Essentialism
http://dbpedia.org/resource/Essentialism an entity of type: Thing
L'essencialisme és un terme bastant vague que engloba les doctrines que s'ocupen de l'estudi de l'essència (el que fa que un ésser sigui el que és), en oposició a les contingències (el que és accidental, l'absència del qual no qüestiona la natura d'aquest ésser).
rdf:langString
Με τον φιλοσοφικό και θρησκειολογικό όρο ουσιοκρατία αναφερόμαστε στην οντολογική πρόταση που δίνει προτεραιότητα στην απρόσωπη, άμορφη και άχρονη ουσία, έναντι του επιμέρους όντος (προσωπικού, ατομικού), το οποίο τελικά εκλαμβάνεται ως κατώτερο, υποδεέστερο, παράγωγο και προϊόν της ουσίας. Στη θεολογία και συγκεκριμένα στην τριαδολογία, η ανατολική παράδοση προτάσσει το πρόσωπο (ή υπόσταση), σε διαστολή προς τη λατινική θεολογία του δυτικού μεσαιωνικού χριστιανισμού που δίνει προτεραιότητα στην ουσία-φύση του Θεού.
rdf:langString
Der Essentialismus (von lat. essentia „Wesen“) ist in der Philosophie die Auffassung, dass Entitäten notwendige Eigenschaften besitzen. Der Ausdruck Wesen (griechisch ousia, lateinisch essentia, quidditas) hat im philosophischen Sprachgebrauch eine Doppelbedeutung. Er bezeichnet in der Tradition des Aristoteles ein konkretes Individuum. In einem zweiten Sinn bezeichnet „Wesen“ die allgemeine und bleibende Bestimmtheit eines konkreten Individuums. Die „Entität“ steht auch für das Wesen eines Gegenstandes im Sinne eines für das Dasein und die Identität des Gegenstands notwendigen Elements.
rdf:langString
Esensialisme adalah suatu paham yang menyatakan bahwa suatu entitas memiliki karakteristik yang inheren dan melekat sehingga tidak dapat dipisahkan dengan entitas tersebut dan sekaligus mendefinisikannya. Ini mencakup keyakinan akan esensi, yaitu apa yang membuat sesuatu adalah sesuatu tersebut, berlawanan dengan kontingensi, yaitu sesuatu yang hanya kebetulan, yang ketiadaannya tidak akan meniadakan sesuatu tersebut. Esensialisme memiliki arti yang berbeda dalam biologi dan filsafat.
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 본질주의 (교육) 문서를 참고하십시오.) 본질주의(Essentialism)는 임의의 인식 대상의 종류가 존재한다고 가정 할 때 적어도 이론적으로는 하나의 인식 대상이 해당 종류에 해당하기 위해서는 필히 부합해야 하는 일련의 성격 (본질)을 지정하는 것이 가능하다고 주장하는 철학적 논쟁에 중점을 둔 신념과 실천이다. 이러한 인식 대상의 일원은 물론 본질을 소외시키지 않는 한에서 본질을 벗어나는 다른 성격(들)을 지니는 것이 가능하다.
rdf:langString
L'essenzialismo è quella speculazione filosofica orientata alla ricerca dei principi essenziali, intesi come realtà prime e definitive degli oggetti di conoscenza.
rdf:langString
本質主義（ほんしつしゅぎ、英: essentialism）とは、本質（事物の変化しない核心部分）を自立的な実体、客体的な実在物であるとみなした上で、個別の事物は必ずその本質を有し、それによってその内実を規定されている、という考えをいう。 さらに具体的に、社会科学や政治的な議論において、一定の集団やカテゴリーに、超時間的で固定的な本質を想定する立場を指していうことが多い。 事物とその本質との関係は客観的で固定的なものであり、個物は本質の派生物、あるいは複製としての側面を持つものとみなされる。 また、すくなくとも論理的な順序としては、本質が現実存在に先立つものとされ、本質が現実存在から事後的に抽出・構成されるとは考えない。事物とその本質との関係はアプリオリなものであるから、事物が現実に存在する文脈からは独立しており、その事物がその事物である限り、その本質は同一不変であるとみなされる。
rdf:langString
O Essencialismo é uma doutrina filosófica segundo a qual os particulares (pessoas, cadeiras, árvores, números, etc.) têm pelo menos algumas propriedades essencialmente. Um particular tem uma certa propriedade essencialmente quando esse particular não poderia existir sem ter essa propriedade. Por exemplo, intuitivamente, Sócrates não poderia deixar de ter a propriedade de ser um ser humano; mas poderia não ter sido ateniense, se tivesse nascido noutra cidade.
