Edict of Fontainebleau
http://dbpedia.org/resource/Edict_of_Fontainebleau an entity of type: Thing
مرسوم فونتينبلو (بالفرنسية: Édit de Fontainebleau) هو مرسوم أصدره لويس الرابع عشر ملك فرنسا في 22 أكتوبر عام 1685. عرف هذا المرسوم أيضا باسم المرسوم الملغي لمرسوم نانت.
rdf:langString
Edikt z Fontainebleau je označení ediktu, vydaného 18. října 1685 francouzským králem Ludvíkem XIV. Zrušil Edikt nantský, vydaný jeho předchůdcem Jindřichem IV., který zajišťoval svobodu vyznání na území Francouzského království nekatolíkům (protestantům).
rdf:langString
Im Edikt von Fontainebleau (französisch Édit de Fontainebleau), in Frankreich besser unter dem Namen «révocation de l'édit de Nantes» („Widerrufung des Edikts von Nantes“) bekannt, widerrief König Ludwig XIV. am 18. Oktober 1685 auf Schloss Fontainebleau Edikte seiner Vorgänger, das Edikt von Nantes und das Gnadenedikt von Alès. Mit dem Edikt von Nantes hatte 1598 sein Großvater, König Heinrich IV., den französischen Protestanten Religionsfreiheit zugesichert und die mehr als dreißigjährigen Hugenottenkriege nach der Bartholomäusnacht beendet. 1629 hatte Ludwig XIII. im Gnadenedikt von Alès die Freiheit zur Durchführung von Synoden eingeschränkt und die befestigten (Zufluchts-)Orte für Protestanten aufgehoben (französisch places de sûreté protestantes).
rdf:langString
Maklumat Fontainebleau (22 Oktober 1685) adalah maklumat yang dikeluarkan oleh Louis XIV dari Prancis yang juga dikenal dengan nama Pencabutan Maklumat Nantes. Maklumat Nantes (1598) telah memberikan hak kepada kaum Huguenot untuk menjalankan ajaran agama mereka. Semenjak Louis XIV yang beragama Katolik berkuasa, ia ingin menyeragamkan kepercayaan para penduduknya dan menganggap aliran Protestan sebagai bidaah. Setelah mengeluarkan maklumat ini, ia melakukan penindasan terhadap kaum Protestan dan bahkan mengancurkan sekolah-sekolah dan gereja-gereja Huguenot. Salah satu dampak utama maklumat ini adalah mengungsinya orang-orang Huguenot yang kaya ke negara-negara lain yang merupakan saingan dagang Prancis, seperti Inggris, Belanda, Amerika dan Prusia.
rdf:langString
퐁텐블로 칙령(Edict of Fontainebleau)은 프랑스의 루이 14세가 1685년 10월 22일에 반포한 칙령으로 프랑스 개신교도인 위그노의 종교적 자유를 박탈하는 것이 주요내용이다. 루이 14세는 교황청의 지지를 통해 왕권을 강화하기 위하여 이 칙령을 발표했다. 이로써 지난 1598년에 앙리 4세가 반포한 낭트 칙령은 철회되었다. 위그노 성직자들은 추방당했고 위그노들의 예배당과 학교는 폐쇄되었으며 강제개종도 당했다. 이 칙령으로 인해 상공업에 종사하던 다수의 개신교도들이 망명을 떠나면서 프랑스 경제는 큰 타격을 입었다.
rdf:langString
フォンテーヌブローの勅令（フォンテーヌブローのちょくれい、フランス語: Édit de Fontainebleau）は、1685年10月18日にフランス国王ルイ14世により署名された、ナントの勅令を破棄する法令である。
rdf:langString
L'editto di Fontainebleau, emesso da Luigi XIV di Francia il 18 ottobre 1685, revocò l'Editto di Nantes di Enrico IV, che aveva confermato ai protestanti la libertà di culto e aveva concesso loro diritti politici, militari e territoriali.Fu di fatto abolito dall'editto di Versailles emesso da Luigi XVI nel 1787, alla vigilia della Rivoluzione francese.
rdf:langString
Het Edict van Fontainebleau werd op 18 oktober 1685 door Lodewijk XIV van Frankrijk uitgevaardigd. Het was een herroeping van het Edict van Nantes uit 1598, waarin de vrijheid van de hugenoten (Franse protestanten) was vergroot. Door het Edict van Fontainebleau werd de hugenoten deze rechten weer ontnomen.
