Greenwich armour
http://dbpedia.org/resource/Greenwich_armour an entity of type: GolfPlayer
Greenwich armour is the plate armour in a distinctively English style produced by the Royal Almain Armoury founded by Henry VIII in 1511 in Greenwich near London, which continued until the English Civil War. The armoury was formed by imported master armourers hired by Henry VIII, initially including some from Italy and Flanders, as well as the Germans who dominated during most of the 16th century. The most notable head armourer of the Greenwich workshop was Jacob Halder, who was master workman of the armoury from 1576 to 1607. This was the peak period of the armoury's production and it coincided with the elaborately gilded and sometimes coloured decorated styles of late Tudor England.
rdf:langString
Col termine armatura di Greenwich si intende un'armatura a piastre di stile tipicamente inglese prodotta dalla fondata da re Enrico VIII nel 1511 a Greenwich presso Londra, produzione che continuò sino alla Guerra civile inglese. L'armeria venne formata da maestri armaioli fatti appositamente venire in Inghilterra da Enrico VIII, inizialmente dall'Italia e dalle Fiandre, ma poi dominata dai tedeschi nel XVI secolo. Il più famoso di questi al laboratorio di Greenwich fu senz'altro Jacob Halder, responsabile dell'armeria dal 1576 al 1607. Fu questo il periodo di massimo splendore della produzione dell'armeria e coincise con la produzione di armature dorate e riccamente decorate di tardo stile Tudor.
rdf:langString
Гринвичский Доспех (англ. Greenwich Armour) — доспехи XVI века, производившиеся в Гринвиче в Англии завезёнными германскими оружейниками. Гринвичские мастерские были основаны Генрихом VIII в 1525 году и имели полное название англ. «The Royal „Almain“ Armouries» (буквально — «Королевские „Германские“ Арсеналы», фр. Almain — французское название Германии). Поскольку мастерские были созданы для изготовления именно «германских» доспехов, то производство возглавлялось германскими оружейниками. Первым англичанином, возглавившим производство, стал Уильям Пикеринг (William Pickering) в 1607 году.
rdf:langString
Гринвічські обладунки (англ. Greenwich Armour) — обладунки XVI століття, що вироблялися в Гринвічі в Англії, які були завезені німецькими зброярами. Гринвічські майстерні були засновані Генріхом VIII в 1525 році і мали повну назву англ. «The Royal „Almain“ Armouries» (буквально — «Королівські "Німецькі" Арсенали»; фр. Almain — французька назва Німеччини). Оскільки майстерні були створені для виготовлення саме "німецьких" обладунків, то виробництво керувалося німецькими зброярами. Першим англійцем, який очолив виробництво, став Вільям Пікерінг (William Pickering) в 1607 році.
rdf:langString
rdf:langString
Greenwich armour
rdf:langString
Armatura di Greenwich
rdf:langString
Гринвичский доспех
rdf:langString
Гринвічський обладунок
xsd:integer
21389139
xsd:integer
1092067641
rdf:langString
InternetArchiveBot
rdf:langString
January 2020
rdf:langString
yes
rdf:langString
Greenwich armour is the plate armour in a distinctively English style produced by the Royal Almain Armoury founded by Henry VIII in 1511 in Greenwich near London, which continued until the English Civil War. The armoury was formed by imported master armourers hired by Henry VIII, initially including some from Italy and Flanders, as well as the Germans who dominated during most of the 16th century. The most notable head armourer of the Greenwich workshop was Jacob Halder, who was master workman of the armoury from 1576 to 1607. This was the peak period of the armoury's production and it coincided with the elaborately gilded and sometimes coloured decorated styles of late Tudor England. As the use of full plate in actual combat had declined by the late 16th century, the Greenwich armours were primarily created not for battle but for the tournament. Jousting was a favourite pastime of Henry VIII (at dire cost to his health), and his daughter Elizabeth I made her Accession Day tilts a highlight of the court's calendar, focused on hyperbolic declarations of loyalty and devotion in the style of contemporary verse epics. Even late in her reign, courtiers gained favour by participating and dressing the part. The workshop produced bespoke armour for the nobility; relatively mass-produced government orders for the military mainly went elsewhere. The book of Greenwich armour designs for 24 different gentlemen, known as the "Jacob Album" after its creator, includes many of the most important figures of the Elizabethan court. In this period a distinctive Greenwich style developed, marked by imitating aspects of fashionable clothing styles, and extensive use of gilded and coloured areas, using complex decoration in Northern Mannerist styles. By the time of the mid-17th century, plate armour had adopted a stark and utilitarian form favoring thickness and protection (from the ever-more-powerful firearms which were redefining battle) over aesthetics and was generally only used by heavy cavalry; afterwards, it was to disappear more or less completely. Therefore, the Greenwich workshop represented the last flourishing of decorative armour-making in England, and comprises a unique genre of late-Renaissance art in its own right.
