Henry the Lion
http://dbpedia.org/resource/Henry_the_Lion an entity of type: Thing
Ο Ερρίκος ο Λέων (Heinrich der Lowe, 1129 - 6 Αυγούστου 1195) μέλος του Οίκου των Γουέλφων ήταν, ως Ερρίκος ΙΒ΄, δούκας της Βαυαρίας (1156 - 1180) και, ως Ερρίκος Γ΄, δούκας της Σαξονίας (1142 - 1180). Ο Ερρίκος ο Λέων ήταν από τους πιο ισχυρούς άνδρες της εποχής του, εξουσίαζε περιοχές από τη Βόρεια Θάλασσα και τη Βαλτική Θάλασσα ως τις Άλπεις και από τη Βόρεια Ρηνανία-Βεστφαλία ως την Πομερανία. Έστησε έναν Εραλδικό λέοντα μπροστά από το ανάκτορό του, γι' αυτό πήρε το προσωνύμιο "Λέων". Ο αυτοκράτορας Φρειδερίκος Α΄ Βαρβαρόσσα και ο γιος του Ερρίκος ΣΤ΄ της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας κατόρθωσαν να τον απομονώσουν από τους συμμάχους του και να του στερήσουν τα δύο δουκάτα.
rdf:langString
Henriko la Leono (naskiĝinta dum 1129 verŝajne en Ravensburg, mortinta la 6-an de aŭgusto 1195 en Brunsvigo (germane Braunschweig) el la gento de la Velfoj (germane Welfen), duko de Saksio de 1142 ĝis 1180, kaj duko de Bavario de 1156 ĝis 1180, estis unu el la plej potencaj princoj en la germanlingva Sankta Romia Imperio de la 12-a jarcento. Li plurfoje staris en konflikto kun la imperiestra dinastio de tiu epoko, la Ŝtaŭfoj (germane Staufer).
rdf:langString
Enrique el León (en alemán: Heinrich der Löwe; Ravensburg, 1129-Brunswick, 1195) fue un miembro de la dinastía güelfa (Welf), Duque de Sajonia como Enrique III desde 1142 y Duque de Baviera como Enrique XII desde 1156. Conservó ambos ducados hasta 1180 y fue el más poderoso de los príncipes alemanes de su época, hasta que la dinastía rival de los Hohenstaufen consiguió aislarle y finalmente privarle de sus ducados de Baviera y Sajonia durante el reinado de su primo Federico I y el del hijo y sucesor de este, Enrique VI.
rdf:langString
Henrike Lehoia (alemanez: Heinrich der Löwe; , 1129 - Brunswick, 1195eko abuztuaren 6a) Saxoniako eta Bavariako dukea izan zen, 1139-1180 eta 1156-1180 bitarteko urteetan. Welf edo Guelfoen familiakoa zen, semea. Frederiko I.a Bizar-Gorria Germaniako enperadoreak Bavariako dukerria aitortu zion. Municheko hiria sortu zuen 1158an, eta eslaviarren aurka borrokatu zen. Frederiko Bizar-Gorriarekin Italiako Gerrara joan nahi izan ez zuela eta (1176), Germaniako enperadoreak dukerriak kendu eta Brunswick eta Lüneburgeko hiriak besterik ez zizkion utzi (1181). Alferrik saiatu zen dukerri haiek berreskuratzen. Oton IV.a Germaniako Erromatar Inperio Santukoaren aita izan zen.
rdf:langString
사자공 하인리히(독일어: Heinrich der Löwe, 1129년 ~ 1195년)는 1142년부터 그리고 1156년부터 으로 1180년까지 군림한 벨프 가문 출신의 인물이다. 하인리히는 살아생전 가장 강력한 신성 로마 제국의 독일 제후들 중 한 명이었지만, 그의 경쟁 가문이었던 호엔슈타우펜가가 그를 고립시키고 결국에는 신성 로마 황제 프리드리히 바르바로사, 프리드리히의 아들이자 후임자인 하인리히 6세 재위 기간에 그가 갖고 있던 바이에른과 작센의 공작령들을 빼앗는 데 성공하고 만다. 그의 재위 최전성기 시절, 하인리히는 북해와 발트해에서 알프스산맥, 그리고 베스트팔렌에서 포메른에 이르는 드넓은 지역을 다스렸다. 하인리히는 자신의 정치 및 군사적 감각 그리고 조부들의 유산을 통하여 대단한 권력을 쟁취해냈다.
