Free Association of German Trade Unions
http://dbpedia.org/resource/Free_Association_of_German_Trade_Unions an entity of type: Thing
L'Associació Lliure de Sindicats d'Alemanya (alemany: Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften; abreujat FVdG; el seu nom també es podria traduir com a Lliure Associació de Sindicats d'Alemanya o Aliança Lliure Alemanya de Sindicats) fou una federació sindical al Segon Imperi Alemany i a començaments de la República de Weimar. Va ser fundada el 1897 a Halle amb el nom de Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands (Centralització de Representants d'Alemanya) com l'organització coordinadora nacional del moviment localista d'aquell moment del moviment obrer alemany, i va existir fins a l'any 1919, en què es va unir amb altres sindicats alemanys per a formar el Sindicat Lliure de Treballadors d'Alemanya, il·legalitzat i dissolt en 1933 per Adolf Hitler.
rdf:langString
Die Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften (kurz FVdG) war ein, im Vergleich zu den freien Gewerkschaften, kleiner radikaler Gewerkschaftsverband im Deutschen Kaiserreich und zu Beginn der Weimarer Republik. Sie wurde 1897 in Halle unter dem Namen Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands als Dachverband der lokalistischen Strömung der deutschen Arbeiterbewegung gegründet. Die Lokalisten lehnten die Zentralisierung der Gewerkschaften infolge des Auslaufens der Sozialistengesetze 1890 ab und zogen basisdemokratische Strukturen vor. Verschiedene Konzepte zur Finanzierung wurden erprobt, bis man sich 1903 auf ein System der freiwilligen Solidarität einigte, das gleiche Jahr, in dem der Name auch in Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften umgeändert wurde.
rdf:langString
The Free Association of German Trade Unions (German: ; abbreviated FVdG; sometimes also translated as Free Association of German Unions or Free Alliance of German Trade Unions) was a trade union federation in Imperial and early Weimar Germany. It was founded in 1897 in Halle under the name Representatives' Centralization of Germany as the national umbrella organization of the localist current of the German labor movement. The localists rejected the centralization in the labor movement following the sunset of the Anti-Socialist Laws in 1890 and preferred grassroots democratic structures. The lack of a strike code soon led to conflict within the organization. Various ways of providing financial support for strikes were tested before a system of voluntary solidarity was agreed upon in 1903, t
rdf:langString
L’Association libre des syndicats allemands (Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften ou FVdG en allemand) est une association syndicale un peu plus radicale en comparaison aux syndicats libres, durant l'Empire allemand et au début de la République de Weimar. Elle est fondée en 1897 à Halle d'abord sous le nom de Centre des hommes de confiance d'Allemagne (Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands) comme organisme coordonnateur du courant localiste du mouvement ouvrier allemand. Les localistes s'opposent à la centralisation des syndicats après la fin des lois antisocialistes en 1890 pour revenir à une démocratie à la base. Différents projets de financement sont essayés jusqu'en 1903 où l'on se met d'accord sur un système de solidarité volontaire laquelle prendra le nom d'Association l
rdf:langString
La Asociación Libre de Sindicatos Alemanes(en alemán Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften abreviado FVdG, a veces también se traduce como Libre Asociación de Sindicatos de Alemania o la Alianza Libre de Sindicatos Alemanes) fue una federación sindical en la Alemania imperial y al principio de la república de Weimar. Fue fundada en 1897 en Halle con el nombre de Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands (Centralización de Representantes de Alemania) la nacional de la localista de aquel tiempo del . Los localistas rechazaron la centralización del movimiento obrero a continuación de la abolición de las en 1890 y prefirieron las estructuras democráticas de . La falta de una ley de huelga pronto condujo a conflictos dentro de la organización. Se probaron varias formas de proporcio
rdf:langString
L'associazione libera dei sindacati tedeschi (tedesco: Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften), abbreviato in FVdG, è stata una federazione sindacale prima della Germania Imperiale e in seguito della Repubblica di Weimar.
