Deep ecology
http://dbpedia.org/resource/Deep_ecology an entity of type: Thing
L'ecologia profunda és una branca recent de la filosofia ecològica que considera la humanitat part del seu entorn, proposant canvis culturals, polítics, socials i econòmics per aconseguir una convivència harmònica entre els éssers humans i la resta d'éssers vius. Estableix certes normes que es basen en una visió de la naturalesa amb una noció de la realitat i el lloc que ocupem com a individus al planeta. Considera que els éssers humans no tenen dret a passar per sobre de la diversitat, únicament per satisfer les seves necessitats vitals.
rdf:langString
Η βαθιά οικολογία (Deep Ecology) είναι μια σύγχρονη σχολή οικολογικής φιλοσοφίας σύμφωνα με την οποία η ανθρώπινη ύπαρξη δεν αποτελεί τίποτα παρά μόνο ένα έμβιο ον στον πλανήτη, το οποίο και δεν έχει παραπάνω δικαιώματα από τα υπόλοιπα.Αυτή η φιλοσοφία είναι ένα σημαντικό θεμέλιο για τη σκέψη για την οικολογική πολιτική, την πνευματικότητα και την ψυχολογία. Ακριβώς αντίθετη φιλοσοφική θεώρηση της βαθιάς οικολογίας θεωρείται η (Shallow Ecology).
rdf:langString
La ecología profunda es una rama de la filosofía ecológica que considera a la humanidad parte de su entorno, proponiendo cambios culturales, políticos, sociales y económicos para lograr una convivencia armónica entre los seres humanos y el resto de los seres vivos. Establece ciertas normas que se apoyan en una visión de la naturaleza con una noción de la realidad y el lugar que ocupamos como individuos en el planeta. Considera que los seres humanos no tienen derecho a pasar por encima de la diversidad, únicamente para satisfacer sus necesidades vitales.
rdf:langString
ディープエコロジー（Deep ecology）は、1973年にノルウェーの哲学者アルネ・ネスが提唱したエコロジーの概念である。 ネスはそれまでに存在した環境保護の活動を「シャローエコロジー」（Shallow ecology）とし、欠けている分野を深めたものを「ディープエコロジー」と名づけた。ネスによると、すべての生命存在は、人間と同等の価値を持つため人間が生命の固有価値を侵害することは許されない。従来の環境保護運動では、環境保護は人間の利益のためでもあると理由づけされていたが、ディープエコロジーにおいては環境保護それ自体が目的であり、人間の利益は結果にすぎない。 1970年代は公害反対運動など産業面での環境対策活動が主体であり、生活者個人の生き方にまで目を向けることは少なかった。ディープエコロジーは、環境保護は究極的には個人の自覚と覚醒が重要であることを示し、1990年代以降の全地球規模の環境保護運動に直接・間接に大きな影響を与えている。
rdf:langString
심층 생태학(노르웨이어: Djupøkologi, 영어: Deep ecology, 한자: 深層生態主義)은 1973년 노르웨이의 철학자 네스(노르웨이어: Arne Næss)가 최초로 사용하고 정립화한 용어이며, 생태계 위기의 근본적인 원인은 모든 자연 가치관을 인간적 측면에서 평가하고, 자연을 인간의 욕망을 충족시키기 위한 자원 또는 물질로 파악하는 인간 중심적 사고방식에 있다고 주장하는 이론 또는 사상, 철학이다. 심층생태론자들은 환경 문제를 인간적 측면에만 집중하여 해결하려는 자들을 '표층생태학자(영어: shallow ecology)'라고 비판한다. 심층 생태학은 근본생태학라고도 하는데, 전자는 심층 생태학자들이 자신들을 자칭할 때 쓰는 표현으로써 많이 사용되고 있지만, '근본생태학'는 심층 생태학을 비판 또는 비평하는 사람들에 의해 많이 쓰이는 단어이다. 다른 말로는 심층생태론, 근본생태론이라고도 한다.
rdf:langString
Djupekologi är en inriktning inom ekosofi som betonar att människan är en integrerad del i ekosystemet. Detta leder fram till etiska regler för människans uppträdande. Djupekologins har ofta fokus på biologisk mångfald och biocentrism. Den är känd för att utifrån ekologiska perspektiv rikta olika slags kritik mot bland annat industrialism, antropocentrism, konsumtionssamhällen, globalisering och överbefolkning.
rdf:langString
علم البيئة المتقدم (الإيكولوجي المتقدمة) هو فلسفة بيئية ومُحِيطِيةّ تعزز القيمة المتأصلة للكائنات الحية بغض النظر عن فائدتها الفعالة للاحتياجات الإنسانية، بالإضافة إلى إعادة هيكلة المجتمعات البشرية الحديثة وفقًا لهذه الأفكار. يناقش علم البيئة المتقدم التوازن الدقيق للعلاقات المعقدة التي يعتمد وجود الكائنات الحية فيها على وجود الآخرين داخل النظم البيئية في العالم الطبيعي. لا يشكل تدخل الإنسان في العالم الطبيعي أو تدميره تهديدًا لذلك، ليس للبشر وحسب، بل لجميع الكائنات الحية التي تشكل النظام الطبيعي.
