Farm (revenue leasing)
http://dbpedia.org/resource/Farm_(revenue_leasing) an entity of type: TopicalConcept
L'affermage des impôts, est une forme d'impôt perçue par abonnement.
rdf:langString
包稅制Farming或Tax-farming，是财务管理的一種技術制度，在該體系內，可變收入流的管理權，就通常以法律合同約定形式轉予第三方，而（發包）收入流的持有者就會從承攬方那定期獲得定額租金。這個技術最常用於公共财政，即政府（出租人）會將徵收和保留全部稅金的權限出租或轉讓予私家金融商（包稅人the farmer），後者負責支付固定金額（有時稱為「租金」，但與現代普通術語的含義不同）進入国库。一些時候如同米格爾·德·塞萬提斯的案例一樣，包稅人會是政府雇員，有僱傭報酬，而所有被徵收的資金就歸由政府收入囊中。 原文這種意義上的包稅Farming除了隱喻意義上的意思，與农业並無關聯。
rdf:langString
Die Steuerpacht ist ein Verfahren zur Steuererhebung, bei dem ein Staat Steuern und Abgaben nicht selbst einzieht, sondern über Privatleute (Steuerpächter), an die die Steuereinnahmen gegen Vorkasse oder laufende Zahlungen verpachtet werden. Die Zahlungen der Steuerpächter können vom Staat festgesetzt sein oder das Recht zur Steuererhebung kann im Voraus ersteigert werden. Das System ist mit dem Übergang von Naturalsteuern zu in Geld zu entrichtenden Steuern verbunden. Zu Vor- und Nachteilen der Steuerpacht siehe Publicani.
rdf:langString
Farming or tax-farming is a technique of financial management in which the management of a variable revenue stream is assigned by legal contract to a third party and the holder of the revenue stream receives fixed periodic rents from the contractor. It is most commonly used in public finance, where governments (the lessors) lease or assign the right to collect and retain the whole of the tax revenue to a private financier (the farmer), who is charged with paying fixed sums (sometimes called "rents", but with a different meaning from the common modern term) into the treasury. Sometimes, as in the case of Miguel de Cervantes, the tax farmer was a government employee, paid a salary, and all money collected went to the government.
rdf:langString
О́ткуп — система сбора с населения налогов и других государственных доходов, при которой государство за определённую плату передаёт право их сбора частным лицам (откупщикам). В руках откупщиков часто накапливались огромные богатства, так как собранные ими налоги и сборы с населения в 2—3 раза превышали средства, вносимые в казну. Существовали следующие виды откупов:
* областные (в рамках города, района)
* специальные (откупы отдельных налогов, например пошлин, доходов от винной монополии)
rdf:langString
Відкуп податків — система збирання податків основана на делегуванні чи продажу права збирання податку юридичній чи фізичній особі. Існувала в різний час в багатьох країнах. Суть її полягала в тому, що право зібрати податок держава (правитель, феодал) за гроші продавав певній особі чи організації, які власне й збирали податок вже на свою користь. Люди що займалися відкупом податків називалися відкупниками. Різниця між заплаченими грошима та дійсно зібраними податками становила зиск відкупника. Нижча ланка відкупників були економи шляхти, панства, що ставили на господарстві свого маєтку та земель і над кріпаками чи селянами.
rdf:langString
rdf:langString
Steuerpacht
rdf:langString
Affermage des impôts
rdf:langString
Farm (revenue leasing)
rdf:langString
Откуп
rdf:langString
包稅
rdf:langString
Відкуп податків
xsd:integer
1527309
xsd:integer
1120474491
rdf:langString
Die Steuerpacht ist ein Verfahren zur Steuererhebung, bei dem ein Staat Steuern und Abgaben nicht selbst einzieht, sondern über Privatleute (Steuerpächter), an die die Steuereinnahmen gegen Vorkasse oder laufende Zahlungen verpachtet werden. Die Zahlungen der Steuerpächter können vom Staat festgesetzt sein oder das Recht zur Steuererhebung kann im Voraus ersteigert werden. Das System ist mit dem Übergang von Naturalsteuern zu in Geld zu entrichtenden Steuern verbunden. Zu Vor- und Nachteilen der Steuerpacht siehe Publicani. Seine Ursprünge liegen im antiken Griechenland. Auch im ptolemäischen Ägypten ist das System für das 3. Jahrhundert v. Chr. belegt. Von besonderem historischen Interesse ist die Steuerpacht bei den altrömischen publicani sowie im absolutistischen Frankreich durch sogenannte Generalpächter (Abonnement fiscal, Ferme générale). Auch im Osmanischen Reich war die Steuerpacht (iltizam, malikâne) bis zum Beginn des 19. Jahrhunderts üblich (Abschaffung während der Tanzimat-Ära). Als willkürlich empfundene Gewalttaten der Steuerpächter (mültezim, Ez.) bewirkten eine allgemeine Unzufriedenheit im Volk. Heute ist die Steuerpacht weltweit weitgehend durch staatlich organisierte Steuerverwaltungen abgelöst.
