First Intifada
http://dbpedia.org/resource/First_Intifada an entity of type: Thing
Η πρώτη Ιντιφάντα ή πρώτη Παλαιστινιακή Ιντιφάντα ήταν εξέγερση των Παλαιστινίων ενάντια στην κατοχή της Δυτικής Όχθης και της Γάζας από το Ισραήλ, η οποία έλαβε χώρα από το Δεκέμβριο του 1987 μέχρι το συνέδριο της Μαδρίτης το 1991, αν και μερικοί τοποθετούν τη λήξη της το 1993, με την υπογραφή των συμφώνων του Όσλου. Κατά τη διάρκεια της εξέγερσης έχασαν τη ζωή τους περίπου 1.500 Παλαιστίνιοι και περίπου 400 Ισραηλινοί. Το αποτέλεσμα των ειρηνευτικών διαδικασιών ήταν η δημιουργία της Παλαιστινιακής Αρχής και η αναγνώριση του Ισραήλ από την Οργάνωση για την Απελευθέρωση της Παλαιστίνης.
rdf:langString
Die Erste Intifada (arabisch انتفاضة, DMG intifāḍa ‚Aufstand‘, von انتفض, DMG intafaḍa ‚sich erheben‘ oder „abschütteln“, hebräisch אינתיפאדה ʾintifada), auch bekannt als „Krieg der Steine“, war eine anhaltende gewalttätige Auseinandersetzung zwischen Palästinensern und der israelischen Armee, die im Dezember 1987 begann. Ab 1991 ging die Gewaltintensität deutlich zurück; die Oslo-Abkommen von 1993 stellen das Ende der ersten Intifada dar.
rdf:langString
La première intifada, appelée également guerre des pierres, désigne la période de conflit entre les Palestiniens des territoires occupés et Israël, du 9 décembre 1987 et qui prit fin en 1993, avec la signature des Accords d'Oslo. Elle est marquée par le soulèvement de la population palestinienne et est caractérisée par des émeutes violentes et par la répression de l'armée israélienne. Elle est accompagnée par des attentats contre la population israélienne et par des conflits entre factions palestiniennes.
rdf:langString
第1次インティファーダ（アラビア語：انتفاضة فلسطينية أولى Intifāḍa Falesṭīnīya ʾAwwalā）は、1987年からオスロ合意によりパレスチナ自治政府が設立される1993年頃に至る、イスラエルとパレスチナ人の間での一連の暴力的諸事件の総称。「石の闘い」ともいわれる。また単にインティファーダという場合は第1次インティファーダを指す。「第1次インティファーダ」の呼称は、2000年から2005年の「アル＝アクサー・インティファーダ」を第2次インティファーダとして言及されるようになってから使用されたものである。
rdf:langString
Första intifadan var ett palestinskt uppror (intifada) mot den israeliska ockupationen som utbröt 1987. Detta folkliga uppror, framkallat av år av kränkt integritet och besvikelser, varade till 1993 då Osloavtalet skrevs under som ett resultat av Osloprocessen. Då erkände Palestinska befrielseorganisationen PLO åter Israels rätt att existera, och man tilläts etablera Palestinska myndigheten i Gazaremsan och på Västbanken.
