Giustiniano Participazio

http://dbpedia.org/resource/Giustiniano_Participazio an entity of type: Thing

جوستنيانو بارتيتشبازيو (بالإيطالية: Giustiniano Participazio)‏ (توفي 829) كان الدوق الحادي عشر (تقليديًا) أو التاسع (تاريخيًا) على البندقية منذ 825م وحتى وفاته. كانت سنواته الأربع في الحكم حافلة بالأحداث. جعل منه الإمبراطور البيزنطي ليو الأرميني هيباتوس. rdf:langString
Ο Τζουστινιάνο Παρτετσιπάτσιο (Λατινικά : Agnellus Iustinianus Particiacus, πέθανε το 829), 11ος παραδοσιακός και 9ος ιστορικός Δόγης της Βενετίας (825 - 829) από την Οικογένεια Παρτετσιπάτσιο ήταν μεγαλύτερος γιος του Ανιέλλο Παρτετσιπάτσιο.Τα τέσσερα χρόνια που κυβέρνησε ήταν πολύ επεισοδιακά, ανακηρύχθηκε "Ύπατος" από τον Βυζαντινό αυτοκράτορα Λέων Ε΄. Ο Τζουστινιάνο ήταν ακόμα στην Κωνσταντινούπολη όταν ο πατέρας του διόρισε συμβασιλέα τον μικρότερο αδελφό του Τζοβάννι Α΄ Παρτετσιπάτσιο‎. rdf:langString
Giustiniano Participazio (Latin: Agnellus Iustinianus Particiacus; died 829) was the eleventh (traditional) or ninth (historical) Doge of Venice from 825 to his death. His four years on the ducal throne were very eventful. He was made hypatus by the Byzantine emperor Leo V the Armenian. rdf:langString
Giustiniano Participazio adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 827. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 829. rdf:langString
Giustiniano Participazio (Latin: Agnello Iustinianus Particiacus) est 11e doge de Venise élu en 827. rdf:langString
Giustiniano Partecipazio (VIII secolo – Venezia, 829) fu, secondo la tradizione, l'11º doge della Repubblica di Venezia. rdf:langString
Giustiniano Partecipazio (zm. 829) – doża Wenecji od 827. rdf:langString
查士丁尼·帕提西帕奇奥(威尼斯语:Giustinian Partecipazio,拉丁語:Agnellus Iustinianus Particiacus),是第十一任威尼斯总督。在其父雅尼洛·帕提西帕奇奥统治晚期他曾与弟弟乔凡尼一世·帕提西帕奇奥争夺总督之位,获胜,于是继任为总督。在他任上,威尼斯参加了拜占庭对西西里阿格拉布王朝的远征,战斗的胜利提高了威尼斯城的地位。拜占庭皇帝列奥五世授予他称号,意为“执政官”。 在查理曼和洛泰尔一世的支持下,和相互竞争。查士丁尼于是决定提高威尼斯本地教会的影响力。威尼斯由圣马可传福音。当时,许多威尼斯人前往亚历山大的圣马可墓朝圣。查士丁尼命人贿赂看守人,将圣马可的遗骸盗出,并在威尼斯建立了圣马可大教堂来存放。 他没有子女,他死后,乔凡尼继任总督。 rdf:langString
Giustiniano Particiaco (in den zeitnahen Quellen Iustinianus, später auch Çustinian), in der frühen Neuzeit auch Partecipazio oder Participazio († 829) war nach der historiographischen Tradition Venedigs, wie die dortige, staatlich gesteuerte Geschichtsschreibung genannt wurde, der 11. Doge. Er regierte zunächst als Mitherrscher seines Vaters Agnellus, dann von 827 bis 829 allein. rdf:langString
Giustiniano Participazio, también conocido como Partecipazio o Particiaco (latín: Agnellus Iustinianus Particiacus),​ fue el undécimo dux de Venecia según la tradición, y el noveno según los datos históricos verificables. Reinó desde 827 hasta su muerte en 829, lo que no impidió que su gobierno fuese memorable en la historia de la República. El emperador bizantino León V el Armenio le obsequió con los títulos de hypatos y protosebasto.​ rdf:langString
