European Union competition law
http://dbpedia.org/resource/European_Union_competition_law an entity of type: Thing
Evropské právo hospodářské soutěže je součástí práva Evropské unie zaměřené na odstraňování překážek obchodních vztahů v rámci společného trhu. Souvisí především s potíráním kartelových dohod, zneužívání dominantního postavení, nedovolených fúzí a státními podporami. Obecně je definována v hlavě sedmé Smlouvy o fungování Evropské unie a posléze v příslušných aktech sekundárního unijního práva a dalších pramenech. Politika volné hospodářské soutěže navazuje právě na koncepci společného trhu a rovněž úzce souvisí s politikou vnějších obchodních vztahů.
rdf:langString
Das Europäische Wettbewerbsrecht ist ein Teil des EU-Rechts und umfasst neben dem Lauterkeitsrecht das Kartellrecht sowie das Recht der staatlichen Beihilfen, gelegentlich auch das Vergaberecht und das Recht öffentlicher Unternehmen.
rdf:langString
Polityka konkurencji Unii Europejskiej polega na kontroli rynku w granicach Unii Europejskiej w celu ochrony konkurencji przed zakłóceniami. Ma wyeliminować zachowania antykonkurencyjne m.in. zapobiega powstawaniu karteli i monopoli. Europejskie prawo o konkurencji obecnie opiera się głównie na artykułach od 101 do 109 traktatu o funkcjonowaniu Unii Europejskiej.
rdf:langString
El Dret de la Competència europeu és un dels àmbits de competència de la Unió Europea. La llei de competència regula l'exercici de poder de mercat per les grans empreses, els governs i d'altres entitats econòmiques. A la UE, és important per garantir la realització del mercat interior, és a dir, la lliure circulació de la mà d'obra de persones, béns, serveis i capitals en una Europa sense fronteres. Les quatre àrees principals d'intervenció inclouen:
rdf:langString
European competition law is the competition law in use within the European Union. It promotes the maintenance of competition within the European Single Market by regulating anti-competitive conduct by companies to ensure that they do not create cartels and monopolies that would damage the interests of society. European competition law today derives mostly from articles 101 to 109 of the Treaty on the Functioning of the European Union (TFEU), as well as a series of Regulations and Directives. Four main policy areas include:
rdf:langString
El Derecho de la Competencia Europea es uno de los ámbitos de competencia de la Unión Europea . La ley de competencia regula el ejercicio de poder de mercado por las grandes empresas, los gobiernos y otras entidades económicas. A la UE, es importante para garantizar la realización del mercado interior, es decir, la libre circulación de la mano de obra de personas, bienes, servicios y capitales en una Europa sin fronteras. Las cuatro áreas principales de intervención incluyen:
rdf:langString
Hukum kompetisi Uni Eropa adalah hukum yang diberlakukan oleh institusi Uni Eropa untuk memastikan bahwa kompetisi akan berlangsung secara adil di Pasar Tunggal Eropa. Hukum ini melarang tindakan-tindakan anti-kompetisi oleh perusahaan-perusahaan agar mereka tidak mendirikan kartel atau monopoli yang akan merugikan masyarakat. Hukum kompetisi Eropa saat ini bermula dari hingga 109 (TFEU) dan sejumlah regulasi dan . Empat area kebijakan utama hukum kompetisi Uni Eropa adalah:
rdf:langString
Le droit européen de la concurrence est le droit de la concurrence applicable aux entreprises présentes sur le territoire de l’espace économique européen (l’Union européenne, l'Islande, le Liechtenstein et la Norvège). Le droit européen de la concurrence compte quatre branches : Le rapprochement entre le droit de la concurrence européen et américain fait l'objet de nombreuses études comparatives.
