Destruction battalions
http://dbpedia.org/resource/Destruction_battalions an entity of type: Thing
Die Vernichtungsbataillone waren sowjetische paramilitärische Verbände im Deutsch-Sowjetischen Krieg. Sie wurden nach Kriegsbeginn aufgestellt, um feindliche Saboteure und Fallschirm-Agenten im Hinterland zu vernichten und beim Rückzug der Roten Armee der Wehrmacht Verbrannte Erde zu hinterlassen. Sie bildeten den Kern der Partisanenbewegung.
rdf:langString
Destruction battalions, colloquially istrebitels (истребители, "destroyers", "exterminators") abbreviated: istrebki (Russian), strybki (Ukrainian) were paramilitary units under the control of NKVD in the western Soviet Union, which performed tasks of internal security on the Eastern Front and after it. After the Fall of the Soviet Union the battalions were deemed by the Riigikogu (Parliament of Estonia) to be a criminal organisation.
rdf:langString
Les bataillons de destruction, familièrement appelés istrebitels (russe : Истребительные батальоны, ukrainien : Винищувальні батальйони, biélorusse : Zniszczalnyja batalëny, Знішчальныя батальёны, estonien : hävituspataljonid, lituanien : Naikintojų batalionai, letton : Iznīcinātāju bataljoni), étaient des unités paramilitaires sous le contrôle du NKVD dans l'ouest de l'Union soviétique, qui exécutaient des tâches de sécurité intérieure sur le front de l'Est. Après la chute de l'Union soviétique, les bataillons furent considérés comme une organisation criminelle par le gouvernement estonien[réf. souhaitée].
rdf:langString
Istriebitielne bataliony (ros. Истребительные батальоны; nazwę tłumaczy się zazwyczaj jako bataliony niszczycielskie, pościgowe, szturmowe lub likwidacyjne) – radziecka pomocnicza formacja paramilitarna z okresu II wojny światowej w strukturze NKWD, formowana z ludności cywilnej przez wojskowe komendy uzupełnień (wojenkomaty) Armii Czerwonej. W 1942 r. Istriebitielne bataliony weszły w skład regularnych frontowych dywizji NKWD.
rdf:langString
Винищувальні батальйони (в народі — «стрибки», від рос. «истребительные батальоны» — «винищувальні батальйони») — воєнізовані формування, створені з місцевого українського (на початку також із польського) населення для захисту радянської влади та господарства й боротьби проти українського підпілля в регіонах. Радянські документи свідчать про випадки, коли бійці винищувальних батальйонів переходили на сторону націоналістичного підпілля ОУН-УПА.
rdf:langString
Истребительный батальон — военизированное добровольческое формирование советских граждан, способных владеть оружием, состоявшее в первую очередь из партийных, хозяйственных, комсомольских и профсоюзных активистов, трудящихся, не подлежавших первоочередному призыву в Вооружённые Силы СССР, во время Великой Отечественной войны для борьбы с диверсантами, парашютистами, шпионами, ставленниками и пособниками гитлеровской Германии, а также с дезертирами, бандитизмом, спекулянтами и мародёрами, то есть поддержания государственного, внутреннего и общественного порядка в период режима военного времени в тылу Красной армии и Флота.
rdf:langString
rdf:langString
Destruction battalions
rdf:langString
Vernichtungsbataillon
rdf:langString
Bataillons de destruction
rdf:langString
Istriebitielne bataliony
rdf:langString
Истребительный батальон
rdf:langString
Винищувальні батальйони
rdf:langString
Destruction battalions
xsd:integer
22714042
xsd:integer
1096111383
xsd:gMonthDay
--06-24
rdf:langString
A poster from the World War II:
rdf:langString
DESTROY THE FASCIST TANKS
rdf:langString
NKVD
xsd:gMonthDay
--06-24
rdf:langString
If the Enemy Does Not Surrender, He Will Be Annihilated.
rdf:langString
Dmitry Kramarchuk
rdf:langString
Mikhail Pasternak
rdf:langString
Destruction battalions
rdf:langString
Die Vernichtungsbataillone waren sowjetische paramilitärische Verbände im Deutsch-Sowjetischen Krieg. Sie wurden nach Kriegsbeginn aufgestellt, um feindliche Saboteure und Fallschirm-Agenten im Hinterland zu vernichten und beim Rückzug der Roten Armee der Wehrmacht Verbrannte Erde zu hinterlassen. Sie bildeten den Kern der Partisanenbewegung.
rdf:langString
Destruction battalions, colloquially istrebitels (истребители, "destroyers", "exterminators") abbreviated: istrebki (Russian), strybki (Ukrainian) were paramilitary units under the control of NKVD in the western Soviet Union, which performed tasks of internal security on the Eastern Front and after it. After the Fall of the Soviet Union the battalions were deemed by the Riigikogu (Parliament of Estonia) to be a criminal organisation.
