Fernando Afonso of Portugal
http://dbpedia.org/resource/Fernando_Afonso_of_Portugal an entity of type: Thing
O Φερδινάνδος-Αλφόνσος, πορτογαλ. Fernando Αfonso (1135 - 1207) από τον Πορτογαλικό Οίκο της Βουργουνδίας ήταν ιππότης των Ιωαννιτών (1202-1206).
rdf:langString
Alfonso de Portugal (1135 - Santarém, 1 de marzo de 1207). Noble portugués e hijo bastardo de Alfonso I Enríquez y de , sobrina de Fernando Pérez de Traba.
rdf:langString
Fernando Afonso of Portugal (1135 – 1 March 1207) was the twelfth Grand Master of the Knights Hospitaller, serving between 1202–1206. He was the oldest son of Afonso Henriques, the first king of the Kingdom of Portugal. Fernando would never inherit the crown as he was born out of wedlock. He formally succeeded the interim Grand Master Pierre de Mirmande installed after the death of Geoffroy de Donjon. He resigned in 1206 and was succeeded by Geoffroy le Rat.
rdf:langString
Alphonse de Portugal, né en 1135 à Coimbra et mort le 1er mars 1207 à Santarém, est le 12e supérieur de L'Hospital de l'ordre de Saint-Jean de Jérusalem de 1202 à 1206.
rdf:langString
Alfonso del Portogallo, Alfonso anche in spagnolo e in asturiano, Alfons in catalano, Afonso in galiziano e in portoghese, Alifonso in aragonese, Alfontso in basco e Adefonsus o Alfonsus in latino (Coimbra, 1135 – Santarém, 15 marzo 1207), è stato un Gran Maestro dell'Ordine di Malta dal 1203 al 1206.
rdf:langString
Fernando Afonso de Portugal, ou simplesmente Afonso (Coimbra, 1135 — Santarém ou Évora, 15 de março de 1207), foi um infante do Reino de Portugal e Grão-mestre da Ordem dos Hospitalários. Serviu ainda como Alferes-mor do seu pai.
rdf:langString
Афо́нсу де Португа́л или Афо́нсу Португа́льский (порт. Afonso de Portugal; 1135?, место рождения неизвестно — 1 марта 1207, Сантарен (Португалия)) — внебрачный сын первого португальского короля Афонсу Энрикеша, 11/12-й Великий магистр ордена госпитальеров (1202—1206, первый португалец на данном посту), военачальник.
rdf:langString
Alfons z Portugalii (ur. ok. 1135, zm. ok. 1206) – nieślubny syn króla Portugalii Alfonsa I Zdobywcy i nieznanej kobiety. 12. Wielki mistrz joannitów w latach 1203-1206.
rdf:langString
Alfons de Portugal (Coimbra, 1135-Santarém, 1207) fou Mestre de l'Hospital des de 1203 a 1206. Era fill natural del rei Alfons I de Portugal i Famula Gomez de Trava. Va participar en la Quarta Croada. Va entrar molt jove a formar part de l'Orde de l'Hospital, gràcies a la seva influència política de la seva família el 1203 va ser elegit com a Gran Mestre. Amb aquesta posició, va participar en la Quarta Croada contra la ciutat cristiana de Constantinoble. Però a causa del seu caràcter estricte i autoritari, aviat es va fer impopular entre molts dels cavallers de l'Orde, que els portava sovint la dissidència.
rdf:langString
Alfonse de Portugal (deutsch: Alfons von Portugal; portugiesisch: Afonso de Portugal, latein.: Alphonsus Lusitanus oder Aufonsus de Portugal) (* um 1135; † 1. März 1207) war von 1203 bis 1206 der zwölfte Großmeister des Johanniterordens. Er war ein illegitimer Sohn von König Alfons I. von Portugal und Flamula Gomez von Trava. Zum Zeitpunkt seiner Wahl war er noch kein Mitglied des Ordens.
rdf:langString
Alfons van Portugal (ca. 1135 - Santarem, 15 maart 1207) was van 1202 tot 1206 de twaalfde grootmeester van de Orde van Sint-Jan van Jeruzalem, hij volgde Geoffrey de Donjon op. Alfons was een buitenechtelijk kind van koning Alfonso I van Portugal met Flamula Gomez.
