Despotate of Epirus
http://dbpedia.org/resource/Despotate_of_Epirus an entity of type: Thing
Epirský despotát zvaný též Epeirský despotát či Epirské knížectví (středověká řečtina Δεσποτάτο της Ηπείρου) byl jedním ze středověkých řeckých států, které se přihlásily k odkazu Byzantské říše, spolu s Nikájským císařstvím a Trapezuntským císařstvím za její legitimní nástupce, po jejím dobytí vojsky čtvrté křížové výpravy. Označení „despotát“ není zcela přesné, protože první vládci v Epiru nedrželi ve svých rukou titul řeckých despotů a už v žádném případě to nebyl titul, díky němuž by měl jeho nositel nějaké zvláštní pravomoci. V letech 1224–1246 získal Epirus pod svou kontrolu větší část řecké Makedonie a Thesálie a despota Theodoros Komnenos Dukas se nechal v Soluni korunovat byzantským císařem, toto období bývá některými historiky označováno jako .
rdf:langString
ديسپوتية إپيروس أو إمارة إپيروس (باليونانية القديمة:Δεσποτάτο της Ηπείρου) Despotate of Epirus كانت إحدى الولايات الوراثية عن الإمبراطورية البيزنطية والتي ظهرت إثر الحملة الصليبية الرابعة في 1204م. ادعت بأنها الوريث الشرعي للإمبراطورية البيزنطية سوية مع الإمبراطورية النيقية البيزنطية، وإمبراطورية طرابزون البيزنطية. كانت عاصمتها مدينة آرتا ودامت سيطرتها من العام 1205م حتى العام 1479م.
rdf:langString
La Epira despotlando, nomata ankaŭ Epira princlando (greke Δεσποτάτο της Ηπείρου) estis unu el mezepokaj grekaj ŝtatoj, kiuj, kune kun Nicea imperio kaj Trebizonda imperio, estis posteulaj ŝtatoj de la Bizanca Imperio, post ties konkero de soldataroj de la Kvara krucmilito en 1204. La nomo "despotlando" ne estas tute preciza, ĉar la unuaj regantoj en Epiro ne tenis en siaj manoj la titolon de grekaj despotoj kaj neniam tiu estis titolo, danke al kiu ties portanto havus iajn apartajn leĝopovojn.
rdf:langString
Epiroko Despoterria, Epiroko Printzerria (grezieraz: Δεσποτάτο της Ηπείρου) edo Artako Despoterria ere deitua, Epiro eskualdean sortutako estatua izan zen, 1204an, Konstantinopla gurutzatuen esku erori eta Konstantinoplako Latindar Inperioa eratu ondoren. 1205 eta 1358 bitartean existitu zen.
rdf:langString
El despotado de Epiro surgió en la región de Epiro en 1204 tras la caída de Constantinopla en manos de los cruzados y la creación del Imperio latino de Constantinopla. Existió entre 1205 y 1358.
rdf:langString
Kedespotan atau Kepangeranan Epirus (bahasa Yunani: Δεσποτάτο της Ηπείρου) adalah salah satu negara penerus Kekaisaran Romawi Timur yang dibentuk setelah Konstantinopel direbut oleh Tentara Salib. Negeri ini mengklaim sebagai penerus resmi Kekaisaran Romawi Timur, tetapi klaim ini diperebutkan dengan Kekaisaran Nicea dan Kekaisaran Trebizond. Negeri ini ditaklukan oleh Kerajaan Serbia pada tahun 1337. Kedespotan Epirus kemudian berdiri lagi pada tahun 1356, dan terus merdeka hingga ditaklukkan Utsmaniyah pada tahun 1479.
rdf:langString
エピロス専制侯国（エピロスせんせいこうこく、ギリシア語: Δεσποτάτο της Ηπείρου、英語: Despotate of Epirus）は、1204年の第4回十字軍によるコンスタンティノポリス攻撃で東ローマ帝国が一旦滅びた時、ニカイア帝国、トレビゾンド帝国などと共に出来た亡命政権の一つである。「専制公国」と表記される場合もある（以下、こちらの表記を優先する）。なお「エピロス」はギリシャ語に基づく慣用形で、古典ギリシャ語読みでは「エペイロス」、中世ギリシャ語では「イピロス」、ラテン語では「エピルス」である。
rdf:langString
Il Despotato d'Epiro fu uno degli Stati che nacquero dallo smembramento dell'Impero bizantino nel 1204 durante la quarta crociata. Esso reclamò il titolo di "erede" dello stesso Impero, come anche l'Impero di Nicea e l'Impero di Trebisonda.