rdf:langString
유럽 연합 경쟁법은 유럽 연합 역내에 있어서의 경쟁법이다. 2009년 11월까지는 EC경쟁법이라고도 불렀다. 이 법체계는 유럽연합에 있어서 중요한 정책분야가 되어, 역내 시장의 성공을 확보하고, 이것은 다름 아닌, 국경선이라고 하는 장애가 없는 유럽에 있어서 노동자, 상품, 서비스, 자본을 자유롭게 유통하게 한다는 것을 뜻한다. 특히 중요하다고 하는 정책에 4가지의 분야가 있다. ① 카르텔 : 유럽 연합 및 유럽 경제 지역 내에 있어서 담합이나 과점에 대한 규제이다. ② 독점 : 기업의 시장에 있어서 우월적 지위의 남용을 방지하는 것이다. 유럽 연합의 기능에 관한 조약 제102조에 규정되어 있다. ③ 합병 : 유럽연합 및 유럽 경제 지역 내에 있어서 어느 일정한 매출액을 가진 기업이 관여하는 합병, 매수 및 합작 사업의 통제. 유럽연합의 기능에 관한 조약 제102조에는 유럽 위원회에 합병의 통제에 대하여 권한을 부여하고, 또한 유럽 연합 이사회 규칙 No 139/2004 EC에 의하여 규정되어 있다. ④정부보조 - 유럽연합 가맹국에 의한 기업에 대한 직접적 · 간접적인 기업보조에 대한 통제. 유럽연합의 기능에 관한 조약 제107조 이하, 또한 제112조에서 규정되어 있다.
rdf:langString
欧州連合競争法（おうしゅうれんごうきょうそうほう）は、欧州連合域内における競争法（大企業や国家などの経済主体による市場に対する圧力を規制する法体系）。アメリカ合衆国では反トラスト法、日本では私的独占の禁止及び公正取引の確保に関する法律（独占禁止法）がこれに相当する。2009年11月まではEC競争法とも呼ばれていた。この法体系は欧州連合において重要とされる政策分野とされ、域内市場の成功を確保し、これはすなわち国境線という障害のないヨーロッパにおいて労働者、商品、サービス、資本を自由に流れさせることを意味する。とくに重要とされる政策には以下の4つの分野がある。 とくに最後の点は欧州連合における競争法制の独特な特徴である。欧州連合は独立した加盟国で構成されているため、各加盟国内の企業を支援することが自由であることもあって、競争政策と欧州単一市場の創設は成功しないと見られていた。EU競争法を執行する権限を持つのは欧州委員会であり、運輸のような一部部門における政府補助はさまざまな部局が担当しているが、一般的に担当するのは競争総局である。2004年5月1日、EU競争法による取り締まりの機会を増やす目的で、反トラストに関する法制度の権限が各国の公正競争管轄庁や裁判所に分散化された。
rdf:langString
Restrictieve mededingingspraktijken is een overkoepelende term die wijst naar de anticoncurrentiële gedragingen van ondernemingen op een markt om het vrije spel van de mededinging te vervalsen. Ze zijn verboden om een eerlijke en doeltreffende mededinging tussen ondernemingen te garanderen, de consument te beschermen door op de markt een gevarieerde keuze aan kwaliteitsvolle producten en diensten tegen lage prijzen aan te bieden en tegelijkertijd innovatie te bevorderen.
rdf:langString
A Lei da Concorrência da União Europeia é uma das áreas de autoridade da União Europeia. A lei da concorrência regula o exercício do poder de mercado por parte das grandes empresas, governos ou outras entidades económicas. Na UE, é importante assegurar a conclusão do mercado interno, ou seja, o livre fluxo de trabalho de pessoas, bens, serviços e capitais numa Europa sem fronteiras. Os quatro principais domínios de intervenção incluem:
rdf:langString
Закон про конкуренцію Європейської спільноти — закон, що діє на території ЄС. Має певну схожість з законодавством про вільну конкуренцію, який діє на території США. Закон регулює 4 основних напрями:
* Картелі, синдикати та інші бізнес-об'єднання, що впливають на економіку ЄС (або, з 1994 року, Європейську економічну зону);
* Монополії, та механізм боротьби зі зловживаннями монополістів. Законодавство ЄС вважає монополістом учасника ринку, якому належить не менше 38 % ринку. В порівнянні, у США ця частка становить 60 %;
* Злиття, поглинання та спільні підприємства за участю держав, які контролюють певну кількість обороту в ЄС/ЄЕЗ.