rdf:langString
本质主义（Essentialism），又译为精粹主义，认为任何的实体（如一只动物，一群人，一个物理对象，一个观念）都有一些必须具备的本质。这种观点同时会认为无法对现象作出最终解释的理论都是无用的，因为其不能反映客观事实。 「本质主义」这个术语是由卡尔·波普尔第一次提出的，在之前无论是持本质主义观点的学者或是质疑本质主义观点的学者都没有使用这个术语。 本质主义观念在西方的出现可以追溯到柏拉图和亚里士多德。最早为人所知的关于所有的思考和观念背后必定隐藏着一个必要事实（理型）的理论是“柏拉图主义”。亚里士多德的“范畴篇”主张所有的对象都属于某一基本存在，基本存在决定了对象到底是什么。乔治·莱考夫概括亚里士多德的观点为“那些使得某个事物是什么的特性，失去了那些特性这些事物就不再是‘那’同一种东西了”。这个观点与“”对立。非本质主义声称没有一种特殊的特质是某类型实体必须拥有的。
rdf:langString
الماهوية، هي وجهة النظر القائلة إن لكل كينونة مجموعة من السمات الضرورية لهويتها ووظيفتها. افترضت المثالية الأفلاطونية -بوصفها جزءًا من الفكر الغربي المبكر- أن لجميع الأشياء «ماهية»، أي «فكرة» أو «صورة». اقترح أرسطو في كتابه المقولات رأيًا مماثلًا مقترحًا وجود جوهر لجميع الأشياء، أو مثلما قال جورج لاكوف: «هو ما يجعل الشيء شيئًا، ودونه لا يكون». ينكر الرأي المعاكس -اللاماهوية- ضرورة افتراض «ماهية» كهذه.
rdf:langString
Esencialismus (z latinského essentia = bytnost, podstata) (dříve označovaný jako estetický objektivismus.[1]) je myšlenkový směr, podle něhož je každá věc chápána jako svá a jedinečná. Má svou esenci, která ji odlišuje od všech ostatních věcí. Jedná se o pohled na svět, kdy pro každou věc je zde soubor předpokladů, jež jsou nezbytné pro jeho identitu a funkci ve světě. Je to filozofické učení, které vychází z názoru, že esence - bytnost předchází samotné existenci - bytí.
rdf:langString
Esencismo estas la vidpunkto, ke por ĉiu specifa estaĵo ekzistas aro de atributoj, kiuj estas necesaj por ĝiaj identeco kaj funkcio. En okcidenta pensado, la koncepto troviĝas en la verkaroj de Platono kaj Aristotelo. estas la plej frua konata teorio, pri kiel ĉiuj konataj aferoj kaj konceptoj havas esencan realon pri si, esencon, sen kiu tiuj aferoj kaj konceptoj estus aliaj. La proponis, ke ĉiuj objektoj estas la objektoj, kiuj ili estas, pro sia , kaj ke sen tiu substanco, la objekto estus alia. Laŭ la resumo de George Lakoff pri la vidunkto de Aristotelo, la esencaj kvalitoj de objekto estas "tiuj propraĵoj, kiuj kaŭzas, ke la afero estu tia, kia ĝi estas, kaj sen kiuj ĝi ne estus tia afero." Tiu vidpunkto estas komparata kontraŭ , kiu diras, ke por ĉiu speco de estaĵo, ne ekzista
rdf:langString
Essentialism is the view that objects have a set of attributes that are necessary to their identity. In early Western thought, Plato's idealism held that all things have such an "essence"—an "idea" or "form". In Categories, Aristotle similarly proposed that all objects have a substance that, as George Lakoff put it, "make the thing what it is, and without which it would be not that kind of thing". The contrary view—non-essentialism—denies the need to posit such an "essence'".
rdf:langString
El esencialismo es un término que engloba las doctrinas ocupadas en describir la esencia, lo que hace que un ser sea lo que es, por oposición a las contingencias —lo que es accidental, cuya ausencia no cuestiona la naturaleza de este ser—, la condición o la identidad del objeto o individuo. El esencialismo ha sido controvertido desde sus comienzos. Tanto Sócrates como Platón ya cuestionaron la noción al sugerir, en el Parménides, que si aceptamos la idea de que cada cosa o acción participa de una esencia, entonces también debemos aceptar la "existencia de esencias separadas" para sus componentes. El papel y valor real del esencialismo en la biología todavía es un tema de debate. En sociología, el esencialismo ha servido a menudo como base para legitimar diferencias discriminatorias entre
rdf:langString
Esentzialismoa objektuek (batzuek bada ere) ezaugarri esentzial edo berezkoak (batzuk bada ere) dituztela dioen doktrina bezala defini daiteke. Definizio hau ez da unibertsalki onartua, baina ez da munduan unibertsalki onarturik dagoen definiziorik. Gutxienez eman dugun definizio honek sinplea, zuzena eta zintzoa izatearen alde ona du.
