Emperor Taizong of Song

http://dbpedia.org/resource/Emperor_Taizong_of_Song an entity of type: Thing

Tchaj-cung (čínsky pchin-jinem Tàizōng, znaky 太宗; 20. listopadu 939 – května 997), vlastním jménem Čao Kchuang-i (čínsky pchin-jinem Zhào Kuāngyì, znaky zjednodušené 赵匡义, tradiční 趙匡義) byl čínský generál a státník, bratr zakladatele říše Sung císaře Tchaj-cu a v letech 976–997 druhý sungský císař. rdf:langString

Taizong chinesisch 太宗, Pinyin Tàizōng, W.-G. T’ai4-tsung1 – „Großer Vorfahre der Song“; (* 20. November 939 in Luoyang; † 8. Mai 997 in Kaifeng) war Mitbegründer und der zweite Kaiser der Nördlichen Song-Dynastie. Er war Bruder von Song Taizu und gilt als ein fähiger Politiker, aber inkompetenter Oberbefehlshaber. rdf:langString

太宗（たいそう）は、北宋の第2代皇帝（在位：976年11月15日 - 997年5月8日）。太祖趙匡胤の弟。諱は元は匡義であったが、兄帝の名を避諱して光義、即位してからは炅に改めた。 rdf:langString

송 태종(宋太宗, 939년 11월 20일(음력 10월 7일) ~ 997년 5월 8일(음력 3월 29일))은 중국의 오대 십국 후주의 무관이자, 송 황조의 제2대 황제(재위： 976년 ~ 997년)이다. 송태조 조광윤의 친동생으로 후에 형의 휘를 피휘하여 '빛 광'으로 바꿔서 광의(光義)로 사용하다가 즉위를 하고 나서 경(炅)으로 고쳤다．자는 정의(廷宜)이다. 절일은 건명절(乾明節)이다. 그의 재위 기간 동안 송나라 지배체제의 기초가 확립되었다. 송태조 조광윤의 적장자들을 제치고 그가 제위에 오른 것은 조광윤의 뜻과 상반되는 것이기도 했고, 재위기간 내내 정통성에 대한 의문이 제기되었다. 즉위 3년 만에 그는 양쯔 강(揚子江) 유역과 그 이남에 남아 있던 독립 제국인 오월(吳越)과 북한(北漢)을 정벌하고 소국들을 정벌하여 979년 당나라 멸망 이후 중국을 재통일하였다. rdf:langString

Tai Zong, nato Zhao Kuangy (20 novembre 939 – 8 maggio 997), è stato un imperatore cinese, il secondo della dinastia cinese Song dal 976 al 997. Era il fratello minore dell'imperatore . Il nome dinastico Tai Zong significa “Grande antenato”. rdf:langString

Song Taizong (zijn persoonlijke naam was Zhao Kuangyi) (939 - 997) was keizer van de Chinese Song-dynastie (960-1279). Hij regeerde van 976 tot 997. rdf:langString

Тай-цзун (кит. 太宗, личное имя — Чжао Куанъи (кит. 趙匡義) 20 ноября 939 — 8 мая 997) — 2-й китайский император династии Сун в 976—997 годах, посмертное имя — Гуан Сяо-хуанди (кит. 廣孝皇帝). rdf:langString

宋太宗趙炅（939年11月20日－997年5月8日），北宋第二位皇帝（976年11月15日－997年5月8日在位），在位21年，享年58岁。趙弘殷第三子，是北宋開國君主宋太祖趙匡胤的胞弟。本名趙匡義，字廷宜，其兄長趙匡胤登基後為避諱，受賜名趙光義，登基後為了避免社會上避諱過於擾民，自改名為罕用字「炅」。趙匡胤去世後，趙光義繼位，是為宋太宗。其繼位充滿爭議，有「金匱之盟」為兄終弟及提供合法性依據；亦有說其弒兄篡位，即民間流傳的「燭影斧聲」。太宗即位後，赵匡胤之子趙德昭被太宗逼迫自尽，趙德芳則「離奇病死」。宋太宗于太平兴国三年（978年）迫使吴越纳土归降；之后又灭亡五代十国最后一个割据政权北汉，结束北宋统一战爭。次年（979年）宋太宗趙光義移师幽州，试图一举收复燕云十六州，在高粱河（今北京西直门外）展开激战，宋军大败，宋太宗被耶律休哥射伤大腿，連中兩箭，乘驴车逃走，所有副官、隨從、宦官、宮女被俘，宋太宗的死因是箭傷復發。宋太宗文治有為，但不善武功。他两度伐辽失败。980年又试图兼併交趾但惨败，使交趾（越南）最终得以保持独立地位。 rdf:langString