rdf:langString
第一次巴勒斯坦大起义（英語：First Palestinian Intifada，亦作第一次大起义（First Intifada）），指自1987年起由巴勒斯坦人发起的一系列反對以色列長期的軍事佔領的抗议，有时也包含暴动。起义大部分行动自1987年起到截止，部分行动延续到1993年奧斯陸協議签署前。
rdf:langString
الانتفاضة الفلسطينية الأولى أو انتفاضة الحجارة، سمّيت بهذا الاسم لأن الحجارة كانت أداة الهجوم والدفاع التي استخدمها المقاومون ضد عناصر الجيش الإسرائيلي، كما عُرف الصغار من رماة الحجارة بأطفال الحجارة. والانتفاضة شكل من أشكال الاحتجاج العفوي الشعبي الفلسطيني على الوضع العام المزري بالمخيمات وعلى انتشار البطالة وإهانة الشعور القومي والقمع اليومي الذي تمارسه سلطات الاحتلال الإسرائيلي ضد الفلسطينيين.استمر تنظيم الانتفاضة من قبل القيادة الوطنية الموحدة الفلسطينية ومنظمة التحرير الفلسطينية فيما بعد. بدأت الانتفاضة يوم 8 ديسمبر/كانون الأول 1987، وكان ذلك في جباليا، في قطاع غزة. ثمّ انتقلت إلى كل مدن وقرى ومخيّمات فلسطين. يعود سبب الشرارة الأولى للانتفاضة لقيام سائق شاحنة إسرائيلي بدهس مجموعة من العمّال الفلسطينيّين على حاجز «إريز»، الذي يفصل قطاع غزة عن بقية الأراضي الفلسطينية منذ سنة 1948. هدأت
rdf:langString
La primera intifada és el nom donat a la revolta palestina que va esclatar a la fi de 1987 en Cisjordània i en la Franja de Gaza. Aquest conflicte va tenir lloc entre el 8 de desembre de 1987 i l'anomenada Conferència de Madrid de 1991, tot i que algunes fonts situen el final de la revolta el 13 de setembre de 1993, quan se signaren els Acords d'Oslo. 2.162 palestins i 160 israelians van perir a resultat dels enfrontaments.
rdf:langString
První intifáda (arabsky: انتفاضة, „procitnutí“ či doslova „lidové povstání“), jinak též „válka kamenů“, bylo palestinské povstání a následný ozbrojený konflikt mezi Izraelem a palestinskými Araby, který vypukl 9. prosince 1987 v Pásmu Gazy. Oficiálně byla intifáda vedena Organizací pro osvobození Palestiny (OOP), ale fakticky výraznou moc v tomto povstání získala palestinská militantní islamistická skupina Hamás, která vznikla na počátku první intifády. Většinou nedocházelo k ozbrojeným bojům. Palestinské akce zahrnovaly porušování veřejného pořádku, demonstrace, generální stávky, bojkoty, házení kamenů, zapalování pneumatik, graffiti, barikády a pouze občas byly zaznamenány skutečné teroristické akce, při nichž došlo k používání tzv. Molotovových koktejlů či granátů. Nepokoje se rozrostly
rdf:langString
The First Intifada, or First Palestinian Intifada (also known simply as the intifada or intifadah), was a sustained series of Palestinian protests and violent riots in the West Bank, Gaza Strip, and within Israel. The protests were against the Israeli occupation of the West Bank and Gaza that had begun twenty years prior, in 1967. The intifada lasted from December 1987 until the Madrid Conference in 1991, though some date its conclusion to 1993, with the signing of the Oslo Accords.
rdf:langString
Lehenengo Intifada (arabiarrez انتفاضة, "astinaldia") edo Harrien Matxinada (Izen hau jasotzen du palestinar gazteek Israelgo armadaren aurka defendatzeko harriak erabiltzen zituztelako) palestinarrek israeldar agintearen aurka 1987tik 1993ra bitartean egindako matxinada izan zen. Jabaliako errefuxiatu gunean hasi eta Gaza, Zisjordania eta Ekialdeko Jerusalemen zehar arin zabaldu zen. Lehendabiziko aldia izan zen okupatutako lurraldeetako jendeak nazio moduan jokatu zuela.
rdf:langString
La Primera Intifada (en árabe, انتفاضة, «sacudida», «agitación») o “revuelta de las piedras” (recibe este nombre por la notoriedad que cobraron las piedras como elemento de defensa de los jóvenes palestinos en contra del ejército israelí) fue un movimiento popular en Palestina en contra de las fuerzas israelíes con el objetivo de poner fin a las asfixiantes condiciones sociales en que vivían los palestinos; una gran tasa de desempleo, restricciones de movimiento, la represión sistemática a toda la población por parte de las fuerzas de ocupación, la negativa a reconocer el derecho de autodeterminación del pueblo palestino así como la oposición a la construcción de estructuras estatales en Palestina, en suma, la ausencia total de posibilidades reales de un futuro digno para los palestinos f
rdf:langString
Intifadah Pertama (bahasa Arab: الانتفاضة الفلسطينية الأولى) (1987–1993) adalah serangan Jihad Islam terhadap Israel pada tanggal 9 Desember 1987. Pemberontakan dimulai di kemah pengungsi dan dengan cepat menyebar ke seluruh Gaza, Tepi Barat dan Yerusalem Timur.
