Eurasian Land Bridge

http://dbpedia.org/resource/Eurasian_Land_Bridge an entity of type: Thing

Новий «шовковий шлях» (Євразійський сухопутний міст) — транспортний маршрут для переміщення залізничних вантажів і пасажирів суходолом від промислових центрів Китаю до Європи. 13 грудня 2015 перший потяг за маршрутом Нового шовкового шляху прибув з Китаю до Грузії. 31 січня 2016 перший демонстраційний поїзд по маршруту нового Шовкового шляху, що був відправлений із Чорноморська 15 січня, прибув у пункт призначення на станцію Достик Казахської дороги, що на кордоні з Китайською Народною Республікою. rdf:langString

La Nova Ruta de la Seda rus: Новый шёлковый путь, Noviy shyolkoviy put), o Pont Terrestre Euroasiàtic, és la ruta de transport ferroviari per al moviment de tren de mercaderies i tren de passatgers per terra entre els ports del Pacífic, en el Llunyà Orient rus i xinès i els ports marítims d'Europa. rdf:langString

The Eurasian Land Bridge (Russian: Евразийский сухопутный мост, romanized: Yevraziyskiy sukhoputniy most), sometimes called the New Silk Road (Новый шёлковый путь, Noviy shyolkoviy put'), is the rail transport route for moving freight and passengers overland between Pacific seaports in the Russian Far East and China and seaports in Europe. The route, a transcontinental railroad and rail land bridge, currently comprises the Trans-Siberian Railway, which runs through Russia and is sometimes called the Northern East-West Corridor, and the New Eurasian Land Bridge or Second Eurasian Continental Bridge, running through China and Kazakhstan. As of November 2007, about one percent of the $600 billion in goods shipped from Asia to Europe each year were delivered by inland transport routes. rdf:langString

La Nueva Ruta de la Seda (en ruso, Новый шёлковый путь, Novy shiólkovy put) o Puente Terrestre Euroasiático (en ruso, Евразийский сухопутный мост, Yevraziyskiy sukhoputniy most) es la ruta de transporte ferroviario para el movimiento de tren de mercancías y tren de pasajeros por tierra entre los puertos del Pacífico, en el Lejano Oriente ruso y chino y los puertos marítimos en Europa. rdf:langString

ユーラシア・ランドブリッジ（英語: Eurasian Land Bridge）は、新シルクロード（英語: New Silk Road）とも呼ばれ、貨物と旅客を鉄道の乗り継ぎでロシア極東と中国の太平洋岸の港からヨーロッパの港へ運ぶ。大陸横断鉄道と陸路橋であるこのルートは、現在はロシアを通り、時には北東西回廊と呼ばれることもあるシベリア横断鉄道と、中国からカザフスタンを通る新ユーラシア・ランドブリッジ（New Eurasian Land Bridge）または第2ユーラシア・ランドブリッジで構成されている。 2007年11月の時点で、毎年アジアからヨーロッパに出荷される6,000億ドルの商品の約1％が内陸輸送ルートによって配送されていて、2016年でもその様子は変らなかった。 1916年に完成したシベリア横断鉄道は、モスクワとウラジオストクなどのロシア太平洋岸の港を結ぶ。1960年代から1990年代の初めまで、この鉄道はアジアとヨーロッパの間の主要なランドブリッジとして機能したが、いくつかの要因により大陸横断貨物の鉄道の使用が減少した。1つの要因は、旧ソビエト連邦の鉄道がヨーロッパの他のほとんどの地域や中国よりも広い軌間を使用していることである。しかし、最近シベリア横断には第2のルートを完成して、地盤を取り戻した。 rdf:langString

Новый шёлковый путь (НШП, также Евразийский сухопутный мост) — концепция новой панъевразийской (в перспективе — межконтинентальной) транспортной системы, продвигаемой Китаем, в сотрудничестве с Казахстаном, Киргизией и другими странами, для перемещения грузов и пассажиров по суше из Китая в страны Европы. Для развития инфраструктурных проектов в странах вдоль Нового шёлкового пути и Морского Шёлкового пути и с целью содействия сбыту китайской продукции в декабре 2014 года был создан инвестиционный Фонд Шёлкового пути. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Nova Ruta de la Seda

