Hellenistic Greece
http://dbpedia.org/resource/Hellenistic_Greece
고대 그리스의 예술, 건축, 문화면에서 헬레니즘 시대는 알렉산드로스 대왕이 사망한 기원전 323년에서 고전기 그리스의 심장부가 로마에 병합된 기원전 146년까지의 기간을 이른다. 이후 로마 제국의 지배는 헬레니즘 사회와 문화를 단절한 것은 아니며 기독교가 로마 전역으로 확산되기 전까지 그 본질을 유지해왔으나, 그리스의 정치적 독립은 이때 종식된다. 헬레니즘 시대에 그리스어권 세계에서 그리스 본토(대체로 현대 그리스의 영토)의 중요성은 급격히 떨어지게 된다. 헬레니즘 문화의 중심도시는 알렉산드리아와 안티오케이아로, 각각 프톨레마이오스 왕조의 이집트와 셀레우코스 왕조의 시리아의 도읍이었다. 페르가몬, 에페소스, 로도스, 셀레우키아 같은 도시들도 중요했으며, 이 시기에 동부 지중해에서 도시화가 진전되었다.
rdf:langString
希臘化時代的希臘是指古希臘核心—希臘半島在希臘化的時期，起始點從前323年亞歷山大大帝逝世到前146年被羅馬併吞為止，儘管之後被羅馬占領，古希臘的文學、藝術、建築、文化甚至希臘化的社會和科學的連續性並未因此中斷，希臘文化本質上一直持續到基督教文化到來為止，但羅馬的統治標誌著古希臘城邦的終結，結束了希臘政治上的獨立性。 在希臘化時期，希臘本土在希臘語世界中的重要性急劇下降。這段期間，希臘化文明的中心分別轉移到托勒密王國的首都亞歷山卓和塞琉古帝國的安條克，而其他城市如帕加馬、以弗所、羅德島和塞琉西亞也相當重要，東地中海的城市文明提高是這段時期的特徵。
rdf:langString
Елліністичний період в історії Греції тривав від смерті Александра Македонського в 323 до н. е. до приєднання Пелопоннесу та грецьких островів до Риму 146 до н. е. Хоча встановлення римського панування не завадило збереженню елліністичної культури, які практично не змінювалися до приходу християнства, воно призвело до кінця грецьку політичну незалежність. Під час елліністичного періоду значення власне Греції у грецькій цивілізації різко впало. Значними центрами елліністичної культури були Александрія та Антіохія, столиці Єгипту Птолемеїв і Сирії Селевкідів відповідно.
rdf:langString
في سياق الفن والعمارة والثقافة في اليونان القديمة، اليونان الهلنستية تُمثل الفترة بين وفاة الأسكندر الأكبر في 323 ق.م وضم قلب اليونان الكلاسيكية إلي الإمبراطورية الرومانية. حدث هذا في معركة كورنث في 146 ق.م، فوز روماني كبير في البيلوبونيز والذي أدي إلي دمار كورنث وأعلنت عن بداية عصر اليونان الرومانية.
rdf:langString
La Grècia hel·lenística és el període hel·lenístic de la història de la Grècia peninsular, i que comença amb la mort d'Alexandre Magne el 323 aC i acaba amb l'annexió de la península i les illes gregues a Roma el 146 aC. Encara que l'establiment del govern romà no va trencar amb la continuïtat de la societat i la cultura hel·lenísitiques, les quals perdurarien sense canvis significatius fins a l'arribada del cristianisme, sí que va marcar la fi de la independència política de Grècia.
rdf:langString
Hellenistic Greece is the historical period of the country following Classical Greece, between the death of Alexander the Great in 323 BC and the annexation of the classical Greek Achaean League heartlands by the Roman Republic. This culminated at the Battle of Corinth in 146 BC, a crushing Roman victory in the Peloponnese that led to the destruction of Corinth and ushered in the period of Roman Greece. Hellenistic Greece's definitive end was with the Battle of Actium in 31 BC, when the future emperor Augustus defeated Greek Ptolemaic queen Cleopatra VII and Mark Antony, the next year taking over Alexandria, the last great center of Hellenistic Greece.
