Disputation
http://dbpedia.org/resource/Disputation an entity of type: Thing
Disputace (latinsky Disputatio) je vědecká rozprava, tedy forma diskuse více účastníků k řešení vysoce odborných (zpravidla vědeckých) problematik, příp. problémů. Podobnou funkci, avšak nižší, má kolokvium.
rdf:langString
Die Disputation ist ein wissenschaftliches Streitgespräch, das als Verteidigung eine der Prüfungsformen zur Erlangung von akademischen Graden darstellt. In Österreich nennt man die Form Defensio. Solche Diskussionen beginnen mit einer Aussage oder These, die bezweifelt wird oder zu der eine Gegenthese aufgestellt wird. Das wird dann solange besprochen, bis eine gemeinsame Erkenntnis oder Lösung gefunden wird.
rdf:langString
Disputo (latine: disputare = tratranĉi, taksi el ĉiuj flankoj) estas kverel- aŭ instru-konversacio.Ĉiu partio defendas sian opinion kaj argumentas pri ĝia . Disputo estis retorika ekzercado en la mezepokaj universitatoj en Eŭropo laŭ la modelo de la verkoj pri logiko fare de Aristotelo.
rdf:langString
In the scholastic system of education of the Middle Ages, disputations (in Latin: disputationes, singular: disputatio) offered a formalized method of debate designed to uncover and establish truths in theology and in sciences. Fixed rules governed the process: they demanded dependence on traditional written authorities and the thorough understanding of each argument on each side.
rdf:langString
Disputasi (bahasa Latin: disputatio) adalah metode debat resmi dalam sistem pendidikan filsafat skolastika pada Abad Pertengahan. Disputasi diselenggarakan untuk mengungkap dan menetapkan kebenaran di bidang teologi maupun ilmu pengetahuan. Tertib acara disputasi bersifat tetap, yakni argumen harus berlandaskan sumber-sumber tertulis yang andal, dan para peserta debat wajib memahami secara utuh setiap argumen yang dilontarkan lawan debatnya.
rdf:langString
Dans la scolastique médiévale, la disputatio était, avec la lectio, une des méthodes essentielles et omniprésentes d'enseignement et de recherche, ainsi qu'une technique d'examen dans les universités à partir du début du XIIIe siècle. Le terme désignera progressivement ensuite les débats sur les sujets de théologie, d'abord entre juifs et chrétiens, puis à l'époque de la Réforme.
rdf:langString
중세의 스콜라 교육 체계에서 토론 disputations (라: disputationes (단)disputatio) 은 신학과 과학에서 진리를 밝히고 수립하기 위해 고안된, 형식화된 논쟁 방법을 제공했다. 그 과정은 확고한 규칙들로 규정되었다. 그 규칙들은 전통적 정전(正殿)에의 의존과 각 국면에 관한 각 논의의 철저한 이해를 요구했다.
rdf:langString
Een dispuut is een discussie of debat. Het kan ook staan voor het georganiseerde verband - een dispuutvereniging of debating-club - waarin het debatteren of disputeren wordt beoefend. Dergelijke disputen bestonden als verbanden binnen studentenverenigingen. Tegenwoordig bestaan er nog steeds disputen die dienen als verbanden binnen studentenverenigingen, maar debat speelt meestal geen rol meer.
rdf:langString
No sistema escolástico de educação da Idade Média, disputas (em Latim: disputationes, singular: disputatio) ofereciam um método formal de debate designado para descobrir verdades na teologia e nas ciências. Regras fixas governavam o processo: elas demandavam dependência na tradição escrita de autoridade e o completo entendimento de cada argumento por ambas as partes.
rdf:langString
Disputation var i äldre tider ett meningsutbyte eller lärd strid. En disputation krävdes för att erhålla olika akademiska examina eller titlar, men även för att få en befattning som lärare. Disputationer, främst baserade på motsättningen mellan skolastiker och humanister, var den viktigaste formen för vetenskapligt utbyte vid 1100- och 1200-talens universitet men utvecklades därifrån till en form för akademisk examina, som blev basen för dagens disputationer där man försvarar sin avhandling.
