Fidelio
http://dbpedia.org/resource/Fidelio an entity of type: Thing
فيديليو (بالألمانية: Fidelio)، هي أوبرا باللغة ألمانية من تأليف بلودفيغ فان يتهوفن، كتب الليبيرتو الشاعر والثوري الفرنسي ، ترجمها وأخرجها بالألمانية يوزيف سونلايتر. عرضت لأول مرة في 20 نوفمبر 1805 على خشبة في فيينا.
rdf:langString
Fidelio estas la unusola opero de Ludwig van Beethoven. En la finversio la opero konsistas el du aktoj, en la praversio – sub la titolo „Leonore“ – el tri aktoj. La libreton verkis Joseph Sonnleithner, Stephan von Breuning kaj Georg Friedrich Treitschke; kiel modelo servis al ili la opero Léonore ou L'amour conjugal (1798; libreto: Jean Nicolas Bouilly, muziko: Pierre Gaveaux). La unua prezentado de la unua versio de Fidelio okazis la 20-an de novembro 1805 en la Teatro ĉe la Vieno (dua versio, samloke: 29-an de marto 1806, finversio: 23-an de majo 1814, Teatro ĉe Karintia Portalo en Vieno).
rdf:langString
Fidelio o el amor conyugal (título original en alemán, Fidelio oder die eheliche Liebe, Op. 72) es una ópera en dos actos con música de Ludwig van Beethoven. El libreto en alemán es obra de , a partir del texto original en francés de Jean-Nicolas Bouilly que se había usado para la ópera de 1798 Léonore, ou l’amour conjugal de Pierre Gaveaux, y para la ópera de 1804 Leonora de Ferdinando Paer (Beethoven tenía una partitura de esta). Es la única ópera que compuso Beethoven. La ópera cuenta cómo Leonora, disfrazada como un guardia de la prisión llamado "Fidelio", rescata a su marido Florestán de la condena de muerte por razones políticas.
rdf:langString
Fidelio, op. 72, est l’unique opéra de Ludwig van Beethoven, d'abord composé en 1804. La version définitive date de 1814. Le livret est de Joseph Sonnleithner. Les principaux thèmes développés par le livret sont la dénonciation de l’arbitraire, incarné par le gouverneur d’une prison espagnole, l’appel à la liberté, et l’amour (notamment conjugal) qui pousse Leonore, déguisée en homme, à risquer sa vie pour libérer son époux Florestan. Dans la tradition du Singspiel, l'ouvrage comporte des dialogues parlés.
rdf:langString
Fidelio (Op. 72b) è un'opera in due atti di Ludwig van Beethoven su libretto di Joseph Sonnleithner e Georg Friedrich Treitschke. La prima rappresentazione fu data il 20 novembre 1805 al Theater an der Wien (Vienna) diretta da Ignaz von Seyfried.
rdf:langString
피델리오(Fidelio), 작품 번호 72는 루트비히 판 베토벤이 유일하게 작곡한 오페라이다. 의 프랑스 원작을 기초로 와 가 쓴 독일어 대본을 바탕으로 하고 있다. 다른 오페라 대본들은 그에게 관심을 끌어들이게 할 만한 요소들이 없었기 때문에 그는 전혀 거들떠 보지 않았다고 한다. 그것이 그가 오페라를 단 한 곡 밖에 써 내지 않은 이유이다. 그는 단지 하룻밤 구경거리로 끝나는 이탈리아 풍의 Opera Buffa ("오페라 부파")를 매우 싫어했으며, 당시 크게 유행되어 곧잘 상연이 되고 대중의 인기를 독차지 하고 있던 이탈리아 작곡가의 작품은 물론, 모차르트의 피가로의 결혼이나 돈 조반니에 대해서도 노골적인 혐오감을 드러냈다. 그가 원했던 오페라는 그의 마음 속을 차지하고 있던 정의, 용기, 숭고함, 엄숙함, 애정, 영웅적인 기분이 모두 포함되어 있어야 했기 때문이다.