* Державна допомога, контроль прямої та непрямої допомоги, наданої державою-членом ЄС компанії.
rdf:langString
Europeiska unionens konkurrensregler omfattar gemensamma regler för de konkurrensvillkor som är nödvändiga för den inre marknadens funktion. Konkurrensreglerna innefattar bland annat ett förbud mot konkurrensbegränsande samarbete och bestämmelser om missbruk av dominerande ställning på den inre marknaden samt begränsningar i möjligheten för medlemsstaterna att ge statsstöd till företag.
rdf:langString
Конкурентное право Европейского союза касается регулирования конкурентных рынков в Европейском союзе, особенно гарантий того, чтобы корпорации не создавали картели и монополии, которые повредили бы экономическим интересам сообщества. История данной отрасли права прослеживается до запретов на ограничение свободы торговли в англосаксонском праве; также она формировалась под влиянием опыта Соединенных Штатов (акт Шермана и закон Клейтона). Конкурентное право ЕС сегодня основано на статьях 101 - 109 Договора о функционировании Европейского Союза, а также ряде регламентов и директив. Четыре главных области политики включают:
rdf:langString
rdf:langString
European Union competition law
rdf:langString
Dret de la competència europeu
rdf:langString
Evropské právo hospodářské soutěže
rdf:langString
Wettbewerbsrecht (Europäische Union)
rdf:langString
Derecho de la competencia (UE)
rdf:langString
Hukum kompetisi Uni Eropa
rdf:langString
Droit de la concurrence (Union européenne)
rdf:langString
欧州連合競争法
rdf:langString
유럽 연합 경쟁법
rdf:langString
Restrictieve mededingingspraktijken (Europese Unie)
rdf:langString
Lei da concorrência da União Europeia
rdf:langString
Polityka konkurencji w Unii Europejskiej
rdf:langString
Конкурентное право Европейского союза
rdf:langString
Europeiska unionens konkurrensregler
rdf:langString
Закон про конкуренцію Європейської спільноти
xsd:integer
453124
xsd:integer
1089770626
rdf:langString
#c6dbf7
rdf:langString
"people of the same trade seldom meet together, even for merriment and diversion, but the conversation ends in a conspiracy against the public, or in some contrivance to raise prices. It is impossible indeed to prevent such meetings, by any law which either could be executed, or would be consistent with liberty and justice. But though the law cannot hinder people of the same trade from sometimes assembling together, it ought to do nothing to facilitate such assemblies; much less to render them necessary."
rdf:langString
right
rdf:langString
A Smith, Wealth of Nations Book I, ch 10
xsd:integer
22
rdf:langString
Evropské právo hospodářské soutěže je součástí práva Evropské unie zaměřené na odstraňování překážek obchodních vztahů v rámci společného trhu. Souvisí především s potíráním kartelových dohod, zneužívání dominantního postavení, nedovolených fúzí a státními podporami. Obecně je definována v hlavě sedmé Smlouvy o fungování Evropské unie a posléze v příslušných aktech sekundárního unijního práva a dalších pramenech. Politika volné hospodářské soutěže navazuje právě na koncepci společného trhu a rovněž úzce souvisí s politikou vnějších obchodních vztahů.
rdf:langString
El Dret de la Competència europeu és un dels àmbits de competència de la Unió Europea. La llei de competència regula l'exercici de poder de mercat per les grans empreses, els governs i d'altres entitats econòmiques. A la UE, és important per garantir la realització del mercat interior, és a dir, la lliure circulació de la mà d'obra de persones, béns, serveis i capitals en una Europa sense fronteres. Les quatre àrees principals d'intervenció inclouen:
* Els càrtels, el control o la col·lusió i d'altres pràctiques contràries a la competència que afecten la UE –o, des de 1994, l'Espai Econòmic Europeu–. Això està cobert per l'article 101 del Tractat del Funcionament de la Unió Europea (TFUE).
* Els monopolis, o prevenir l'abús de les empreses que tenen posicions dominants en el mercat. Això es regeix per l'article 102 del TFUE. En aquest article també dona lloc a l'autoritat de la Comissió d'acord amb la següent zona.
* Fusions, el control de propostes de fusions, adquisicions i empreses conjuntes que involucren empreses que tenen un determinat volum de negocis a la UE / EEE. Es regeix pel Reglament 139/2004 (Reglament de concentracions) de la CE.