rdf:langString
La prima intifada (anche semplicemente "intifada", che in arabo significa "rivolta") fu una sollevazione palestinese di massa contro il dominio israeliano che iniziò nel campo profughi di Jabaliya nel 1987 e presto si estese attraverso Gaza, la Cisgiordania e Gerusalemme Est. L'azione palestinese si espresse in un gran numero di forme, inclusi la disobbedienza civile, gli scioperi generali, il boicottaggio di prodotti israeliani, i graffiti e le barricate, ma furono i lanci di pietre da parte dei giovani contro le Forze di Difesa Israeliane che portarono all'intifada notorietà internazionale.
rdf:langString
Pierwsza intifada (hebr. האינתיפאדה הראשונה, arab. انتفاضة فلسطينية أولى), zwana również „wojną kamieni” – masowe powstanie Palestyńczyków przeciwko izraelskiej okupacji Palestyny. Powstanie rozpoczęło się 9 grudnia 1987 w obozie palestyńskich uchodźców Dżabalija w Strefie Gazy i szybko rozprzestrzeniło się na Zachodni Brzeg i Wschodnią Jerozolimę. Podczas pierwszej intifady w walkach zginęło 1162 Palestyńczyków i 160 Izraelczyków. Ponadto ponad 1000 Palestyńczyków zostało zabitych przez swoich rodaków na skutek oskarżenia o kolaborację z władzami izraelskimi.
rdf:langString
A Primeira Intifada, também chamada guerra das pedras, foi uma manifestação espontânea da população palestina contra a ocupação israelense, iniciada em 9 de dezembro de 1987. O termo surgiu após o levante espontâneo que rebentou em 1987, no campo de refugiados de Jabaliyah, no extremo norte da Faixa de Gaza, com a população civil palestina atirando paus e pedras contra os militares israelenses.
rdf:langString
Первая палестинская интифада (араб. الانتفاضة الفلسطينية الأولى) — восстание палестинцев в период с 1987 по 1991 гг., целью которого была провозглашена борьба против израильской оккупации территорий, завоеванных в ходе Шестидневной войны (1967). Иногда сроком окончания первой интифады называют сентябрь 1993 года, в котором были подписаны Соглашения в Осло. Интифада началась полустихийно; позднее Организация освобождения Палестины пыталась претендовать на роль организатора.
rdf:langString
Перша палестинська інтифада (араб. الانتفاضة الفلسطينية الأولى) — повстання палестинських арабів у період з 1987 до 1991 року, метою якого було проголошено боротьбу проти ізраїльської окупації територій, завойованих під час Шестиденної війни (1967). Іноді датою завершення першої інтифади називають вересень 1993 року, коли було підписано Угоди в Осло. Інтифада почалась напівстихійно; пізніше Організація визволення Палестини намагалась претендувати на роль її організатора.
