Edward the Martyr
http://dbpedia.org/resource/Edward_the_Martyr an entity of type: Thing
Eduard el Màrtir (vers 962 - 18 de març de 978) va ser rei d'Anglaterra des del 975 fins al seu assassinat tres anys més tard. El va succeir el seu germanastre Etelred l'Indecís.
rdf:langString
Eduard II. Mučedník (cca 962 – 18. březen 978) byl anglickým králem v letech 975–978. Datum Eduardova narození není přesně známé. Narodil se jako starší ze dvou synů krále Edgara. Jeho matkou nebyla královna Ælfthryth, nýbrž Wulfthryth nebo jiná žena. Po Edgarově smrti († 975) nebyl určen následník a vlivní lidé království byli názorově rozděleni. Část podporovala mladšího prince Æthelreda. Eduarda podporovali církevní hodnostáři, především arcibiskupové Dunstan a Oswald a byl jimi vybrán jako nový panovník.
rdf:langString
El rey san Eduardo el Mártir nació en 962, siendo el primogénito de Edgar el Pacífico, rey de Inglaterra, y de su primera esposa Ethelfleda, hija del caballero Ordmaer.
rdf:langString
Eduardo Martiria (antzinako ingelesez: Eadweard, ēadweard ahoskatua; c. 962-Corfe gaztelua, Dorset, 978ko martxoaren 18a) anglo-saxoien erregea izan zen, 975-978 bitarteko urteetan. Edgar Baketsuaren semea. Elfridak, bere amaginarrebak, hilarazi zuen gazterik.
rdf:langString
에드워드 순교왕(고대 영어: Ēadweard se Martyr, 영어: Edward the Martyr, 962년 ~ 978년)은 잉글랜드 왕국의 왕이다.
rdf:langString
エドワード殉教王（エドワードじゅんきょうおう、Edward the Martyr, 962年頃 - 978年3月18日）は、イングランド王（在位：975年 - 978年）で、聖公会・カトリック教会・正教会における聖人。正教会では致命者として記憶される。
rdf:langString
Edoardo II d'Inghilterra, conosciuto come Edoardo il Martire (962 – Corfe Castle, 18 marzo 978), successe al padre Edgardo d'Inghilterra come re d'Inghilterra nel 975, ma fu ucciso dopo un regno di soli pochi anni. Poiché il suo omicidio fu considerato "religioso", Edoardo venne canonizzato come Sant'Edoardo il Martire nel 1001.
rdf:langString
Edvard Martyren född cirka 962, död 18 mars 978 efterträdde sin far Edgar som engelsk kung 975. Edvard var son till Edgars älskarinna Ethelfleda och alltså född utom äktenskapet. Han mördades efter några år. Då mordet begicks av "icke-religiösa" motståndare och Edvard ansågs vara en god kristen kanoniserades han som Sankt Edvard Martyren 1001. Flera mirakel ansågs ha ägt rum vid hans reliker.
rdf:langString
Edward Męczennik (ur. ok. 962, zm. 18 marca 978) – król Anglii (od 8 lipca 975 do 18 marca 978), męczennik i święty Kościoła katolickiego, prawosławnego i anglikańskiego.
rdf:langString
(殉教者)愛德華（英語：Edward the Martyr；962年－978年3月18日），亦称埃德沃德二世（古英語：Eadweard），英格蘭國王，975年－978年在位。 他是埃德加一世的長子，但並不是埃德加指定的繼承人。埃德加於975年去世後，他的兩個兒子──愛德華與埃塞爾雷德，都有繼位的資格，因此貴族們對由誰人繼位意見不一。在大主教鄧斯坦及伍斯特的奧斯瓦爾德的支持下，愛德華繼承王位。 愛德華在位期間，有兩名大貴族──和發生爭執，幾乎釀成內戰。此外，貴族們乘着愛德華無力控制大局，奪回了被埃德加取去並封賜給本篤會修道院的土地和資產。 愛德華在繼位三年後於科夫城堡被殺，但後世對當中的起因和經過有不同說法。980年初，他的遺體被隆重地葬於；到了1001年，他的遺體被移往院內更顯眼的位置。有史家相信後一次改葬得到埃塞爾雷德的認可。愛德華的遺骸在英格蘭宗教改革時期被藏起，至20世紀初重新被發現。 很多關於他的聖徒傳記皆認為愛德華是殉教者，而後世多認為愛德華是被其後母──即埃塞爾雷德的生母所害。現時東儀天主教、東正教及聖公會皆承認愛德華為聖人，至於其遺骨則由一所東正教會負責保存及供奉。
rdf:langString
إدوارد الشهيد (بالإنجليزية القديمة:Eadweard ؛ولد 962 – 18 مارس 978) كان ملك إنجلترا من 975 حتى اغتيله في 978، إدوارد كان الأبن الأكبر لـ ملك ، ومع ذلك والده لم اعترف به كـ وريث، ومع وفاة إدغار، اعترضوا نبلاء إنكلترا، حيث طالب البعض به كـ ملك، وآخرون وأغلبية دعموا شقيقه الأصغر إثيلريد أونريدي، ومعترف بها كـ ابن الشرعي لإدغار، ولكن اختير هو كـ ملك إدوارد وتوج بمؤيديه من قبل الأساقفة دونستان واوزوالد ورسيستر.