rdf:langString
《楓丹白露敕令》（法語：Édit de Fontainebleau）為法蘭西國王路易十四於1685年10月18日所簽署頒布的一條敕令，又稱為廢除南特敕令（révocation de l'édit de Nantes）。 路易十四的祖父亨利四世原為結盟宗（又稱胡格諾派、雨格諾派）信徒，為繼承法國王位，改信天主教，但他在1598年發表南特敕令，給予結盟宗信徒宗教自由與武裝特權。 路易十四認為，要獲得無上的權力，就必須統一法國人的宗教信仰為天主教，因此開始取締結盟宗信徒，推翻了亨利四世所頒布的南特敕令。
rdf:langString
L'edicte de Fontainebleau, també conegut com a revocació de l'edicte de Nantes, fou un edicte promulgat per Lluís XIV de França el 18 d'octubre de 1685, segons el qual només era legal a França la pràctica de la religió catòlica. L'edicte en derogava un altre anterior, l'edicte de Nantes, que havia garantit als hugonots la pràctica de la seva religió sense que fossin perseguits per l'estat. L'edicte va ordenar la destrucció de les esglésies dels hugonots i el tancament de les escoles protestants. Oficialitzà una persecució que havia començat el 1681 amb la Dragonada, nom amb el qual es va conèixer la política repressiva impulsada pel rei amb la intenció d'obligar els hugonots a convertir-se al catolicisme.
rdf:langString
Το Έδικτο του Φονταινεμπλώ (γαλλικά: Édit de Fontainebleau, Οκτώβριος 1685) ήταν ένα του Λουδοβίκου ΙΔ΄ της Γαλλίας. Με αυτό ανεκλήθη το Έδικτο της Νάντης (1598) με το οποίο ο Ερρίκος Δ΄ το 1598 είχε παραχωρήσει κάποιες ελευθερίες στους Ουγενότους και δόθηκε εντολή για την καταστροφή των εκκλησιών των Ουγενότων, καθώς και για κλείσιμο των προτεσταντικών σχολείων. Ως αποτέλεσμα, ένας σημαντικός αριθμός Ουγενότων (οι εκτιμήσεις κυμαίνονται από 200.000 ως 500.000) εγκατέλειψε τη Γαλλία για την Αγγλία, τη Δανία και τις περιοχές που σήμερα αποτελούν τις ΗΠΑ και τη Γερμανία. Η Μαντάμ ντε Μεντνόν, η βαθιά καθολική δεύτερη σύζυγος του Λουδοβίκου ΙΔ΄, πιθανότατα άσκησε σημαντικά επιρροή στην απόφαση του συζύγου της να ανακαλέσει το έδικτο του Ερρίκου Δ΄. Επιπλέον, σημαντικό μερίδιο της ευθύνης θεω
rdf:langString
La Edikto de Fontainebleau estis edikto redaktita en Fontainebleau de la franca reĝo Ludoviko la 14-a en 1685 pri la francaj Protestantoj, alinomitaj Hugenotoj. Tiu reĝa akto nuligis la antaŭan, tolereman edikton de Nantes de 1598 kaj ordonis la detruon de hugenotaj eklezioj aŭ la fermon de protestantaj lernejoj. Konsekvence, granda nombro da Protestantoj - ĉirkaŭ 200.000 kaj 500.000 - forlasis Francion dum la dudek sekvintaj jaroj, kaj fuĝis al Anglio, Nederlando, Danio aŭ aliaj teritorioj lokitaj en hodiaŭaj Germanio kaj Usono.
rdf:langString
The Edict of Fontainebleau (22 October 1685) was an edict issued by French King Louis XIV and is also known as the Revocation of the Edict of Nantes. The Edict of Nantes (1598) had granted Huguenots the right to practice their religion without state persecution. Protestants had lost their independence in places of refuge under Cardinal Richelieu on account of their supposed insubordination, but they continued to live in comparative security and political contentment. From the outset, religious toleration in France had been a royal, rather than popular, policy.
rdf:langString
El edicto de Fontainebleau, también conocido como la revocación del edicto de Nantes, fue un edicto promulgado por Luis XIV de Francia en octubre de 1685, según el cual sólo era legal en Francia la práctica de la religión católica. El edicto derogaba otro anterior, el de Nantes de 1598, reformado al final de las rebeliones de los hugonotes (1621-1629) mediante la Paz de Alés, que había garantizado a los hugonotes la práctica de su religión sin sufrir persecución del Estado. En la Alsacia, recientemente conquistada por Francia no se aplicó este edicto, permitiéndose el culto no católico.