rdf:langString
『フィデリオ』（Fidelio）作品72は、ルートヴィヒ・ヴァン・ベートーヴェンが完成させた唯一のオペラである。原作はにより、ドイツ語台本はおよびによる。主人公レオノーレが「フィデリオ」という名で男性に変装して監獄に潜入し、政治犯として拘禁されている夫フロレスタンを救出する物語である。 ベートーヴェンが構想したオペラには、他に『ヴェスタの火』（Vestas Feuer）H115（1803年）があるが、結局1幕のみで未完となった。 第2幕でフロレスタンと再会した時に歌われるレオノーレのアリアには、『皇帝ヨーゼフ2世葬送カンタータ』（WoO.87、1790年）の第4曲が転用されている。
rdf:langString
Fidelio – dwuaktowa (w pierwszej wersji z 1805 trzyaktowa) opera z muzyką Ludwiga van Beethovena oraz librettem poprawionym w roku 1806 przez a następnie w 1814 przez .
rdf:langString
Fidelio (em português Fidélio), Op. 72b, é um Singspiel em dois atos, de Ludwig van Beethoven, com libretto de Joseph Sonnleithner e Georg Friedrich Treitschke baseado no libreto de Léonore ou L’Amour Conjugal (1798), peça em "prosa entremeada de canto", de Jean-Nicolas Bouilly, baseada nas memórias do autor sobre os acontecimentos da França durante o Terror, quando ele era promotor público do Tribunal Revolucionário de Tours.
rdf:langString
Фиде́лио (Op. 72; нем. Fidelio) — единственная опера немецкого композитора Людвига ван Бетховена. Опера в двух действиях. Либретто и Г. Ф. Трейчке по драме «Леонора, или Супружеская любовь» Жана-Николя Буйи. Произведение написано в традициях оперы спасения.
rdf:langString
Fidelio är den slutliga versionen i två akter av en opera med musik av Ludwig van Beethoven. Det är Beethovens enda opera. I ursprungsversionen, med titeln Leonore, hade operan tre akter. Libretton av , Georg Friedrich Treitschke och Stephan von Breuning bygger på ett franskt original, Léonore ou l'Amour conjugal, av Jean-Nicolas Bouilly.
rdf:langString
«Фіделіо» (нім. Fidelio) — опера на дві дії німецького композитора Людвіга ван Бетховена (Op. 72) , єдиний твір Бетховена у цьому жанрі. Автори лібрето і Георг Фрідріх Трайчке за драмою «Леонора, або Подружня любов» .
rdf:langString
《费德里奥》（Fidelio，也译为菲岱里奥），作品72，原名《里奧諾雷》（Leonore），是贝多芬唯一一部歌剧。歌剧的最终版本是两幕剧，但首演的时候是三幕。
rdf:langString
Fidelio (z latiny fidelis = věrný), je osvobozovací opera o dvou dějstvích německého skladatele Ludwiga van Beethovena (Op. 72). V původní verzi měla dějství tři a jmenovala se Leonora. Skladatel ji později několikrát přepracoval. Libreto napsali , a . Předlohou jim byla opera (Leonora aneb manželská láska) z roku 1798, jejíž libreto napsal a hudbu složil . Bouillyho libreto bylo ovšem také podkladem pro operu Ferdinanda Paëra Leonora (1804), a pro dílo Johanna Simona Mayra L’amor coniugale (1805).
rdf:langString
Ο Φιντέλιο (γερμανικά: Fidelio) είναι όπερα σε δύο πράξεις του Λούντβιχ βαν Μπετόβεν. Γράφτηκε πάνω στο λιμπρέτο μιας παλαιότερης γαλλικής όπερας, της του , όπως διασκευάστηκε στα γερμανικά, πρώτα από τον και στη συνέχεια από τον .
rdf:langString
Fidelio ist die einzige Oper von Ludwig van Beethoven. Sie hat zwei – bzw. in der Urfassung unter dem Titel Leonore drei – Akte. Das Libretto schrieben Joseph Sonnleithner, Stephan von Breuning und Georg Friedrich Treitschke; als Vorlage diente ihnen die Oper Léonore, ou L’amour conjugal (1798; Libretto: Jean Nicolas Bouilly, Musik: Pierre Gaveaux). Die Uraufführung der ersten Fassung des Fidelio fand am 20. November 1805 am Theater an der Wien statt, jene der zweiten Fassung ebenda am 29. März 1806, die der endgültigen Fassung am 23. Mai 1814 im Wiener Kärntnertortheater.