Taizong (20 de noviembre de 939 – 8 de mayo de 997), nacido Zhao Kuangyi, fue el segundo emperador de la dinastía Song de China entre 976 y 997. Fue el hermano menor del emperador Taizú (ambos nacidos de la misma madre). La ascensión de Song Taizong al trono ha resultado misteriosa. Se ha afirmado que Taizong mató a su hermano Taizú para acceder al trono, pero nunca se encontraron pruebas de tal hecho. Taizong murió en 997, luego de 21 años de reinado a la edad de 57 años y fue sucedido por su hijo. rdf:langString

Zhao Jiong (20 November 939 – 8 May 997), known as Zhao Guangyi from 960 to 977 and Zhao Kuangyi before 960, also known by his temple name Taizong after his death, was the second emperor of the Song dynasty of China. He reigned from 976 to his death in 997. He was a younger brother of his predecessor Emperor Taizu, and the father of his successor Emperor Zhenzong. rdf:langString

Kaisar Taizong (20 November 939 – 8 Mei 997), lahir dengan nama Zhao Kuangyi, adalah kaisar kedua Dinasti Song Tiongkok dari tahun 976 sampai dengan 997. Dia adalah adik dari Kaisar Song Taizu. Nama era-nya, Taizong berarti "leluhur agung".Kaisar Taizong diingat sebagai kaisar yang cerdas dan pekerja keras. Ia memberikan perhatian yang besar terhadap kesejahteraan rakyatnya dan membuat kekaisarannya semakin makmur. Ia mengadopsi kebijakan yang sebelumnya diterapkan oleh Kaisar Shizong dari Dinasti Zhou Akhir, seperti meningkatkan produksi pertanian, memperluas sistem ujian kerajaan, menyusun ensiklopedia, mengembangkan pelayanan publik dan selanjutnya pembatasan terhadap kekuasaan . Ia juga menyatukan kembali Tiongkok dengan menaklukkan Han Utara, kerajaan terakhir pada periode 5 dinasti d rdf:langString

Zhao Guangyi (chinois simplifié : 赵光义 ; chinois traditionnel : 趙光義 ; pinyin : zhào guāngyì) (20 novembre 939–8 mai 997), né Zhao Kuangyi (chinois : 趙匡乂), également connu par son nom de temple Taizong (chinois : 太宗), est le 2e empereur de la dynastie Song qui a régné à partir de 976 jusqu'à sa mort. Il succède à son frère aîné, Song Taizu, fondateur de la dynastie. Les légendes populaires racontent qu'il a tué l'empereur Taizu pour s'emparer du trône, forçant également le fils de Taizu à se suicider. rdf:langString

Song Taizong (宋太宗), född 939, död 997, var den andra kejsaren under den kinesiska Songdynastin (960-1279) och regerade 976-997. Hans personliga namn var Zhao Jiong (赵炅). Kejsar Taizong tillträdde efter att hans bror, kejsar Taizu, avlidit 976. rdf:langString

Чжао Куан'ї (спрощ.: 赵匡义; кит. трад.: 趙匡義; піньїнь: Zhào Kuāngyì), храмове ім'я Тайцзун (кит.: 太宗; піньїнь: Taizong; 20 листопада 939 —8 травня 997) — другий імператор династії Сун. Достеменно не відомо, чому саме Чжао Куан'ї став наступником свого брата на престолі, а не дорослі сини Чжао Куан'їня. Відповідно до офіційних джерел його право на спадкування престолу було схвалено Чжао Куан'їнем на смертному ложі їхньої матері, яка зажадала цього від імператора. Як повідомлялося, вона запитала імператора: «Чи знаєш ти, чому прийшов до влади? Це трапилося тому, що Пізня Чжоу мала семирічного імператора!» Так звана «Золота обіцянка цельфу» (金匱誓書) була зафіксована і запечатана секретарем Чжао Пу та знову була розкрита після сходження Чжао Куан'ї на престол, щоб довести його законність. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Tchaj-cung (Sung)

