Earl of Salisbury
http://dbpedia.org/resource/Earl_of_Salisbury an entity of type: Abstraction100002137
Earl of Salisbury ist ein erblicher britischer Adelstitel, der fünfmal in der Peerage of England verliehen wurde und nach der Stadt Salisbury in Wiltshire benannt ist.
rdf:langString
Earl of Salisbury is a title that has been created several times in English and British history. It has a complex history, and is now a subsidiary title to the marquessate of Salisbury.
rdf:langString
Le titre de comte de Salisbury, associé à la ville de Salisbury, est un titre de la pairie d'Angleterre à l'histoire complexe.
rdf:langString
Conte di Salisbury è un titolo ereditario della nobiltà inglese della Paria d'Inghilterra.
rdf:langString
ソールズベリー伯爵（英：Earl of Salisbury）は、イングランド貴族の伯爵位の一つ。過去に5回創設されており、エリザベス朝からステュアート朝初期の宰相ロバート・セシルが1605年に叙された5期目のものがソールズベリー侯爵位の従属爵位として現存している。
rdf:langString
Conde de Salisbury es un título creado en diversas ocasiones de la historia inglesa y británica. El título tiene una historia compleja, siendo creado por primera vez para Patrick de Salisbury a mitad del siglo XII. Finalmente el título fuer heredado por Alice, esposa de Tomás, conde de Lancaster. Cuando el conde fue ejecutado en 1322, la condesa cedió sus títulos al rey. En 1605, fue concedido a Robert Cecil, conde de Salisbury, confidente de Jacobo I e hijo de William Cecil.
rdf:langString
Earl och markis av Salisbury är engelska adelstitlar. Titeln earl av Salisbury (engelska: Earl of Salisbury) bars undermedeltiden av bland andra konung Henrik II:s oäkta son (med ) (död 1226) och flera medlemmar av släkterna och Neville. Edvard IV:s broder George Plantagenet, som var svärson till Richard Neville, 6:e earl av Salisbury, bar titeln earl av Salisbury 1472–78 likaså Rikard III:s son Edvard av Middleham (vars morfar var Richard Neville, 6:e earl av Salisbury) 1478–84.
rdf:langString
Граф Солсбери (англ. Earl of Salisbury) — старинный графский титул в системе дворянских титулов Англии. Впервые он был учреждён около 1143 года для Патрика, шерифа Уилтшира, одного из сторонников императрицы Матильды в период гражданской войны 1135—1154 годов. На протяжении английской истории титул графа Солсбери учреждался несколько раз, однако большинство креаций оказались недолговечными. Среди средневековых графов Солсбери наиболее известен Уильям Длинный Меч, побочный сын короля Генриха II, Томас Монтегю, выдающийся полководец Столетней войны, Ричард Невилл, знаменитый «Делатель королей» в период войны роз, а также Маргарет Поул, последняя представительница династии Плантагенетов, казнённая Генрихом VIII в 1541 году. Последняя креация титула графа Солсбери состоялась в 1605 году для Ро
rdf:langString
Граф Солсбері (англ. Earl of Salisbury) — старовинний графський титул у Англії. Вперше його було започатковано близько 1143 року для , шерифа Вілтширу, одного з прибічників імператриці Матильди у період громадянської війни 1135—1154 років. Упродовж англійської історії титул графа Солсбері започатковувався кілька разів, однак більшість кремацій виявились недовговічними. Серед середньовічних графів Солсбері найвідомішим є , побічний син короля Генріха II, Томас Монтегю, видатний полководець Столітньої війни, Річард Невілл, знаменитий «Створювач королів» часів війни Червоної та Білої троянди, а також , остання представниця династії Плантагенетів, страчена Генріхом VIII у 1541 році. Остання кремація титулу графа Солсбері відбулась 1605 року для Роберта, сина , головного радника і першого міні
rdf:langString
rdf:langString
Earl of Salisbury
rdf:langString
Condado de Salisbury
rdf:langString
Earl of Salisbury
rdf:langString
Conte di Salisbury
rdf:langString
Comte de Salisbury
rdf:langString
ソールズベリー伯爵
rdf:langString
Граф Солсбери
rdf:langString
Earl av Salisbury
rdf:langString
Граф Солсбері
rdf:langString
Earldom of Salisbury
rdf:langString
since 1789
rdf:langString
subsidiary of
xsd:integer
440338
xsd:integer
1115723815
rdf:langString
Arms of Cecil-Gascogne, Marquess and Earl of Salisbury: Quarterly, 1st and 4th, Barry of ten Argent and Azure over all six Escutcheons Sable three two and one each charged with a Lion rampant of the First a Crescent for difference ; 2nd and 3rd, Argent on a Pale Sable a Conger's Head erased and erect Or charged with an Ermine Spot
rdf:langString
Henry VIII
rdf:langString
James I
rdf:langString
Edward IV
rdf:langString
Edward III
rdf:langString
Earl of Salisbury ist ein erblicher britischer Adelstitel, der fünfmal in der Peerage of England verliehen wurde und nach der Stadt Salisbury in Wiltshire benannt ist.