rdf:langString
L'essentialisme est un mode de pensée selon lequel toute entité est caractérisée par un ensemble d'attributs essentiels nécessaires à son identité et à sa fonction. Ainsi, dans la philosophie antique, Platon affirmait que toute chose possède une « essence » - une « forme » ou une « idée » dans le « monde des Formes » non physique. Le point de vue contraire - le non-essentialisme - nie la nécessité de poser une telle « essence ». Les acceptions du terme « essentialisme » varient selon qu'il est utilisé dans le contexte de la psychologie, de la biologie, de la sociologie, ou de la philosophie.
rdf:langString
Esencjalizm (łac. essentia – istota, treść) – pogląd filozoficzny: 1.
* który w opozycji do fenomenalizmu twierdzi, że pod powierzchnią obserwowalnych zjawisk ukrywa się właściwa, esencjalna rzeczywistość. 2.
* twierdzący, że dla każdego określonego bytu, przynajmniej teoretycznie, jest możliwe podanie skończonego zbioru cech (esencji), takich, że określony byt koniecznie musi posiadać wszystkie te cechy, by należeć do definiowanej w ten sposób grupy. Element takiej grupy może posiadać cechy spoza takiego zbioru cech, które nie są ani konieczne, ani wykluczające dla przynależności do definiowanej grupy.
rdf:langString
Het essentialisme is een filosofische theorie die stelt dat iedere entiteit wordt gedefinieerd door een aantal noodzakelijke eigenschappen. Iedere bestaande entiteit bezit een essentie, die het gedrag, uiterlijk en verloop van het object bepaalt. Volgens het existentialisme vormt de mens de uitzondering op deze regel. Het sociaal constructivisme stelt dat dingen geen eigen essenties hebben, maar sociale constructies zijn.
rdf:langString
Эссенциали́зм (от лат. essentia «сущность», «бытие») — теоретическая и философская установка, характеризующаяся приписыванием некоторой сущности неизменного набора качеств и свойств, «концепция, предполагающая, что у вещей есть некая глубинная реальность, истинная природа, которую нельзя узреть напрямую, и что для нас важна именно эта скрытая сущность». В философии Нового и Новейшего времени эссенциалистская установка подверглась значительной критике со стороны таких авторов как Маркс, Ницше, Сартр, Поппер и многих других.
rdf:langString
Essentialism avser en filosofisk riktning som härstammar från Aristoteles. Den grundar sig på idén om att somliga av objektens egenskaper är essentiella (väsentliga) för objekten. Det är dessa dolda essenser som är kausalt bestämmande för objektens iakttagbara egenskaper (nominal essens). I modern tid har essentialism försvarats av anhängare till den vetenskapsfilosofiska realismen men även mött stark kritik från bland andra Karl Popper, som betecknar sin egen position som "modifierad essentialism".[källa behövs] Essentialism brukar uppfattas som motsatsen till konstruktivism.
rdf:langString
Есенціалізм — це уявлення про те, що філософія чи наука може досягнути та представити абсолютну істину, наприклад, необхідні або значущі сутності об'єктів, теоретичне та філософське наста́влення, яке характеризується приписуванням деякій сутності незмінного набору якостей і властивостей (наприклад, концепція «ідей» Платона). Термін есенція, що виник у схоластичній філософії. Похідний від «есенції» термін есенціалізм використовується щодо теорій, у яких стверджується наявність незмінних і вічних якостей речей, об'єднаних певною родовою характеристикою.
rdf:langString
rdf:langString
Essentialism
rdf:langString
ماهوية
rdf:langString
Essencialisme
rdf:langString
Esencialismus
rdf:langString
Essentialismus
rdf:langString
Ουσιοκρατία
rdf:langString
Esencismo
rdf:langString
Esencialismo
rdf:langString
Esentzialismo
rdf:langString
Essentialisme
rdf:langString
Esensialisme
rdf:langString
Essenzialismo
rdf:langString
본질주의
rdf:langString
本質主義
rdf:langString
Essentialisme (filosofie)
rdf:langString
Esencjalizm
rdf:langString
Essencialismo
rdf:langString
Эссенциализм
rdf:langString
Essentialism
rdf:langString
Есенціалізм
rdf:langString
本质主义
xsd:integer
48081
xsd:integer
1124836586
rdf:langString
L'essencialisme és un terme bastant vague que engloba les doctrines que s'ocupen de l'estudi de l'essència (el que fa que un ésser sigui el que és), en oposició a les contingències (el que és accidental, l'absència del qual no qüestiona la natura d'aquest ésser).