rdf:langString
Hlubinná ekologie (z anglického deep ecology) je směr environmentální etiky, holistický způsob nazírání na přírodu jako na součást člověka a na člověka jako součást přírody. Dualita klasické etiky „já – svět“ je nahrazena jedním velkým Já, které zahrnuje celý ekosystém Země, živé bytosti i jejich prostředí. Hodnota přírody tak není odvozena od její užitečnosti pro člověka (antropocentrismus), ale má hodnotu sama o sobě. Člověk ji má poznat vcítěním, ztotožněním se; důležitějším nástrojem pro to jsou emoce než rozum.[zdroj?] Postupně se hlubinná ekologie stala hnutím, které ovlivnilo mnoho současných ekologických organizací jako např. Greenpeace, Hnutí DUHA, Děti Země, Český svaz ochránců přírody, Hnutí Brontosaurus a další.
rdf:langString
Tiefenökologie (englisch deep ecology) ist eine spirituelle, „ganzheitliche” Umwelt- und Naturphilosophie, die ein Leben im Einklang mit der Natur anstrebt. Leitgedanke ist die Vereinigung von Denken, Gefühl, Spiritualität und Handlung. Der Mensch soll sich insbesondere seiner Rolle als „Bewahrer“ oder „Zerstörer“ seiner eigenen Welt bzw. Lebensgrundlage bewusst werden. Der eher spirituell geprägte Zugang zu einer universellen Weltsicht hat mit Ökologie als wissenschaftlicher Disziplin nichts zu tun, entleiht sich aber deren Begrifflichkeit.
rdf:langString
Profunda ekologio (angle Deep Ecology) estas unu el la branĉoj de ekologia filozofio sub la verda ideologio. Kvankam la norvega filozofo estas ĝenerale konsiderata la fondinto de profunda ekologio, la libro laŭ kiu la profunda ekologio estis nomita estas "Deep Ecology" de Bill Devall kaj Georg Sessions (1986). La celo de profunda ekologio estas establi kaj unuigi reprezentantojn de malsamaj mondkonceptoj kun teoria kadro kiu estas akceptebla por ĉiuj por ekagi surbaze de ĝi.
rdf:langString
Deep ecology is an environmental philosophy that promotes the inherent worth of all living beings regardless of their instrumental utility to human needs, and the restructuring of modern human societies in accordance with such ideas. Deep ecology argues that the natural world is a complex of relationships in which the existence of organisms is dependent on the existence of others within ecosystems. It argues that non-vital human interference with or destruction of the natural world poses a threat therefore not only to humans but to all organisms constituting the natural order.
rdf:langString
L’écologie profonde (deep ecology en anglais) ou radicale, est une philosophie écologiste contemporaine qui se caractérise par la défense de la valeur intrinsèque des êtres vivants et de la nature, c’est-à-dire une valeur indépendante de leur utilité pour les êtres humains.
rdf:langString
L'ecologia profonda è una filosofia o ecosofia contemporanea basata su un sistema di valori ecocentrico che intende smarcarsi dalle enfasi antropocentriche dell'ambientalismo e degli attuali movimenti ecologisti. L'Ecologia profonda descrive se stessa come profonda perché è interessata alle domande filosofiche fondamentali sul ruolo della vita umana come parte dell'ecosfera, distinguendosi così sia dall'ecologia come branca delle scienze biologiche, sia dall'ambientalismo meramente utilitaristico basato sul benessere dei soli umani. Questo approccio porta una nuova interpretazione del "sé" derivante dalla de-enfatizzazione della dualità razionalista tra l'organismo umano e il suo ambiente naturale, permettendo così di rivolgere l'attenzione al valore intrinseco delle altre specie, dei sist
rdf:langString
Diepe ecologie is een algemene visie op de aard van de milieuproblematiek, die in het begin van de jaren 70 werd ontwikkeld door Arne Næss. Volgers van de Diepe Ecologie vormen een sociale beweging die gelinkt is aan de milieubeweging. De kerngedachte van de diepe ecologie is het idee dat de natuur een zelfstandige intrinsieke waarde heeft, los van het nut voor de mens. Rijkdom en verscheidenheid van levensvormen zijn in zichzelf waardevol. De natuur, die wordt gezien als een integraal systeem, mag niet alleen als materiaal voor productie en consumptie worden gezien. Het niet-menselijk leven heeft hetzelfde recht als de mens om te leven en te floreren. De mens maakt deel uit van de natuur en heeft daarbinnen geen geprivilegieerde positie. Naess introduceerde de term deep ecology om daarmee
rdf:langString
A ecologia profunda denomina uma corrente do ambientalismo e da filosofia ambiental elaborada inicialmente pelo filósofo norueguês Arne Næss, que cunhou o termo em 1972. A ecologia profunda é caracterizada pela oposição ao antropocentrismo e à denominada ecologia rasa, e se dedica mais à elaboração ontológicas e epistemológicas que pretendem transcender a atual centralidade dos valores humanos na atitude para com a natureza. Os adeptos dessa linha argumentam que a filosofia ambiental deve reconhecer os valores objetivamente inerentes da natureza de forma independente das necessidades, desejos e anseios humanas. A ecologia profunda foi popularizada tanto pela ação de ativistas ambientais inspirados por essa filosofia, quanto de intelectuais que estabeleceram associações com diversas outras
rdf:langString
Глубинная экология — это экологическая философия, которая продвигает внутреннюю ценность всех живых существ, независимо от их утилитарной пользы для человеческих потребностей. Кроме этого, продвигается изменение современных человеческих обществ в соответствии с такими идеями.