rdf:langString Nueva Ruta de la Seda

rdf:langString Eurasian Land Bridge

rdf:langString ユーラシア・ランドブリッジ

rdf:langString Новый шёлковый путь

rdf:langString Новий шовковий шлях

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 774020

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1121881804

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString La Nova Ruta de la Seda rus: Новый шёлковый путь, Noviy shyolkoviy put), o Pont Terrestre Euroasiàtic, és la ruta de transport ferroviari per al moviment de tren de mercaderies i tren de passatgers per terra entre els ports del Pacífic, en el Llunyà Orient rus i xinès i els ports marítims d'Europa. La ruta, un ferrocarril transcontinental i pont terrestre, actualment comprèn el ferrocarril Transsiberià, que s'estén a través de Rússia, i el nou pont de terra d'Euràsia o segon pont continental d'Euràsia, que discorre a través de la Xina i Kazakhstan, també es van a construir carreteres entre les ciutats de la ruta. A partir de novembre de 2007, aproximadament el 1% dels 600 milions de dòlars en béns enviats des Àsia a Europa cada any es van lliurar per vies de transport terrestre. Acabat el 1916, el tren Transsiberià connecta Moscou amb el llunyà port de Vladivostok a l'oceà Pacífic, el més llarg del món a l'Extrem Orient i important port del Pacífic. Des de la dècada de 1960 fins a principis de 1990 el ferrocarril va servir com el principal pont terrestre entre Àsia i Europa, fins que diversos factors van fer que l'ús de la via fèrria transcontinental per al transport de càrrega disminuís. Un factor important és que els ferrocarrils de la Unió Soviètica utilitzen un ample de via més gran que la major part de la resta d'Europa i la Xina,, i el transport en vaixells de càrrega pel canal de Suez a Egipte, construït per Anglaterra. El sistema ferroviari de la Xina s'uneix al Transsiberià al nord-est de la Xina i Mongòlia. El 1990 la Xina va afegir un enllaç entre el seu sistema ferroviari i el Transsiberià a través del Kazakhstan. Xina denomina al seu enllaç ferroviari ininterromput entre la ciutat portuària de Lianyungang i Kazakhstan com el «Pont terrestre de Nova Euràsia» o «Segon pont continental Euroasiàtic». A més del Kazakhstan, els ferrocarrils connecten amb altres països de l'Àsia Central i Orient Mitjà, incloent a l'Iran. Amb la finalització a l'octubre de 2013 de la línia ferroviària a través del Bòsfor en el marc del projecte Marmaray el pont de terra de Nova Euràsia connecta ara teòricament a Europa a través de l'Àsia Central i del Sud. La proposta d'ampliació del Pont Terrestre Euroasiàtic inclou la construcció d'un ferrocarril a través del Kazakhstan amb el mateix ample de via que els ferrocarrils xinesos, enllaços ferroviaris a l' Índia, Birmània, Tailàndia, Malàisia i altres països del sud-est asiàtic, la construcció de un túnel ferroviari i un pont de carretera a través del estret de Bering per connectar el Transsiberià al sistema ferroviari de l'Amèrica del Nord, i la construcció d'un túnel ferroviari entre Corea del Sud i Japó. Les Nacions Unides ha proposat una major expansió del Pont Terrestre Eurasiàtica, incloent-hi el projecte del ferrocarril Transasiàtic.

rdf:langString The Eurasian Land Bridge (Russian: Евразийский сухопутный мост, romanized: Yevraziyskiy sukhoputniy most), sometimes called the New Silk Road (Новый шёлковый путь, Noviy shyolkoviy put'), is the rail transport route for moving freight and passengers overland between Pacific seaports in the Russian Far East and China and seaports in Europe. The route, a transcontinental railroad and rail land bridge, currently comprises the Trans-Siberian Railway, which runs through Russia and is sometimes called the Northern East-West Corridor, and the New Eurasian Land Bridge or Second Eurasian Continental Bridge, running through China and Kazakhstan. As of November 2007, about one percent of the $600 billion in goods shipped from Asia to Europe each year were delivered by inland transport routes. Completed in 1916, the Trans-Siberian connects Moscow with Russian Pacific seaports such as Vladivostok. From the 1960s until the early 1990s the railway served as the primary land bridge between Asia and Europe, until several factors caused the use of the railway for transcontinental freight to dwindle. One factor is that the railways of the former Soviet Union use a wider rail gauge than most of the rest of Europe as well as China. Recently, however, the Trans-Siberian has regained ground as a viable land route between the two continents. China's rail system had long linked to the Trans-Siberian via northeastern China and Mongolia. In 1990, China added a link between its rail system and the Trans-Siberian via Kazakhstan. China calls its uninterrupted rail link between the port city of Lianyungang and Kazakhstan the New Eurasian Land Bridge or Second Eurasian Continental Bridge. In addition to Kazakhstan, the railways connect with other countries in Central Asia and the Middle East, including Iran. With the October 2013 completion of the rail link across the Bosphorus under the Marmaray project the New Eurasian Land Bridge now theoretically connects to Europe via Central and South Asia. Proposed expansion of the Eurasian Land Bridge includes construction of a railway across Kazakhstan that is the same gauge as Chinese railways (standard gauge, as opposed to 1,520 mm gauge in the former Soviet Union), rail links to India, Burma, Thailand, Malaysia and elsewhere in Southeast Asia, construction of a rail tunnel and highway bridge across the Bering Strait to connect the Trans-Siberian to the North American rail system, and construction of a rail tunnel between South Korea and Japan. The United Nations has proposed further expansion of the Eurasian Land Bridge, including the Trans-Asian Railway project.