rdf:langString
Ο Εδουάρδος ο Μάρτυρας (Edward the Martyr, 962 – 18 Μαρτίου 978) βασιλιάς των Αγγλοσαξόνων (975 - 978) ήταν μεγαλύτερος γιος και διάδοχος του Έντγκαρ του Ειρηνικού αλλά το όνομα της μητέρας του δεν είναι γνωστό, πιθανότατα ήταν νόθος επειδή γεννήθηκε πριν ο Έντγκαρ παντρευτεί την πρώτη νόμιμη σύζυγο του . Μετά τον αιφνίδιο θάνατο του πατέρα του (975) ξέσπασε στην Αγγλία εμφύλιος πόλεμος ανάμεσα στους οπαδούς του ίδιου του Εδουάρδου του Μάρτυρα και στους οπαδούς του μικρότερου ετεροθαλούς αδελφού του Έθελρεντ του Ουέσσεξ. Οι οπαδοί του Εδουάρδου τελικά υπερίσχυσαν και ο ίδιος στέφθηκε βασιλιάς των Αγγλοσαξόνων ιδιαίτερα με την υποστήριξη των αρχιεπισκόπων Δουνστάνου και Όσβαλντ. Αμέσως ξέσπασε εμφύλιος πόλεμος ανάμεσα στους ισχυρούς κόμητες Έλφχιρ και Έθελγουιν με την δικαιολογία ότι ο Εδου
rdf:langString
Eduard der Märtyrer oder Eadweard II. (* um 962; † 18. März 978) war von 975 bis zu seiner Ermordung im Jahre 978 König von England. Eduard war der Sohn von König Edgar und offiziell von dessen erster Frau Æthelflæd. Eduards Thronanspruch wurde energisch von einer Gruppe um seine Stiefmutter, Königin Ælfthryth (Elfrida) hintertrieben, welche lieber ihren Sohn Æthelred auf dem Thron gesehen hätte. Allerdings erhielt Eduards Anspruch mehr Unterstützung – unter anderem die von Bischof Dunstan – und wurde vom Witan bestätigt. Daraufhin wurde er von Dunstan und Oswald von Worcester gekrönt.
rdf:langString
Eduardo la martiro (n. ĉ.962, m. la 18-an de marto 978) estis reĝo de Anglio ekde 975. Li estis la filo de Edgaro (Anglio) kaj, verŝajne, ties unua edzino Ethelfleda. Kiam lia patro mortis (la 8-an de julio 975) ne estis klare al kiu li deziris heredigi la anglan tronon - al Eduardo aŭ al lia duonfrato Ethelred. Tamen Sankta Dunstan, ĉefepiskopo de Canterbury, kaj Oswald, ĉefepiskopo de Jorko, subtenis kaj kronis Eduardon. Laŭ la Anglosaksa Kroniko tuj aperis kometo kaj aliaj antaŭsignoj de katastrofo. Sekvis malsatego kaj konflikto inter la grafoj de Mercia kaj East Anglia.
rdf:langString
Edward (Old English: Eadweard, pronounced [ˈæːɑdwæɑrˠd]; c. 962 – 18 March 978), often called the Martyr, was King of the English from 975 until he was murdered in 978. Edward was the eldest son of King Edgar, but was not his father's acknowledged heir. On Edgar's death, the leadership of England was contested, with some supporting Edward's claim to be king and others supporting his younger half-brother Æthelred the Unready, recognised as a legitimate son of Edgar. Edward was chosen as king and was crowned by his main clerical supporters, the archbishops Dunstan of Canterbury and Oswald of York.