rdf:langString
Freie Vereinigung Deutscher Gewerkschaft (FVdG) (em português: Associação Livre de Sindicatos da Alemanha ou Livre Associação de Sindicatos da Alemanha) foi uma federação sindical ativa entre o fim do Império Alemão e o início da República de Weimar. Foi fundada em 1897 em Halle sob o nome de Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands (Centralização de Representantes da Alemanha − VZD) como uma organização que coordenava, a nível nacional, as tendências regionalistas do movimento operário alemão. Os regionalistas rejeitavam a centralização do movimento operário após a abolição das Leis Antissocialistas em 1890 e defendiam uma organização federalista e com estruturas que garantissem a democracia de base. Em 1903, mudou o seu nome para Freie Vereinigung Deutscher Gewerkschaft.
rdf:langString
(info) (ungefär Fria förbundet av tyska fackföreningar), förkortat FVdG, var en federativ fackorganisation i Kejsardömet Tyskland och tidiga Weimarrepubliken. Organisationen grundades 1897 i Halle an der Saale som en paraplyorganisation för den decentralistiska strömningen, lokalismen, inom . Lokalisterna avvisade och motarbetade den centralisering inom arbetarrörelsen som följde på Socialistlagen 1890; man föredrog istället mer direktdemokratiska gräsrotsstrukturer. Avsaknaden av en allmänt vedertagen syn på strejk ledde snart till interna konflikter inom organisationen. Efter att ha prövat ett antal olika metoder för finansiering av strejker bestämde man sig 1903 för ett system baserat på frivillig solidaritet; samma år antog man namnet Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften (tidiga
rdf:langString
Свобо́дная ассоциа́ция неме́цких профсою́зов (нем. Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften; FVdG) — организация, со штаб-квартирой в Берлине, которая объединяла профсоюзы в имперской и ранней веймарской Германии. САНП была основана в 1897 году в Галле под названием «Централизация представителей Германии» в качестве национальной зонтичной организации местного рабочего движения. Местные жители отвергли централизацию рабочего движения после отмены антисоциалистических законов в 1890 году и предпочли низовые демократические структуры.
rdf:langString
Вільна Асоціація німецьких Профспілок (нім. Freie Vereinigung Deutscher Gewerkschaften; FVdG , іноді перекладається як Вільна Асоціація німецьких Профспілок або Вільний Альянс німецьких Профспілок) — профспілкова федерація в імператорській та ранній Веймарській Німеччині. Вона була заснована в 1897 році в Галле під назвою "Централізація представників Німеччини" як національна Парасольова організація від локалістського німецького робочого руху . Локалісти відхилили централізацію в робітничому русі після спаду Анти-соціалістичних законів в 1890 і серед привілейованих низових демократичних структур. Відсутність супротиву невдовзі призвело до конфлікту в організації. Різні способи надання фінансової підтримки супротиву були застосовані в 1903 році, того ж року, коли було прийнято нову назву В
rdf:langString
rdf:langString
Associació Lliure de Sindicats d'Alemanya
rdf:langString
Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften
rdf:langString
Asociación Libre de Sindicatos Alemanes
rdf:langString
Free Association of German Trade Unions
rdf:langString
Unione Libera dei Lavoratori di Germania
rdf:langString
Association libre des syndicats allemands
rdf:langString
Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaft
rdf:langString
Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften
rdf:langString
Свободная ассоциация немецких профсоюзов
rdf:langString
Вільна асоціація німецьких профспілок
rdf:langString
FVdG
rdf:langString
Free Association of German Trade Union
rdf:langString
FVdG
xsd:integer
8761118
xsd:integer
1104282640
xsd:integer
1919
xsd:integer
1897
rdf:langString
Free Association of German Trade Union
rdf:langString
Gustav Keßler
rdf:langString
Germany
xsd:integer
1897
xsd:integer
1900
xsd:integer
1903
xsd:integer
1906
xsd:integer
1910
xsd:integer
1914
rdf:langString
August 1919: 60,000
rdf:langString
December 1919: 111,675
rdf:langString
Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften
rdf:langString