rdf:langString
( 이 문서는 동로마 제국의 후계 국가에 관한 것입니다. 다른 뜻에 대해서는 이피로스 문서를 참고하십시오.) 에페이로스 전제공국(중세 그리스어: Δεσποτάτο της Ηπείρου)은 제4차 십자군으로 인해 콘스탄티노폴리스가 함락되자 라틴 제국의 성립에 반기를 든 두카스 가문의 영도 아래 정비된 세력이 세운 나라이다. 1230년 2대 군주 가 불가리아와의 에서 포로가 된 이후 둘로 나뉘었고 1338년 동로마 제국의 유능한 황제 안드로니코스 3세는 에페이로스 전제군주국을 멸망시키고 동로마 제국에 병합하기에 이른다. 이후 공작위는 여러 가문을 전전하다 1479년 멸망했다.
rdf:langString
Het despotaat Epirus (Grieks: Δεσποτάτο της Ηπείρου) ontstond na de verovering van het Byzantijnse Rijk door de kruisvaarders in de Vierde Kruistocht en de stichting van het Latijnse Keizerrijk in 1204. Samen met het keizerrijk Nicea en het keizerrijk Trebizonde beschouwde het despotaat Epirus zich als opvolgers van het Byzantijnse Rijk. In 1479 werd Epirus veroverd door de Ottomaanse Turken.
rdf:langString
Despotatet Epirus (grekiska: Δεσποτάτο της Ηπείρου) var ett av tre riken som efterträdde Bysantinska riket. Det grundades efter det fjärde korståget 1204 och gjorde anspråk på att vara legitim arvtagare till Bysantinska riket, tillsammans med Kejsardömet Nicaea och Kejsardömet Trapezunt.
rdf:langString
O Despotado do Epiro (também conhecido como Principado do Epiro; em grego: Δεσποτάτο της Ηπείρου; romaniz.: Despotáto tis Ipírou) foi um dos três Estados bizantinos gregos fundados pela nobreza exilada do Império Bizantino após a tomada de Constantinopla, pelos cruzados da Quarta Cruzada. Durou de 1205 a 1479. Tal como os outros estados sucessores, Império de Niceia e Império de Trebizonda, reclamou ser o legítimo sucessor do Império Bizantino.
rdf:langString
伊庇魯斯專制國（希臘語：Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων），其領土位於現今的阿爾巴尼亞和希臘北部。伊庇魯斯專制國是1204年第四次十字軍東征導致拜占庭帝國滅亡時，和尼西亞帝國、特拉比松帝國等國同時出現的流亡政權。此專制國成立於1205年，並在1224年滅亡塞薩洛尼基王國，一度自稱為拜占庭帝國的正統後繼者。但在1230年遭到保加利亞帝國襲擊，之後陷入分裂。1264年，伊庇魯斯專制國被重新併入復辟政權的拜占庭帝國。
rdf:langString
El Despotat de l'Epir, conegut igualment com a Despotat d'Arta, va ser un dels estats successors sorgits després de l'ensulsiada de l'Imperi Romà d'Orient. El 1204, després de caure Constantinoble en mans dels croats i crear-se tot seguit l'Imperi Llatí, Miquel Àngel-Comnè, emparentat amb els emperadors romans, es va declarar independent a la regió de l'Epir. Al llarg de la seva existència, el Despotat de l'Epir gairebé no va conèixer la pau, ja que els estats més poderosos de la rodalia cobejaven el domini d'aquest territori. Tot i que havia sorgit amb desig d'independència, els successius governants d'aquest estat es van haver de sotmetre a vassallatge d'uns i altres: l'Imperi Llatí, la República de Venècia, l'Imperi de Nicea, el renovat Imperi Romà d'Orient i a Carles I d'Anjou i els se
rdf:langString
Το Δεσποτάτο της Ηπείρου ήταν ένα από τα κράτη που προέκυψαν από τη διάλυση της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας μετά την Δ΄ Σταυροφορία το 1204. Το Δεσποτάτο της Ηπείρου, μαζί με την Αυτοκρατορία της Νίκαιας και την Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας, ήταν η νόμιμη ελληνική συνέχεια της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας. Αρχικά περιείχε τα εδάφη της Ηπείρου και της Αιτωλοακαρνανίας, όμως γρήγορα επεκτάθηκε στα Επτάνησα καθώς και σε σημαντικά τμήματα της Αλβανίας, της Θεσσαλίας, της Μακεδονίας και της Θράκης.