rdf:langString
En la escolástica medieval, la disputatio era, junto con la lectio, uno de los métodos esenciales y omnipresentes en la enseñanza y en la investigación, y también una técnica de examen en las universidades, a partir del siglo XIII. Se utilizará también, primero para designar los debates entre cristianos y judíos, y, después, en relación con las disputas entre católicos y protestantes.
rdf:langString
Nello scolasticismo, il sistema di istruzione del Medioevo, la disputa (in latino: disputatio; plurale: disputationes) è una modalità formale di dibattito utilizzata per elaborare e dichiarare teorie e leggi in teologia e in scienza. Il processo richiede una completa comprensione dell'argomento su cui verte la disputa e si basa sulla messa in discussione dei tradizionali scritti delle autorità.
rdf:langString
議論（ぎろん）、意見を論じ合うこと。思いつくままに口から言葉が出てくる日常の会話とは異なり、専門的な議論方法では、思考を論理的に組み立てる必要が生じてくる。討論（とうろん）とも。日本人の大学生が「議論」だと認識しやすい会話は、対立が存在し、主張の理由が述べられている会話である。 ディベートは具体的なテーマを元に対立して議論し、公式な競技でもある。決められた時間内で、証拠資料を伴った主張を行い、反論することを対立立場同士で交互に行い、最後にどちらが優位であったか審査員が判定を下す。一方で時間的な制約から、聴衆に理解させるために複雑となる主張は用いにくく、真理を追究するというよりは判定者に受け入れられやすいかが重要となる。 形式論理学では非妥当や非健全な議論を悪い議論とするが、非形式論理学ではこうした基準だけではない様々な議論を取り扱う。1978年に第1回非形式論理学シンポジウムが開催された。その時期までに誤謬となる条件を定義したり、健全ではないが成功した議論のような形式論理学では扱えない議論の定式化が主な研究課題であったが、その後は誤謬についての研究は衰え、「批判的思考」（クリティカル・シンキング）が重視された。
rdf:langString
Ди́спут (лат. disputatio) — в схоластической системе образования средневековой Европы формальный способ ведения спора, проводимого с целью установления богословской или научной истины. Данный процесс подчинялся формальным правилам, основными из которых были ссылки на устоявшиеся письменные авторитетные источники и тщательный анализ аргументов каждой из сторон. Другой категорией диспутов были межконфессиональные диспуты, призванные доказать превосходство того или иного религиозного учения.
rdf:langString
Диспут (від лат. Disputare міркувати, сперечатися) — різновид дискусії, публічне обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх проблеми, яке, як правило, завчасно готується і пов'язане з реальним життям, власним досвідом учасників. Диспут — це спеціально організоване подання, в ході якого відбувається демонстративне зіткнення думок з будь-якого питання (проблеми). Взагалі диспут трактується в словниках — вид діалогічного мовлення, публічний спір на злободенну наукову або розмовно-побутову тему. З приводу цієї проблеми учасники диспуту висловлюють різні думки і судження.
rdf:langString
rdf:langString
Disputation
rdf:langString
Disputace
rdf:langString
Disputation
rdf:langString
Disputo
rdf:langString
Disputatio
rdf:langString
Disputasi
rdf:langString
Disputatio
rdf:langString
Disputatio
rdf:langString
議論
rdf:langString
논쟁
rdf:langString
Dispuut
rdf:langString
Disputa (escolástica)
rdf:langString
Диспут
rdf:langString
Disputation (diskussion)
rdf:langString
Диспут
xsd:integer
410766
xsd:integer
1121565168
rdf:langString
Disputace (latinsky Disputatio) je vědecká rozprava, tedy forma diskuse více účastníků k řešení vysoce odborných (zpravidla vědeckých) problematik, příp. problémů. Podobnou funkci, avšak nižší, má kolokvium.
rdf:langString
Die Disputation ist ein wissenschaftliches Streitgespräch, das als Verteidigung eine der Prüfungsformen zur Erlangung von akademischen Graden darstellt. In Österreich nennt man die Form Defensio. Solche Diskussionen beginnen mit einer Aussage oder These, die bezweifelt wird oder zu der eine Gegenthese aufgestellt wird. Das wird dann solange besprochen, bis eine gemeinsame Erkenntnis oder Lösung gefunden wird.
