Ex opere operato
http://dbpedia.org/resource/Ex_opere_operato an entity of type: Person
Ex opere operato est une locution latine dont la traduction littérale est «... de par l’action opérée ». Utilisée initialement dans le domaine de la théologie sacramentelle chrétienne, elle souligne que l’efficacité spirituelle du sacrement découle de son action même, quels que soient les mérites ou la sainteté personnelle de celui (prêtre ou évêque) qui en est l’exécutant. La grâce divine particulière donnée par un sacrement, et en particulier la présence de l’Esprit-Saint, ne dépendent pas de l’attitude de ceux qui en sont les exécutants. Ainsi par le sacrement de confirmation — s’il est administré de la manière prescrite par l’Église — l’Esprit-Saint est accordé au confirmé quelles que soient l’attitude de l’évêque confirmant et celle du chrétien qui reçoit le sacrement.
rdf:langString
エクス・オペレ・オペラート（ラテン語: Ex opere operato）は、「なされたわざから」秘跡、サクラメントが有効になるとする教義。事効説とも呼ばれる。 この教義では聖職者・執行者の状態に関わらず、サクラメントに効力があるとされる。カトリック教会はトリエント公会議でこの教義の否定者を破門と定めた。 信仰と関係なく自動的に有効なサクラメントが魔術的であるとして、プロテスタントから批判されることがある。ただし、カトリック教会側は秘跡理解において「自動的」といった術語・概念を持たず、魔術的であるとの批判に対する反批判もある。 カトリック教会においては、秘跡を行うのは、典礼執行者ではなく、象徴行為を行うよう命じたキリスト自身である。また秘跡はキリストの力の行使であり、情けと慈しみの業である。このゆえに秘跡は執行者の状態に関わらず効力がもたらされるとされる。
rdf:langString
사효론(ex opere operato, from the work worked, 수행된 행위에 의해서)이란 로마카톨릭교회가 성례전의 집행에서 사용하는 용어이다. 사효론은 성사가 교회의 의향에 따라 거행되면 집전자의 개인적인 성덕(聖德)과 관계없이 은총이 성사를 통해서 틀림없이 전해진다는 가르침이다. 성례전시에 믿음이 없어도 교회의 정확한, 의식적 수행을 통해서 은혜가 받는 자에 주어진다고 한다. 받는자의 영적인 선함에 의존하지 않는다고 한다. 개신교는 사효론과 인효론을 거부한다.
rdf:langString
Ex opere operato, latina esprimo propra de la katolika doktrino de sakramentoj, ekeldirita en la dokumentoj de la Trenta Koncilio litere signifas "pro la fakto mem ke la afero estas farita". Ĝi rilatas al la certeco ke realigante la sakramentojn, la eventuala morta peka stato de la administranto ne povas senvalidigi la efikon de la sakramenta agado. Ekzemple, la sakramenta absolvo de pekoj disdonita de sacerdoto en morta peka stato konservas la tutan sian validecon, kondiĉe ke la administranto intencu fari kion faras la eklezio.
rdf:langString
Ex opere operato (lat. für „durch die vollzogene Handlung“) heißt: Etwas wirkt unabhängig von der Einstellung dessen, der es tut, und unabhängig von der Einstellung dessen, an dem und für den es getan wird. Die entgegengesetzte Meinung, dass die Wirksamkeit der Sakramente von der Einstellung des Spenders bzw. Empfängers abhängt, wird durch die lateinische Formel ex opere operantis ausgedrückt.
rdf:langString
Ex opere operato is a Latin phrase meaning "from the work performed" and, in reference to sacraments, signifies that they derive their efficacy, not from the minister or recipient (which would mean that they derive it ex opere operantis, meaning "from the agent's activity"), but from the sacrament considered independently of the merits of the minister or the recipient. According to the ex opere operato interpretation of the sacraments, any positive effect comes not from their worthiness or faith but from the sacrament as an instrument of God.
rdf:langString
Ex opere operato è un'espressione latina della dottrina cattolica dei sacramenti. Significa letteralmente "per il fatto stesso di aver fatto la cosa". Si riferisce al fatto che nei sacramenti il peccato del ministro non può inficiare il risultato dell'azione sacramentale. Per esempio, l'assoluzione sacramentale impartita da un presbitero in peccato mortale mantiene tutta la sua validità, purché il ministro abbia l'intenzione di fare quello che farebbe la Chiesa. Si contrappone a , che al contrario afferma la necessità della santità del ministro perché il sacramentale si dia.