rdf:langString
rdf:langString
First Intifada
rdf:langString
الانتفاضة الفلسطينية الأولى
rdf:langString
Primera intifada
rdf:langString
První intifáda
rdf:langString
Erste Intifada
rdf:langString
Πρώτη Ιντιφάντα
rdf:langString
Primera Intifada
rdf:langString
Lehenengo Intifada
rdf:langString
Intifadhah Pertama
rdf:langString
Première intifada
rdf:langString
Prima intifada
rdf:langString
제1차 인티파다
rdf:langString
第1次インティファーダ
rdf:langString
Pierwsza intifada
rdf:langString
Primeira Intifada
rdf:langString
Första intifadan
rdf:langString
Первая палестинская интифада
rdf:langString
第一次巴勒斯坦大起義
rdf:langString
Перша палестинська інтифада
rdf:langString
First Intifada
xsd:integer
71712
xsd:integer
1123329862
rdf:langString
Growing sense of frustration among Palestinians over the Israeli occupation
rdf:langString
IDF roadblock outside Jabalya in the Gaza Strip, February 1988
xsd:integer
179
1962
rdf:langString
Iraq
rdf:langString
al-Qiyada al-Muwhhada
Supported by:
rdf:langString
Yitzhak Rabin
rdf:langString
rdf:langString
Chaim Herzog
rdf:langString
Yitzhak Shamir
rdf:langString
Ezer Weizman
rdf:langString
Abu Jihad
rdf:langString
Dan Shomron
rdf:langString
Marwan Barghouti
rdf:langString
First Intifada
xsd:gMonthDay
--12-08
rdf:langString
rdf:langString
the Israeli–Palestinian conflict
rdf:langString
rdf:langString
* The PLO recognizes Israel
rdf:langString
Establishment of the Palestinian Authority
rdf:langString
Palestinian popular uprising suppressed
* Madrid Conference of 1991 and eventually Oslo I Accord:
*
rdf:langString
الانتفاضة الفلسطينية الأولى أو انتفاضة الحجارة، سمّيت بهذا الاسم لأن الحجارة كانت أداة الهجوم والدفاع التي استخدمها المقاومون ضد عناصر الجيش الإسرائيلي، كما عُرف الصغار من رماة الحجارة بأطفال الحجارة. والانتفاضة شكل من أشكال الاحتجاج العفوي الشعبي الفلسطيني على الوضع العام المزري بالمخيمات وعلى انتشار البطالة وإهانة الشعور القومي والقمع اليومي الذي تمارسه سلطات الاحتلال الإسرائيلي ضد الفلسطينيين.استمر تنظيم الانتفاضة من قبل القيادة الوطنية الموحدة الفلسطينية ومنظمة التحرير الفلسطينية فيما بعد. بدأت الانتفاضة يوم 8 ديسمبر/كانون الأول 1987، وكان ذلك في جباليا، في قطاع غزة. ثمّ انتقلت إلى كل مدن وقرى ومخيّمات فلسطين. يعود سبب الشرارة الأولى للانتفاضة لقيام سائق شاحنة إسرائيلي بدهس مجموعة من العمّال الفلسطينيّين على حاجز «إريز»، الذي يفصل قطاع غزة عن بقية الأراضي الفلسطينية منذ سنة 1948. هدأت الانتفاضة في العام 1991، وتوقفت نهائياً مع توقيع اتفاقية أوسلو بين إسرائيل ومنظمة التحرير الفلسطينية عام 1993. يُقدّر أن 1,300 فلسطيني قتلوا أثناء أحداث الانتفاضة الأولى على يد الجيش الإسرائيلي، كما قتل 160 إسرائيليّا على يد الفلسطينيين. بالإضافة لذلك يُقدّر أن 1,000 فلسطيني يُزعم أنهم متعاونين مع السلطات الإسرائيلية قتلوا على يد فلسطينيين، على الرغم من أن ذلك ثبت على أقل من نصفهم فقط.
rdf:langString
První intifáda (arabsky: انتفاضة, „procitnutí“ či doslova „lidové povstání“), jinak též „válka kamenů“, bylo palestinské povstání a následný ozbrojený konflikt mezi Izraelem a palestinskými Araby, který vypukl 9. prosince 1987 v Pásmu Gazy. Oficiálně byla intifáda vedena Organizací pro osvobození Palestiny (OOP), ale fakticky výraznou moc v tomto povstání získala palestinská militantní islamistická skupina Hamás, která vznikla na počátku první intifády. Většinou nedocházelo k ozbrojeným bojům. Palestinské akce zahrnovaly porušování veřejného pořádku, demonstrace, generální stávky, bojkoty, házení kamenů, zapalování pneumatik, graffiti, barikády a pouze občas byly zaznamenány skutečné teroristické akce, při nichž došlo k používání tzv. Molotovových koktejlů či granátů. Nepokoje se rozrostly a byly ukončeny až podepsáním mírové dohody z Osla z roku 1993.