rdf:langString
Fidelio (/fɪˈdeɪljoʊ/; German: [fiˈdeːlio]), originally titled Leonore, oder Der Triumph der ehelichen Liebe (Leonore, or The Triumph of Marital Love), Op. 72, is Ludwig van Beethoven's only opera. The German libretto was originally prepared by Joseph Sonnleithner from the French of Jean-Nicolas Bouilly, with the work premiering at Vienna's Theater an der Wien on 20 November 1805. The following year, Stephan von Breuning helped shorten the work from three acts to two. After further work on the libretto by Georg Friedrich Treitschke, a final version was performed at the Kärntnertortheater on 23 May 1814. By convention, both of the first two versions are referred to as Leonore.
rdf:langString
Fidelio oder Die Eheliche Liebe (opus 72) is de enige opera die Ludwig van Beethoven schreef. De uiteindelijke versie kent twee actes, de oorspronkelijke versie, getiteld "Leonore", kent er drie.Het Duitse libretto werd geschreven door op basis van de Franse tekst van (Léonore, ou l'amour conjugal) geschreven voor een andere componist: Pierre Gaveaux. De opera verhaalt hoe Léonore vermomd als gevangenbewaarder genaamd "Fidelio" haar echtgenoot Florestan van de dood redt in een politieke gevangenis.
rdf:langString
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
فيديليو
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
Φιντέλιο
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
フィデリオ
rdf:langString
피델리오
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
Fidelio
rdf:langString
Фиделио
rdf:langString
费德里奥
rdf:langString
Фіделіо
rdf:langString
xsd:integer
38475
xsd:integer
1123117969
xsd:gMonthDay
--05-23
rdf:langString
Fidelio
xsd:date
2009-04-27
xsd:date
2020-05-28
rdf:langString
performed by Alice Guszalewicz
rdf:langString
Komm' o Hoffnung.ogg
xsd:double
1.2
rdf:langString
German
xsd:date
1805-11-20
rdf:langString
First two premieres at Theater an der Wien, Vienna. Final version at Kärntnertortheater, Vienna
rdf:langString
Komm, Hoffnung
rdf:langString
music
rdf:langString
Fidelio, Op.72
rdf:langString
فيديليو (بالألمانية: Fidelio)، هي أوبرا باللغة ألمانية من تأليف بلودفيغ فان يتهوفن، كتب الليبيرتو الشاعر والثوري الفرنسي ، ترجمها وأخرجها بالألمانية يوزيف سونلايتر. عرضت لأول مرة في 20 نوفمبر 1805 على خشبة في فيينا.
rdf:langString
Fidelio (z latiny fidelis = věrný), je osvobozovací opera o dvou dějstvích německého skladatele Ludwiga van Beethovena (Op. 72). V původní verzi měla dějství tři a jmenovala se Leonora. Skladatel ji později několikrát přepracoval. Libreto napsali , a . Předlohou jim byla opera (Leonora aneb manželská láska) z roku 1798, jejíž libreto napsal a hudbu složil . Bouillyho libreto bylo ovšem také podkladem pro operu Ferdinanda Paëra Leonora (1804), a pro dílo Johanna Simona Mayra L’amor coniugale (1805). Původní tříaktová verze opery měla premiéru v Divadle na Vídeňce ve Vídni dne 20. listopadu 1805. Následujícího roku ji Stephan von Breuning úpravou libreta zkrátil na dvouaktovou verzi. Po dalších změnách libreta provedených Georgem Friedrichem Treitschkem vznikla finální verze, poprvé uvedená ve vídeňském Kärntnertortheater dne 23. května 1814. Fidelio je jediná Beethovenova opera. Libreto, zčásti s mluvenými dialogy, vypráví příběh Leonory, kterak v přestrojení za vězeňského dozorce jménem Fidelio zachrání svého manžela, politického vězně Florestana před smrtí v žaláři. Bouillyho scénář, příběh osobní oběti, hrdinství a konečného triumfu, vyhovoval Beethovenově estetickému a politickému cítění. Základní téma boje za svobodu a spravedlnost, zrcadlící dobová politická hnutí v Evropě, bylo typickým pro Beethovenovo střední tvůrčí období. Mezi nejznámější čísla opery patří „Vězeňský sbor“ (O welche Lust), óda na svobodu zpívaná sborem politických vězňů, Florestanova vize Leonory, přicházející jako anděl, který ho zachrání, a scéna, ve které se nakonec záchrana odehrává. Finále oslavuje Leonořinu statečnost střídajícími se zpěvy sólistů a sboru.