L'Associació Lliure de Sindicats d'Alemanya (alemany: Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften; abreujat FVdG; el seu nom també es podria traduir com a Lliure Associació de Sindicats d'Alemanya o Aliança Lliure Alemanya de Sindicats) fou una federació sindical al Segon Imperi Alemany i a començaments de la República de Weimar. Va ser fundada el 1897 a Halle amb el nom de Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands (Centralització de Representants d'Alemanya) com l'organització coordinadora nacional del moviment localista d'aquell moment del moviment obrer alemany, i va existir fins a l'any 1919, en què es va unir amb altres sindicats alemanys per a formar el Sindicat Lliure de Treballadors d'Alemanya, il·legalitzat i dissolt en 1933 per Adolf Hitler. Als anys noranta del segle xix, els localistes havien rebutjat la centralització del moviment obrer després de l'abolició de les lleis antisocialistes alemanyes de 1890 i van preferir les estructures democràtiques de tipus grassroots. La manca d'una llei de vaga aviat va conduir a conflictes dins l'organització. Abans d'acordar l'any 1903 un sistema de solidaritat voluntària es van avaluar diverses formes de prestar ajuda financera a les vagues, el mateix any es va crear el sindicat amb el nom d'Associació Lliure de Sindicats d'Alemanya. Durant els anys següents a la seva formació, l'FVdG va començar a adoptar posicions cada vegada més radicals. Durant el debat en el moviment socialista alemany sobre l'ús de les vagues massives, l'FVdG avançà l'opinió que la vaga general havia de ser una arma en mans de la classe obrera. La federació crèia que la vaga massiva era l'últim pas abans de la revolució social i es va tornar cada vegada més crítica amb l'acció parlamentària. Les disputes amb el sector majoritari del moviment obrer finalment van conduir a l'expulsió de l'FVdG de membres del Partit Socialdemòcrata d'Alemanya (SPD) el 1908 i a la ruptura completa de relacions entre les dues organitzacions. Les posicions anarquistes i sindicalistes en particular van esdevenir cada vegada més populars dins de la FVdG. Durant la Primera Guerra Mundial, el FVdG va rebutjar l'SPD i la cooperació del moviment general obrer amb l'estat alemany conegut com el Burgfrieden, però va ser incapaç d'organitzar una resistència real o mantenir les seves activitats habituals durant la guerra. Immediatament després de la revolució de novembre, el FVdG es va convertir ràpidament en una organització de masses. Fou particularment atractiu per als miners de la regió del Ruhr, oposats a les polítiques dels principals sindicats reformistes. El desembre de 1919, la federació es va unir amb altres sindicats minoritaris de l'esquerra comunista per convertir-se en el Sindicat Lliure de Treballadors d'Alemanya (FAUD, de l'alemany, Freien Arbeiter-Union Deutschlands).
rdf:langString
Die Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften (kurz FVdG) war ein, im Vergleich zu den freien Gewerkschaften, kleiner radikaler Gewerkschaftsverband im Deutschen Kaiserreich und zu Beginn der Weimarer Republik. Sie wurde 1897 in Halle unter dem Namen Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands als Dachverband der lokalistischen Strömung der deutschen Arbeiterbewegung gegründet. Die Lokalisten lehnten die Zentralisierung der Gewerkschaften infolge des Auslaufens der Sozialistengesetze 1890 ab und zogen basisdemokratische Strukturen vor. Verschiedene Konzepte zur Finanzierung wurden erprobt, bis man sich 1903 auf ein System der freiwilligen Solidarität einigte, das gleiche Jahr, in dem der Name auch in Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften umgeändert wurde. Im Laufe der Jahre, die der Gründung der FVdG folgten, übernahm sie zunehmend radikale Positionen. Während der Massenstreikdebatte der deutschen Arbeiterbewegung vertrat die FVdG die Ansicht, dass der Generalstreik eine Waffe in den Händen der Arbeiterklasse sein müsse. Die Vereinigung glaubte, dass der Generalstreik der letzte Schritt vor einer sozialistischen Revolution sein würde, und wurde gleichzeitig dem Parlamentarismus gegenüber zunehmend kritisch. Streitigkeiten mit den etablierten Gewerkschaften führten letztlich 1908 zum Ausschluss aller FVdG-Mitglieder aus der Sozialdemokratischen Partei Deutschlands (SPD) und dem kompletten Abbruch der Beziehungen zwischen diesen beiden Organisationen. Anarchistische und besonders syndikalistische Positionen wurden innerhalb der FVdG zunehmend beliebt. Während des Ersten Weltkrieges lehnte die FVdG die – als Burgfrieden bekannte – Kooperation zwischen der sozialistischen Arbeiterbewegung und der deutschen Regierung ab, konnte aber keinen nennenswerten Widerstand gegen den Krieg leisten oder ihre üblichen Aktivitäten fortsetzen. Unmittelbar nach der Novemberrevolution wurde die FVdG sehr schnell zu einer Massenorganisation. Sie war ganz besonders für Bergarbeiter aus dem Ruhrgebiet attraktiv, die die reformistische Politik der etablierten Gewerkschaften ablehnten. Im Dezember 1919 vereinigte sich die FVdG mit einer Reihe kleinerer Gewerkschaften zur Freien Arbeiter-Union Deutschlands (FAUD).
