Diphthong
http://dbpedia.org/resource/Diphthong an entity of type: Thing
Δίφθογγος , η, (θηλ.) ονομάζεται η ακολουθία δύο φωνηέντων που συμπροφέρονται σε μία συλλαβή με αποτέλεσμα το ένα από αυτά να λαμβάνει τον χαρακτήρα . Διακρίνονται σε ανοικτές και κλειστές διφθόγγους: στις πρώτες το ημίφωνο εντοπίζεται στην έμβαση της συλλαβής (π.χ. ισπανικά, viaje ['bja.xe]) ενώ στις δεύτερες στην έξοδο (π.χ. ελληνικά: γάιδαρος ['ɣaj.ða.ɾos]. Διαφέρουν από τις μονοφθόγγους, τις τριφθόγγους (την ταυτόχρονη ένταξη στην ίδια συλλαβή τριών φωνηέντων: ισπανικά, Paraguay [pa.ɾa.'gwaj]) και τη χασμωδία (την προφορά δύο συνεγγών φωνηέντων σε διαφορετικές συλλαβές: φάει /'fa.i/). Στο ΔΦΑ οι δίφθογγοι ορίζονται είτε με την παρουσία του ημιφώνου είτε με το διακριτικό ⟨◌̯⟩ που ορίζει τη μη συλλαβικότητα.
rdf:langString
Ein Diphthong (von altgriechisch δίς dís, deutsch ‚zweimal‘ und φθόγγος phthóngos, deutsch ‚Laut‘) ist ein Doppellaut aus zwei verschiedenen Vokalen innerhalb einer einzigen Silbe. Gleichbedeutende Bezeichnungen dafür sind auch Doppellaut, Zwielaut oder Zweilaut. Die bekanntesten Schreibungen von Diphthongen im Deutschen sind ei, au, äu und eu; selten sind ai, oi und ui. Diphthonge kommen in nahezu allen Sprachen vor.
rdf:langString
Je fonetiko, diftongo estas kunmeto de vokalo kun duonvokalo formanta la vokalan kernon de unu silabo. Ĝi distingiĝas de , kies vokala kvalito restas sama sen duonvokaloj, kaj triftongo, kun pluraj duonvokaloj.
rdf:langString
Diptongoa silaba bakar batean bata bestearen ondoren dauden bi soinu bokalikoren multzoa da. Bokal itxiena erdibokal gisan gauzatzen da diptongoan, laburrago. Teknikoki, diptongo bat bi jomuga ezberdin dituen bokal bat da; hau da, bokala ahoskatzerakoan, mihiaren kokapena aldatzen da.
rdf:langString
Diftong (bahasa Inggris: diphthong) adalah dua vokal yang diucapkan sekaligus. Gabungan vokal disebut diftong apabila menghasilkan satu bunyi saja. Misalnya, au pada kata kerbau; ai pada kata santai. Sementara itu gabungan vokal au pada bau bukan diftong karena menghasilkan dua bunyi. Gabungan vokal disebut diftong apabila masih berada dalam satu suku kata yang sama. Sebaliknya, jika sudah berada dalam suku kata yang berbeda maka gabungan vokal tersebut tidak dapat disebut sebagai diftong.
rdf:langString
이중모음(二重母音, Diphthong)이란 이어지는 두개의 모음 중 시작 모음과 끝 모음이 다른 소리를 내는 것을 말한다. 소리를 내는 동안 조음 기관의 위치가 변화하여 다르게 소리난다. 시작 소리와 마지막의 소리를 비교하면 확실히 다르지만, 조음 기관이 매끈하게 이동하여, 청각적으로 하나의 모음으로서 인식된다. 이중모음은 시작 소리가 잘 들리는 것을 하강 이중모음이라고 하고, 끝 소리가 잘 들리는 것을 상승 이중모음이라고 한다.
rdf:langString
En diftong är en vokal som inrymmer två olika klangfärger. Det kan simpelt förklaras som en glidning mellan två vokal-ljud i samma stavelse. Ett exempel på detta är vokalerna i ordet "paus". Diftonger förekommer i många germanska språk, till exempel engelska (house) och tyska (Haus). En diftong som är mer framträdande i sin initiala fas kallas fallande (ex. tyskans wein (info)); en diftong som är mer framträdande i sin slutfas (ex. spanskans bueno) kallas stigande. På svenska finns diftonger i lånord som till exempel paus, neutral, soul och coach.
rdf:langString
雙元音（diphthong）是一種複元音（compound vowel），又稱雙母音或二合複元音，在语音学中，指联合的两个元音，它们作为一个整体出现。之间有平滑的过渡，也就是說，雙元音中的發音牽涉到兩種不同的，並且從其中一種舌位滑動到另一舌位。在国际音标 (IPA) 中，单元音用一个字母表示，如[ʌ]。双元音用两个字母表示，如[aɪ]，響度較低的字母可以加上 ̯ 符號以表示它是雙元音的一部份，例如 [aɪ̯]。
rdf:langString
الصائت المزدوج أو المركب هو مزيج من صوتين متحركين (صائتين) متجاورين، ينتقل اللافظ بينهما انسيابيا وفي مقطع لفظي واحد. مثلا في اللغة العربية الفصحى، تحتوي كل الكلمات الآتية على مصوت مزدوج:
* يَوْم (فتحة تليها واو ساكنة).