rdf:langString Emperor Taizong of Song

rdf:langString Song Taizong

rdf:langString Kaisar Song Taizong

rdf:langString Song Taizong

rdf:langString Tai Zong

rdf:langString 북송 태종

rdf:langString 太宗 (宋)

rdf:langString Song Taizong

rdf:langString Тай-цзун (династия Сун)

rdf:langString Song Taizong

rdf:langString 宋太宗

rdf:langString Чжао Куан'ї

foaf:name

rdf:langString Emperor Taizong of Song

dbpprop:name

rdf:langString Emperor Taizong of Song

dbpprop:birthPlace

rdf:langString Xunyi County, Kaifeng Prefecture, Later Jin

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 1070391

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1122046393

dbpprop:spouseType

rdf:langString Consorts

dbpprop:templeName

rdf:langString Taizong

dbpprop:signature

xsd:integer 50

dbpprop:altname

rdf:langString Zhao Guangyi

rdf:langString Zhao Jiong

rdf:langString Zhao Kuangyi

dbpprop:birthDate

xsd:date 0939-11-20

dbpprop:birthName

rdf:langString Zhao Guangyi

rdf:langString Zhao Jiong

rdf:langString Zhao Kuangyi

dbpprop:burialPlace

rdf:langString Yongxiling Mausoleum

dbpprop:c

rdf:langString 宋太宗

dbpprop:caption

rdf:langString Palace portrait on a hanging scroll, kept in the National Palace Museum, Taipei, Taiwan

dbpprop:deathDate

xsd:date 0997-05-08

dbpprop:issue

rdf:langString See

dbpprop:l

rdf:langString "Great Ancestor of the Song"

dbpprop:p

rdf:langString Sòng Tàizōng

rdf:langString Zhào Guāngyì

rdf:langString Zhào Jiǒng

rdf:langString Zhào Kuāngyì

dbpprop:reign

xsd:gMonthDay --11-15

dbpprop:rows

xsd:integer 2

dbpprop:s

rdf:langString 赵光义

rdf:langString 赵匡义

rdf:langString 赵炅

dbpprop:spouse

rdf:langString

rdf:langString Empress Shude

rdf:langString Empress Yuande

dbpprop:t

rdf:langString 趙光義

rdf:langString 趙匡義

rdf:langString 趙炅

dbpprop:years

xsd:integer 976

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Tchaj-cung (čínsky pchin-jinem Tàizōng, znaky 太宗; 20. listopadu 939 – května 997), vlastním jménem Čao Kchuang-i (čínsky pchin-jinem Zhào Kuāngyì, znaky zjednodušené 赵匡义, tradiční 趙匡義) byl čínský generál a státník, bratr zakladatele říše Sung císaře Tchaj-cu a v letech 976–997 druhý sungský císař.

rdf:langString Taizong (20 de noviembre de 939 – 8 de mayo de 997), nacido Zhao Kuangyi, fue el segundo emperador de la dinastía Song de China entre 976 y 997. Fue el hermano menor del emperador Taizú (ambos nacidos de la misma madre). Durante su reinado como emperador, Song Taizong se dedicó ardua y diligentemente a su tarea. Puso mucho empeño en el bienestar de su pueblo, lo que fortaleció a la reciente dinastía. Su mayor derrota fue el no lograr vencer en dos ocasiones consecutivas al pueblo kitán del norte. Estas derrotas animaron a rebeldes internos, que fueron rápidamente dominados. La dinastía Liao del norte mantendría sus diferencias con la dinastía Song durante los siglos siguientes. La ascensión de Song Taizong al trono ha resultado misteriosa. Se ha afirmado que Taizong mató a su hermano Taizú para acceder al trono, pero nunca se encontraron pruebas de tal hecho. Taizong murió en 997, luego de 21 años de reinado a la edad de 57 años y fue sucedido por su hijo.