rdf:langString
الماهوية، هي وجهة النظر القائلة إن لكل كينونة مجموعة من السمات الضرورية لهويتها ووظيفتها. افترضت المثالية الأفلاطونية -بوصفها جزءًا من الفكر الغربي المبكر- أن لجميع الأشياء «ماهية»، أي «فكرة» أو «صورة». اقترح أرسطو في كتابه المقولات رأيًا مماثلًا مقترحًا وجود جوهر لجميع الأشياء، أو مثلما قال جورج لاكوف: «هو ما يجعل الشيء شيئًا، ودونه لا يكون». ينكر الرأي المعاكس -اللاماهوية- ضرورة افتراض «ماهية» كهذه. اتسمت الماهوية بجدليتها منذ بدايتها. يصور أفلاطون في حوار بارمينيدس سقراط مشككًا في المفهوم وملمحًا بأننا إن قبلنا الفكرة القائلة بامتلاك الأشياء الجميلة أو الأفعال المنصفة جوهرًا ما يجعل منها جميلةً أو منصفةً، فعلينا أن نقبل أيضًا «وجود جوهر مختلف لكل من الشعر والطين والتراب». قدمت الماهوية الأساس المنطقي لعلم التصنيف ضمن مجال علم الأحياء والعلوم الطبيعية الأخرى، وذلك أقله حتى عصر تشارلز داروين. ما يزال دور الماهوية وأهميتها في علم الأحياء موضع نقاش.
rdf:langString
Esencialismus (z latinského essentia = bytnost, podstata) (dříve označovaný jako estetický objektivismus.[1]) je myšlenkový směr, podle něhož je každá věc chápána jako svá a jedinečná. Má svou esenci, která ji odlišuje od všech ostatních věcí. Jedná se o pohled na svět, kdy pro každou věc je zde soubor předpokladů, jež jsou nezbytné pro jeho identitu a funkci ve světě. Je to filozofické učení, které vychází z názoru, že esence - bytnost předchází samotné existenci - bytí. Esencialismus hledá základní vnitřní rysy věci tak, jaká je sama o sobě. Zatímco tradiční metafyzika je esencialistická (hledá podstatu věcí), o postmoderním myšlení můžeme říct, že je antiesencialistické (zkoumá a popisuje, jak se věci chovají, není možné nalézt takovou definici, která by dokázala vystihnout esenci daného předmětu).
rdf:langString
Με τον φιλοσοφικό και θρησκειολογικό όρο ουσιοκρατία αναφερόμαστε στην οντολογική πρόταση που δίνει προτεραιότητα στην απρόσωπη, άμορφη και άχρονη ουσία, έναντι του επιμέρους όντος (προσωπικού, ατομικού), το οποίο τελικά εκλαμβάνεται ως κατώτερο, υποδεέστερο, παράγωγο και προϊόν της ουσίας. Στη θεολογία και συγκεκριμένα στην τριαδολογία, η ανατολική παράδοση προτάσσει το πρόσωπο (ή υπόσταση), σε διαστολή προς τη λατινική θεολογία του δυτικού μεσαιωνικού χριστιανισμού που δίνει προτεραιότητα στην ουσία-φύση του Θεού.
rdf:langString
Esencismo estas la vidpunkto, ke por ĉiu specifa estaĵo ekzistas aro de atributoj, kiuj estas necesaj por ĝiaj identeco kaj funkcio. En okcidenta pensado, la koncepto troviĝas en la verkaroj de Platono kaj Aristotelo. estas la plej frua konata teorio, pri kiel ĉiuj konataj aferoj kaj konceptoj havas esencan realon pri si, esencon, sen kiu tiuj aferoj kaj konceptoj estus aliaj. La proponis, ke ĉiuj objektoj estas la objektoj, kiuj ili estas, pro sia , kaj ke sen tiu substanco, la objekto estus alia. Laŭ la resumo de George Lakoff pri la vidunkto de Aristotelo, la esencaj kvalitoj de objekto estas "tiuj propraĵoj, kiuj kaŭzas, ke la afero estu tia, kia ĝi estas, kaj sen kiuj ĝi ne estus tia afero." Tiu vidpunkto estas komparata kontraŭ , kiu diras, ke por ĉiu speco de estaĵo, ne ekzistas specifaj , kiujn tia estaĵo devas posedi. Esencismo estis polemika ekde la komenco. En la Sokrato de Platono jam kritikis la koncepton pri ideoj, dirante, ke se ni akceptas ideojn pri aferoj, kiaj Beleco kaj Justeco, ni devas akcepti ankaŭ la "ekziston de apartaj formoj por haro, koto, kaj polvo." Ĝis la tempo de Charles Darwin, esencismo donis la bazon kaj rezonon por taksonomio; hodiaŭ la preciza rolo kaj graveco de esencismo en biologio estas pridisputata. estis ofte akuzata pri esencismo, kontraŭe al .