rdf:langString
Earl of Salisbury is a title that has been created several times in English and British history. It has a complex history, and is now a subsidiary title to the marquessate of Salisbury.
rdf:langString
Conde de Salisbury es un título creado en diversas ocasiones de la historia inglesa y británica. El título tiene una historia compleja, siendo creado por primera vez para Patrick de Salisbury a mitad del siglo XII. Finalmente el título fuer heredado por Alice, esposa de Tomás, conde de Lancaster. Cuando el conde fue ejecutado en 1322, la condesa cedió sus títulos al rey. El título fue creado por segunda vez en 1337, a favor de Guillermo de Montagu o Montacute. Su línea terminó con Alice Mantagu, cuyo marido, Richard Neville, ostentó el condado por derecho matrimonial con permiso del rey. Se cuestionó sobre si esto supuso una nueva creación a favor de Richard Neville, aunque su bisnieta, Margarita Plantagenet, era considerada heredera de la segunda creación. Tras la muerte de Richard y Alice Neville, el título fue heredado por su primogénito, Ricardo Neville el Hacedor de Reyes, quién solo tuvo dos hijas. A su muerte el título cayó en desuso, ya que el derecho las reconocía a ambas como herederas. Más tarde, en 1472, el título volvió a ser creado a favor de Jorge, duque de Clarence y esposo de la hija mayor de Ricardo Neville. En 1478, el duque fue ejecutado y su título se suprimió. Volvió a ser concedido Eduarda de Middleham, hijo de la hija menor del Hacedor de Reyes, quién murió en 1484. Algunas fuentes han afirmado que el hijo varón de Jorge, Eduardo, conde de Warwick, obtuvo la rehabilitación del título en 1485. El conde de Warwick fue ejecutado en 1499. Años más tarde, en 1513, el título fue reinstaurado a favor de la hermana de Warwick, Margarita Pole, quién también fue ejecutada en 1539. En 1605, fue concedido a Robert Cecil, conde de Salisbury, confidente de Jacobo I e hijo de William Cecil.
rdf:langString
Le titre de comte de Salisbury, associé à la ville de Salisbury, est un titre de la pairie d'Angleterre à l'histoire complexe.
rdf:langString
Conte di Salisbury è un titolo ereditario della nobiltà inglese della Paria d'Inghilterra.
rdf:langString
ソールズベリー伯爵（英：Earl of Salisbury）は、イングランド貴族の伯爵位の一つ。過去に5回創設されており、エリザベス朝からステュアート朝初期の宰相ロバート・セシルが1605年に叙された5期目のものがソールズベリー侯爵位の従属爵位として現存している。
rdf:langString
Earl och markis av Salisbury är engelska adelstitlar. Titeln earl av Salisbury (engelska: Earl of Salisbury) bars undermedeltiden av bland andra konung Henrik II:s oäkta son (med ) (död 1226) och flera medlemmar av släkterna och Neville. Edvard IV:s broder George Plantagenet, som var svärson till Richard Neville, 6:e earl av Salisbury, bar titeln earl av Salisbury 1472–78 likaså Rikard III:s son Edvard av Middleham (vars morfar var Richard Neville, 6:e earl av Salisbury) 1478–84. Titeln gavs 1605 åt Robert Cecil och innehades sedermera av huvudmannen i dennes ätt; den 7:e earlen upphöjdes 1789 till markis av Salisbury (engelska: Marquese of Salisbury). Den nuvarande bäraren av denna titel är Robert Gascoyne-Cecil, 7:e markis av Salisbury.
