Dutch Gold Coast
http://dbpedia.org/resource/Dutch_Gold_Coast an entity of type: Thing
الشاطئ الهولندي الذهبي (لغة هولندية: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) أو غينيا الهولندية رسمياً الممتلكات الهولندية على ساحل غينيا كان جزءاً من غانا المعاصرة التي استعمرت تدريجياً من قبل الهولنديين ابتداءاً من عام 1598.
rdf:langString
The Dutch Gold Coast or Dutch Guinea, officially Dutch possessions on the Coast of Guinea (Dutch: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) was a portion of contemporary Ghana that was gradually colonized by the Dutch, beginning in 1612. The Dutch began trading in the area around 1598, joining the Portuguese which had a trading post there since the late 1400s. Eventually, the Dutch Gold Coast became the most important Dutch colony in West Africa after Fort Elmina was captured from the Portuguese in 1637, but fell into disarray after the abolition of the slave trade in the early 19th century. On 6 April 1872, the Dutch Gold Coast was, in accordance with the Anglo-Dutch Treaties of 1870–71, ceded to the United Kingdom.
rdf:langString
Pantai Emas Belanda atau Guinea Belanda, secara resmi disebut Kepemilikan Belanda di Pesisir Guinea (Dutch: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) adalah wilayah Ghana yang dijajah oleh Belanda semenjak tahun 1598. Koloni ini merupakan koloni terpenting Belanda di Afrika Barat setelah Benteng Elmina direbut dari Portugal pada tahun 1637. Namun, koloni ini mengalami kekacauan akibat penghapusan perdagangan budak pada awal abad ke-19. Pada 6 April 1872, berdasarkan Traktat Inggris-Belanda 1870-71, koloni Pantai Emas secara resmi diserahkan kepada Britania Raya.
rdf:langString
La Côte-de-l'Or néerlandaise, ou Possessions néerlandaises de la côte de Guinée (en néerlandais : Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea), est le nom donné aux établissements néerlandais en Côte de l'Or (actuellement Ghana) sur le golfe de Guinée. Fondée en 1598 par un marchand de Medemblick, Bernard Ericks, la colonie s'étend en 1637 avec la prise de la place forte portugaise de São Jorge da Mina par la Compagnie néerlandaise des Indes occidentales. Cet établissement devient Fort Elmina, origine de la localité d'Elmina.
rdf:langString
La Costa d'Oro olandese o Guinea olandese, ufficialmente Possedimento olandese nella Costa di Guinea (olandese: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) fu una parte dell'attuale Ghana che venne gradualmente colonizzata dagli olandesi dall'inizio del 1598. La colona divenne la più importante tra le colonie olandesi in Africa occidentale dopo la cattura di Fort Elmina ai portoghesi nel 1637, ma cadde in decadenza dopo l'abolizione della schiavitù all'inizio del XIX secolo. Il 6 aprile 1872, la Costa d'Oro olandese fu, in accordo coi Trattati anglo-olandesi del 1870-1871, venne ceduta ufficialmente al Regno Unito.
rdf:langString
Nederländska Guldkusten (nederländska: Nederlandse Goudkust) eller Nederländska Guinea var de besittningar i Västafrika, som från 1598 lydde under nederländskt styre. Besittningen blev en av Nederländernas viktigare i Västafrika efter från Portugal 1637, men blev mindre betydelsefull då slaveriet avskaffades under tidigt 1800-tal. Genom anglo-nederländska fördragen 1870-1871 kom området från den 6 april 1872 under brittiskt styre.
rdf:langString
La Costa d'Or Neerlandesa o Guinea neerlandesa, oficialment les Possessions Neerlandeses de la Costa de Guinea (en neerlandès: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) és el nom dels establiments neerlandesos a la regió de la Costa de l'Or, en el que avui és més o menys Ghana, on es van establir a partir de 1598
rdf:langString
Niederländische Besitzungen an der Goldküste (heutige Küste von Ghana) in Westafrika gab es zwischen 1598 und 1872 in Form etlicher Stützpunkte, teils gering befestigte Handelsstationen, teils mächtige Festungen. Die Siedlung wurde die wichtigste Niederländische Kolonie nach der Eroberung von Fort Elmina im Jahre 1637.
rdf:langString
La Costa de Oro neerlandesa o Guinea neerlandesa, oficialmente las Posesiones Neerlandesas de la Costa de Guinea (en neerlandés: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) fue una parte de la actual Ghana que fue colonizada gradualmente por los Países Bajos a partir de 1598.