rdf:langString
La primera intifada és el nom donat a la revolta palestina que va esclatar a la fi de 1987 en Cisjordània i en la Franja de Gaza. Aquest conflicte va tenir lloc entre el 8 de desembre de 1987 i l'anomenada Conferència de Madrid de 1991, tot i que algunes fonts situen el final de la revolta el 13 de setembre de 1993, quan se signaren els Acords d'Oslo. 2.162 palestins i 160 israelians van perir a resultat dels enfrontaments. El que ho va començar fou un accident de tràfic, ocorregut el 7 de desembre: un vehicle militar israelià xoca i mata a quatre palestins que feien fila. L'endemà es produeixen enfrontaments entre palestins, que solen ser menors d'edat i adults joves i que preferentment llancen pedres i altres objectes contra tropes de les Forces de Defensa d'Israel, i integrants d'aquestes. Aquesta dura fins al 13 de setembre de 1993, amb la signatura dels Acords d'Oslo, estenent-se, mentrestant, dels Territoris Palestins a l'Estat d'Israel, inclosa la seva capital, Jerusalem; va ser durant la primera intifada quan es va produir el primer atac terrorista suïcida comès per Hamàs (16 d'abril de 1993).
rdf:langString
Η πρώτη Ιντιφάντα ή πρώτη Παλαιστινιακή Ιντιφάντα ήταν εξέγερση των Παλαιστινίων ενάντια στην κατοχή της Δυτικής Όχθης και της Γάζας από το Ισραήλ, η οποία έλαβε χώρα από το Δεκέμβριο του 1987 μέχρι το συνέδριο της Μαδρίτης το 1991, αν και μερικοί τοποθετούν τη λήξη της το 1993, με την υπογραφή των συμφώνων του Όσλου. Κατά τη διάρκεια της εξέγερσης έχασαν τη ζωή τους περίπου 1.500 Παλαιστίνιοι και περίπου 400 Ισραηλινοί. Το αποτέλεσμα των ειρηνευτικών διαδικασιών ήταν η δημιουργία της Παλαιστινιακής Αρχής και η αναγνώριση του Ισραήλ από την Οργάνωση για την Απελευθέρωση της Παλαιστίνης.
rdf:langString
Die Erste Intifada (arabisch انتفاضة, DMG intifāḍa ‚Aufstand‘, von انتفض, DMG intafaḍa ‚sich erheben‘ oder „abschütteln“, hebräisch אינתיפאדה ʾintifada), auch bekannt als „Krieg der Steine“, war eine anhaltende gewalttätige Auseinandersetzung zwischen Palästinensern und der israelischen Armee, die im Dezember 1987 begann. Ab 1991 ging die Gewaltintensität deutlich zurück; die Oslo-Abkommen von 1993 stellen das Ende der ersten Intifada dar.
rdf:langString
The First Intifada, or First Palestinian Intifada (also known simply as the intifada or intifadah), was a sustained series of Palestinian protests and violent riots in the West Bank, Gaza Strip, and within Israel. The protests were against the Israeli occupation of the West Bank and Gaza that had begun twenty years prior, in 1967. The intifada lasted from December 1987 until the Madrid Conference in 1991, though some date its conclusion to 1993, with the signing of the Oslo Accords. The intifada began on 9 December 1987, in the Jabalia refugee camp after an Israeli Defense Forces' (IDF) truck collided with a civilian car, killing four Palestinian workers, three of whom were from the Jabalia refugee camp. Palestinians charged that the collision was a deliberate response for the killing of a Jew in Gaza days earlier. Israel denied that the crash, which came at time of heightened tensions, was intentional or coordinated. The Palestinian response was characterized by protests, civil disobedience, and violence. There was graffiti, barricading, and widespread throwing of stones and Molotov cocktails at the IDF and its infrastructure within the West Bank and Gaza Strip. These contrasted with civil efforts including general strikes, boycotts of Israeli Civil Administration institutions in the Gaza Strip and the West Bank, an economic boycott consisting of refusal to work in Israeli settlements on Israeli products, refusal to pay taxes, and refusal to drive Palestinian cars with Israeli licenses. Israel deployed some 80,000 soldiers in response. Israeli countermeasures, which initially included the use of live rounds frequently in cases of riots, were criticized as disproportionate. The IDF's rules of engagement were also criticized as too liberally employing lethal force. Israel argued that violence from Palestinians necessitated a forceful response. In the first 13 months, 332 Palestinians and 12 Israelis were killed. Images of soldiers beating adolescents with clubs then led to the adoption of firing semi-lethal plastic bullets. In the intifada's first year, Israeli security forces killed 311 Palestinians, of which 53 were under the age of 17. Over six years the IDF killed an estimated 1,162–1,204 Palestinians. Among Israelis, 100 civilians and 60 IDF personnel were killed often by militants outside the control of the Intifada's UNLU, and more than 1,400 Israeli civilians and 1,700 soldiers were injured. Intra-Palestinian violence was also a prominent feature of the Intifada, with widespread executions of an estimated 822 Palestinians killed as alleged Israeli collaborators (1988–April 1994). At the time Israel reportedly obtained information from some 18,000 Palestinians who had been compromised, although fewer than half had any proven contact with the Israeli authorities. The ensuing Second Intifada took place from September 2000 to 2005.