Джустиниано Партечипацио (умер в 829) — 11-й венецианский дож c 827 года. Сын Аньелло Партечипацио. Известен подписанием завещания, которое определило имущество, принадлежащее семье. Имущество разделялось на недвижимое — дома, земли и движимое — рабы, скот, инструменты. Также в завещании упоминаются монеты — золотые византийские солиды. rdf:langString
Джустіньяно Партічипаціо (італ. Giustiniano Partecipazio) (? — 829) — 11-й венеціанський дож. Син Анджело Партичипаціо. Відомий підписанням заповіту, який визначив майно що належить родині. Майно розділялося на нерухоме — будинки, землі і рухоме — рабині, худоба, інструменти. Також в заповіті згадуються монети — золоті візантійські соліди. rdf:langString
Giustiniano Participazio (Latin Iustinianus Particiacus) var den elfte dogen av Venedig. Han var son till Agnello Participazio. Den bysantinske kejsaren Mikael II erbjöd militärt stöd till Venedig mot att venetianska soldater följde med på en bysantinsk expedition till Sicilien, som då styrdes av muslimska . Den lyckade expeditionen ökade Venedigs prestige. rdf:langString
rdf:langString جوستنيانو بارتيتشبازيو
rdf:langString Giustiniano Particiaco
rdf:langString Τζουστινιάνο Παρτετσιπάτσιο
rdf:langString Giustiniano Participazio
rdf:langString Giustiniano Participazio
rdf:langString Giustiniano Participazio
rdf:langString Giustiniano Participazio
rdf:langString Giustiniano Partecipazio
rdf:langString Giustiniano Partecipazio
rdf:langString Партечипацио, Джустиниано
rdf:langString Giustiniano Participazio
rdf:langString Джустіньяно Партичипаціо
rdf:langString 查士丁尼·帕提西帕奇奥
rdf:langString Giustiniano Participazio
rdf:langString Giustiniano Participazio
xsd:integer 6002428
xsd:integer 1100949512
rdf:langString Unknown
xsd:integer 829
rdf:langString Doge of Venice
xsd:integer 11
xsd:integer 829
xsd:integer 827
xsd:integer 827
rdf:langString جوستنيانو بارتيتشبازيو (بالإيطالية: Giustiniano Participazio)‏ (توفي 829) كان الدوق الحادي عشر (تقليديًا) أو التاسع (تاريخيًا) على البندقية منذ 825م وحتى وفاته. كانت سنواته الأربع في الحكم حافلة بالأحداث. جعل منه الإمبراطور البيزنطي ليو الأرميني هيباتوس.
rdf:langString Ο Τζουστινιάνο Παρτετσιπάτσιο (Λατινικά : Agnellus Iustinianus Particiacus, πέθανε το 829), 11ος παραδοσιακός και 9ος ιστορικός Δόγης της Βενετίας (825 - 829) από την Οικογένεια Παρτετσιπάτσιο ήταν μεγαλύτερος γιος του Ανιέλλο Παρτετσιπάτσιο.Τα τέσσερα χρόνια που κυβέρνησε ήταν πολύ επεισοδιακά, ανακηρύχθηκε "Ύπατος" από τον Βυζαντινό αυτοκράτορα Λέων Ε΄. Ο Τζουστινιάνο ήταν ακόμα στην Κωνσταντινούπολη όταν ο πατέρας του διόρισε συμβασιλέα τον μικρότερο αδελφό του Τζοβάννι Α΄ Παρτετσιπάτσιο‎.