rdf:langString
Farming or tax-farming is a technique of financial management in which the management of a variable revenue stream is assigned by legal contract to a third party and the holder of the revenue stream receives fixed periodic rents from the contractor. It is most commonly used in public finance, where governments (the lessors) lease or assign the right to collect and retain the whole of the tax revenue to a private financier (the farmer), who is charged with paying fixed sums (sometimes called "rents", but with a different meaning from the common modern term) into the treasury. Sometimes, as in the case of Miguel de Cervantes, the tax farmer was a government employee, paid a salary, and all money collected went to the government. Farming in this sense has nothing to do with agriculture, other than in a metaphorical sense.
rdf:langString
L'affermage des impôts, est une forme d'impôt perçue par abonnement.
rdf:langString
О́ткуп — система сбора с населения налогов и других государственных доходов, при которой государство за определённую плату передаёт право их сбора частным лицам (откупщикам). В руках откупщиков часто накапливались огромные богатства, так как собранные ими налоги и сборы с населения в 2—3 раза превышали средства, вносимые в казну. Существовали следующие виды откупов:
* областные (в рамках города, района)
* специальные (откупы отдельных налогов, например пошлин, доходов от винной монополии) Впервые откупы получили распространение в Древнем Иране (VI в. до н. э.), в Древней Греции и Древнем Риме (II в. до н. э.). В средние века были распространены во Франции (с XIII в.), в Голландии, Испании, Англии. Откупы явились одним из важных источников первоначального накопления капитала. Широкое распространение имели откупы в Османской империи с конца XVI — начала XVII вв. (они были ликвидированы в 1925 г.), в Иране (с X—XII вв., существовали до 20-х — 30-х гг. XX века), в Индии (с XIII—XIV вв., сохранялись ещё в XIX веке). Откупы сохранились в своеобразных формах в Италии и в XX веке в виде взимания некоторых налогов частными банками, сберкассами. В США (в конце XIX — начале XX вв.) существовали формы откупов при взимании налоговых недоимок.
rdf:langString
包稅制Farming或Tax-farming，是财务管理的一種技術制度，在該體系內，可變收入流的管理權，就通常以法律合同約定形式轉予第三方，而（發包）收入流的持有者就會從承攬方那定期獲得定額租金。這個技術最常用於公共财政，即政府（出租人）會將徵收和保留全部稅金的權限出租或轉讓予私家金融商（包稅人the farmer），後者負責支付固定金額（有時稱為「租金」，但與現代普通術語的含義不同）進入国库。一些時候如同米格爾·德·塞萬提斯的案例一樣，包稅人會是政府雇員，有僱傭報酬，而所有被徵收的資金就歸由政府收入囊中。 原文這種意義上的包稅Farming除了隱喻意義上的意思，與农业並無關聯。
rdf:langString
Відкуп податків — система збирання податків основана на делегуванні чи продажу права збирання податку юридичній чи фізичній особі. Існувала в різний час в багатьох країнах. Суть її полягала в тому, що право зібрати податок держава (правитель, феодал) за гроші продавав певній особі чи організації, які власне й збирали податок вже на свою користь. Люди що займалися відкупом податків називалися відкупниками. Різниця між заплаченими грошима та дійсно зібраними податками становила зиск відкупника. Нижча ланка відкупників були економи шляхти, панства, що ставили на господарстві свого маєтку та земель і над кріпаками чи селянами. Причиною появи та існування подібної системи була слабкість державної влади, відсутність у неї власного апарату збору податків, нагальна потреба в грошах. Часом відкупна система продовжувала існувати в сильних державах з розвинутим чиновництвом традиційно, як спадок старих часів, або ж у наслідок хабарів. Так саме в РФ, Україні та інших країнах СНГ показово роль відкупників виконують олігархи та колекторскі організації в обслуговуванні банків та фірм. Рейдерство часто маскується під колекторську діяльність чи домовленість з судами, судовими виконавцями процвітає на хабарництві і відкупному механізмі збільшуючи корупційну складову у владі збільшуючи долю зиску відкупників через блокування контролю («кришування бізнесу») чи застосування пільг (лобіювання через закони). В цілому відкупна система була причиною безлічі зловживань з боку відкупників та й власне держави. Відкупники намагалися заплатити поменше, а зібрати побільше. При зборах часто порушувалися закони. Держава ж старалася заощадити на чиновниках та продати податки подорожче, закриваючи очі на явні порушення з боку відкупників. Зрозуміло, що відкупи супроводжувалися хабарництвом, шантажем та іншими зловживаннями. Рано чи пізно, але в зміцнілій державі визрівало розуміння про неприпустимість поступатися стороннім людям такою важливою прерогативою як збір податків, і відкуп податків відмінявся. Відкуп податків мав широке застосування в Османській імперії в XVI — початку XVII століття. Історія державної податкової системи Франції бере свій початок з 1314 року, від часу проведення станових зборів аристократів (Генеральні штати). Вперше декларується правило (закон) податків за законом, а не за рішенням короля. Особливо важким етапом для Франції виявилась відкупна система податків, що передбачала на договірній основі передачу справляння податків приватним особам, які в свою чергу вносили передоплату за обумовлену суму доходу до державної скарбниці в обмін на право збирати платежі з платників податків. Відкупники на той час законодавчо не були регламентовані, тому стали найбільшими казнокрадами та корупціонерами. За оцінками сучасників, у XVIII ст. до державної скарбниці надходила лише половина (!) фактично зібраних податків, решту прибирали до своїх рук відкупники. Вони викликали сильну ненависть. Під час Великої французької революції всіх відкупників було страчено, а відкупну систему скасовано.
xsd:nonNegativeInteger
16260