rdf:langString
Ex opere operato (łac. „przez sam fakt spełnienia czynności”) – w teologii katolickiej formuła określająca nie tyle skuteczność działania sakramentów, co skuteczność ich udzielania przez Chrystusa zawsze, ilekroć zostanie dokonana czynność sakramentalna (obrzęd) przez uprawnionego szafarza sakramentu, bez względu na jego osobistą świętość (czy jej brak). Katechizm Kościoła Katolickiego 1584:
rdf:langString
Ex opere operato ((лат.) у силу вчиненої дії або самим фактом, що дія відбулася) — в католицькому богослов'ї формула для визначення чинності Таїнства, принцип, що окреслює бажану ефективність (чинність) таїнств. Протилежним є принцип ex opere operantis — у силу дії служителя. Цей термін, розроблений у період схоластики в XII столітті, незабаром увійшов до вжитку у богословські твори (св. Тома Аквінський, Олександр Гельский, Бонавентура, Дунс Скот та ін). У Катехизмі католицької церкви щодо принципу ex opere operato сказано так:
rdf:langString
rdf:langString
Ex opere operato
rdf:langString
Ex opere operato
rdf:langString
Ex opere operato
rdf:langString
Ex opere operato
rdf:langString
Ex opere operato
rdf:langString
エクス・オペレ・オペラート
rdf:langString
사효론
rdf:langString
Ex opere operato
rdf:langString
Ex opere operato
xsd:integer
1597772
xsd:integer
1118133291
rdf:langString
Ex opere operato, latina esprimo propra de la katolika doktrino de sakramentoj, ekeldirita en la dokumentoj de la Trenta Koncilio litere signifas "pro la fakto mem ke la afero estas farita". Ĝi rilatas al la certeco ke realigante la sakramentojn, la eventuala morta peka stato de la administranto ne povas senvalidigi la efikon de la sakramenta agado. Ekzemple, la sakramenta absolvo de pekoj disdonita de sacerdoto en morta peka stato konservas la tutan sian validecon, kondiĉe ke la administranto intencu fari kion faras la eklezio. Temas pri preciza teknika esprimo, tamen facile miskomprenebla, pro nescio aŭ ironio, kvazaŭ per ĝi oni permesu, aŭ eĉ instigu, la administraton ricevi sakramenton sendepende de sia interna anima dispozicio. Per tia esprimo la Katolika Eklezio intencas distanciĝi el la protestanta instruo (eble pli iama ol nuna) laŭ kiu la malinda administranto, ŝajne ne fakte, konfecias sakramenton. Pro tio, sekve, katolikoj obĵetas: administrato neniam scios ĉu mem ricevis sakramenton. La kontraŭo estas esprimata per ex opere operantis ("per la ago de tiu kiu agas" = anima dispozicio de la sakramente administrato).
rdf:langString
Ex opere operato is a Latin phrase meaning "from the work performed" and, in reference to sacraments, signifies that they derive their efficacy, not from the minister or recipient (which would mean that they derive it ex opere operantis, meaning "from the agent's activity"), but from the sacrament considered independently of the merits of the minister or the recipient. According to the ex opere operato interpretation of the sacraments, any positive effect comes not from their worthiness or faith but from the sacrament as an instrument of God. "Affirming the ex opere operato efficacy means being sure of God's sovereign and gratuitous intervention in the sacraments." For example, in confirmation the Holy Spirit is bestowed not through the attitude of the bishop and of the person being confirmed but freely by God through the instrumentality of the sacrament. In order to receive sacraments fruitfully, it is believed necessary for the recipient to have faith.
rdf:langString
Ex opere operato (lat. für „durch die vollzogene Handlung“) heißt: Etwas wirkt unabhängig von der Einstellung dessen, der es tut, und unabhängig von der Einstellung dessen, an dem und für den es getan wird. In der katholischen Dogmatik ist der Begriff die Bezeichnung für die objektive Wirkungsweise der Sakramente aufgrund ihres richtigen Vollzugs, unabhängig von der sittlichen Disposition des Spenders. Die Wirksamkeit eines Sakramentes tritt dann ein, wenn der Empfänger dem nicht entgegenwirkt. Diese Sichtweise der katholischen Kirche wird auch von den orthodoxen, orientalischen und anglikanischen Kirchen geteilt. Die entgegengesetzte Meinung, dass die Wirksamkeit der Sakramente von der Einstellung des Spenders bzw. Empfängers abhängt, wird durch die lateinische Formel ex opere operantis ausgedrückt.