rdf:langString
Édouard le Martyr, né vers 962, mort le 18 mars 978, est roi d'Angleterre de 975 à sa mort. Fils aîné, peut-être illégitime, du roi Edgar, il lui succède à sa mort, mais non sans heurt, car une partie de la noblesse préfère rallier son demi-frère cadet Æthelred. C'est en grande partie le soutien des archevêques Dunstan de Cantorbéry et Oswald d'York qui permet à Édouard, encore adolescent, d'être couronné.
rdf:langString
Eduard (II) de Martelaar (Engels: Edward the Martyr) (circa 962 - Corfe Castle, 18 maart 978/979) volgde in 975 zijn vader Edgar op als koning van Engeland, maar werd na een paar jaar al vermoord. Eduard werd beschouwd als een goed christen en werd in 1001 heilig verklaard. Rondom de moord en het terugvinden van Edwards lijk werden door geschiedschrijvers verschillende wonderen gerapporteerd. In 1001 werd Eduard heilig verklaard. Zijn feestdag is op 18 maart. Men haalde zijn stoffelijk overschot uit zijn graf en plaatste het in een reliekschrijn in Shaftesbury Abbey.
rdf:langString
Eduardo, o Mártir (c. 962 – 18 de março de 978) foi o Rei dos Ingleses de 975 até seu assassinato. Era o filho mais velho do rei Edgar mas não seu herdeiro reconhecido. Após a morte do rei, a liderança da Inglaterra foi contestada, com alguns apoiando a reivindicação de Eduardo e outros apoiando seu irmão mais novo Etelredo, reconhecido como o filho legítimo de Edgar. Eduardo foi escolhido como rei e coroado por seus principais apoiadores do clero, os arcebispos Dunstan e Osvaldo de Worcester.
rdf:langString
Эдуард Мученик (также Эдуард II; англ. Edward the Martyr; 962 — 18 марта 978) — король Англии в 975—978 годах. Представитель Уэссекской династии. Сын Эдгара Миролюбивого и его первой жены . Канонизирован в 1001 году. Почитается как святой в Православной, Католической и Англиканской церквях. Коронован в Кингстоне в 975 году. В 1982 году мощи Эдуарда были переданы Русской православной церкви заграницей, которая поместила их в при в графстве Суррей. После воссоединения РПЦЗ и Русской православной церкви находится под юрисдикцией «Синода противостоящих».
rdf:langString
Едуа́рд Му́ченик (англ. Edward the Martyr; 963–978) — король Англії в 975—978 роках, православний, римо-католицький та англіканський святий, син Едгара Миролюбного і його першої дружини, Етельфледи, канонізований 1001 року. 1982 року його мощі були передані Російській Православній Церкві (Закордонній) яка помістила їх в церкві при кладовищі Бруквуд у Вокінзі, Суррей. Церква тепер називається Православна церква святого Едуарда Мученика.
rdf:langString
rdf:langString
إدوارد الشهيد
rdf:langString
Eduard el Màrtir
rdf:langString
Eduard II. Mučedník
rdf:langString
Eduard der Märtyrer
rdf:langString
Εδουάρδος ο Μάρτυρας
rdf:langString
Eduardo la Martiro
rdf:langString
Eduardo el Mártir
rdf:langString
Eduardo Martiria
rdf:langString
Edward the Martyr
rdf:langString
Édouard le Martyr
rdf:langString
Edoardo il Martire
rdf:langString
에드워드 순교왕
rdf:langString
エドワード殉教王
rdf:langString
Eduard de Martelaar
rdf:langString
Edward Męczennik
rdf:langString
Eduardo, o Mártir
rdf:langString
Эдуард Мученик
rdf:langString
Edvard Martyren
rdf:langString
殉教者愛德華
rdf:langString
Едуард Мученик
xsd:integer
47382
xsd:integer
1123738390
rdf:langString
Wareham, Dorset; later Shaftesbury; later Woking
rdf:langString
Edward in an early fourteenth-century Genealogical Roll of the Kings of England
xsd:gMonthDay
--03-18
rdf:langString
Æthelflæd or Wulfthryth
xsd:gMonthDay
--07-08
xsd:integer
975
rdf:langString
Eduard el Màrtir (vers 962 - 18 de març de 978) va ser rei d'Anglaterra des del 975 fins al seu assassinat tres anys més tard. El va succeir el seu germanastre Etelred l'Indecís.