rdf:langString
Der Essentialismus (von lat. essentia „Wesen“) ist in der Philosophie die Auffassung, dass Entitäten notwendige Eigenschaften besitzen. Der Ausdruck Wesen (griechisch ousia, lateinisch essentia, quidditas) hat im philosophischen Sprachgebrauch eine Doppelbedeutung. Er bezeichnet in der Tradition des Aristoteles ein konkretes Individuum. In einem zweiten Sinn bezeichnet „Wesen“ die allgemeine und bleibende Bestimmtheit eines konkreten Individuums. Die „Entität“ steht auch für das Wesen eines Gegenstandes im Sinne eines für das Dasein und die Identität des Gegenstands notwendigen Elements.
rdf:langString
Essentialism is the view that objects have a set of attributes that are necessary to their identity. In early Western thought, Plato's idealism held that all things have such an "essence"—an "idea" or "form". In Categories, Aristotle similarly proposed that all objects have a substance that, as George Lakoff put it, "make the thing what it is, and without which it would be not that kind of thing". The contrary view—non-essentialism—denies the need to posit such an "essence'". Essentialism has been controversial from its beginning. Plato, in the Parmenides dialogue, depicts Socrates questioning the notion, suggesting that if we accept the idea that every beautiful thing or just action partakes of an essence to be beautiful or just, we must also accept the "existence of separate essences for hair, mud, and dirt". In biology and other natural sciences, essentialism provided the rationale for taxonomy at least until the time of Charles Darwin; the role and importance of essentialism in biology is still a matter of debate. Historically, beliefs which posit that social identities such as ethnicity, nationality or gender are essential characteristics have in many cases been shown to have destructive or harmful results. It has been argued by some that Essentialist thinking lies at the core of many reductive, discriminatory or extremist ideologies. Psychological essentialism is also correlated with racial prejudice. In medical sciences, essentialism can lead to a reified view of identities—for example assuming that differences in hypertension in Afro-American populations are due to racial differences rather than social causes—leading to fallacious conclusions and potentially unequal treatment. Older social theories were often conceptually essentialist.
rdf:langString
Esentzialismoa objektuek (batzuek bada ere) ezaugarri esentzial edo berezkoak (batzuk bada ere) dituztela dioen doktrina bezala defini daiteke. Definizio hau ez da unibertsalki onartua, baina ez da munduan unibertsalki onarturik dagoen definiziorik. Gutxienez eman dugun definizio honek sinplea, zuzena eta zintzoa izatearen alde ona du. Esentzialismoa, zentzu zabalean, gizartearen alderdi guztiak ukitzen dituen kontzeptua litzateke. Filosofian ez ezik, biologian, politikan edota psikologian ere ematen da. Akademiatik haratago joanda, gure egunerokoan uste baino hedatuagoa dagoen begirada da honakoa.
rdf:langString
El esencialismo es un término que engloba las doctrinas ocupadas en describir la esencia, lo que hace que un ser sea lo que es, por oposición a las contingencias —lo que es accidental, cuya ausencia no cuestiona la naturaleza de este ser—, la condición o la identidad del objeto o individuo. El esencialismo ha sido controvertido desde sus comienzos. Tanto Sócrates como Platón ya cuestionaron la noción al sugerir, en el Parménides, que si aceptamos la idea de que cada cosa o acción participa de una esencia, entonces también debemos aceptar la "existencia de esencias separadas" para sus componentes. El papel y valor real del esencialismo en la biología todavía es un tema de debate. En sociología, el esencialismo ha servido a menudo como base para legitimar diferencias discriminatorias entre los seres humanos alegando a su esencia, tales son los casos de homofobia, racismo, misoginia y segregacionismo en general. En general, las diferentes teorías esencialistas definen a un grupo a través de un pequeño conjunto de propiedades fijas ignorando el resto de condiciones bajo las cuales emerge su identidad.
