Ecological validity
http://dbpedia.org/resource/Ecological_validity
Ökologische Validität ist die empirische Gültigkeit eines psychologischen Untersuchungsbefundes für das Alltagsgeschehen. Wie mit der externen Validität ist die Übertragbarkeit und Anwendbarkeit eines durch eine Laboruntersuchung (Psychologisches Experiment, Laborexperiment) oder eine Testuntersuchung (Psychologischer Test) gewonnenen Aussage auf andere Personen und vor allem auch auf andere Situationen außerhalb des Labors (Generalisierbarkeit) gemeint.
rdf:langString
In the behavioral sciences, ecological validity is often used to refer to the judgment of whether a given study's variables and conclusions (often collected in lab) are sufficiently relevant to its population (e.g. the "real world" context). Psychological studies are usually conducted in laboratories though the goal of these studies is to understand human behavior in the real-world. Ideally, an experiment would have generalizable results that predict behavior outside of the lab, thus having more ecological validity. Ecological validity can be considered a commentary on the relative strength of a study's implication(s) for policy, society, culture, etc.
rdf:langString
У дослідженнях екологічна валідність (англ. ecological validity) — обґрунтованість дослідження, яка означає, що методи, матеріали та постановка дослідження повинні наближатись до реального світу, який досліджується. На відміну від внутрішньої та зовнішньої валідності, екологічна обґрунтованість не є необхідною для загальної валідності дослідження. Розвиток віртуальних середовищ може бути одним із рішень, що дозволяє досліднику подолати розрив між подіями, що відбуваються в дослідженні, та тими, що відбуваються в реальному світі, зберігаючи контроль над експериментом.
rdf:langString
rdf:langString
Ökologische Validität
rdf:langString
Ecological validity
rdf:langString
Екологічна валідність
xsd:integer
1050651
xsd:integer
1078684982
rdf:langString
In the behavioral sciences, ecological validity is often used to refer to the judgment of whether a given study's variables and conclusions (often collected in lab) are sufficiently relevant to its population (e.g. the "real world" context). Psychological studies are usually conducted in laboratories though the goal of these studies is to understand human behavior in the real-world. Ideally, an experiment would have generalizable results that predict behavior outside of the lab, thus having more ecological validity. Ecological validity can be considered a commentary on the relative strength of a study's implication(s) for policy, society, culture, etc. This term was originally coined by Egon Brunswik and held a very narrow meaning that has since been conceptually modified. He regarded ecological validity as the utility of a perceptual cue in predicting a property (basically how informative the cue is). For example, the movement of leaves on trees is a perceptual cue to how windy it is outside. Therefore, trees rustling has high ecological validity because it is highly correlated with it being windy. Due to the evolving and broad definition of ecological validity, problematic usage of this term in modern scientific studies occurs because it is often not defined and interpreted differently in the scientific community. In fact, in many cases just being specific about what behavior/context you are testing makes addressing ecological validity unnecessary in studies.
rdf:langString
Ökologische Validität ist die empirische Gültigkeit eines psychologischen Untersuchungsbefundes für das Alltagsgeschehen. Wie mit der externen Validität ist die Übertragbarkeit und Anwendbarkeit eines durch eine Laboruntersuchung (Psychologisches Experiment, Laborexperiment) oder eine Testuntersuchung (Psychologischer Test) gewonnenen Aussage auf andere Personen und vor allem auch auf andere Situationen außerhalb des Labors (Generalisierbarkeit) gemeint.
rdf:langString
У дослідженнях екологічна валідність (англ. ecological validity) — обґрунтованість дослідження, яка означає, що методи, матеріали та постановка дослідження повинні наближатись до реального світу, який досліджується. На відміну від внутрішньої та зовнішньої валідності, екологічна обґрунтованість не є необхідною для загальної валідності дослідження. Хоча загальновизнаного визначення екологічної обґрунтованості не існує, термін часто стосується взаємозв'язку явищ у реальному світі та їх прояву в експериментальних умовах. Більш глибокого розуміння концепції можна досягти, проаналізувавши її три виміри: тестове середовище, стимулюючи впливи, що досліджуються, та поведінкову реакцію учасників дослідження. Оцінка екологічної обґрунтованості вимагає порівняння стимулів, які використовуються під час тестування, з тими, що зустрічаються у повсякденному житті. Корисність екологічної обґрунтованості, як поняття, багато дискутується, при цьому деякі питання ставлять під сумнів важливість психологічного реалізму (тобто скільки процесів, що з'являються в експерименті, відображають ті, що стосуються повсякденного життя). Дослідження, результати яких демонструють високу екологічну обґрунтованість, часто трапляються в більш природних умовах — тобто в оточеннях з особливостями, більш звичними для учасників, або налаштуваннями, що маскують частину або все уявлення учасників про те, що відбувається експеримент. Ще одним важливим аспектом екологічної обґрунтованості є забезпечення того, що викликані поведінкові реакції представляють природну поведінку і належним чином пов'язані з вимірюваною конструкцією. Наприклад, в симуляторі оцінки водіння, дослідження, в якому учасник їхав за кермом, матиме більшу екологічну обґрунтованість, ніж те, в якому учасник їхав, рухаючи курсор комп'ютера мишкою. Чим більше відповідь наближається до критерію, тим більша екологічна обґрунтованість. Встановлення екологічної обґрунтованості. Існують два основні способи встановлення екологічної обґрунтованості — це вірогідність та достовірність. Вірогідність — це ступінь співвідношення балів тесту з показниками функціонування в реальному світі, а достовірність — це ступінь, в якій завдання, виконані під час тестування, нагадують ті, що виконуються у повсякденному житті. Розвиток віртуальних середовищ може бути одним із рішень, що дозволяє досліднику подолати розрив між подіями, що відбуваються в дослідженні, та тими, що відбуваються в реальному світі, зберігаючи контроль над експериментом.
xsd:nonNegativeInteger
6691