* بَيْت (فتحة ثم ياء ساكنة). في الإنجليزية مفردة house التي تلفظ /haʊs/ تحوي صائتا مزدوجا هو /aʊ/، الذي هو عبارة عن حركة يبدأ لفظه واللسان في موضع /a/ ثم يتحرك اللسان بانسيابية وبدون انقطاع في اللفظ نحو الموضع النهائي وهو موضع /ʊ/ . يعتبر الصائت المزدوج الحقيقي صوتا كلاميا واحدا (صويت).
rdf:langString
Un diftong és un grup fònic format per dues vocals que es pronuncien juntes en una mateixa síl·laba. A la majoria de llengües per tenir diftong una de les dues vocals ha de ser feble o tancada (I,U, o anàlogues). Els diftongs es poden classificar segons les vocals que els formen, de tal manera que hi ha diftongs creixents (quan passa de vocal feble a forta) o decreixents; tancats (el segon element té un punt d'articulació més tancat que el primer) o oberts; i curts o llargs, quan en aquella llengua existeix quantitat vocàlica.
rdf:langString
Dvojhláska neboli diftong je typ hlásek s tónovou strukturou, kde dochází k plynulému spojení dvou vokalických pozic do jednoho slabičného jádra. Dvojhlásky jsou obvykle tvořeny jedním vokálem (samohláskou) a jedním polovokálem (polosamohláskou - vyznačuje se nižší mírou sonority než samohláska), přičemž polovokál může být buď na první (např. slovenské /ô/ [u̯o]), nebo na druhé pozici (např. české /ou/ [oʊ̯]). Opakem monoftongizace je diftongizace, kdy se (dlouhá) samohláska změní na dvojhlásku.
rdf:langString
A diphthong (/ˈdɪfθɔːŋ, ˈdɪp-, -θɒŋ/ DIF-thawng, DIP-, -thong; from Ancient Greek δίφθογγος (díphthongos) 'two sounds', from δίς (dís) 'twice', and φθόγγος (phthóngos) 'sound'), also known as a gliding vowel, is a combination of two adjacent vowel sounds within the same syllable. Technically, a diphthong is a vowel with two different targets: that is, the tongue (and/or other parts of the speech apparatus) moves during the pronunciation of the vowel. In most varieties of English, the phrase "no highway cowboy" (/noʊ ˈhaɪweɪ ˈkaʊbɔɪ/) has five distinct diphthongs, one in every syllable.
rdf:langString
Un diptongo es una cadena sonora que consiste en la articulación de dos vocales, una a continuación de la otra, sin interrupción y produciéndose una transición suave en las frecuencias sonoras que caracterizan los timbres de cada una de las dos vocales. Fonológicamente dos vocales articuladas de esa manera forman parte de la misma sílaba. Si bien la mayor parte de las lenguas del mundo tienen en su repertorio diptongos fonéticos, existen algunas lenguas que carecen por completo de diptongos. La calidad de las vocales que pueden formar diptongo varía de una lengua a otra.
rdf:langString
Une diphtongue est un type de voyelle dont le point d'articulation et le timbre varient lors de son émission entre une position de départ et une position d'arrivée. Une diphtongue est comprise dans une seule et même syllabe : elle se distingue par là de l'hiatus, lequel désigne une succession de deux voyelles appartenant à des syllabes différentes. Elle doit également être distinguée du digramme, qui est une réalité graphique plutôt que phonétique : bien que les diphtongues soient souvent notées orthographiquement par des digrammes, il n'y a pas de rapport obligé entre les deux notions.
rdf:langString
In fonetica, un dittongo (dal greco δίφθογγος, díphthongos, "con due suoni") è una combinazione di due vocali costituita da un rapido spostamento da un vocoide a un altro, spesso interpretato da chi ascolta come una vocale unica, cioè un singolo fonema vocalico. Mentre i vocoidi semplici o monottonghi sono descritti come foni statici, i dittonghi presuppongono uno spostamento della lingua.