rdf:langString
L'essentialisme est un mode de pensée selon lequel toute entité est caractérisée par un ensemble d'attributs essentiels nécessaires à son identité et à sa fonction. Ainsi, dans la philosophie antique, Platon affirmait que toute chose possède une « essence » - une « forme » ou une « idée » dans le « monde des Formes » non physique. Le point de vue contraire - le non-essentialisme - nie la nécessité de poser une telle « essence ». Les acceptions du terme « essentialisme » varient selon qu'il est utilisé dans le contexte de la psychologie, de la biologie, de la sociologie, ou de la philosophie. Historiquement, les croyances qui postulent que les identités sociales telles que l'ethnicité et la nationalité sont des caractéristiques essentielles ont souvent produit des résultats destructeurs. Certains chercheurs ont soutenu que la pensée essentialiste est au cœur de nombreuses idéologies réductrices , discriminatoires ou extrémistes. L'essentialisme psychologique est également corrélé aux préjugés racistes. Dans les sciences médicales, l'essentialisme peut conduire à une vision réifiée des identités - par exemple en supposant que les différences d'hypertension dans les populations afro-américaines sont dues à des différences raciales plutôt qu'à des causes sociales, ce qui conduit à des conclusions erronées et à un traitement inégalitaire. Les théories sociales plus anciennes étaient souvent conceptuellement essentialistes.
rdf:langString
Esensialisme adalah suatu paham yang menyatakan bahwa suatu entitas memiliki karakteristik yang inheren dan melekat sehingga tidak dapat dipisahkan dengan entitas tersebut dan sekaligus mendefinisikannya. Ini mencakup keyakinan akan esensi, yaitu apa yang membuat sesuatu adalah sesuatu tersebut, berlawanan dengan kontingensi, yaitu sesuatu yang hanya kebetulan, yang ketiadaannya tidak akan meniadakan sesuatu tersebut. Esensialisme memiliki arti yang berbeda dalam biologi dan filsafat.
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 본질주의 (교육) 문서를 참고하십시오.) 본질주의(Essentialism)는 임의의 인식 대상의 종류가 존재한다고 가정 할 때 적어도 이론적으로는 하나의 인식 대상이 해당 종류에 해당하기 위해서는 필히 부합해야 하는 일련의 성격 (본질)을 지정하는 것이 가능하다고 주장하는 철학적 논쟁에 중점을 둔 신념과 실천이다. 이러한 인식 대상의 일원은 물론 본질을 소외시키지 않는 한에서 본질을 벗어나는 다른 성격(들)을 지니는 것이 가능하다.
rdf:langString
L'essenzialismo è quella speculazione filosofica orientata alla ricerca dei principi essenziali, intesi come realtà prime e definitive degli oggetti di conoscenza.
rdf:langString
本質主義（ほんしつしゅぎ、英: essentialism）とは、本質（事物の変化しない核心部分）を自立的な実体、客体的な実在物であるとみなした上で、個別の事物は必ずその本質を有し、それによってその内実を規定されている、という考えをいう。 さらに具体的に、社会科学や政治的な議論において、一定の集団やカテゴリーに、超時間的で固定的な本質を想定する立場を指していうことが多い。 事物とその本質との関係は客観的で固定的なものであり、個物は本質の派生物、あるいは複製としての側面を持つものとみなされる。 また、すくなくとも論理的な順序としては、本質が現実存在に先立つものとされ、本質が現実存在から事後的に抽出・構成されるとは考えない。事物とその本質との関係はアプリオリなものであるから、事物が現実に存在する文脈からは独立しており、その事物がその事物である限り、その本質は同一不変であるとみなされる。
rdf:langString
Het essentialisme is een filosofische theorie die stelt dat iedere entiteit wordt gedefinieerd door een aantal noodzakelijke eigenschappen. Iedere bestaande entiteit bezit een essentie, die het gedrag, uiterlijk en verloop van het object bepaalt. Volgens het existentialisme vormt de mens de uitzondering op deze regel. Het sociaal constructivisme stelt dat dingen geen eigen essenties hebben, maar sociale constructies zijn. Volgens het filosofisch essentialisme is essentie dat wat een object of substantie uit de aard van zijn bestaan in zich draagt en wat het maakt tot wat het fundamenteel is. Heeft het die noodzakelijke eigenschap(pen) niet, dan verliest het de identiteit. Het hart is een voorbeeld van een noodzakelijkheid die een entiteit moet hebben om zich mens te kunnen noemen. Essentie is het tegengestelde van accident: een eigenschap van een object of substantie die geen noodzakelijke eigenschap is. Zelfs als dit accident wegvalt, blijft het object gewoon bestaan en de identiteit behouden. Een mens heeft bijvoorbeeld niet per sé haar nodig en zal bij verlies van al het haar nog steeds mens blijven, de essentie blijft onaangetast.
rdf:langString
Esencjalizm (łac. essentia – istota, treść) – pogląd filozoficzny: 1.