rdf:langString
La Asociación Libre de Sindicatos Alemanes(en alemán Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften abreviado FVdG, a veces también se traduce como Libre Asociación de Sindicatos de Alemania o la Alianza Libre de Sindicatos Alemanes) fue una federación sindical en la Alemania imperial y al principio de la república de Weimar. Fue fundada en 1897 en Halle con el nombre de Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands (Centralización de Representantes de Alemania) la nacional de la localista de aquel tiempo del . Los localistas rechazaron la centralización del movimiento obrero a continuación de la abolición de las en 1890 y prefirieron las estructuras democráticas de . La falta de una ley de huelga pronto condujo a conflictos dentro de la organización. Se probaron varias formas de proporcionar apoyo financiero a las huelgas antes de que se acordase un sistema solidaridad voluntaria en 1903, el mismo año se adoptó el nombre de Asociación Libre de Sindicatos Alemanes. Durante los años siguientes a su formación, el FVdG comenzó a adoptar posiciones cada vez más radicales. Durante el debate en el movimiento socialista alemán sobre el uso de las huelgas de masas, la FVdG avanzó la opinión de que la huelga general debe ser un arma en las manos de la clase obrera. La federación creía que la huelga de masas era el último paso antes de la revolución socialista y volvió cada vez más crítica de la acción parlamentaria. Las disputas con la corriente general del movimiento laborista, finalmente llevó a la expulsión de los miembros del FVdG del Partido Socialdemócrata de Alemania (SPD) en 1908 y la completa ruptura de relaciones entre las dos organizaciones. Las posiciones anarquistas y, especialmente, sindicalistas se fueron haciendo cada vez más populares dentro de la FVdG. Durante la Primera Guerra Mundial, el FVdG rechazó al SPD y la cooperación de movimiento general del laborismo con el Estado alemán, conocido como el , pero fue incapaz de organizar ninguna resistencia significativa o continuar sus actividades habituales durante la guerra. Inmediatamente después de la Revolución de Noviembre, el FVdG muy pronto se convirtió en una organización de masas. Este movimiento era particularmente atractivo para los mineros de la Cuenca del Ruhr opuestos a las políticas de los sindicatos de la corriente principal reformista. En diciembre de 1919, la federación se fusionó con varios sindicatos menores de izquierda comunista para convertirse en el Sindicato de Trabajadores Libres de Alemania (FAUD).
rdf:langString
The Free Association of German Trade Unions (German: ; abbreviated FVdG; sometimes also translated as Free Association of German Unions or Free Alliance of German Trade Unions) was a trade union federation in Imperial and early Weimar Germany. It was founded in 1897 in Halle under the name Representatives' Centralization of Germany as the national umbrella organization of the localist current of the German labor movement. The localists rejected the centralization in the labor movement following the sunset of the Anti-Socialist Laws in 1890 and preferred grassroots democratic structures. The lack of a strike code soon led to conflict within the organization. Various ways of providing financial support for strikes were tested before a system of voluntary solidarity was agreed upon in 1903, the same year that the name Free Association of German Trade Unions was adopted. During the years following its formation, the FVdG began to adopt increasingly radical positions. During the German socialist movement's debate over the use of mass strikes, the FVdG advanced the view that the general strike must be a weapon in the hands of the working class. The federation believed the mass strike was the last step before a socialist revolution and became increasingly critical of parliamentary action. Disputes with the mainstream labor movement finally led to the expulsion of FVdG members from the Social Democratic Party of Germany (SPD) in 1908 and the complete severing of relations between the two organizations. Anarchist and especially syndicalist positions became increasingly popular within the FVdG. During World War I, the FVdG rejected the SPD's and mainstream labor movement's cooperation with the German state—known as the Burgfrieden—but was unable to organize any significant resistance to or continue its regular activities during the war. Immediately after the November Revolution, the FVdG very quickly became a mass organization. It was particularly attractive to miners from the Ruhr area opposed to the mainstream unions' reformist policies. In December 1919, the federation merged with several minor left communist unions to become the Free Workers' Union of Germany (FAUD).