rdf:langString
Fontainebleauko Ediktua, Nantesko Ediktuaren ezeztatzea bezala ere ezaguna, Luis XIV.a Frantziakoak 1685eko urriaren 22an aldarrikatutako ediktu bat izan zen, honen arabera Frantzian erlijio katolikoaren praktika bakarrik zen legezkoa. Ediktuak, aurreko beste bat indargabetu zuen, Nantesko Ediktua, higanotei, euren erlijioaren praktika bermatu ziena Estatuaren jazarpenik jasan gabe.
rdf:langString
Révocation de l'édit de Nantes(
Pour les articles homonymes, voir Édit de Fontainebleau. ) L’édit de Fontainebleau, signé par Louis XIV le 18 octobre 1685, révoque l’édit de Nantes par lequel Henri IV, en 1598, avait octroyé une certaine liberté de culte aux protestants du royaume. L'édit de 1685, qui consiste à interdire le culte protestant en France, est plus connu sous le nom de « révocation de l'édit de Nantes ».
rdf:langString
Edykt z Fontainebleau (fr. Édit de Fontainebleau) – edykt, który wydał Ludwik XIV w październiku 1685 roku odwołujący edykt nantejski z 1598 roku. Edykt z Fontainebleau nakazywał:
* zniszczenie jeszcze istniejących kościołów protestanckich we Francji
* zamknięcie szkół protestanckich oraz pozwalał na nawracanie siłą na katolicyzm
* nakazywał pastorom kalwińskim natychmiastowe opuszczenie terytorium Francji lub przejście na katolicyzm i pobieranie renty od państwa
* zakazywał świeckim protestantom ucieczki z kraju
* tym, którzy nie chcieli przejść na katolicyzm pozwalał na wolność sumienia, ale bez żadnego prawa do modlitw, kultu, lektury pism religijnych pod groźbą kary więzienia, a nawet w przypadku recydywy, śmierci
rdf:langString
Еди́кт Фонтенбло́ (фр. Édit de Fontainebleau), також відома у Франції під назвою Révocation (французька для „Заява про скасування“)) — едикт Людовика XIV від 17 жовтня 1685 про скасування прийнятого в 1598 Генріхом IV Нантського едикту, що гарантував гугенотам свободу віросповідання.
rdf:langString
Эдикт Фонтенбло — эдикт Людовика XIV от 18 октября 1685 года об отмене принятого в 1598 году Генрихом IV Нантского эдикта, гарантировавшего гугенотам свободу вероисповедания. Подчинившись поневоле Нантскому эдикту, католическое духовенство при Людовике XIV старалось всеми мерами уничтожить его или парализовать его значение. С 1661 года начались религиозные гонения. В 9-й статье Нантского эдикта разрешено было богослужение в тех местах, где оно совершалось в 1596 и 1597 годах. На этом основании католики стали разрушать в других местах протестантские церкви. 2 апреля 1666 года Людовик издал декларацию, в которой уничтожался принцип свободы, признанный Нантским эдиктом. Наконец, 18 октября 1685 года Людовик XIV подписал в Фонтенбло эдикт об отмене Нантского эдикта. Документ этот был составлен
rdf:langString
rdf:langString
مرسوم فونتينبلو
rdf:langString
Edicte de Fontainebleau
rdf:langString
Edikt z Fontainebleau
rdf:langString
Edikt von Fontainebleau
rdf:langString
Έδικτο του Φονταινεμπλώ
rdf:langString
Edikto de Fontainebleau
rdf:langString
Edicto de Fontainebleau
rdf:langString
Fontainebleauko Ediktua
rdf:langString
Edict of Fontainebleau
rdf:langString
Maklumat Fontainebleau
rdf:langString
Édit de Fontainebleau (1685)
rdf:langString
Editto di Fontainebleau
rdf:langString
퐁텐블로 칙령
rdf:langString
フォンテーヌブローの勅令
rdf:langString
Edict van Fontainebleau (1685)
rdf:langString
Edykt z Fontainebleau
rdf:langString
Édito de Fontainebleau
rdf:langString
Эдикт Фонтенбло
rdf:langString
楓丹白露敕令
rdf:langString
Едикт Фонтенбло
xsd:integer
323140
xsd:integer
1124695510
rdf:langString
مرسوم فونتينبلو (بالفرنسية: Édit de Fontainebleau) هو مرسوم أصدره لويس الرابع عشر ملك فرنسا في 22 أكتوبر عام 1685. عرف هذا المرسوم أيضا باسم المرسوم الملغي لمرسوم نانت.