* który w opozycji do fenomenalizmu twierdzi, że pod powierzchnią obserwowalnych zjawisk ukrywa się właściwa, esencjalna rzeczywistość. 2.
* twierdzący, że dla każdego określonego bytu, przynajmniej teoretycznie, jest możliwe podanie skończonego zbioru cech (esencji), takich, że określony byt koniecznie musi posiadać wszystkie te cechy, by należeć do definiowanej w ten sposób grupy. Element takiej grupy może posiadać cechy spoza takiego zbioru cech, które nie są ani konieczne, ani wykluczające dla przynależności do definiowanej grupy. Esencja określa substancję lub ideę w sensie spotykanym w idealizmie platońskim. Jest stała, niezmienna, wieczna i obecna w każdym z możliwych światów. W humanizmie istnieje koncepcja esencjalistyczna człowieka, to znaczy, istnieje przekonanie, że natura ludzka jest odwieczna i niezmienna. Ten element humanizmu był krytykowany przez Marksa i Nietzschego.
rdf:langString
Essentialism avser en filosofisk riktning som härstammar från Aristoteles. Den grundar sig på idén om att somliga av objektens egenskaper är essentiella (väsentliga) för objekten. Det är dessa dolda essenser som är kausalt bestämmande för objektens iakttagbara egenskaper (nominal essens). I modern tid har essentialism försvarats av anhängare till den vetenskapsfilosofiska realismen men även mött stark kritik från bland andra Karl Popper, som betecknar sin egen position som "modifierad essentialism".[källa behövs] Essens är den innersta kärnan eller värdet av något eller någon handling, exempelvis en folkgrupps identitet, utmärkande egenskaper, mentalitet, värderingar och samhällsliv. Essentialismen hävdade att folkgrupper och nationer har medfödda och oföränderliga uttryck, en folksjäl, som kan spåras långt tillbaka i tiden i förhistoriska kulturer. Uppfattningen förfäktas än idag av nationalistiska rörelser. Den kontrasterar mot dagens mer vanliga vetenskapliga syn på nationen som social konstruktion, som har föränderlig kultur, religion och sedvänjor vilka har påverkats av militärt skapade gränser och av politiskt konstruerade nationalistiska uppfattningar. Utifrån essentialismen ska kultur och etnicitet ses som helt enskilda ämnen som har en fast relation till varandra. Födelseortens egenskaper förs vidare i arv genom nationalitet som bestämmer ens kultur. Kulturen avgör sedan individens etnicitet. Kortfattat blir människans tillhörighet och identitet något som bestäms redan vid födelseplatsen. Att finna företrädare för det essentialistiska synsättet kan idag vara svårt. En bok som kan nämnas är The ethnic origins of nations, utkommen 1986 av Anthony Smith. Enligt Wikström (2009:34) förespråkar författaren sex hörnstenar som tillsammans bildar en grund för ett samlat folk utifrån ett etniskt perspektiv. Dessa hörnstenar består av ett gemensamt namn, en gemensam myt, kultur och historia, en koppling till ett begränsat landskapsområde och kunna känna en lojalitet till "den egna" samlingen. I praktiken innebär detta ur ett essentialiskt perspektiv att vara född italienare är lika med att vara bärare av Italiens historik, etnicitet, kultur och känsla av samhörighet med folket och det egna landet. Essentialism anspråkar till användningen av biologiska, fysiologiska och genetiska skäl som förklarar ett socialt beteende. Sexuell läggning, olika beteenden och personligheter anses alltså vara medfödda essenser. Syftet är alltså att genom biologi ta fram sociala och fysiska skillnader som är oföränderliga. Ett annat exempel är endogami. Det innebär att man gifter sig inom en etnisk grupp/stam som vill bevara den kultur som utförs och praktiseras. Essentialism brukar uppfattas som motsatsen till konstruktivism. John Grays bok Män är från Mars och kvinnor är från Venus behandlar begreppet essentialism utifrån ett tankeexperiment om att kvinnor och män ursprungligen har helt olika känslor, språk och behov.[källa behövs] När de båda varelserna kom till jorden skulle alla deras kommunikations- och könsrelaterade problem kunna lösas om de förstod att de var olika. Det kallas att män till essensen är manliga och kvinnor till essensen är kvinnliga. Essens=det väsentliga, karakteristiska.