rdf:langString
Основними положеннями глибинної екології є:
* визнання самостійної цінності всіх форм життя, незалежно від їх корисності для людини;
* усвідомлення багатства та різноманітності форм життя, які мають власну цінність і сприяють розквіту людства;
* Людина не має права зменшувати багатство і різноманітність форм життя (крім випадків задоволення її насущних потреб);
* розквіт людства та його культури може відбуватися в умовах скорочення його чисельності;
* сучасне втручання людини в інші форми життя носить надлишковий характер, і ситуація швидко погіршується, що викликає необхідність зміни технологій, економіки та ідеологічних структур взаємини людини з іншими формами життя;
* основна ідеологічна зміна — визнання якості життя людини найважливішим показником.
rdf:langString
深層生態學一詞由挪威哲學家阿恩·內斯（）在1973年於一場第三世界未來發展研討會中提出。後經德韋爾(BillDeval)、塞申斯(GeorgeSessions)、福克斯等人的努力而發展成為一種新的環境哲學。深層生態學以非人類為中心的角度，重新看待世上所有生物的價值，打破長久以來人類對生命的價值觀。深層生態學認為要認識、處理和解決生態問題，必需從整個生態系的角度，把人與自然的關係當做一個整體來考量。 深層生態學是西方環境倫理學界提出的一個與相對應的非人類中心主義流派之一。深層生態學家堅持問更深層次的哲學問題，探究人類為什麼和如何干擾的生態系統的平衡狀態，使環境變成長遠的改變，而不是只用狹隘看法的研究生態環境，避免僅僅以維護人類利益而推行環境保護 。深層生態學顯示了生態系統更全面的看法，並尋求適用於生活的理解，解釋生態系統的不同部分（包括人類）如何成為一個整體的系統。20世紀90年代以來，深層生態學提高了人們對環境保護的意識，對環保運動有著直接和間接的影響。
rdf:langString
rdf:langString
Deep ecology
rdf:langString
علم البيئة المتقدم
rdf:langString
Ecologia profunda
rdf:langString
Hlubinná ekologie
rdf:langString
Tiefenökologie
rdf:langString
Βαθιά οικολογία
rdf:langString
Profunda ekologio
rdf:langString
Ecología profunda
rdf:langString
Ecologia profonda
rdf:langString
Écologie profonde
rdf:langString
ディープエコロジー
rdf:langString
심층 생태학
rdf:langString
Diepe ecologie
rdf:langString
Ecologia profunda
rdf:langString
Глубинная экология
rdf:langString
深層生態學
rdf:langString
Djupekologi
rdf:langString
Глибинна екологія
xsd:integer
21490919
xsd:integer
1124060496
rdf:langString
Hlubinná ekologie (z anglického deep ecology) je směr environmentální etiky, holistický způsob nazírání na přírodu jako na součást člověka a na člověka jako součást přírody. Dualita klasické etiky „já – svět“ je nahrazena jedním velkým Já, které zahrnuje celý ekosystém Země, živé bytosti i jejich prostředí. Hodnota přírody tak není odvozena od její užitečnosti pro člověka (antropocentrismus), ale má hodnotu sama o sobě. Člověk ji má poznat vcítěním, ztotožněním se; důležitějším nástrojem pro to jsou emoce než rozum.[zdroj?] Postupně se hlubinná ekologie stala hnutím, které ovlivnilo mnoho současných ekologických organizací jako např. Greenpeace, Hnutí DUHA, Děti Země, Český svaz ochránců přírody, Hnutí Brontosaurus a další. Hlubinná ekologie nechce vyčleňovat člověka z biotického společenství, naopak jej do něj skrze empatické ztotožnění vrací.[zdroj?] Pokouší se překonat dualitu, na níž je postaveno západní myšlení, přičemž příčinu ekologické krize vidí právě v lidských postojích nadřazenosti vůči přírodě. Hlubinnou ekologii poprvé definoval v roce 1973 norský myslitel Arne Næss v článku „Ekologie mělká a všeobjímající hlubinně ekologické hnutí. Shrnutí.“ Filosofii, kterou hlubinná ekologie používá, pojmenoval Naess jako ekofilosofie. Næss byl inspirován zejména Erichem Frommem, Gándhím a Baruchem Spinozou. Koncem 70. let nejvíce propagovali Naessovy myšlenky akademici a . Jeho žáci nauku posunuli více k New Age hnutím. Pokračovateli hlubinné ekologie jsou Gary Snyder, John Seed, , Michael Zimmerman nebo radikální aktivistické hnutí . Kritickou analýzou hlubinné ekologie se v České republice zabýval Bohuslav Binka.
rdf:langString
L'ecologia profunda és una branca recent de la filosofia ecològica que considera la humanitat part del seu entorn, proposant canvis culturals, polítics, socials i econòmics per aconseguir una convivència harmònica entre els éssers humans i la resta d'éssers vius. Estableix certes normes que es basen en una visió de la naturalesa amb una noció de la realitat i el lloc que ocupem com a individus al planeta. Considera que els éssers humans no tenen dret a passar per sobre de la diversitat, únicament per satisfer les seves necessitats vitals.