rdf:langString
Dalam konteks budaya, arsitektur, dan seni Yunani kuno, Yunani Helenistik adalah suatu masa yang berlangsung setelah kematian Aleksander Agung pada tahun 323 SM dan aneksasi daerah pusat Liga Akhaia oleh Republik Romawi yang memuncak pada Pertempuran Korintus pada 146 SM, sebuah kemenangan Romawi di Peloponnesos yang menyebabkan kehancuran Korintus dan mengantarkan pada periode Romawi Yunani. Akhir dari Yunani Helenistik adalah pada saat meletusnya Pertempuran Aktium pada 31 SM, ketika kaisar Augustus mengalahkan ratu Yunani Ptolemaik Kleopatra VII dan Markus Antonius, yang mana pada tahun berikutnya mengambil alih Aleksandria, pusat besar terakhir Yunani Helenistik.
rdf:langString
Per Grecia ellenistica si intende il periodo storico di quel paese, successivo alla Grecia classica, tra la morte di Alessandro Magno nel 323 a.C. e l'annessione del cuore della Lega achea da parte della Repubblica romana. Ciò culminò nella battaglia di Corinto del 146 a.C., una schiacciante vittoria romana nel Peloponneso, che portò alla distruzione di Corinto e diede inizio al periodo della Grecia romana. La fine definitiva della Grecia ellenistica avvenne a seguito della battaglia di Azio, nel 31 a.C., quando il futuro imperatore Augusto sconfisse la regina greca tolemaica Cleopatra e Marco Antonio, conquistando l'anno successivo Alessandria, l'ultimo grande centro della Grecia ellenistica.
rdf:langString
Известие о смерти Александра Македонского в 323 г. до н.э. послужило сигналом к греческому освободительному восстанию, которое вошло в историю как Ламийская война, кончившуюся битвой при Кранноне, что в Фессалии (322), и поведшую за собой изменение афинской конституции в смысле олигархическом и помещение македонского гарнизона в Афинах. Беспощадностью и насилием сопровождалось победоносное шествие македонского наместника Антипатра и в других частях государства.
rdf:langString
rdf:langString
Hellenistic Greece
rdf:langString
اليونان الهلنستية
rdf:langString
Grècia hel·lenística
rdf:langString
Yunani Helenistik
rdf:langString
Grecia ellenistica
rdf:langString
헬레니즘 시대의 그리스
rdf:langString
Эллинистическая Греция
rdf:langString
Елліністична Греція
rdf:langString
希臘化時代的希臘
xsd:integer
565604
xsd:integer
1110146613
rdf:langString
Hellenistic Greece
rdf:langString
yes
rdf:langString
La Grècia hel·lenística és el període hel·lenístic de la història de la Grècia peninsular, i que comença amb la mort d'Alexandre Magne el 323 aC i acaba amb l'annexió de la península i les illes gregues a Roma el 146 aC. Encara que l'establiment del govern romà no va trencar amb la continuïtat de la societat i la cultura hel·lenísitiques, les quals perdurarien sense canvis significatius fins a l'arribada del cristianisme, sí que va marcar la fi de la independència política de Grècia. Durant el període hel·lenístic la importància del territori de l'actual Grècia dins del món de parla grega va declinar ràpidament. Els grans centres de la cultura hel·lenística ara serien Alexandria i Antioquia, les capitals de l'Egipte Ptolemaic i de la Síria selèucida respectivament.
rdf:langString
في سياق الفن والعمارة والثقافة في اليونان القديمة، اليونان الهلنستية تُمثل الفترة بين وفاة الأسكندر الأكبر في 323 ق.م وضم قلب اليونان الكلاسيكية إلي الإمبراطورية الرومانية. حدث هذا في معركة كورنث في 146 ق.م، فوز روماني كبير في البيلوبونيز والذي أدي إلي دمار كورنث وأعلنت عن بداية عصر اليونان الرومانية. العصر الهلنستي يبدء مع حروب ملوك طوائف الإسكندر، معارك حربية بين جنرالات الإسكندر الأكبر لتقسيم إمبراطوريته في أوروبا وآسيا وشمال إفريقيا. بقيت الحروب حتى 275 ق.م، وشهدت سقوط كلاً من الأسرة الأرغية والأسرة الأنتيبترية في مقدونيا لصالح الأسرة الأنتيغونية. الفترة أيضاً عُلمت بحروب متتابعة بين مملكة مقدونيا وحلفائها الإتحاد الأيتوليي واتحاد آخاين وبين دولة ومدينة أسبرطة.