rdf:langString
Граф Солсбери (англ. Earl of Salisbury) — старинный графский титул в системе дворянских титулов Англии. Впервые он был учреждён около 1143 года для Патрика, шерифа Уилтшира, одного из сторонников императрицы Матильды в период гражданской войны 1135—1154 годов. На протяжении английской истории титул графа Солсбери учреждался несколько раз, однако большинство креаций оказались недолговечными. Среди средневековых графов Солсбери наиболее известен Уильям Длинный Меч, побочный сын короля Генриха II, Томас Монтегю, выдающийся полководец Столетней войны, Ричард Невилл, знаменитый «Делатель королей» в период войны роз, а также Маргарет Поул, последняя представительница династии Плантагенетов, казнённая Генрихом VIII в 1541 году. Последняя креация титула графа Солсбери состоялась в 1605 году для Роберта, сына Уильяма Сесила, главного советника и первого министра королевы Елизаветы I на протяжении почти всего её правления. Потомки Роберта Сесила продолжают носить титул до настоящего времени. В 1798 году Джеймс Сесил, 7-й граф Солсбери, получил титул маркиза Солсбери и впоследствии оба титула оставались объединёнными. Маркизы Солсбери из дома Сесилов играли видные роли в политической жизни Великобритании в XIX—XX веках, а Роберт Сесил, 3-й маркиз Солсбери, на рубеже веков трижды занимал пост премьер-министра страны. Современные носители титула графа Солсбери также обладают титулами маркиза Солсбери (учреждён в 1789, пэрство Великобритании), виконта Крэнборна (1604, пэрство Англии), барона Сесила (1603, пэрство Англии) и барона Гаскойн-Сесила (1999, пэрство Соединённого королевства). Действующий граф Солсбери — Роберт Гаскойн-Сесил, 7-й маркиз Солсбери (род. 1946), крупный политический деятель Консервативной партии Великобритании. Главной резиденцией графов и маркизов Солсбери из дома Сесилов с 1611 года является дворец Хэтфилд-хаус в Хертфордшире.
rdf:langString
Граф Солсбері (англ. Earl of Salisbury) — старовинний графський титул у Англії. Вперше його було започатковано близько 1143 року для , шерифа Вілтширу, одного з прибічників імператриці Матильди у період громадянської війни 1135—1154 років. Упродовж англійської історії титул графа Солсбері започатковувався кілька разів, однак більшість кремацій виявились недовговічними. Серед середньовічних графів Солсбері найвідомішим є , побічний син короля Генріха II, Томас Монтегю, видатний полководець Столітньої війни, Річард Невілл, знаменитий «Створювач королів» часів війни Червоної та Білої троянди, а також , остання представниця династії Плантагенетів, страчена Генріхом VIII у 1541 році. Остання кремація титулу графа Солсбері відбулась 1605 року для Роберта, сина , головного радника і першого міністра королеви Єлизавети I упродовж майже всього її правління. Нащадки Роберта Сесіла продовжують носити титул донині. У 1798 році отримав титул й у подальшому обидва титули залишались об’єднаними. Маркізи Солсбері з дому відігравали видні ролі у політичному житті Великої Британії у XIX—XX століттях, а , на межі століть тричі займав пост країни. Сучасні носії титулу графа Солсбері також володіють титулами (започаткований 1789 року), віконта Кранборну (1604), барона Сесіла (1603) й барона Гаскойн-Сесіла (1999). Чинний граф Солсбері — (нар. 1946), крупний політичний діяч Консервативної партії Великої Британії. Головною резиденцією графів і маркізів Солсбері з дому Сесілів з 1611 року є палац у Гертфордширі.
xsd:integer
1149
1337
1472
1478
1512
1605
xsd:integer
1322
1471
1478
1484
1539
rdf:langString
Robert Gascoyne-Cecil, Viscount Cranborne
rdf:langString
Heirs male of the first earl's body lawfully begotten
xsd:nonNegativeInteger
10433