rdf:langString
Das Despotat Epirus war einer der griechischen Nachfolgestaaten des Byzantinischen Reiches, die infolge des Vierten Kreuzzuges nach 1204 entstanden. Der Staat existierte in wechselnden Grenzen bis Ende des 14. Jahrhunderts. Kerngebiete des Fürstentums waren die namensgebende Region Epirus und Akarnanien. Die Geschichte des Staates ist geprägt von ständigen Auseinandersetzungen mit den bedeutenderen Regionalmächten auf dem Balkan, dem wiedererstarkten Byzantinischen Reich und Bulgarien, später dann mit Neapel und Serbien, die alle versuchten, ihren Machtbereich auf Epirus auszudehnen. In zahlreiche einzelne Herrschaften zerfallen, wurde Epirus zwischen 1386 und 1449 schrittweise ins Osmanische Reich eingegliedert.
rdf:langString
The Despotate of Epirus (Medieval Greek: Δεσποτᾶτον τῆς Ἠπείρου) was one of the Greek successor states of the Byzantine Empire established in the aftermath of the Fourth Crusade in 1204 by a branch of the Angelos dynasty. It claimed to be the legitimate successor of the Byzantine Empire, along with the Empire of Nicaea and the Empire of Trebizond, its rulers briefly proclaiming themselves as Emperors in 1227–1242 (during which it is most often called the Empire of Thessalonica). The term "Despotate of Epirus" is, like "Byzantine Empire" itself, a modern historiographic convention and not a name in use at the time.
rdf:langString
Le despotat d’Épire (en grec moderne : Δεσποτάτο της Ηπείρου) fut l’un des États grecs successeurs de l’Empire byzantin après la conquête de Constantinople et la mise en place de l'Empire latin d'Orient sur les terres principales de l'Empire byzantin par la quatrième croisade en 1204. Fondé par Michel Comnène Doukas, le nouvel État se voulut, à l’instar de l’empire de Nicée et de l’empire de Trébizonde, le successeur légitime de l’Empire byzantin. Centre de résistance et havre pour les réfugiés grecs contre les envahisseurs latins après la défaite, il ne réintégra l’empire restauré qu’en 1323. Grec par ses origines, puis italien, serbe et albanais par conquête, il tenta de maintenir son identité jusqu’à sa chute aux mains des Ottomans en 1479.
rdf:langString
Despotat Epiru – jedno z państw greckich powstałych obok Cesarstwa Nicejskiego i Cesarstwa Trapezuntu po rozbiciu Cesarstwa Bizantyjskiego przez IV krucjatę w 1204 r. Znajdowało się ono na terenie Epiru, w północno-zachodniej Grecji. Pierwszym władcą i założycielem despotatu był kuzyn bizantyjskiego cesarza Aleksego III Angelosa, Michał Angelos. W 1224 Teodor Dukas Komnen, nowy władca despotatu podbił królestwo Tesaloniki a następnie przyjął tytuł cesarza, który jednak nie został uznany przez innych władców greckich.
rdf:langString
Эпирское царство (греч. το Βασίλειο της Ηπείρου), Эпирское государство, Эпирская держава, Эпирский деспотат (греч. Δεσποτάτο της Ηπείρου) — образовавшееся в Эпире средневековое греческое государство, осколок Византии, наряду с Никейской и Трапезундской империями. Свой краткий расцвет греческий Эпир пережил в конце 1220-х—начале 1230-х годов, став крупнейшим государством на Балканах и был преобразован в Фессалоникскую империю. Но уже в 1231 году Эпир отпал от Фессалоник. Термины «Эпирское царство», «Эпирский деспотат» или «Фессалоникская империя» являются современной историографической конвенцией, а не названиями, которые использовались в то время.