rdf:langString
L'edicte de Fontainebleau, també conegut com a revocació de l'edicte de Nantes, fou un edicte promulgat per Lluís XIV de França el 18 d'octubre de 1685, segons el qual només era legal a França la pràctica de la religió catòlica. L'edicte en derogava un altre anterior, l'edicte de Nantes, que havia garantit als hugonots la pràctica de la seva religió sense que fossin perseguits per l'estat. L'edicte va ordenar la destrucció de les esglésies dels hugonots i el tancament de les escoles protestants. Oficialitzà una persecució que havia començat el 1681 amb la Dragonada, nom amb el qual es va conèixer la política repressiva impulsada pel rei amb la intenció d'obligar els hugonots a convertir-se al catolicisme. Es creu que potser Mme de Maintenon va ser una de les causants d'aquest canvi del monarca, al principi del seu regnat, va acceptar la pràctica i convivència tant de protestants com de catòlics, però la fe catòlica de la seva segona esposa va coincidir amb aquest canvi en la política religiosa de Lluís XIV. Pot ser també, que la idea de Lluís XIV fos que els protestants anessin convertint-se al catolicisme gradualment però, veient que això no va ser d'aquesta manera va impulsar una política més estricta. Al principi van iniciar la censura, però cap a 1680 van afegir un conjunt de decrets a l'Edicte de Nantes amb prohibicions i restriccions més series. La creació de l'Edicte de Fontainebleau va suposar la revocació total del de Nantes, i la persecució d'aquells que practicaven cultes considerats heretgies.
rdf:langString
Edikt z Fontainebleau je označení ediktu, vydaného 18. října 1685 francouzským králem Ludvíkem XIV. Zrušil Edikt nantský, vydaný jeho předchůdcem Jindřichem IV., který zajišťoval svobodu vyznání na území Francouzského království nekatolíkům (protestantům).
rdf:langString
Το Έδικτο του Φονταινεμπλώ (γαλλικά: Édit de Fontainebleau, Οκτώβριος 1685) ήταν ένα του Λουδοβίκου ΙΔ΄ της Γαλλίας. Με αυτό ανεκλήθη το Έδικτο της Νάντης (1598) με το οποίο ο Ερρίκος Δ΄ το 1598 είχε παραχωρήσει κάποιες ελευθερίες στους Ουγενότους και δόθηκε εντολή για την καταστροφή των εκκλησιών των Ουγενότων, καθώς και για κλείσιμο των προτεσταντικών σχολείων. Ως αποτέλεσμα, ένας σημαντικός αριθμός Ουγενότων (οι εκτιμήσεις κυμαίνονται από 200.000 ως 500.000) εγκατέλειψε τη Γαλλία για την Αγγλία, τη Δανία και τις περιοχές που σήμερα αποτελούν τις ΗΠΑ και τη Γερμανία. Η Μαντάμ ντε Μεντνόν, η βαθιά καθολική δεύτερη σύζυγος του Λουδοβίκου ΙΔ΄, πιθανότατα άσκησε σημαντικά επιρροή στην απόφαση του συζύγου της να ανακαλέσει το έδικτο του Ερρίκου Δ΄. Επιπλέον, σημαντικό μερίδιο της ευθύνης θεωρείται ότι έχει και ο εξομολόγος και πνευματικός της, Φρανσουά ντε λα Σεζ (François de la Chaise). Η Ανάκληση του Διατάγματος της Νάντης, όπως συχνά αποκαλείται το έδικτο, κατέστρεψε το πνεύμα θρησκευτικής ανοχής που επικρατούσε στη Γαλλία για περίπου έναν αιώνα και την έφερε σε κατάσταση παρόμοια με τις υπόλοιπες ευρωπαϊκές χώρες, δηλαδή σε κατάσταση θρησκευτικής μισαλλοδοξίας. Τα αποτελέσματα ήταν μάλλον αρνητικά για τη Γαλλία, καθώς πολλοί διανοούμενοι και επιστήμονες εγκατέλειψαν τη χώρα, ενώ επίσης έφυγαν αξιόλογοι τεχνίτες, όπως ο Ντανιέλ Μαρό (Daniel Marot). Με τη φυγή των Ουγενότων η Γαλλία έχασε σε τεχνογνωσία (ειδικά στην κατεργασία του ασημιού και του γυαλιού) και σε πολιτισμική ποικιλία. Αρκετοί μονάρχες γειτονικών χωρών ενθάρρυναν τους Ουγενότους να έρθουν στη χώρα τους, με χαρακτηριστικό παράδειγμα τον Γουλιέλμο του Βρανδεμβούργου, που εξέδωσε το με αυτό τον σκοπό. Ως αποτέλεσμα, το 1700 περίπου το 20% των κατοίκων του Βερολίνου ήταν Ουγενότοι.