rdf:langString
علم البيئة المتقدم (الإيكولوجي المتقدمة) هو فلسفة بيئية ومُحِيطِيةّ تعزز القيمة المتأصلة للكائنات الحية بغض النظر عن فائدتها الفعالة للاحتياجات الإنسانية، بالإضافة إلى إعادة هيكلة المجتمعات البشرية الحديثة وفقًا لهذه الأفكار. يناقش علم البيئة المتقدم التوازن الدقيق للعلاقات المعقدة التي يعتمد وجود الكائنات الحية فيها على وجود الآخرين داخل النظم البيئية في العالم الطبيعي. لا يشكل تدخل الإنسان في العالم الطبيعي أو تدميره تهديدًا لذلك، ليس للبشر وحسب، بل لجميع الكائنات الحية التي تشكل النظام الطبيعي. ويقوم المبدأ الاساسي لعلم البيئة المتقدم على الاعتقاد بأنه ينبغي احترام البيئة المعيشية ككل، وأن لها بعض الحقوق الاساسية الأخلاقية والقانونية في العيش والازدهار، بمعزل عن فوائدها الاساسية في مجال استخدام الإنسان. وكثيرًا ما يُوضع علم البيئة المتقدم في إطار فكرة وجود علاقة اجتماعية أوسع نطاقًا؛ وهي تعترف بمجتمعات متنوعة من الحياة على الأرض تتكون ليس فقط من خلال عوامل حيوية، بل أيضًا، وفق الضرورة، من خلال العلاقات الاخلاقية، أي تقدير الكائنات الأخرى على أنها أكثر من مجرد موارد. وهو يصف نفسه بأنه «متقدم» لأنه ينظر إلى نفسه على أنه أكثر إيغالًا في الواقع الفعلي لعلاقة الإنسانية مع العالم الطبيعي الذي يتوصل إلى استنتاجات أكثر عمقًا من الفلسفة السائدة في علم البيئة على أنه فرع من فروع علم الأحياء. لا تؤيد الحركة مركزية الإنسان (الحركة المعنية بالحفاظ على البيئة لاستخدامها فقط من قبل البشر ولأغراض إنسانية)، لأن علم البيئة المتقدم يستند إلى مجموعة مختلفة تمامًا من الافتراضات الفلسفية. يأخذ علم البيئة المتقدم نظرة أكثر شمولية للعالم الذي يعيش فيه البشر ويسعى إلى تطبيق مفهوم الحياة على فهم أن الأجزاء المنفصلة من النظام البيئي (بما في ذلك البشر) تعمل ككل. وتوفر هذه الفلسفة أساسًا للحركات البيئية والإيكولوجيّة والخضراء، وعززت نظاماً جديداً من الأخلاقيات البيئية يدعو إلى مراقبة الحياة البرية، وتحديد النسل، والحياة البسيطة.
rdf:langString
Η βαθιά οικολογία (Deep Ecology) είναι μια σύγχρονη σχολή οικολογικής φιλοσοφίας σύμφωνα με την οποία η ανθρώπινη ύπαρξη δεν αποτελεί τίποτα παρά μόνο ένα έμβιο ον στον πλανήτη, το οποίο και δεν έχει παραπάνω δικαιώματα από τα υπόλοιπα.Αυτή η φιλοσοφία είναι ένα σημαντικό θεμέλιο για τη σκέψη για την οικολογική πολιτική, την πνευματικότητα και την ψυχολογία. Ακριβώς αντίθετη φιλοσοφική θεώρηση της βαθιάς οικολογίας θεωρείται η (Shallow Ecology).
rdf:langString
Profunda ekologio (angle Deep Ecology) estas unu el la branĉoj de ekologia filozofio sub la verda ideologio. Kvankam la norvega filozofo estas ĝenerale konsiderata la fondinto de profunda ekologio, la libro laŭ kiu la profunda ekologio estis nomita estas "Deep Ecology" de Bill Devall kaj Georg Sessions (1986). La celo de profunda ekologio estas establi kaj unuigi reprezentantojn de malsamaj mondkonceptoj kun teoria kadro kiu estas akceptebla por ĉiuj por ekagi surbaze de ĝi. Unu el la plej konataj versioj de la Deep Ecology Platform estis evoluigita en majo 1995 fare de partoprenantoj en kurso pri profunda ekologio en la Schumacher College, angla ekologia lernejo. Estas ankaŭ pli fruaj kaj iomete malsamaj versioj de ĉi tiu platformo.
rdf:langString
Tiefenökologie (englisch deep ecology) ist eine spirituelle, „ganzheitliche” Umwelt- und Naturphilosophie, die ein Leben im Einklang mit der Natur anstrebt. Leitgedanke ist die Vereinigung von Denken, Gefühl, Spiritualität und Handlung. Der Mensch soll sich insbesondere seiner Rolle als „Bewahrer“ oder „Zerstörer“ seiner eigenen Welt bzw. Lebensgrundlage bewusst werden. Der eher spirituell geprägte Zugang zu einer universellen Weltsicht hat mit Ökologie als wissenschaftlicher Disziplin nichts zu tun, entleiht sich aber deren Begrifflichkeit. Über die rein wissenschaftlichen und damit als oberflächlich kritisierten Antworten (bezüglich ökologischer und sozialer Probleme) hinaus sollen in der Tiefenökologie Fragen nach möglichen und notwendigen Veränderungen menschlicher Lebensart gestellt werden. Aus dem wissenschaftlichen Raum zeigt sich die Tiefenökologie inspiriert von Systemtheorie und Gaia-Hypothese.