rdf:langString
ハインリヒ獅子公（ドイツ語: Heinrich der Löwe, 1129年 - 1195年8月6日）は、中世ドイツの領邦君主の1人で、ザクセン公（ハインリヒ3世、在位：1142年 - 1180年）、バイエルン公（ハインリヒ12世、在位：1156年 - 1180年）。1180年に従兄のローマ皇帝フリードリヒ1世に2つの公領を奪われるまでは当時最も権力を持ったドイツの君主の1人だった。 最盛期には北海及びバルト海沿岸からアルプス山脈まで、ヴェストファーレンからポンメルンまでの広大な領土を統治した。ハインリヒは自身の政治的、軍事的な洞察力と4人の祖父母の遺産によって強大な権力と領地を獲得した。
rdf:langString
Hendrik de Leeuw (verm. in of nabij Ravensburg, 1129/1130 – Brunswijk, 6 augustus 1195), uit het Huis der Welfen, was als Hendrik III hertog van Saksen (1142-1180) en als Hendrik XII hertog van Beieren (1156-1180). Hendrik was door erfenis en behendige politiek veruit de machtigste man van Duitsland, na de keizer Frederik I Barbarossa. Zijn ambities brachten hem echter uiteindelijk in conflict met andere edelen en met de keizer, hij verloor zijn belangrijke functies en moest zelfs drie jaar in ballingschap gaan. Maar Hendrik wist zijn positie voor een deel weer te herstellen en zijn nakomelingen bleven een belangrijke rol spelen in de Duitse politiek.
rdf:langString
Ге́нрих Лев (нем. Heinrich der Löwe, 1129, Равенсбург, Тюбинген — 6 августа 1195, Брауншвейг) — монарх из династии Вельфов, герцог Саксонии в 1142—1180 годах (под именем Генриха III) и Баварии в 1156—1180 годах (под именем Генриха XII). Сын герцога Саксонского и Баварского Генриха Гордого (ок. 1108 — 20 октября 1139 года) и Гертруды Супплинбургской (18 апреля 1115 — 18 апреля 1143), дочери императора Лотаря II.
rdf:langString
Henrik "Lejonet", (tyska: Heinrich "der Löwe"), född 1129, död i Braunschweig 6 augusti 1195 (störtade med sin häst), begravd i Braunschweiger Dom, hertig av Sachsen 1142–1180, hertig av Bayern 1147/1156–1180. Han var son till hertig Henrik den stolte av Bayern och Sachsen (död 1139) i dennes gifte med (död 1143). Henrik Lejonet lät skapa Braunschweigs välkända lejon, Braunschweiger Löwe.
rdf:langString
Henrique, o Leão (Ravensburg, 1129 — Brunsvique, 8 de agosto de 1195), Duque da Saxônia e da Baviera, foi um nobre medieval do século XII, cujo apelido tornou-se o símbolo do brasão de Brunsvique.
rdf:langString
狮子亨利（德語：Heinrich der Löwe，1129年－1195年8月6日），德意志诸侯和统帅，萨克森公爵（称海因里希三世，1142年－1180年在位）和巴伐利亚公爵（称海因里希十二世，1156年－1180年在位）。狮子亨利是霍亨斯陶芬王朝时期最有名的政治人物之一，以其与表兄神圣罗马皇帝腓特烈一世的戏剧性冲突著称于世。
rdf:langString
Ге́нріх Лев (нім. Heinrich der Löwe; 1129 — 1195) — монарх з династії Вельфів, герцог Саксонії (під ім'ям Генріха III) у 1142—1180 роках та герцог Баварії (під ім'ям Генріха XII) у 1156—1180 роках. Син герцога Саксонського та Баварського Генріха Гордого та Гертруди Суплінбурзької, дочки імператора Лотара II.
rdf:langString
هاينريش الأسد (بالألمانية: Heinrich der Löwe ؛ 1129 - 6 أغسطس 1195) عضو في سلالة فلف باسم هاينريش الثالث من عام 1142 ودوق بافاريا باسم هاينريش الثاني عشر من عام 1156، وحكم هاتين حتى عام 1180، وهو ابن هاينريش العاشر ودوق ساكسونيا (باسم هاينريش الثاني،1137–1139) (1137-1139)، وغيرترودي من ساكسونيا. أَنكر عليه الميراث لأن والده عزل من قبل كونراد الثالث وهو نفسه الذي منحه ساكسونيا عام 1142، ثم حصل على بافاريا من ابن عمه فريدريك الأول في عام 1156، بعد أن غزاها عام 1150 مطالبا بعرشه. عام 1168 تزوج من ماتيلدا ابنة ملك انكلترا هنري الثاني من انكلترا من سلالة . زار القدس في عام 1172.
rdf:langString
Enric el Lleó - Heinrich der Löwe (alemany) - va ser un membre de la casa de Welf que fou duc de Saxònia, com a Enric III, des de 1142, i duc de Baviera, com a Enric XII, des de 1156, ducats que va governar fins al 1180. Era un dels prínceps alemanys més poderosos del seu temps, fins que la casa rival de Hohenstaufen va aconseguir aïllar-lo i acabar privant-lo dels seus ducats de Baviera i Saxònia durant el regne del seu cosí Frederic I Barba-roja i el seu fill i successor Enric VI.
rdf:langString
Jindřich Lev (německy: Heinrich der Löwe; 1129 – 6. srpna 1195, Brunšvik) byl příslušník německého šlechtického rodu Welfů, vévoda saský jako Jindřich III. 1142–1180, vévoda bavorský jako Jindřich XII. 1156–1180. Byl synem Jindřicha Pyšného, vévody saského, bavorského a markraběte toskánského, a jeho manželky Gertrudy Saské.