rdf:langString
二重母音（にじゅうぼいん）とは、調音の開始時と終了時で音質を異にする母音のことを言う。調音している間に調音器官の位置が変化することによって生じる。 始まりの音質と終わりの音質を比べれば確かに違うが、調音器官が滑らかに移動することによって、聴覚的に1つの母音として認識される。 二重母音は、始まりの音質の方が聞こえ度の高いものを下降二重母音と言い、終わりの音色の方が聞こえ度の高い上昇二重母音と区別される。 また、上昇二重母音が途中で調音器官の移動方向を変えて下降することによって三重母音となることがある。 逆に調音器官の移動が急激に変化し、2つの母音として認識されるものは母音接続（連母音・ヒアートゥス）と呼ばれて区別される。 国際音声字母では始まりの音色を表す母音字母と終わりの音色を表す母音字母を並べて書き、聞こえ度の低い字母の方に音節を示す記号 [ ̯ ] を付けて表す。 例えば、下降二重母音では英語の cake [keɪ̯k]、上昇では中国語の 花 [hu̯a] などがある。 一方、母音接続の場合は、二つの字母の途中にを表す記号 [.] を入れて表す。例えば、フランス語の pays [pe.i]。日本語の姪 [me.i]、甥 [o.i] など。
rdf:langString
Een tweeklank of diftong is een klinkerklank waarvan de articulatie tijdens het uitspreken verandert. Men kan ook zeggen dat een tweeklank een combinatie is van twee opeenvolgende klanken binnen een lettergreep, gevormd door verschillende klinkers. Van deze klinkers is er één doorgaans een halfklinker - dat wil zeggen een klinkerachtige klank die ook eigenschappen van een medeklinker heeft, met name j, w of een sjwa. De andere is een volle klinker.
rdf:langString
Dyftong, dwugłoska (stgr. δίφθογγος diphthongos „dwubrzmiący”) – pojedyncza samogłoska (na ogół długa) o zmiennym przebiegu artykulacji, co sprawia, że ucho ludzkie słyszy dwa dźwięki, mimo że są one zespolone niejako w jeden i mają właściwości pojedynczej samogłoski. Dwugłoski, stanowiąc połączenie dwóch dźwięków samogłoskowych, są z natury rzeczy niestabilne i mają tendencje do przekształcania się w pojedyncze samogłoski (monoftongi). Proces taki nazywa się monoftongizacją. Dwugłoski mogą jednak również powstawać z monoftongów w wyniku dyftongizacji.
rdf:langString
Ditongo é o nome que se dá à combinação de um som vocálico com um som semivocálico emitidos num só esforço de voz. O ditongo diferencia-se do hiato pelo fato de este último ser constituído por duas vogais e não ser pronunciado na mesma sílaba. Quando a vogal antecede a semivogal denomina-se ditongo decrescente. Na língua portuguesa temos os seguintes ditongos decrescentes.Ex.: Em muitos dialetos brasileiros, devido à Vocalização do fonema /l/ em fim de sílaba, também são considerados ditongos decrescentes os seguintes casos. Ex.:
* mãe /ˈmɐ̃j/
* põe /ˈpõj/
* não /ˈnɐ̃w/ Revisando conceitos
rdf:langString
Дифто́нг (від грец. δίφθογγος — «двоголосний»), або дво́зву́к, — у фонетиці складний голосний звук неоднорідної артикуляції, що складається з двох елементів, які утворюють один склад, надаючи йому фонетичної цілісності. Зазвичай дифтонги мають більшу довготу, ніж монофтонги. Властивістю дифтонга є його нероздільність на дві фонеми. Дифтонги існують у словацькій, чеській, німецькій, англійській, італійській, іспанській, китайській та багатьох інших мовах, а також у деяких діалектах української мови.
rdf:langString
Дифто́нг (др.-греч. δί-φθογγον, δί-φθογγος от др.-греч. δίς (δῐ-) — «дважды», «двукратно» и φθόγγος — «голос», «звук», буквально — «с двумя звуками» или «с двумя тонами») — звуки, артикуляция которых подразумевает переход от одного гласного звукотипа к другому. Обычно в составе дифтонгов один из компонентов является слоговым, а прочие — нет. Если слоговым является первый компонент, то такой дифтонг называется нисходящим, если второй — восходящим. В роли неслоговых компонентов чаще всего выступают неслоговые соответствия закрытым гласным, то есть [w] и [j], например в английском «kite» ([kaɪt], «воздушный змей»), «low» ([loʊ], «низкий»); однако встречаются и другие варианты, например в древнеанглийском языке были нисходящие дифтонги [æa] и [æo]. Изредка встречаются равновесные дифтонги, нап
rdf:langString
rdf:langString
صائت مزدوج
rdf:langString
Diftong
rdf:langString
Dvojhláska
rdf:langString
Diphthong
rdf:langString
Δίφθογγος
rdf:langString
Diftongo
rdf:langString
Diptongo
rdf:langString
Diptongo
rdf:langString
Diphthong
rdf:langString
Diphtongue
rdf:langString
Diftong
rdf:langString
Dittongo
rdf:langString
이중모음
rdf:langString
二重母音
rdf:langString
Tweeklank (taalkunde)
rdf:langString
Dyftong
rdf:langString
Ditongo
rdf:langString
Дифтонг
rdf:langString
Diftong
rdf:langString
Дифтонг
rdf:langString
双元音
xsd:integer
44629
xsd:integer
1123959115
rdf:langString
الصائت المزدوج أو المركب هو مزيج من صوتين متحركين (صائتين) متجاورين، ينتقل اللافظ بينهما انسيابيا وفي مقطع لفظي واحد. مثلا في اللغة العربية الفصحى، تحتوي كل الكلمات الآتية على مصوت مزدوج:
* يَوْم (فتحة تليها واو ساكنة).
