European Union Association Agreement
http://dbpedia.org/resource/European_Union_Association_Agreement an entity of type: Agent
Un accord d'association (AA) est un accord entre l'Union européenne et un pays tiers créant un cadre de coopération entre eux. Les domaines couverts par ces accords concernent notamment le développement de liens politiques, commerciaux, sociaux, culturels et sécuritaires. La base légale de la conclusion de l'accord d'association se trouve à l'article 217 du traité sur le fonctionnement de l'Union européenne (anciens articles 310 et 238 TCE).
rdf:langString
A European Union Association Agreement or simply Association Agreement (AA) is a treaty between the European Union (EU), its Member States and a non-EU country that creates a framework for co-operation between them. Areas frequently covered by such agreements include the development of political, trade, social, cultural and security links. 1. The legal basis for [association agreements'] conclusion is Article 217 TFEU (former art. 310 and art. 238 TEC) — European External Action Service
rdf:langString
Un Acuerdo de Asociación con la Unión Europea (para abreviar, Acuerdo de Asociación o AA) es un tratado entre la Unión Europea (UE), sus Estados miembros y un país no perteneciente a la UE que crea un marco para la cooperación entre ellos. Las áreas frecuentemente cubiertas por dichos acuerdos incluyen el desarrollo de enlaces políticos, comerciales, sociales, culturales y de seguridad. La base legal para la celebración de los acuerdos de asociación es provista por el Art. 217 TFUE (antiguo Artículo 310 y Artículo 238 TCE).
rdf:langString
Соглашение об ассоциации с Европейским союзом — это соглашение между Европейским союзом (ЕС) и государством, не являющимся членом ЕС, которое создаёт рамки для сотрудничества между сторонами. Области сотрудничества обычно затрагивают развитие политических, торговых, социальных, культурных связей и укрепление безопасности. Правовая база для такого соглашения была создана статьей № 217 Договора о функционировании Европейского союза. Соглашение об ассоциации должно быть ратифицировано всеми государствами-членами ЕС.
rdf:langString
Układ stowarzyszeniowy – umowa międzynarodowa, którą Unia Europejska zawiera z krajami trzecimi, której celem jest ustanowienie ram wszechstronnego prowadzenia stosunków dwustronnych. W niektórych przypadkach umowa przygotowuje kraje do przyszłego członkostwa w Unii Europejskiej. Układy stowarzyszeniowe różnią się w zależności od kraju partnerskiego, mimo to muszą spełniać następujące kryteria: podstawą wniosku jest art. 217 traktatu o funkcjonowaniu Unii Europejskiej; kraj kandydujący musi mieć zamiar ustanowienia ścisłej współpracy gospodarczej i politycznej w stopniu wyższym od zwykłej współpracy; kraj kandydujący musi utworzyć organy do zarządzania kooperacją, właściwe do podejmowania decyzji, wiążące strony umowy; kraj kandydujący musi zaoferować klauzulę największego uprzywilejowania
rdf:langString
Europeiska unionens internationella avtal är en samling internationella avtal som slutits mellan Europeiska unionen (EU) eller dess föregångare, å ena sidan, och andra stater eller internationella organisationer, å andra sidan. Möjligheten att ingå internationella avtal utgör en del av unionens yttre åtgärder. Dessa internationella avtal utgör en del av europeiska unionsrättens sekundärrätt. De internationella avtalen har företräde framför sekundärrättens unilaterala rättsakter.
rdf:langString
Угода про асоціацію з Європейським Союзом — договір між Європейським Союзом (ЄС) та державою — не членом ЄС, що створює рамки для співпраці між ними. До областей співпраці зазвичай належать розвиток політичних, торговельних, соціальних, культурних зв'язків та зміцнення безпеки. Правову базу такої угоди було створено за статтею № 217 Договору про урядування Європейського Союзу. Угоду про асоціацію мають ратифікувати всі країни — члени ЄС.
rdf:langString
rdf:langString
Acuerdo de Asociación con la Unión Europea
rdf:langString
European Union Association Agreement
rdf:langString
Accord d'association
rdf:langString
Układ stowarzyszeniowy
rdf:langString
Соглашение об ассоциации с Европейским союзом
rdf:langString
Europeiska unionens internationella avtal
rdf:langString
Угода про асоціацію з Європейським Союзом
xsd:integer
982102
xsd:integer
1110008278
rdf:langString
A European Union Association Agreement or simply Association Agreement (AA) is a treaty between the European Union (EU), its Member States and a non-EU country that creates a framework for co-operation between them. Areas frequently covered by such agreements include the development of political, trade, social, cultural and security links. Association Agreements are broad framework agreements between the EU (or its predecessors) and its member states, and an external state which governs their bilateral relations. The provision for an association agreement was included in the Treaty of Rome, which established the European Economic Community, as a means to enable co-operation of the Community with the United Kingdom, which had retreated from the treaty negotiations at the Messina Conference of 1955. According to the European External Action Service, for an agreement to be classified as an AA, it must meet several criteria: 1. The legal basis for [association agreements'] conclusion is Article 217 TFEU (former art. 310 and art. 238 TEC) 2. Intention to establish close economic and political cooperation (more than simple cooperation);3. Creation of paritary bodies for the management of the cooperation, competent to take decisions that bind the contracting parties;4. Offering most favoured nation treatment;5. Providing for a privileged relationship between the EC and its partner;6. Since 1995 the clause on the respect of human rights and democratic principles is systematically included and constitutes an essential element of the agreement; 7. In a large number of cases, the association agreement replaces a cooperation agreement thereby intensifying the relations between the partners. — European External Action Service The EU typically concludes Association Agreements in exchange for commitments to political, economic, trade, or human rights reform in a country. In exchange, the country may be offered tariff-free access to some or all EU markets (industrial goods, agricultural products, etc.), and financial or technical assistance. Most recently signed AAs also include a Free Trade Agreement (FTA) between the EU and the third country. Association Agreements have to be accepted by the European Union and need to be ratified by all the EU member states and the state concerned.