rdf:langString
Eduard II. Mučedník (cca 962 – 18. březen 978) byl anglickým králem v letech 975–978. Datum Eduardova narození není přesně známé. Narodil se jako starší ze dvou synů krále Edgara. Jeho matkou nebyla královna Ælfthryth, nýbrž Wulfthryth nebo jiná žena. Po Edgarově smrti († 975) nebyl určen následník a vlivní lidé království byli názorově rozděleni. Část podporovala mladšího prince Æthelreda. Eduarda podporovali církevní hodnostáři, především arcibiskupové Dunstan a Oswald a byl jimi vybrán jako nový panovník.
rdf:langString
Eduard der Märtyrer oder Eadweard II. (* um 962; † 18. März 978) war von 975 bis zu seiner Ermordung im Jahre 978 König von England. Eduard war der Sohn von König Edgar und offiziell von dessen erster Frau Æthelflæd. Eduards Thronanspruch wurde energisch von einer Gruppe um seine Stiefmutter, Königin Ælfthryth (Elfrida) hintertrieben, welche lieber ihren Sohn Æthelred auf dem Thron gesehen hätte. Allerdings erhielt Eduards Anspruch mehr Unterstützung – unter anderem die von Bischof Dunstan – und wurde vom Witan bestätigt. Daraufhin wurde er von Dunstan und Oswald von Worcester gekrönt. Eduards Regierungszeit war kurz und geprägt von Parteienstreit. Er wurde auf Corfe Castle von Bediensteten seiner Stiefmutter Königin Ælfthryth ermordet. Wegen dieses brutalen Mordes wurde er „der Märtyrer“ genannt, nicht zuletzt deshalb, weil seine Mörder nicht dem christlichen Glauben angehörten. Auch während seines Lebens war Eduard ein Streiter für die Kirche gewesen. Binnen kurzer Zeit wurde er heiliggesprochen und Shaftesbury Abbey, wohin er im Jahre 980 umgebettet wurde, entwickelte sich zum Wallfahrtsort. Es wird von vielen Wundern berichtet, die an seinem Sarkophag stattfanden, unter anderem die Heilung von Blinden und Aussätzigen. Er wird nicht nur in der römisch-katholischen, sondern auch in der orthodoxen und der anglikanischen Kirche als Heiliger verehrt.
rdf:langString
إدوارد الشهيد (بالإنجليزية القديمة:Eadweard ؛ولد 962 – 18 مارس 978) كان ملك إنجلترا من 975 حتى اغتيله في 978، إدوارد كان الأبن الأكبر لـ ملك ، ومع ذلك والده لم اعترف به كـ وريث، ومع وفاة إدغار، اعترضوا نبلاء إنكلترا، حيث طالب البعض به كـ ملك، وآخرون وأغلبية دعموا شقيقه الأصغر إثيلريد أونريدي، ومعترف بها كـ ابن الشرعي لإدغار، ولكن اختير هو كـ ملك إدوارد وتوج بمؤيديه من قبل الأساقفة دونستان واوزوالد ورسيستر. النبلاء أقوياء في المملكة تشاجروا مما ادى إلى الحرب الأهلية تقريبا، في رد فعل الرهبان لمكافحة النبلاء، استغلوا ضعف إدوارد بحيث قاموا بتجريد الأديرة البينديكتين وإصلاح الأراضي والمقاطعات الأخرى التي منحت إدغار ملك لهم. عهد إدوارد كان قصير بحيث أدى إلى قتله في قلعة كورف في الظروف التي غير واضحة تماماً، تم دفن جسده باحتفال كبير في الدير شافتسبوري أوائل عام 980، وفي 1001 تم نقل رفات إدوارد إلى مكان أكثر بروزاً في الدير، ربما بمباركة من أخيه غير الشقيق الملك إثيلريد أونريدي، بحيث كان إدوارد يحسب بحساب القديس بحلول هذا الوقت. هو اليوم القديس في الكنيسة الأرثوذكسية الشرقية و الكنيسة الكاثوليكية والأنغليكانية.