rdf:langString
Henry the Lion (German: Heinrich der Löwe; 1129/1131 – 6 August 1195) was a member of the Welf dynasty who ruled as the duke of Saxony and Bavaria from 1142 and 1156, respectively, until 1180. Henry was one of the most powerful German princes of his time, until the rival Hohenstaufen dynasty succeeded in isolating him and eventually deprived him of his duchies of Bavaria and Saxony during the reign of Emperor Frederick Barbarossa and of Frederick's son and successor Henry VI.
rdf:langString
Heinrich der Löwe (* um 1129/30 oder 1133/35; † 6. August 1195 in Braunschweig) aus dem Geschlecht der Welfen war von 1142 bis 1180 Herzog von Sachsen (als Heinrich III.) sowie von 1156 bis 1180 Herzog von Bayern (als Heinrich XII.).
rdf:langString
Henri le Lion (en allemand : Heinrich der Löwe), né vers 1129/1131 et mort le 6 août 1195 à Brunswick en Saxe, est un prince de la dynastie des Welf (dits traditionnellement « Guelfes » en français) qui fut duc de Saxe (sous le nom de Henri III) à partir de 1142 et duc de Bavière (sous le nom de Henri XII) à partir de 1156 jusqu'en 1180. Par son plus jeune fils Guillaume, il est l'ancêtre direct de la reine Victoria.
rdf:langString
HeHeinrich der Löwe (bahasa Indonesia: Heinrich si Singa; 1129/1131 – 6 Agustus 1195) adalah anggota Wangsa Welf, dari tahun 1142 (sebagai Heinrich III), dan dari tahun 1156 (sebagai Heinrich XII). Ia memegang kedua jabatan ini hingga tahun 1180. Ia merupakan salah satu penguasa Jerman paling kuat pada masanya, hingga musuh-musuhnya dari dinasti Hohenstaufen berhasil mengisolasinya dan pada akhirnya membuat gelar adipatinya dicabut.
rdf:langString
Enrico il Leone (in tedesco Heinrich der Löwe) (Ravensburg, 1129 – Braunschweig, 6 agosto 1195), appartenente alla stirpe Welfen, fu duca di Sassonia dal 1142 al 1180 e duca di Baviera dal 1156 al 1180.
rdf:langString
Henryk Lew (niem. Heinrich der Löwe) (ur. 1129, zm. 6 sierpnia 1195 w Brunszwiku) – książę Saksonii Henryk III 1142–1180 i Bawarii Henryk XII 1156–1180 z dynastii Welfów. Henryk Lew był synem księcia bawarskiego Henryka Pysznego i wnukiem po kądzieli cesarza Lotara III. Po dojściu do władzy Konrada III, króla Niemiec z rodu Hohenstaufów, jego ojciec został wygnany z kraju, a dziedzictwo Henryka przepadło (Bawarię otrzymali Babenbergowie, a Saksonię Askańczycy). Dopiero po śmierci Henryka Pysznego (w 1139 r.), Saksonia wróciła w ręce Henryka Lwa (w 1142 r.), za sprawą wstawiennictwa jego babki Rychezy, żony Lotara III. W 1156 r. odzyskał Bawarię również za sprawą kobiety. Jego owdowiała matka Gertruda (córka cesarza Lotara III i Rychezy) została bowiem wydana za Henryka Jasomirgotta z rodu
rdf:langString
rdf:langString
هاينريش الأسد
rdf:langString
Enric el Lleó
rdf:langString
Jindřich Lev
rdf:langString
Heinrich der Löwe
rdf:langString
Ερρίκος ο Λέων
rdf:langString
Henriko la Leono
rdf:langString
Enrique el León
rdf:langString
Henrike Lehoia
rdf:langString
Heinrich der Löwe
rdf:langString
Henry the Lion
rdf:langString
Henri le Lion
rdf:langString
Enrico il Leone
rdf:langString
하인리히 사자공
rdf:langString
ハインリヒ3世 (ザクセン公)
rdf:langString
Hendrik de Leeuw
rdf:langString
Henryk Lew
rdf:langString
Henrique, o Leão
rdf:langString
Генрих Лев
rdf:langString
Генріх Лев
rdf:langString
Henrik Lejonet
rdf:langString
狮子亨利
xsd:integer
70712
xsd:integer
1123183578
rdf:langString
Depiction in the Gospels of Henry the Lion
xsd:date
1195-08-06
rdf:langString
Otto IV, Holy Roman Emperor
rdf:langString
rdf:langString
Matilda of Saxony
rdf:langString
Gertrude, Queen of Denmark
rdf:langString
Henry V, Count Palatine of the Rhine
rdf:langString
William of Winchester
xsd:integer
1142
1156
xsd:integer
1147
xsd:integer
1162
xsd:integer
1168
xsd:integer
1189
rdf:langString
xsd:integer
1142
1156
rdf:langString
Jindřich Lev (německy: Heinrich der Löwe; 1129 – 6. srpna 1195, Brunšvik) byl příslušník německého šlechtického rodu Welfů, vévoda saský jako Jindřich III. 1142–1180, vévoda bavorský jako Jindřich XII. 1156–1180. Byl synem Jindřicha Pyšného, vévody saského, bavorského a markraběte toskánského, a jeho manželky Gertrudy Saské. Jindřich Lev byl svého času nejmocnější říšský kníže, nejprve spojenec, posléze rival dynastie Hohenštaufů.V době své největší moci vládl na obrovském území, rozprostírajícím se od pobřeží Severního moře a Baltského moře až k Alpám a od Vestfálska až do Pomořan. Území získal dědictvím a jeho rozšířením v bojích s Polabskými a Pomořanskými Slovany.Císař Friedrich I. Barbarossa mu roku 1180 odňal vládu v Sasku a Bavorsku, jako trest za jeho zradu.