rdf:langString
L’Association libre des syndicats allemands (Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften ou FVdG en allemand) est une association syndicale un peu plus radicale en comparaison aux syndicats libres, durant l'Empire allemand et au début de la République de Weimar. Elle est fondée en 1897 à Halle d'abord sous le nom de Centre des hommes de confiance d'Allemagne (Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands) comme organisme coordonnateur du courant localiste du mouvement ouvrier allemand. Les localistes s'opposent à la centralisation des syndicats après la fin des lois antisocialistes en 1890 pour revenir à une démocratie à la base. Différents projets de financement sont essayés jusqu'en 1903 où l'on se met d'accord sur un système de solidarité volontaire laquelle prendra le nom d'Association libre des syndicats allemands. Elle adopte une attitude radicale. Lors du débat pour la grève massive du mouvement ouvrier allemand, la FVdG défend l'idée que la grève générale doit être une arme pour la classe ouvrière, la dernière étape avant la révolution socialiste, et devient de plus en plus critique du parlementarisme. Les conflits avec les autres syndicats aboutissent à l'exclusion du FVdG du SPD en 1908 et à une rupture définitive entre les deux organisations. Les positions anarchistes et syndicalistes gagnent au sein de la FVdG. Pendant la Première Guerre mondiale, la FVdG refuse la Burgfrieden, l'entente entre les syndicats et le gouvernement allemand, mais ne constitue pas une opposition importante ni à maintenir ses activités. Après la Révolution allemande de 1918-1919, la FVdG devient une organisation de masse. Elle regroupe les mineurs de la Ruhr qui rejettent le réformisme des syndicats. En décembre 1919, elle s'unit à d'autres petits syndicats et devient l’Union libre des travailleurs allemands (Freie Arbeiter-Union Deutschlands, FAUD).
rdf:langString
L'associazione libera dei sindacati tedeschi (tedesco: Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften), abbreviato in FVdG, è stata una federazione sindacale prima della Germania Imperiale e in seguito della Repubblica di Weimar. È stata fondata nel 1897 ad Halle come organizzazione "ombrello" del movimento operaio tedesco. I localisti rifiutarono la centralizzazione del movimento del lavoro dopo il tramonto delle leggi antisocialiste nel 1890 e preferivano le strutture democratiche di base. La mancanza di un unico codice di sciopero presto ha portato a conflitti all'interno dell'organizzazione. Sono stati testati diversi modi di fornire un sostegno finanziario agli scioperi prima che nel 1903 venisse concordato un sistema di solidarietà volontaria, nello stesso anno in cui è stato adottato il nome Free Association of German Trade Unions. Negli anni successivi alla sua formazione, il FVdG ha iniziato ad adottare posizioni sempre più radicali. Durante il dibattito del movimento socialista tedesco sull'uso di scioperi di massa, il FVdG ha avanzato l'opinione secondo cui lo sciopero generale deve essere un'arma nelle mani della classe operaia. La federazione credeva che lo sciopero di massa fosse l'ultimo passo prima di una rivoluzione socialista e diventasse sempre più critica per l'azione parlamentare. Le controversie con il movimento sindacale principale hanno portato finalmente alla espulsione dei membri del FVdG dal Partito socialdemocratico di Germania (SPD) nel 1908 e alla completa dissoluzione delle relazioni tra le due organizzazioni. Le posizioni anarchiche e specialmente sindacalistiche divennero sempre più popolari all'interno del FVdG. Durante la prima guerra mondiale, il FVdG ha respinto la cooperazione tra la SPD e la classe lavoratrice con lo Stato tedesco conosciuto come il Burgfrieden, ma non è riuscito a organizzare una significativa resistenza o continuare le sue attività regolarmente durante la guerra.