rdf:langString
Ο Εδουάρδος ο Μάρτυρας (Edward the Martyr, 962 – 18 Μαρτίου 978) βασιλιάς των Αγγλοσαξόνων (975 - 978) ήταν μεγαλύτερος γιος και διάδοχος του Έντγκαρ του Ειρηνικού αλλά το όνομα της μητέρας του δεν είναι γνωστό, πιθανότατα ήταν νόθος επειδή γεννήθηκε πριν ο Έντγκαρ παντρευτεί την πρώτη νόμιμη σύζυγο του . Μετά τον αιφνίδιο θάνατο του πατέρα του (975) ξέσπασε στην Αγγλία εμφύλιος πόλεμος ανάμεσα στους οπαδούς του ίδιου του Εδουάρδου του Μάρτυρα και στους οπαδούς του μικρότερου ετεροθαλούς αδελφού του Έθελρεντ του Ουέσσεξ. Οι οπαδοί του Εδουάρδου τελικά υπερίσχυσαν και ο ίδιος στέφθηκε βασιλιάς των Αγγλοσαξόνων ιδιαίτερα με την υποστήριξη των αρχιεπισκόπων Δουνστάνου και Όσβαλντ. Αμέσως ξέσπασε εμφύλιος πόλεμος ανάμεσα στους ισχυρούς κόμητες Έλφχιρ και Έθελγουιν με την δικαιολογία ότι ο Εδουάρδος ήταν ανίκανος να καταργήσει τις εκκλησιαστικές ρυθμίσεις του πατέρα του οι οποίες μείωναν την εξουσία τους. Η σύντομη βασιλεία του νεαρού Εδουάρδου ολοκληρώθηκε με την σκληρή δολοφονία του στο κάστρο του Κορφ υπό ανεξιχνίαστες συνθήκες (978). Το σώμα του ετάφη σε μεγαλοπρεπή τελετή στο Σάφτεσμπουρι στις αρχές του 979, τα υπολείμματα του μετακινήθηκαν αργότερα σε προνομιακή θέση στο αβαείο (1001) με την σύμφωνη γνώμη του αδελφού του Έθελρεντ, την ίδια εποχή ο Εδουάρδος είχε ανακηρυχτεί Άγιος. Πλήθος αναφορές καταγράφηκαν μετά τον θάνατο του στις οποίες παρουσιάζεται σαν μαρτυρικό θύμα της μητριάς του Έλφθραιθ, ανακηρύχτηκε άγιος από την Ρωμαιοκαθολική εκκλησία, την Ανατολική Ορθόδοξη εκκλησία και την Αγγλικανική κοινότητα. Η ημερομηνία της γέννησης του είναι άγνωστη αλλά ο Εδουάρδος ήταν ο μεγαλύτερος από τα τρία παιδιά του πατέρα του και ήταν ήδη έφηβος όταν ο Έντγκαρ πέθανε σε ηλικία μόλις 32 ετών (975).
rdf:langString
Eduardo la martiro (n. ĉ.962, m. la 18-an de marto 978) estis reĝo de Anglio ekde 975. Li estis la filo de Edgaro (Anglio) kaj, verŝajne, ties unua edzino Ethelfleda. Kiam lia patro mortis (la 8-an de julio 975) ne estis klare al kiu li deziris heredigi la anglan tronon - al Eduardo aŭ al lia duonfrato Ethelred. Tamen Sankta Dunstan, ĉefepiskopo de Canterbury, kaj Oswald, ĉefepiskopo de Jorko, subtenis kaj kronis Eduardon. Laŭ la Anglosaksa Kroniko tuj aperis kometo kaj aliaj antaŭsignoj de katastrofo. Sekvis malsatego kaj konflikto inter la grafoj de Mercia kaj East Anglia. Dum la regado de Edgaro, estis reformado de la monaĥejoj kaj forpelo de iuj monaĥoj de nobela deveno kiuj ne konformis al la benediktanaj reguloj. Aldone, Edgaro donis al monaĥejoj bienojn poseditajn de nobelaj familioj. La familioj profitis de la malforto de Eduardo por rehavi la bienojn. En marto 978 Eduardo vizitis sian duonpatrinon Aelfthryth, patrinon de Ethelred, ĉe Corfe Castle. La 18-an de tiu monato li estis murdata. Verŝajnas ke Aelfthryth partoprenis la komploton, kaj ŝia filo tuj iĝis reĝo. Eduardo entombiĝis unue en Wareham (Dorset) - laŭ la Anglosaksa Kroniko, sen reĝaj ritoj. En 980 li estis reentombigata en la abatejo de Shaftesbury. Baldaŭ la popolo honoris lin kiel sanktulo, kaj lia festtago estas la 18-an de marto. Kiam, en la 16-a jarcento, Henriko la 8-a subpremis la monaĥejojn de Anglio, la restaĵoj de Eduardo estis kaŝataj. En 1931 arkeologo eltrovis ilin ĉe la loko de la abatejo kaj donis ilin al la Rusa Ortodoksa Eklezio Ekster Rusio, kiu reentombigis ilin en tombeja preĝejo en Woking.