rdf:langString
Deep ecology is an environmental philosophy that promotes the inherent worth of all living beings regardless of their instrumental utility to human needs, and the restructuring of modern human societies in accordance with such ideas. Deep ecology argues that the natural world is a complex of relationships in which the existence of organisms is dependent on the existence of others within ecosystems. It argues that non-vital human interference with or destruction of the natural world poses a threat therefore not only to humans but to all organisms constituting the natural order. Deep ecology's core principle is the belief that the living environment as a whole should be respected and regarded as having certain basic moral and legal rights to live and flourish, independent of its instrumental benefits for human use. Deep ecology is often framed in terms of the idea of a much broader sociality; it recognizes diverse communities of life on Earth that are composed not only through biotic factors but also, where applicable, through ethical relations, that is, the valuing of other beings as more than just resources. It is described as "deep" because it is regarded as looking more deeply into the reality of humanity's relationship with the natural world, arriving at philosophically more profound conclusions than those of mainstream environmentalism. The movement does not subscribe to anthropocentric environmentalism (which is concerned with conservation of the environment only for exploitation by and for human purposes), since deep ecology is grounded in a different set of philosophical assumptions. Deep ecology takes a holistic view of the world humans live in and seeks to apply to life the understanding that the separate parts of the ecosystem (including humans) function as a whole. The philosophy addresses core principles of different environmental and green movements and advocates a system of environmental ethics advocating wilderness preservation, non-coercive policies encouraging human population decline, and simple living.
rdf:langString
L’écologie profonde (deep ecology en anglais) ou radicale, est une philosophie écologiste contemporaine qui se caractérise par la défense de la valeur intrinsèque des êtres vivants et de la nature, c’est-à-dire une valeur indépendante de leur utilité pour les êtres humains. Elle attribue plus de valeur aux espèces et aux différents écosystèmes que ne le font les mouvements écologiques classiques, ce qui entraîne le développement d’une éthique environnementale. Tandis que l’écologisme classique, bien que développant de nouvelles alternatives, pose toujours la satisfaction des besoins humains comme finalité (anthropocentrisme) et attribue au reste du vivant le statut de « ressource », l’écologie profonde réinscrit les finalités humaines dans une perspective plus large, celle du vivant (biocentrisme) afin de prendre en compte les besoins de l’ensemble de la biosphère, notamment des espèces avec lesquelles la lignée humaine coévolue depuis des milliers d’années.
rdf:langString
La ecología profunda es una rama de la filosofía ecológica que considera a la humanidad parte de su entorno, proponiendo cambios culturales, políticos, sociales y económicos para lograr una convivencia armónica entre los seres humanos y el resto de los seres vivos. Establece ciertas normas que se apoyan en una visión de la naturaleza con una noción de la realidad y el lugar que ocupamos como individuos en el planeta. Considera que los seres humanos no tienen derecho a pasar por encima de la diversidad, únicamente para satisfacer sus necesidades vitales.
rdf:langString
ディープエコロジー（Deep ecology）は、1973年にノルウェーの哲学者アルネ・ネスが提唱したエコロジーの概念である。 ネスはそれまでに存在した環境保護の活動を「シャローエコロジー」（Shallow ecology）とし、欠けている分野を深めたものを「ディープエコロジー」と名づけた。ネスによると、すべての生命存在は、人間と同等の価値を持つため人間が生命の固有価値を侵害することは許されない。従来の環境保護運動では、環境保護は人間の利益のためでもあると理由づけされていたが、ディープエコロジーにおいては環境保護それ自体が目的であり、人間の利益は結果にすぎない。 1970年代は公害反対運動など産業面での環境対策活動が主体であり、生活者個人の生き方にまで目を向けることは少なかった。ディープエコロジーは、環境保護は究極的には個人の自覚と覚醒が重要であることを示し、1990年代以降の全地球規模の環境保護運動に直接・間接に大きな影響を与えている。
rdf:langString
L'ecologia profonda è una filosofia o ecosofia contemporanea basata su un sistema di valori ecocentrico che intende smarcarsi dalle enfasi antropocentriche dell'ambientalismo e degli attuali movimenti ecologisti. L'Ecologia profonda descrive se stessa come profonda perché è interessata alle domande filosofiche fondamentali sul ruolo della vita umana come parte dell'ecosfera, distinguendosi così sia dall'ecologia come branca delle scienze biologiche, sia dall'ambientalismo meramente utilitaristico basato sul benessere dei soli umani. Questo approccio porta una nuova interpretazione del "sé" derivante dalla de-enfatizzazione della dualità razionalista tra l'organismo umano e il suo ambiente naturale, permettendo così di rivolgere l'attenzione al valore intrinseco delle altre specie, dei sistemi e dei processi naturali.