rdf:langString Zhao Jiong (20 November 939 – 8 May 997), known as Zhao Guangyi from 960 to 977 and Zhao Kuangyi before 960, also known by his temple name Taizong after his death, was the second emperor of the Song dynasty of China. He reigned from 976 to his death in 997. He was a younger brother of his predecessor Emperor Taizu, and the father of his successor Emperor Zhenzong. Why Emperor Taizong succeeded his brother rather than Emperor Taizu's grown sons (Zhao Dezhao and Zhao Defang, who both died in their twenties during his reign) is not entirely understood by later historians. According to official history, his succession was confirmed by Emperor Taizu on their mother Empress Dowager Du's deathbed as a result of her instruction. A popular story dating back from at least the 11th century suggests that Emperor Taizong murdered his brother in the dim candlelight when the sound of an axe was allegedly heard. Whatever the truth, Zhao Guangyi had been prefect of the Song capital Kaifeng since 961 where he gradually consolidated power. He was the only living prince during Emperor Taizu's reign (as Prince of Jin) and placed above all grand councilors in regular audiences. In the first three years of his reign, he intimidated the Qingyuan warlord Chen Hongjin and Wuyue king Qian Chu into submission and easily conquered Northern Han, thus reunifying China Proper for the first time in 72 years. However, subsequent irredentist wars to conquer former Tang dynasty territories from the Liao dynasty in the north and the Early Lê dynasty in the southeast proved disastrous: after the failures in the Battle of Gaoliang River and the Battle of Bạch Đằng, the Sixteen Prefectures and Northern Vietnam (at least in their entirety) would remain beyond Chinese control until the Ming dynasty in the 14th century. Emperor Taizong is remembered as a hardworking and diligent emperor. He paid great attention to the welfare of his people and made the Song Empire more prosperous. He adopted the centralization policies of the Later Zhou, which include increasing agricultural production, broadening the imperial examination system, compiling encyclopaedias, expanding the civil service and further limiting the power of jiedushis. All subsequent emperors of the Northern Song were his descendants, as well as the first emperor of the Southern Song. However, from Emperor Xiaozong onwards, subsequent emperors were descendants of his brother, Emperor Taizu. This largely stemmed from the Jingkang Incident, whereby most of Emperor Taizong's descendants were abducted by the Jurchen-led Jin dynasty, forcing Emperor Gaozong to seek a successor among Taizu's descendants, as Gaozong's only son had died young.

rdf:langString Taizong chinesisch 太宗, Pinyin Tàizōng, W.-G. T’ai4-tsung1 – „Großer Vorfahre der Song“; (* 20. November 939 in Luoyang; † 8. Mai 997 in Kaifeng) war Mitbegründer und der zweite Kaiser der Nördlichen Song-Dynastie. Er war Bruder von Song Taizu und gilt als ein fähiger Politiker, aber inkompetenter Oberbefehlshaber.

rdf:langString Kaisar Taizong (20 November 939 – 8 Mei 997), lahir dengan nama Zhao Kuangyi, adalah kaisar kedua Dinasti Song Tiongkok dari tahun 976 sampai dengan 997. Dia adalah adik dari Kaisar Song Taizu. Nama era-nya, Taizong berarti "leluhur agung".Kaisar Taizong diingat sebagai kaisar yang cerdas dan pekerja keras. Ia memberikan perhatian yang besar terhadap kesejahteraan rakyatnya dan membuat kekaisarannya semakin makmur. Ia mengadopsi kebijakan yang sebelumnya diterapkan oleh Kaisar Shizong dari Dinasti Zhou Akhir, seperti meningkatkan produksi pertanian, memperluas sistem ujian kerajaan, menyusun ensiklopedia, mengembangkan pelayanan publik dan selanjutnya pembatasan terhadap kekuasaan . Ia juga menyatukan kembali Tiongkok dengan menaklukkan Han Utara, kerajaan terakhir pada periode 5 dinasti dan 10 negara. Menurut legenda, ia membunuh Kaisar Taizu untuk mendapatkan tahta, juga memaksa anak Kaisar Taizu, untuk bunuh diri.