rdf:langString
Edward (Old English: Eadweard, pronounced [ˈæːɑdwæɑrˠd]; c. 962 – 18 March 978), often called the Martyr, was King of the English from 975 until he was murdered in 978. Edward was the eldest son of King Edgar, but was not his father's acknowledged heir. On Edgar's death, the leadership of England was contested, with some supporting Edward's claim to be king and others supporting his younger half-brother Æthelred the Unready, recognised as a legitimate son of Edgar. Edward was chosen as king and was crowned by his main clerical supporters, the archbishops Dunstan of Canterbury and Oswald of York. The great nobles of the kingdom, ealdormen Ælfhere and Æthelwine, quarrelled, and civil war almost broke out. In the so-called anti-monastic reaction, the nobles took advantage of Edward's weakness to dispossess the Benedictine reformed monasteries of lands and other properties that King Edgar had granted to them. Edward's short reign was brought to an end by his murder at Corfe Castle in 978 in circumstances that are not altogether clear. He was hurriedly buried at Wareham, but was reburied with great ceremony at Shaftesbury Abbey in Dorset early in 979. In 1001 Edward's remains were moved to a more prominent place in the abbey, probably with the blessing of his half-brother King Æthelred. Edward was already reckoned a saint by this time. A number of lives of Edward were written in the centuries following his death in which he was portrayed as a martyr, generally seen as a victim of the Queen Dowager Ælfthryth, mother of Æthelred. He is today recognized as a saint in the Catholic Church, the Eastern Orthodox Church, and the Anglican Communion.
rdf:langString
El rey san Eduardo el Mártir nació en 962, siendo el primogénito de Edgar el Pacífico, rey de Inglaterra, y de su primera esposa Ethelfleda, hija del caballero Ordmaer.
rdf:langString
Eduardo Martiria (antzinako ingelesez: Eadweard, ēadweard ahoskatua; c. 962-Corfe gaztelua, Dorset, 978ko martxoaren 18a) anglo-saxoien erregea izan zen, 975-978 bitarteko urteetan. Edgar Baketsuaren semea. Elfridak, bere amaginarrebak, hilarazi zuen gazterik.
rdf:langString
Édouard le Martyr, né vers 962, mort le 18 mars 978, est roi d'Angleterre de 975 à sa mort. Fils aîné, peut-être illégitime, du roi Edgar, il lui succède à sa mort, mais non sans heurt, car une partie de la noblesse préfère rallier son demi-frère cadet Æthelred. C'est en grande partie le soutien des archevêques Dunstan de Cantorbéry et Oswald d'York qui permet à Édouard, encore adolescent, d'être couronné. Le bref règne d'Édouard est marqué par une violente réaction anti-monastique : la noblesse profite de la succession difficile et de la jeunesse du roi pour déposséder les monastères bénédictins du royaume des biens que leur avait cédés le roi Edgar. Dans le domaine politique, la querelle opposant les deux principaux nobles du royaume, les ealdormen Ælfhere de Mercie et Æthelwine d'Est-Anglie, est près de dégénérer en guerre civile ouverte. Édouard est assassiné à Corfe Castle après moins de trois ans de règne, dans des circonstances troubles, et Æthelred lui succède. Il est rapidement considéré comme saint et martyr, et son culte prospère à l'abbaye de Shaftesbury, où ses reliques sont transportées en 981. Plusieurs hagiographies lui sont consacrées, dans lesquelles il apparaît fréquemment comme une victime des machinations de sa belle-mère Ælfthryth, la mère d'Æthelred. L'Église orthodoxe, l'Église catholique et l'Église d'Angleterre le fêtent le 18 mars.
rdf:langString
에드워드 순교왕(고대 영어: Ēadweard se Martyr, 영어: Edward the Martyr, 962년 ~ 978년)은 잉글랜드 왕국의 왕이다.