rdf:langString
Im Edikt von Fontainebleau (französisch Édit de Fontainebleau), in Frankreich besser unter dem Namen «révocation de l'édit de Nantes» („Widerrufung des Edikts von Nantes“) bekannt, widerrief König Ludwig XIV. am 18. Oktober 1685 auf Schloss Fontainebleau Edikte seiner Vorgänger, das Edikt von Nantes und das Gnadenedikt von Alès. Mit dem Edikt von Nantes hatte 1598 sein Großvater, König Heinrich IV., den französischen Protestanten Religionsfreiheit zugesichert und die mehr als dreißigjährigen Hugenottenkriege nach der Bartholomäusnacht beendet. 1629 hatte Ludwig XIII. im Gnadenedikt von Alès die Freiheit zur Durchführung von Synoden eingeschränkt und die befestigten (Zufluchts-)Orte für Protestanten aufgehoben (französisch places de sûreté protestantes).
rdf:langString
La Edikto de Fontainebleau estis edikto redaktita en Fontainebleau de la franca reĝo Ludoviko la 14-a en 1685 pri la francaj Protestantoj, alinomitaj Hugenotoj. Tiu reĝa akto nuligis la antaŭan, tolereman edikton de Nantes de 1598 kaj ordonis la detruon de hugenotaj eklezioj aŭ la fermon de protestantaj lernejoj. Konsekvence, granda nombro da Protestantoj - ĉirkaŭ 200.000 kaj 500.000 - forlasis Francion dum la dudek sekvintaj jaroj, kaj fuĝis al Anglio, Nederlando, Danio aŭ aliaj teritorioj lokitaj en hodiaŭaj Germanio kaj Usono. La tre diotima dua edzino de Ludoviko la 14-a, la , estis fervora aprobinto de la persekuto de la Protestantoj, kaj sukcesis konvinki Ludovikon pri la forigo de la edikto de Nantes. Sed la konfesprenanto kaj spirita konsilanto de la reĝino, , estis ankaŭ responda pri tio.
rdf:langString
The Edict of Fontainebleau (22 October 1685) was an edict issued by French King Louis XIV and is also known as the Revocation of the Edict of Nantes. The Edict of Nantes (1598) had granted Huguenots the right to practice their religion without state persecution. Protestants had lost their independence in places of refuge under Cardinal Richelieu on account of their supposed insubordination, but they continued to live in comparative security and political contentment. From the outset, religious toleration in France had been a royal, rather than popular, policy. The lack of universal adherence to his religion did not sit well with Louis XIV's vision of perfected autocracy.
rdf:langString
Fontainebleauko Ediktua, Nantesko Ediktuaren ezeztatzea bezala ere ezaguna, Luis XIV.a Frantziakoak 1685eko urriaren 22an aldarrikatutako ediktu bat izan zen, honen arabera Frantzian erlijio katolikoaren praktika bakarrik zen legezkoa. Ediktuak, aurreko beste bat indargabetu zuen, Nantesko Ediktua, higanotei, euren erlijioaren praktika bermatu ziena Estatuaren jazarpenik jasan gabe. Ediktuak kalbindarren elizak suntsitzeko eta eskola protestanteak ixteko agindu zuen. 1681ean Dragonnadesekin hasitako jazarpen bat ofizialdu zuen. Ediktu honen bidez, erregeak, higanotak katolizismora bihurtzera behartzeko asmoz jaurtitako politika ofizial bilakatu zuen. Ediktuaren ondorioz, protestanteek Frantzia utzi zuten.