rdf:langString
Freie Vereinigung Deutscher Gewerkschaft (FVdG) (em português: Associação Livre de Sindicatos da Alemanha ou Livre Associação de Sindicatos da Alemanha) foi uma federação sindical ativa entre o fim do Império Alemão e o início da República de Weimar. Foi fundada em 1897 em Halle sob o nome de Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands (Centralização de Representantes da Alemanha − VZD) como uma organização que coordenava, a nível nacional, as tendências regionalistas do movimento operário alemão. Os regionalistas rejeitavam a centralização do movimento operário após a abolição das Leis Antissocialistas em 1890 e defendiam uma organização federalista e com estruturas que garantissem a democracia de base. Em 1903, mudou o seu nome para Freie Vereinigung Deutscher Gewerkschaft. Durante os anos que se seguiram à sua formação, a FVdG foi adotando posições cada vez mais radicais, ao ponto de defender que a greve geral deveria ser a principal arma dos operários durante os debates que o movimento socialista alemão realizou a respeito das ações grevistas. Ainda mais: considerava que a greve geral constituía o passo prévio para a revolução socialista e, consequentemente, mostrou-se cada vez mais crítica com a ação parlamentar do Partido Social-Democrata da Alemanha (SPD). O aumento do conflito interno fez com que diversos membros da FVdG foram expulsos do SPD em 1908 e com que as relações entre ambas as organizações ficassem absolutamente cortadas, o que favoreceu ainda mais o sucesso das posições anarquistas e especialmente sindicalistas revolucionárias na FVdG. Durante a Primeira Guerra Mundial, a FVDG rechaçou a política de colaboração - Burgfrieden - com o governo alemão que mantiveram tanto o SPD quanto outras organizações do movimento socialista alemão, mas, ao tempo, não foi capaz de organizar nenhuma resistência significativa e teve que continuar irregularmente com a sua atividade durante a guerra. Mas, imediatamente depois do início da Novemberrevolution (novembro de 1918 - agosto de 1919), a FVDG tornou-se rapidamente uma organização de massas, especialmente atraente para os mineiros do Vale do Ruhr que se opunham às políticas reformistas dos sindicatos principais. E em dezembro de 1919, a FVDG fusionou-se com diversas organizações da esquerda comunista para dar origem à União Livre de Trabalhadores da Alemanha (FAUD).
rdf:langString
(info) (ungefär Fria förbundet av tyska fackföreningar), förkortat FVdG, var en federativ fackorganisation i Kejsardömet Tyskland och tidiga Weimarrepubliken. Organisationen grundades 1897 i Halle an der Saale som en paraplyorganisation för den decentralistiska strömningen, lokalismen, inom . Lokalisterna avvisade och motarbetade den centralisering inom arbetarrörelsen som följde på Socialistlagen 1890; man föredrog istället mer direktdemokratiska gräsrotsstrukturer. Avsaknaden av en allmänt vedertagen syn på strejk ledde snart till interna konflikter inom organisationen. Efter att ha prövat ett antal olika metoder för finansiering av strejker bestämde man sig 1903 för ett system baserat på frivillig solidaritet; samma år antog man namnet Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften (tidigare Vertrauensmänner-Zentralisation Deutschlands). FVdG radikaliserades successivt under de första åren. I debatten om masstrejker som ägde rum inom den tyska socialistiska rörelsen förespråkade FVdG generalstrejken som ett viktigt vapen i händerna på arbetarklassen. Inom federationen ansåg man att masstrejken skulle utgöra det sista steget inför en socialistisk revolution och ställde sig alltmer kritisk åt parlamentariska åtgärder. Efter åtskilliga dispyter med den reformistiska arbetarrörelsen uteslöts år 1908 medlemmar från Tysklands socialdemokratiska parti och de två organisationerna fjärmade sig varandra. Inom FVdG vann anarkistiska och i synnerhet syndikalistiska ståndpunkter allt mer terräng. Under första världskriget motsatte sig FVdG socialdemokraterna och den allmänna arbetarrörelsens samarbete med den tyska staten—den så kallade —men lyckades inte organisera något avgörande motstånd under kriget. I samband med den tyska novemberrevolutionen växte FVdG snabbt till en massorganisation. En stor grupp nya medlemmar var gruvarbetare från Ruhrområdet som ställde sig kritiska till de större fackföreningarnas reformistiska politik. I december 1919 förenades organisationen med flera andra vänsterkommunistiska fackföreningar som antog namnet (FAUD).