rdf:langString
エドワード殉教王（エドワードじゅんきょうおう、Edward the Martyr, 962年頃 - 978年3月18日）は、イングランド王（在位：975年 - 978年）で、聖公会・カトリック教会・正教会における聖人。正教会では致命者として記憶される。
rdf:langString
Eduard (II) de Martelaar (Engels: Edward the Martyr) (circa 962 - Corfe Castle, 18 maart 978/979) volgde in 975 zijn vader Edgar op als koning van Engeland, maar werd na een paar jaar al vermoord. Eduard werd beschouwd als een goed christen en werd in 1001 heilig verklaard. Zijn koningschap werd betwist door een groep mensen onder leiding van zijn stiefmoeder, koningin . Zij wilde dat haar eigen zoon en Eduards halfbroer Ethelred II koning zou worden. Eduard had echter meer steun, ook van Dunstan en de Witan (koninklijk adviesorgaan van hooggeplaatsten uit de samenleving). Een paar jaar later bezocht hij Elfrida en Ethelred in Corfe Castle. Terwijl de koning nog te paard zat, bood Elfrida hem een glas mede aan. Edward nam een slok maar werd daarbij in de rug gestoken. Hij reed weg, maar viel al gauw uit het zadel en werd, met één voet in de stijgbeugel, meegesleurd tot hij dood in een riviertje viel. Ethelred was pas tien jaar oud en was dus niet rechtstreeks bij de moord betrokken. Rondom de moord en het terugvinden van Edwards lijk werden door geschiedschrijvers verschillende wonderen gerapporteerd. In 1001 werd Eduard heilig verklaard. Zijn feestdag is op 18 maart. Men haalde zijn stoffelijk overschot uit zijn graf en plaatste het in een reliekschrijn in Shaftesbury Abbey. Onder koning Hendrik VIII (16e eeuw) werden veel kloosters gesloten en heilige plaatsen verwoest, maar Eduards overblijfselen werden verborgen. In 1931 vond J. Wilson-Claridge de relikwieën bij een archeologische opgraving. De botkundige T.E.A. Stowell bevestigde dat het inderdaad om Eduard de Martelaar ging. Wilson-Claridge schonk de relikwieën aan de Russisch-orthodoxe Kerk buiten Rusland. Deze plaatste ze in een kerk in Brookwood Cemetery in Woking (Surrey). De kerk heet nu St. Edward the Martyr Orthodox Church.
rdf:langString
Edoardo II d'Inghilterra, conosciuto come Edoardo il Martire (962 – Corfe Castle, 18 marzo 978), successe al padre Edgardo d'Inghilterra come re d'Inghilterra nel 975, ma fu ucciso dopo un regno di soli pochi anni. Poiché il suo omicidio fu considerato "religioso", Edoardo venne canonizzato come Sant'Edoardo il Martire nel 1001.
rdf:langString
Эдуард Мученик (также Эдуард II; англ. Edward the Martyr; 962 — 18 марта 978) — король Англии в 975—978 годах. Представитель Уэссекской династии. Сын Эдгара Миролюбивого и его первой жены . Канонизирован в 1001 году. Почитается как святой в Православной, Католической и Англиканской церквях. Коронован в Кингстоне в 975 году. 18 марта 978 года (по другой версии, в 979 году) юный король был приглашен в замок Корф в Дорсете, где в то время жили принц Этельред и его мать Эльфтрита, вторая жена покойного Эдгара. Слуги Эльфтриты окружили Эдуарда в мнимом приветствии, неожиданно схватили его за руки, а один вонзил кинжал в грудь короля. Эдуард вывалился из седла, а лошадь понесла его к лесу возле замка. Во время падения нога короля зацепилась за стремя, и напуганные очевидцы могли наблюдать, как тело смертельно раненного правителя волочилось по земле позади коня. Когда наконец люди короля догнали и остановили лошадь, Эдуард был уже мертв. В 1982 году мощи Эдуарда были переданы Русской православной церкви заграницей, которая поместила их в при в графстве Суррей. После воссоединения РПЦЗ и Русской православной церкви находится под юрисдикцией «Синода противостоящих».
rdf:langString
Edvard Martyren född cirka 962, död 18 mars 978 efterträdde sin far Edgar som engelsk kung 975. Edvard var son till Edgars älskarinna Ethelfleda och alltså född utom äktenskapet. Han mördades efter några år. Då mordet begicks av "icke-religiösa" motståndare och Edvard ansågs vara en god kristen kanoniserades han som Sankt Edvard Martyren 1001. Flera mirakel ansågs ha ägt rum vid hans reliker.