rdf:langString
Enric el Lleó - Heinrich der Löwe (alemany) - va ser un membre de la casa de Welf que fou duc de Saxònia, com a Enric III, des de 1142, i duc de Baviera, com a Enric XII, des de 1156, ducats que va governar fins al 1180. Era un dels prínceps alemanys més poderosos del seu temps, fins que la casa rival de Hohenstaufen va aconseguir aïllar-lo i acabar privant-lo dels seus ducats de Baviera i Saxònia durant el regne del seu cosí Frederic I Barba-roja i el seu fill i successor Enric VI. Al zenit del seu poder, Enric havia governat sobre un vast territori que s'estenia des del Mar del Nord i el Mar Bàltic fins als Alps, i de Westfàlia fins a Pomerània. Enric va obtenir aquest gran poder gràcies tant pel seu enginy polític i militar com per les herències rebudes dels seus quatre avis.
rdf:langString
هاينريش الأسد (بالألمانية: Heinrich der Löwe ؛ 1129 - 6 أغسطس 1195) عضو في سلالة فلف باسم هاينريش الثالث من عام 1142 ودوق بافاريا باسم هاينريش الثاني عشر من عام 1156، وحكم هاتين حتى عام 1180، وهو ابن هاينريش العاشر ودوق ساكسونيا (باسم هاينريش الثاني،1137–1139) (1137-1139)، وغيرترودي من ساكسونيا. كان أحد أقوى الأمراء الألمان في زمنه، حكم هنري في ذروه حكمه أراض شاسعة تمتد من ساحل بحري الشمال والبلطيق إلى جبال الألب، ومن فيستفاليا إلى بوميرانيا. حقق هنري هذه القوة عظمى بفطنته السياسية والعسكرية جزءٍ منها ومن خلال إرث أسلافه الأربعة في جزءٍ آخر. حتى نجحت سلالة هوهنشتاوفن المنافسة في عزله وحرمانه أخيرا من دوقيتيه بافاريا وساكسونيا في عهدي ابن عمه فريدريك الأول بربروسا وابنه . أَنكر عليه الميراث لأن والده عزل من قبل كونراد الثالث وهو نفسه الذي منحه ساكسونيا عام 1142، ثم حصل على بافاريا من ابن عمه فريدريك الأول في عام 1156، بعد أن غزاها عام 1150 مطالبا بعرشه. أسس ميونيخ في عام 1158 كسوق منافس لفرايزنغ، وأعاد تأسيس لوبيك عام 1159، حفز بناء قواعد سلطته في الشمال ظهور وشتاده وبريمن ولونيبورغ ومحددا مقره بقلعة dankwarderode في براونشفايغ. وبالإضافة أساقفيات أولدنبورغ ومكلنبورغ ولوبيك وشفيرن. عام 1168 تزوج من ماتيلدا ابنة ملك انكلترا هنري الثاني من انكلترا من سلالة . زار القدس في عام 1172. استعان به فريديريك بارباروسا في غزو بولندا فانقلب عليه هاينريش لكي يحكم إمبراطورية بارباروسا لكن بارباروسا تغلب عليه وأسره وبعدها عفي عنه وعرض عليه الحرية مقابل ان يكون ولاؤه لبارباروسا من جديد.فوافق هاينريش بدأ بارباروسا بغزو إيطاليا كان عليه غزو المدن الإيطالية كلها قبل أن يدخل روما ويضم إيطاليا لإمبراطوريته، كان عليه غزو ميلان، فيرونا، فينيس، وبادوابدأ بميلان وقبض علي خمس من أمرائها والأخير هرب وطلب العون من باقي المدن الإيطالية، فقررت المدن الثلاثة الأخرى الاتحاد ضد بارباروسا، فشكلت المدن الثلاثة حلفا يعرف بحلف اللومباردز.و في عام 1176 في كيافينا بدأ بارباروسا حملته علي اللومباردز مستعينا بهاينريش لكنه رفض معونه بارباروسا في حربه ضد اللومباردز ولهذا حكم عليه عام 1180 في مؤتمر غيلنهاوزن الإمبراطوري بفقدان ساكسونيا. وفي نفس العام جرده فريدريك الأول حتى من دوقية بافاريا ونفاه بين عامي 1182 1185. أدى إذعانا في إرفورت عام 1181، مستعيدا فقط ممتلكاته الشخصية في جميع أنحاء براونشفايغ ولونيبورغ، عاد إلى ألمانيا عام 1189، ورغم من تأييده بقوة إلا أنه لم يستعد دوقياته المفقودة. ولكنه نجح في إعداد الساحة لابنه، أوتو الرابع الذي صعد عرش ألمانيا بعد سنوات قليلة من وفاته.