rdf:langString
La Primera Intifada (en árabe, انتفاضة, «sacudida», «agitación») o “revuelta de las piedras” (recibe este nombre por la notoriedad que cobraron las piedras como elemento de defensa de los jóvenes palestinos en contra del ejército israelí) fue un movimiento popular en Palestina en contra de las fuerzas israelíes con el objetivo de poner fin a las asfixiantes condiciones sociales en que vivían los palestinos; una gran tasa de desempleo, restricciones de movimiento, la represión sistemática a toda la población por parte de las fuerzas de ocupación, la negativa a reconocer el derecho de autodeterminación del pueblo palestino así como la oposición a la construcción de estructuras estatales en Palestina, en suma, la ausencia total de posibilidades reales de un futuro digno para los palestinos fueron los catalizadores de esta sublevación caracterizada por acciones de desobediencia civil generalizada en contra del poder ocupante. La Intifada surgió como reclamo popular al asesinato de cuatro trabajadores palestinos del campo de refugiados de Yabalia, que fueron embestidos por un camión militar israelí el 9 de diciembre de 1987. Dos días después se produjeron los primeros enfrentamientos entre jóvenes palestinos y el ejército israelí. En los días siguientes, numerosas manifestaciones tuvieron lugar en la mayoría de las ciudades palestinas extendiéndose a toda Gaza y Cisjordania. La revuelta popular se inició sin un mando político definido y, en un principio, la Organización para la Liberación de Palestina (OLP) se mantuvo al margen de las acciones, pero al poco tiempo del levantamiento popular surgió el Mando Nacional Unificado (MNU) que sería el encargado de garantizar la perduración de la Intifada.
rdf:langString
Lehenengo Intifada (arabiarrez انتفاضة, "astinaldia") edo Harrien Matxinada (Izen hau jasotzen du palestinar gazteek Israelgo armadaren aurka defendatzeko harriak erabiltzen zituztelako) palestinarrek israeldar agintearen aurka 1987tik 1993ra bitartean egindako matxinada izan zen. Jabaliako errefuxiatu gunean hasi eta Gaza, Zisjordania eta Ekialdeko Jerusalemen zehar arin zabaldu zen. Lehendabiziko aldia izan zen okupatutako lurraldeetako jendeak nazio moduan jokatu zuela. 1987ko abenduaren 9an Israelgo kamioi militar batek Jabaliako errefuxiatu gunean lau langile palestinar hil zituelako sortu zen Intifada. Bi egun geroago, lehen liskarrak izan ziren palestinar gazteen eta Israelgo armadaren artean. Hurrengo egunetan, manifestazio ugari egin ziren Palestinako hiri gehienetan, Gaza eta Zisjordania osora zabalduz. Herri matxinada aginte politiko zehatzik gabe hasi zen, eta, hasiera batean, Palestina Askatzeko Erakundea (OLP) ekintzetatik kanpo mantendu zen, baina herri altxamendutik gutxira Aginte Nazional Bateratua (MNU) sortu zen, Intifadaren iraupena bermatzeaz arduratuko zena.