rdf:langString Giustiniano Particiaco (in den zeitnahen Quellen Iustinianus, später auch Çustinian), in der frühen Neuzeit auch Partecipazio oder Participazio († 829) war nach der historiographischen Tradition Venedigs, wie die dortige, staatlich gesteuerte Geschichtsschreibung genannt wurde, der 11. Doge. Er regierte zunächst als Mitherrscher seines Vaters Agnellus, dann von 827 bis 829 allein. Spätestens mit Beginn der Dogate der Particiaco-Familie dehnten sich Venedigs Handelsbeziehungen in das östliche Mittelmeer bis nach Griechenland, Sizilien und Ägypten aus. Die Gebeine des heiligen Markus wurden von Alexandria nach Venedig überführt und der Doge beschloss den Bau einer Palastkapelle zur Aufnahme der Reliquien, aus der der Markusdom hervorging. Damit dokumentierte Venedig seine Unabhängigkeit gegenüber karolingischen und päpstlichen Ansprüchen, eine Haltung, die nach dem Tod des Dogen, nämlich durch seinen Bruder und Nachfolger Iohannes, ebenso deutlich demonstriert wurde. Der Sohn Iustinians, Agnellus (II.), herrschte als Mitdoge zu Lebzeiten seines Großvaters Agnellus (I.) und seines Vaters, starb jedoch vor seinem Vater in Konstantinopel. Seine Ehefrau Felicitas wurde in seinem Testament, einem der wichtigsten Dokumente zur frühmittelalterlichen Wirtschaftsgeschichte Venedigs, nicht nur als Nachlassverwalterin und Erbin eingesetzt, sondern sie sollte auch für eine geeignete Stätte für die Reliquien des hl. Markus Sorge tragen.
rdf:langString Giustiniano Participazio (Latin: Agnellus Iustinianus Particiacus; died 829) was the eleventh (traditional) or ninth (historical) Doge of Venice from 825 to his death. His four years on the ducal throne were very eventful. He was made hypatus by the Byzantine emperor Leo V the Armenian.
rdf:langString Giustiniano Participazio, también conocido como Partecipazio o Particiaco (latín: Agnellus Iustinianus Particiacus),​ fue el undécimo dux de Venecia según la tradición, y el noveno según los datos históricos verificables. Reinó desde 827 hasta su muerte en 829, lo que no impidió que su gobierno fuese memorable en la historia de la República. El emperador bizantino León V el Armenio le obsequió con los títulos de hypatos y protosebasto.​ Giustiniano se encontraba en Constantinopla cuando su padre, el dux Agnello Participazio, nombró a su hermano menor Giovanni codux. Cuando Giustiniano regresó, montó en cólera, lo que no impidió que Agnello designase codux también a su tercer hijo, del mismo nombre, y se opusiera a Giustiniano, incluso asediándolse en San Severo. Sin embargo, Giustiniano ganó la partida, exiliando a su hermano menor y sucediendo él mismo a su padre en 827. El emperador oriental Miguel II ofreció apoyo militar a Venecia a cambio de un contingente veneciano en su expedición contra la Sicilia aglabí. El éxito de la campaña aumentó el prestigio de la ciudad. Mientras la contienda entre los patriarcas de Grado y Aquilea sobre las diócesis istrias continuaba (fomentada por Carlomagno y Lotario I), Giustiniano trabajaba por aumentar el prestigio eclesiástico de Venecia. Según la tradición, Venecia fue evangelizada por San Marcos, y por ello muchos venecianos peregrinaban a la tumba del evangelista en Alejandría, Egipto. Giustiniano habría mandado a los mercaderes Buono di Malamocco y Rustico di Torcello corromper a los monjes alejandrinos que guardaban el cuerpo de San Marcos y robarlo para llevarlo secretamente a la ciudad véneta. Escondiendo el cuerpo entre unos cerdos, el barco veneciano logró engañar a la aduana y llegó a Venecia el 31 de enero de 828. Con motivo de albergar los restos del evangelista se inició la construcción de una capilla: la antecesora de la Basílica de San Marcos. Giustiniano reclamó a su hermano Giovanni de Constantinopla, ya que no había tenido hijos con su esposa, y le requirió que continuase las obras de la nueva iglesia del nuevo patrón de la República. Giovanni sucedió al anciano Giustiniano a su muerte en el año siguiente.
rdf:langString Giustiniano Participazio adalah Doge Republik Venesia. Doge sendiri adalah jabatan yang dipegang oleh pemimpin Republik Venesia pada masa lampau. Ia mulai menjabat pada tahun 827. Masa kekuasaannya sebagai Doge Venesia kemudian berakhir pada tahun 829.