rdf:langString
Епірський деспотат (грец. Δεσποτάτο της Ηπείρου) — пізньосередньовічна монархічна держава, одна з трьох основних грецьких держав-наступників Візантійської Імперії після тимчасового припинення її існування в результаті захоплення у 1204 році Константинополя хрестоносцями Четвертого хрестового походу, заснована в 1205 році гілкою династії Ангелів Комнінами Дуками. Так само, як інші два наступники Візантії, Нікейська імперія та Трапезундська імперія, вона претендувала на візантійський престол в Константинополі. ЇЇ володарі на короткий термін проголосили себе імператорами в 1225—1242 роках (протягом цього часу державу найчастіше називають Фессалонікійська імперія). Термін «Епірський деспотат», так само, як і «Візантійська імперія», є історіографічною назвою, а не тою, що використовувалась в пе
rdf:langString
rdf:langString
Despotate of Epirus
rdf:langString
ديسبوتية إبيروس
rdf:langString
Despotat de l'Epir
rdf:langString
Epirský despotát
rdf:langString
Despotat Epirus
rdf:langString
Δεσποτάτο της Ηπείρου
rdf:langString
Epira despotlando
rdf:langString
Despotado de Epiro
rdf:langString
Epiroko Despoterria
rdf:langString
Kedespotan Epirus
rdf:langString
Despotat d'Épire
rdf:langString
Despotato d'Epiro
rdf:langString
에페이로스 전제공국
rdf:langString
エピロス専制侯国
rdf:langString
Despotat Epiru
rdf:langString
Despotaat Epirus
rdf:langString
Despotado do Epiro
rdf:langString
Эпирское царство
rdf:langString
Despotatet Epirus
rdf:langString
伊庇魯斯專制國
rdf:langString
Епірський деспотат
rdf:langString
Despotate of Epirus
rdf:langString
Epirus
xsd:integer
652533
xsd:integer
1123102003
rdf:langString
Rump state of the Byzantine Empire
rdf:langString
Coats of arms of the Epiroite Orsini and the Tocco dynasties from Italy .
xsd:integer
1479
xsd:integer
1205
1448
xsd:integer
1205
rdf:langString
Epirus
rdf:langString
High Medieval
rdf:langString
Byzantine conquest
rdf:langString
Re-establishment by Nikephoros II Orsini
rdf:langString
Absolute monarchy
rdf:langString
File:Epir1205-1230.png
rdf:langString
Despotate of Arta
rdf:langString
Empire of Thessalonica
rdf:langString
Byzantine Empire under the Angelos dynastyByzantium under the Angeloi
rdf:langString
Ottoman EmpireOttoman Sultanate
rdf:langString
Byzantine Empire under the Palaiologos dynastyByzantium under the Palaiologoi
rdf:langString
Byzantine successor state
rdf:langString
Denier
rdf:langString
Despotate of Epirus in 1205 – 1230
rdf:langString
Epirský despotát zvaný též Epeirský despotát či Epirské knížectví (středověká řečtina Δεσποτάτο της Ηπείρου) byl jedním ze středověkých řeckých států, které se přihlásily k odkazu Byzantské říše, spolu s Nikájským císařstvím a Trapezuntským císařstvím za její legitimní nástupce, po jejím dobytí vojsky čtvrté křížové výpravy. Označení „despotát“ není zcela přesné, protože první vládci v Epiru nedrželi ve svých rukou titul řeckých despotů a už v žádném případě to nebyl titul, díky němuž by měl jeho nositel nějaké zvláštní pravomoci. V letech 1224–1246 získal Epirus pod svou kontrolu větší část řecké Makedonie a Thesálie a despota Theodoros Komnenos Dukas se nechal v Soluni korunovat byzantským císařem, toto období bývá některými historiky označováno jako .
rdf:langString
El Despotat de l'Epir, conegut igualment com a Despotat d'Arta, va ser un dels estats successors sorgits després de l'ensulsiada de l'Imperi Romà d'Orient. El 1204, després de caure Constantinoble en mans dels croats i crear-se tot seguit l'Imperi Llatí, Miquel Àngel-Comnè, emparentat amb els emperadors romans, es va declarar independent a la regió de l'Epir. Al llarg de la seva existència, el Despotat de l'Epir gairebé no va conèixer la pau, ja que els estats més poderosos de la rodalia cobejaven el domini d'aquest territori. Tot i que havia sorgit amb desig d'independència, els successius governants d'aquest estat es van haver de sotmetre a vassallatge d'uns i altres: l'Imperi Llatí, la República de Venècia, l'Imperi de Nicea, el renovat Imperi Romà d'Orient i a Carles I d'Anjou i els seus descendents que no renunciaven a reinstaurar l'Imperi Llatí. Finalment va anar a parar als serbis, el rei dels quals va crear el Despotat de Sèrbia el 1358, un estat de curta durada, ja que no va poder evitar el domini permanent a la zona de l'Imperi Otomà. Encara que Miquel I es considera el creador del Despotat de l'Epir, el títol de dèspota no es va fer servir fins a Miquel II Àngel-Comnè.