rdf:langString
Disputo (latine: disputare = tratranĉi, taksi el ĉiuj flankoj) estas kverel- aŭ instru-konversacio.Ĉiu partio defendas sian opinion kaj argumentas pri ĝia . Disputo estis retorika ekzercado en la mezepokaj universitatoj en Eŭropo laŭ la modelo de la verkoj pri logiko fare de Aristotelo.
rdf:langString
In the scholastic system of education of the Middle Ages, disputations (in Latin: disputationes, singular: disputatio) offered a formalized method of debate designed to uncover and establish truths in theology and in sciences. Fixed rules governed the process: they demanded dependence on traditional written authorities and the thorough understanding of each argument on each side.
rdf:langString
En la escolástica medieval, la disputatio era, junto con la lectio, uno de los métodos esenciales y omnipresentes en la enseñanza y en la investigación, y también una técnica de examen en las universidades, a partir del siglo XIII. Se utilizará también, primero para designar los debates entre cristianos y judíos, y, después, en relación con las disputas entre católicos y protestantes. En algunos países como Alemania, el término disputatio o disputation se usa hasta la época actual, principalmente para denominar uno de los dos procedimientos de defensa oral de una tesis doctoral (la otra forma es el )
rdf:langString
Disputasi (bahasa Latin: disputatio) adalah metode debat resmi dalam sistem pendidikan filsafat skolastika pada Abad Pertengahan. Disputasi diselenggarakan untuk mengungkap dan menetapkan kebenaran di bidang teologi maupun ilmu pengetahuan. Tertib acara disputasi bersifat tetap, yakni argumen harus berlandaskan sumber-sumber tertulis yang andal, dan para peserta debat wajib memahami secara utuh setiap argumen yang dilontarkan lawan debatnya.
rdf:langString
Dans la scolastique médiévale, la disputatio était, avec la lectio, une des méthodes essentielles et omniprésentes d'enseignement et de recherche, ainsi qu'une technique d'examen dans les universités à partir du début du XIIIe siècle. Le terme désignera progressivement ensuite les débats sur les sujets de théologie, d'abord entre juifs et chrétiens, puis à l'époque de la Réforme.
rdf:langString
중세의 스콜라 교육 체계에서 토론 disputations (라: disputationes (단)disputatio) 은 신학과 과학에서 진리를 밝히고 수립하기 위해 고안된, 형식화된 논쟁 방법을 제공했다. 그 과정은 확고한 규칙들로 규정되었다. 그 규칙들은 전통적 정전(正殿)에의 의존과 각 국면에 관한 각 논의의 철저한 이해를 요구했다.
rdf:langString