rdf:langString
Ο Ερρίκος ο Λέων (Heinrich der Lowe, 1129 - 6 Αυγούστου 1195) μέλος του Οίκου των Γουέλφων ήταν, ως Ερρίκος ΙΒ΄, δούκας της Βαυαρίας (1156 - 1180) και, ως Ερρίκος Γ΄, δούκας της Σαξονίας (1142 - 1180). Ο Ερρίκος ο Λέων ήταν από τους πιο ισχυρούς άνδρες της εποχής του, εξουσίαζε περιοχές από τη Βόρεια Θάλασσα και τη Βαλτική Θάλασσα ως τις Άλπεις και από τη Βόρεια Ρηνανία-Βεστφαλία ως την Πομερανία. Έστησε έναν Εραλδικό λέοντα μπροστά από το ανάκτορό του, γι' αυτό πήρε το προσωνύμιο "Λέων". Ο αυτοκράτορας Φρειδερίκος Α΄ Βαρβαρόσσα και ο γιος του Ερρίκος ΣΤ΄ της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας κατόρθωσαν να τον απομονώσουν από τους συμμάχους του και να του στερήσουν τα δύο δουκάτα.
rdf:langString
Heinrich der Löwe (* um 1129/30 oder 1133/35; † 6. August 1195 in Braunschweig) aus dem Geschlecht der Welfen war von 1142 bis 1180 Herzog von Sachsen (als Heinrich III.) sowie von 1156 bis 1180 Herzog von Bayern (als Heinrich XII.). Heinrich der Löwe hatte 1152 als Herzog von Sachsen entscheidenden Anteil an der Königskrönung seines Vetters Friedrich Barbarossa. Dafür wurde er von Barbarossa in den folgenden Jahren intensiv gefördert. So erhielt er im Jahr 1156 auch das bayerische Herzogtum. In Norddeutschland konnte Heinrich eine königsgleiche Stellung aufbauen. Braunschweig machte er durch den Neubau der Stiftskirche St. Blasius und der benachbarten Burg Dankwarderode mit dem Standbild eines Löwen zu einem fürstlichen Repräsentationszentrum. Der aggressive Herrschaftsausbau des Herzogs in Sachsen und nördlich der Elbe rief allerdings den Widerstand der anderen sächsischen Großen hervor. Für die Unterstützung durch Barbarossa revanchierte sich Heinrich zunächst durch große Anstrengungen im Reichsdienst während der ersten Italienzüge. Im Jahr 1176 wurde das Verhältnis jedoch schwer belastet, als sich der Herzog weigerte, angesichts eines bevorstehenden Kriegs mit den lombardischen Städten den Kaiser in einer bedrohlichen Situation militärisch zu unterstützen. Nach der Niederlage Barbarossas, dem Scheitern der Oberitalienpolitik und dem Friedensschluss von 1177 mit dem lange bekämpften Papst Alexander III. wurde Heinrich der Löwe auf Bestreben mehrerer Fürsten gestürzt und musste ins Exil nach Südengland gehen, aus dem er erst Jahre später zurückkehren konnte. Neben Friedrich Barbarossa galt er lange Zeit als wichtigster Protagonist des staufisch-welfischen Gegensatzes, der die Reichspolitik im 12. Jahrhundert dominiert habe. Erst in jüngster Zeit wurde diese Einschätzung stark relativiert.
rdf:langString
Henriko la Leono (naskiĝinta dum 1129 verŝajne en Ravensburg, mortinta la 6-an de aŭgusto 1195 en Brunsvigo (germane Braunschweig) el la gento de la Velfoj (germane Welfen), duko de Saksio de 1142 ĝis 1180, kaj duko de Bavario de 1156 ĝis 1180, estis unu el la plej potencaj princoj en la germanlingva Sankta Romia Imperio de la 12-a jarcento. Li plurfoje staris en konflikto kun la imperiestra dinastio de tiu epoko, la Ŝtaŭfoj (germane Staufer).
rdf:langString
Enrique el León (en alemán: Heinrich der Löwe; Ravensburg, 1129-Brunswick, 1195) fue un miembro de la dinastía güelfa (Welf), Duque de Sajonia como Enrique III desde 1142 y Duque de Baviera como Enrique XII desde 1156. Conservó ambos ducados hasta 1180 y fue el más poderoso de los príncipes alemanes de su época, hasta que la dinastía rival de los Hohenstaufen consiguió aislarle y finalmente privarle de sus ducados de Baviera y Sajonia durante el reinado de su primo Federico I y el del hijo y sucesor de este, Enrique VI.