rdf:langString
Révocation de l'édit de Nantes(
Pour les articles homonymes, voir Édit de Fontainebleau. ) L’édit de Fontainebleau, signé par Louis XIV le 18 octobre 1685, révoque l’édit de Nantes par lequel Henri IV, en 1598, avait octroyé une certaine liberté de culte aux protestants du royaume. L'édit de 1685, qui consiste à interdire le culte protestant en France, est plus connu sous le nom de « révocation de l'édit de Nantes ». Dès le début de son règne, Louis XIV, veut unifier son royaume sous sa seule autorité (« monarchie absolue » c'est-à-dire parfaite) tant sur les plans politique qu'administratif, ce qui se résume par la formule « une foi, une loi, un roi ». Cela implique une centralisation extrême du pays et l'éradication de tout particularisme, dont le protestantisme est un exemple type. S'appuyant sur une interprétation étroite de l'édit de Nantes, il fait accumuler les enquêtes, les dénonciations, les interdictions, voire les destructions d'écoles et de temples, et même les enlèvements d'enfants pour les plus opiniâtres. Après des années de persécutions et de conversions forcées, sur la foi des rapports des intendants qui s'attribuent le mérite d'avoir extirpé le protestantisme de leur juridiction, considérant que le protestantisme français a pratiquement disparu, le pouvoir royal décide que l'édit de Nantes est devenu caduc et peut donc être révoqué. L'Église réformée de France (ERF), d'origine zwinglienne et calviniste, principale Église protestante historique en France, est alors régulièrement désignée (et diffamée) par les catholiques comme religion prétendue réformée (R.P.R.), ce qui inclut toutes les Églises réformées. La révocation a pour conséquence une accélération de l'exil de quelque 200 000 protestants, soit environ un pour cent de la population du royaume, appartenant pour beaucoup d'entre eux à l'élite intellectuelle, dont David Ancillon et Denis Papin, au profit des concurrents économiques de la France : l'Angleterre, les Provinces-Unies , la Suisse et la Prusse, et parfois de leurs colonies comme l'Amérique ou la colonie du Cap.
rdf:langString
El edicto de Fontainebleau, también conocido como la revocación del edicto de Nantes, fue un edicto promulgado por Luis XIV de Francia en octubre de 1685, según el cual sólo era legal en Francia la práctica de la religión católica. El edicto derogaba otro anterior, el de Nantes de 1598, reformado al final de las rebeliones de los hugonotes (1621-1629) mediante la Paz de Alés, que había garantizado a los hugonotes la práctica de su religión sin sufrir persecución del Estado. En la Alsacia, recientemente conquistada por Francia no se aplicó este edicto, permitiéndose el culto no católico. El edicto ordenó la destrucción de las iglesias de los hugonotes como la de Charenton-le-Pont o su transformación en iglesias católicas como la de Le Collet-de-Dèze y el cierre de las escuelas protestantes. Oficializó una persecución que había comenzado en 1681 con la Dragonada, nombre por el que se conoció la política represiva lanzada por el rey con la intención de obligar a los hugonotes a convertirse al catolicismo. La aplicación del edicto provocó sublevaciones, como la de los Camisardos. Fue derogado en 1787 por Luis XVI de Francia, mediante la aprobación del Edicto de Versalles.
rdf:langString
Maklumat Fontainebleau (22 Oktober 1685) adalah maklumat yang dikeluarkan oleh Louis XIV dari Prancis yang juga dikenal dengan nama Pencabutan Maklumat Nantes. Maklumat Nantes (1598) telah memberikan hak kepada kaum Huguenot untuk menjalankan ajaran agama mereka. Semenjak Louis XIV yang beragama Katolik berkuasa, ia ingin menyeragamkan kepercayaan para penduduknya dan menganggap aliran Protestan sebagai bidaah. Setelah mengeluarkan maklumat ini, ia melakukan penindasan terhadap kaum Protestan dan bahkan mengancurkan sekolah-sekolah dan gereja-gereja Huguenot. Salah satu dampak utama maklumat ini adalah mengungsinya orang-orang Huguenot yang kaya ke negara-negara lain yang merupakan saingan dagang Prancis, seperti Inggris, Belanda, Amerika dan Prusia.
rdf:langString
퐁텐블로 칙령(Edict of Fontainebleau)은 프랑스의 루이 14세가 1685년 10월 22일에 반포한 칙령으로 프랑스 개신교도인 위그노의 종교적 자유를 박탈하는 것이 주요내용이다. 루이 14세는 교황청의 지지를 통해 왕권을 강화하기 위하여 이 칙령을 발표했다. 이로써 지난 1598년에 앙리 4세가 반포한 낭트 칙령은 철회되었다. 위그노 성직자들은 추방당했고 위그노들의 예배당과 학교는 폐쇄되었으며 강제개종도 당했다. 이 칙령으로 인해 상공업에 종사하던 다수의 개신교도들이 망명을 떠나면서 프랑스 경제는 큰 타격을 입었다.