rdf:langString La Nueva Ruta de la Seda (en ruso, Новый шёлковый путь, Novy shiólkovy put) o Puente Terrestre Euroasiático (en ruso, Евразийский сухопутный мост, Yevraziyskiy sukhoputniy most) es la ruta de transporte ferroviario para el movimiento de tren de mercancías y tren de pasajeros por tierra entre los puertos del Pacífico, en el Lejano Oriente ruso y chino y los puertos marítimos en Europa. La ruta, un ferrocarril transcontinental y puente terrestre, actualmente comprende el ferrocarril Transiberiano, que se extiende a través de Rusia, y el nuevo puente de tierra de Eurasia o segundo puente continental de Eurasia, que discurre a través de China y Kazajistán, también se van a construir carreteras entre las ciudades de la ruta. A partir de noviembre de 2007, aproximadamente el 1% de los 600 millones de dólares en bienes enviados desde Asia a Europa cada año se entregaron por vías de transporte terrestre. Terminado en 1916, el tren Transiberiano conecta Moscú con el lejano puerto de Vladivostok en el océano Pacífico, el más largo del mundo en el Lejano Oriente e importante puerto del Pacífico. Desde la década de 1960 hasta principios de 1990, el ferrocarril sirvió como el principal puente terrestre entre Asia y Europa, hasta que varios factores hicieron que el uso de la vía férrea transcontinental para el transporte de carga disminuyese. Un factor es que los ferrocarriles de la Unión Soviética utilizan un ancho de vía más ancho en los rieles que la mayor parte del resto de Europa y China, y el transporte en barcos de carga por el canal de Suez en Egipto, construido por Francia. El sistema ferroviario de China se une al Transiberiano en el noreste de China y Mongolia. En 1990, China añadió un enlace entre su sistema ferroviario y el Transiberiano a través de Kazajistán. China denomina a su enlace ferroviario ininterrumpido entre la ciudad portuaria de Lianyungang y Kazajistán como el «Puente terrestre de Nueva Eurasia» o «Segundo puente continental Euroasiático». Además de Kazajistán, los ferrocarriles conectan con otros países de Asia Central y Oriente Medio, incluyendo a Irán. Con la finalización en octubre de 2013 de la línea ferroviaria a través del Bósforo en el marco del proyecto Marmaray el puente de tierra de Nueva Eurasia conecta ahora teóricamente a Europa a través de Asia Central y del Sur. La propuesta de ampliación del Puente Terrestre Euroasiático incluye la construcción de un ferrocarril a través de Kazajistán con el mismo ancho de vía que los ferrocarriles chinos, enlaces ferroviarios a la India, Birmania, Tailandia, Malasia y otros países del sudeste asiático, la construcción de un túnel ferroviario y un puente de carretera a través del estrecho de Bering para conectar el Transiberiano al sistema ferroviario de América del Norte, y la construcción de un túnel ferroviario entre Corea del Sur y Japón. Las Naciones Unidas ha propuesto una mayor expansión del Puente Terrestre Euroasiático, incluyendo el proyecto del ferrocarril transasiático.

rdf:langString ユーラシア・ランドブリッジ（英語: Eurasian Land Bridge）は、新シルクロード（英語: New Silk Road）とも呼ばれ、貨物と旅客を鉄道の乗り継ぎでロシア極東と中国の太平洋岸の港からヨーロッパの港へ運ぶ。大陸横断鉄道と陸路橋であるこのルートは、現在はロシアを通り、時には北東西回廊と呼ばれることもあるシベリア横断鉄道と、中国からカザフスタンを通る新ユーラシア・ランドブリッジ（New Eurasian Land Bridge）または第2ユーラシア・ランドブリッジで構成されている。 2007年11月の時点で、毎年アジアからヨーロッパに出荷される6,000億ドルの商品の約1％が内陸輸送ルートによって配送されていて、2016年でもその様子は変らなかった。 1916年に完成したシベリア横断鉄道は、モスクワとウラジオストクなどのロシア太平洋岸の港を結ぶ。1960年代から1990年代の初めまで、この鉄道はアジアとヨーロッパの間の主要なランドブリッジとして機能したが、いくつかの要因により大陸横断貨物の鉄道の使用が減少した。1つの要因は、旧ソビエト連邦の鉄道がヨーロッパの他のほとんどの地域や中国よりも広い軌間を使用していることである。しかし、最近シベリア横断には第2のルートを完成して、地盤を取り戻した。中国の鉄道システムは中国東北部とモンゴルを経由してシベリア横断鉄道に、長い間つながっていた。1990年、中国はジュンガル門を介してカザフスタンへその鉄道システムとシベリア横断鉄道の間にリンクを追加した。中国は港湾都市連雲港とカザフスタンの間の途切れないこの鉄道リンクを、新ユーラシア・ランドブリッジまたは第2ユーラシア・ランドブリッジと呼んでいる。この鉄道網はカザフスタンに加え、イランを含む他の中央アジアおよび中東の国々と接続している。2013年10月、「マルマライ」プロジェクトのもとでボスポラス海峡を渡る鉄道が完成し、さらに2020年にはカスピ海の鉄道連絡船を介して新ユーラシア・ランドブリッジは中央アジアと南アジアからヨーロッパへ接続されるようになった。ユーラシア大陸橋のさらなる拡張案には、中国の鉄道と同じ軌間をカザフスタン全域の鉄道に建設、インド・ビルマ・タイ・マレーシアなど東南アジアの他の場所への鉄道リンク、ベーリング海峡を横断する鉄道トンネルと高速道路橋の建設でシベリア横断鉄道を北米の鉄道システムに接続、韓国と日本の間の鉄道トンネルなどが含まれる。国連は、アジア横断鉄道プロジェクトを含むユーラシア・ランドブリッジのさらなる拡張を提案している。