rdf:langString
De Nederlandse Goudkust was een kolonie of handelspost in het huidige Ghana tussen 1612 en 1872. In 1637 veroverde Johan Maurits van Nassau-Siegen het fort São Jorge d'Elmina op de Portugezen. Dit ging echter niet zonder slag of stoot; er waren al drie pogingen aan voorafgegaan. De komende eeuwen zou dit fort een van de centra van de slavenhandel van de West-Indische Compagnie (WIC) vormen. Naast Fort Elmina bezaten de Nederlanders nog een aantal andere factorijen aan de Goudkust. Dit gebied moet niet verward worden met de Slavenkust waar de WIC ook enkele forten en factorijen had.
rdf:langString
A Costa do Ouro holandesa (em neerlandês Nederlandse Goudkust) foi, entre 1598 e 1872, uma colônia dos Países Baixos. Após três tentativas, Maurício de Nassau conquista em 1637 o forte São Jorge de Elmina à Coroa portuguesa. Este forte tornar-se-ia um dos centros do tráfico de escravos da Companhia Holandesa das Índias Orientais nos próximos séculos. O clima na costa era tão mau que a maioria dos europeus morriam vítimas de malária, febre amarela e outras endemias. A Companhia Holandesa das Índias Orientais conquistou e construiu um grande número de fortes ao longo da Costa do Ouro.
rdf:langString
Голландская Гвинея (также Голландский Золотой Берег, Нидерландский Золотой Берег, официальное название: Владения Нидерландов на побережье Гвинеи) — колония Нидерландов с 1637 по 1871 год, в основном на территории современной Ганы. Столица — Эльмина. Климат в колонии был крайне неблагоприятен для европейцев, многие из которых умерли от малярии, жёлтой лихорадки и других болезней. Колония также называлась «берегом смерти» (нидерл. «Moordkust»). Нидерланды владели следующими портами:
rdf:langString
Нідерландська Гвінея (також Нідерландський Золотий Берег, офіційна назва: Володіння Нідерландів на узбережжі Гвінеї) — колонія Нідерландів у 1637—1871 рр., здебільшого на території сучасної Гани. Столиця — Ельміна. Клімат у колонії бул вкрай неприємним для європейців, багато з яких помирало від малярії, жовтої гарячки та інших екзотичних для них хвороб. Через це колонію називали «берегом смерті» (нід. «Moordkust»). Нідерланди володіли такими портами на узбережжі Гвінеї:
rdf:langString
rdf:langString
Dutch Gold Coast
rdf:langString
الشاطئ الهولندي الذهبي
rdf:langString
Costa d'Or Neerlandesa
rdf:langString
Niederländische Besitzungen an der Goldküste
rdf:langString
Costa de Oro neerlandesa
rdf:langString
Pantai Emas Belanda
rdf:langString
Costa d'Oro olandese
rdf:langString
Côte-de-l'Or néerlandaise
rdf:langString
Nederlandse Goudkust
rdf:langString
Costa do Ouro Holandesa
rdf:langString
Нидерландская Гвинея
rdf:langString
Nederländska Guldkusten
rdf:langString
Нідерландська Гвінея
rdf:langString
Dutch Guinea
rdf:langString
Dutch possessions on the Coast of Guinea
xsd:integer
4215226
xsd:integer
1124773723
xsd:integer
1872
xsd:integer
1624
1656
1764
1816
1869
xsd:integer
1612
rdf:langString
Dutch Guinea
xsd:gMonthDay
--04-06
rdf:langString
Map of the main forts of the Dutch Gold Coast
rdf:langString
Flag of the Dutch West India Company.svg
rdf:langString
Jan Luyken - Goudkust.jpg
rdf:langString
Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea
rdf:langString
Ashanti Empire
rdf:langString
Portuguese Gold Coast
rdf:langString
Brandenburger Gold Coast
rdf:langString
Swedish Gold Coast
rdf:langString
Dutch Reformed
rdf:langString
Gold Coast
rdf:langString
Colony
rdf:langString
background: #ccccff; font-size: 110%;
rdf:langString
The Dutch Gold Coast around 1675
rdf:langString
الشاطئ الهولندي الذهبي (لغة هولندية: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) أو غينيا الهولندية رسمياً الممتلكات الهولندية على ساحل غينيا كان جزءاً من غانا المعاصرة التي استعمرت تدريجياً من قبل الهولنديين ابتداءاً من عام 1598.