rdf:langString
Hellenistic Greece is the historical period of the country following Classical Greece, between the death of Alexander the Great in 323 BC and the annexation of the classical Greek Achaean League heartlands by the Roman Republic. This culminated at the Battle of Corinth in 146 BC, a crushing Roman victory in the Peloponnese that led to the destruction of Corinth and ushered in the period of Roman Greece. Hellenistic Greece's definitive end was with the Battle of Actium in 31 BC, when the future emperor Augustus defeated Greek Ptolemaic queen Cleopatra VII and Mark Antony, the next year taking over Alexandria, the last great center of Hellenistic Greece. The Hellenistic period began with the wars of the Diadochi, armed contests among the former generals of Alexander the Great to carve up his empire in Europe, Asia, and North Africa. The wars lasted until 275 BC, witnessing the fall of both the Argead and Antipatrid dynasties of Macedonia in favor of the Antigonid dynasty. The era was also marked by successive wars between the Kingdom of Macedonia and its allies against the Aetolian League, Achaean League, and the city-state of Sparta. During the reign of Philip V of Macedon (r. 221–179 BC), the Macedonians not only lost the Cretan War (205–200 BC) to an alliance led by Rhodes, but their erstwhile alliance with Hannibal of Carthage also entangled them in the First and Second Macedonian War with ancient Rome. The perceived weakness of Macedonia in the aftermath of these conflicts encouraged Antiochus III the Great of the Seleucid Empire to invade mainland Greece, yet his defeat by the Romans at Thermopylae in 191 BC and Magnesia in 190 BC secured Rome's position as the leading military power in the region. Within roughly two decades after conquering Macedonia in 168 BC and Epirus in 167 BC, the Romans would eventually control the whole of Greece. During the Hellenistic period the importance of Greece proper within the Greek-speaking world declined sharply. The great centers of Hellenistic culture were Alexandria and Antioch, capitals of Ptolemaic Egypt and Seleucid Syria respectively. Cities such as Pergamon, Ephesus, Rhodes and Seleucia were also important, and increasing urbanisation of the Eastern Mediterranean was characteristic of the time.
rdf:langString
Dalam konteks budaya, arsitektur, dan seni Yunani kuno, Yunani Helenistik adalah suatu masa yang berlangsung setelah kematian Aleksander Agung pada tahun 323 SM dan aneksasi daerah pusat Liga Akhaia oleh Republik Romawi yang memuncak pada Pertempuran Korintus pada 146 SM, sebuah kemenangan Romawi di Peloponnesos yang menyebabkan kehancuran Korintus dan mengantarkan pada periode Romawi Yunani. Akhir dari Yunani Helenistik adalah pada saat meletusnya Pertempuran Aktium pada 31 SM, ketika kaisar Augustus mengalahkan ratu Yunani Ptolemaik Kleopatra VII dan Markus Antonius, yang mana pada tahun berikutnya mengambil alih Aleksandria, pusat besar terakhir Yunani Helenistik. Periode Helenistik dimulai dengan perang Diadokhoi, pertandingan bersenjata antara mantan jenderal Aleksander Agung untuk mengukir kerajaannya di Eropa, Asia, dan Afrika Utara. Perang berlangsung hingga 275 SM, menyaksikan jatuhnya kedua dinasti Argeadai dan Antipatridai di Makedonia yang mendukung dinasti Antigonidai. Era itu juga ditandai oleh perang berturut-turut antara Kerajaan Makedonia dan sekutu-sekutunya melawan Liga Aitolia, Liga Akhaia, dan negara-kota Sparta. Pada masa pemerintahan Filipus V dari Makedonia, bangsa Makedonia tidak hanya kalah pada Perang Kreta (205-200 SM) karena aliansi yang dipimpin oleh Rodos, tetapi aliansi mereka yang sebelumnya dengan Hannibal dari Kartago juga melibatkan mereka dalam Perang Makedonia Pertama dan Kedua dengan Romawi Kuno. Kelemahan yang dirasakan dari Makedonia setelah konflik-konflik ini mendorong Antiokhos III yang Agung dari Kekaisaran Seleukia untuk menyerang daratan Yunani, namun kekalahannya oleh orang-orang Romawi di Thermopylae pada tahun 191 SM dan Magnesia pada tahun 190 SM mengamankan posisi Roma sebagai kekuatan militer terkemuka di wilayah. Dalam kira-kira dua dekade setelah menaklukkan Makedonia pada tahun 168 SM dan Epirus pada tahun 167 SM, orang-orang Romawi pada akhirnya menguasai seluruh Yunani. Selama periode Helenistik, peran Yunani di dunia berbahasa Yunani sangat menurun. Pusat-pusat besar budaya Helenistik adalah Aleksandria dan Antiokhia, ibukota Mesir Ptolemaik dan Suriah Seleukia. Kota-kota seperti Pergamum, Ephesus, Rodos, dan Seleukia juga menjadi penting. Selain itu, ciri dari masa ini adalah meningkatnya urbanisasi Mediterania Timur.