rdf:langString
ديسپوتية إپيروس أو إمارة إپيروس (باليونانية القديمة:Δεσποτάτο της Ηπείρου) Despotate of Epirus كانت إحدى الولايات الوراثية عن الإمبراطورية البيزنطية والتي ظهرت إثر الحملة الصليبية الرابعة في 1204م. ادعت بأنها الوريث الشرعي للإمبراطورية البيزنطية سوية مع الإمبراطورية النيقية البيزنطية، وإمبراطورية طرابزون البيزنطية. كانت عاصمتها مدينة آرتا ودامت سيطرتها من العام 1205م حتى العام 1479م.
rdf:langString
Das Despotat Epirus war einer der griechischen Nachfolgestaaten des Byzantinischen Reiches, die infolge des Vierten Kreuzzuges nach 1204 entstanden. Der Staat existierte in wechselnden Grenzen bis Ende des 14. Jahrhunderts. Kerngebiete des Fürstentums waren die namensgebende Region Epirus und Akarnanien. Die Geschichte des Staates ist geprägt von ständigen Auseinandersetzungen mit den bedeutenderen Regionalmächten auf dem Balkan, dem wiedererstarkten Byzantinischen Reich und Bulgarien, später dann mit Neapel und Serbien, die alle versuchten, ihren Machtbereich auf Epirus auszudehnen. In zahlreiche einzelne Herrschaften zerfallen, wurde Epirus zwischen 1386 und 1449 schrittweise ins Osmanische Reich eingegliedert. Die Bezeichnung Despotat Epirus für den westgriechischen Staat ist unhistorisch und wird in zeitgenössischen Quellen nicht verwendet, denn der Titel Despot bezeichnet die Einordnung seines Trägers in die Hierarchie des byzantinischen Hofes. Epirus war jedoch stets unabhängig vom Kaiserreich Nikaia bzw. dem restaurierten Byzantinischen Reich. Zumeist nannten sich die Regenten Archon oder einfach Kyrios (Herr). Gleichwohl haben nach 1230 einzelne Herrscher von Epirus den Despotentitel vom Kaiser verliehen bekommen.
rdf:langString
Το Δεσποτάτο της Ηπείρου ήταν ένα από τα κράτη που προέκυψαν από τη διάλυση της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας μετά την Δ΄ Σταυροφορία το 1204. Το Δεσποτάτο της Ηπείρου, μαζί με την Αυτοκρατορία της Νίκαιας και την Αυτοκρατορία της Τραπεζούντας, ήταν η νόμιμη ελληνική συνέχεια της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας. Αρχικά περιείχε τα εδάφη της Ηπείρου και της Αιτωλοακαρνανίας, όμως γρήγορα επεκτάθηκε στα Επτάνησα καθώς και σε σημαντικά τμήματα της Αλβανίας, της Θεσσαλίας, της Μακεδονίας και της Θράκης. Από τα μέσα του 13ου αιώνα άρχισε να συρρικνώνεται στα αρχικά του όρια, ενώ κατά διαστήματα υποτάχθηκε στους Σέρβους και στο κράτος της Νίκαιας. Στα μέσα του 15ου αιώνα κατακτήθηκε από τους Οθωμανούς. Με έδρα την Άρτα και αργότερα τα Ιωάννινα, διοικήθηκε διαδοχικά από Βυζαντινούς, Σέρβους και Ιταλούς ηγεμόνες. Η φεουδαλική υπόσταση του κράτους οδήγησε συχνά τους ηγέτες του σε μία σειρά συμμαχιών, επιγαμιών και συγκρούσεων, με Φράγκους, Ιταλούς, Σέρβους, Βουλγάρους, Βυζαντινούς ηγεμόνες του κράτους της Νίκαιας, καθώς και με Αλβανούς και Βλάχους φυλάρχους.
rdf:langString
La Epira despotlando, nomata ankaŭ Epira princlando (greke Δεσποτάτο της Ηπείρου) estis unu el mezepokaj grekaj ŝtatoj, kiuj, kune kun Nicea imperio kaj Trebizonda imperio, estis posteulaj ŝtatoj de la Bizanca Imperio, post ties konkero de soldataroj de la Kvara krucmilito en 1204. La nomo "despotlando" ne estas tute preciza, ĉar la unuaj regantoj en Epiro ne tenis en siaj manoj la titolon de grekaj despotoj kaj neniam tiu estis titolo, danke al kiu ties portanto havus iajn apartajn leĝopovojn.