議論（ぎろん）、意見を論じ合うこと。思いつくままに口から言葉が出てくる日常の会話とは異なり、専門的な議論方法では、思考を論理的に組み立てる必要が生じてくる。討論（とうろん）とも。日本人の大学生が「議論」だと認識しやすい会話は、対立が存在し、主張の理由が述べられている会話である。 ディベートは具体的なテーマを元に対立して議論し、公式な競技でもある。決められた時間内で、証拠資料を伴った主張を行い、反論することを対立立場同士で交互に行い、最後にどちらが優位であったか審査員が判定を下す。一方で時間的な制約から、聴衆に理解させるために複雑となる主張は用いにくく、真理を追究するというよりは判定者に受け入れられやすいかが重要となる。 スティーヴン・トゥールミンは、議論学の古典的著作『議論の方法』(The Uses of Argument, 1958) において、論証のパターンの枠組みのもっとも基本的な形として、データ（事実）、ワラント（論拠）、結論からなる枠組みを示した。もとは法律的な議論を行うモデルとして考案されたが、分野を問わず広く用いられ、紹介者によって用語部分が「結論か主張」「データか事実」は様々である。『大学で学ぶ議論の技法』は論文の論理を考えるものだがトゥールミンモデルによる議論の分析方法が示されている。これを三角形に配置したものは、松本道弘氏による競技ディベートを紹介する『知的対決の方法』（1977年）で紹介された。その後も別の著者が紹介してきた。 形式論理学では非妥当や非健全な議論を悪い議論とするが、非形式論理学ではこうした基準だけではない様々な議論を取り扱う。1978年に第1回非形式論理学シンポジウムが開催された。その時期までに誤謬となる条件を定義したり、健全ではないが成功した議論のような形式論理学では扱えない議論の定式化が主な研究課題であったが、その後は誤謬についての研究は衰え、「批判的思考」（クリティカル・シンキング）が重視された。 つまり第二次世界大戦後の論理学では、以前の形式論理学は演繹的とか帰納的かということを扱い日常生活に論理を応用するものではなかったが（論理的妥当性だけでは現実問題の対処は困難）、その後はこの帰納演繹の二分的な考え方を破棄した非形式論理学は「批判的思考」を通して日常における明晰な思考のために論理を迎え、技術的に実践していくという向きも出てきた。日常の議論を扱うようになった。意思決定や情報源の扱い方といったことにまで拡大され、非形式論理学という名も退き、批判的思考の名を冠することの方が増えていった。 批判的思考はなにも相手を攻撃するのでなく、相手の発言を解釈し、また自らの考えの正しさを吟味する熟慮のことであり、論理的に考える、正確に考える、証拠に基づいて考える、情報の主張と根拠を明確化し、証拠の信頼性を考えるといったことである。ロジカルシンキングと共に、社会人向けの本も21世紀初頭にはよく書店に並ぶようになったし、2010年代には教育課程に盛り込むことも議論されてきた。大学の6分野で聞き取りを行ったところ、思考力は討論を通して育まれており、どの分野でも「客観的な根拠をもとに飛躍や矛盾なく論理的に整合的な議論が進められるかという論理性」が重視されていた。 大勢で議論を行う時、ファシリテーターが置かれることがあり、これを機能面からモデル化すると、論点の提示、参加者同士での理解具合のすり合わせ、協調を促しアイデアの発散から収束に向かわせたり、発言の公平性を担保し、また炎上といったリスクに対して働きかけることに分けることができた。噛み合わない議論をモデル化すると、主張に対して説得するための根拠が不足している場合であり、これが成立するのは反論が述べられた場合であり、その場合には根拠を要求するというルールが設定できる。
rdf:langString
Nello scolasticismo, il sistema di istruzione del Medioevo, la disputa (in latino: disputatio; plurale: disputationes) è una modalità formale di dibattito utilizzata per elaborare e dichiarare teorie e leggi in teologia e in scienza. Il processo richiede una completa comprensione dell'argomento su cui verte la disputa e si basa sulla messa in discussione dei tradizionali scritti delle autorità. Nella scolastica medievale, la disputa è, con la , parte di alcuni metodi onnipresenti ed essenziali dell'insegnamento e della ricerca, oltre che una tecnica d'esame nelle università dei primi anni del XIII secolo. Poi, a poco a poco il termine assume il significato di "dibattito a sfondo teologico", prima svolto fra ebrei e cristiani, poi nel periodo della riforma protestante, fra cattolici e protestanti.
rdf:langString
Een dispuut is een discussie of debat. Het kan ook staan voor het georganiseerde verband - een dispuutvereniging of debating-club - waarin het debatteren of disputeren wordt beoefend. Dergelijke disputen bestonden als verbanden binnen studentenverenigingen. Tegenwoordig bestaan er nog steeds disputen die dienen als verbanden binnen studentenverenigingen, maar debat speelt meestal geen rol meer.
rdf:langString
No sistema escolástico de educação da Idade Média, disputas (em Latim: disputationes, singular: disputatio) ofereciam um método formal de debate designado para descobrir verdades na teologia e nas ciências. Regras fixas governavam o processo: elas demandavam dependência na tradição escrita de autoridade e o completo entendimento de cada argumento por ambas as partes.
