dei caratteri fonetici che rappresentano delle more, utilizzati per la lingua giapponese, varianti storiche dell'attuale hiragana e katakana. Sono in gran parte residui storici del man'yōgana, laddove molti kanji potevano essere usati per rappresentare lo stesso suono. Gli hentaigana furono in altre parole il frutto della stessa semplificazione del man'yōgana – che spesso avveniva attraverso l'uso di forme corsive – che diede alla luce i sillabari hiragana e katakana (ma soprattutto il primo) nelle forme che conosciamo oggi. Gli hentaigana erano usati in maniera abbastanza interscambiabile con i loro equivalenti dello standard contemporaneo fino agli inizi del '900, quando si impose l'uso di un solo segno hiragana per mora. Sono inclusi nell'Unicode a partire dalla versione 10.0.0.
rdf:langString
変体仮名（へんたいがな）とは、平仮名の異体字のことである。
rdf:langString
Hentaigana ( 変体仮名 ) significa "Kana Variante". O Hentaigana é um silabário, uma variação histórica anterior ao moderno 平仮名 (Hiragana), como legado do 万葉仮名 (Man'yōgana), onde diferentes ideogramas Kanji podiam ser usados para representar um mesmo fonema, descartado o significado. Os Man'yōgana foram sendo simplificados em formas cursivas de escrita. Desta maneira, como resultado, surgiram muitas variações de escrita de um mesmo fonema, pois derivam de caracteres diferentes. Ou seja, surgiram estilos diferentes de escrita cursiva. Os Hentaigana foram usados de modo intercambiável, até serem extintos oficialmente em 1900. Embora sejam considerados obsoletos, ainda existem alguns usos extra-oficiais. Algumas lojas, por exemplo, usam o Hentaigana nas placas, em alguns documentos formais manuscritos, particularmente em certificados emitidos por entidades de classe, grupos de cultura clássica Japonesa (escolas de artes marciais, escolas de etiqueta, grupos de estudos religiosos e entre outros). A maioria dos Japoneses no entanto, não sabem ler o Hentaigana. Apenas o reconhecem por serem "caracteres estranhos". O hentaigana é oriundo de man'yōgana,um sistema de kanji que levava em conta seu som e não seu significado. Houve mais do que um kanji que poderia ser utilizado de forma equivalente para cada sílaba (no momento, uma sílaba era uma mora). Ao longo do tempo o man'yōgana foi reduzido a uma forma cursiva do Hiragana. Muitos hentaigana derivam de kanji diferente dos hiragana moderno, mas alguns são o resultado de diferentes estilos de escrita cursiva.
rdf:langString
Хентайґана (яп. 変体仮名 — «незвичайна кана») — в японській писемності альтернативна силабічна абетка кана, яка відрізняється від стадартних хіраґани і катакана скорописними формами знаків. Хентайґана виникла у результаті стандартизації скороченого написання знаків манйоґани, в якій для вираження одного складу використовувалися різні ієрогліфи. До реформи 1900 року, коли за кожною морою японської мови був закріплений один знак хіраґани, хентайґана використовувалась нарівні з хіраґаною, при цьому вибір при написанні між двома абетками був вільний. Хентайґана не включена до таблиці Юнікоду. У сучасній писемності хентайґана вважається застарілою, однак у деяких областях вона застосовується по-сьогодні. Наприклад, багато ресторанів, де подають японську гречану локшину соба, використовують хентайґану для запису «кісоба» на своїх вивісках. Хентайґана використовується у деяких офіційних рукописних документах і посвідченнях, які видаються школами бойових мистецтв, релігійними семінарами й школами етикету. Також хентайґана застосовується для відтворення класичних японських текстів, або для надання тексту старовинного вигляду. Використання хентайґани схоже із сучасним використанням готичного письма в німецькій, або старослов'янської в'язі в українській мовах. Втім, більшість японців сьогодні не можуть читати хентайґану, розуміючи лише деякі знаки, що часто зустрічаються на рекламних вивісках ресторанів або здогадуючись про зміст написаного за контекстом. Зауваження: слово «хентай» (変体 — незвичайний) не варто плутати з омонімом «хентай» (変態 — збочений). Останнім у японській мові позначаються маніяки, або різновид еротичних аніме і манґа.
rdf:langString
變體假名（日语：変体仮名），又叫異體假名，是日本語文字的其中一種。平假名原先一音有多種寫法，但在1900年（明治33年）《小學校令施行規則》施行以後，固定一音一字，其餘為異體字。這些不在教學使用的異體字假名，即為「變體假名」，而教育使用的現行假名，則稱為「現用字體」。
rdf:langString
Хэнтайгана (яп. 変体仮名, буквально «необычная кана») — вид японской письменности: устаревшие варианты написания знаков азбуки хираганы. Хэнтайгана возникла в результате курсивной записи знаков манъёганы, в которой для представления одного слога могли использоваться разные кандзи. До реформы 1900 года, когда за каждой морой японского языка был закреплён один знак хираганы, хэнтайгана использовалась наравне с хираганой, причём выбор между этими двумя азбуками зависел от желания пишущего. Хэнтайгана добавлена в Юникод в версии 10.0. В современной письменности хэнтайгана считается устаревшей, однако в некоторых областях она применяется до сих пор. Например, многие рестораны, где подают собу, используют хэнтайгану для записи «кисоба» (яп. 生そば) на своих вывесках. Хэнтайгана используется в некоторых официальных рукописных документах и свидетельствах, выдаваемыми школами боевых искусств, религиозными семинарами и школами этикета. Хэнтайгана также используется для воспроизведения классических японских текстов и для того, чтобы придать тексту старинный вид. Использование хэнтайганы схоже с современным использованием готического письма в германских и других европейских языках. Впрочем, большинство японцев сегодня не могут читать хэнтайгану, узнавая лишь некоторые знаки, часто встречающиеся на вывесках, или догадываясь об их смысле по контексту. Слово хэнтай (яп. 変体, необычный) не следует путать с омофоном хентай (яп. 変態 хэнтай, извращённый), от которого происходит жаргонное выражение, обозначающее эротическую разновидность аниме и манги.
rdf:langString
Help:Multilingual_support
rdf:langString
Hira
rdf:langString
Hiragana_I_01.svg
xsd:nonNegativeInteger
26281