rdf:langString
The Despotate of Epirus (Medieval Greek: Δεσποτᾶτον τῆς Ἠπείρου) was one of the Greek successor states of the Byzantine Empire established in the aftermath of the Fourth Crusade in 1204 by a branch of the Angelos dynasty. It claimed to be the legitimate successor of the Byzantine Empire, along with the Empire of Nicaea and the Empire of Trebizond, its rulers briefly proclaiming themselves as Emperors in 1227–1242 (during which it is most often called the Empire of Thessalonica). The term "Despotate of Epirus" is, like "Byzantine Empire" itself, a modern historiographic convention and not a name in use at the time. The Despotate was centred on the region of Epirus, encompassing also Albania and the western portion of Greek Macedonia and also included Thessaly and western Greece as far south as Nafpaktos. Through a policy of aggressive expansion under Theodore Komnenos Doukas the Despotate of Epirus also briefly came to incorporate central Macedonia, with the establishment of the Empire of Thessalonica in 1224, and Thrace as far east as Didymoteicho and Adrianopolis, and was on the verge of recapturing Constantinople and restoring the Byzantine Empire before the Battle of Klokotnitsa in 1230 where he was defeated by the Bulgarian Empire. After that, the Epirote state contracted to its core in Epirus and Thessaly, and was forced into vassalage to other regional powers. It nevertheless managed to retain its autonomy until being conquered by the restored Palaiologan Byzantine Empire in ca. 1337. In the 1410s, the Count palatine of Cephalonia and Zakynthos Carlo I Tocco managed to reunite the core of the Epirote state, but his successors gradually lost it to the advancing Ottoman Empire, with the last stronghold, Vonitsa, falling to the Ottomans in 1479.
rdf:langString
Epiroko Despoterria, Epiroko Printzerria (grezieraz: Δεσποτάτο της Ηπείρου) edo Artako Despoterria ere deitua, Epiro eskualdean sortutako estatua izan zen, 1204an, Konstantinopla gurutzatuen esku erori eta Konstantinoplako Latindar Inperioa eratu ondoren. 1205 eta 1358 bitartean existitu zen.
rdf:langString
El despotado de Epiro surgió en la región de Epiro en 1204 tras la caída de Constantinopla en manos de los cruzados y la creación del Imperio latino de Constantinopla. Existió entre 1205 y 1358.
rdf:langString
Kedespotan atau Kepangeranan Epirus (bahasa Yunani: Δεσποτάτο της Ηπείρου) adalah salah satu negara penerus Kekaisaran Romawi Timur yang dibentuk setelah Konstantinopel direbut oleh Tentara Salib. Negeri ini mengklaim sebagai penerus resmi Kekaisaran Romawi Timur, tetapi klaim ini diperebutkan dengan Kekaisaran Nicea dan Kekaisaran Trebizond. Negeri ini ditaklukan oleh Kerajaan Serbia pada tahun 1337. Kedespotan Epirus kemudian berdiri lagi pada tahun 1356, dan terus merdeka hingga ditaklukkan Utsmaniyah pada tahun 1479.
rdf:langString
Le despotat d’Épire (en grec moderne : Δεσποτάτο της Ηπείρου) fut l’un des États grecs successeurs de l’Empire byzantin après la conquête de Constantinople et la mise en place de l'Empire latin d'Orient sur les terres principales de l'Empire byzantin par la quatrième croisade en 1204. Fondé par Michel Comnène Doukas, le nouvel État se voulut, à l’instar de l’empire de Nicée et de l’empire de Trébizonde, le successeur légitime de l’Empire byzantin. Centre de résistance et havre pour les réfugiés grecs contre les envahisseurs latins après la défaite, il ne réintégra l’empire restauré qu’en 1323. Grec par ses origines, puis italien, serbe et albanais par conquête, il tenta de maintenir son identité jusqu’à sa chute aux mains des Ottomans en 1479. Centré sur la province d’Épire et l’Acarnanie, au nord-ouest de la Grèce, et sur la partie occidentale de la Macédoine grecque, il s’étendait également en une mince bande sur la Thessalie et de la Grèce occidentale jusqu’à Naupacte (aujourd’hui Lépante) au sud. Sous Théodore Comnène Doukas et l’éphémère empire de Thessalonique, le despotat s’étendit pour incorporer brièvement la partie centrale de la Macédoine ainsi que la Thrace jusqu’à Didymotique et Andrinople (aujourd’hui Edirne).