rdf:langString
심층 생태학(노르웨이어: Djupøkologi, 영어: Deep ecology, 한자: 深層生態主義)은 1973년 노르웨이의 철학자 네스(노르웨이어: Arne Næss)가 최초로 사용하고 정립화한 용어이며, 생태계 위기의 근본적인 원인은 모든 자연 가치관을 인간적 측면에서 평가하고, 자연을 인간의 욕망을 충족시키기 위한 자원 또는 물질로 파악하는 인간 중심적 사고방식에 있다고 주장하는 이론 또는 사상, 철학이다. 심층생태론자들은 환경 문제를 인간적 측면에만 집중하여 해결하려는 자들을 '표층생태학자(영어: shallow ecology)'라고 비판한다. 심층 생태학은 근본생태학라고도 하는데, 전자는 심층 생태학자들이 자신들을 자칭할 때 쓰는 표현으로써 많이 사용되고 있지만, '근본생태학'는 심층 생태학을 비판 또는 비평하는 사람들에 의해 많이 쓰이는 단어이다. 다른 말로는 심층생태론, 근본생태론이라고도 한다.
rdf:langString
Diepe ecologie is een algemene visie op de aard van de milieuproblematiek, die in het begin van de jaren 70 werd ontwikkeld door Arne Næss. Volgers van de Diepe Ecologie vormen een sociale beweging die gelinkt is aan de milieubeweging. De kerngedachte van de diepe ecologie is het idee dat de natuur een zelfstandige intrinsieke waarde heeft, los van het nut voor de mens. Rijkdom en verscheidenheid van levensvormen zijn in zichzelf waardevol. De natuur, die wordt gezien als een integraal systeem, mag niet alleen als materiaal voor productie en consumptie worden gezien. Het niet-menselijk leven heeft hetzelfde recht als de mens om te leven en te floreren. De mens maakt deel uit van de natuur en heeft daarbinnen geen geprivilegieerde positie. Naess introduceerde de term deep ecology om daarmee een onderscheid te maken tussen het ecologisch denken dat het overleven van de mens centraal stelt (de zogeheten shallow ecology) en de ecologische oriëntatie die opkomt voor de rechten van alle soorten. Naess spreekt van‘biosfeer egalitarisme’. De innerlijke drang van de levende materie om zichzelf te vervolmaken, de drang van soorten om hun evolutionair potentieel optimaal te verwezenlijken, zou zoveel mogelijk de vrije hand moeten worden gelaten. Fundamenteel in het deep ecology-gezichtspunt is de gedachte dat individuen, soorten, ecosystemen, en zelfs de aarde als een geheel, een eigen intrinsieke waarde vertegenwoordigen. Een waarde, met andere woorden, die niet door de mens bemiddeld is. Alle soorten hebben bestaansrecht. En dat recht overtreft het recht van mensen om hun aantal te vermeerderen, hun welvaart te doen toenemen en leefruimte te claimen. Biocentrisme, kortom, in plaats van antropocentrisme. Voor deep ecologists is het essentieel dat wat er nog aan wildernis over is met alle macht wordt beschermd, en waar de oude luister is verdwenen, zij de kans krijgt zich te herstellen. Het ingrijpen van de mens op de aarde dient te worden verminderd door een vermindering van het bevolkingsaantal en beperking van de westerse levensstandaard. De mens mag de aarde alleen aantasten voor zover dit nodig is om in zijn vitale behoeften te voorzien. Er is verandering gewenst in fundamentele economische en technologische structuren. Daarnaast zijn veranderingen in basiswaarden en bewustzijn noodzakelijk. Mensen dienen zich opnieuw sterker met de natuur verbonden te voelen. Naess streeft ernaar dat de mens komt tot de ontwikkeling van een ‘ecologisch zelf’: de spiritueel/religieuze component van psychologische en emotionele identificatie met niet-menselijke individuen, soorten en ecosystemen. Voor hem is onze relatie tot de natuur bepalend voor de kwaliteit van ons bestaan; 'simple in means, rich in ends'. De diepe ecologie (deep ecology) werd door Næss geformuleerd als kritiek op shallow ecology, die volgens de aanhangers van de diepe ecologie:
* de natuur reduceert tot een hulpbron die vrijelijk kan worden geëxploreerd door mensen.
* vanuit een antropocentrische visie vooral de menselijke gezondheid en overleving prioriteit geeft.
* vaak technische oplossingen voor het milieuprobleem aandraagt die niet werken.
rdf:langString
Глубинная экология — это экологическая философия, которая продвигает внутреннюю ценность всех живых существ, независимо от их утилитарной пользы для человеческих потребностей. Кроме этого, продвигается изменение современных человеческих обществ в соответствии с такими идеями. Глубинная экология утверждает, что природа представляет собой комплекс отношений, в котором существование одних организмов зависит от существования других. Постулируется, что незначительное вмешательство человека в окружающую среду или её разрушение представляет собой угрозу не только для людей, но и для всех организмов, составляющих естественный порядок. Главным принципом глубинной экологии является вера в то, что среда обитания должна расцениваться как имеющая определенные основные моральные и юридические права на жизнь, несмотря на её ценность для использования человеком. Глубинная экология предполагает оценку других существ как нечто большее, чем просто ресурсы для человека. Она называется «глубинная», потому что предполагает более глубокий взгляд на взаимоотношения человека с миром природы, приводящий к более глубоким философским выводам, чем те, которых придерживаются активисты энвайронментализма. Движение не придерживается антропоцентрического энвайронментализма (который заботится о сохранении окружающей среды только для эксплуатации человеком и для человеческих целей), поскольку глубокая экология исходит из других философских предпосылок. Глубинная экология исходит из целостного взгляда на мир, в котором живут люди, и стремится применить к жизни понимание того, что отдельные части экосистемы (включая человека) функционируют как единое целое. Философия затрагивает основные принципы различных экологических и зеленых движений и отстаивает систему экологической этики, отстаивающую сохранение дикой природы, ненасильственную политику, способствующую сокращению населения, и простой образ жизни.