rdf:langString
Henry the Lion (German: Heinrich der Löwe; 1129/1131 – 6 August 1195) was a member of the Welf dynasty who ruled as the duke of Saxony and Bavaria from 1142 and 1156, respectively, until 1180. Henry was one of the most powerful German princes of his time, until the rival Hohenstaufen dynasty succeeded in isolating him and eventually deprived him of his duchies of Bavaria and Saxony during the reign of Emperor Frederick Barbarossa and of Frederick's son and successor Henry VI. At the height of his reign, Henry ruled over a vast territory stretching from the coast of the North and Baltic Seas to the Alps, and from Westphalia to Pomerania. Henry achieved this great power in part by his political and military acumen and in part through the legacies of his four grandparents.
rdf:langString
Henrike Lehoia (alemanez: Heinrich der Löwe; , 1129 - Brunswick, 1195eko abuztuaren 6a) Saxoniako eta Bavariako dukea izan zen, 1139-1180 eta 1156-1180 bitarteko urteetan. Welf edo Guelfoen familiakoa zen, semea. Frederiko I.a Bizar-Gorria Germaniako enperadoreak Bavariako dukerria aitortu zion. Municheko hiria sortu zuen 1158an, eta eslaviarren aurka borrokatu zen. Frederiko Bizar-Gorriarekin Italiako Gerrara joan nahi izan ez zuela eta (1176), Germaniako enperadoreak dukerriak kendu eta Brunswick eta Lüneburgeko hiriak besterik ez zizkion utzi (1181). Alferrik saiatu zen dukerri haiek berreskuratzen. Oton IV.a Germaniako Erromatar Inperio Santukoaren aita izan zen.
rdf:langString
Henri le Lion (en allemand : Heinrich der Löwe), né vers 1129/1131 et mort le 6 août 1195 à Brunswick en Saxe, est un prince de la dynastie des Welf (dits traditionnellement « Guelfes » en français) qui fut duc de Saxe (sous le nom de Henri III) à partir de 1142 et duc de Bavière (sous le nom de Henri XII) à partir de 1156 jusqu'en 1180. À son époque, le duc Henri était le plus riche et le plus puissant des nobles germaniques et joua un rôle clé dans le couronnement de son cousin Frédéric Barberousse en tant que roi des Romains en 1152. Il sut profiter du soutien de la dynastie royale des Hohenstaufen pour se créer une position dominante sur une bonne partie du Saint-Empire ; il institua le centre de son pouvoir à Brunswick et y fit édifier son château fort et une collégiale (Dom). Le duc choisit le lion comme emblème et disposa un lion en bronze (Braunschweiger Löwe) devant sa résidence (plus tard mis à l'abri au musée et remplacé par une copie). Toutefois, les relations avec Frédéric Barberousse se détériorèrent considérablement à la suite du refus de Henri de soutenir l'empereur en conflit avec les cités lombardes. Après la sévère défaite de Legnano en 1176 et l'accord de paix forcé avec le pape Alexandre III, Henri fut renversé et passa ensuite quelques années en exil en Angleterre. Par son plus jeune fils Guillaume, il est l'ancêtre direct de la reine Victoria.
rdf:langString
HeHeinrich der Löwe (bahasa Indonesia: Heinrich si Singa; 1129/1131 – 6 Agustus 1195) adalah anggota Wangsa Welf, dari tahun 1142 (sebagai Heinrich III), dan dari tahun 1156 (sebagai Heinrich XII). Ia memegang kedua jabatan ini hingga tahun 1180. Ia merupakan salah satu penguasa Jerman paling kuat pada masanya, hingga musuh-musuhnya dari dinasti Hohenstaufen berhasil mengisolasinya dan pada akhirnya membuat gelar adipatinya dicabut. Pada puncak kejayaannya, Heinrich menguasai wilayah yang terbentang dari pesisir Laut Utara dan Baltik hingga pegunungan Alpen dan dari Westphalia hingga Pommern. Heinrich berhasil melakukannya berkat kemampuan politik dan militernya serta dari warisan yang ia peroleh.