rdf:langString
Вільна Асоціація німецьких Профспілок (нім. Freie Vereinigung Deutscher Gewerkschaften; FVdG , іноді перекладається як Вільна Асоціація німецьких Профспілок або Вільний Альянс німецьких Профспілок) — профспілкова федерація в імператорській та ранній Веймарській Німеччині. Вона була заснована в 1897 році в Галле під назвою "Централізація представників Німеччини" як національна Парасольова організація від локалістського німецького робочого руху . Локалісти відхилили централізацію в робітничому русі після спаду Анти-соціалістичних законів в 1890 і серед привілейованих низових демократичних структур. Відсутність супротиву невдовзі призвело до конфлікту в організації. Різні способи надання фінансової підтримки супротиву були застосовані в 1903 році, того ж року, коли було прийнято нову назву Вільна асоціація німецьких профспілок. Протягом наступних років після створення FVdG почала займати все радикальніші позиції. В ході переговорів німецького соціалістичного руху щодо впровадження масових страйків FVdG висловив думку, що повинен бути зброєю в руках робітничого класу. Федерація дотримувалась думку про те, що масовий страйк був останнім кроком перед соціалістичною революцією, і надалі більш критично ставилася до парламентських дій. Непорозуміння з основним робочим рухом спровокували виключення членів FVdG із Соціал-демократичної партії Німеччини (SPD) у 1908 році та повного розриву відносин між організаціями. Анархістські та особливо синдикалістські ідеї набирали обертів у FVdG. Під час Першої світової війни FVdG відкидала співпрацю SPD і основного робочого руху з німецькою державою, відомою як Бургфріден. Проте FVdG не вдалося організувати жодного суттєвого опору чи продовжити свою постійну функціональність під час війни. Після Листопадової революції FVdG дуже швидко переросла в глобальну організацію. Це зробило організацію бажаною для шахтарів з Руру, які протистояли реформаторській політиці основних профспілок. У грудні 1919 р. Федерація об’єдналася з кількома незначними профспілками, перетворившись у Вільний союз робітників Німеччини (FAUD).
rdf:langString
Свобо́дная ассоциа́ция неме́цких профсою́зов (нем. Freie Vereinigung deutscher Gewerkschaften; FVdG) — организация, со штаб-квартирой в Берлине, которая объединяла профсоюзы в имперской и ранней веймарской Германии. САНП была основана в 1897 году в Галле под названием «Централизация представителей Германии» в качестве национальной зонтичной организации местного рабочего движения. Местные жители отвергли централизацию рабочего движения после отмены антисоциалистических законов в 1890 году и предпочли низовые демократические структуры. В течение нескольких лет после своего образования, САНП начала занимать все более радикальные левые позиции. Во время споров германского социалистического движения о применении массовых забастовок, представители организации высказали мнение, что всеобщая стачка должна стать оружием в руках рабочего класса. В Ассоциации считали, что забастовка была последним шагом перед социалистической революцией; САНП всё больше критиковала парламентаризм, сковывавший СДПГ в Бундестаге. Разногласия внутри рабочего движения в конечном итоге привели к исключению членов САНП из Социал-демократической партии Германии и полному разрыву отношений между двумя организациями в 1908. Анархистские и особенно синдикалистские позиции становились все более популярными в пределах САНП. Во время Первой мировой войны организация отвергла сотрудничество с СДПГ и основного рабочего движения с германским государством. Не взирая на это, она не смогла создать какое-либо существенное сопротивление или продолжить регулярную деятельность во время войны. Сразу после ноябрьской революции САНП быстро стала массовой организацией. В особенности она привлекала шахтёров из Рурского региона, выступавших против реформистской политики основных профсоюзов. В декабре 1919-го Свободная ассоциация немецких профсоюзов объединилась с несколькими незначительными левокоммунистическими профсоюзами, чтобы стать Союзом свободных рабочих Германии.
rdf:langString
Re-founded as
xsd:nonNegativeInteger
38542