rdf:langString
Ο Φιντέλιο (γερμανικά: Fidelio) είναι όπερα σε δύο πράξεις του Λούντβιχ βαν Μπετόβεν. Γράφτηκε πάνω στο λιμπρέτο μιας παλαιότερης γαλλικής όπερας, της του , όπως διασκευάστηκε στα γερμανικά, πρώτα από τον και στη συνέχεια από τον . Το έργο πρωτοπαρουσιάστηκε ως τρίπρακτο υπό τον τίτλο Λεονώρα (γερμανικά: Leonore) το 1805 στη Βιέννη χωρίς ιδιαίτερη επιτυχία: το κοινό είχε σοβαρότερα πράγματα να ασχοληθεί, αφού η πόλη είχε μόλις καταληφθεί από τον Ναπολέοντα, ενώ και από καλλιτεχνική σκοπιά είχε εμφανείς αδυναμίες. Το Μάρτιο του 1806 παρουσιάστηκε ξανά ως δίπρακτο και με σημαντικές διορθώσεις (η ουβερτούρα αυτής της εκδοχή ονομάζεται σήμερα Λεονώρα αρ. 3), αλλά και πάλι δεν ευτύχησε: ο Μπετόβεν τσακώθηκε με τον ιμπρεσάριο και μετά τη δεύτερη παράσταση το έργο κατέβηκε. Για τα επόμενα χρόνια η Λεονώρα έμεινε στα συρτάρια το γερμανού συνθέτη. Κάποια στιγμή αποφάσισε να επανεπεξεργαστεί τη σύνθεση, ενώ προσέλαβε τον Τράιτσκε για να κάνει κάποιες αλλαγές στο λιμπρέτο του Ζονλάιτνερ. Αυτή η τρίτη εκδοχή έκανε πρεμιέρα ως Φιντέλιο το 1814, γνώρισε πολύ μεγάλη επιτυχία και έμελλε να είναι η οριστική. Ανακουφισμένος μετά από μια δεκαετία προσπαθειών, ο Μπετόβεν έγραψε τότε στο συνεργάτη του: «Σας διαβεβαιώνω, αγαπητέ Τράιτσκε, ότι αυτή η όπερα θα μου χαρίσει το φωτοστέφανο του μάρτυρα».
rdf:langString
Fidelio ist die einzige Oper von Ludwig van Beethoven. Sie hat zwei – bzw. in der Urfassung unter dem Titel Leonore drei – Akte. Das Libretto schrieben Joseph Sonnleithner, Stephan von Breuning und Georg Friedrich Treitschke; als Vorlage diente ihnen die Oper Léonore, ou L’amour conjugal (1798; Libretto: Jean Nicolas Bouilly, Musik: Pierre Gaveaux). Die Uraufführung der ersten Fassung des Fidelio fand am 20. November 1805 am Theater an der Wien statt, jene der zweiten Fassung ebenda am 29. März 1806, die der endgültigen Fassung am 23. Mai 1814 im Wiener Kärntnertortheater. Bouillys Libretto war auch die Grundlage für Ferdinando Paërs Oper Leonora (1804) und für Simon Mayrs Werk L’amor coniugale (1805). Der Name Fidelio ist Shakespeares Romanze Cymbeline entlehnt, wo die Königstochter Imogen ebenfalls in Männerkleidern den Namen Fidelio annimmt. Wie in Beethovens Oper wird mit diesem sprechenden Namen auf ihre unerschütterliche Treue (lateinisch fidelitas) angespielt, da sie ihrem Ehemann Posthumus trotz dessen Verbannung durch ihren Vater gegen alle Widerstände die Treue hält.
rdf:langString
Fidelio estas la unusola opero de Ludwig van Beethoven. En la finversio la opero konsistas el du aktoj, en la praversio – sub la titolo „Leonore“ – el tri aktoj. La libreton verkis Joseph Sonnleithner, Stephan von Breuning kaj Georg Friedrich Treitschke; kiel modelo servis al ili la opero Léonore ou L'amour conjugal (1798; libreto: Jean Nicolas Bouilly, muziko: Pierre Gaveaux). La unua prezentado de la unua versio de Fidelio okazis la 20-an de novembro 1805 en la Teatro ĉe la Vieno (dua versio, samloke: 29-an de marto 1806, finversio: 23-an de majo 1814, Teatro ĉe Karintia Portalo en Vieno).