rdf:langString
Ex opere operato est une locution latine dont la traduction littérale est «... de par l’action opérée ». Utilisée initialement dans le domaine de la théologie sacramentelle chrétienne, elle souligne que l’efficacité spirituelle du sacrement découle de son action même, quels que soient les mérites ou la sainteté personnelle de celui (prêtre ou évêque) qui en est l’exécutant. La grâce divine particulière donnée par un sacrement, et en particulier la présence de l’Esprit-Saint, ne dépendent pas de l’attitude de ceux qui en sont les exécutants. Ainsi par le sacrement de confirmation — s’il est administré de la manière prescrite par l’Église — l’Esprit-Saint est accordé au confirmé quelles que soient l’attitude de l’évêque confirmant et celle du chrétien qui reçoit le sacrement.
rdf:langString
エクス・オペレ・オペラート（ラテン語: Ex opere operato）は、「なされたわざから」秘跡、サクラメントが有効になるとする教義。事効説とも呼ばれる。 この教義では聖職者・執行者の状態に関わらず、サクラメントに効力があるとされる。カトリック教会はトリエント公会議でこの教義の否定者を破門と定めた。 信仰と関係なく自動的に有効なサクラメントが魔術的であるとして、プロテスタントから批判されることがある。ただし、カトリック教会側は秘跡理解において「自動的」といった術語・概念を持たず、魔術的であるとの批判に対する反批判もある。 カトリック教会においては、秘跡を行うのは、典礼執行者ではなく、象徴行為を行うよう命じたキリスト自身である。また秘跡はキリストの力の行使であり、情けと慈しみの業である。このゆえに秘跡は執行者の状態に関わらず効力がもたらされるとされる。
rdf:langString
사효론(ex opere operato, from the work worked, 수행된 행위에 의해서)이란 로마카톨릭교회가 성례전의 집행에서 사용하는 용어이다. 사효론은 성사가 교회의 의향에 따라 거행되면 집전자의 개인적인 성덕(聖德)과 관계없이 은총이 성사를 통해서 틀림없이 전해진다는 가르침이다. 성례전시에 믿음이 없어도 교회의 정확한, 의식적 수행을 통해서 은혜가 받는 자에 주어진다고 한다. 받는자의 영적인 선함에 의존하지 않는다고 한다. 개신교는 사효론과 인효론을 거부한다.
rdf:langString
Ex opere operato è un'espressione latina della dottrina cattolica dei sacramenti. Significa letteralmente "per il fatto stesso di aver fatto la cosa". Si riferisce al fatto che nei sacramenti il peccato del ministro non può inficiare il risultato dell'azione sacramentale. Per esempio, l'assoluzione sacramentale impartita da un presbitero in peccato mortale mantiene tutta la sua validità, purché il ministro abbia l'intenzione di fare quello che farebbe la Chiesa. L'uso dell'espressione si è sviluppato nella Chiesa cattolica nell'ambito della contrapposizione con la dottrina protestante: Lutero sosteneva infatti che un sacerdote in peccato mortale non poteva amministrare i sacramenti. Si contrappone a , che al contrario afferma la necessità della santità del ministro perché il sacramentale si dia.