* Ajuts estatals, el control directe i indirecte dels ajuts concedits pels Estats membres de la Unió Europea per a les empreses. Cobert per l'article 107 del TFUE. Aquest últim punt és una característica única del dret comunitari de competència de la UE. Ja que la Unió Europea està formada per estats membres independents, tant la política de competència i la creació del mercat únic europeu podria ser neutralitzat, ja que els Estats membres si són lliures de donar suport les empreses nacionals. L'autoritat d'aplicar el Dret comunitari de competència recau en la Comissió Europea i la seva Direcció General de Competència, malgrat els ajuts estatals en alguns sectors, com el transport, que són guiats per altres Direccions Generals. L'1 de maig de 2004, un règim descentralitzat per a la defensa de la competència va entrar en vigor, per tal d'augmentar l'aplicació del dret de competència europeu per les autoritats i els tribunals de competència nacionals.
rdf:langString
Das Europäische Wettbewerbsrecht ist ein Teil des EU-Rechts und umfasst neben dem Lauterkeitsrecht das Kartellrecht sowie das Recht der staatlichen Beihilfen, gelegentlich auch das Vergaberecht und das Recht öffentlicher Unternehmen.
rdf:langString
European competition law is the competition law in use within the European Union. It promotes the maintenance of competition within the European Single Market by regulating anti-competitive conduct by companies to ensure that they do not create cartels and monopolies that would damage the interests of society. European competition law today derives mostly from articles 101 to 109 of the Treaty on the Functioning of the European Union (TFEU), as well as a series of Regulations and Directives. Four main policy areas include:
* Cartels, or control of collusion and other anti-competitive practices, under article 101 TFEU.
* Market dominance, or preventing the abuse of firms' dominant market positions under article 102 TFEU.
* Mergers, control of proposed mergers, acquisitions and joint ventures involving companies that have a certain, defined amount of turnover in the EU, according to the European Union merger law.
* State aid, control of direct and indirect aid given by Member States of the European Union to companies under TFEU article 107. Primary authority for applying competition law within the European Union rests with European Commission and its Directorate General for Competition, although state aids in some sectors, such as agriculture, are handled by other Directorates General. The Directorates can mandate that improperly-given state aid be repaid, as was the case in 2012 with Malev Hungarian Airlines. Leading ECJ cases on competition law include Consten & Grundig v Commission and United Brands v Commission. See also List of European Court of Justice rulings#Competition for other cases.
rdf:langString
El Derecho de la Competencia Europea es uno de los ámbitos de competencia de la Unión Europea . La ley de competencia regula el ejercicio de poder de mercado por las grandes empresas, los gobiernos y otras entidades económicas. A la UE, es importante para garantizar la realización del mercado interior, es decir, la libre circulación de la mano de obra de personas, bienes, servicios y capitales en una Europa sin fronteras. Las cuatro áreas principales de intervención incluyen:
* Los cárteles, el control o la colusión y otras prácticas contrarias a la competencia que afectan la UE –o, desde 1994, el Espacio Económico Europeo–. Esto está cubierto por el artículo 101 del Tratado del Funcionamiento de la Unión Europea (TFUE).
* Los monopolios, o prevenir el abuso de las empresas que tienen posiciones dominantes en el mercado. Esto se rige por el artículo 102 del TFUE. En este artículo también da lugar a la autoridad de la Comisión de acuerdo con la siguiente zona.
* Fusiones, el control de propuestas de fusiones, adquisiciones y empresas conjuntas que involucran empresas que tienen un determinado volumen de negocios a la UE / EEE. Se rige por el Reglamento 139/2004 (Reglamento de concentraciones) de la CE.
* Ayudas estatales, el control directo e indirecto de las ayudas concedidas por los Estados miembros de la Unión Europea para las empresas. Cubierto por el artículo 107 del TFUE. Este último punto es una característica única del derecho comunitario de competencia de la UE. Puesto que la Unión Europea está formada por estados miembros independientes, tanto la política de competencia y la creación del mercado único europeo podría ser neutralizado, puesto que los Estados miembros si son libres de apoyar las empresas nacionales. La autoridad de aplicar el Derecho comunitario de competencia recae en la Comisión Europea y su Dirección general de Competencia, a pesar de las ayudas estatales en algunos sectores, como el transporte, que son guiados por otras Direcciones generales. El 1 de mayo de 2004, un régimen descentralizado para la defensa de la competencia entró en vigor, para aumentar la aplicación del derecho de competencia europeo por las autoridades y los tribunales de competencia nacionales.