rdf:langString
Enrico il Leone (in tedesco Heinrich der Löwe) (Ravensburg, 1129 – Braunschweig, 6 agosto 1195), appartenente alla stirpe Welfen, fu duca di Sassonia dal 1142 al 1180 e duca di Baviera dal 1156 al 1180. Dipinto dell'incoronazione nell'. Nella metà superiore dell'immagine, Cristo srotola un rotolo con un testo biblico. Le altre persone sono apostoli, santi e arcivescovi. Nella metà inferiore dell'immagine, due mani incrociate fanno scendere dal cielo le corone a Matilde e al duca inginocchiato. Le persone circostanti sono i genitori di Enrico e Matilde. Sono per lo più identificati da iscrizioni e sono raffigurati con croci. Wolfenbüttel, Herzog August Bibliothek, Cod. Guelf. 105 Noviss. 2°, fol. 171v.Nella parte superiore dell'immagine, Maria incoronata è in trono come regina dei Cieli, posta tra Giovanni Battista, primo patrono della collegiata di Braunschweig, e l'apostolo Bartolomeo. Da lei scende un nastro scritto con le parole "Venite con il mio aiuto nel regno della vita". I mastri scritti di Giovanni e Bartolomeo mostrano il testo: "Attraverso di noi sono saldamente stabiliti nella vita coloro che ci rispettano". Nella parte inferiore del dipinto, l'arcivescovo Blasius accompagna Enrico il Leone e il monaco Aegidius accompagna la moglie Matilde. Il duca Enrico tiene tiene i Vangeli nella mano sinistra, mentre Blasius fa riferimento all'arco del cielo come fonte di vita eterna. Matilde tiene nella mano sinistra una spilla a forma di disco d'oro e d'argento. Dedica dall'Evangelario di Enrico il Leone, Wolfenbüttel, Herzog August Bibliothek, Cod. Guelf. 105 Noviss. 2°, fol. 19r. Come duca di Sassonia, Enrico il Leone ebbe un ruolo decisivo nell'incoronazione del cugino Federico Barbarossa nel 1152. In cambio, negli anni successivi fu intensamente promosso dal Barbarossa. Così, nel 1156, ricevette anche il ducato di Baviera. Nel nord della Germania, Enrico riuscì a stabilire una posizione para-regia. Trasformò Braunschweig (Brunswick) in un centro di rappresentanza principesca costruendo la nuova collegiata San Blasio e il vicino castello di Dankwarderode con la statua di un . L'aggressiva espansione del dominio del duca in Sassonia e a nord dell'Elba, tuttavia, provocò la resistenza degli altri grandi sassoni. Enrico inizialmente ripagò l'appoggio del Barbarossa con grandi sforzi al servizio dell'impero durante le prime Italienzug. Nel 1176, tuttavia, i rapporti si fecero molto tesi quando il duca si rifiutò di sostenere militarmente l'imperatore in una situazione di pericolo in vista di un'imminente guerra con le città della Lega Lombarda. Dopo la sconfitta del Barbarossa, il fallimento della politica nel nord Italia e la pace di Venezia del 1177 con papa Alessandro III, Enrico il Leone fu rovesciato su istigazione di diversi principi e dovette andare in esilio nell'Inghilterra meridionale, da cui poté tornare solo anni dopo. Insieme a Federico Barbarossa, è stato a lungo considerato il più importante protagonista dell'antagonismo Hohenstaufen-Welfen, che dominò la scena politica imperiale nel XII secolo. Solo di recente questa valutazione è stata fortemente ridimensionata.
rdf:langString
사자공 하인리히(독일어: Heinrich der Löwe, 1129년 ~ 1195년)는 1142년부터 그리고 1156년부터 으로 1180년까지 군림한 벨프 가문 출신의 인물이다. 하인리히는 살아생전 가장 강력한 신성 로마 제국의 독일 제후들 중 한 명이었지만, 그의 경쟁 가문이었던 호엔슈타우펜가가 그를 고립시키고 결국에는 신성 로마 황제 프리드리히 바르바로사, 프리드리히의 아들이자 후임자인 하인리히 6세 재위 기간에 그가 갖고 있던 바이에른과 작센의 공작령들을 빼앗는 데 성공하고 만다. 그의 재위 최전성기 시절, 하인리히는 북해와 발트해에서 알프스산맥, 그리고 베스트팔렌에서 포메른에 이르는 드넓은 지역을 다스렸다. 하인리히는 자신의 정치 및 군사적 감각 그리고 조부들의 유산을 통하여 대단한 권력을 쟁취해냈다.
rdf:langString
ハインリヒ獅子公（ドイツ語: Heinrich der Löwe, 1129年 - 1195年8月6日）は、中世ドイツの領邦君主の1人で、ザクセン公（ハインリヒ3世、在位：1142年 - 1180年）、バイエルン公（ハインリヒ12世、在位：1156年 - 1180年）。1180年に従兄のローマ皇帝フリードリヒ1世に2つの公領を奪われるまでは当時最も権力を持ったドイツの君主の1人だった。 最盛期には北海及びバルト海沿岸からアルプス山脈まで、ヴェストファーレンからポンメルンまでの広大な領土を統治した。ハインリヒは自身の政治的、軍事的な洞察力と4人の祖父母の遺産によって強大な権力と領地を獲得した。
rdf:langString
Hendrik de Leeuw (verm. in of nabij Ravensburg, 1129/1130 – Brunswijk, 6 augustus 1195), uit het Huis der Welfen, was als Hendrik III hertog van Saksen (1142-1180) en als Hendrik XII hertog van Beieren (1156-1180). Hendrik was door erfenis en behendige politiek veruit de machtigste man van Duitsland, na de keizer Frederik I Barbarossa. Zijn ambities brachten hem echter uiteindelijk in conflict met andere edelen en met de keizer, hij verloor zijn belangrijke functies en moest zelfs drie jaar in ballingschap gaan. Maar Hendrik wist zijn positie voor een deel weer te herstellen en zijn nakomelingen bleven een belangrijke rol spelen in de Duitse politiek.