* بَيْت (فتحة ثم ياء ساكنة). في الإنجليزية مفردة house التي تلفظ /haʊs/ تحوي صائتا مزدوجا هو /aʊ/، الذي هو عبارة عن حركة يبدأ لفظه واللسان في موضع /a/ ثم يتحرك اللسان بانسيابية وبدون انقطاع في اللفظ نحو الموضع النهائي وهو موضع /ʊ/ . يعتبر الصائت المزدوج الحقيقي صوتا كلاميا واحدا (صويت). تشكل الصائت المزدوجات ظاهرة فونولوجية في غاية الأهمية في كثير من لغات العالم، حيث -على سبيل المثال- تحوي اللغة الإنجليزية ما يزيد على العشر صائت المزدوجات، وكذلك اللغة الفرنسية والألمانية ومعظم اللغات الأوروبية. أما في اللغة العربية واللغات السامية فإن الصائت المزدوجات هي ظاهرة هامشية حيث تحوي اللغة العربية الفصيحة اثنين فقط من الصائت المزدوجات بالتحليل الصوتي، أما بالتحليل الفونولوجي فالحقيقة هي أن اللغة العربية الفصيحة لا تحتوي على أي صائت مزدوج.
rdf:langString
Un diftong és un grup fònic format per dues vocals que es pronuncien juntes en una mateixa síl·laba. A la majoria de llengües per tenir diftong una de les dues vocals ha de ser feble o tancada (I,U, o anàlogues). Els diftongs es poden classificar segons les vocals que els formen, de tal manera que hi ha diftongs creixents (quan passa de vocal feble a forta) o decreixents; tancats (el segon element té un punt d'articulació més tancat que el primer) o oberts; i curts o llargs, quan en aquella llengua existeix quantitat vocàlica. Les vocals que formen un diftong duren menys que quan apareixen separadament i es produeix un fenomen d'assimilació pel qual s'altera el seu timbre o sonoritat original.
rdf:langString
Dvojhláska neboli diftong je typ hlásek s tónovou strukturou, kde dochází k plynulému spojení dvou vokalických pozic do jednoho slabičného jádra. Dvojhlásky jsou obvykle tvořeny jedním vokálem (samohláskou) a jedním polovokálem (polosamohláskou - vyznačuje se nižší mírou sonority než samohláska), přičemž polovokál může být buď na první (např. slovenské /ô/ [u̯o]), nebo na druhé pozici (např. české /ou/ [oʊ̯]). Často se liší názory lingvistů na to, zda považovat dvojhlásky za jednotné fonémy s dvojím artikulačním cílem, nebo je chápat jako spojení dvou fonémů. Hodnocení je obvykle závislé na fonologické funkci těchto hlásek v příslušném jazyce. České /ou/ je obvykle považováno za jediný foném, neboť jeho druhá část, neslabičné [ʊ̯], se v češtině samostatně nevyskytuje. Vývojem výslovnosti v různých jazycích může dojít k takzvané monoftongizaci, tedy ke hláskové změně konkrétní dvojhlásky na jednu hlásku. Pravopis v abecedním písmu může zachovat tradiční psaní hlásky jako digram (dvojice písmen) nebo se přizpůsobit nové výslovnosti. Příkladem kompromisu mezi oběma přístupy je české Ů, které vzniklo ze starší dvojhlásky [uo]. Opakem monoftongizace je diftongizace, kdy se (dlouhá) samohláska změní na dvojhlásku.
rdf:langString
Δίφθογγος , η, (θηλ.) ονομάζεται η ακολουθία δύο φωνηέντων που συμπροφέρονται σε μία συλλαβή με αποτέλεσμα το ένα από αυτά να λαμβάνει τον χαρακτήρα . Διακρίνονται σε ανοικτές και κλειστές διφθόγγους: στις πρώτες το ημίφωνο εντοπίζεται στην έμβαση της συλλαβής (π.χ. ισπανικά, viaje ['bja.xe]) ενώ στις δεύτερες στην έξοδο (π.χ. ελληνικά: γάιδαρος ['ɣaj.ða.ɾos]. Διαφέρουν από τις μονοφθόγγους, τις τριφθόγγους (την ταυτόχρονη ένταξη στην ίδια συλλαβή τριών φωνηέντων: ισπανικά, Paraguay [pa.ɾa.'gwaj]) και τη χασμωδία (την προφορά δύο συνεγγών φωνηέντων σε διαφορετικές συλλαβές: φάει /'fa.i/). Στο ΔΦΑ οι δίφθογγοι ορίζονται είτε με την παρουσία του ημιφώνου είτε με το διακριτικό ⟨◌̯⟩ που ορίζει τη μη συλλαβικότητα.
rdf:langString
Ein Diphthong (von altgriechisch δίς dís, deutsch ‚zweimal‘ und φθόγγος phthóngos, deutsch ‚Laut‘) ist ein Doppellaut aus zwei verschiedenen Vokalen innerhalb einer einzigen Silbe. Gleichbedeutende Bezeichnungen dafür sind auch Doppellaut, Zwielaut oder Zweilaut. Die bekanntesten Schreibungen von Diphthongen im Deutschen sind ei, au, äu und eu; selten sind ai, oi und ui. Diphthonge kommen in nahezu allen Sprachen vor.
