Fineness
http://dbpedia.org/resource/Fineness an entity of type: Thing
Ryzost (od „ryzí“ = čistý, nesmíšený) je číselný údaj o poměrném hmotnostním obsahu drahého kovu v předmětu nebo ve slitině. V některých zemích je zákonem stanoveno, že na ozdobných předmětech a špercích z drahých kovů musí být ryzost vyznačena a potvrzena značkou státní zkušebny (puncem). V ČR tuto povinnost ukládá a vymezuje Puncovní zákon č 539/1992 Sb.
rdf:langString
Der Feingehalt ist der Massenanteil des höchstwertigen Edelmetalls in einem Schmuckstück, einer Münze oder anderweitigem metallischen Gegenstand.
rdf:langString
Le titre ou l'aloi d'un objet (œuvre, monnaie, etc.) est une grandeur sans dimension correspondant à sa composition dans un métal précieux donné. Il s'agit plus précisément du rapport de la masse d'un métal fin à la masse totale de l'alliage qu'il compose. La vérification du titre est réalisée par un essayeur.
rdf:langString
In numismatica con il termine titolo si indica la percentuale di metallo prezioso nella lega in cui viene coniata una moneta. Si tratta di una grandezza adimensionale che esprime il rapporto tra massa di metallo prezioso fine rispetto alla massa totale della lega che compone la moneta. Attualmente il titolo di norma è espresso in millesimi. In altri periodi il titolo dell'oro era indicato in carati . L'equivalenza tra i carati ed i millesimi è: 1 carato = 41,67 millesimi (equivalente a 1/24). Per l'argento si preferiva esprimere il titolo in dodicesimi.
rdf:langString
درجة النقاوة (أو العيار) هو اصطلاح يستخدم في مجال التعامل مع الفلزات النفيسة للإشارة إلى نسبة الفلز النقيّ الخالِص إلى العناصر الأُخرى في السبيكة. لدرجة النقاوة أهمية كبيرة في مجال صناعة الحلي وسك العملات النقدية. يمكن التعبير عن درجة النقاوة أو العيار بأساليب مختلفة، من أشهرها استخدام النسبة المئوية؛ فعلى سبيل المثال كانت بعض أنواع النقود الفضية في السابق ذات درجة نقاوة 90% من الفضة و10 % من النحاس.
rdf:langString
La finura (o fineza) de un metal precioso se refiere a la razón del metal primario sin ningún tipo de o impurezas. Una pieza de aleación de metal que contiene un metal precioso puede tener el peso de su componente valioso que se refiere a su peso fino. Por ejemplo, 1 onza troy de oro de 18 quilates (que es del 75% de oro) se puede decir que tiene un peso fino de 0.75 onzas troy. La finura (o pureza) del oro, comúnmente se mide en . El extremo superior de la escala es de 24 quilates por 100%. Entonces 18 quilates = 18/24 = 75%.
rdf:langString
The fineness of a precious metal object (coin, bar, jewelry, etc.) represents the weight of fine metal therein, in proportion to the total weight which includes alloying base metals and any impurities. Alloy metals are added to increase hardness and durability of coins and jewelry, alter colors, decrease the cost per weight, or avoid the cost of high-purity refinement. For example, copper is added to the precious metal silver to make a more durable alloy for use in coins, housewares and jewelry. Coin silver, which was used for making silver coins in the past, contains 90% silver and 10% copper, by mass. Sterling silver contains 92.5% silver and 7.5% of other metals, usually copper, by mass.
rdf:langString
Próba złota – sposób określenia zawartości złota w stopie wyrażonej w promilach, np. jeśli stop zawiera 50% czystego złota jest ono próby 500. Czyste złoto jest bardzo miękkie dlatego domieszkowane jest innymi metalami, aby zwiększyć trwałość wyrobów z niego wykonanych. W celu standaryzacji ilości złota w stopie wprowadzono tzw. próby złota: W Polsce oznaczanie prób złota reguluje Rozporządzenie Ministra Gospodarki z dnia 31 maja 2012 r. w sprawie wyrobów z metali szlachetnych. Ilość złota w stopie określa się też w karatach, gdzie 1 karat to 1/24 zawartości wagowej złota w tym stopie:
rdf:langString
Lödighet är ett traditionellt mått på silverhalt. Namnet kan härledas ur de gamla svenska viktmåtten, där det gick 16 lod på 1 mark. Man räknade alltså i antalet lod rent silver som ingick i 1 mark av det legerade materialet. Lödigheten blir då antalet 16-delar rent silver. Exempelvis innebar "tolvlödigt silver" att det bestod av 12/16 = 75% rent silver. Lodet indelades i 18 grän. Från 1974 deklarerades finhalten på silver genom instämpling av talet 830. En bättre kvalitet med påstämplingen 925 eller högre kallas sterlingsilver. Guldhalt mäts i karat och indelas i 12 grän.