rdf:langString
O Essencialismo é uma doutrina filosófica segundo a qual os particulares (pessoas, cadeiras, árvores, números, etc.) têm pelo menos algumas propriedades essencialmente. Um particular tem uma certa propriedade essencialmente quando esse particular não poderia existir sem ter essa propriedade. Por exemplo, intuitivamente, Sócrates não poderia deixar de ter a propriedade de ser um ser humano; mas poderia não ter sido ateniense, se tivesse nascido noutra cidade.
rdf:langString
Есенціалізм — це уявлення про те, що філософія чи наука може досягнути та представити абсолютну істину, наприклад, необхідні або значущі сутності об'єктів, теоретичне та філософське наста́влення, яке характеризується приписуванням деякій сутності незмінного набору якостей і властивостей (наприклад, концепція «ідей» Платона). Есенціалізм був суперечливим з самого початку. Платон у діалозі з Парменідом зображує Сократа, що ставить під сумнів це поняття, припускаючи, що якщо ми приймемо ідею, що кожна красива річ чи просто дія приймає суть, щоб бути красивою або справедливою. У біології та інших природничих науках есенціалізм створив підґрунтя для систематики, принаймні до часів Чарльза Дарвіна; Роль та значення есенціалізму в біології досі є предметом дискусій. Есенціалізм може бути особливо згубним, якщо застосовувати його до людей та їх ідентичності. У медичних науках це може призвести до переосмисленого погляду на особистість — наприклад, припускаючи, що відмінності в гіпертонії в афроамериканських популяціях зумовлені расовими відмінностями, а не соціальними причинами, — що призводить до хибних висновків та потенційно невірного лікування. Взагалі вважаючи, що соціальні ідентичності, такі як етнічна приналежність, національність чи стать, є необхідними характеристиками людей, які визначають, хто вони, можуть призвести до небезпечних наслідків. Есенціалістське та редукційне мислення лежить в основі багатьох ненависних та ксенофобських ідеологій. Термін есенція, що виник у схоластичній філософії. Похідний від «есенції» термін есенціалізм використовується щодо теорій, у яких стверджується наявність незмінних і вічних якостей речей, об'єднаних певною родовою характеристикою. У філософії нового та новітнього часу есенціалістське наставлення зазнало значної критики з боку таких авторів як Маркс, Ніцше, Сартр і багатьох інших.
rdf:langString
Эссенциали́зм (от лат. essentia «сущность», «бытие») — теоретическая и философская установка, характеризующаяся приписыванием некоторой сущности неизменного набора качеств и свойств, «концепция, предполагающая, что у вещей есть некая глубинная реальность, истинная природа, которую нельзя узреть напрямую, и что для нас важна именно эта скрытая сущность». Возникший в схоластической философии термин эссенция был латинским эквивалентом аристотелевской второй сущности, определявшей совокупность качеств вещи, её чтойность. Производный от «эссенции» термин эссенциализм используется применительно к теориям, в которых утверждается наличие неизменных и вечных качеств вещей, объединённых некоторой родовой характеристикой. (Например, в критическом буддизме такой теорией полагается Татхагатагарбха, утверждающая изначальное присутствие в каждом чувствующем существе «природы будды»). В философии Нового и Новейшего времени эссенциалистская установка подверглась значительной критике со стороны таких авторов как Маркс, Ницше, Сартр, Поппер и многих других.
rdf:langString
本质主义（Essentialism），又译为精粹主义，认为任何的实体（如一只动物，一群人，一个物理对象，一个观念）都有一些必须具备的本质。这种观点同时会认为无法对现象作出最终解释的理论都是无用的，因为其不能反映客观事实。 「本质主义」这个术语是由卡尔·波普尔第一次提出的，在之前无论是持本质主义观点的学者或是质疑本质主义观点的学者都没有使用这个术语。 本质主义观念在西方的出现可以追溯到柏拉图和亚里士多德。最早为人所知的关于所有的思考和观念背后必定隐藏着一个必要事实（理型）的理论是“柏拉图主义”。亚里士多德的“范畴篇”主张所有的对象都属于某一基本存在，基本存在决定了对象到底是什么。乔治·莱考夫概括亚里士多德的观点为“那些使得某个事物是什么的特性，失去了那些特性这些事物就不再是‘那’同一种东西了”。这个观点与“”对立。非本质主义声称没有一种特殊的特质是某类型实体必须拥有的。
xsd:nonNegativeInteger
34404