rdf:langString
エピロス専制侯国（エピロスせんせいこうこく、ギリシア語: Δεσποτάτο της Ηπείρου、英語: Despotate of Epirus）は、1204年の第4回十字軍によるコンスタンティノポリス攻撃で東ローマ帝国が一旦滅びた時、ニカイア帝国、トレビゾンド帝国などと共に出来た亡命政権の一つである。「専制公国」と表記される場合もある（以下、こちらの表記を優先する）。なお「エピロス」はギリシャ語に基づく慣用形で、古典ギリシャ語読みでは「エペイロス」、中世ギリシャ語では「イピロス」、ラテン語では「エピルス」である。
rdf:langString
Il Despotato d'Epiro fu uno degli Stati che nacquero dallo smembramento dell'Impero bizantino nel 1204 durante la quarta crociata. Esso reclamò il titolo di "erede" dello stesso Impero, come anche l'Impero di Nicea e l'Impero di Trebisonda.
rdf:langString
( 이 문서는 동로마 제국의 후계 국가에 관한 것입니다. 다른 뜻에 대해서는 이피로스 문서를 참고하십시오.) 에페이로스 전제공국(중세 그리스어: Δεσποτάτο της Ηπείρου)은 제4차 십자군으로 인해 콘스탄티노폴리스가 함락되자 라틴 제국의 성립에 반기를 든 두카스 가문의 영도 아래 정비된 세력이 세운 나라이다. 1230년 2대 군주 가 불가리아와의 에서 포로가 된 이후 둘로 나뉘었고 1338년 동로마 제국의 유능한 황제 안드로니코스 3세는 에페이로스 전제군주국을 멸망시키고 동로마 제국에 병합하기에 이른다. 이후 공작위는 여러 가문을 전전하다 1479년 멸망했다.
rdf:langString
Despotat Epiru – jedno z państw greckich powstałych obok Cesarstwa Nicejskiego i Cesarstwa Trapezuntu po rozbiciu Cesarstwa Bizantyjskiego przez IV krucjatę w 1204 r. Znajdowało się ono na terenie Epiru, w północno-zachodniej Grecji. Pierwszym władcą i założycielem despotatu był kuzyn bizantyjskiego cesarza Aleksego III Angelosa, Michał Angelos. W 1224 Teodor Dukas Komnen, nowy władca despotatu podbił królestwo Tesaloniki a następnie przyjął tytuł cesarza, który jednak nie został uznany przez innych władców greckich. W 1337 despotat został ponownie przyłączony do odnowionego Cesarstwa Bizantyjskiego.
rdf:langString
Het despotaat Epirus (Grieks: Δεσποτάτο της Ηπείρου) ontstond na de verovering van het Byzantijnse Rijk door de kruisvaarders in de Vierde Kruistocht en de stichting van het Latijnse Keizerrijk in 1204. Samen met het keizerrijk Nicea en het keizerrijk Trebizonde beschouwde het despotaat Epirus zich als opvolgers van het Byzantijnse Rijk. In 1479 werd Epirus veroverd door de Ottomaanse Turken.
rdf:langString
Епірський деспотат (грец. Δεσποτάτο της Ηπείρου) — пізньосередньовічна монархічна держава, одна з трьох основних грецьких держав-наступників Візантійської Імперії після тимчасового припинення її існування в результаті захоплення у 1204 році Константинополя хрестоносцями Четвертого хрестового походу, заснована в 1205 році гілкою династії Ангелів Комнінами Дуками. Так само, як інші два наступники Візантії, Нікейська імперія та Трапезундська імперія, вона претендувала на візантійський престол в Константинополі. ЇЇ володарі на короткий термін проголосили себе імператорами в 1225—1242 роках (протягом цього часу державу найчастіше називають Фессалонікійська імперія). Термін «Епірський деспотат», так само, як і «Візантійська імперія», є історіографічною назвою, а не тою, що використовувалась в період її існування. Деспотат був зосереджений в регіоні Епір, охоплюючи також Албанію, острів Керкіру та західну частину грецької Македонії, а також включав Фессалію та західну Грецію, досягаючи на півдні Навпакта. Столицею деспотату стала Арта. Завдяки політиці агресивної експансії при Феодорі Комніні Дуці, на короткий термін він здобув центральну Македонію із встановленням Фессалонікійської імперії, та Фракію, досягаючи на сході Дідімотейхо та Адріанополя, і був на межі захоплення Константинополя та відновлення Візантійської імперії перед битвою при Клокотниці в 1230 році, в якій програв болгарам. Після цього, територія держави скоротилась до історичних володінь в Епірі та Фессалії, і була змушена стати васалом інших регіональних держав. Тим не менш, їй вдалося зберегти свою автономію до завоювання відновленою Візантійською імперією Палеологів близько 1337 року. В 1410 році пфальцгафу Кефалонії та Закінфу Карло I Токко вдалося об'єднати історичні території Епірської держави, проте його наступники поступово втрачали землі на користь наступаючої Османської імперії, і остання фортеція держави — Воніца, була завойована ними в 1479 році.