rdf:langString
Ферна́нду Афонсо́вич (порт. Fernando Afonso), або Афо́нсу (порт. Afonso, лат. Alphonsus; бл. 1135/1140 — 15 березня 1207) — португальський інфант, великий магістр Ордену госпітальєрів (1202—1206). Представник Португальського Бургундського дому. Народився в Коїмбрі, Португалія. Старший позашлюбний син португальського короля Афонсу І від коханки Шамои, доньки галісійського магната Гомеса де Помбейро. Вперше згадується в документах під 1159 роком як Фернанду. На час регентства свого брата Саншу I (1169—1185) був членом регентської ради королівства, займав посаду головного армігера (1169—1173). Через ускладнення хвороби батька покинув уряд. Після інтронізації Саншу І (1185) вступив до Ордену тамплієрів. Згодом перейшов до госпітальєрів (1194), у документах яких відомий під іменем Афонсу (Альфо
rdf:langString
rdf:langString
Alfons de Portugal (Hospitaler)
rdf:langString
Alfonse de Portugal
rdf:langString
Φερδινάνδος Αλφόνσος της Πορτογαλίας
rdf:langString
Alfonso de Portugal (1135-1207)
rdf:langString
Fernando Afonso of Portugal
rdf:langString
Alfonso del Portogallo (gran maestro)
rdf:langString
Alphonse de Portugal (grand maître)
rdf:langString
Alfons van Portugal (1135-1207)
rdf:langString
Alfons z Portugalii
rdf:langString
Afonso de Portugal, Grão-mestre do Hospital
rdf:langString
Афонсу Португальский (магистр)
rdf:langString
Фернанду Афонсович
xsd:integer
41519212
xsd:integer
1123814643
rdf:langString
ALL
rdf:langString
no
xsd:integer
1202
rdf:langString
Alfons de Portugal (Coimbra, 1135-Santarém, 1207) fou Mestre de l'Hospital des de 1203 a 1206. Era fill natural del rei Alfons I de Portugal i Famula Gomez de Trava. Va participar en la Quarta Croada. Va entrar molt jove a formar part de l'Orde de l'Hospital, gràcies a la seva influència política de la seva família el 1203 va ser elegit com a Gran Mestre. Amb aquesta posició, va participar en la Quarta Croada contra la ciutat cristiana de Constantinoble. Però a causa del seu caràcter estricte i autoritari, aviat es va fer impopular entre molts dels cavallers de l'Orde, que els portava sovint la dissidència. Va ser per aquesta causa, finalment, que el 1206 va decidir abdicar, va renunciar al seu càrrec i es va retirar a la vida privada a la cort portuguesa, on va morir el 1207. Alfons va ser enterrat a l'església dedicada a Sant Joan, la Igreja de São João de Alporão, propietat de l'Orde Hospitalari de Sant Joan.
rdf:langString
O Φερδινάνδος-Αλφόνσος, πορτογαλ. Fernando Αfonso (1135 - 1207) από τον Πορτογαλικό Οίκο της Βουργουνδίας ήταν ιππότης των Ιωαννιτών (1202-1206).
rdf:langString
Alfonso de Portugal (1135 - Santarém, 1 de marzo de 1207). Noble portugués e hijo bastardo de Alfonso I Enríquez y de , sobrina de Fernando Pérez de Traba.
rdf:langString
Fernando Afonso of Portugal (1135 – 1 March 1207) was the twelfth Grand Master of the Knights Hospitaller, serving between 1202–1206. He was the oldest son of Afonso Henriques, the first king of the Kingdom of Portugal. Fernando would never inherit the crown as he was born out of wedlock. He formally succeeded the interim Grand Master Pierre de Mirmande installed after the death of Geoffroy de Donjon. He resigned in 1206 and was succeeded by Geoffroy le Rat.
rdf:langString
Alfonse de Portugal (deutsch: Alfons von Portugal; portugiesisch: Afonso de Portugal, latein.: Alphonsus Lusitanus oder Aufonsus de Portugal) (* um 1135; † 1. März 1207) war von 1203 bis 1206 der zwölfte Großmeister des Johanniterordens. Er war ein illegitimer Sohn von König Alfons I. von Portugal und Flamula Gomez von Trava. Zum Zeitpunkt seiner Wahl war er noch kein Mitglied des Ordens. Er lehnte die Beteiligung am Vierten Kreuzzug gegen die christliche Stadt Konstantinopel ab. Aufgrund seines Führungsstils kam es im Orden zu internen Zwistigkeiten. Wegen dieser legte er schließlich sein Amt nieder und segelte nach Portugal zurück. Noch auf der Heimreise wurde er, vermutlich von seinen eigenen Verwandten, vergiftet und starb. Er wurde in der Kirche São João de Alporão in Marvila bei Santarem begraben.