rdf:langString Giustiniano Participazio (Latin: Agnello Iustinianus Particiacus) est 11e doge de Venise élu en 827.
rdf:langString Giustiniano Partecipazio (VIII secolo – Venezia, 829) fu, secondo la tradizione, l'11º doge della Repubblica di Venezia.
rdf:langString Giustiniano Partecipazio (zm. 829) – doża Wenecji od 827.
rdf:langString Giustiniano Participazio (Latin Iustinianus Particiacus) var den elfte dogen av Venedig. Han var son till Agnello Participazio. Den bysantinske kejsaren Mikael II erbjöd militärt stöd till Venedig mot att venetianska soldater följde med på en bysantinsk expedition till Sicilien, som då styrdes av muslimska . Den lyckade expeditionen ökade Venedigs prestige. Giustinianos korta tid på tronen präglades framförallt av byggandet av en kyrka till ära av stadens skyddshelgon Sankt Markus. Enligt traditionen ska Giustiniano till och med ha skickat två köpmän till helgonets grav i Alexandria, Egypten för att stjäla kroppen och ta med den till Venedig. Berättelsen fortsätter sedan med att köpmännen ska ha lyckats gömma kroppen i en kista under en massa fläsk, och sedan tagit den till Venedig. Om det är sant vet man inte, men Sankt Markus kropp ligger än idag i denna kyrka i Venedig. Eftersom den åldrade Giustiniano inte hade några söner med sin fru kallade han tillbaka sin yngre bror Giovanni, som hade tvingats i exil av Giustiniano några år tidigare, från Konstantinopel för att ta över som doge och fortsätta byggandet av kyrkan. Bara ett knappt år senare dog Giustiniano, och Giovanni blev då ny doge.
rdf:langString Джустиниано Партечипацио (умер в 829) — 11-й венецианский дож c 827 года. Сын Аньелло Партечипацио. Известен подписанием завещания, которое определило имущество, принадлежащее семье. Имущество разделялось на недвижимое — дома, земли и движимое — рабы, скот, инструменты. Также в завещании упоминаются монеты — золотые византийские солиды. В 828 году происходит еще одно событие, имеющее важное значение для Венеции. Из Египта два венецианских купца выкрадывают мощи святого Марка. , епископ Оливоло и дож повелевают построить возле дворца часовню для мощей. Так святой евангелист Марк становится покровителем Венеции.
rdf:langString Джустіньяно Партічипаціо (італ. Giustiniano Partecipazio) (? — 829) — 11-й венеціанський дож. Син Анджело Партичипаціо. Відомий підписанням заповіту, який визначив майно що належить родині. Майно розділялося на нерухоме — будинки, землі і рухоме — рабині, худоба, інструменти. Також в заповіті згадуються монети — золоті візантійські соліди. У 828 році відбувається ще одна подія, що має важливе значення для Венеції. З Єгипту два венеціанські купці викрадають мощі святого Марка. Патріарх Градо, єпископ Оліволо і дож повелівають побудувати біля палацу каплицю для мощей. Так святий євангеліст Марко стає покровителем Венеції.
rdf:langString 查士丁尼·帕提西帕奇奥(威尼斯语:Giustinian Partecipazio,拉丁語:Agnellus Iustinianus Particiacus),是第十一任威尼斯总督。在其父雅尼洛·帕提西帕奇奥统治晚期他曾与弟弟乔凡尼一世·帕提西帕奇奥争夺总督之位,获胜,于是继任为总督。在他任上,威尼斯参加了拜占庭对西西里阿格拉布王朝的远征,战斗的胜利提高了威尼斯城的地位。拜占庭皇帝列奥五世授予他称号,意为“执政官”。 在查理曼和洛泰尔一世的支持下,和相互竞争。查士丁尼于是决定提高威尼斯本地教会的影响力。威尼斯由圣马可传福音。当时,许多威尼斯人前往亚历山大的圣马可墓朝圣。查士丁尼命人贿赂看守人,将圣马可的遗骸盗出,并在威尼斯建立了圣马可大教堂来存放。 他没有子女,他死后,乔凡尼继任总督。
xsd:nonNegativeInteger 5179

data from the linked data cloud