rdf:langString
Despotatet Epirus (grekiska: Δεσποτάτο της Ηπείρου) var ett av tre riken som efterträdde Bysantinska riket. Det grundades efter det fjärde korståget 1204 och gjorde anspråk på att vara legitim arvtagare till Bysantinska riket, tillsammans med Kejsardömet Nicaea och Kejsardömet Trapezunt.
rdf:langString
O Despotado do Epiro (também conhecido como Principado do Epiro; em grego: Δεσποτάτο της Ηπείρου; romaniz.: Despotáto tis Ipírou) foi um dos três Estados bizantinos gregos fundados pela nobreza exilada do Império Bizantino após a tomada de Constantinopla, pelos cruzados da Quarta Cruzada. Durou de 1205 a 1479. Tal como os outros estados sucessores, Império de Niceia e Império de Trebizonda, reclamou ser o legítimo sucessor do Império Bizantino.
rdf:langString
Эпирское царство (греч. το Βασίλειο της Ηπείρου), Эпирское государство, Эпирская держава, Эпирский деспотат (греч. Δεσποτάτο της Ηπείρου) — образовавшееся в Эпире средневековое греческое государство, осколок Византии, наряду с Никейской и Трапезундской империями. Свой краткий расцвет греческий Эпир пережил в конце 1220-х—начале 1230-х годов, став крупнейшим государством на Балканах и был преобразован в Фессалоникскую империю. Но уже в 1231 году Эпир отпал от Фессалоник. Термины «Эпирское царство», «Эпирский деспотат» или «Фессалоникская империя» являются современной историографической конвенцией, а не названиями, которые использовались в то время. Эпирское царство просуществовало чуть меньше трёх столетий, пережив значительные социокультурные трансформации, важнейшим из которых было начало массовых албанских миграций и постепенная итальянизация правящей верхушки через династические браки. В 1337 году остатки эпирских владений, включая столичный город Арта, были вновь включены в состав Византийской империи, став своеобразной компенсацией за окончательную потерю ей своих малоазийских владений. Впрочем власть константинопольских греков в Эпирe продлилась недолго: в 1348 году сюда вторглись сербы, и Эпир вошёл в состав Сербо-греческого царства Стефана IV Душана. В 1356 году, после смерти Стефана Душана, Эпир смог восстановить свою государственность, однако его мощь подкосила борьба за власть между греками, сербами, албанцами и итальянцами. В результате междоусобиц государство распалось и к 1366 году представляло собой несколько государственных образований. Во время этой политической нестабильности основное ядро Эпира византинист Дональнд Николь обозначил термином Янинский деспотат (1366—1416). Лишь в 1416 году янинскому правителю Карло I Токко удалось объединить Эпир. В то же время государство уже ничего не могло противопоставить против османской экспансии. В 1449 году турки захватили Арту, а в 1479 году пали последние крепости Эпирского государства.
rdf:langString
伊庇魯斯專制國（希臘語：Βασιλεία τῶν Ῥωμαίων），其領土位於現今的阿爾巴尼亞和希臘北部。伊庇魯斯專制國是1204年第四次十字軍東征導致拜占庭帝國滅亡時，和尼西亞帝國、特拉比松帝國等國同時出現的流亡政權。此專制國成立於1205年，並在1224年滅亡塞薩洛尼基王國，一度自稱為拜占庭帝國的正統後繼者。但在1230年遭到保加利亞帝國襲擊，之後陷入分裂。1264年，伊庇魯斯專制國被重新併入復辟政權的拜占庭帝國。
rdf:langString
no
rdf:langString
Ioannina
rdf:langString
Arta
rdf:langString
Angelokastron
rdf:langString
Vonitsa
rdf:langString
Despotate of Epirus
xsd:integer
1337
1356
rdf:langString
Ottoman conquest of Vonitsa
rdf:langString
Established
rdf:langString
Byzantine imperial flag, 14th century.svg
rdf:langString
Ottoman red flag.svg
xsd:integer
90
xsd:integer
20
xsd:integer
1204
xsd:nonNegativeInteger
27855