rdf:langString
Les bataillons de destruction, familièrement appelés istrebitels (russe : Истребительные батальоны, ukrainien : Винищувальні батальйони, biélorusse : Zniszczalnyja batalëny, Знішчальныя батальёны, estonien : hävituspataljonid, lituanien : Naikintojų batalionai, letton : Iznīcinātāju bataljoni), étaient des unités paramilitaires sous le contrôle du NKVD dans l'ouest de l'Union soviétique, qui exécutaient des tâches de sécurité intérieure sur le front de l'Est. Après la chute de l'Union soviétique, les bataillons furent considérés comme une organisation criminelle par le gouvernement estonien[réf. souhaitée].
rdf:langString
Istriebitielne bataliony (ros. Истребительные батальоны; nazwę tłumaczy się zazwyczaj jako bataliony niszczycielskie, pościgowe, szturmowe lub likwidacyjne) – radziecka pomocnicza formacja paramilitarna z okresu II wojny światowej w strukturze NKWD, formowana z ludności cywilnej przez wojskowe komendy uzupełnień (wojenkomaty) Armii Czerwonej. W 1942 r. Istriebitielne bataliony weszły w skład regularnych frontowych dywizji NKWD. Żołnierze tych formacji pochodzili zarówno z poboru, jak i ze zgłoszeń ochotników; stanowili mieszankę wielonarodowościową (niekoniecznie działającą w jednych oddziałach), pośród Rosjan znajdowali się także Ukraińcy, Polacy, Białorusini, Litwini. Dowodzili nimi funkcjonariusze operacyjni NKWD. Działania IB wspierała Armia Czerwona oraz siatka agenturalna sowieckich służb bezpieczeństwa (NKWD, NKGB, GRU, Smiersz, OSNAZ).
rdf:langString
Истребительный батальон — военизированное добровольческое формирование советских граждан, способных владеть оружием, состоявшее в первую очередь из партийных, хозяйственных, комсомольских и профсоюзных активистов, трудящихся, не подлежавших первоочередному призыву в Вооружённые Силы СССР, во время Великой Отечественной войны для борьбы с диверсантами, парашютистами, шпионами, ставленниками и пособниками гитлеровской Германии, а также с дезертирами, бандитизмом, спекулянтами и мародёрами, то есть поддержания государственного, внутреннего и общественного порядка в период режима военного времени в тылу Красной армии и Флота. Общее руководство истребительными батальонами было возложено на заместителя председателя Совета народных комиссаров СССР наркома внутренних дел Л. П. Берию, Центральный штаб истребительных батальонов при НКВД СССР и оперативные группы (специальные штабы) при управлениях НКВД (УНКВД) областей. Начальниками (в литературе встречается — командирами) истребительных батальонов назначались работники советов, руководители предприятий и организаций, оперативные работники НКВД и милиции. Начальники истребительных батальонов выделяли в районе деятельности руководимого ими истребительного батальона наиболее важные объекты народного хозяйства СССР, как то: промышленные предприятия, железнодорожные сооружения, электростанции, мосты и другие объекты, которые могли быть подвергнуты нападению со стороны парашютных десантов и диверсантов нацистской Германии, и принимали необходимые меры для усиления охраны и наблюдения за этими объектами. Личный состав истребительных батальонов (за исключением освобождённых) нёс службу без отрыва от работы на производстве. На период рабочего времени личного состава истб руководством предприятий и организаций были разработаны схемы сбора личного состава по тревоге. Для большей оперативности часть личного состава (из числа бойцов батальонов, отработавших смену на предприятиях) была переведена на казарменное положение. На время выполнения специальных заданий или несения караула по охране объектов личный состав мог освобождаться от основной работы. Полное наименование: «Истребительный батальон (название города, района или уезда) отдела НКВД».
rdf:langString
Винищувальні батальйони (в народі — «стрибки», від рос. «истребительные батальоны» — «винищувальні батальйони») — воєнізовані формування, створені з місцевого українського (на початку також із польського) населення для захисту радянської влади та господарства й боротьби проти українського підпілля в регіонах. Почали формувати навесні 1944 року; від 1947 року підпорядковані МҐБ. 1948 р. реорганізовані в групи охорони правопорядку, ліквідовані 1954 р. Залучення до винищувальних батальйонів відбувалося, здебільшого, на добровільній основі, хоч були й випадки насильної мобілізації. Станом на 1946 рік кількість вояків у цих батальйонах становила 63 000 осіб. У боротьбі проти підпілля «стрибки» відзначилися низькою боєздатністю та поганою дисципліною. Радянські документи свідчать про випадки, коли бійці винищувальних батальйонів переходили на сторону націоналістичного підпілля ОУН-УПА.
xsd:nonNegativeInteger
18933
xsd:gYear
1954
xsd:gYear
1941
xsd:string
If the Enemy Does Not Surrender, He Will Be Annihilated.
xsd:string
Internal security