rdf:langString
La première intifada, appelée également guerre des pierres, désigne la période de conflit entre les Palestiniens des territoires occupés et Israël, du 9 décembre 1987 et qui prit fin en 1993, avec la signature des Accords d'Oslo. Elle est marquée par le soulèvement de la population palestinienne et est caractérisée par des émeutes violentes et par la répression de l'armée israélienne. Elle est accompagnée par des attentats contre la population israélienne et par des conflits entre factions palestiniennes.
rdf:langString
Intifadah Pertama (bahasa Arab: الانتفاضة الفلسطينية الأولى) (1987–1993) adalah serangan Jihad Islam terhadap Israel pada tanggal 9 Desember 1987. Pemberontakan dimulai di kemah pengungsi dan dengan cepat menyebar ke seluruh Gaza, Tepi Barat dan Yerusalem Timur. Perlawanan merupakan ciri penting dari intifadhah, dengan eksekusi orang yang dituduh sebagai pendukung Israel. Diperkirakan 1.100 orang Palestina dibunuh oleh tentara Israel dan 164 orang Israel dibunuh oleh orang Palestina. Selain itu, diperkirakan 1.000 orang Palestina dibunuh oleh orang Palestina karena dituduh sebagai pendukung Israel. Pemberontakan ini baru diakhiri pada tahun 1992.
rdf:langString
第1次インティファーダ（アラビア語：انتفاضة فلسطينية أولى Intifāḍa Falesṭīnīya ʾAwwalā）は、1987年からオスロ合意によりパレスチナ自治政府が設立される1993年頃に至る、イスラエルとパレスチナ人の間での一連の暴力的諸事件の総称。「石の闘い」ともいわれる。また単にインティファーダという場合は第1次インティファーダを指す。「第1次インティファーダ」の呼称は、2000年から2005年の「アル＝アクサー・インティファーダ」を第2次インティファーダとして言及されるようになってから使用されたものである。
rdf:langString
La prima intifada (anche semplicemente "intifada", che in arabo significa "rivolta") fu una sollevazione palestinese di massa contro il dominio israeliano che iniziò nel campo profughi di Jabaliya nel 1987 e presto si estese attraverso Gaza, la Cisgiordania e Gerusalemme Est. L'azione palestinese si espresse in un gran numero di forme, inclusi la disobbedienza civile, gli scioperi generali, il boicottaggio di prodotti israeliani, i graffiti e le barricate, ma furono i lanci di pietre da parte dei giovani contro le Forze di Difesa Israeliane che portarono all'intifada notorietà internazionale. Durante il corso della prima intifada, durata circa sei anni, un numero stimato di 1100 Palestinesi fu ucciso da soldati israeliani e coloni. I Palestinesi uccisero 160 Israeliani e altri 1000 Palestinesi accusati di collaborazionismo, benché meno della metà di questi avesse effettivamente mantenuto contatti con le autorità israeliane.
rdf:langString
Первая палестинская интифада (араб. الانتفاضة الفلسطينية الأولى) — восстание палестинцев в период с 1987 по 1991 гг., целью которого была провозглашена борьба против израильской оккупации территорий, завоеванных в ходе Шестидневной войны (1967). Иногда сроком окончания первой интифады называют сентябрь 1993 года, в котором были подписаны Соглашения в Осло. Первую интифаду иногда также называют «войной камней», поскольку в её начале палестинцы в основном использовали против израильтян камни и самодельное вооружение. Ко времени подписания «соглашений в Осло» в результате интифады погибли 111 израильтян и более 2000 палестинцев (из них 1100 — убиты израильтянами и 1000 — в результате внутренних конфликтов). Интифада началась полустихийно; позднее Организация освобождения Палестины пыталась претендовать на роль организатора.
rdf:langString
Första intifadan var ett palestinskt uppror (intifada) mot den israeliska ockupationen som utbröt 1987. Detta folkliga uppror, framkallat av år av kränkt integritet och besvikelser, varade till 1993 då Osloavtalet skrevs under som ett resultat av Osloprocessen. Då erkände Palestinska befrielseorganisationen PLO åter Israels rätt att existera, och man tilläts etablera Palestinska myndigheten i Gazaremsan och på Västbanken.