rdf:langString
Le droit européen de la concurrence est le droit de la concurrence applicable aux entreprises présentes sur le territoire de l’espace économique européen (l’Union européenne, l'Islande, le Liechtenstein et la Norvège). Le droit de la concurrence de l’Union européenne est né du désir d'assurer que les efforts des gouvernements ne seraient pas déformés par les sociétés abusant de leur pouvoir sur le marché. Certaines dispositions présentes dans les traités sont faites afin d'assurer que la libre compétition prévale sur les cartels et les monopoles qui se partageraient le marché et fixeraient les prix. Le droit de la concurrence dans l’Union européenne partage certains points communs avec le droit antitrust des États-Unis bien qu'il y ait quelques différences, ainsi, par exemple, le droit américain est destiné à protéger les compétiteurs de l'influence des monopoles, tandis que le droit européen a pour but de protéger les consommateurs des comportements anti-compétitif. Le droit européen de la concurrence compte quatre branches :
* les cartels, ou le contrôle de collusions et des autres pratiques anti-compétitives qui affectent l'Union (ou, depuis 1994, l'espace économique européen). La disposition pertinente est l’article 101 du traité sur le fonctionnement de l'Union européenne (TFUE).
* l'abus de position dominante. Le droit de l’Union s'applique aux acteurs « dominants » sur le marché dont les parts de marché sont supérieures à 38 % (aux États-Unis, la part de marché nécessaire pour qu'il y ait une intervention est de plus de 60 %). La disposition pertinente est l’article 102 du traité sur le fonctionnement de l'Union européenne (TFUE).
* les fusions, le contrôle des projets de concentrations, les acquisitions et les coentreprises (joint venture) concernant les compagnies ayant un certain niveau de chiffre d'affaires prédéfinis dans l’UE/EEE. Contrairement aux autres branches, basées sur les traités, le contrôle des concentrations se base sur le .
* les aides d’État, qui contrôle les aides directes ou indirectes données par les États membres de l'Union européenne aux entreprises. La disposition pertinente est l’article 107 du traité sur le fonctionnement de l'Union européenne (TFUE). Ce dernier point est une caractéristique unique du régime du droit européen de la concurrence. L'UE se composant de différents États membres indépendants, la politique de la concurrence et la création du marché unique auraient pu devenir inefficace si les États membres avaient été libres de soutenir les entreprises comme ils le voulaient. La première autorité appliquant les droits européens de la concurrence reste la Commission européenne et la , bien que certaines aides d’État dans certains secteurs, tels que les transports, relèvent d'autres directorats-généraux. Le 1er mai 2004, un régime décentralisé concernant le régime antitrust est entré en vigueur afin d'augmenter la participation des autorités nationales de la concurrence et des cours nationales dans l’application droit européen de la concurrence. Le rapprochement entre le droit de la concurrence européen et américain fait l'objet de nombreuses études comparatives.
rdf:langString
Hukum kompetisi Uni Eropa adalah hukum yang diberlakukan oleh institusi Uni Eropa untuk memastikan bahwa kompetisi akan berlangsung secara adil di Pasar Tunggal Eropa. Hukum ini melarang tindakan-tindakan anti-kompetisi oleh perusahaan-perusahaan agar mereka tidak mendirikan kartel atau monopoli yang akan merugikan masyarakat. Hukum kompetisi Eropa saat ini bermula dari hingga 109 (TFEU) dan sejumlah regulasi dan . Empat area kebijakan utama hukum kompetisi Uni Eropa adalah:
* Kartel atau pengendalian kolusi dan lainnya oleh Pasal 101 TFEU
* Dominasi pasar atau pencegahan penyalahgunaan perusahaan oleh Pasal 102 TFEU
* Merger, pengendalian usulan merger, akuisisi dan usaha patungan oleh perusahaan yang memiliki perolehan tertentu yang ditetapkan oleh Uni Eropa sesuai dengan .