rdf:langString
A ecologia profunda denomina uma corrente do ambientalismo e da filosofia ambiental elaborada inicialmente pelo filósofo norueguês Arne Næss, que cunhou o termo em 1972. A ecologia profunda é caracterizada pela oposição ao antropocentrismo e à denominada ecologia rasa, e se dedica mais à elaboração ontológicas e epistemológicas que pretendem transcender a atual centralidade dos valores humanos na atitude para com a natureza. Os adeptos dessa linha argumentam que a filosofia ambiental deve reconhecer os valores objetivamente inerentes da natureza de forma independente das necessidades, desejos e anseios humanas. A ecologia profunda foi popularizada tanto pela ação de ativistas ambientais inspirados por essa filosofia, quanto de intelectuais que estabeleceram associações com diversas outras áreas dentro da filosofia e fora. Dado essas proliferação, torna-se difícil perceber o que é comum às diversas manifestações da ecologia profunda, tanto dentro das elaborações intelectuais quanto na relação entre esta e as práticas ativistas inspiradas. Filosoficamente, a ecologia profunda é uma abordagem fenomenológica das filosofias ambiental, que busca fundamentar os valores do holismo - segundo o qual a biosfera não é constituida de unidades separadas, mas de indivíduos interligados com formam um todo integral - e do igualitarismo biocentrico - que defende que todas as formas vivas tem em princípio um valor igual. Possuem, nas palavras de Naess, "‘‘o direito igual de viver e aflorar é intuitivamente clara e um axioma de valor óbvio". É através da experiência direta da natureza não-humana o ser humano reconheceria o valor intrinseco de toda a vida e sua interconeção com a totalidade do mundo vivo. A ecologia profunda se baseia na noção de 'auto-realização' para denominar essa compreensão ética intuitíva que transcende concepções de limites ontológicos e promove a incorporação do mundo vivo dentro do Eu. Esse método de auto-realização "(...)é identificação: ao reconhecer o valor intrínseco de outros seres vivos, se reconhece a solidariedade com todas as formas de vida".
rdf:langString
Djupekologi är en inriktning inom ekosofi som betonar att människan är en integrerad del i ekosystemet. Detta leder fram till etiska regler för människans uppträdande. Djupekologins har ofta fokus på biologisk mångfald och biocentrism. Den är känd för att utifrån ekologiska perspektiv rikta olika slags kritik mot bland annat industrialism, antropocentrism, konsumtionssamhällen, globalisering och överbefolkning.
rdf:langString
Основними положеннями глибинної екології є:
* визнання самостійної цінності всіх форм життя, незалежно від їх корисності для людини;
* усвідомлення багатства та різноманітності форм життя, які мають власну цінність і сприяють розквіту людства;
* Людина не має права зменшувати багатство і різноманітність форм життя (крім випадків задоволення її насущних потреб);
* розквіт людства та його культури може відбуватися в умовах скорочення його чисельності;
* сучасне втручання людини в інші форми життя носить надлишковий характер, і ситуація швидко погіршується, що викликає необхідність зміни технологій, економіки та ідеологічних структур взаємини людини з іншими формами життя;
* основна ідеологічна зміна — визнання якості життя людини найважливішим показником. З ідеями глибинної екології багато в чому змикається концепція енвайронменталізму (environment — навколишнє середовище), основні напрями якого — радикальне перетворення системи цінностей суспільства, заперечення антропоцентризму і обмеження економічного зростання і екологічно невиправданої поведінки. Термін «глибинна екологія» ввів в обіг норвезький екофілософ і активіст Арне Наеш, який зробив в 1973 році заяву про принципову різницю між екологами-реформаторами, яких він назвав «поверхневими» або «дрібними» і «глибинним» екологічним рухом. Як критерії відмінності «глибинних екологістів» від руху основної течії екологістів багато хто тоді виділяв такі принципи: 1.
* Природний світ цінний сам по собі; 2.
* Тиску індустріального суспільства на біосферу має бути покладено край; 3.