rdf:langString
Un accord d'association (AA) est un accord entre l'Union européenne et un pays tiers créant un cadre de coopération entre eux. Les domaines couverts par ces accords concernent notamment le développement de liens politiques, commerciaux, sociaux, culturels et sécuritaires. La base légale de la conclusion de l'accord d'association se trouve à l'article 217 du traité sur le fonctionnement de l'Union européenne (anciens articles 310 et 238 TCE).
rdf:langString
Un Acuerdo de Asociación con la Unión Europea (para abreviar, Acuerdo de Asociación o AA) es un tratado entre la Unión Europea (UE), sus Estados miembros y un país no perteneciente a la UE que crea un marco para la cooperación entre ellos. Las áreas frecuentemente cubiertas por dichos acuerdos incluyen el desarrollo de enlaces políticos, comerciales, sociales, culturales y de seguridad. La base legal para la celebración de los acuerdos de asociación es provista por el Art. 217 TFUE (antiguo Artículo 310 y Artículo 238 TCE). Los Acuerdos de Asociación son amplios acuerdos marco entre la UE (o sus predecesores) y sus Estados miembros, y un estado externo que rige sus relaciones bilaterales. La disposición para un acuerdo de asociación se incluyó en el Tratado de Roma, que estableció la Comunidad Económica Europea, como un medio para permitir la cooperación de la Comunidad con el Reino Unido, que se había retirado de las negociaciones del tratado en la de 1955. Según el Servicio Europeo de Acción Exterior, para que un acuerdo sea clasificado como un AA, debe cumplir con varios criterios: 1. El fundamento jurídico de su celebración es el artículo 217 TFUE (antiguo artículo 310 y artículo 238 TCE) 2. Intención de establecer una estrecha cooperación económica y política (más que una simple cooperación);3. Creación de órganos paritarios para la gestión de la cooperación, competentes para tomar decisiones que vinculan a las partes firmantes;4. Ofreciendo el tratamiento de Nación Más Favorecida;5. Proporcionar una relación privilegiada entre la CE y su socio;6. Desde 1995, la cláusula sobre el respeto de los derechos humanos y los principios democráticos se incluye sistemáticamente y constituye un elemento esencial del acuerdo; 7. En una gran cantidad de casos, el acuerdo de asociación reemplaza un acuerdo de cooperación, intensificando así las relaciones entre los socios. Servicio Europeo de Acción Exterior La UE normalmente concluye acuerdos de asociación a cambio de compromisos con la reforma política, económica, comercial o de derechos humanos en un país. A cambio, se le puede ofrecer al país acceso libre de aranceles a algunos o todos los mercados de la UE (bienes industriales, productos agrícolas, etc.) y asistencia financiera o técnica. Los AA firmados más recientemente también incluyen un Tratado de Libre Comercio (TLC) entre la UE y países terceros. Los acuerdos de asociación deben ser aceptados por la Unión Europea y deben ser ratificados por todos los estados miembros de la UE y el estado en cuestión.
rdf:langString
Układ stowarzyszeniowy – umowa międzynarodowa, którą Unia Europejska zawiera z krajami trzecimi, której celem jest ustanowienie ram wszechstronnego prowadzenia stosunków dwustronnych. W niektórych przypadkach umowa przygotowuje kraje do przyszłego członkostwa w Unii Europejskiej. Układy stowarzyszeniowe różnią się w zależności od kraju partnerskiego, mimo to muszą spełniać następujące kryteria: podstawą wniosku jest art. 217 traktatu o funkcjonowaniu Unii Europejskiej; kraj kandydujący musi mieć zamiar ustanowienia ścisłej współpracy gospodarczej i politycznej w stopniu wyższym od zwykłej współpracy; kraj kandydujący musi utworzyć organy do zarządzania kooperacją, właściwe do podejmowania decyzji, wiążące strony umowy; kraj kandydujący musi zaoferować klauzulę największego uprzywilejowania; kraj kandydujący musi zapewnić uprzywilejowane relacje z Unią Europejską; kraj kandydujący musi zaoferować klauzulę o poszanowaniu praw człowieka i zasad demokratycznych. W wielu przypadkach umowa o stowarzyszeniu zastępuje umowę o współpracy.