* Bantuan dari negara, pengendalian bantuan langsung dan tidak langsung yang diberikan oleh negara anggota Uni Eropa kepada perusahaan oleh Pasal 107 TFEU Pihak yang berwenang dalam menerapkan hukum kompetisi di Uni Eropa adalah Komisi Eropa dengan Direktorat Jenderal untuk Kompetisi-nya, walaupun subsidi di beberapa sektor (seperti agrikultur) ditangani oleh Direktorat Jenderal yang lain. Direktorat dapat mengeluarkan perintah kepada negara untuk mengembalikan subsidi yang diberikan dengan cara yang tidak benar, seperti pada kasus Malev Hungarian Airlines pada tahun 2012.
rdf:langString
欧州連合競争法（おうしゅうれんごうきょうそうほう）は、欧州連合域内における競争法（大企業や国家などの経済主体による市場に対する圧力を規制する法体系）。アメリカ合衆国では反トラスト法、日本では私的独占の禁止及び公正取引の確保に関する法律（独占禁止法）がこれに相当する。2009年11月まではEC競争法とも呼ばれていた。この法体系は欧州連合において重要とされる政策分野とされ、域内市場の成功を確保し、これはすなわち国境線という障害のないヨーロッパにおいて労働者、商品、サービス、資本を自由に流れさせることを意味する。とくに重要とされる政策には以下の4つの分野がある。
* カルテル - 欧州連合および欧州経済領域内における談合や寡占の規制。欧州連合の機能に関する条約第101条以下に規定。
* 独占 - 企業の市場における優越性の濫用阻止。欧州連合の機能に関する条約第102条に規定。
* 合併 - 欧州連合および欧州経済領域の域内において、ある一定の売上高を有する企業が関与する合併、買収、および合弁事業の統制。欧州連合の機能に関する条約第102条では欧州委員会に合併の統制について授権しており、また欧州連合理事会規則No 139/2004 ECにより規定されている。
* 政府補助 - 欧州連合加盟国による企業に対する直接・間接の助成制度に対する統制。欧州連合の機能に関する条約第107条以下、とくに第112条において規定。 とくに最後の点は欧州連合における競争法制の独特な特徴である。欧州連合は独立した加盟国で構成されているため、各加盟国内の企業を支援することが自由であることもあって、競争政策と欧州単一市場の創設は成功しないと見られていた。EU競争法を執行する権限を持つのは欧州委員会であり、運輸のような一部部門における政府補助はさまざまな部局が担当しているが、一般的に担当するのは競争総局である。2004年5月1日、EU競争法による取り締まりの機会を増やす目的で、反トラストに関する法制度の権限が各国の公正競争管轄庁や裁判所に分散化された。
rdf:langString
유럽 연합 경쟁법은 유럽 연합 역내에 있어서의 경쟁법이다. 2009년 11월까지는 EC경쟁법이라고도 불렀다. 이 법체계는 유럽연합에 있어서 중요한 정책분야가 되어, 역내 시장의 성공을 확보하고, 이것은 다름 아닌, 국경선이라고 하는 장애가 없는 유럽에 있어서 노동자, 상품, 서비스, 자본을 자유롭게 유통하게 한다는 것을 뜻한다. 특히 중요하다고 하는 정책에 4가지의 분야가 있다. ① 카르텔 : 유럽 연합 및 유럽 경제 지역 내에 있어서 담합이나 과점에 대한 규제이다. ② 독점 : 기업의 시장에 있어서 우월적 지위의 남용을 방지하는 것이다. 유럽 연합의 기능에 관한 조약 제102조에 규정되어 있다. ③ 합병 : 유럽연합 및 유럽 경제 지역 내에 있어서 어느 일정한 매출액을 가진 기업이 관여하는 합병, 매수 및 합작 사업의 통제. 유럽연합의 기능에 관한 조약 제102조에는 유럽 위원회에 합병의 통제에 대하여 권한을 부여하고, 또한 유럽 연합 이사회 규칙 No 139/2004 EC에 의하여 규정되어 있다. ④정부보조 - 유럽연합 가맹국에 의한 기업에 대한 직접적 · 간접적인 기업보조에 대한 통제. 유럽연합의 기능에 관한 조약 제107조 이하, 또한 제112조에서 규정되어 있다. 특히, ④는 유럽연합에 있어서 경쟁법제의 독특한 특징이다. 유럽연합은 독립된 가맹국으로 구성되어 있으므로, 각 가맹국 내의 기업을 지원하는 것이 자유라고도 할 수 있으나, 경쟁정책과 유럽 단일 시장의 창설은 성공하지 아니하였다고 보여져 왔다. EU경쟁법을 집행하는 권한을 가진 것은 유럽위원회이고, 운수와 같은 일부 부문에 있어서의 정부보조는 여러 가지 관련 당국이 담당하고 있으나, 일반적으로 담당하는 것은 경쟁총국이다. 2004년 5월 1일, EU경쟁법에 의한 단속의 기회를 증가할 목적으로, 반트러스트에 관한 법제도의 권한이 각국의 공정경쟁관할청과 법원에 분산화되었다.