rdf:langString
Je fonetiko, diftongo estas kunmeto de vokalo kun duonvokalo formanta la vokalan kernon de unu silabo. Ĝi distingiĝas de , kies vokala kvalito restas sama sen duonvokaloj, kaj triftongo, kun pluraj duonvokaloj.
rdf:langString
A diphthong (/ˈdɪfθɔːŋ, ˈdɪp-, -θɒŋ/ DIF-thawng, DIP-, -thong; from Ancient Greek δίφθογγος (díphthongos) 'two sounds', from δίς (dís) 'twice', and φθόγγος (phthóngos) 'sound'), also known as a gliding vowel, is a combination of two adjacent vowel sounds within the same syllable. Technically, a diphthong is a vowel with two different targets: that is, the tongue (and/or other parts of the speech apparatus) moves during the pronunciation of the vowel. In most varieties of English, the phrase "no highway cowboy" (/noʊ ˈhaɪweɪ ˈkaʊbɔɪ/) has five distinct diphthongs, one in every syllable. Diphthongs contrast with monophthongs, where the tongue or other speech organs do not move and the syllable contains only a single vowel sound. For instance, in English, the word ah is spoken as a monophthong (/ɑː/), while the word ow is spoken as a diphthong in most varieties (/aʊ/). Where two adjacent vowel sounds occur in different syllables (e.g. in the English word re-elect) the result is described as hiatus, not as a diphthong. (The English word hiatus (/ˌhaɪˈeɪtəs/) is itself an example of both hiatus and diphthongs.) Diphthongs often form when separate vowels are run together in rapid speech during a conversation. However, there are also unitary diphthongs, as in the English examples above, which are heard by listeners as single-vowel sounds (phonemes).
rdf:langString
Un diptongo es una cadena sonora que consiste en la articulación de dos vocales, una a continuación de la otra, sin interrupción y produciéndose una transición suave en las frecuencias sonoras que caracterizan los timbres de cada una de las dos vocales. Fonológicamente dos vocales articuladas de esa manera forman parte de la misma sílaba. En un diptongo los formantes acústicos tienen una transición suave desde un punto del área vocálica a otro, lo que les da su naturaleza de diptongos. Esto corresponde a una articulación en que la lengua se mueve entre distintos puntos durante la emisión del diptongo. Los dos puntos extremos de la articulación son percibidos como las dos vocales que forman el diptongo. Si bien la mayor parte de las lenguas del mundo tienen en su repertorio diptongos fonéticos, existen algunas lenguas que carecen por completo de diptongos. La calidad de las vocales que pueden formar diptongo varía de una lengua a otra. Un hiato es en cierto modo lo opuesto a un diptongo, ya que es un contacto de dos vocoides (sonidos de tipo vocálico) que no forman parte de la misma sílaba; es decir, es la pronunciación separada de dos vocales seguidas, en que cada una pertenece a una sílaba distinta. En el espectrograma de un hiato no se observa la zona de transición, lo que confirma que es fonéticamente diferente de un diptongo. En muchas lenguas, entre ellas el español, es frecuente que lo que es un hiato en pronunciación formal se convierta en diptongo en pronunciación informal.
rdf:langString
Diptongoa silaba bakar batean bata bestearen ondoren dauden bi soinu bokalikoren multzoa da. Bokal itxiena erdibokal gisan gauzatzen da diptongoan, laburrago. Teknikoki, diptongo bat bi jomuga ezberdin dituen bokal bat da; hau da, bokala ahoskatzerakoan, mihiaren kokapena aldatzen da.
rdf:langString
Une diphtongue est un type de voyelle dont le point d'articulation et le timbre varient lors de son émission entre une position de départ et une position d'arrivée. Une diphtongue est comprise dans une seule et même syllabe : elle se distingue par là de l'hiatus, lequel désigne une succession de deux voyelles appartenant à des syllabes différentes. Elle doit également être distinguée du digramme, qui est une réalité graphique plutôt que phonétique : bien que les diphtongues soient souvent notées orthographiquement par des digrammes, il n'y a pas de rapport obligé entre les deux notions. Dans certaines langues, on peut trouver également des triphtongues, dont le timbre varie deux fois. Le terme générique de couvre l'ensemble de ces voyelles de timbre variable. Il s'oppose globalement à celui de monophtongue, qui désigne une voyelle de timbre stable tout au long de son émission.
rdf:langString
Diftong (bahasa Inggris: diphthong) adalah dua vokal yang diucapkan sekaligus. Gabungan vokal disebut diftong apabila menghasilkan satu bunyi saja. Misalnya, au pada kata kerbau; ai pada kata santai. Sementara itu gabungan vokal au pada bau bukan diftong karena menghasilkan dua bunyi. Gabungan vokal disebut diftong apabila masih berada dalam satu suku kata yang sama. Sebaliknya, jika sudah berada dalam suku kata yang berbeda maka gabungan vokal tersebut tidak dapat disebut sebagai diftong.