rdf:langString
フォンテーヌブローの勅令（フォンテーヌブローのちょくれい、フランス語: Édit de Fontainebleau）は、1685年10月18日にフランス国王ルイ14世により署名された、ナントの勅令を破棄する法令である。
rdf:langString
L'editto di Fontainebleau, emesso da Luigi XIV di Francia il 18 ottobre 1685, revocò l'Editto di Nantes di Enrico IV, che aveva confermato ai protestanti la libertà di culto e aveva concesso loro diritti politici, militari e territoriali.Fu di fatto abolito dall'editto di Versailles emesso da Luigi XVI nel 1787, alla vigilia della Rivoluzione francese.
rdf:langString
Edykt z Fontainebleau (fr. Édit de Fontainebleau) – edykt, który wydał Ludwik XIV w październiku 1685 roku odwołujący edykt nantejski z 1598 roku. Edykt z Fontainebleau nakazywał:
* zniszczenie jeszcze istniejących kościołów protestanckich we Francji
* zamknięcie szkół protestanckich oraz pozwalał na nawracanie siłą na katolicyzm
* nakazywał pastorom kalwińskim natychmiastowe opuszczenie terytorium Francji lub przejście na katolicyzm i pobieranie renty od państwa
* zakazywał świeckim protestantom ucieczki z kraju
* tym, którzy nie chcieli przejść na katolicyzm pozwalał na wolność sumienia, ale bez żadnego prawa do modlitw, kultu, lektury pism religijnych pod groźbą kary więzienia, a nawet w przypadku recydywy, śmierci Edykt ten stanowił także oficjalne potwierdzenie trwających od kilku lat prześladowań protestantów zapoczątkowanych w 1681 roku przez dragonady. Król wydał ten edykt m.in. po namowach swojej drugiej żony Madame de Maintenon, nawróconej na katolicyzm hugenotki, która była gorącą zwolenniczką prześladowania protestantów. Niemały wpływ na postawę królowej miał jej duchowy doradca i spowiednik – ojciec François de la Chaise. Podejmowane przez protestantów próby odprawiania nabożeństw w miejscach odosobnionych (lasach i w górach) doprowadziło jedynie do grupowych egzekucji. Sytuacja dla protestantów stała się dramatyczna i w rezultacie prześladowań religijnych kraj opuściło pomimo zakazu kilkaset tysięcy protestantów (zwanych hugenotami), którzy znaleźli schronienie w Anglii, Holandii, Szwecji, Szwajcarii, Danii, Prusach. 17 stycznia 1686 Ludwik XIV stwierdził, że protestantyzm we Francji został praktycznie zlikwidowany: z około 900 tys. protestantów w kraju pozostało ich tylko około 1,5 tys. Twierdzenie te nie odpowiadały prawdzie, ponieważ dość liczna społeczność protestancka zachowała się na południu Francji w Sewennach, gdzie 24 lipca 1702 roku wybuchło powstanie kamizardów. Ucieczka z Francji tak dużej liczby obywateli, z których większość była wykwalifikowanymi rzemieślnikami i kupcami, stanowiła wczesną formę drenażu mózgów i pociągnęła za sobą zubożenie całych regionów kraju. Hugenoci zabrali ze sobą znajomość ważnych technologii dotyczących produkcji tkanin i jedwabiu, wyrobu zegarów, srebra oraz produkcji mebli i przyczynili się do rozwoju rzemiosła i kupiectwa w innych krajach rywalizujących z Francją. Po wydaniu edyktu niektórzy władcy starali się zachęcić hugenotów do osiedlenia się w ich krajach – np. Fryderyk Wilhelm wydał pod koniec października 1685 roku mający na celu ściągnięcie hugenotów do jego kraju.
rdf:langString
Het Edict van Fontainebleau werd op 18 oktober 1685 door Lodewijk XIV van Frankrijk uitgevaardigd. Het was een herroeping van het Edict van Nantes uit 1598, waarin de vrijheid van de hugenoten (Franse protestanten) was vergroot. Door het Edict van Fontainebleau werd de hugenoten deze rechten weer ontnomen.