rdf:langString
A Primeira Intifada, também chamada guerra das pedras, foi uma manifestação espontânea da população palestina contra a ocupação israelense, iniciada em 9 de dezembro de 1987. O termo surgiu após o levante espontâneo que rebentou em 1987, no campo de refugiados de Jabaliyah, no extremo norte da Faixa de Gaza, com a população civil palestina atirando paus e pedras contra os militares israelenses. O movimento atingiu seu ápice em fevereiro do mesmo ano, quando um fotógrafo israelense publicou imagens que mostravam soldados israelenses "molestando violentamente" os palestinos, o que suscitou a indignação da opinião pública. Violentos combates, atentados e repressão de protestos deixou um saldo de centenas de mortos. Altos danos a infraestrutura dos territórios palestinos ocupados foram reportados. A revolta só terminou no final de 1993, por ocasião da assinatura dos Acordos de Oslo. Intifada, em árabe, significa tremer ou calafrios de medo ou doença, também significa um despertar abrupto, ou súbito, de um sonho ou inconsciência. Politicamente, a palavra simboliza o levante palestino contra a ocupação de Israel.
rdf:langString
Pierwsza intifada (hebr. האינתיפאדה הראשונה, arab. انتفاضة فلسطينية أولى), zwana również „wojną kamieni” – masowe powstanie Palestyńczyków przeciwko izraelskiej okupacji Palestyny. Powstanie rozpoczęło się 9 grudnia 1987 w obozie palestyńskich uchodźców Dżabalija w Strefie Gazy i szybko rozprzestrzeniło się na Zachodni Brzeg i Wschodnią Jerozolimę. Palestyńskie działania obejmowały kilka form nieposłuszeństwa obywatelskiego, takich jak: strajki, bojkot izraelskich towarów, malowanie graffiti oraz demonstracje, podczas których dochodziło do starć z izraelską armią. Zdjęcia prasowe, ukazujące palestyńskich młodzieńców rzucających kamieniami w ciężko uzbrojonych izraelskich żołnierzy, przyniosły intifadzie międzynarodowy rozgłos. Podczas pierwszej intifady w walkach zginęło 1162 Palestyńczyków i 160 Izraelczyków. Ponadto ponad 1000 Palestyńczyków zostało zabitych przez swoich rodaków na skutek oskarżenia o kolaborację z władzami izraelskimi.
rdf:langString
Перша палестинська інтифада (араб. الانتفاضة الفلسطينية الأولى) — повстання палестинських арабів у період з 1987 до 1991 року, метою якого було проголошено боротьбу проти ізраїльської окупації територій, завойованих під час Шестиденної війни (1967). Іноді датою завершення першої інтифади називають вересень 1993 року, коли було підписано Угоди в Осло. Першу інтифаду іноді також називають «війною каменів», оскільки на її початку палестинці в основному використовували проти ізраїльтян каміння та саморобну зброю. До часу підписання «Угод в Осло» в результаті інтифади загинули 111 ізраїльтян та понад 2000 палестинців (з них 1100 — загиблі в боротьбі з ізраїльтянами й 1000 — в результаті внутрішніх арабських конфліктів). Інтифада почалась напівстихійно; пізніше Організація визволення Палестини намагалась претендувати на роль її організатора.
rdf:langString
第一次巴勒斯坦大起义（英語：First Palestinian Intifada，亦作第一次大起义（First Intifada）），指自1987年起由巴勒斯坦人发起的一系列反對以色列長期的軍事佔領的抗议，有时也包含暴动。起义大部分行动自1987年起到截止，部分行动延续到1993年奧斯陸協議签署前。
xsd:nonNegativeInteger
55617
xsd:string
179–200 Israelis killed
xsd:string
Iraq
xsd:string
Supported by:
xsd:string
al-Qiyada al-Muwhhada
xsd:date
1987-12-08
xsd:string
*
xsd:string
*Madrid Conference of 1991and eventuallyOslo I Accord:
xsd:string
* ThePLOrecognizesIsrael
xsd:string
Establishment of thePalestinian Authority
xsd:string
Palestinian popular uprising suppressed