rdf:langString
Ге́нрих Лев (нем. Heinrich der Löwe, 1129, Равенсбург, Тюбинген — 6 августа 1195, Брауншвейг) — монарх из династии Вельфов, герцог Саксонии в 1142—1180 годах (под именем Генриха III) и Баварии в 1156—1180 годах (под именем Генриха XII). Сын герцога Саксонского и Баварского Генриха Гордого (ок. 1108 — 20 октября 1139 года) и Гертруды Супплинбургской (18 апреля 1115 — 18 апреля 1143), дочери императора Лотаря II.
rdf:langString
Henryk Lew (niem. Heinrich der Löwe) (ur. 1129, zm. 6 sierpnia 1195 w Brunszwiku) – książę Saksonii Henryk III 1142–1180 i Bawarii Henryk XII 1156–1180 z dynastii Welfów. Henryk Lew był synem księcia bawarskiego Henryka Pysznego i wnukiem po kądzieli cesarza Lotara III. Po dojściu do władzy Konrada III, króla Niemiec z rodu Hohenstaufów, jego ojciec został wygnany z kraju, a dziedzictwo Henryka przepadło (Bawarię otrzymali Babenbergowie, a Saksonię Askańczycy). Dopiero po śmierci Henryka Pysznego (w 1139 r.), Saksonia wróciła w ręce Henryka Lwa (w 1142 r.), za sprawą wstawiennictwa jego babki Rychezy, żony Lotara III. W 1156 r. odzyskał Bawarię również za sprawą kobiety. Jego owdowiała matka Gertruda (córka cesarza Lotara III i Rychezy) została bowiem wydana za Henryka Jasomirgotta z rodu Babenbergów, który wówczas władał Bawarią. Kiedy Babenberg został księciem Austrii, Bawaria przypadła jego pasierbowi. Henryk Lew ożenił się z Matyldą Plantagenet (córką króla Anglii – Henryka II), z którą miał syna – Otto IV z Brunszwiku, późniejszego cesarza rzymskiego. W 1147 podjął nieudaną wyprawę przeciw państwu plemiennemu Obodrzyców na terenach obecnej Meklemburgii, jednak zmusił książąt Pomorza Zachodniego (określanego również jako Pomorze Przednie) do uznania jego władzy w stosunku lennym. W latach 1160–1163 ostatecznie podbił ziemie Obodrzyców, następnie wraz z Danią pokonał Wieletów, zdobył wpływy na Pomorzu Zachodnim i wyspie przybrzeżnej Rugii. Wprowadzał chrześcijaństwo w nadbałtyckich ziemiach słowiańskich, gdzie lokował osadników niemieckich. Potęgą dorównywał niemal cesarzowi Fryderykowi I Barbarossie, jednak w 1176 popadł w zatarg z nim, następnie został osądzony i skazany na banicję. Ostatecznie Henryk Lew utracił długo budowane dziedzictwo Welfów, które następnie uległo rozpadowi.
rdf:langString
Henrik "Lejonet", (tyska: Heinrich "der Löwe"), född 1129, död i Braunschweig 6 augusti 1195 (störtade med sin häst), begravd i Braunschweiger Dom, hertig av Sachsen 1142–1180, hertig av Bayern 1147/1156–1180. Han var son till hertig Henrik den stolte av Bayern och Sachsen (död 1139) i dennes gifte med (död 1143). Henrik Lejonet lät skapa Braunschweigs välkända lejon, Braunschweiger Löwe.
rdf:langString
Henrique, o Leão (Ravensburg, 1129 — Brunsvique, 8 de agosto de 1195), Duque da Saxônia e da Baviera, foi um nobre medieval do século XII, cujo apelido tornou-se o símbolo do brasão de Brunsvique.
rdf:langString
狮子亨利（德語：Heinrich der Löwe，1129年－1195年8月6日），德意志诸侯和统帅，萨克森公爵（称海因里希三世，1142年－1180年在位）和巴伐利亚公爵（称海因里希十二世，1156年－1180年在位）。狮子亨利是霍亨斯陶芬王朝时期最有名的政治人物之一，以其与表兄神圣罗马皇帝腓特烈一世的戏剧性冲突著称于世。
rdf:langString
Ге́нріх Лев (нім. Heinrich der Löwe; 1129 — 1195) — монарх з династії Вельфів, герцог Саксонії (під ім'ям Генріха III) у 1142—1180 роках та герцог Баварії (під ім'ям Генріха XII) у 1156—1180 роках. Син герцога Саксонського та Баварського Генріха Гордого та Гертруди Суплінбурзької, дочки імператора Лотара II.
xsd:nonNegativeInteger
19598
xsd:gYear
1180
xsd:gYear
1142