rdf:langString
Угода про асоціацію з Європейським Союзом — договір між Європейським Союзом (ЄС) та державою — не членом ЄС, що створює рамки для співпраці між ними. До областей співпраці зазвичай належать розвиток політичних, торговельних, соціальних, культурних зв'язків та зміцнення безпеки. Правову базу такої угоди було створено за статтею № 217 Договору про урядування Європейського Союзу. Надання угоди про асоціацію було включено до Римського договору в ЄЕС як засіб забезпечення майбутньої співпраці з Великою Британією. Першими країнами, що підписали угоду про асоціацію з Європейською Спільнотою були Греція та Туреччина 1960 року. Зазвичай ЄС укладає угоду про асоціацію в обмін на зобов'язання політичних, економічних, торговельних або судових реформ у країні. Натомість країна-підписант може отримати безподатковий доступ до деяких, або й усіх ринків ЄС, сільськогосподарської продукції тощо, а також фінансову чи технічну допомогу. Угода про асоціацію може містити в собі договір про вільну торгівлю (FTA) між ЄС та третьою країною. Угоду про асоціацію мають ратифікувати всі країни — члени ЄС. У новітній історії такі угоди було укладено в рамках двох політик ЄС: Процесу стабілізації та асоціації (SAA) та Європейської політики сусідства (ENP). Країни Балканського півострова беруть участь у першій. Друга ж поширюється на середземноморські країни та країни Східної Європи (включно з Південним Кавказом), за винятком Росії, що наполягає на створенні чотирьох спільних просторів. Зазвичай глибина співпраці з країнами, що підписали угоду про асоціацію, є меншою, ніж із повноправними членами ЄС. Загалом європейська політика сусідства охоплює співпрацею такі країни як Азербайджан, Алжир, Вірменія, Білорусь, Грузія, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Марокко, Молдова, Палестинська Автономія, Росія, Сирія, Туніс та Україна.
rdf:langString
Europeiska unionens internationella avtal är en samling internationella avtal som slutits mellan Europeiska unionen (EU) eller dess föregångare, å ena sidan, och andra stater eller internationella organisationer, å andra sidan. Möjligheten att ingå internationella avtal utgör en del av unionens yttre åtgärder. Dessa internationella avtal utgör en del av europeiska unionsrättens sekundärrätt. De internationella avtalen har företräde framför sekundärrättens unilaterala rättsakter. De internationella avtalen gör det möjligt för unionen att utveckla sina politiska, ekonomiska och sociala förbindelser med omvärlden. Inom områden där unionen har delad befogenhet med medlemsstaterna, har den ingått internationella avtal gemensamt med medlemsstaterna. Unionens internationella avtal kan delas upp i tre olika kategorier: associeringsavtal, samarbetsavtal och handelsavtal. Associeringsavtalen är de mest långtgående avtalen och innefattar nära ekonomiskt samarbete. Även samarbetsavtalen syftar till fördjupat ekonomiskt samarbete. Handelsavtal sluts med tredjeland, grupper av tredjeländer eller internationella handelsorganisationer.
rdf:langString
Соглашение об ассоциации с Европейским союзом — это соглашение между Европейским союзом (ЕС) и государством, не являющимся членом ЕС, которое создаёт рамки для сотрудничества между сторонами. Области сотрудничества обычно затрагивают развитие политических, торговых, социальных, культурных связей и укрепление безопасности. Правовая база для такого соглашения была создана статьей № 217 Договора о функционировании Европейского союза. Предоставление соглашения об ассоциации было включено в Римский договор в ЕЭС в качестве средства обеспечения будущего сотрудничества Сообщества с Великобританией. Первыми государствами, заключившими соглашения об ассоциации с Европейским сообществом, были Греция и Турция в 1960 году. ЕС обычно заключает соглашения об ассоциации в обмен на обязательство проведения политических, экономических, торговых или судебных реформ. В обмен на это ассоциированное государство может получить беспошлинный доступ к некоторым или всем рынкам ЕС, рынку сельскохозяйственных продуктов и т.д., а также финансовую или техническую помощь. Соглашение об ассоциации может включать в себя соглашение о свободной торговле между ЕС и третьей страной. Соглашение об ассоциации должно быть ратифицировано всеми государствами-членами ЕС. В новейшей истории такие соглашения были подписаны в рамках двух политик ЕС: Процесса стабилизации и ассоциации и Европейской политики соседства. Государства Балканского полуострова участвуют в первой. Вторая политика распространяется на средиземноморские государства и государства Восточной Европы, соседствующие с ЕС (в том числе Южного Кавказа), за исключением России, которая настаивает на создании четырёх общих пространств. Обычно глубина сотрудничества с государствами, подписавшими соглашение об ассоциации, меньше, чем с полноправными членами ЕС.
xsd:nonNegativeInteger
51904