rdf:langString
Проба благородных металлов — определение различными аналитическими методами пропорции, весового содержания основного благородного металла (золота, серебра, платины, палладия и т. п.) в пробируемом сплаве; используется для последующего клеймения, нормативно фиксирующего полученные в результате анализов данные — пропорцию благородного металла при изготовлении ювелирных изделий, монет и др. Само клеймо и определённое при пробировании содержание основного благородного металла также именуются пробой.
rdf:langString
Проба дорогоцінного металу - 1) Державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. У деяких країнах як стандарт вимірювання проби використовується карат. Відповідність між пробами у тисячних вагових одиницях, та каратах подана у таблиці: Допускається виготовлення виробів із золота проби 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) підприємствами побутового обслуговування населення та громадянами-підприємцями.
rdf:langString
rdf:langString
درجة النقاوة
rdf:langString
Ryzost
rdf:langString
Feingehalt
rdf:langString
Finura
rdf:langString
Fineness
rdf:langString
Titre (métal)
rdf:langString
Titolo (numismatica)
rdf:langString
Próba złota
rdf:langString
Lödighet
rdf:langString
Проба благородных металлов
rdf:langString
Проба дорогоцінного металу
xsd:integer
1356272
xsd:integer
1123098243
rdf:langString
Ryzost (od „ryzí“ = čistý, nesmíšený) je číselný údaj o poměrném hmotnostním obsahu drahého kovu v předmětu nebo ve slitině. V některých zemích je zákonem stanoveno, že na ozdobných předmětech a špercích z drahých kovů musí být ryzost vyznačena a potvrzena značkou státní zkušebny (puncem). V ČR tuto povinnost ukládá a vymezuje Puncovní zákon č 539/1992 Sb.
rdf:langString
درجة النقاوة (أو العيار) هو اصطلاح يستخدم في مجال التعامل مع الفلزات النفيسة للإشارة إلى نسبة الفلز النقيّ الخالِص إلى العناصر الأُخرى في السبيكة. لدرجة النقاوة أهمية كبيرة في مجال صناعة الحلي وسك العملات النقدية. يمكن التعبير عن درجة النقاوة أو العيار بأساليب مختلفة، من أشهرها استخدام النسبة المئوية؛ فعلى سبيل المثال كانت بعض أنواع النقود الفضية في السابق ذات درجة نقاوة 90% من الفضة و10 % من النحاس. يعبر عن درجة نقاوة الذهب في سبائكه باستخدام مقياس القيراط. فالذهب الخالص 100 يكافئ 24 قيراط؛ بالتالي 18 قيراط = 18⁄24 = 75% من الذهب. أما الفضة فيستخدم للتعبير عن درجة النقاوة باستخدام النسبة الألفية، فسبيكة فضّة ذات نقاوة 94% يعبّر عنها أنّها ذات نقاوة 0.940 بالعادة.
rdf:langString
Der Feingehalt ist der Massenanteil des höchstwertigen Edelmetalls in einem Schmuckstück, einer Münze oder anderweitigem metallischen Gegenstand.
rdf:langString
The fineness of a precious metal object (coin, bar, jewelry, etc.) represents the weight of fine metal therein, in proportion to the total weight which includes alloying base metals and any impurities. Alloy metals are added to increase hardness and durability of coins and jewelry, alter colors, decrease the cost per weight, or avoid the cost of high-purity refinement. For example, copper is added to the precious metal silver to make a more durable alloy for use in coins, housewares and jewelry. Coin silver, which was used for making silver coins in the past, contains 90% silver and 10% copper, by mass. Sterling silver contains 92.5% silver and 7.5% of other metals, usually copper, by mass. Various ways of expressing fineness have been used and two remain in common use: millesimal fineness expressed in units of parts per 1,000 and or carats used only for gold. Karats measure the parts per 24, so that 18 karat = 18⁄24 = 75% and 24 karat gold is considered 100% gold.