rdf:langString
Ex opere operato (łac. „przez sam fakt spełnienia czynności”) – w teologii katolickiej formuła określająca nie tyle skuteczność działania sakramentów, co skuteczność ich udzielania przez Chrystusa zawsze, ilekroć zostanie dokonana czynność sakramentalna (obrzęd) przez uprawnionego szafarza sakramentu, bez względu na jego osobistą świętość (czy jej brak). Katechizm Kościoła Katolickiego 1584: Ponieważ przez pełniącego posługę święceń działa i zbawia sam Chrystus (por. KKK 1128), niegodność kapłana nie jest przeszkodą dla działania Chrystusa (Por. Sobór Trydencki: DS 1612; Sobór w Konstancji: DS 1154.). Mówi o tym z mocą św. Augustyn: „Kto zaś jest sługą pysznym, należy do diabła, jednak daru Chrystusa nie plami. (por. KKK 1550) Co przez niego spływa, jest czyste, co przez niego przechodzi, jest jasne, dostaje się na żyzną glebę... Duchowa moc sakramentu jest jakby światłością. Ci, którzy mają być oświeceni, przyjmują ją czystą, a jeśli nawet przechodzi przez nieczystych, nie ulega splamieniu” (Św. Augustyn, In evangelium Johannis tractatus, 5, 15). Natomiast aby sakrament dokonał zbawiennych skutków duchowych u przyjmującego go, konieczna jest jego duchowa dyspozycja - stan łaski uświęcającej. Im większa jest dyspozycja duchowa (żarliwość wiary, usposobienie) przyjmującego, tym owocniejsze jest przyjęcie sakramentu dla życia wiary. Tę zależność skuteczności sakramentu od przyjmującego go określa się terminem ex opere operantis (łac. „na podstawie tego, czego dokonał działający”), aby podkreślić zasadniczą różnicę pomiędzy rolą udzielającego a przyjmującego sakrament w stosunku do skuteczności sakramentu w udzieleniu łaski. W podejściu religioznawczym czyn dokonywany ex opere operato jest bliski niektórym czynom magicznym, których moc opiera się właśnie na dokonaniu pewnego rytuału przez konkretną osobę, a nie na intencji podmiotu lub przedmiotu, wierze, przychylności świata boskiego. Teologia katolicka podkreśla jednak różnicę między działaniem ex opere operato a działaniem magicznym, wskazując, iż działanie magiczne jest próbą podporządkowania sobie bóstwa i niejako zmuszania go do wywoływania skutków żądanych przez człowieka. Działanie ex opere operato jest natomiast obiektywną skutecznością sakramentu na skutek tego, że głównym działającym jest sam Jezus Chrystus. Stąd wymóg, aby szafarz miał intencję czynienia tego, co czyni Kościół, a przyjmujący sakrament miał odpowiednią dyspozycję do przyjęcia go, tzn. żeby nie sprzeciwiał się działaniu sakramentu lub nie przyjmował wobec niego postawy obojętnej.
rdf:langString
Ex opere operato ((лат.) у силу вчиненої дії або самим фактом, що дія відбулася) — в католицькому богослов'ї формула для визначення чинності Таїнства, принцип, що окреслює бажану ефективність (чинність) таїнств. Протилежним є принцип ex opere operantis — у силу дії служителя. Принцип ex opere operato означає, що таїнство є ефективним через сам факт його уділення, незалежно від уділювача таїнства та його отримувача. Розглядаючи того, хто приймає таїнство, католицькі богослови кажуть про його настрій, налаштованість, вказуючи, що ця налаштованість має важливе значення для плідності таїнства в житті віри. У релігієзнавчому підході, дія звершена ex opere operato є близькою до деяких актів магії, чия влада заснована тільки на звершенні певного ритуалу конкретною людиною, а не на намірі особи або об'єкта, вірі, доброзичливості божого світу. Католицька теологія підкреслює, однак, різницю між дією ex opere operato і магічною дією, вказавши, що магічна дія є спробою підпорядкувати собі божество і якось змусити його здійснювати бажані для людини дії. Дії ex opere operato мають, натомість, дійсну ефективність таїнства внаслідок того, що головною дійовою особою є сам Ісус Христос. Отже, є вимога, аби священик мав намір робити те, що робить Церква, і приймальник таїнства мав відповідний настрій, ласку, щоб прийняти його, себто, аби не перешкоджав дії таїнства чи не мав нейтрального ставлення до нього. Цей термін, розроблений у період схоластики в XII столітті, незабаром увійшов до вжитку у богословські твори (св. Тома Аквінський, Олександр Гельский, Бонавентура, Дунс Скот та ін). У Катехизмі католицької церкви щодо принципу ex opere operato сказано так: У православному богослов'ї також вважається, що дія дару благодаті (але не сама його наявність) залежить від стану того, хто приймає цей дар. Прикладом, впливу стану на засудження є причастя Юди Іскаріота «За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана» (Ів. 13:27). Реформатори, як-от Лютер, Меланхтон і Кальвін, відхилили формулу ex opere operato як механічну або магічну, і таку, що суперечить виправданню за вірою.
xsd:nonNegativeInteger
7733