rdf:langString
Fidelio o el amor conyugal (título original en alemán, Fidelio oder die eheliche Liebe, Op. 72) es una ópera en dos actos con música de Ludwig van Beethoven. El libreto en alemán es obra de , a partir del texto original en francés de Jean-Nicolas Bouilly que se había usado para la ópera de 1798 Léonore, ou l’amour conjugal de Pierre Gaveaux, y para la ópera de 1804 Leonora de Ferdinando Paer (Beethoven tenía una partitura de esta). Es la única ópera que compuso Beethoven. La ópera cuenta cómo Leonora, disfrazada como un guardia de la prisión llamado "Fidelio", rescata a su marido Florestán de la condena de muerte por razones políticas.
rdf:langString
Fidelio (/fɪˈdeɪljoʊ/; German: [fiˈdeːlio]), originally titled Leonore, oder Der Triumph der ehelichen Liebe (Leonore, or The Triumph of Marital Love), Op. 72, is Ludwig van Beethoven's only opera. The German libretto was originally prepared by Joseph Sonnleithner from the French of Jean-Nicolas Bouilly, with the work premiering at Vienna's Theater an der Wien on 20 November 1805. The following year, Stephan von Breuning helped shorten the work from three acts to two. After further work on the libretto by Georg Friedrich Treitschke, a final version was performed at the Kärntnertortheater on 23 May 1814. By convention, both of the first two versions are referred to as Leonore. The libretto, with some spoken dialogue, tells how Leonore, disguised as a prison guard named "Fidelio", rescues her husband Florestan from death in a political prison. Bouilly's scenario fits Beethoven's aesthetic and political outlook: a story of personal sacrifice, heroism, and eventual triumph. With its underlying struggle for liberty and justice mirroring contemporary political movements in Europe, such topics are typical of Beethoven's "middle period". Notable moments in the opera include the "Prisoners' Chorus" (O welche Lust—"O what a joy"), an ode to freedom sung by a chorus of political prisoners, Florestan's vision of Leonore come as an angel to rescue him, and the scene in which the rescue finally takes place. The finale celebrates Leonore's bravery with alternating contributions of soloists and chorus.
rdf:langString
Fidelio, op. 72, est l’unique opéra de Ludwig van Beethoven, d'abord composé en 1804. La version définitive date de 1814. Le livret est de Joseph Sonnleithner. Les principaux thèmes développés par le livret sont la dénonciation de l’arbitraire, incarné par le gouverneur d’une prison espagnole, l’appel à la liberté, et l’amour (notamment conjugal) qui pousse Leonore, déguisée en homme, à risquer sa vie pour libérer son époux Florestan. Dans la tradition du Singspiel, l'ouvrage comporte des dialogues parlés.
rdf:langString
Fidelio (Op. 72b) è un'opera in due atti di Ludwig van Beethoven su libretto di Joseph Sonnleithner e Georg Friedrich Treitschke. La prima rappresentazione fu data il 20 novembre 1805 al Theater an der Wien (Vienna) diretta da Ignaz von Seyfried.
rdf:langString
피델리오(Fidelio), 작품 번호 72는 루트비히 판 베토벤이 유일하게 작곡한 오페라이다. 의 프랑스 원작을 기초로 와 가 쓴 독일어 대본을 바탕으로 하고 있다. 다른 오페라 대본들은 그에게 관심을 끌어들이게 할 만한 요소들이 없었기 때문에 그는 전혀 거들떠 보지 않았다고 한다. 그것이 그가 오페라를 단 한 곡 밖에 써 내지 않은 이유이다. 그는 단지 하룻밤 구경거리로 끝나는 이탈리아 풍의 Opera Buffa ("오페라 부파")를 매우 싫어했으며, 당시 크게 유행되어 곧잘 상연이 되고 대중의 인기를 독차지 하고 있던 이탈리아 작곡가의 작품은 물론, 모차르트의 피가로의 결혼이나 돈 조반니에 대해서도 노골적인 혐오감을 드러냈다. 그가 원했던 오페라는 그의 마음 속을 차지하고 있던 정의, 용기, 숭고함, 엄숙함, 애정, 영웅적인 기분이 모두 포함되어 있어야 했기 때문이다.