rdf:langString
Eduardo, o Mártir (c. 962 – 18 de março de 978) foi o Rei dos Ingleses de 975 até seu assassinato. Era o filho mais velho do rei Edgar mas não seu herdeiro reconhecido. Após a morte do rei, a liderança da Inglaterra foi contestada, com alguns apoiando a reivindicação de Eduardo e outros apoiando seu irmão mais novo Etelredo, reconhecido como o filho legítimo de Edgar. Eduardo foi escolhido como rei e coroado por seus principais apoiadores do clero, os arcebispos Dunstan e Osvaldo de Worcester. Os grandes nobres do reino, os condes Alfério e Etelvino, entraram em conflito e uma guerra civil quase estourou. Na chamada reação anti-monástica, os nobres aproveitaram-se da fragilidade de Eduardo para desapropriar os monastérios beneditinos das terras e outras propriedades que Edgar havia lhes dado. O curto reinado de Eduardo foi encerrado por seu assassinato no Castelo de Corfe em circunstâncias que não são inteiramente claras. Seu corpo foi re-enterrado na Abadia de Shaftesbury durante uma grande cerimônia em 980. Seus restos foram movidos para um local mais proeminente na abadia em 1001, provavelmente com a benção de seu meio-irmão o rei Etelredo. Nessa época, Eduardo já havia sido reconhecido como santo. Várias hagiografias sobre Eduardo foram escritas nos séculos após sua morte em que ele era retratado como mártir, geralmente visto como uma vítima da rainha-viúva Alfrida, mãe de Etelredo. Hoje ele é reconhecido como santo na Igreja Ortodoxa, na Igreja Católica e na Comunhão Anglicana.
rdf:langString
Edward Męczennik (ur. ok. 962, zm. 18 marca 978) – król Anglii (od 8 lipca 975 do 18 marca 978), męczennik i święty Kościoła katolickiego, prawosławnego i anglikańskiego.
rdf:langString
Едуа́рд Му́ченик (англ. Edward the Martyr; 963–978) — король Англії в 975—978 роках, православний, римо-католицький та англіканський святий, син Едгара Миролюбного і його першої дружини, Етельфледи, канонізований 1001 року. Едуард був коронований в Кінгстоні 975 року. 18 березня 978 року (за іншою версією 979) юний король був запрошений до замку Корф у Дорсеті, де того часу жили принц Етельред, і його мати , друга дружина покійного Едгара. Слуги Ельфреди оточили Едуарда в фальшивому вітанні, неочікувано схопили його за руки, а один всунув кинджал у груди короля. Едуард випав із сідла, а кінь поніс його до лісу коло замку. У час падіння нога короля невдало зачепилася за сідло, і налякані спостерігачі могли бачити, як тіло смертельно раненого правителя волочилося по землі позаду коня. Коли нарешті люди короля догнали й зупинили коня, Едуард був уже мертвий. 1982 року його мощі були передані Російській Православній Церкві (Закордонній) яка помістила їх в церкві при кладовищі Бруквуд у Вокінзі, Суррей. Церква тепер називається Православна церква святого Едуарда Мученика.
rdf:langString
(殉教者)愛德華（英語：Edward the Martyr；962年－978年3月18日），亦称埃德沃德二世（古英語：Eadweard），英格蘭國王，975年－978年在位。 他是埃德加一世的長子，但並不是埃德加指定的繼承人。埃德加於975年去世後，他的兩個兒子──愛德華與埃塞爾雷德，都有繼位的資格，因此貴族們對由誰人繼位意見不一。在大主教鄧斯坦及伍斯特的奧斯瓦爾德的支持下，愛德華繼承王位。 愛德華在位期間，有兩名大貴族──和發生爭執，幾乎釀成內戰。此外，貴族們乘着愛德華無力控制大局，奪回了被埃德加取去並封賜給本篤會修道院的土地和資產。 愛德華在繼位三年後於科夫城堡被殺，但後世對當中的起因和經過有不同說法。980年初，他的遺體被隆重地葬於；到了1001年，他的遺體被移往院內更顯眼的位置。有史家相信後一次改葬得到埃塞爾雷德的認可。愛德華的遺骸在英格蘭宗教改革時期被藏起，至20世紀初重新被發現。 很多關於他的聖徒傳記皆認為愛德華是殉教者，而後世多認為愛德華是被其後母──即埃塞爾雷德的生母所害。現時東儀天主教、東正教及聖公會皆承認愛德華為聖人，至於其遺骨則由一所東正教會負責保存及供奉。
xsd:nonNegativeInteger
35891
xsd:gYear
0978
xsd:gYear
0975