rdf:langString
고대 그리스의 예술, 건축, 문화면에서 헬레니즘 시대는 알렉산드로스 대왕이 사망한 기원전 323년에서 고전기 그리스의 심장부가 로마에 병합된 기원전 146년까지의 기간을 이른다. 이후 로마 제국의 지배는 헬레니즘 사회와 문화를 단절한 것은 아니며 기독교가 로마 전역으로 확산되기 전까지 그 본질을 유지해왔으나, 그리스의 정치적 독립은 이때 종식된다. 헬레니즘 시대에 그리스어권 세계에서 그리스 본토(대체로 현대 그리스의 영토)의 중요성은 급격히 떨어지게 된다. 헬레니즘 문화의 중심도시는 알렉산드리아와 안티오케이아로, 각각 프톨레마이오스 왕조의 이집트와 셀레우코스 왕조의 시리아의 도읍이었다. 페르가몬, 에페소스, 로도스, 셀레우키아 같은 도시들도 중요했으며, 이 시기에 동부 지중해에서 도시화가 진전되었다.
rdf:langString
Per Grecia ellenistica si intende il periodo storico di quel paese, successivo alla Grecia classica, tra la morte di Alessandro Magno nel 323 a.C. e l'annessione del cuore della Lega achea da parte della Repubblica romana. Ciò culminò nella battaglia di Corinto del 146 a.C., una schiacciante vittoria romana nel Peloponneso, che portò alla distruzione di Corinto e diede inizio al periodo della Grecia romana. La fine definitiva della Grecia ellenistica avvenne a seguito della battaglia di Azio, nel 31 a.C., quando il futuro imperatore Augusto sconfisse la regina greca tolemaica Cleopatra e Marco Antonio, conquistando l'anno successivo Alessandria, l'ultimo grande centro della Grecia ellenistica. Il periodo ellenistico iniziò con le guerre dei diadochi, scontri armati tra gli ex generali di Alessandro Magno per dividersi il suo impero in Europa, Asia e Nord Africa. Le guerre durarono fino al 275 a.C., con la caduta delle dinastie degli Argeadi e degli Antipatridi della Macedonia a favore della dinastia antigonide. L'era fu anche segnata da guerre successive tra il Regno di Macedonia e i suoi alleati, contro la Lega etolica, la Lega achea e la città-stato di Sparta. Durante il regno di Filippo V di Macedonia i macedoni non solo persero la guerra di Creta a causa di un'alleanza guidata da Rodi, ma anche la loro precedente alleanza con Annibale di Cartagine li coinvolse nella prima e nella seconda guerra macedone con l'antica Roma. La debolezza percepita della Macedonia, all'indomani di questi conflitti, incoraggiò Antioco III il Grande, dell'Impero seleucide, a invadere la Grecia continentale, ma la sua sconfitta, ad opera dei romani alle Termopili nel 191 a.C. e a Magnesia nel 190 a.C., assicurò la posizione di Roma come principale potenza militare nella Regione. Entro circa due decenni dalla conquista della Macedonia, nel 168 a.C. e dell'Epiro nel 167 a.C., i romani avrebbero infine controllato l'intera Grecia. Durante il periodo ellenistico l'importanza della Grecia vera e propria, all'interno del mondo di lingua greca, diminuì drasticamente. I grandi centri della cultura ellenistica divennero Alessandria e Antiochia, rispettivamente capitali dell'Egitto tolemaico e della Siria seleucide. Importanti furono anche le città di Pergamo, Efeso, Rodi e Seleucia, e la crescente urbanizzazione del Mediterraneo orientale fu una caratteristica dell'epoca.