rdf:langString
La Costa d'Or Neerlandesa o Guinea neerlandesa, oficialment les Possessions Neerlandeses de la Costa de Guinea (en neerlandès: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) és el nom dels establiments neerlandesos a la regió de la Costa de l'Or, en el que avui és més o menys Ghana, on es van establir a partir de 1598 La colònia es va convertir en la colònia neerlandesa més important a Àfrica Occidental després que el Fort Elmina fos capturat als portuguesos el 1637, però va entrar en una desorganització total després que el comerç d'esclaus fos abolit a principis del segle xix. El 6 d'abril de 1872 la Costa d'Or Neerlandesa va ser, segons els Tractats anglo-neerlandesos de 1870-71, cedida en forma cerimonial al Regne Unit.
rdf:langString
Niederländische Besitzungen an der Goldküste (heutige Küste von Ghana) in Westafrika gab es zwischen 1598 und 1872 in Form etlicher Stützpunkte, teils gering befestigte Handelsstationen, teils mächtige Festungen. Die Siedlung wurde die wichtigste Niederländische Kolonie nach der Eroberung von Fort Elmina im Jahre 1637. Die ca. 45 bekannten Forts an der Goldküste wechselten zumeist alle paar Jahre oder auch Jahrzehnte den europäischen Besitzer. Insbesondere zwischen Briten und Niederländern führte eine jahrhundertelange Konkurrenz an dieser Küste zu beständigen Attacken auf die Festungen der jeweils anderen Macht. Festungen wurden erobert, zerstört, verlassen, wiederaufgebaut. Das führte dazu, dass nahezu sämtliche Forts von Ghana zu irgendeinem Zeitpunkt einmal in niederländischem Besitz waren. Die unten folgende Liste versucht diese Wechsel wiederzugeben.
rdf:langString
The Dutch Gold Coast or Dutch Guinea, officially Dutch possessions on the Coast of Guinea (Dutch: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) was a portion of contemporary Ghana that was gradually colonized by the Dutch, beginning in 1612. The Dutch began trading in the area around 1598, joining the Portuguese which had a trading post there since the late 1400s. Eventually, the Dutch Gold Coast became the most important Dutch colony in West Africa after Fort Elmina was captured from the Portuguese in 1637, but fell into disarray after the abolition of the slave trade in the early 19th century. On 6 April 1872, the Dutch Gold Coast was, in accordance with the Anglo-Dutch Treaties of 1870–71, ceded to the United Kingdom.
rdf:langString
La Costa de Oro neerlandesa o Guinea neerlandesa, oficialmente las Posesiones Neerlandesas de la Costa de Guinea (en neerlandés: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) fue una parte de la actual Ghana que fue colonizada gradualmente por los Países Bajos a partir de 1598. La colonia se convirtió en la colonia neerlandesa más importante en África Occidental después de que el Fuerte Elmina fuera capturado de manos portuguesas en 1637, pero entró en una desorganización total después de que el comercio de esclavos fuera abolido a principios del siglo XIX. El 6 de abril de 1872 la Costa de Oro Neerlandesa fue, según los Tratados anglo-neerlandeses de 1870-71, cedida en forma ceremonial al Reino Unido.
rdf:langString
Pantai Emas Belanda atau Guinea Belanda, secara resmi disebut Kepemilikan Belanda di Pesisir Guinea (Dutch: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) adalah wilayah Ghana yang dijajah oleh Belanda semenjak tahun 1598. Koloni ini merupakan koloni terpenting Belanda di Afrika Barat setelah Benteng Elmina direbut dari Portugal pada tahun 1637. Namun, koloni ini mengalami kekacauan akibat penghapusan perdagangan budak pada awal abad ke-19. Pada 6 April 1872, berdasarkan Traktat Inggris-Belanda 1870-71, koloni Pantai Emas secara resmi diserahkan kepada Britania Raya.
rdf:langString
La Côte-de-l'Or néerlandaise, ou Possessions néerlandaises de la côte de Guinée (en néerlandais : Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea), est le nom donné aux établissements néerlandais en Côte de l'Or (actuellement Ghana) sur le golfe de Guinée. Fondée en 1598 par un marchand de Medemblick, Bernard Ericks, la colonie s'étend en 1637 avec la prise de la place forte portugaise de São Jorge da Mina par la Compagnie néerlandaise des Indes occidentales. Cet établissement devient Fort Elmina, origine de la localité d'Elmina.
rdf:langString
La Costa d'Oro olandese o Guinea olandese, ufficialmente Possedimento olandese nella Costa di Guinea (olandese: Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea) fu una parte dell'attuale Ghana che venne gradualmente colonizzata dagli olandesi dall'inizio del 1598. La colona divenne la più importante tra le colonie olandesi in Africa occidentale dopo la cattura di Fort Elmina ai portoghesi nel 1637, ma cadde in decadenza dopo l'abolizione della schiavitù all'inizio del XIX secolo. Il 6 aprile 1872, la Costa d'Oro olandese fu, in accordo coi Trattati anglo-olandesi del 1870-1871, venne ceduta ufficialmente al Regno Unito.