rdf:langString
In fonetica, un dittongo (dal greco δίφθογγος, díphthongos, "con due suoni") è una combinazione di due vocali costituita da un rapido spostamento da un vocoide a un altro, spesso interpretato da chi ascolta come una vocale unica, cioè un singolo fonema vocalico. Mentre i vocoidi semplici o monottonghi sono descritti come foni statici, i dittonghi presuppongono uno spostamento della lingua. I monottonghi sono rappresentati in IPA da un simbolo unico, per esempio le due a dell'italiano pasta [ˈpasta]. Un dittongo può essere considerato una vocale lunga la cui articolazione non è stabile ma dinamica: per esempio, in inglese britannico grass [ˈgɹɑːs] ha un suono stabile e prolungato, invece same [ˈseɪm] ha un suono modulato: questo viene considerato un dittongo e trascritto con due simboli, il primo dei quali rappresenta la posizione di partenza del dorso della lingua e il secondo quella d'arrivo. Non tutti i fonetisti sono d'accordo su quale sia la posizione di partenza e d'arrivo di un dittongo. Per esempio John Wells usa i simboli [ɔɪ] per il dittongo dell'inglese boy mentre Luciano Canepari usa invece i simboli [ɔɘ], che considera più vicini alla realtà fonetica.
rdf:langString
이중모음(二重母音, Diphthong)이란 이어지는 두개의 모음 중 시작 모음과 끝 모음이 다른 소리를 내는 것을 말한다. 소리를 내는 동안 조음 기관의 위치가 변화하여 다르게 소리난다. 시작 소리와 마지막의 소리를 비교하면 확실히 다르지만, 조음 기관이 매끈하게 이동하여, 청각적으로 하나의 모음으로서 인식된다. 이중모음은 시작 소리가 잘 들리는 것을 하강 이중모음이라고 하고, 끝 소리가 잘 들리는 것을 상승 이중모음이라고 한다.
rdf:langString
二重母音（にじゅうぼいん）とは、調音の開始時と終了時で音質を異にする母音のことを言う。調音している間に調音器官の位置が変化することによって生じる。 始まりの音質と終わりの音質を比べれば確かに違うが、調音器官が滑らかに移動することによって、聴覚的に1つの母音として認識される。 二重母音は、始まりの音質の方が聞こえ度の高いものを下降二重母音と言い、終わりの音色の方が聞こえ度の高い上昇二重母音と区別される。 また、上昇二重母音が途中で調音器官の移動方向を変えて下降することによって三重母音となることがある。 逆に調音器官の移動が急激に変化し、2つの母音として認識されるものは母音接続（連母音・ヒアートゥス）と呼ばれて区別される。 国際音声字母では始まりの音色を表す母音字母と終わりの音色を表す母音字母を並べて書き、聞こえ度の低い字母の方に音節を示す記号 [ ̯ ] を付けて表す。 例えば、下降二重母音では英語の cake [keɪ̯k]、上昇では中国語の 花 [hu̯a] などがある。 一方、母音接続の場合は、二つの字母の途中にを表す記号 [.] を入れて表す。例えば、フランス語の pays [pe.i]。日本語の姪 [me.i]、甥 [o.i] など。 日本語では通常の会話においてアイ、アウ、アオ、オイ、オウの他にも、アエ、ウエ、ウイ、オエなどが二重母音として現れやすい。しかし、ゆっくり丁寧に発音されると母音接続となり、日本語話者の意識では2つの母音または音節どころかその数のモーラとして扱われる。
rdf:langString
Een tweeklank of diftong is een klinkerklank waarvan de articulatie tijdens het uitspreken verandert. Men kan ook zeggen dat een tweeklank een combinatie is van twee opeenvolgende klanken binnen een lettergreep, gevormd door verschillende klinkers. Van deze klinkers is er één doorgaans een halfklinker - dat wil zeggen een klinkerachtige klank die ook eigenschappen van een medeklinker heeft, met name j, w of een sjwa. De andere is een volle klinker. Tweeklanken of diftongen staan in tegenstelling tot enkelvoudige klinkers of monoftongen. De overgang van een monoftong naar een diftong wordt diftongering genoemd. Een uit drie fonematische posities gevormd foneem wordt een triftong genoemd. Triftongen komen in de Nederlandse taal niet voor. Tweeklanken vallen in twee typen uiteen, uitgaande van de klemtoon binnen de combinatie. Ligt de klemtoon op het eerste element, dan is er sprake van een dalende of neergaande tweeklank. De eerste plaats wordt bij zulke tweeklanken ingenomen door de volle klinker. In het Standaardnederlands bestaan alleen dalende tweeklanken. Ze worden doorgaans gespeld als au/ou, ij/ei, ui, oei, ieu, ooi en aai. Het tweede element is in deze tweeklanken een halfklinker (j- en w-achtige klank). Omgekeerd is er sprake van een stijgende of opgaande tweeklank als het tweede element de nadruk heeft en een volle klinker is. Deze komen in het Standaardnederlands niet voor. Het hedendaagse Standaardnederlands is relatief arm aan tweeklanken: de genoemde drie tweeklanken worden in het overgrote deel van het taalgebied gerealiseerd. Regionaal komen er meer voor. Er zijn ook talen met meer dan tien tweeklanken, zoals het Fries en het Fins. Het feit dat een klank met twee verschillende letters geschreven wordt, betekent niet dat hij een tweeklank is. De combinaties eu, ie en oe zijn klinkers, geen tweeklanken.