rdf:langString
Polityka konkurencji Unii Europejskiej polega na kontroli rynku w granicach Unii Europejskiej w celu ochrony konkurencji przed zakłóceniami. Ma wyeliminować zachowania antykonkurencyjne m.in. zapobiega powstawaniu karteli i monopoli. Europejskie prawo o konkurencji obecnie opiera się głównie na artykułach od 101 do 109 traktatu o funkcjonowaniu Unii Europejskiej.
rdf:langString
Restrictieve mededingingspraktijken is een overkoepelende term die wijst naar de anticoncurrentiële gedragingen van ondernemingen op een markt om het vrije spel van de mededinging te vervalsen. Ze zijn verboden om een eerlijke en doeltreffende mededinging tussen ondernemingen te garanderen, de consument te beschermen door op de markt een gevarieerde keuze aan kwaliteitsvolle producten en diensten tegen lage prijzen aan te bieden en tegelijkertijd innovatie te bevorderen. Het recht van de Europese Unie verbiedt het sluiten van restrictieve overeenkomsten en misbruik van machtspositie op straffe van hoge boetes. Ook het nationaal recht kan dergelijk gedrag sanctioneren. In België gebeurt dit op basis van de artikelen IV.1, § 1, IV.2 en IV.2/1 van het Wetboek van economisch recht. Het mededingingsbeleid streeft naar een gezonde, open en doeltreffende mededinging. Die bevordert het concurrentievermogen van ondernemingen, biedt consumenten een rijke waaier aan diverse kwaliteitsvolle producten tegen concurrerende prijzen en bevordert innovatie. Om die reden bestrijden staten en de Europese Unie restrictieve mededingingspraktijken.
rdf:langString
Europeiska unionens konkurrensregler omfattar gemensamma regler för de konkurrensvillkor som är nödvändiga för den inre marknadens funktion. Konkurrensreglerna innefattar bland annat ett förbud mot konkurrensbegränsande samarbete och bestämmelser om missbruk av dominerande ställning på den inre marknaden samt begränsningar i möjligheten för medlemsstaterna att ge statsstöd till företag. Fastställandet av de konkurrensregler som är nödvändiga för den inre marknadens funktion utgör en exklusiv befogenhet för unionen och grundar sig på artiklarna 101–109 i fördraget om Europeiska unionens funktionssätt. Särskilda bestämmelser gäller för den gemensamma jordbrukspolitiken och den gemensamma fiskeripolitiken. Konkurrensreglerna omfattar alla Europeiska unionens medlemsstater som unionsrätt, samt Island, Liechtenstein och Norge genom EES-avtalet.
rdf:langString
A Lei da Concorrência da União Europeia é uma das áreas de autoridade da União Europeia. A lei da concorrência regula o exercício do poder de mercado por parte das grandes empresas, governos ou outras entidades económicas. Na UE, é importante assegurar a conclusão do mercado interno, ou seja, o livre fluxo de trabalho de pessoas, bens, serviços e capitais numa Europa sem fronteiras. Os quatro principais domínios de intervenção incluem:
* Cartéis, controlo ou de conluio e outras práticas anti-concorrenciais que tem um efeito sobre a UE (ou, desde 1994, o Espaço Económico Europeu). Esta é abrangida pelos artigos 81.º do (TCE).
* Monopólios, ou impedindo o abuso das empresas em terem posições dominantes no mercado. Esta é regida pelo artigo 82.º do Tratado CE. Este artigo também dá origem à autoridade da Comissão, sob a próxima área,
* Fusões, controle de propostas de fusões, aquisições e joint-ventures envolvendo empresas que têm um certo volume de negócios na UE/EEE. Este é regida pelo Regulamento CE 139/2004 (Regulamento das Concentrações).