rdf:langString Новый шёлковый путь (НШП, также Евразийский сухопутный мост) — концепция новой панъевразийской (в перспективе — межконтинентальной) транспортной системы, продвигаемой Китаем, в сотрудничестве с Казахстаном, Киргизией и другими странами, для перемещения грузов и пассажиров по суше из Китая в страны Европы. Идея Нового шёлкового пути основывается на историческом примере древнего Великого шёлкового пути, действовавшего со II в. до н. э. и бывшего одним из важнейших торговых маршрутов в древности и в средние века.Современный НШП является важнейшей частью стратегии развития Китая в современном мире — новый шёлковый путь не только должен выстроить самые удобные и быстрые транзитные маршруты через центр Евразии, но и усилить экономическое развитие внутренних регионов Китая и соседних стран, а также создать новые рынки для китайских товаров (по состоянию на ноябрь 2007 года, около 1 % от товаров на 600 млрд долл. из Азии в Европу ежегодно доставлялись наземным транспортом). Китай продвигает проект «Нового шёлкового пути» как масштабное преобразование всей торгово-экономической модели Евразии, и в первую очередь — Центральной и Средней Азии. Китайцы называют эту концепцию — «один пояс — один путь». Она включает в себя множество инфраструктурных проектов, которые должны в итоге опоясать всю планету. Проект всемирной системы транспортных коридоров соединяет Австралию и Индонезию, всю Центральную и Восточную Азию, Ближний Восток, Европу, Африку и через Латинскую Америку выходит к США. Среди проектов в рамках НШП планируются железные дороги и шоссе, морские и воздушные пути, трубопроводы и линии электропередач, и вся сопутствующая инфраструктура. По самым скромным оценкам, НШП втянет в свою орбиту 4,4 миллиарда человек — более половины населения Земли. Предполагаемое расширение Евразийского сухопутного моста включает в себя строительство железнодорожных путей от трансконтинентальных линий в Иран, Индию, Мьянму, Таиланд, Пакистан, Непал, Афганистан и Малайзию, в другие регионы Юго-Восточной Азии и Закавказья (Азербайджан, Грузия). Маршрут включает тоннель Мармарай под проливом Босфор, паромные переправы через Каспийское море (Азербайджан-Иран-Туркменистан-Казахстан) и коридор Север-Юг. Организация Объединённых Наций предложила дальнейшее расширение Евразийского сухопутного моста, в том числе проекта Трансазиатской железной дороги (фактически существует уже в 2 вариантах). Для развития инфраструктурных проектов в странах вдоль Нового шёлкового пути и Морского Шёлкового пути и с целью содействия сбыту китайской продукции в декабре 2014 года был создан инвестиционный Фонд Шёлкового пути. Транспортный маршрут включал трансконтинентальную железную дорогу — Транссибирскую магистраль, которая проходила через Россию и , проходящий через Казахстан, но в 2022 из-за вторжения России на Украину грузовые перевозки были перенаправлены в обход России.

rdf:langString Новий «шовковий шлях» (Євразійський сухопутний міст) — транспортний маршрут для переміщення залізничних вантажів і пасажирів суходолом від промислових центрів Китаю до Європи. 13 грудня 2015 перший потяг за маршрутом Нового шовкового шляху прибув з Китаю до Грузії. 31 січня 2016 перший демонстраційний поїзд по маршруту нового Шовкового шляху, що був відправлений із Чорноморська 15 січня, прибув у пункт призначення на станцію Достик Казахської дороги, що на кордоні з Китайською Народною Республікою.

data from the linked data cloud