rdf:langString
Дифто́нг (др.-греч. δί-φθογγον, δί-φθογγος от др.-греч. δίς (δῐ-) — «дважды», «двукратно» и φθόγγος — «голос», «звук», буквально — «с двумя звуками» или «с двумя тонами») — звуки, артикуляция которых подразумевает переход от одного гласного звукотипа к другому. Обычно в составе дифтонгов один из компонентов является слоговым, а прочие — нет. Если слоговым является первый компонент, то такой дифтонг называется нисходящим, если второй — восходящим. В роли неслоговых компонентов чаще всего выступают неслоговые соответствия закрытым гласным, то есть [w] и [j], например в английском «kite» ([kaɪt], «воздушный змей»), «low» ([loʊ], «низкий»); однако встречаются и другие варианты, например в древнеанглийском языке были нисходящие дифтонги [æa] и [æo]. Изредка встречаются равновесные дифтонги, например, в латышском или нивхском языке. Следует различать фонетические и фонологические дифтонги. Так, фонетически дифтонгами являются, например, звуковые комплексы в конце русских слов «сильный», «большой», но фонологически их следует анализировать как сочетания гласного с согласным /j/. В каждом случае анализ зависит от конкретного языка. На письме часто обозначаются диграфами — устойчивыми сочетаниями двух букв, читаемыми одинаково практически во всех случаях. При этом произношение букв не всегда совпадает с их чтением согласно алфавиту. Примеры:
* В немецком языке есть дифтонг -eu-. Согласно алфавиту, «е» обозначает звук «э», а «u» обозначает звук «у», но дифтонг произносится как «ой»: Euro (евро) произносится как [`ойро]. В большинстве языков мира дифтонгов нет.
rdf:langString
Dyftong, dwugłoska (stgr. δίφθογγος diphthongos „dwubrzmiący”) – pojedyncza samogłoska (na ogół długa) o zmiennym przebiegu artykulacji, co sprawia, że ucho ludzkie słyszy dwa dźwięki, mimo że są one zespolone niejako w jeden i mają właściwości pojedynczej samogłoski. Najczęściej występują dyftongi [aɪ], [ɛɪ], [ɔɪ], [ʊɪ], [aʊ], [ɛʊ]. W języku polskim przykładami występowania dyftongów są wyrazy: maj, automat, Europa i wiele innych, pochodzących z greki i łaciny. Dyftong /aɪ/ występuje np. w niemieckim wyrazie leider, gdzie jest oznaczony dwiema literami ei; dyftong [ɛɪ] słychać w angielskim gray itd. Dwugłoski, stanowiąc połączenie dwóch dźwięków samogłoskowych, są z natury rzeczy niestabilne i mają tendencje do przekształcania się w pojedyncze samogłoski (monoftongi). Proces taki nazywa się monoftongizacją. Dwugłoski mogą jednak również powstawać z monoftongów w wyniku dyftongizacji. Wyróżnia się dyftongi wstępujące, w których pierwsza samogłoska jest niezgłoskotwórcza (typu [uo]) i dyftongi zstępujące (typu [ou]). Oprócz dyftongów mogą istnieć tryftongi, czyli grupy trzech samogłosek wymawianych jak jedna.
rdf:langString
En diftong är en vokal som inrymmer två olika klangfärger. Det kan simpelt förklaras som en glidning mellan två vokal-ljud i samma stavelse. Ett exempel på detta är vokalerna i ordet "paus". Diftonger förekommer i många germanska språk, till exempel engelska (house) och tyska (Haus). En diftong som är mer framträdande i sin initiala fas kallas fallande (ex. tyskans wein (info)); en diftong som är mer framträdande i sin slutfas (ex. spanskans bueno) kallas stigande. På svenska finns diftonger i lånord som till exempel paus, neutral, soul och coach.