rdf:langString
Ди́спут (лат. disputatio) — в схоластической системе образования средневековой Европы формальный способ ведения спора, проводимого с целью установления богословской или научной истины. Данный процесс подчинялся формальным правилам, основными из которых были ссылки на устоявшиеся письменные авторитетные источники и тщательный анализ аргументов каждой из сторон. Другой категорией диспутов были межконфессиональные диспуты, призванные доказать превосходство того или иного религиозного учения. Генеалогию средневековой и более поздней культуры ведения диспутов прослеживают от педагогических методов Сократа, диалогов Платона и других древнегреческих философов. Правила построения и изложения аргументации, подобные тем, которые применялись в юридической практике, изложены в «Органоне» и «Риторике» Аристотеля и «О нахождении» Цицерона. В Средние века формальный диспут был способом проведения состязательной дискуссии, в которой один из её участников защищал некоторый тезис перед выдвигающими возражения и контраргументы оппонентами. Данный метод являлся общепринятым в средневековой университетской практике и был главным способом тренировки и проведения экзамена во всех четырёх основных науках — искусстве, медицине, теологии и юриспруденции. Структурно, процедура имела сходство с юридическим процессом и возглавлялась магистром, который подобно судье принимал окончательное решение о результате диспута.
rdf:langString
Disputation var i äldre tider ett meningsutbyte eller lärd strid. En disputation krävdes för att erhålla olika akademiska examina eller titlar, men även för att få en befattning som lärare. Disputationer, främst baserade på motsättningen mellan skolastiker och humanister, var den viktigaste formen för vetenskapligt utbyte vid 1100- och 1200-talens universitet men utvecklades därifrån till en form för akademisk examina, som blev basen för dagens disputationer där man försvarar sin avhandling.
rdf:langString
Диспут (від лат. Disputare міркувати, сперечатися) — різновид дискусії, публічне обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх проблеми, яке, як правило, завчасно готується і пов'язане з реальним життям, власним досвідом учасників. Диспут — це спеціально організоване подання, в ході якого відбувається демонстративне зіткнення думок з будь-якого питання (проблеми). Взагалі диспут трактується в словниках — вид діалогічного мовлення, публічний спір на злободенну наукову або розмовно-побутову тему. З приводу цієї проблеми учасники диспуту висловлюють різні думки і судження. Розгортається диспут завдяки оцінкам, аргументаціям, смисловим зв'язкам із реальним життям, опорі на особистий досвід, яким користуються учасники спору. У диспуті є елементи монологу та діалогу. Діалогічні елементи надають емоційне забарвлення дискусії, а монологічні служать для вираження її логічного змісту. Як виховних потенціалів диспуту можуть бути названі вміння доказово, аргументовано викладати свої погляди, зберігати витримку і спокій, сприймати критику, з повагою ставитися до думки опонента. Г. Плоткін пропонує правила для учасника диспуту: 1.
* Кожен має право висловити свою думку. Якщо у тебе є що сказати слухачам, нехай вони дізнаються про це. 2.
* Говори, що думаєш, думай, що говориш! Висловлюйся ясно і чітко. Чи не стверджуй того, в чому не розібрався сам. 3.
* Постарайся, як можна більш переконливо викласти свою точку зору. Спирайся тільки на достовірні факти. 4.
* Не повторюй того, що до тебе було сказано. 5.
* Поважай чужу думку. Постарайся зрозуміти його. Умій вислухати точку зору, з якою не згоден. Будь витриманим. Не перебивай виступаючого. Не давай особистісних оцінок. Правоту доводь доводами, а не криком. Намагайся не нав'язувати своєї думки. 6.
* Якщо доведено помилковість твоїй позиції, май мужність визнати свою неправоту. 7.
* Нехай головним підсумком диспуту стане твоє просування по нелегкому шляху осягнення істини. Починати диспут доцільно з пропозиції прокоментувати будь-який факт, висловлювання, відео (кіно) фрагмент. Активність учасників диспуту, їхня творча діяльність, яка призводить до самостійного вирішення обговорюваних питань, може стимулюватися евристичними прийомами провідного диспуту або навчального (навідні запитання, оцінні і спонукаючи репліки). Можна користуватися такими мовними трафаретами:
* Я згоден (згодна), тому що …
* Я не згоден (не згодна), тому що …
* Я висловлюю окрему думку, адже …
xsd:nonNegativeInteger
18748