rdf:langString
De Nederlandse Goudkust was een kolonie of handelspost in het huidige Ghana tussen 1612 en 1872. In 1637 veroverde Johan Maurits van Nassau-Siegen het fort São Jorge d'Elmina op de Portugezen. Dit ging echter niet zonder slag of stoot; er waren al drie pogingen aan voorafgegaan. De komende eeuwen zou dit fort een van de centra van de slavenhandel van de West-Indische Compagnie (WIC) vormen. Naast Fort Elmina bezaten de Nederlanders nog een aantal andere factorijen aan de Goudkust. Dit gebied moet niet verward worden met de Slavenkust waar de WIC ook enkele forten en factorijen had. Het klimaat aan de kust was zo slecht dat de meeste Europeanen er stierven aan malaria, gele koorts of andere inheemse ziekten. Daarom waren enkele bijnamen van de kolonie: muskieten-, malaria- of moordkust.
rdf:langString
Nederländska Guldkusten (nederländska: Nederlandse Goudkust) eller Nederländska Guinea var de besittningar i Västafrika, som från 1598 lydde under nederländskt styre. Besittningen blev en av Nederländernas viktigare i Västafrika efter från Portugal 1637, men blev mindre betydelsefull då slaveriet avskaffades under tidigt 1800-tal. Genom anglo-nederländska fördragen 1870-1871 kom området från den 6 april 1872 under brittiskt styre.
rdf:langString
Нідерландська Гвінея (також Нідерландський Золотий Берег, офіційна назва: Володіння Нідерландів на узбережжі Гвінеї) — колонія Нідерландів у 1637—1871 рр., здебільшого на території сучасної Гани. Столиця — Ельміна. У 1637 р. князь Іоганн-Моріц з третьої спроби завоював форт Сан-Жоржи-да-Міна (Ельміна), що раніше належав Португалії. Протягом наступних століть форт став центром работоргівлі, яку здійснювала головним чином Голландська Вест-Індійська компанія. Окрім Ельміни, нідерландці також втримували у своїх руках інші форти та факторії на узбережжі Золотого Берега. (Не слід змішувати ці факторії з Невільницьким Берегом на території сучасних Того, Беніна та Нігерії, де у компанії також були володіння). Клімат у колонії бул вкрай неприємним для європейців, багато з яких помирало від малярії, жовтої гарячки та інших екзотичних для них хвороб. Через це колонію називали «берегом смерті» (нід. «Moordkust»). Нідерланди володіли такими портами на узбережжі Гвінеї:
* Форт Амстердам
* Форт Аполлонія
* Форт Батенштейн
* Вреденбюрг
* Форт Вітсен
* Форт Голландія (згодом німецький форт Гросс-Фридрихсбург)
* Форт Доброї Надії
* Форт Доротеа
* Форт Інгліш
* Кейп-Коаст-Кастл
* Каролюсбюрг
* форт Кревекьор
* Форт-бей-Кроне
* Крістієнсборг
* Кунрадсбюрг
* Форт Лейсаамнейд
* Форт Метаал-Крьойс
* Мюнфорт
* Форт Нассау
* Форт Оран'є
* Рейхавер
* Сан-Себаст'ян
* Ельміна
* Санто-Антоніо-де-Ашім
* Форт Сінгеленбюрг (Кета)
* Елізе Картаго Форти використовувалися як для торгівлі місцевими продуктами, так і для работоргівлі. Рабів відправляли на Кюрасао, після чого їх перепродавали в інші карибські країни, здебільшого на плантації в Суринам. Після ліквідації Нідерландської Вест-Індійської компанії території перейшли Нідерландській державі. Під час французької окупації Нідерландів на початку XIX століття форти Нідерландської Гвінеї наряду з Дедзімою залишалися єдиними територіями підконтрольними нідерландцям (іншими нідерландським колоніями керували британці). У XIX столітті в Ельміні був центр з набору африканців до Королівської Нідерландської Індійської армії і відправлення їх до Індонезії. Більшість солдат після закінчення служби лишалися в Індонезії. На початку XIX століття работоргівля була припинена, що негативно вплинуло на економіку колонії. За планом губернатора Германа Віллема Денделса, за фортами повинні були бути засновані плантації, які б забезпечували існування колоній. Губернатор навіть самостійно переселився на ці землі, разом зі своїми синами, і виділив субсидії на залучення поселенців. Через два роки він помер від жовтої гарячки. Колонії ставали все менш и економічно вигідними, і поступово всі землі навколо фортів перейшли більш економічно успішним англійцям. Форти не були їм продані на початку XIX століття лише з відчуття національної гордості. Тим не менш, 6 квітня 1871 р. був підписаний Суматранський договір, за яким факторії Золотого Берега переходили Великій Британії за 47 000 гульденів, в обмін на відмову англійців від завоювання Ачех і північної частини острову Суматра. Втративши Нідерландську Гвінею, Нідерланди позбулися останніх своїх володінь в Африці.