rdf:langString Zhao Guangyi (chinois simplifié : 赵光义 ; chinois traditionnel : 趙光義 ; pinyin : zhào guāngyì) (20 novembre 939–8 mai 997), né Zhao Kuangyi (chinois : 趙匡乂), également connu par son nom de temple Taizong (chinois : 太宗), est le 2e empereur de la dynastie Song qui a régné à partir de 976 jusqu'à sa mort. Il succède à son frère aîné, Song Taizu, fondateur de la dynastie. Il est considéré comme étant un empereur travailleur et diligent. Il porte une grande attention au bien-être de son peuple et rend son empire plus prospère. Il met en place des politiques précédemment adoptées par l'empereur Shizong des Zhou postérieurs, dont l'augmentation de la production agricole, l'élargissement du système des examens impériaux, la compilation d'encyclopédies, l'expansion du service public et une limitation plus importante du pouvoir des jiedushi. Il réunifie la Chine historique en conquérant les Han du Nord, le dernier royaume de la période des Cinq Dynasties et des Dix Royaumes. Les légendes populaires racontent qu'il a tué l'empereur Taizu pour s'emparer du trône, forçant également le fils de Taizu à se suicider.

rdf:langString 太宗（たいそう）は、北宋の第2代皇帝（在位：976年11月15日 - 997年5月8日）。太祖趙匡胤の弟。諱は元は匡義であったが、兄帝の名を避諱して光義、即位してからは炅に改めた。

rdf:langString 송 태종(宋太宗, 939년 11월 20일(음력 10월 7일) ~ 997년 5월 8일(음력 3월 29일))은 중국의 오대 십국 후주의 무관이자, 송 황조의 제2대 황제(재위： 976년 ~ 997년)이다. 송태조 조광윤의 친동생으로 후에 형의 휘를 피휘하여 '빛 광'으로 바꿔서 광의(光義)로 사용하다가 즉위를 하고 나서 경(炅)으로 고쳤다．자는 정의(廷宜)이다. 절일은 건명절(乾明節)이다. 그의 재위 기간 동안 송나라 지배체제의 기초가 확립되었다. 송태조 조광윤의 적장자들을 제치고 그가 제위에 오른 것은 조광윤의 뜻과 상반되는 것이기도 했고, 재위기간 내내 정통성에 대한 의문이 제기되었다. 즉위 3년 만에 그는 양쯔 강(揚子江) 유역과 그 이남에 남아 있던 독립 제국인 오월(吳越)과 북한(北漢)을 정벌하고 소국들을 정벌하여 979년 당나라 멸망 이후 중국을 재통일하였다.

rdf:langString Tai Zong, nato Zhao Kuangy (20 novembre 939 – 8 maggio 997), è stato un imperatore cinese, il secondo della dinastia cinese Song dal 976 al 997. Era il fratello minore dell'imperatore . Il nome dinastico Tai Zong significa “Grande antenato”.

rdf:langString Song Taizong (zijn persoonlijke naam was Zhao Kuangyi) (939 - 997) was keizer van de Chinese Song-dynastie (960-1279). Hij regeerde van 976 tot 997.

rdf:langString Тай-цзун (кит. 太宗, личное имя — Чжао Куанъи (кит. 趙匡義) 20 ноября 939 — 8 мая 997) — 2-й китайский император династии Сун в 976—997 годах, посмертное имя — Гуан Сяо-хуанди (кит. 廣孝皇帝).

rdf:langString Song Taizong (宋太宗), född 939, död 997, var den andra kejsaren under den kinesiska Songdynastin (960-1279) och regerade 976-997. Hans personliga namn var Zhao Jiong (赵炅). Kejsar Taizong tillträdde efter att hans bror, kejsar Taizu, avlidit 976. Kejsare Taizong anföll år 979 Liaodynastins södra huvudstad (dagens Peking), men blev katastrofalt besegrad. Taizong ett nytt försök år 986 att erövra Liaodynastin, men även detta anfall misslyckas. År 1004 är det Liandynastin som anfaller Songdynastin, men dess anfall stoppas vid Gula floden och resulterar i ett fredsavtal där Songdynastin tvingas köpa sig en dyrbar fred genom att ge årliga tribut till Liaodynastin. Taizong avlider år 997 och efterträds av sin tredje son, kejsare Zhenzong. Kejsare Taizong begravdes liksom de flesta kejsare under Norra Song i Gongyi i Henan.