rdf:langString
La finura (o fineza) de un metal precioso se refiere a la razón del metal primario sin ningún tipo de o impurezas. Una pieza de aleación de metal que contiene un metal precioso puede tener el peso de su componente valioso que se refiere a su peso fino. Por ejemplo, 1 onza troy de oro de 18 quilates (que es del 75% de oro) se puede decir que tiene un peso fino de 0.75 onzas troy. Muchos metales preciosos se utilizan en forma de aleación. Otros metales se agregan para aumentar la dureza, para que el metal sea más práctico para su uso en artículos tales como monedas y joyas, o para disminuir el costo de la aleación. Por ejemplo, el cobre se añade al metal precioso plata para hacer una aleación más resistente para su uso en monedas, artículos para el hogar y joyería. Una medida tradicional para la finura de la plata en el Reino Unido es la masa de la cantidad de plata en 12 onzas troy de la aleación resultante. La plata de Britania tiene una finura de 11 onzas troy, 10 pennyweights, o alrededor de 95,83% de plata, mientras que la plata esterlina tiene una finura de 11 onzas troy, 2 pennyweights, o cerca de 92,5% de plata. En otros lugares la finura se mide en unidades de masa por cada mil. En los Estados Unidos, las monedas de plata tenían a menudo una finura de 900, es decir, 90% de plata y 10% de cobre. La finura (o pureza) del oro, comúnmente se mide en . El extremo superior de la escala es de 24 quilates por 100%. Entonces 18 quilates = 18/24 = 75%.
rdf:langString
Le titre ou l'aloi d'un objet (œuvre, monnaie, etc.) est une grandeur sans dimension correspondant à sa composition dans un métal précieux donné. Il s'agit plus précisément du rapport de la masse d'un métal fin à la masse totale de l'alliage qu'il compose. La vérification du titre est réalisée par un essayeur.
rdf:langString
In numismatica con il termine titolo si indica la percentuale di metallo prezioso nella lega in cui viene coniata una moneta. Si tratta di una grandezza adimensionale che esprime il rapporto tra massa di metallo prezioso fine rispetto alla massa totale della lega che compone la moneta. Attualmente il titolo di norma è espresso in millesimi. In altri periodi il titolo dell'oro era indicato in carati . L'equivalenza tra i carati ed i millesimi è: 1 carato = 41,67 millesimi (equivalente a 1/24). Per l'argento si preferiva esprimere il titolo in dodicesimi.
rdf:langString
Próba złota – sposób określenia zawartości złota w stopie wyrażonej w promilach, np. jeśli stop zawiera 50% czystego złota jest ono próby 500. Czyste złoto jest bardzo miękkie dlatego domieszkowane jest innymi metalami, aby zwiększyć trwałość wyrobów z niego wykonanych. W celu standaryzacji ilości złota w stopie wprowadzono tzw. próby złota:
* 0 – próba 999 zawiera 99,9% czystego złota
* 1 – próba 960 zawiera 96,0% czystego złota
* 2 – próba 750 zawiera 75,0% czystego złota
* 3 – próba 585 zawiera 58,5% czystego złota
* 4 – próba 500 zawiera 50,0% czystego złota
* 5 – próba 375 zawiera 37,5% czystego złota
* 6 – próba 333 zawiera 33,3% czystego złota W Polsce oznaczanie prób złota reguluje Rozporządzenie Ministra Gospodarki z dnia 31 maja 2012 r. w sprawie wyrobów z metali szlachetnych. Ilość złota w stopie określa się też w karatach, gdzie 1 karat to 1/24 zawartości wagowej złota w tym stopie:
* 24-karatowe – próba 1000 (z definicji, w rzeczywistości znajdujące się w handlu monety bulionowe zawierają do 99,999% złota)
* 23-karatowe – próba 958
* 22-karatowe – próba 916
* 18-karatowe – próba 750
* 14-karatowe – próba 585
* 12-karatowe – próba 500
* 10-karatowe – próba 417
* 9-karatowe – próba 375
* 8-karatowe – próba 333
rdf:langString
Проба благородных металлов — определение различными аналитическими методами пропорции, весового содержания основного благородного металла (золота, серебра, платины, палладия и т. п.) в пробируемом сплаве; используется для последующего клеймения, нормативно фиксирующего полученные в результате анализов данные — пропорцию благородного металла при изготовлении ювелирных изделий, монет и др. Само клеймо и определённое при пробировании содержание основного благородного металла также именуются пробой. По действующему в РФ законодательству все промышленно выпускаемые сплавы, содержащие более 30 % по весу благородного металла, должны быть подвергнуты пробированию и соответствующим образом заклеймены. К настоящему времени для всех благородных металлов установлена дискретная линейка возможных их содержаний в сплавах (проб).