rdf:langString
A Costa do Ouro holandesa (em neerlandês Nederlandse Goudkust) foi, entre 1598 e 1872, uma colônia dos Países Baixos. Após três tentativas, Maurício de Nassau conquista em 1637 o forte São Jorge de Elmina à Coroa portuguesa. Este forte tornar-se-ia um dos centros do tráfico de escravos da Companhia Holandesa das Índias Orientais nos próximos séculos. O clima na costa era tão mau que a maioria dos europeus morriam vítimas de malária, febre amarela e outras endemias. A Companhia Holandesa das Índias Orientais conquistou e construiu um grande número de fortes ao longo da Costa do Ouro. Os holandeses vendem os seus entrepostos comerciais na Costa do Ouro, através do de 6 de Abril de 1872, aos britânicos por 47 mil florins.
rdf:langString
Голландская Гвинея (также Голландский Золотой Берег, Нидерландский Золотой Берег, официальное название: Владения Нидерландов на побережье Гвинеи) — колония Нидерландов с 1637 по 1871 год, в основном на территории современной Ганы. Столица — Эльмина. В 1637 году князь Иоганн-Мориц с третьей попытки завоевал форт Сан-Жоржи-да-Мина (Эльмина), ранее принадлежавший Португалии. В последующие века форт стал центром работорговли, которую вела главным образом Голландская Вест-Индская компания. Кроме Эльмины, голландцы также удерживали в своих руках другие форты и фактории на побережье Ганы (Золотого Берега). (Не следует смешивать эти фактории с Невольничьим Берегом на территории современных Того, Бенина и Нигерии, где у компании также были владения). Климат в колонии был крайне неблагоприятен для европейцев, многие из которых умерли от малярии, жёлтой лихорадки и других болезней. Колония также называлась «берегом смерти» (нидерл. «Moordkust»). Нидерланды владели следующими портами:
* Форт Амстердам
*
*
*
*
* Форт Голландия (Гросс-Фридрихсбург)
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
*
* Сан-Жоржи-да-Мина (столица )
*
* (Кета)
* Форты использовались как для торговли местными продуктами, так и для работорговли. Рабов отправляли на Кюрасао, после чего их перепродавали в другие карибские страны, в основном на плантации в Нидерландскую Гвиану. После ликвидации Голландской Вест-Индской компании территории перешли к государству. Во время французской оккупации Нидерландов в начале XIX века форты Голландской Гвинеи наряду с Дэдзимой оставались единственными территориями под контролем голландцев (другие голландские колонии в этот период были захвачены англичанами). В XIX веке в Эльмине был центр по набору африканцев в и отправки их в Индонезию. Большинство солдат после окончания службы оставались в Индонезии. В начале XIX века работорговля была прекращена, что не лучшим образом сказалось на экономике колонии. По плану губернатора , за фортами должны были быть основаны плантации, которые обеспечивали бы существование колоний. Он даже самостоятельно переселился на эти земли, вместе во своими сыновьями, и выделил субсидии на привлечение поселенцев. Через два года он умер от жёлтой лихорадки. Колонии становились всё менее и менее экономически выгодными, и постепенно все земли вокруг фортов перешли более экономически успешным англичанам. Форты не были им проданы в начале XIX века лишь из чувства национальной гордости. Тем не менее, 6 апреля 1871 года был подписан , по которому фактории Золотого Берега переходили Великобритании за 47 тысяч гульденов, в обмен на отказ англичан от претензий на Ачех и северную Суматру. С потерей Голландской Гвинеи Нидерланды лишились последних своих владений в Африке.
rdf:langString
Dutch possessions on the Coast of Guinea
rdf:langString
Netherlands
rdf:langString
Naval Ensign of Sweden.svg
rdf:langString
Flag of the Kingdom of Prussia .svg
rdf:langString
Flag of Portugal .svg
rdf:langString
Flag of the Gold Coast .svg
rdf:langString
Monogram WIC.jpg
rdf:langString
Adriaan Jacobs
xsd:nonNegativeInteger
61556
rdf:langString
Nederlandse Bezittingen ter Kuste van Guinea