rdf:langString
Эдикт Фонтенбло — эдикт Людовика XIV от 18 октября 1685 года об отмене принятого в 1598 году Генрихом IV Нантского эдикта, гарантировавшего гугенотам свободу вероисповедания. Подчинившись поневоле Нантскому эдикту, католическое духовенство при Людовике XIV старалось всеми мерами уничтожить его или парализовать его значение. С 1661 года начались религиозные гонения. В 9-й статье Нантского эдикта разрешено было богослужение в тех местах, где оно совершалось в 1596 и 1597 годах. На этом основании католики стали разрушать в других местах протестантские церкви. 2 апреля 1666 года Людовик издал декларацию, в которой уничтожался принцип свободы, признанный Нантским эдиктом. Наконец, 18 октября 1685 года Людовик XIV подписал в Фонтенбло эдикт об отмене Нантского эдикта. Документ этот был составлен канцлером Летеллье. Король говорит в нём, что Нантский эдикт составлен его дедом в пользу гугенотов с намерением присоединить их к лону католической церкви, но так как самая лучшая и самая многочисленная часть подданных перешла в католичество, то Нантский эдикт оказывается лишним. Приказано было разрушать последние храмы гугенотов и их школы. В VII статье говорилось: «Мы запрещаем допускать что-либо, сколько-нибудь похожее на уступку в пользу реформатской религии». Духовенство осыпало короля похвалами; Боссюэ называл короля новым Константином, новым Карлом Великим. Иннокентий XI в папской грамоте (13 декабря 1685 года) поздравил Людовика с совершением великого благочестивого дела. Последствия отмены Нантского эдикта для Франции были печальны: торговля пришла в упадок, протестанты эмигрировали сотнями тысяч — в Лондон (там сразу появилось более 30 кальвинистских церквей), в Швецию, Данию, Америку, всего более в Голландию.
rdf:langString
Еди́кт Фонтенбло́ (фр. Édit de Fontainebleau), також відома у Франції під назвою Révocation (французька для „Заява про скасування“)) — едикт Людовика XIV від 17 жовтня 1685 про скасування прийнятого в 1598 Генріхом IV Нантського едикту, що гарантував гугенотам свободу віросповідання. Неохоче підкорившись Нантському едикту, католицьке духівництво за Людовика XIV намагалось усіма засобами скасувати його або паралізувати його дію. З 1661 почались релігійні переслідування. У 9-й статті Нантського едикту було дозволено протестантські богослужіння в тих місцях, де вони здійснювалися в 1596 і 1597. На підставі цього католики стали руйнувати протестантські церви в інших місцях. 2 квітня 1666 Людовик видав декларацію, в якій знищував принцип свободи, затверджений Нантським едиктом. Нарешті, 17 жовтня 1685 Людовик XIV підписав в Фонтенбло едикт про скасування Нантського едикту. Документ цей був укладений канцлером Мішелем Ле Телльє. Король в ньому вказує, що Нантський едикт був укладений його предком на користь гугенотів з наміром навернути їх до католицизму, але через те, що найчисельніша і найкраща частина підданих навернулось до католицизму, Нантський едикт виявися зайвим. Наказано було руйнувати останні храми гугенотів і їхні школи. У VII статті сказано: «Ми забороняємо допускати будь-що бодай-як схоже на поступку на користь реформаторської релігії». Духівництво осипало короля похвальбами; Боссюе називав короля Костянтином, новим Карлом Великим. Інокентій XI в папській грамоті (13 грудня 1685) привітав Людовика із звершенням великої побожної справи. Наслідки скасування Нантського едикту для Франції були сумними: торгівля прийшла в занепад, протестанти емігрували сотнями тисяч — в Лондон (там одразу з'явилось понад 30 кальвіністських церков), в Швецію, Данію, Московське царство, Америку, найбільше в Голландію.
rdf:langString
《楓丹白露敕令》（法語：Édit de Fontainebleau）為法蘭西國王路易十四於1685年10月18日所簽署頒布的一條敕令，又稱為廢除南特敕令（révocation de l'édit de Nantes）。 路易十四的祖父亨利四世原為結盟宗（又稱胡格諾派、雨格諾派）信徒，為繼承法國王位，改信天主教，但他在1598年發表南特敕令，給予結盟宗信徒宗教自由與武裝特權。 路易十四認為，要獲得無上的權力，就必須統一法國人的宗教信仰為天主教，因此開始取締結盟宗信徒，推翻了亨利四世所頒布的南特敕令。
xsd:nonNegativeInteger
12641