rdf:langString
Lödighet är ett traditionellt mått på silverhalt. Namnet kan härledas ur de gamla svenska viktmåtten, där det gick 16 lod på 1 mark. Man räknade alltså i antalet lod rent silver som ingick i 1 mark av det legerade materialet. Lödigheten blir då antalet 16-delar rent silver. Exempelvis innebar "tolvlödigt silver" att det bestod av 12/16 = 75% rent silver. Lodet indelades i 18 grän. Enligt lag sattes lödighetsgränsen i Sverige för att få kallas silver 1594 vid 13 1/2 lod för gjutet och 13 3/4 lod för hamrat silver och 1596 till 13 1/2 lods silverhalt för alla silverarbeten. 1689 fick Stockholmsguldsmeder rätt att arbeta i 13-lödigt silver, medan gränsen på 13 1/2 lod behölls i övriga Sverige. 1752 bestämdes silverhalten till 13 1/4 lod (i decimalbråk 0,826125), det vill säga praktiskt taget detsamma som det nuvarande internationella måttet 830/1000. Från 1974 deklarerades finhalten på silver genom instämpling av talet 830. En bättre kvalitet med påstämplingen 925 eller högre kallas sterlingsilver. Regelverket har sett olika ut i olika länder. I Danmark-Norge tilläts silver med en halt på 12 lod, i Tyskland var lägsta tillåtna silverhalt 14 lod. På medeltiden under nödår med silverbrist kunde silverhalten i det som skulle föreställa silvermynt nedgå ända till 2 lod (12,5 %), men det var alltså riktigt uselt silver. Guldhalt mäts i karat och indelas i 12 grän.
rdf:langString
Проба дорогоцінного металу - 1) Державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву. У деяких країнах як стандарт вимірювання проби використовується карат. Відповідність між пробами у тисячних вагових одиницях, та каратах подана у таблиці: В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби:
* платина — 950 (дев'ятсот п'ятдесята);
* золото — 333 (триста тридцять третя) — 375 (триста сімдесят п'ята) — 500 (п'ятисота) — 585 (п'ятсот вісімдесят п'ята) — 750 (сімсот п'ятдесята);
* срібло — 750 (сімсот п'ятдесята) — 800 (восьмисота) — 830 (вісімсот тридцята) — 875 (вісімсот сімдесят п'ята) — 925 (дев'ятсот двадцять п'ята) — 960 (дев'ятсот шістдесята);
* паладій — 500 (п'ятисота) — 850 (вісімсот п'ятдесята). Допускається виготовлення виробів із золота проби 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) підприємствами побутового обслуговування населення та громадянами-підприємцями. 2) Кількісний вміст золота, срібла, платини чи паладію в лігатурному сплаві, з якого виготовляються ювелірні вироби, зубопротезні диски, монети тощо. Благородні метали через низьку твердість (за шкалою Мооса для золота 2,5; срібла — 2,7; платини — 4,3; паладію — 4,8) не можуть у чистому вигляді використовуватись для виготовлення виробів. Проби сплавів благородних металів у метричній системі: 1000, 958, 916, 875, 750, 583 (585), 375, 333. У каратній системі їм відповідають проби 24, 23, 22, 21, 18, 14, 12, 9, 8. Чистому золоту або ін. благородному металу відповідає 1000-а проба.
xsd:nonNegativeInteger
22405