rdf:langString
『フィデリオ』（Fidelio）作品72は、ルートヴィヒ・ヴァン・ベートーヴェンが完成させた唯一のオペラである。原作はにより、ドイツ語台本はおよびによる。主人公レオノーレが「フィデリオ」という名で男性に変装して監獄に潜入し、政治犯として拘禁されている夫フロレスタンを救出する物語である。 ベートーヴェンが構想したオペラには、他に『ヴェスタの火』（Vestas Feuer）H115（1803年）があるが、結局1幕のみで未完となった。 第2幕でフロレスタンと再会した時に歌われるレオノーレのアリアには、『皇帝ヨーゼフ2世葬送カンタータ』（WoO.87、1790年）の第4曲が転用されている。
rdf:langString
Fidelio oder Die Eheliche Liebe (opus 72) is de enige opera die Ludwig van Beethoven schreef. De uiteindelijke versie kent twee actes, de oorspronkelijke versie, getiteld "Leonore", kent er drie.Het Duitse libretto werd geschreven door op basis van de Franse tekst van (Léonore, ou l'amour conjugal) geschreven voor een andere componist: Pierre Gaveaux. De première vond plaats op 20 november 1805 in het Theater an der Wien in Wenen, onder leiding van de componist; bij deze uitvoering werd de ouverture Leonora nr. 2 (in C-groot) gespeeld. De eerste gereviseerde versie werd op 29 maart 1806 in hetzelfde theater voor het eerst uitgevoerd, opnieuw onder leiding van de componist, met de ouverture Leonora nr. 3 (eveneens in C). De tweede gereviseerde versie ging ten slotte op 23 april 1814 in het Kärntnertortheater in première, met de Fidelio-ouverture in E-groot. De opera verhaalt hoe Léonore vermomd als gevangenbewaarder genaamd "Fidelio" haar echtgenoot Florestan van de dood redt in een politieke gevangenis.
rdf:langString
Fidelio – dwuaktowa (w pierwszej wersji z 1805 trzyaktowa) opera z muzyką Ludwiga van Beethovena oraz librettem poprawionym w roku 1806 przez a następnie w 1814 przez .
rdf:langString
Fidelio (em português Fidélio), Op. 72b, é um Singspiel em dois atos, de Ludwig van Beethoven, com libretto de Joseph Sonnleithner e Georg Friedrich Treitschke baseado no libreto de Léonore ou L’Amour Conjugal (1798), peça em "prosa entremeada de canto", de Jean-Nicolas Bouilly, baseada nas memórias do autor sobre os acontecimentos da França durante o Terror, quando ele era promotor público do Tribunal Revolucionário de Tours.
rdf:langString
Фиде́лио (Op. 72; нем. Fidelio) — единственная опера немецкого композитора Людвига ван Бетховена. Опера в двух действиях. Либретто и Г. Ф. Трейчке по драме «Леонора, или Супружеская любовь» Жана-Николя Буйи. Произведение написано в традициях оперы спасения.
rdf:langString
Fidelio är den slutliga versionen i två akter av en opera med musik av Ludwig van Beethoven. Det är Beethovens enda opera. I ursprungsversionen, med titeln Leonore, hade operan tre akter. Libretton av , Georg Friedrich Treitschke och Stephan von Breuning bygger på ett franskt original, Léonore ou l'Amour conjugal, av Jean-Nicolas Bouilly.
rdf:langString
«Фіделіо» (нім. Fidelio) — опера на дві дії німецького композитора Людвіга ван Бетховена (Op. 72) , єдиний твір Бетховена у цьому жанрі. Автори лібрето і Георг Фрідріх Трайчке за драмою «Леонора, або Подружня любов» .
rdf:langString
《费德里奥》（Fidelio，也译为菲岱里奥），作品72，原名《里奧諾雷》（Leonore），是贝多芬唯一一部歌剧。歌剧的最终版本是两幕剧，但首演的时候是三幕。
rdf:langString
Originally prepared by Joseph Sonnleithner, from the French of Jean-Nicolas Bouilly. Later shortened by Stephan von Breuning and edited by Georg Friedrich Treitschke.
xsd:nonNegativeInteger
29377