* Потрібна радикальна реконструкція людського суспільства у напрямку до екологічних пріоритетів. «Глибинними екологами» спочатку вважали соціальних екологів і екофеміністів, американських індіанців і Фронт визволення тварин, біорегіоналістів тощо. Розвиток «глибинна екологія» отримала в найбільшому з радикальних екологічних рухів — американській організації «Earth First!» (Земля передусім!), створеній групою консерваціоністів, що програли лобістську атаку проти акту федерального уряду про перегляд і переоцінку бездорожних місцевостей 1980 року. Прийшовши до висновку, що уряд захищає тільки видовищні місця («лід і скелі»), але не біологічне різноманіття, переводячи дебати в площину таких «святих» понять, як приватна власність і , вони взяли на озброєння «глибинну екологію» і перейшли до акцій громадянської непокори та екологічного саботажу (екотаж). Це мало величезний успіх, і чисельність руху стала обчислюватися тисячами учасників, що діють в більшості північноамериканських штатів (за десять років газета руху отримала понад 15 тис. передплатників). Поступово в русі склалася своя унікальна філософія, багато в чому заснована на язичництві американських індіанців (іноді в синтезі з буддизмом і даосизмом). Члени організації приділяли увагу різним ритуалам єднання з природою, розвивали . Великий вплив на міфологію руху надали есе Олдо Леопольда «Думаючи, як гора», написане в 1949 року, в якому жива і «нежива» природа одушевлялися і наділялися розумом, що перевищував людський, а також повість Едварда Еббі «Банда розвідного ключа» (1975), де розповідалося про групу лихих екологічних терористів. Ідеологи «Earth First!» звинувачують юдаїзм і християнство в антропоцентризмі, вважаючи, що саме ці релігії створили антиприродні тенденції. Етичні концепції учасників руху виводять людину з центру моралі. Члени руху здійснювали різноманітні дії на захист дикої природи: вбивали цвяхи в дерева («шипування»), щоб зірвати їхню вирубку, прибирали розмітку на , знищували бульдозери та іншу техніку, підривали опори ліній електропередачі. Активісти випустили навіть спеціальну книгу — посібник з проведення нелегальних акцій екологічного саботажу — «Ecodcfcnse» (екотаж). Практикувалися і легальні акції громадянської непокори — блокади, пікети, демонстрації. Все це призвело до того, що фірми змушені були нести додаткові витрати через зіпсоване устаткування або найму посиленої охорони; роботи затягувалися, а фірми несли збитки. Деякі компанії відмовлялися від своїх проектів. Інші намагалися відповісти насильством. У травні 1990 року в Каліфорнії був підірваний автомобіль з двома активістами. Деякі члени руху опинилися у в'язниці за «злісне знищення власності». Для всіх було несподіваним, коли 1987 року на американському Національному Зеленому Конгресі один з найстаріших активістів екологічного та соціального руху Мюррей Букчин піддав «глибинних екологістов», головним чином учасників руху «Earth First!», вельми різкій критиці, заявивши, що вони несуть потенційну небезпеку екологічній перспективі. Букчин вважає, що біоцентристська позиція «глибинних екологістів» відкидає екологічний гуманізм і ставить людське суспільство за рамки цілей у своїй діяльності. Розглядаючи людство лише як один з видів біосфери, тим більше, як вид, що послужив причиною екологічної катастрофи, «глибинні екологісти», на думку Букчина, зайняли відверто антилюдську позицію. На позиціях «глибинної екології», окрім «Earth First!» стоїть «Природоохоронне товариство „Морський пастух“», що займається захистом китів. Члени цієї організації купили судно і пристосували його для таранної атаки на китобійні шхуни. У липні 1994 року судно «Вічний кит» під командуванням капітана Ватсона витримало бій з кораблями берегової охорони Норвегії. «Вічному Кіту» вдалося втекти, попри отримані пошкодження і пожежу. Після відмови Норвегії від міжнародної заборони на комерційний видобуток китів члени товариства потопили вже два китобійних судна. Слід відзначити і відомий «Фронт визволення тварин», що існує повністю нелегально і проводить акції зі звільнення тварин зі звіроферм і з дослідницьких центрів. Від діяльності цієї організації компанії мають колосальні збитки, тому їхніх активістів піддають особливому переслідуванню з боку поліції.
rdf:langString
深層生態學一詞由挪威哲學家阿恩·內斯（）在1973年於一場第三世界未來發展研討會中提出。後經德韋爾(BillDeval)、塞申斯(GeorgeSessions)、福克斯等人的努力而發展成為一種新的環境哲學。深層生態學以非人類為中心的角度，重新看待世上所有生物的價值，打破長久以來人類對生命的價值觀。深層生態學認為要認識、處理和解決生態問題，必需從整個生態系的角度，把人與自然的關係當做一個整體來考量。 深層生態學是西方環境倫理學界提出的一個與相對應的非人類中心主義流派之一。深層生態學家堅持問更深層次的哲學問題，探究人類為什麼和如何干擾的生態系統的平衡狀態，使環境變成長遠的改變，而不是只用狹隘看法的研究生態環境，避免僅僅以維護人類利益而推行環境保護 。深層生態學顯示了生態系統更全面的看法，並尋求適用於生活的理解，解釋生態系統的不同部分（包括人類）如何成為一個整體的系統。20世紀90年代以來，深層生態學提高了人們對環境保護的意識，對環保運動有著直接和間接的影響。 深層生態學的理論宗旨是批判和反思現代工業化社會在人與自然關係上的種種失誤及其背後的深層根源，目的在於尋找人類生活的真正價值及現代社會的合理構建。深層生態學思想家們在1979—1980年間把內斯的思想學說完整地引入環境倫理學領域，從而使深層生態學成為環境倫理學領域中一個正式的或規範的思想流派。其次，努力使內斯的學說成為深層生態學正統理論，並擴展其在生態哲學中的學術影響力；最後，努力促成環境倫理學家們與深層生態主義者的相互認同。另外 , 許多學者諸如約翰.錫德、大衛.羅德曼和比爾.麥科馬克等都在捍衛和發展深層生態學思想過程中發揮了積極作用。
xsd:nonNegativeInteger
44571