rdf:langString
Col termine armatura di Greenwich si intende un'armatura a piastre di stile tipicamente inglese prodotta dalla fondata da re Enrico VIII nel 1511 a Greenwich presso Londra, produzione che continuò sino alla Guerra civile inglese. L'armeria venne formata da maestri armaioli fatti appositamente venire in Inghilterra da Enrico VIII, inizialmente dall'Italia e dalle Fiandre, ma poi dominata dai tedeschi nel XVI secolo. Il più famoso di questi al laboratorio di Greenwich fu senz'altro Jacob Halder, responsabile dell'armeria dal 1576 al 1607. Fu questo il periodo di massimo splendore della produzione dell'armeria e coincise con la produzione di armature dorate e riccamente decorate di tardo stile Tudor. Col declino dell'armatura a piastre sul finire del XVI secolo, gli armaioli di Greenwich iniziarono a creare non più armature per la battaglia ma piuttosto per tornei cerimoniali. La giostra era uno dei passatempi preferiti di Enrico VIII (anche a costo della sua salute), e sua figlia Elisabetta I fece della propria incoronazione una cerimonia pubblica di vasta eco, focalizzando l'attenzione su dichiarazioni iperboliche di fedeltà e devozione. Il laboratorio produceva armature su misura per la nobiltà; il governo commissionava anche produzioni di massa per l'esercito. Il catalogo delle armature di Greenwich constava di 24 differenti tipologie e divenne noto come "Jacob Album" dal nome del suo creatore, includendo come modelli alcune tra le più importanti figure della corte elisabettiana. In questo periodo si sviluppò uno stile proprio dell'armeria di Greenwich, contraddistinto dall'imitazione dei vestiti, l'uso notevole della doratura e delle aree colorate oltre ad una decorazione complessa sullo stile del Manierismo. Armatura con dorature prodotta a Greenwich per re Enrico VIII A metà del XVII secolo, l'armatura a piastre adottò una forma più rigida ed utile a favorire nel contempo un minor peso e protezione (anche a fronte di armi da fuoco più potenti presenti in battaglia) oltre all'estetica, e venne perlopiù relegata alla cavalleria pesante; successivamente, scomparve quasi completamente. Il laboratorio di Greenwich rappresentò in questo senso l'ultimo fiorire di quest'arte in Inghilterra, costituendo un genere unico nell'arte del tardo Rinascimento.
rdf:langString
Гринвичский Доспех (англ. Greenwich Armour) — доспехи XVI века, производившиеся в Гринвиче в Англии завезёнными германскими оружейниками. Гринвичские мастерские были основаны Генрихом VIII в 1525 году и имели полное название англ. «The Royal „Almain“ Armouries» (буквально — «Королевские „Германские“ Арсеналы», фр. Almain — французское название Германии). Поскольку мастерские были созданы для изготовления именно «германских» доспехов, то производство возглавлялось германскими оружейниками. Первым англичанином, возглавившим производство, стал Уильям Пикеринг (William Pickering) в 1607 году. Хотя доспехи и должны были, по мысли Генриха VIII, воспроизводить германские, они, тем не менее, несли в себе как германские, так и итальянские черты, в связи с чем Гринвичские Доспехи, хоть и изготовлялись германскими мастерами (при участии английских подмастерьев), выделяются исследователями в отдельный «английский» стиль. Схема заимствований из различных стилей в Гринвичских Доспехах выглядит следующим образом:
* Кираса (включая как форму, так и конструкцию) — в итальянском стиле.
* Шлем (примерно до 1610 года) — в германском стиле с «бургундским» горже.
* Набедренные щитки и набедренники — в нижнегерманском и Нюрнбергском стиле.
* Защита плеч — в итальянском стиле.
* Исполнение других деталей — в Аугсбургском стиле. Важно упомянуть, что специалисты отмечают различие между Нюрнбергским и Аугсбургскими стилями германского доспеха.
rdf:langString
Гринвічські обладунки (англ. Greenwich Armour) — обладунки XVI століття, що вироблялися в Гринвічі в Англії, які були завезені німецькими зброярами. Гринвічські майстерні були засновані Генріхом VIII в 1525 році і мали повну назву англ. «The Royal „Almain“ Armouries» (буквально — «Королівські "Німецькі" Арсенали»; фр. Almain — французька назва Німеччини). Оскільки майстерні були створені для виготовлення саме "німецьких" обладунків, то виробництво керувалося німецькими зброярами. Першим англійцем, який очолив виробництво, став Вільям Пікерінг (William Pickering) в 1607 році. Хоча обладунки і повинні були, на думку Генріха VIII, відтворювати німецькі, вони, тим не менш, несли в собі як німецькі, так і італійські риси, у зв'язку з цим гринвічські обладунки, хоч і виготовлялися німецькими майстрами (за участю англійських підмайстрів), виділяються дослідниками в окремий «англійський» стиль. Схема запозичень з різних стилів в гринвічських обладунках виглядає наступним чином:
* Кіраса (включаючи як форму, так і конструкцію) — в італійському стилі.
* Шолом (приблизно до 1610 року) — в німецькому стилі з «бургундським» горжетом.
* Набедренні щитки і набедренники — в нижньогерманському і нюрнберзькому стилі.
* Захист плечей — в італійському стилі.
* Виконання інших деталей — в аугсбурзькому стилі. Важливо зазначити, що фахівці відзначають відмінність між нюрнберзьким і аугсбурзьким стилями німецького обладунку.
xsd:nonNegativeInteger
19832