rdf:langString
Alphonse de Portugal, né en 1135 à Coimbra et mort le 1er mars 1207 à Santarém, est le 12e supérieur de L'Hospital de l'ordre de Saint-Jean de Jérusalem de 1202 à 1206.
rdf:langString
Alfons van Portugal (ca. 1135 - Santarem, 15 maart 1207) was van 1202 tot 1206 de twaalfde grootmeester van de Orde van Sint-Jan van Jeruzalem, hij volgde Geoffrey de Donjon op. Alfons was een buitenechtelijk kind van koning Alfonso I van Portugal met Flamula Gomez. Hij weigerde deel te nemen aan de Vierde Kruistocht die gericht was op de christelijke stad Constantinopel. Door zijn stijl van leiding geven raakte de Orde verdeeld. Hierdoor moest hij uiteindelijk ontslag nemen, Alfons zeilde nog datzelfde jaar terug naar Portugal, waar hij het jaar daarop overleed. Hij werd opgevolgd door Geoffroy le Rat.
rdf:langString
Alfonso del Portogallo, Alfonso anche in spagnolo e in asturiano, Alfons in catalano, Afonso in galiziano e in portoghese, Alifonso in aragonese, Alfontso in basco e Adefonsus o Alfonsus in latino (Coimbra, 1135 – Santarém, 15 marzo 1207), è stato un Gran Maestro dell'Ordine di Malta dal 1203 al 1206.
rdf:langString
Fernando Afonso de Portugal, ou simplesmente Afonso (Coimbra, 1135 — Santarém ou Évora, 15 de março de 1207), foi um infante do Reino de Portugal e Grão-mestre da Ordem dos Hospitalários. Serviu ainda como Alferes-mor do seu pai.
rdf:langString
Афо́нсу де Португа́л или Афо́нсу Португа́льский (порт. Afonso de Portugal; 1135?, место рождения неизвестно — 1 марта 1207, Сантарен (Португалия)) — внебрачный сын первого португальского короля Афонсу Энрикеша, 11/12-й Великий магистр ордена госпитальеров (1202—1206, первый португалец на данном посту), военачальник.
rdf:langString
Alfons z Portugalii (ur. ok. 1135, zm. ok. 1206) – nieślubny syn króla Portugalii Alfonsa I Zdobywcy i nieznanej kobiety. 12. Wielki mistrz joannitów w latach 1203-1206.
rdf:langString
Ферна́нду Афонсо́вич (порт. Fernando Afonso), або Афо́нсу (порт. Afonso, лат. Alphonsus; бл. 1135/1140 — 15 березня 1207) — португальський інфант, великий магістр Ордену госпітальєрів (1202—1206). Представник Португальського Бургундського дому. Народився в Коїмбрі, Португалія. Старший позашлюбний син португальського короля Афонсу І від коханки Шамои, доньки галісійського магната Гомеса де Помбейро. Вперше згадується в документах під 1159 роком як Фернанду. На час регентства свого брата Саншу I (1169—1185) був членом регентської ради королівства, займав посаду головного армігера (1169—1173). Через ускладнення хвороби батька покинув уряд. Після інтронізації Саншу І (1185) вступив до Ордену тамплієрів. Згодом перейшов до госпітальєрів (1194), у документах яких відомий під іменем Афонсу (Альфонса). Очолював Орден на теренах Піренейського півострова (1198—1202). За підтримки Португалії та Фландрії став великим магістром. Намагався реформувати орденський статут. Ймовірно, брав участь у Четвертому хрестовому поході на Константинополь, проте прямих джерел, що це підтверджують, немає. Внаслідок непопулярності серед членів Ордену склав з себе обов'язки великого магістра. Згодом повернувся до Португалії. Мав складні стосунки з королівським двором, оскільки розглядався ним як небажаний претендент на трон. Помер в Еворі або Сантарені, можливо, від отруєння. Похований у , що належала госпітальєрам. На думку деяких істориків біографія Фернанду-Афонсу — це плутанина життєписів двох осіб: Ферна́нду Афонсо́вича (порт. Fernando Afonso), головного армігера королівства, сина Шамои, й Афонсу (порт. Afonso), великого магістра госпітальєрів, кровний зв'язок якого із королем Афонсу І сумнівний. Також — Альфо́нс, Альфо́нс Португа́льський (порт. Afonso de Portugal).
rdf:langString
dmy
xsd:nonNegativeInteger
8315