rdf:langString 宋太宗趙炅（939年11月20日－997年5月8日），北宋第二位皇帝（976年11月15日－997年5月8日在位），在位21年，享年58岁。趙弘殷第三子，是北宋開國君主宋太祖趙匡胤的胞弟。本名趙匡義，字廷宜，其兄長趙匡胤登基後為避諱，受賜名趙光義，登基後為了避免社會上避諱過於擾民，自改名為罕用字「炅」。趙匡胤去世後，趙光義繼位，是為宋太宗。其繼位充滿爭議，有「金匱之盟」為兄終弟及提供合法性依據；亦有說其弒兄篡位，即民間流傳的「燭影斧聲」。太宗即位後，赵匡胤之子趙德昭被太宗逼迫自尽，趙德芳則「離奇病死」。宋太宗于太平兴国三年（978年）迫使吴越纳土归降；之后又灭亡五代十国最后一个割据政权北汉，结束北宋统一战爭。次年（979年）宋太宗趙光義移师幽州，试图一举收复燕云十六州，在高粱河（今北京西直门外）展开激战，宋军大败，宋太宗被耶律休哥射伤大腿，連中兩箭，乘驴车逃走，所有副官、隨從、宦官、宮女被俘，宋太宗的死因是箭傷復發。宋太宗文治有為，但不善武功。他两度伐辽失败。980年又试图兼併交趾但惨败，使交趾（越南）最终得以保持独立地位。

rdf:langString Чжао Куан'ї (спрощ.: 赵匡义; кит. трад.: 趙匡義; піньїнь: Zhào Kuāngyì), храмове ім'я Тайцзун (кит.: 太宗; піньїнь: Taizong; 20 листопада 939 —8 травня 997) — другий імператор династії Сун. Достеменно не відомо, чому саме Чжао Куан'ї став наступником свого брата на престолі, а не дорослі сини Чжао Куан'їня. Відповідно до офіційних джерел його право на спадкування престолу було схвалено Чжао Куан'їнем на смертному ложі їхньої матері, яка зажадала цього від імператора. Як повідомлялося, вона запитала імператора: «Чи знаєш ти, чому прийшов до влади? Це трапилося тому, що Пізня Чжоу мала семирічного імператора!» Так звана «Золота обіцянка цельфу» (金匱誓書) була зафіксована і запечатана секретарем Чжао Пу та знову була розкрита після сходження Чжао Куан'ї на престол, щоб довести його законність. Популярна історія, яка датується щонайменше XI століттям, припускає, що Чжао Куан'ї убив свого брата, аби зайняти трон. Сучасні історики не змогли знайти жодних конкретних доказів, які б свідчили про вбивство; проте вони визнають, що «Золота обіцянка цельфу» була обманом, сфабрикованим імператором Тайцзуном та Чжао Пу. Від 961 року Чжао Куан'ї був керівником столиці, міста Кайфен, де він поступово консолідував владу. Він був єдиним живим принцом під час правління імператора Тайцзу (в якості принца Цзінь) і розміщувався над усіма великими радниками у звичних аудієнціях. За перших три роки свого правління він підкорив цін'юаньського воєначальника Чень Хунцзіня та правителя Уюе Цянь Чу, зробивши їх своїми васалами, та легко завоював Північну Хань, таким чином об'єднавши Китай вперше за 72 роки. Однак наступні міжусобні війни, спрямовані на відвоювання колишніх територій династії Тан у династії Ляо на півночі та династії ранніх Ле на південному заході виявилися провальними: після поразок у битві на річці Гаолянь та битві при Бах-Дані, Шістнадцять округів і Північний В'єтнам залишались поза китайським контролем до започаткування династії Мін у XIV столітті. Імператора Тайцзуна вважають працелюбним і далекоглядним правителем. Він приділяв значну увагу добробуту свого народу і привів імперію Сун до процвітаня. Він прийняв політику централізації Пізньої Чжоу, що включала збільшення сільськогосподарського виробництва, розширення імперської екзаменаційної системи, накопичення енциклопедій, розширення державної служби та подальше обмеження повноважень цзєдуши.

dbpprop:coronation

xsd:date 0976-11-15

dbpprop:eraDates

rdf:langString Chunhua

rdf:langString Duangong

rdf:langString Taiping Xingguo

rdf:langString Yongxi

rdf:langString Zhidao

dbpprop:posthumousName

rdf:langString

rdf:langString Emperor Zhiren Yingdao Shengong Shengde Wenwu Ruilie Daming Guangxiao

dbpedia-owl:wikiPageLength