rdf:langString
Ditongo é o nome que se dá à combinação de um som vocálico com um som semivocálico emitidos num só esforço de voz. O ditongo diferencia-se do hiato pelo fato de este último ser constituído por duas vogais e não ser pronunciado na mesma sílaba. Quando a vogal antecede a semivogal denomina-se ditongo decrescente. Na língua portuguesa temos os seguintes ditongos decrescentes.Ex.:
* leite /ˈlej.ti/ (PB) /ˈlɐj.tɨ/ (PE)
* cai /ˈcaj/
* dói /ˈdɔj/
* foi /ˈfoj/
* cuidado /cuj.ˈda.du/
* viu /ˈviw/
* meu /ˈmew/
* céu /ˈcɛw/
* mau /ˈmaw/
* sou /ˈsow/ (em muitos dialetos não é pronunciado como ditongo, mas sim como uma vogal: /ˈso/) Em muitos dialetos brasileiros, devido à Vocalização do fonema /l/ em fim de sílaba, também são considerados ditongos decrescentes os seguintes casos. Ex.:
* funil /fu.ˈniw/
* feltro /few.tɾu/
* mel /ˈmɛw/
* mal /ˈmaw/
* Sol /ˈsɔw/
* soldado /sow.ˈda.du/
* azul /aˈzuw/ Os ditongos podem ser denominados ditongos nasais, se a vogal que contiverem for uma vogal nasal.Ex.:
* mãe /ˈmɐ̃j/
* põe /ˈpõj/
* não /ˈnɐ̃w/ Quando a semivogal antecede a vogal denomina-se ditongo crescente. Segundo as convenções da língua portuguesa apenas são considerados ditongos estáveis os ditongos cujo primeiro elemento é a semivogal /w/, e quando estão precedidos dos sons /k/ ou /ɡ/. Ex.:
* aguardar /aɡwaʀˈdaʀ/ (PB) /ɐɡwɐɾˈdaɾ/ (PE)
* igual /iˈɡwaw/ (PB) /iˈɡwal/
* quase /ˈkwazi/ (PB) /ˈkwazɨ/ (PE)
* quanto /ˈkwɐ̃tu/ Os outros casos que na escrita costumam estar representados por «i» + vogal ou «u» mais vogal (ou, no português europeu, «e» + vogal ou «o» + vogal), costumam ser considerados como hiatos. No caso de ditongos formados por u + i antecedidos de g ou q, a escrita não permite saber se se trata de um ditongo crescente ou de um decrescente, podendo haver uma ambiguidade. Por exemplo, a 3ª pessoa do presente do verbo arguir, (ele) argui (outrora escrita argúi, com ditongo decrescente), é escrita de forma idêntica à 1ª pessoa do pretérito perfeito, (eu) argui (outrora argüi, com ditongo crescente). Esta última forma só pode levar acento (arguí) se, em vez de ditongo, houver hiato entre o U e o I, porque as regras ortográficas estabelecem que nesses casos o I só leva acento se não formar ditongo com a vogal anterior. Por isso, Suíça leva acento (U e I não formam ditongo, mas hiato), mas linguiça não (já que U e I formam ditongo). Observação: qu"em : não é um encontro vocálico, pois não se pronuncia o U. Portanto, é um dígrafo e não um ditongo. Os ditongos podem ser classificados, ainda, como abertos e fechados * Os ditongos são abertos quando constituídos por vogais abertas, e fechados, por vogais fechadas ou nasais. Revisando conceitos Quanto ao timbre, as vogais podem ser: abertas, fechadas e reduzidas. O timbre é o resultado da posição da língua na cavidade bucal no momento da emissão dos sons:
* com a língua na posição baixa, produz-se as vogais de timbre aberto: [a, é, ó];
* com a elevação da língua, produz-se as vogais de timbre fechados: [ê, ô, i, u];
* nas reduzidas, o timbre quase se anula. Em português, são consideradas semi-vogais [i e u]. Ditongo é o encontro de dois tons: uma vogal e uma semi-vogal:
* Ditongo aberto Diz-se que o ditongo é aberto quando une-se uma vogal de timbre aberto a uma semivogal ou vice-versa:
* Ditongo fechado Quando se une uma vogal de timbre fechado a uma semi-vogal, diz-se que há um ditongo fechado: (orais): (nasais):
rdf:langString
Дифто́нг (від грец. δίφθογγος — «двоголосний»), або дво́зву́к, — у фонетиці складний голосний звук неоднорідної артикуляції, що складається з двох елементів, які утворюють один склад, надаючи йому фонетичної цілісності. Зазвичай дифтонги мають більшу довготу, ніж монофтонги. Властивістю дифтонга є його нероздільність на дві фонеми. Дифтонги існують у словацькій, чеській, німецькій, англійській, італійській, іспанській, китайській та багатьох інших мовах, а також у деяких діалектах української мови. Найчастіше в дифтонгах один елемент є вершиною складу, а інший (так званий ґлайд або напівголосний) лише його супроводжує. У залежності від положення вершини складу, розрізняють дифтонги спадні (низхідні), у яких склад утворюється першим елементом (напр. нім. Leid [laet], англ. house [haʊs]), та висхідні, в яких склад утворюється другим елементом (напр. ісп. fuego [fuego], словац. riad [riat]).
rdf:langString
雙元音（diphthong）是一種複元音（compound vowel），又稱雙母音或二合複元音，在语音学中，指联合的两个元音，它们作为一个整体出现。之间有平滑的过渡，也就是說，雙元音中的發音牽涉到兩種不同的，並且從其中一種舌位滑動到另一舌位。在国际音标 (IPA) 中，单元音用一个字母表示，如[ʌ]。双元音用两个字母表示，如[aɪ]，響度較低的字母可以加上 ̯ 符號以表示它是雙元音的一部份，例如 [aɪ̯]。
xsd:nonNegativeInteger
64900