* Auxílios estatais, o controlo directo e indirecto da ajuda concedida pelos Estados-Membros da União Europeia para as empresas. Abrangidos ao abrigo do artigo 87 CE (antigo artigo 92). Este último ponto é uma característica única do direito comunitário do regime da concorrência. Como a UE é composta por Estados-Membros independentes, tanto a política da concorrência e a criação do mercado único europeu poderia ser neutralizado, visto os Estados-Membros estarem livres para apoiar empresas nacionais. Quem tem competência para aplicar o direito comunitário da concorrência é a Direcção Geral da Concorrência, embora os auxílios estatais em alguns sectores, como os transportes, são manipulados por outras direcções-gerais. Em 1 de Maio de 2004, um regime descentralizado de defesa da concorrência entrou em vigor, que se destina a aumentar a aplicação do direito comunitário da concorrência pelas autoridades nacionais de concorrência e os tribunais nacionais.
rdf:langString
Конкурентное право Европейского союза касается регулирования конкурентных рынков в Европейском союзе, особенно гарантий того, чтобы корпорации не создавали картели и монополии, которые повредили бы экономическим интересам сообщества. История данной отрасли права прослеживается до запретов на ограничение свободы торговли в англосаксонском праве; также она формировалась под влиянием опыта Соединенных Штатов (акт Шермана и закон Клейтона). Конкурентное право ЕС сегодня основано на статьях 101 - 109 Договора о функционировании Европейского Союза, а также ряде регламентов и директив. Четыре главных области политики включают:
* Картель, тайный сговор или другая практика подрыва свободной конкуренции, в соответствии со статьей 101 Договор о функционировании Европейского Союза.
* Господство на рынке или предотвращение злоупотребления доминирующем положением на рынке фирм в соответствии со статьей 102 TFEU.
* Слияния, контроль предложений слияния, приобретений и компаний по созданию совместных предприятий, у которых есть определенная сумма оборота капитала в ЕС.
* Субсидии, контроль прямой и косвенной помощи, данные государствами-членами Европейского союза к компаниям в соответствии со статьей 107. Этот последний пункт является уникальной характеристикой конкурентного права ЕС. Так как ЕС состоит из независимых государств-членов, как политика в области конкуренции и создание европейского общего рынка может быть неэффективной, государства-члены стали бесплатно поддерживать национальные компании, как они считают нужным. В отчёте 2013 года перечислены некоторые из уловок, используемых участниками, чтобы обойти правила о государственной поддержке на закупки. Основная ответственность за применение конкурентного права ЕС лежит на Европейской комиссии и её Генеральном директорате по конкуренции, хотя государственная помощь в некоторых секторах, таких как транспорт, подотчётна другим Генеральным директоратам. Генеральные директораты могут требовать возврата неправильно предоставленной государственной помощи, как имело место в 2012 году с Малев Венгерские Авиалинии.
rdf:langString
Закон про конкуренцію Європейської спільноти — закон, що діє на території ЄС. Має певну схожість з законодавством про вільну конкуренцію, який діє на території США. Закон регулює 4 основних напрями:
* Картелі, синдикати та інші бізнес-об'єднання, що впливають на економіку ЄС (або, з 1994 року, Європейську економічну зону);
* Монополії, та механізм боротьби зі зловживаннями монополістів. Законодавство ЄС вважає монополістом учасника ринку, якому належить не менше 38 % ринку. В порівнянні, у США ця частка становить 60 %;
* Злиття, поглинання та спільні підприємства за участю держав, які контролюють певну кількість обороту в ЄС/ЄЕЗ.
* Державна допомога, контроль прямої та непрямої допомоги, наданої державою-членом ЄС компанії. Останній пункт є унікальним для європейського законодавства. Оскільки ЄС складається з незалежних держав, політика у сфері конкуренції та створення єдиного європейського ринку була неефективною, оскільки держави-члени мали можливість самостійно здійснювати фінансову допомогу підприємствам. Основним виконавчим органом влади, на які покладенні функції з виконання закону про конкуренцію Європейської спільноти є Європейська комісія та його структурний підрозділ — Генеральний директорат з конкуренції, хоча державна допомога в деяких секторах, таких як транспорт, регулюється іншими Генеральними директоратами.
xsd:nonNegativeInteger
89120