rdf:langString
Известие о смерти Александра Македонского в 323 г. до н.э. послужило сигналом к греческому освободительному восстанию, которое вошло в историю как Ламийская война, кончившуюся битвой при Кранноне, что в Фессалии (322), и поведшую за собой изменение афинской конституции в смысле олигархическом и помещение македонского гарнизона в Афинах. Беспощадностью и насилием сопровождалось победоносное шествие македонского наместника Антипатра и в других частях государства. В 307 г. до н.э. Деметрий Полиоркет (сын диадоха Антигона) с триумфом освободил Афины от владычества Кассандра (сына Антипатра), за что был обожествлён афинянами под именем «Сотер» («Спаситель»). В 304 г. до н.э. Кассандр вновь пытается овладеть Афинами, но они остаются в державе Антигона. В 301 г. после битвы при Ипсе царство Антигона разделяется между Селевком и Лисимахом. В том же году шла в Греции ожесточенная борьба сначала между Кассандром (сыном Антипатра) и Деметрием Полиоркетом, затем между Деметрием Полиоркетом и целой коалицией царей. В 294 г. до н.э. Деметрий I Полиоркет снова восстанавливает контроль над Афинами, умертвив Кассандрова сына Александра. Его владычество в Македонии продолжается 6 лет. Когда Деметрий был изгнан из Македонии эпирским царем Пирром и бежал в Азию, сын его Антигон Гонат сумел удержать за собой пелопонесские владения отца (287 г. до н.э.). В 280 г. до н.э. греческий десант Пирра высаживается в Италии. Однако власть Пирра в Греции была подорвана Лисимахом К 279 г. до н.э. относится геройское отражение галльских полчищ союзными греческими войсками, причем больше других отличились этоляне. Года через два после этого Антигон воцарился в Македонии, начав собой династию македонских царей до Персея, последнего царя Македонии, включительно. Кроме Македонии, контролировать Грецию пытались и другие эллинистические государства, что выразилось в Хремонидовой войне. Сражение у острова Кос в 261 г. до н.э. упрочило гегемонию Македонии.
rdf:langString
希臘化時代的希臘是指古希臘核心—希臘半島在希臘化的時期，起始點從前323年亞歷山大大帝逝世到前146年被羅馬併吞為止，儘管之後被羅馬占領，古希臘的文學、藝術、建築、文化甚至希臘化的社會和科學的連續性並未因此中斷，希臘文化本質上一直持續到基督教文化到來為止，但羅馬的統治標誌著古希臘城邦的終結，結束了希臘政治上的獨立性。 在希臘化時期，希臘本土在希臘語世界中的重要性急劇下降。這段期間，希臘化文明的中心分別轉移到托勒密王國的首都亞歷山卓和塞琉古帝國的安條克，而其他城市如帕加馬、以弗所、羅德島和塞琉西亞也相當重要，東地中海的城市文明提高是這段時期的特徵。
rdf:langString
Елліністичний період в історії Греції тривав від смерті Александра Македонського в 323 до н. е. до приєднання Пелопоннесу та грецьких островів до Риму 146 до н. е. Хоча встановлення римського панування не завадило збереженню елліністичної культури, які практично не змінювалися до приходу християнства, воно призвело до кінця грецьку політичну незалежність. Під час елліністичного періоду значення власне Греції у грецькій цивілізації різко впало. Значними центрами елліністичної культури були Александрія та Антіохія, столиці Єгипту Птолемеїв і Сирії Селевкідів відповідно.
rdf:langString
no
rdf:langString
yes
rdf:langString
yes
xsd:nonNegativeInteger
22803
